ОВД-учебник. Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230
 Скачать 4.11 Mb.
|
|
254 255    необхідних заходів щодо особливо небезпечних хвороб, по ліквідації заразних хвороб тварин.Використовування комп'ютерів для аналізу ветеринарної звітності дозволяє прискорити розробку ефективних і оптимальних заходів щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин, що сприятиме стійкому ветеринарному благополуччю тваринницьких господарств різних форм власності, а також підприємств по переробці худоби, продуктів і сировини тваринного походження. Контрольні запитання
7.3. Ветеринарне діловодство Діловодство та номенклатура справ у ветеринарних установах Сукупність робіт по складанню і оформленню ветеринарних документів (ветеринарних свідоцтв, протоколів, актів, довідок, проектів рішень, наказів, форм ветеринарного обліку і звітності і т.д.), їх розмноженню, прийманні, відправці і реєстрації, по контролю за їх виконанням, а також по наведенню необхідних довідок і зберіганню документів безпосередньо у ветеринарних установах і організаціях складає суть ветеринарного діловодства. Працівники ветеринарних установ, ветеринарних служб сільськогосподарських підприємств здійснюють наступні роботи по діловодству:
256 кументів і направлення їх на пошту; ознайомлення працівників з основами й інструкцією по веденню діловодства.
У різних ветеринарних установах, організаціях і службах ведеться своя номенклатура справ. Наприклад, у районній лікарні вона така:
257
У кожній ветеринарній установі існує певний порядок оформлення і зберігання ветеринарних документів. Виконані і правильно оформлені документи групуються в строгій відповідності з номенклатурою справ ветеринарним фахівцем, відповідальним за ведення діловодства. Зберігання справ організовують так, щоб забезпечити повне збереження документів і їх доступність. При формуванні справ необхідно дотримуватися наступних вимог:
Справи ветеринарних установ зберігаються в столах, що закриваються, або шафах. 258 Розділ 8. МІЖНАРОДНІ ВЕТЕРИНАРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СЛУЖБА ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 8.1. Міжнародні ветеринарні організації Сучасна епоха характеризується широкими економічними зв'язками між країнами. Розвивається співробітництво і в галузі ветеринарної медицини. Головні завдання ветеринарної медицини це забезпечення благополуччя тваринництва з різноманітних хвороб, охорона здоров'я людей від хвороб, загальних для людини і тварин, подальше зростання виробництва продуктів тваринництва високої санітарної якості і захист території країни від заносу особливо небезпечних хвороб тварин. У зв'язку з цим зростає значення якості ветеринарної роботи зі зниження захворюваності і загибелі худоби і птахів, удосконалюванню організаційних форм ветеринарного обслуговування тваринництва, підсиленню ветеринарного контролю при широко розвинутій міжнародній торгівлі тваринами, продуктами і сировиною тваринного походження, ефективному використанню передового ветеринарного досвіду і досягнень науки і практики. У цьому відношенні являє цінність активна участь ветеринарної служби нашої країни в роботі Всесвітньої ветеринарної асоціації (ВВА), Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), а також у науково-технічному співробітництві з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), Організацією Об'єднаних Націй з питань продовольства і сільського господарства (ФАО) і іншими міжнародними організаціями і науковими товариствами. Масові спустошливі епізоотії чуми і перипневмонії великої рогатої худоби, сапу й інфекційної анемії коней, сибірки, сказу, ящуру й інші гострі інфекційні хвороби худоби і птахів наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя, як і раніше, завдали значної економічної шкоди тваринництву більшості країн Європи, Азії й інших континентів світу. Ветеринарні служби приймали можливі заходи для ліквідації захворювань тварин у своїх країнах. Проте різний рівень організації ветеринарної справи в країнах, з одного боку, і поширення епізоотій одночасно на великих територіях більшості країн, з іншого, не приводили до викоренення небезпечних захворювань. Тому з усією гостротою постало питання про необхідність 259           Комітет фондової асоціації 2 - фізіологів, фармакологів і біохіміків Секційні засідання об'єднання зусиль ветеринарних фахівців усього світу у боротьбі з епі-зоотіями. Всесвітня ветеринарна асоціація і асоціації ветеринарних фахівців Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), штаб-квартира якої знаходиться в Копенгагені, входить до складу неурядових міжнародних організацій. Останні є фаховими і незалежними від урядів. ВВА одна з найбільш старих міжнародних асоціацій. У квітні 1863 року професор Р. Гемджі з ветеринарного коледжу Единбурга запропонував організувати зустріч професорів ветеринарних шкіл і ветеринарних лікарів із європейських країн для вивчення і заснування єдиних правил по боротьбі з епізоотіями. Перший Міжнародний конгрес в історії ветеринарної медицини проходив 14-18 липня 1863 року у Гамбурзі. На цьому конгресі було прийняте рішення про періодичне проведення міжнародних нарад. З цією метою був створений Постійний Комітет Всесвітніх ветеринарних конгресів, що згодом став називатися Всесвітньою ветеринарною асоціацією. На засіданні Постійного Комітету представників країн-учасниць у 1962 році була заснована Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), прийняті Конституція і Правила Всесвітньої ветеринарної асоціації. Конституція містить VIII глав 32 статті, а Правила включають 54 параграфи. У Конституції і Правилах визначені основна мета і завдання ВВА, організаційна структура, членство країн і окремих асоціацій ветеринарних лікарів, порядок сплати членських внесків, проведення міжнародних ветеринарних конгресів і інші аспекти діяльності ВВА. Структура ВВА представлена на рисунку 1. Всесвітня ветеринарна асоціація об'єднує в даний час понад 160 тис. спеціалістів ветеринарної медицини з 54 країн і 12 асоціацій ветеринарних фахівців на правах асоційованих членів: Країни-члени ВВА Австралія Словенія Норвегія Австрія Сербія Перу Єгипет США Польща Бельгія Туніс Португалія Болгарія Туреччина Зімбабве Бразилія Уругвай Сальвадор Угорщина Фінляндія Сенегал Венесуелла Франція Росія Гана ФРН Судан 260 Чилі Чехія Кенія Куба Ліван Люксембург Марокко Нігерія Нідерланди Нова Зеландія Греція Данія Домініканська Республіка Ізраїль Йорданія Іран Іспанія Італія Канада Словаччина Постійний комітет В  сесвітні асоціації ветеринарних спеціалістів1  - анатомівОрганізаційний комітет 3-паразитологів Всесвітній ветеринарний конгрес 4-з гігієни продуктів тваринного походження Пленарні засідання 5  -з тваринництва6  - патологівЗасідання асоціації з спеціальності 7  - мікробіологів, імунологів і спеціалістів з інфекційних хвороб8  -з дрібних тварин9 -з хвороб великої рогатої худоби1 0-з хвороб свиней1  1-з хвороб птахівРис. 8. Структура ВВА 261 1 2-з історії ветеринарної медициниУкраїна Швейцарія Швеція Еквадор Ефіопія ПАР Хорватія Ямайка Японія Н  аціональніасоціації країн- членів ВВА Б  юроС  екретеріат     Бюро ВВАПрезидент ВВА - Апостоле Ронсіс (Греція) і 7 віце-президентів: від країн Західної Європи, Східної Європи, Азії, Південної Америки, Північної Америки, Африки і від асоційованих членів ВВА. Кожна з указаних асоціацій представлена у ВВА одним членом (асоційований член). Існують правила для вступу міжнародних асоціацій ветеринарних фахівців у ВВА, відповідно до котрої асоціації повинні об'єднувати не менше ста членів із шести країн світу; національні ветеринарні організації є членами ВВА. До10% осіб у цих асоціаціях можуть бути фахівцями не ветеринарних професій, але вони повинні працювати в галузі ветеринарії і мати вищу освіту. Усі асоційовані члени мають статут і правила, відповідно до яких здійснюється робота поза рамками ВВА. Мета всесвітніх ветеринарних асоціацій - це розвиток досліджень у відповідних, галузях, активний обмін інформацією і матеріалами між фахівцями і організаціями, проведення нарад і конференцій. У Статуті Всесвітньої асоціації ветеринарних фізіологів, фармакологів і біохіміків, складеному в 1973 р., вказується, що вона є організацією без фінансового прибутку. Основна мета асоціації - об'єднати осіб, що цікавляться, розвитком порівняльної фізіології, фармакології, токсикології і біохімії стосовно домашніх тварин. Для цього організують обмін науковою і технічною інформацією і пересилання навчальних матеріалів. Асоціація працює в тісному співробітництві з аналогічними національними і міжнародними організаціями, особливо з Міжнародною фізіологічною спілкою (МФС) і Всесвітньою ветеринарною асоціацією (ВВА). Щорічно асоціація інформує ВВА про свою діяльність, а також про час проведення і порядок денний усіх нарад. Історія утворення всесвітніх ветеринарних асоціацій фахівців різноманітна, але шляхи організації і об'єднання осіб, споріднених за професією і фахом, а також форми їхньої діяльності однакові. Наприклад, у 1953 році під час Всесвітнього ветеринарного конгресу в Стокгольмі (Швеція) професор Лерхе (ФРН) і доктор Кларенбург запропонували створити спеціалізовану всесвітню організацію ветеринарних фахівців із забезпечення населення високоякісними (у санітарному відношенні) продуктами харчування тваринного і рибного походження. У 1955 році при ветеринарному інституті в Кобленці (ФРН) була заснована міжнародна, пізніше перейменована у Всесвітню, асоціація ветеринарних фахівців із гігієни продуктів тваринного походження, були направлені послання національним ветеринарним асоціаціям інших країн із проханням запропонувати кандидатури для обрання членів ради; 26 країн, з-поміж них і СРСР, приєдналися до асоціації і призначили офіційних делегатів (у цей час асоціація об'єднує 36 країн). У 1962 р. на третьому симпозіумі в Ніцці (Франція) Всесвітня асоціація ветеринарних харчових гігієністів приєдналася до ВВА в якості асоційованого члена. Всесвітня ветеринарна асоціація фахівців з дрібних тварин у рамках ВВА була офіційно визнана на конгресі в 1961 р. Мета асоціації:
Спеціалізовані ветеринарні асоціації ВВА відіграють важливу роль в організація і розвитку ветеринарної науки і практики і здійснюють велику роботу з підготовки і проведення Всесвітніх ветеринарних конгресів. Основою ВВА є Постійний Комітет, що складається з постійних представників країн-членів ВВА. Виконавча влада в період між засіданнями Постійного Комітету покладається на бюро, що складається з президента, декількох віце-президентів, секретаря-казначея, і його заступника. Основні завдання ВВА:
Асоціацію очолює президент, помічниками якого є віце-президенти, секретар-казначей, адміністративний директор, члени фондового і Постійного комітетів. Останній скликають щорічно в травні в Парижі. В постійний Комітет входять:
262 263       Фондовий комітет складається з членів бюро і двох представників, яких призначає Постійний Комітет, котрий щорічно визначає розмір бюджету для забезпечення діяльності асоціації.ВВА тісно співробітничає з іншими великими Міжнародними організаціями. Вона приймає активну участь у наукових дослідженнях і зустрічах, організованих ФАО і Всесвітньою організацією охорони здоров'я. В даний час у ВВА є три комісії, що займаються дослідженнями в галузі захисту тварин, охорони дикої фауни і ветеринарної освіти. Контрольні запитання
Міжнародні ветеринарні конгреси Відповідно до конституції і Правил ВВА, міжнародні ветеринарні конгреси проводять один раз у 4 роки. У період між конгресами працює Постійний Комітет, що на щорічної засіданнях розглядає актуальні питання, а також готує скликання чергового конгресу. Організаційний комітет країни, де буде збиратися конгрес, займається підготовкою. Тематику проведення чергового конгресу розробляє Організаційний Комітет і затверджує Постійний Комітет ВВА. При затвердженні програми враховують пропозиції попередніх конгресів, а також ветеринарних служб різних країн, ветеринарних наукових асоціацій, вищих шкіл і науково-дослідних установ. Офіційними мовами конгресу є: англійська, французька, німецька, іспанська і російська. Було вирішено, що робочими мовами чергових конгресів будуть 4 із п'яти офіційних мов, що остаточно встановлюється Постійним Комітетом ВВА за пропозицією Організаційного Комітету. Міжнародний ветеринарний конгрес веде роботу за рахунок членських внесків, що надходять від країн-членів ВВА, а також частково за рахунок уряду тих країн, де працює конгрес. Розміри членських внесків для кожної країни-члена ВВА встановлюють у залежності від числа ветеринарних лікарів у країні, що входять до складу ВВА. Перший Міжнародний ветеринарний конгрес був скликаний у липні 1863 р. у м. Гамбурзі з ініціативи професора Единбурзького ветеринарного коледжу Джона Гемджі. Скликання цього конгресу поклало початок міжнародному об'єднанню ветеринарних лікарів для спільної роботи з оздоровлення тваринництва і охорони людей від хвороб, загальних людині і тваринам. Організація Міжнародних ветеринарних конгресів мала 264 за мету обмін науковою і практичною ветеринарною роботою в різних країнах світу і заходами щодо ліквідації найбільш небезпечних хвороб тварин. Учасники І Міжнародного конгресу прийняли рішення регулярно проводити їх, для чого був створений координаційний орган Постійний комітет міжнародних ветеринарних конгресів. Положення про Постійний Комітет Міжнародних ветеринарних конгресів було прийняте на спеціальній нараді в 1906 р. у м. Баден-Бадені. Воно було доповнено в 1914 році у Лондоні перед початком роботи X Міжнародного ветеринарного конгресу. В Положення вносили зміни в 1952 і 1953 рр. на спеціальних нарадах у Парижі, що були затверджені на XV Міжнародному ветеринарному конгресі в Стокгольмі. Проект статуту міжнародних ветеринарних конгресів був вироблений спеціальною комісією VIII Міжнародного ветеринарного конгресу і розісланий усім членам Постійного комітету. На засіданні Постійного Комітету міжнародних ветеринарних конгресів у 1908 році у м. Баден-Бадені спільно з делегатами IX конгресу були розглянуті зміни і доповнення до проекту Статуту. Від Росії участь приймав професор К. Гаппіх. |
