Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
 Скачать 7.16 Mb.
|
|
1.5. Навчання учнів самостійному складанню задач У допоміжній школі учні розв'язують арифметичні задачі, які є у підручнику або придумані вчителем. Але більш ефективним цей процес буде тоді, коли школярі разом з розв'язуванням готових задач будуть складати їх самостійно. Досвід працівників допоміжних шкіл показав, що спочатку краще всього цю роботу проводити з використанням предметної наочності. Вона допомагає створити в учнів уявлення про життєву ситуацію, описану в задачі, сприяє правильному вибору дій. Знайомити учнів з складанням задач доцільно у такій послідовності. 1. Складання задач за інсценуванням. Наприклад, учитель малює (або вивішує намальовану) ялинку і запрошує до неї спочатку З зайчики, а потім ще 2 зайчики. До дошки "вибігають" 3 і 2 учні. Дітям пропонується порахувати, скільки зайчиків прибігло до ялинки, за допомогою якої арифметичної дії можна дати відповідь на це питання. При цьому уточнюється, скільки спочатку "прибігло" зайчиків, скільки потім, скільки стало їх всього. Після цього учням дається завдання скласти умову задачі. 2.Складання задач на основі наочного сприймання предмет них дій. Велику увагу слід приділяти аналізу предметної ситуації, розвитку в учнів допоміжної школи умінь встановлювати необхідні зв'язки і відношення між числовими даними, які повинні моделюватися, переводитись на мову математики. Тут значне місце у навчанні треба відводити вправам, які розкривають зміст текстових задач з Декількох боків: з одного боку предметно-практичні дії. висловлюються у мовленні, на основі чого складається задача, формулюється    умова і питання, і навпаки, зміст словесно сформульованої задачі зображується у предметно-практичних діях (Р.А. Сулейменова).З цією метою на першому етапі корисними будуть вправи на складання умови задачі на основі наочного сприйняття предметних дій. Тут все зводиться до опису того, що бачили учні. Наприклад, вчитель просить школярів уважно слідкувати за тим, що він робить. На набірному полотні вчитель кладе 5 кружечків, потім додає ще 4 кружечки. Після цього від учнів він вимагає, щоб вони по мірі можливостей точно і розгорнуто сформулювали все те, що вони бачили. В.: Діти, хто розкаже по порядку все, що я робив з кружечками? У.: Було 5 кружечків, потім додали ще 4 кружечки. В.: Ти розповів вірно, назвавши ті числа й у тому порядку, в якому казав я. Але учнів треба привчати до повної відповіді. І тут їм потрібна, в першу чергу, допомога вчителя. Він сам підказує дітям початок задачі: "На набірному полотні спочатку було ... (учень повторює)". Так, під керівництвом і спрямуванням вчителя складається умова задачі. Продемонстровані предметні дії описуються ще декількома учнями, умова записується на дошці і після цього прочитується усім класом. При складанні задач на збільшення або зменшення числа на декілька одиниць учням можна запропонувати малювання. Наприклад, фрагмент уроку з розв'язуванням задачі на збільшення числа на декілька одиниць. Вчитель пропонує учням намалювати в зошити апельсини і лимони. Але при цьому лимонів повинно бути менше, аніж апельсинів. Після виконання дітьми цих малюнків вчитель організовує бесіду: В.: Олю, розкажи, що ти намалювала в зошиті? У.: Я намалювала 5 апельсинів і 2 лимони. В.: Значить, ти намалювала 5 апельсинів, а лимонів ти намалювала більше чи менше? У.: Менше. В.: А на скільки? У.: На три. В.: Тепер повтори, про що ти розповіла. У.: Я намалювала 5 апельсинів, а лимонів на 3 менше. Так вчитель звертається до декількох учнів і просить їх розповісти, що вони намалювали, і скласти умову задачі. На початковому етапі навчання у багатьох учнів спостерігається складання односкладових задач, в яких є "було", "відняли", "додали" тощо. Допомога учням з боку вчителя при складанні умови задачі на основі спостережень дій полягає, в основному, в уточненні предметного змісту, а інколи і в тому, що вчитель сам придумує початок умови. Якщо на першому етапі предметні дії демонструє вчитель, то пізніше учні самі виконують дії за інструкцією вчителя. Перед демонстрацією виконання дій учням треба обов'язково дати установку запам'ятати все, що їм будуть показувати. Крім того, увага дітей постійно фіксується на кількості демонстрованих предметів. Наприклад, учитель бере яблука, потім просить порахувати, скільки їх є. Якщо він відклав їх убік, то просить сказати, скільки яблук відкладено. При складанні з учнями задач на основі наочного сприйняття предметних дій необхідно звернути увагу на те, щоб вони безпосередньо не сприймали зором шуканий результат, а проводили обчислення в умі, на основі наявних даних. Деяким учням важко засвоїти послідовність дій, які відображені у задачі і конкретно співставити предметні дії з числовими даними і тому на початкових етапах вчитель після першого показу дій повторює їх і поєднує з навідними питаннями: "Згадай, що я робив з яблуками. Що було потім з ними?" Оскільки більшість розумово відсталих учнів забувають числові дані задачі, то вчитель може їх записувати на дошці без найменувань: 2, 5, 7, 8 тощо. Після складання школярами задачі педагог підкреслює, що кожна задача має свій зміст і його необхідно зрозуміти. Учні інколи роблять помилки при розв'язуванні задач, обумовлені їхньою поспішністю. Прочитавши задачу і нечітко усвідомивши її умову, зразу починають виконувати ті чи інші обчислення. Враховуючи це, вчитель проводить роботу над подоланням цього недоліку. Він постійно нагадує школярам про необхідність спочатку добре зрозуміти задачу, а потім переходити до її розв'язування. Це    сприяє виробленню вміння уважного і більш усвідомленого читання умови та запитання задач.
План
10. Складання задач за кресленням. Наприклад:    200км ?4   80 км11. Складання задач за коротким записом. Наприклад:
|