Тести педіатрія база. Розділ Захворювання дітей раннього віку
 Скачать 1.35 Mb.
|
|
Д. 12-ти місяців 137. Хворому, який знаходиться на “Д” обліку з приводу гострого гломерулонефриту, треба провести щеплення: А. Згідно календаря проф. щеплень Б. Після проведеного профілактичного курсу лікування *В. Протипоказання на весь період “Д” спостереження Г. Після контролю загального аналізу сечі Д. Перед щепленням, прийом курсу антигістамінних препаратів 138. Дівчинка 11 років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного пієлонефриту, перший рік, як часто педіатру треба оглядати дитину: *А. 1 раз на місяць Б. 1 раз на три місяці В. 1 раз в шість місяців Г. 1 раз на рік Д. 1 раз на тиждень 139. Дівчинка 13 років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного пієлонефриту, другий рік, як часто педіатру треба оглядати дитину: А. 1 раз на місяць *Б. 1 раз на три місяці В. 1 раз в шість місяців Г. 1 раз на рік Д. 1 раз на тиждень 140. При плановому огляді, у хворого з ХНН, виявлено рівень креатиніну в крові 5 мг% (0,44 ммоль/л). Яка тактика дитячого нефролога: А. Назначити курс гормонотерапії *Б. Направити дитину на гемодіаліз В. Провести курс антиагрегантної терапії Г. Відкорегувати дієту Д. Збільшити добовий об”єм рідини 141. При плановому огляді, у хворого з ХНН, на ЕКГ виявили збільшення висоти та ширини зубця Т, яке порушення водно-електролітного обміну діагностовано: А. Гіпокальциємія Б. Гипермагніємія В. Гіперхлоремія Г. Гіпонатріємія *Д. Гіперкаліємія 142. Хлопчик 13 років прийшов на плановий огляд (стоїть на “Д” обліку з приводу гострого пієлонефриту), огляд яких спеціалістів обов”язково повинна пройти дитина, крім: А. Нефролога Б. Стоматолога В. Отоларинголога *Г.Кардіоревматолога Д. Офтальмолога 143. Дівчинка 7 років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного пієлонефриту, другий рік, як часто дитину повинен оглядати отоларинголог: А. 1 раз на місяць Б. 1 раз на три місяці *В. 1 раз в шість місяців Г. 1 раз на рік Д. Не потребує огляду 144. Хворі, з вторинним хронічним пієлонефритом, знімають з “Д” обліку після: А. 5 років клініко-лабораторної ремісії Б. 3 років клініко-лабораторної ремісії В. 5 років, після комплексного обстеження в стаціонарі *Г. не знімаються з обліку Д. після обстеження в клініці IV рівня 145. Дитина з хронічним гломерулонефритом, отримує цитостатики, лікар особливу увагу звертає на: А. Артеріальний тиск *Б. Гемограму В. Набряки Г. Сечовий синдром Д. Діурез 146. Дитина з хронічним гломерулонефритом, отримує кортикостероїди, лікар особливу увагу звертає на: А. Артеріальний тиск Б. Гемограму В. Ризик розвитку кератиту Г. Клінічні ознаки ниркової недостатності *Д. Стан шлунково-кишкового тракту 147. При плановому “Д” огляді, у хворого з хронічним гломерулонефритом звертають особливу увагу на: А. Артеріальний тиск Б. Загальний стан В. Набряки Г. Діурез *Д. Все перераховане 148. Дитина з хронічним гломерулонефритом, отримує препарати 4-аминохінолінового ряду, лікар щомісячно особливу увагу звертає на: А. Артеріальний тиск Б. Гемограму *В. Ризик розвитку кератиту Г. Сечовий синдром Д. Стан шлунково-кишкового тракту 149. Дівчинка 7 років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного гломерулонефриту, як часто дитині проводити клінічний аналіз крові: А. 1 раз на місяць Б. 1 раз на три місяці *В. 1 раз в шість місяців Г. 1 раз на рік Д. 1 раз в 10-14 днів 150. Хлопчику 5 років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного гломерулонефриту, як часто проводити біохімічний аналіз крові: А. 1 раз на місяць Б. 1 раз на три місяці *В. 1 раз в шість місяців Г. 1 раз на рік Д. 1 раз в 10-14 днів 151. При проведенні біохімічного аналізу крові у дітей з хронічним гломерулонефритом особливу увагу звертають на: *А. Протеінограму, креатинін, холестерин Б. Креатинін, сечовину, ліпопротеїди В. Холестерин, креатинін, електроліти Г. Електроліти, протеїнограму, креатинін Д. Електроліти, протеїнограму, холестерин 152. Хлопчику 10 років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного гломерулонефриту, в ремісії, треба проводити обстеження загального аналізу сечі: *А. 1 раз на місяць Б. 1 раз на три місяці В. 1 раз в 10-14 днів Г. 1 раз на два місяці Д. 1 раз на рік 153. Хлопчику 9-ти років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного гломерулонефриту, в активній стадії, треба проводити обстеження загального аналізу сечі: А. 1 раз на місяць Б. 1 раз на три місяці *В. 1 раз в 10-14 днів Г. 1 раз на два місяці Д. 1 раз на 21 день 154. Дитині, яка знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного гломерулонефриту, посів сечі на ВК та обстеження у фтизіатра проводять: А. 1 раз на шість місяців Б. 1 раз на три місяці В. 1 раз перед зняттям з “Д” обліку Г. 1 раз на три роки *Д. 1 раз на рік 155. Хлопчику 12 років, знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного гломерулонефриту, в ремісії, в школі заняття фізичною культурою показані: А. В основній групі Б. В основній групі, заборонено заняття в басейні *В. Лікувальна фізкультура Г. Заборонено відвідування Д. В основній групі, можна відвідувати спортивні секції 156. Дитині, що знаходиться на “Д” обліку з приводу хронічного гломерулонефриту, в ремісії, показані такі методи реабілітації в місцевому санаторії: А. Дієта Б. ЛФК В. Продовження патогенетичної терапії Г. Кліматотерапія *Д. Все вище перераховане 157. Дитині з нефротичним синдромом, яка знаходиться на “Д” обліку, треба проводити обстеження загального аналізу сечі: А. 1 раз на місяць *Б. 1 раз в 5-7 днів В. 1 раз в 10-14 днів Г. 1 раз на два місяці Д. 1 раз на шість місяців 158. На діяльність ниркових канальців безпосередньо впливає гормон: *А. Альдостерон Б. Тироксин В. Інсулін Г. Гонадотропін Д. Андрогени 159. Кислотно-лужна рівновага підтримується нирками шляхом: А. Утворення та секреції іонів водню канальцями Б. Секреції аміаку В. Продукції іонів амонію в канальцях *Г. Реабсорбції бікарбонатів Д. Усім перерахованим 160. Селективність протеїнурії визначають для оцінки стану: А. Петлі Генле Б. Епітелію дистальних канальців *В. Мембрани клубочків Г. Усього вищеперерахованого Д. Епітелію проксимальних канальців 161. Перебіг захворювання резистентний до лікування характерний для: А. Нефротичної форми гломерулонефриту Б. Пієлонефриту В. Вовчаночного нефриту *Г. Спадково обумовленого нефриту Д. Циститу 162. Підвищення артеріального тиску в дебюті захворювань нирок характерно для: А. Спадково обумовленого нефриту *Б. Гломерулонефриту В. Пієлонефриту Г. Дизметаболічної нефропатії Д. Тубулопатії 163. Переважання нейтрофілів серед лейкоцитів сечового осаду більш характерно для: *А. Пієлонефриту Б. Тубулоінтерстиціального нефриту В. Гломерулонефриту Г. Спадково обумовленого нефриту Д. Амілоїдозу 164. Гіперліпідемія характерна для: *А. Нефротичної форми гломерулонефриту Б. Гематуричної форми гломерулонефриту В. Пієлонефриту Г. Тубулоінтерстиціального нефриту Д. Тубулопатій 165. Виражена фібриногенемія спостерігається при: *А. Нефротичній формі гломерулонефриту Б. Циститі В. Спадково обумовленому нефриті Г. Тубулоінтерстиціальному нефриті Д. Пієлонефриті 166. В які часи протягом доби спостерігається максимальна екскреція оксалатів: *А. В нічні години Б. Рівномірно протягом доби В. В першій половині дня Г. В другій половині дня Д. З 12 до 15 годин 167. Підвищення рівня сечової кислоти в крові може свідчити про наступні порушення обміну: А. Кальцію Б. Щавелевої кислоти В. Триптофана *Г. Пуринів Д. Цистину 168. Підвищене виділення з сечею яких речовин може викликати нефропатію? А. Оксалатів Б. Уратів В. Глюкози Г. Фосфатів Д. Всіх перерахованих 169. Які камені частіше зустрічаються при сечокам'яній хворобі? А. Уратні Б. Фосфатні *В. Оксалатні Г. Цистинові Д. Змішані. 170. Припустима кількість залишкової сечі в сечовому міхурі у дитини 10 років (в мл): *А. 20-30 Б. 40-60 В. 80 Г. 100 Д. 120 171. Найбільш тяжким морфологічним варіантом гломерулонефриту є: А. Мінімальні зміни клубочків Б. Мезангіо-проліферативний гломерулонефрит *В. Екстракапілярний гломерулонефрит з полулунням Г. Проліферативний гломерулонефрит (інфекційний) Д. Все вище перераховане 172. 3 яких досліджень необхідно почати при гострому виникненні макрогематурії: *А. Ультразвукового дослідження сечової системи Б. Радіонуклідного дослідження нирок В.Цистографії Г. Ангіографії Д. Комп'ютерної томографії 173. Гломерулонефрит у дітей частіше є захворюванням: *А. Імунокомплексним Б. Неімунним В. Мікробно-запальним Г. Аутоімунним Д. Вірусним 174. Симптоматичну артеріальну гіпертензію можна запідозрити при: А. Підвищенні AT на фоні соматичного захворювання Б. Підвищенні AT у дітей раннього віку В. Систолічному AT більше 140-150 мм рт.ст. Г. Діатолічному АТ-більше 100 мм рт.ст. *Д. Гіпертензії, яка має злоякісний характер 175. Для нефротичного синдрому характерно: *А. Значна протеїнурія, гіпоальбумінемія Б. Гіполіпідемія В. Гіпертонія Г. Гіпофібриногенемія Д. Гематурія 176. Для дебюту гломерулонефриту найбільш характерно: А. Температурна реакція Б. Абдомінальний синдром *В. Олігурія Г. Катаральні явища Д. Дизурія 177. Підвищення активності ферментів в сечі характерно для: *А. Гломерулонефриту Б. Хронічного циститу В. Гострого циститу Г. Уретриту Д. Нейрогенної дисфункції сечового міхура 178. Гіпергаммаглобулїнемія характерна для: А. Нефротичної форми гломерулонефриту *Б. Вівчакового нефриту В. Пієлонефриту Г. Спадково обумовленого нефриту Д. Тубулоінтерстиціального нефриту 179. Для гіпертонічної енцефалопатії характерно : А. Серцева недостатність Б. Порушення серцевого ритму *В. Судоми, втрата свідомості Г. Задишка, хрипи в легенях Д. Анасарка 180. Розвантажувальна дієта показана при : *А. Гострих проявах гломерулонефриту Б. Затуханні активності процесу В. Ремісії гломерулонефриту Г. Мінімальному сечовому синдромі 181. Капотен відноситься до: А. Міотропних гіпотензивних препаратів Б. Бета-адреноблокаторів *В. Гангліоблокаторів Г. Інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту Д. Альфа-адреноблокаторів 182. Верапаміл (ізоптин) відноситься до: *А. Блокаторів кальцієвих каналів Б. Інгібіторів АПФ В. Бета-блокаторів Г. Альфа-блокаторїв Д. Діуретичних препаратів 183. Показання до призначення глюкокортикоїдів: *А. Нефротична форма гломерулонефриту Б. Гематурична форма гломерулонефриту В. Тубулоінтерстиціальний нефрит Г. Дизметаболічна нефропатія Д. Тубулопатія 184. Глюкокортикоїди: *А. Підвищують вміст глюкози в крові Б. Збільшують кількість лімфоцитів в крові В. Збільшують синтез білків Г. Пєімуностимуляторами Д. Збільшують кількість еозинофілів у крові 185. При нирковій недостатності протипоказано призначення: А. Кларитроміцину Б. Лазиксу В. Оксациліну *Г. Гентаміцину Д. "Захищених пеніцилінів" 186. До непрямих антикоагулянтів відноситься: А. Гепарин *Б. Фенілін В. Дипиридамол Г. Трентал Д. Тиклід 187. Хлопчик 6 років скаржиться на такі симптоми - набряки повік, гомілок, зменшену кількість сечі. Яку дієту доцільно призначити? А. Стіл гіпохлоридний Б. Стіл фруктово-цукровий В. Стіл вегетаріанський *Г. Стіл без солі та м'яса Д. Стіл з обмеженням білку 188. Дитина 8 місяців. Скарги: занепокоєння, блювання, підвищення температури тіла до 39°С, зменшення кількості сечовипускань. В аналізах сечі - білок незначний, еритроцити 10 в полі зору, лейкоцити 80 в полі зору. Ваш діагноз: А. Нефротичний синдром Б. Гострий нефрит *В. Пієлонефрит Г. Хронічний цистит Д. Гострий цистит 189. Серед факторів, які визначають розвиток пієлонефриту, провідну роль відіграють: А. Генетична схильність *Б. Порушення уродинаміки В. Вірулентність мікробів Г. Метаболічні порушення Д. Все перераховане 190. Яку функцію нирок дозволяє визначити проба за Зимницьким? *А. Концентраційну Б. Фільтраційну 191. При порушенні пасажу сечі пієлонефрит вважається: А. Необструктивним *Б. Обструктивним 192. При пієлонефриті уражаються: А. Слизова оболонка сечового міхура Б. Кровоносна і лімфатична система нирок *В. Канальці, миски та інтерстицій Г. Клубочок 193. Яка тривалість активності пієлонефриту свідчить про хронізацію процесу: А. Більше 3 міс *Б. Більше 6 міс В. Більше 1 року 194. При підвищеній активності інфекційно-запального процесу в нирках можливе проведення: А. Урографії Б. Цистографії *В. УЗД нирок Г. Радіоізотопного дослідження нирок Д. Ангіографії 195. Прийом рідини при пієлонефриті: А. Обмежується; *Б. Підвищується. 196. При гострому гломерулонефриті уражається: Б. Інтерстиціальна тканина нирок *Б. Клубочки В. Канальці, миски та інтерстицій Г. Коркова та мозкова речовини нирок Д. Слизова оболонка сечового міхура. 197. В терапії гострого гломерулонефрита з нефротичним синдромом використовують: А. Гідрокортизон Б. Делагіл *В. Ппреднізолон Г. Капотен 198. Прийом максимальних доз преднізолону при гострому гломерулонефриті проводиться: А. Рівномірно протягом доби *Б. Переважно вранці 199. При гострому гломерулонефриті преднізолон відміняється: *А. Поступово Б. Одномоментно В. Після трьох місяців терапії Г. Після одного місяця терапії 200. При ХНН порушується функція наступних відділів нефрону: А. Клубочків Б. Канальців *В. Клубочків та канальців одночасно 201. Найбільш часті причини ХНН у дітей: *А. Набуті Б. Спадково обумовлені вроджені 202. Найбільш інформативним маркером формування ХНН є рівень в крові: А. Сечовини *Б. Креатиніну В. Сечової кислоти 203. При ХНН показники клубочкової фільтрації нижчі (мл/хв): А. 80; Б. 50 *В. 20 204. Перитонеальний діаліз доцільно проводити: А. Дітям старшого віку *Б. Дітям раннього віку В. Дорослим |