Переднє слово
 Скачать 8.25 Mb.
|
|
§ 3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти Контроль за роботою з розвитку мовлення і методичне керівництво в управліннях освіти здійснюють методист та інспектор. Завдання методиста: ознайомлення зі станом роботи стосовно вивчення рідної мови та відповідною документацією у дошкільних навчальних закладах (ДНЗ), де відбувається перевірка; складання плану роботи з надання методичної допомоги ДНЗ; робота з активом дошкільних працівників; надання методичної допомоги вихователям; проведення консультацій; поширення педагогічного досвіду; сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів; постійний контроль за якістю роботи з вивчення рідної мови. При обласних управліннях освіти вихователі підвищують педагогічну кваліфікацію на місячних курсах, семінарах, конференціях. Вони також ознайомлюються з новими методиками навчання дітей рідної мови. Однією з форм підвищення кваліфікації вихователів та розвитку їхньої творчості, педагогічної майстерності є творчі групи, які організовують методисти. Творчі групи - це невеликі колективи дошкільних працівників, які поглиблено вивчають одну з актуальних проблем методики розвитку мовлення та забезпечують творче застосування висновків і результатів досліджень у роботі дошкільних закладів. Інакше кажучи, це форма залучення вихователів дошкільних закладів до творчої діяльності, творчого пошуку й розробки нових форм, методів і прийомів роботи з розвитку мовлення. Очолювати творчу групу може методист, інспектор, науковець чи хтось із творчих дошкільних працівників (старший педагог, завідувач чи вихователь). При відділі освіти можуть працювати кілька творчих груп, проте кожна з них досліджує окрему проблему. Обрати проблему допомагає методист. Вивчатися можуть такі проблеми: активізація спілкування дитини з вихователем на заняттях; організація спілкування дітей у повсякденному житті; індивідуально-групові заняття з розвитку мовлення, їх місце в педагогічному процесі; розвиток словесної творчості дітей; художньо-театральна діяльність у дошкільних навчальних закладах та ін. З цією метою створюються творчі групи на період від одного до п'яти років, які включають від 3 до 15 осіб. Керівник групи складає план роботи на весь період вивчення чи розроблення обраної теми, який затверджує методист відділу освіти. Своєрідною формою підвищення кваліфікації вихователів є клуби молодих вихователів. Методист організовує огляди-конкурси з різних видів діяльності дошкільних закладів із розвитку мовлення. Це можуть бути конкурси педагогів, дидактичних посібників та ігор із розвитку мовлення, технічних засобів літератури, методичного матеріалу, лялькових театрів. Інспектор і методист здійснюють інспекторсько-методичну перевірку дошкільних закладів. Із розвитку мовлення передбачається лише тематична перевірка. План таких тематичних перевірок складають на п'ять років. Методист-початківець обов'язково складає власний план перевірки, в якому передбачає бесіду із завідувачем, ознайомлення з наслідками попередньої перевірки (перегляд акту), планом роботи ДНЗ, протоколами педрад. Під час тематичної перевірки роботи з розвитку мовлення методист та інспектор мають побувати в кожній групі як на заняттях, так і після них, поспілкуватися з вихователями та дітьми. Особлива увага приділяється мовленню дітей і вихователя. Методисту потрібно також познайомитися з документацією, дидактичним і наочним матеріалом, посібниками. За підсумками перевірки методист та інспектор складають акт, а про результати перевірки доповідають на педагогічній раді. Схема складання акту тематичної перевірки дошкільного навчального закладу із розвитку мовлення Перевірку проводив:... Дата перевірки:... Тема перевірки: І. Загальні відомості про дошкільну установу та групи. 1. Тип установи, назва, номер, адреса, тривалість робочого дня. 2. Відомості про групи, що перевіряються: вік, кількість дітей, мова навчання. 3. Кадри: а) хто працює в групі (вихователь, учитель), освіта, стаж роботи; які форми підвищення кваліфікації пройшов і коли; б) завідувач, старший педагог - освіта, стаж роботи; в) форми підвищення кваліфікації завідувача та вихователів; індивідуальні плани підвищення кваліфікації, їх виконання. II. Мета і методика перевірки. 1. Мета і завдання перевірки. 2. Усунення недоліків, зазначених попередніми перевірками. 3. Методи перевірки (із зазначенням дати проведення, кількості відвіданих занять, бесід, спостережень, вивчених матеріалів). III. Рівень розвитку мовлення дітей. 1. Звукова культура мовлення: вимова звуків, розвиток фонематичного слуху, інтонаційна виразність мовлення (додати таблиці обстеження звуковимови дітей). 2. Словник дітей: активний, пасивний; наявність образних висловів, приказок, прислів'їв; засвоєння понять. 3. Граматична правильність мовлення: оволодіння основними гра матичними категоріями, типові помилки в мовленні дітей; засвоєння ними різних типів речень (додати таблиці). 4. Зв'язне мовлення: рівень засвоєння діалогічного мовлення, вміння самостійно будувати розповіді. 5. Навички загальної культури мовленнєвого спілкування та мовленнєвого етикету. 6. Рівень засвоєння навичок звукового аналізу, основи грамоти та підготовки руки дитини до письма. 7. Мовленнєва активність дітей на заняттях та під час режимних моментів. 8. Загальне мовне тло у групі (голосне, спокійне, жваве мовлення). Мовленнєва готовність дітей старших груп до школи. IV. Методика роботи з розвитку мовлення. 1. Планування роботи з розвитку мовлення у ДНЗ та в повсякденному житті. Планування занять (позитивні й негативні приклади). Загальні висновки й рекомендації щодо стану планування навчально-виховної роботи вихователями. 2. Оцінювання методів роботи вихователів. Аналіз відвіданих занять (дата, тривалість) відповідно до схеми аналізу занять із розвитку мовлення. V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі. 1. Дотримання умов гігієни у приміщеннях та в групах ДНЗ. Перевірка за медичною карткою стану органів слуху та мовленнєвого апарату дітей. Контроль за ефективністю роботи логопеда. 2. Культура мовлення дорослих у дошкільному закладі, його харак теристика (стенографічний запис). 3. Обладнання пед. кабінету з розвитку мовлення: наявність навчальних посібників, словників, каталогу методичної літератури, журнальних статей, художньої літератури для дітей; рукописних методичних розробок, виготовлених працівниками ДНЗ; дидактичного та наочного матеріалу з розвитку мовлення, їх систематизація, анотування, картотека; зберігання технічних засобів навчання (радіоприймач, телевізор, діафільми, кінофільми, магнітофон, калейдоскоп тощо), каталогу, методичних розробок, анотацій. VI. Методична робота з колективом. Аналіз річних планів роботи, протоколів педагогічних рад та іншої документації. VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи. Практичні завдання для самостійного опрацювання 1. Складіть перспективний тематичний план на квартал для однієї з вікових груп на тему «Дидактичні ігри з розвитку мовлення» (табл. 45): Таблиця 45
2. Відповідно до схеми розробіть річний план вивчення досвіду роботи вихователя на рік. План вивчення досвіду роботи вихователя молодшої групи ______________________________ ПІБ методистом дошкільного закладу №______________________________ ПІБ на 2004/2005 навч. Рік Тема: робота вихователя над правильною звуковимовою дітей. Мета: виявити найефективніші форми роботи з молодшими дошкільниками під час виховання звукової культури мовлення. Матеріали вивчення узагальнити в описі для занесення до картотеки передового педагогічного досвіду (табл. 46). Складіть до картотеки картку передового педагогічного досвіду за схемою: Таблиця 46   1) назва розділу; 2) назва теми; 3) вікова група; 4) відомості про автора (прізвище, ім'я та по батькові, посада, адреса дошкільного закладу). 3. Складіть план роботи методичного об'єднання на тему «Нові методичні технології навчання дітей дошкільного віку» (табл. 47): Таблиця 47
4. Складіть план роботи творчої групи на тему «Варіативні програми виховання та навчання дітей у дитячому садку: результати та перспективи» (табл. 48). Таблиця 48
5. Складіть анотацію до однієї з дидактичних сюжетних картин за схемою: 1) назва серії, автор, місце і рік видання серії картин; 2) назва картини; 3) короткий зміст картини; 4) словник; 5) методичні рекомендації: а) молодша група; б)середня; в) старша. 6. Складіть календарний план занять на квартал для однієї вікової групи (з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом та художньою літературою). 7. Уважно ознайомтеся з орієнтовним розподілом групових занять на тиждень за варіативними програмами (табл. 49)1. Таблиця 49
Старша група
Висловите своє ставлення до запропонованого поділу занять. Складіть орієнтовний перелік індивідуальних, індивідуально-групових, групових та фронтальних занять на місяць з розділу «Розвиток мови» для кожної з вікових груп. 8. Проведіть зі студентами своєї групи засідання дискусійного клубу у формі педагогічного брейн-рингу на тему «Способи вдосконалення мовленнєвого розвитку в національному дошкільному закладі». Запитання для обговорення 1. Які ідеї педагогів-новаторів щодо організації навчання рідної мови ви вважаєте близькими й доступними для фахівців з дошкільної лінгводидактики дитячого садка? 2. Чи існує відмінність у тлумаченні й використанні фраз «розвиток мови дітей» і «розвиток мовлення дітей», «мовне спілкування» та «мовленнєве спілкування»; «навчально-мовна» та «навчально-мовленнєва діяльність»? Обґрунтуйте свою думку, використовуючи дані зі словників та довідників. 3. У чому полягає сутність понять «індивідуалізація» та «диференціація» навчання? Які між ними відмінності? Чи використовуються ці принципи в роботі з розвитку мовлення дітей? Наведіть конкретні приклади. 4. У науково-методичній літературі існують різні погляди щодо виконання програми з розділу «Мовленнєве спілкування»: а) розвиток мовлення потрібно здійснювати не на спеціальних заняттях, а під час мовленнєвого спілкування, яке супроводжує усі види діяльності дитини в дошкільному закладі; б) завдання з розвитку мовлення доцільно включати до складу комплексних (інтегрованих, комбінованих) занять, на яких вирішуються також завдання з інших розділів програми; в) завдання з розвитку мовлення вирішуються тільки під час різноманітних ігор; г) завдання розділу «Мовленнєве спілкування» вирішуються на спеціально організованих мовленнєвих (комплексних та тематичних) заняттях. Якого погляду дотримуєтеся ви? Обґрунтуйте свою думку. 5. Чи застосовується метод моделювання в роботі вихователя з розвитку мовлення? Якщо так, то наведіть приклади. 6. Яке місце посідають технічні засоби навчання на заняттях з розвитку мовлення? Обґрунтуйте свою думку. 7. На яких заняттях і з якою дидактичною метою в роботі з дітьми використовують репродукції художніх картин? 8. У чому полягає відмінність у побудові занять із розвитку мовлення та ознайомлення дітей з навколишнім світом? 9. Яке місце відводиться ігровим прийомам на заняттях з розвитку мовлення? 10. Які найновіші дослідження в галузі розвитку мовлення дітей до шкільного віку ви можете назвати? 11. Яке місце посідає діалектне мовлення в роботі з розділу «Мовленнєве спілкування»? Аналогічно до наведеного питальника складіть запитання для педаго гічного брейн-рингу з розділів «Художня література», «Навчання грамоти». 9. Розробіть сценарій засідання клубу веселих та винахідливих на тему: «Говорять вихователі та діти» за планом: 1) привітання: «Наш девіз - культура мовлення». 2) конкурс капітанів: «Чи знаєте ви мовні норми?». 3) професійний конкурс: а) «Хто швидше виправить мовну помилку?»; б) «Золоті руки» (швидко та якісно виготовити дидактичний матеріал з розвитку мовлення); в) «Чи знаєш ти художні твори для дітей?»; г) «Чи винахідливі ви?» (швидка й вдала відповідь на запитання дітей різного віку); д) «Хто більше знає приказок (утішок, мирилок, надокучливих казок, кінцівок чи зачинів казки)?». 4) конкурс «Вихователь уміє все»: а) «Кожний вихователь - актор» (вимовити слово чи речення з десятьма різними відтінками, зімітувати голоси тварин та природні звуки, вимовити чистомовки, скоромовки на відповідні звуки, зобразити казковий персонаж тощо); б) «Говорять ваші діти» (навести різні суто дитячі вислови, з мовними помилками, словотворенням, вірші, складені дітьми, та ін.); в) «У дитячому театрі» (показати сценку з будь-якого спектаклю дитячого театру); г) «Літературна вікторина» (за змістом програмних дитячих творів); д) «Ну-мо, в коло!» (організувати та провести українську народну хороводну гру). 10. Складіть план проведення огляду науково-методичної літератури на тему «Методика розвитку мовлення дітей» (табл. 50). Таблиця 50
11. Складіть план роботи старшого вихователя дошкільного закладу на два тижні, зазначте роботи з розділів 1 «Розвиток мови» і «Підготовка до навчання грамоти» (табл. 51). Таблиця 51
12. Визначте обов'язки помічника вихователя з проведення педагогічної роботи з розділу «Розвиток мовлення» впродовж тижня (табл. 52): Таблиця 52
Ігри для розвитку дрібних м'язів пальців руки, окоміру дітей Дрібні м'язи пальців і точні, координовані тонкі рухи руки дитини розвиваються в процесі дидактичних ігор. Такі ігри доступні дітям уже з молодшого дошкільного віку. В дитячих садках їх проводять доволі часто. Однак вихователі не завжди правильно визначають, з якою метою планується та чи інша гра. Здебільшого підкреслюють один бік, а саме: ознайомлення з кольором, формою, величиною або матеріалом предмета, залишаючи осторонь завдання з розвитку дрібних м'язів пальців, передпліччя, координованих рухів руки, окоміру. Дидактичні ігри з дрібним роздавальним матеріалом - зручний засіб для вправляння руки дитини, підготовки її до оволодіння технікою письма. Рекомендовані нижче ігри можна проводити як на заняттях, так і під час прогулянок. «Що в мішечку?» Мета: навчити дітей розпізнавати предмети на дотик, визначати їх форму, довжину; розвивати дрібні м'язи пальців. Матеріал: довгі й короткі палички, плоскі геометричні фігури (квадрат, прямокутник, трикутник) та іграшки (ялинка, гриби), розбірні матрьошки (від найменшої до найбільшої). Хід заняття: вихователь разом із дітьми розглядає предмети - палички, матрьошки, геометричні фігури. Потім звертається до них: - А тепер, діти, ми з вами пограємося. У мене в мішечку є різні предмети, деякі з них ми розглядали, але є й такі, з якими ви гралися раніше. Той, кого я викличу, повинен рукою залізти у мішечок і на дотик, не дістаючи предмета, визначити, що це за предмет, якого він розміру чи довжини. Наприклад: «Це - довга паличка», або «Це - маленький грибочок». Можна запропонувати дитині знайти такий самий предмет на столі у вихователя, порівняти їх. У подібних іграх діти сьомого року життя можуть визначати на дотик, з якого матеріалу зроблені предмети, їх поверхню. «Склади іграшку» Мета: навчити дітей співвідносити свої дії зі зразком; розвивати координацію рухів, м'язи пальців та п'ясті руки. Матеріал: розбірні діжечки, яйця, грибки, матрьошки, баніти. Хід заняття: вихователь показує дітям іграшки і пояснює, що вони розбираються, вставляються одна в одну, що іграшки різного розміру: від найменшої до найбільшої. За вказівкою вихователя, кожна дитина, отримавши іграшку, розбирає її, а потім складає. Виконавши завдання, діти обмінюються іграшками. «Відгадай на дотик» Мета: закріпити знання дітей про сипкі матеріали (цукор, пісок, сіль, борошно тощо); розвивати м'язове відчуття, дрібні м'язи пальців. Матеріал: сипкі речовини в розетках (рис, пшоно, манна крупа, вермішель, цукор, пісок, сіль, борошно), хусточки для дітей. Хід заняття: 1 варіант. Спочатку вихователь виставляє на стіл розетки із сипкими речовинами. Потім з'ясовує, чи знають діти, для чого вони потрібні, як називаються і чим відрізняються. У другій частині заняття вихователь пропонує дітям заплющити очі або зав'язати їх хустинкою. Потім підносить до кожної дитини розетку, в якій насипана якась речовина і пропонує на дотик розпізнати цю речовину, й обґрунтувати свої міркування. IIваріант. Вихователь розкладає на столі предмети, виготовлені з різного матеріалу. Діти із заплющеними очима на дотик визначають матеріал. Наприклад, книжка зроблена з паперу, хусточка - з тканини, олівець і паличка - з дерева, ложка - з металу тощо. «Великі й маленькі» Мета: навчити розрізняти предмети за розміром, зіставляти їх; вправляти окомір дітей; розвивати м'язи руки. Матеріал: різні за величиною (маленькі, середні, великі) предмети: яйця, грибочки, діжечки, ляльки, олівці, ложечки, прапорці, геометричні фігури. Хід заняття: вихователь розставляє перед кожною дитиною по три коробочки різного розміру. Потім разом із дітьми розглядає предмети й пояснює, що їх треба порозкладати у коробочки за розмірами: у маленьку - маленькі, у велику - великі. Перевіряє виконання завдання. «Кожну намистинку на свою нитку» Мета: навчити дітей діяти за зразком, зіставляти схожі предмети між собою, закріплювати знання кольорів; розвивати окомір, дрібні м'язи пальців руки, координацію рухів; виховувати зосередженість, уважність. Матеріал: шість кольорових ниток завдовжки 18—20 см з на крохмаленими кінцями; різнокольорове глиняне намисто. Хід заняття: у грі беруть участь 5-6 дітей. На столі в коробочках лежить різнокольорове намисто й різнокольорові нитки. Діти розглядають їх, називаючи якого вони кольору. Потім нанизують намисто відповідного кольору на нитку такого самого кольору. Нанизане намисто надягають на ляльок. «Скласти ціле з частин» Мета: навчити складати геометричні фігури з окремих частин; роз вивати окомір, координацію рухів; виховувати кмітливість. Матеріал: плоскі геометричні фігури, їх частини. Хід заняття: вихователь показує дітям геометричні фігури. Діти називають їх. Потім вони перемішують частини фігур і, за вказів кою вихователя, складають з окремих частин цілі фігури. «Палички в ряд» Мета: навчити дітей послідовно розташовувати в один ряд предмети різної величини; розвивати окомір, координацію рухів. Матеріал: 10 паличок різної довжини (від 20 до 2 см), кожна коротша від попередньої на 2 см. Хід заняття: за вказівкою вихователя діти розкладають палички, відзначаючи, що всі вони різної довжини. Потім вони складають їх, починаючи від найдовшої. «Викладання предметів» Мета: навчити дітей самостійно викладати предмети з мозаїки та геометричних фігур, вправляти дрібні м'язи пальців руки; розвивати точність і координацію рухів. Матеріал: мозаїка або набір геометричних фігур. Хід заняття: діти отримують коробки з мозаїкою або геометричними фігурами і на свій вибір викладають предмет. Вихователь може запропонувати викласти предмет із зерен кукурудзи, пшона, рису, пшениці (по раніше заготовлених контурах) на дощечках із пластиліну. Такі роботи слід проводити з невеликими групами дітей. «Блішки» Мета: розвивати дрібні м'язи пальців руки, координацію рухів пальців, п'ясті, передпліччя й очей, окомір; виховувати уважність, зосередженість, спритність. Матеріал: у коробці 20 різнокольорових пластикових кружечків. Хід заняття: вихователь пропонує дітям замінити пластикові кружечки різнокольоровими ґудзиками розміром 1,5 см з гладенькою поверхнею. Для битки використовують ґудзик розміром - 2,5-3 см. У грі можуть брати участь 2-4 дитини. Кожна дитина бере 5 «блішок» і одну битку певного кольору. Коробку ставлять посередині столу й починають гру. Дитина натискує биткою на край своєї «блішки», яка має підскочити вгору й попасти в коробку. Виграє той, хто всі 5 «блішок» закине в коробку. «Прокачування кульок» Мета: вправляти дітей у координації рухів очей, розвивати точні рухи руки. Матеріал: набір дерев'яних кульок різного кольору и розміру; жолобки, ворота, прапорці. Хід заняття: 1 варіант. За вказівкою вихователя, діти почергово прокочують кульки певного розміру й кольору по жолобку. IIваріант. Вихователь ставить на килимі 4—5 кольорових прапорців і пропонує дітям прокочувати кульки відповідного кольору до прапорця такого самого кольору. 3 варіант. У руках дитини три різнокольорові кульки, які треба прокотити у ворота. Якщо перша кулька не попала у ворота, дитина поступається місцем іншій дитині, втрачаючи право на про кочування другої кульки. IVваріант. Вихователь дає дитині дві кульки й пропонує їй прокотити відразу обома руками дві кульки по жолобку. «Кільця» Мета: розвивати дрібні м'язи руки, координацію рухів руки, передпліччя й очей, окомір, точність рухів; виховувати уважність, кмітливість. Матеріал: різнокольорові кільця, стержні. Хід заняття: 1 варіант. Вихователь розкладає на столах у дітей різнокольорові кільця однакового розміру. За його вказівкою діти нанизують кільця на стержень, чергуючи кольори. IIваріант. Вихователь пропонує дітям нанизувати на стержень різнокольорові кільця від найбільшого до найменшого. Потім кожна дитина окремо має назвати розмір і колір кільця. «Склади клоуна» Мета: навчити дітей складати клоуна з різних геометричних фігур за зразком. Матеріал: 8-10 клоунів різного кольору, геометричні фігури (1 трикутник - шапка, 1 півколо - обличчя, 1 прямокутник - тулуб, 2 овали - руки, 2 вузьких прямокутники - ноги, 2 маленьких прямокутники - ступні), кубик, на шести гранях якого нанесено геометричні фігури із зображенням клоуна. Хід заняття: у грі беруть участь 8-10 дітей. Перед кожною дитиною лежить комплект геометричних фігур. Перед початком гри діти пригадують, який вигляд має клоун. Вони почергово кидають кубик. Дитина, яка кидала кубик, викладає у свого клоуна ту частину, що випала на грані кубика. «Упізнай, що це» Мета: навчити дітей визначати на дотик геометричні фігури; розвивати дрібні м'язи руки. Матеріал: плоскі геометричні фігури (круги, овали, трикутники, прямокутники); фігури з дерева, пластику, картону; ширма. Хід заняття: на столі розкладено геометричні фігури з різного матеріалу. Вихователь пропонує дитині, яка стоїть за ширмою, простягти руку і взяти одну з фігур, не дивлячись, на дотик; визначити, що це за фігура і з якого матеріалу вона зроблена (час виконання від 2 до 5 хв.). ЗМІСТ Переднє слово…………………………………………………………………..2 ЧАСТИНА 1 ТЕОРЕКИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЗМІСТ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ………………………………………………..5 РОЗДІЛ 1 Теоретико-методологічні засади дошкільної лінгводидактики…………………………………………………………………6 § 1. Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття…………………...6 § 2. Міждисциплінарні зв'язки у викладанні української дошкільної лінгводидактики…………………………………………………………………13 § 3. Методологічні засади лінгводидактики………………………………...16 § 4. Природничі засади лінгводидактики…………………………………....37 § 5. Психологічні засади лінгводидактики…………………………………..43 § 6. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей………………54 § 7. Педагогічні засади лінгводидактики……………………………………60 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||