Микроба. микроба. Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання
Скачать 230.39 Kb.
|
Фагоцитоз як клітинний фактор неспецифічного захисту організмуФагоцити і фагоцитоз - захисна функція клітин, здатних поглинати і перетравлювати мікроби. Серед них розрізняють мікрофаги: нейтрофіли, еозинофіли, базофіли - і макрофаги: моноцити крові, гістоціти, ендотеліальні і ретикулярні клітини внутрішніх органів і кісткового мозку (первым открыл их Мечников) Сам процес знищення мікробів фагоцитами називається фагоцитозу. Розрізняють завершений і незавершений фагоцитоз. Завершений закінчується повним руйнуванням мікрофаги. Однак деякі види мікроорганізмів виявляють більшу стійкість до лізосомальні антимікробних речовин або навіть розмножуються всередині фагоцитів. Такий незавершений фагоцитоз частіше спостерігається в нейтрофілах і закінчується їх загибеллю, в інших же випадках фагоцитованими мікроби виштовхуються з них. На відміну від нейтрофілів, які поглинають і переварюють в основному справжні бактерії, макрофаги фагоцитують спірохети, актиноміцети, грибки, найпростіші, віруси, а також атрофують, омертвілі або злоякісне переродження клітини. Нормальні кілери, або клітини-вбивці, - це великі лімфоцити з великою кількістю цитотоксичних речовин, на зовнішній мембрані яких є специфічні рецептори, що розпізнають, наприклад, злоякісні і інфіковані вірусом клітини. Завершений та незавершений фагоцитозФагоцитоз – це процес поглинання та знищення певного об’єкту. Біологічна роль фагоцитозу полягає у захисті від чужорідних мікроорганізмів та санації організму від “зайвих” речовин (антигени, імунні комплекси). Відповідно фагоцитоз макрофагами здійснюється стосовно 2 груп об’єктів: мікробних клітин та імунних комплексів Завершений та незавершений фагоцитоз Завершений- при якому відбуваються різні зміни мікроорганізму (розбухання паличок черевного тифу, роз’їдання бацил сибірки), після чого відбувається повна руйнація фагоцитарних мікроорганізмів, це відбувається завдяки фагоцитам які містять понад 80 ферментів. Незавершений – при якому мікроорганізми не перетравлюються і не гинуть а іноді і розмножуються. Причини, що обумовлюють незавершений фагоцитоз: 1.Зворотній хемотаксис (агресини, жирні кислоти, корд-фактор) 2.Протидія злиттю лізосом з фагосомою (хламідії) 3.Стійкість до дії лізосомальних ферментів (мікобактерії, капсульовані мікроорганізми) 4.Персистенція в цитоплазмі фагоцитів (рикетсії) 5.Абсолютний внутрішньоклітинний паразитизм Перерахувати стадії завершеного фагоцитозуА. Первая стадия фагоцитоза (хемотаксис) – целенаправленное движение фагоцита к объекту фагоцитоза. С одной стороны, миграцию фагоцитов к объекту фагоцитоза усиливают специальные цитокины хемокины (их выделяют макрофаги, моноциты, лимфоциты, клетки эндотелия). С другой стороны этот процесс обуславливают хемотаксические факторы (хемоаттрактанты), выделяемые объектами фагоцитоза: компоненты бактериальной клетки, пептиды и т.п. Б. Вторая стадия фагоцитоза – адгезия объекта фагоцитоза на поверхности фагоцита. Осуществляется эта стадия двумя возможными механизмами. а. Неммунный механизм осуществляется за счет неспецифической адсорбции объекта фагоцитоза на поверхности фагоцита. Это так называемый доиммунный, или первичный, фагоцитоз. б. Иммунный механизм осуществляется за счет расположенных на поверхности фагоцита рецепторов к Fc-фрагменту антител (Fc-рецепторы). Адгезия, осуществляемая по этому механизму значительно более эффективная и активная, чем при первичном фагоцитозе. Этими рецепторами фагоцит может «хватать» объект фагоцита, к поверхности которого прикреплены специфические антитела. В. Третья стадия фагоцитоза – эндоцитоз – осуществляется в четыре последовательных этапа. Сначала происходит инвагинация мембраны фагоцита в месте прикрепления объекта фагоцитоза. Затем фагоцит обволакивает объект фагоцитоза большими псевдоподиями. Образуется фагосома. Фагосома сливается с лизосомами – образуется фаголизосома. Бактерицидні речовини сироватки кровіСекрети сальних і потових залоз шкіри, їх мікробоцидні субстанції (молочна, мурашина, оцтова кислоти). Хлористоводнева (соляна) кислота шлункового соку (рН 1,5-2,5) і ферменти (пепсин). Ферменти й бактеріоцини кишечнику, утворені нормальною мікрофлорою кишечнику, а також трипсин, панкреатин, ліпаза, амілаза й жовч. Лізоцим, жовч, цинк і спермін в спермі, лактоферин в молоці, аміак і сечовина в сечі, сурфактант. |