Тестові завдання Кардіологія

• Название: Тестові завдання Кардіологія
• Дата: 24.10.2022
• Размер: 1.1 Mb.
• Имя файла: 03261815_testovi_zavdannya_6_kurs.doc
• Тип: Документы; #751649
• страница: 10 из 15

E надмірне утворення кристалів пірофосфату та їх накопичення в синовіальній рідині?
42. Хворий Н., 60 років, скаржиться на біль та хруст у правому кульшовому суглобі, що виникає під час ходіння. Хворіє впродовж 5 років. Об’єктивно: обмеження ротації та відведення стегна. Під час рентгенологічного дослідження виявлено звуження суглобової щілини, крайові остеофіти.

Який із наведених факторів найбільш імовірно спричинив ураження суглоба:

1. 
   утворення імунних комплексів та їх відкладання в синовіальній оболонці;
   
2. 
   порушення метаболізму хряща;
   
3. 
   пошкодження синовіальної оболонки інфекційним збудником;
   
4. 
   надмірне утворення кристалів уратів та їх накопичення в синовіальній рідині;
   
5. 
   
   надмірне утворення кристалів пірофосфату та їх накопичення в синовіальній рідині?
   

43. Жінка 56 років, поступила до клініки із скаргами на біль та припухлість правого колінного суглоба, які з’явились тиждень тому. В анамнезі часті простудні захворювання, хронічний холецистопанкреатит. Об’єктивно: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, дещо болючі при пальпації, відмічається деформація 1-х плюсно-фалангових суглобів обох ступнів, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені.

Який діагноз найбільш вірогідний:

A реактивний артрит;

B ревматичний поліартрит;

C ревматоїдний артрит;

D подагра;


E остеоартроз?
44. Хвора Р., 56 р., скаржиться на біль в дистальних міжфалангових суглобах кистей та колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна. Міжфалангові суглоби потовщені і болючі при пальпації, хрускіт в колінних суглобах при згинанні. Рентгенографія колінних суглобів: звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краях суглобів. Аналіз крові: Л-6,2´19⁹/л, ШОЕ-13мм/год.

Ваш діагноз:

1. 
   реактивний поліартрит;
   
2. 
   ревматичний поліартрит;
   
3. 
   подагрична артропатія;
   
4. 
   ревматоїдний артрит;
   
5. 
   
   остеоартроз?
   

45. Хворий В., 58 років, хворіє на подагру тофусну стадію 8 років. Останній місяць турбують тиснучі болі в ділянці серця, головні болі переважно в потиличній ділянці, шум у вухах. При обстеженні: сечова кислота – 740мкм/л, CRР (+), ЦІК-40 од., сечовина – 14мм/л, креатинін – 240мкм/л. АТ-170/100мм.рт.ст. Вислухано систолічний шум над верхівкою серця, переважання ІІ тону серця над аортою.

Яке ускладнення подагри у хворого:

A склеротична мітральна вада;

B міокардит;

C подагрична нефропатія;

D ессенціальна артеріальна гіпертензія;


E ішемічна хвороба серця?
46. Хвора 58 років, бухгалтер, 2 роки страждає на остеоартроз колінних суглобів. 2 тижні лікувалась стаціонарно. Виписана в задовільному стані із скаргами на незначний больовий синдром після тривалого статичного навантаження. Локальні гіпертермія та ексудативні явища в області суглобів відсутні.

Яка найбільш доцільна тактика ведення хворої:

1. 
   лікування в умовах санаторію;
   
2. 
   повторне стаціонарне лікування;
   
3. 
   провести артроскопію;
   
4. 
   направити на МСЕК;
   
5. 
   
   консультація ортопеда?
   

47. Хвора 55-ти років на протязі 2-х місяців скаржиться на біль в лівому колінному суглобі. За останні 2 тижні спостерігається помірна гіпертермія шкіри над ним, набряк, порушення функції. Рівень сечової кислоти не підвищений. Рентгенологічно в колінному суглобі визначається остеосклероз, остеофіти, звуження суглобової щілини.

Який найбільш імовірний діагноз:

A туберкульозний гоніт;

B гонорейний гоніт;

C подагра;

D ревматоїдний артрит;


E остеоартроз?
48. Чоловік 60 років, будівельник, скаржиться на болі в колінних і правому кульшовому суглобах, що посилюються після навантаження. Хворіє протягом останніх 5-ти років. Об’єктивно: підвищеної вгодованості. Правий колінний суглоб помірно деформований. З боку інших органів і систем патології не виявлено. Аналіз крові: Л-8,2; ШОЕ-15мм/г, сечова кислота – 0,35ммоль/л.

Який діагноз найбільш імовірний:

1. 
   хвороба Рейтера;
   
2. 
   реактивний артрит;
   
3. 
   ревматоїдний артрит;
   
4. 
   деформуючий остеоартроз;
   
5. 
   подагра.
   

49. Чоловік 55 років, поступив у клініку в зв’язку з нападом ниркової кольки, яка періодично повторюється протягом року. Об’єктивно: в ділянці вушних раковин та правого ліктьового суглоба знаходяться вузликові утворення, покриті тонкою блискучою шкірою. Пульс – 88/хв. АТ – 170/100мм.рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків.

Визначення якого лабораторного показника найбільш доцільно для уточнення діагнозу:

A ШОЕ;

B ревматоїдного фактора;

C сечової кислоти;

D осаду сечі;


E молочної кислоти?
50. Жінка 51 років, хворіє на суглобову форму ревматоїдного артриту з ураженням дрібних суглобів кистей, приймає нестероїдні протизапальні ліки, але захворювання прогресує, з’явився біль у колінних та гомілково-ступеневих суглобах, вранішня скутість до 12 години дня.

Яку комбінацію ліків доцільно призначити:

1. 
   кризанол, диклофенак натрію;
   
2. 
   преднізолон, плаквеніл;
   
3. 
   алопурінол, ібупрофен;
   
4. 
   румалон, напроксен;
   
5. 
   
   артепарон, вольтарен?
   

51. Жінка 49 років, скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилюється при рухах, обмеження рухливості, короткочасну ранішню скутість. Хворіє декілька років. В минулому займалась спортивною гімнастикою. На рентгенограмі плечових суглобів – звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі плечової голівки.

Що лежить в основі патогенезу ураження суглобів у хворої:

A пошкодження синовіальної оболонки інфекційним агентом;

B відкладання у синовіальній оболонці імунних комплексів;

C порушення обміну сечової кислоти;

D відкладення у суглобах пірофосфату кальцію;


E порушення метаболізму хряща?
52. Жінка 49 років, скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилюється при рухах, обмеження рухливості, короткочасну вранішню скутість. На рентгенограмі плечових суглобів – звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі плечової головки.

Яка найбільш доцільна базисна терапія:

1. 
   кризанол;
   
2. 
   делагіл;
   
3. 
   ібупрофен;
   
4. 
   D-пеніциламін;
   
5. 
   
   Структум?
   

53. Хвора 56 років, з надмірною масою тіла, скаржиться на біль в колінних суглобах, який посилюється при ходьбі, особливо по сходах та при довгому стоянні на ногах. Хворіє 5 років. Об’єктивно: колінні суглоби деформовані, набряклі, під час руху – болючість, хрускіт. Рентгенограма суглобів – суглобова щілина звужена, субхондральний склероз, крайові остеофіти.

Який діагноз найбільш імовірний:

A ревматоїдний артрит;

B ревматичний артрит;

C реактивний артрит;

D подагра;


E деформуючий остеоартроз?
54. Жінка 55 років, кухар, скаржиться на біль у правому колінному суглобі, який турбує протягом місяця, підсилюючись наприкінці дня. Об’єктивно: підвищена маса тіла, колінний суглоб набряклий, при пальпації відмічається локальна болючість, хрускіт при рухах. Є деформація 1-х плюсно-фалангових суглобів обох ступнів. Змін з боку крові та сечі не виявлено.

Які зміни на рентгенограмі можна очікувати:

1. 
   звуження суглобової щілини, численні узури, підвивихи;
   
2. 
   остеопороз, звуження суглобової щілини, поодинокі узури;
   
3. 
   звуження суглобової щілини, крайові остеофіти;
   
4. 
   ерозії епіфізів, кісткові анкілози;
   
5. 
   
   звуження суглобової щілини, круглі дефекти кісткової тканини?
   

55. На курорті лікар оглянув хворого на подагру у фазі ремісії перед початком бальнеотерапії (сірководневмісних ванн). На перші дні лікування додатково слід призначити для профілактики загострення:

A антуран;

B алопуринол;

C вольтарен;

D преднізолон;


E супрастин?
56. Чоловік 62 років, відзначає біль у кульшовому суглобі, який посилюється під час ходи, різке обмеження рухів у суглобі, що ускладнює пересування. Під час ходи шкутильгає внаслідок невеликого вкорочення лівої ноги і обмеження рухливості у кульшовому суглобі. На рентгенограмі: різке зниження суглобової щілини, субхондральний склероз, крайові остеофіти.

Найкраща тактика ведення хворого:

1. 
   провести амбулаторне лікування;
   
2. 
   направити на протезування суглоба;
   
3. 
   направити на лікування в ревматологічне відділення;
   
4. 
   направити на лікування в терапевтичне відділення;
   
5. 
   
   направити на санаторно-курпортне лікування?
   

57. Чоловіка 57-ми років турбує біль в колінних суглобах, дистальних міжфалангових суглобах кистей. Вказані явища тривають 5 років. У колінних суглобах при рухах і пальпації відмічається болючість і інтраартикулярний хрускіт. На кінцевих фалангах пальців рук пальпуються тверді вузлики. З боку внутрішніх органів змін не виявлено. Клінічний аналіз крові не змінений. С-реактивний протеїн (+), латекс-тест – негативний. Rо-графія суглобів: звуження міжсуглобової щілини, субхондральний остеосклероз.

Який з перелічених діагнозів є вірним:

A ДОА;

B склеродермія;

C ревматоїдний артрит;

D подагра;


E ревматичний поліартрит?
58. Жінка 58 років, поступила зі скаргами на біль та обмеження рухів в колінних та гомілково-ступеневих суглобах. Об’єктивно: уражені суглоби деформовані, рухи в них обмежені, при рухах відмічається хрускіт. На рентгенограмі – суглобова щілина звужена, остеофітоз.

Призначення якого базисного препарату найбільш раціональне у даній ситуації:

1. 
   структум;
   
2. 
   диклофенак;
   
3. 
   преднізолон;
   
4. 
   алопуринол;
   
5. 
   
   азатіоприн?
   

59. Хвора 55 років. При огляді на вушних раковинах визначаються щільні утворення, що виступають над поверхнею шкіри, діаметром до 2мм. В анамнезі гострі болі у І плюсно-фаланговому суглобі лівої ступні, що супроводжувались гіперемією шкіри над ним. Об’єктивно: температура в нормі, ЧСС-80/хв., АТ-150/90мм.рт.ст. В біохімічному аналізі крові: сечова кислота-0,500ммоль/л, креатинін - 100мкмоль/л.

Який препарат з перерахованих слід призначити:

A азатіоприн;

B індометацин;

C гіпотіазид;

D сульфасалазин;


E алопуринол?
60. Жінка 56 років, скаржиться на біль в колінних суглобах. Суглоби збільшені в розмірі, рухи обмежені та болісні, відмічається хрускіт в суглобах при рухах. Запідозрений остеоартроз. Призначено рентгенологічне дослідження.

Які рентгенологічні зміни ви очікуєте одержати:

1. 
   остеосклероз, зниження суглобової щілини, остеофіти;
   
2. 
   остеопороз, звуження суглобової щілини;
   
3. 
   остеопороз, «симптом пробійника»;
   
4. 
   остеопороз, розширення суглобової щілини;
   
5. 
   
   остеопороз, узурпація суглобових поверхонь?
   

Гематологія

1. 
   До якого класу схеми кровотворення відносяться стовбурові клітини:
   

1.I

2.II

3.III

4.IV

5.V

2. 
   Які клітини в схемі кровотворення відносяться до II класу:
   

1.Лiмфобласти

2.Частково детермiнованi клiтини-попередники

3.Ретикулярні

4.Морфологічно розпiзнаванi

5.Фібробласти
3. Які клітини в схемі кровотворення відносяться до III класу:

1.Мiєлобласти

2.Монобласти

3.Полiпотентнi клітини

4.Унiпотентнi клiтини

5.Макрофаги
4. До якого класу схеми кровотворення вiдносяться бластнi клiтини - родоначальницi рядів:

1.I

2.III

3.IV

4.V

5.VI
5. Клiтина - родоначальниця мiєлоїдного ряду:

1.Лiмфобласт

2.Мiєлоцит

3.Мiєлобласт

4.Монобласт

5.Унiпотентна клiтина – попередниця

6. Про що свiдчить позитивна бiологiчна проба?

1.Про антигенну несумiснiсть плазми

2.Про сенсибiлiзацiю

3.Несумiснiсть за антигенами еритроцитiв

4.Про несумiснiсть за лейкоцитарними антигенами

5.Несумісність за аглютинінами.
7. Клiтина - родоначальниця еритроїдного ряду:

1.Малий лiмфоцит

2.Мiєлобласт

3.Еритробласт

4.Ортохромний нормоцит

5.Ретикулоцит
8. Клiтина - родоначальниця тромбоцитопоезу:

1.Мiєлобласт

2.Унiпотентна клiтина - попередниця тромбоцитопоезу

3.Мегакарiобласт

4.Монобласт

5.Лiмфоїдна клітина
9. Де утворюються лiмфоїднi клітини:

1.У лiмфатичних вузлах

2.Селезiнцi

3.У кiстковому мозку

4.У печiнцi

5.У лiмфатичних протоках
10. Величина гематокриту вiдображає:

1.Співвідношення між об'ємом плазми та лейкоцитів

2.Співвідношення між об'ємом циркулюючої крові та еритоцитів

3.Співвідношення між об'ємом плазми та еритроцитів

4.Співвідношення між ОЦК та лейкоцитами

5.Співвідношення між лейкоцитами та еритроцитами
11. Утворення монетних стовпчикiв еритроцитiв при приготуваннi мазкiв кровi пов'язано з:

1.Високим вмiстом сироваткових гама-глобулiнiв

2.Взаємодiї холодових аглютинінiв з антигенами еритроцитiв

3.Помiрним або значним дефiцитом залiза

4.Помiрним або значним дефiцитом вітаміну В12

5.Взаємодія теплових аглютинінів з антигенами еритроцитів
12. При яких захворюваннях в мазках кровi часто зустрiчаються монетнi стовпчики еритроцитiв:

1.Мiєломна хвороба

2.Макроглобулiнемiя Вальденстрема

3.Хронiчнi запальнi процеси

4.Гострi запальнi процеси

5.Хвороба Вакеза
13. Гiпохромнi еритроцити найчастiше зустрiчаються при:

1.Дефiцитi залiза

2.Серповидноклiтиннiй анемiї

3.Таласемiї

4.Гемоглобінопатії

5.Анемії Фанконі
14. Основний патогенетичний механiзм утворення гiпохромних овалоцитiв:

1.Дефiцит залiза

2.Порушення метаболiзму еритроцитiв

3.Порушення синтезу ДНК

4.Порушення синтезу РНК

5.Мембранопатії
15. Гiперхромнi еритроцити найчастiше зустрічаються при:

1.Мегалобластнiй анемiї

2.Дефiцитi вiтамiну В-12

3.Дефiцитi фолiєвої кислоти

4.Дефiцитi залiза

5.Дефіциту вітаміну Е
16. Пойкiлоцитоз - це стан, при якому спостерiгається:

1. Змiна розмiрiв еритроцитiв

2.Змiна кольору еритроцитiв

3.Змiна форми еритроцитiв

4.Змiна кількості еритроцитів

5.Зміна маси еритроцитів
17. Анiзоцитоз - це стан, при якому спостерiгається:

1.Змiна форми еритроцитiв

2.Змiна кольору еритроцитiв

3.Змiна розмiрiв еритроцитiв

4.Змiна кількості еритроцитів

5.Зміна маси еритроцитів
18. Центральним органом iмунної системи людини є:

1.Тимус

2.Кiстковий мозок

3.Селезiнка

4.Периферична кров

5.Лiмфатичний вузол

19. При трансфузiї плазми чи потрiбне проведення бiологiчної проби?

1.Обов'язково

2.Проводиться в рiдких випадках

3.Якщо хворий сенсибилiзований ранiше

4.Не проводиться

5.Проводиться індивідуально
20. Непряма проба Кумбса використовується для визначення наявностi антитiл:

1.У сироватцi кровi

2.На еритроцитах донора

3.На еритроцитах хворого

4.На лейкоцитах донора

5.На лейкоцитах хворого
21. Пряма проба Кумбса використовується для визначення наявностi антитiл:

1.На еритроцитах хворого

2.На еритроцитах донора

3.У сироватцi кровi хворого

4.У сироватцi кровi донора

5.На лейкоцитах хворого
22. Симптом, що найчастiше зустрiчається при В12-фолiєво-дефiцитнiй анемiї:

1.Глосит Хантера

2.Мiокардит

3.Iнтоксикацiя

4.Екстрасистолiя

5.Спленомегалія
23. Клiнiчнi форми ауто- i гетероiмунних захворювань в гематологiчнiй практицi:

1.Анемiя

2.Тiреоiдiт

3.Гепатит

4.Тромбоцитопенiя

5.Агранулоцитоз
24. Основним лабораторним дiагностичним методом аутоiмунної гемолiтичнiй анемiї є:

1.Реакцiя сольової аглютинацiї

2.Пряма реакцiя Кумбса

3.Прямий iмунофлуоресцентний метод

4.Реакцiя гемагглютинацiї

5.Цитохімічне обстеження
25. При В12-дефiцитнiй анемiї ураження нервової системи проявляється ураженням:

1.Фунікулярний мієлоз

2.Лицьових нервiв

3.Попереково-крижових нервiв

4.Сiдничого нерва

5.Нейроінтоксикації
26. Методи протипухлинної терапiї злоякiсних захворювань iмунної системи:

1.Антибiотикотерапiя

2.Гормонотерапiя

3.Променева терапiя

4.Цитостатична хіміотерапія

5.Метаболічна терапія
27. До природних антикоагулянтiв вiдносяться:

1.Фенiлiн

2.Гепарин

3.Синкумар

4.Антитромбопластiн

5.Аспірин
28. Найбiльш ефективним при лiкуваннi В12-дефiцитної анемiї є:

1.Введення вiтамiну В12

2.Трансфузiї еритроцитарної маси

3.Глюкокортикоїднi гормони

4.Поєднання вiтамiну В12 i глюкокортикоїдних гормонів

5.Цитостатична терапія
29. Генетичний дефект при гемофiлiї А передається по типу:

1.Домiнантно-аутосомному

2.Рецесивно-аутосомному

3.Рецесивному, зчепленому з Х-хромосомою

4.Рецесивному, зчепленому з Y-хромосомою

5.Пов'язано з філадельфійською хромосомою
30. Спадковий дефект при гемофiлiї А передається:

1.Всiм дiтям

2.Тiльки дiвчаткам

3.Тiльки хлопчикам

4.І хлопчикам і дівчаткам

5.При трансфузіях
31. Гострi гемартрози при гемофiлiї А найчастiше вражають суглоби:

1.Плечовi

2.Лiктьовi

3.Колiннi

4.Гомiлковостопнi

5.Кульшові
32. Вторинний ревматоїдний синдром при гемофiлiї А характеризується поразкою суглобiв:

1.Плечових

2.Лiктьових

3.Дрiбних суглобiв стопи

4.Колiнних

5.Кульшових
33. Ниркоподiбнi кровотечi у хворих на гемофiлiю А можуть виникати:

1.Спонтанно

2.Пiсля травми поперекової областi

3.Як наслiдок пiєлонефриту

4.Як наслiдок нирковокам'яної хвороби

5.При лихоманкових станах
34. Генетичний дефект при гемофiлiї В передається по типу:

1.Домiнантно-аутосомному

2.Рецесивно-аутосомному

3.Рецесивному, зчепленому з X-хромосомою

4.Рецесивному, зчепленому з Y-хромосомою

5. Пов'язано з філадельфійською хромосомою
35. Клiнiчнi форми прояву геморагiчного синдрому iдiопатичної тромбоцитопенiчної пурпури:

1.Крововиливи в колiннi суглоби

2.Шкiрянi крововиливи

3.Крововиливи в лiктьовi суглоби

4.Ясневi кровотечi

5.Гематурія
36. Картина кровi при хворобi Мінковського-Шоффара:

1.Мiкросфероцитоз, анемiя, ретикулоцитоз

2.Анiзоцитоз, зниження вмiсту еритроцитiв, тромбоцитопенiя

3.Макроанiзоцитоз, пойкiлоцитоз еритроцитiв, зниження вмiсту гемоглобiну

4.Нормоцитоз, зниження вмiсту еритроцитів

5.Мегалобластоз, анемія
37. Основний патогенетичний механiзм анемiї при свинцевiй iнтоксикацiї:

1.Гемолiз еритроцитiв

2.Дефiцит залiза

3.Пригнiчення синтезу гема

4.Дефiцит мікроелементів

5.Дефіцит вітаміна Е
38. Геморагiчний синдром при хворобi Рандю-Ослера найчастiше проявляється кровотечами:

1.Маточними

2.Легеневими

3.Носовими

4.Десневими

5.Шлунково-кишковими
39. Основнi патогенетичнi фактори при геморагiчному васкулiтi /хвороба Шенлейн-Геноха/:

1.Активацiя згортуючої системи

2.Активацiя протизгортуючої системи

3.Ушкоджуюча дiя циркулюючих аутоантитiл

4.Ушкоджуюча дiя циркулюючих iмунних комплексів

5.Підвищення сенсибілізації організму
40. Найчастiша локалiзацiя висипу при геморагiчному васкулiтi на шкiрi:

1.Тулуба

2.Верхнiх кiнцiвок

3.Спини

4.Нижнiх кiнцiвок

5.Голові
41. Характер геморагiчного висипу на шкiрi при хворобi Шенлейн-Геноха:

1.Асиметричний

2.Частково симетричний

3.Симетричний

4.Плямистий

5.Зливний
42. Препарати, що використовуються для лiкування геморагiчного васкулiту:

1.Антибiотики

2.Антигiстамiннi

3.Мiнералокортикоїди

4.Гепарин

5.Вітамінотерапія
43. Основнi критерiї для дiагностики гострого лейкозу:

1.Омоложення лейкоцитарної формули кровi

2.Анемiя

3.Панцитопенiя

4.Бластоз в кiсткового мозку (> 30%)

5.Тромбоцитопенiя
44. Метод дослiдження для дiагностики форми гострого лейкозу:

1.Цитологiчний

2.Гiстологiчний

3.Цитохiмiчний

4.Iмунологiчний

5.Радiологiчний
45. Морфологiя еритроцитiв при хворобi Мінковського-Шоффара:

1.Мiкросфероцитоз

2.Овалоцитоз

3.Акантоцитоз

4.Анiзо-пойкiлоцитоз

5.Мегалобластоз
46. Цитохiмiчнi критерiї гострого лiмфобластного лейкозу:

1.Позитивна реакцiя на мiєлопероксидазу

2.Позитивна реакцiя на глiкоген

3.Позитивна реакцiя на кислу фосфатазу

4.Позитивна реакцiя на неспецифiчну естеразу

5.Позитивна реакція на ліпіди
47. Цитохiмiчнi критерiї гострого мiєлобластного лейкозу:

1.Позитивна реакцiя на кислу фосфатазу

2.Позитивна дифузна реакцiя на глiкоген (PAS-реакцiя)

3.Позитивна реакцiя на мiєлопероксидазу

4.Позитивна реакцiя на хлорацетат естеразу

5. Позитивна реакція на ліпіди
48. Найбiльш ефективне лiкування хвороби Мінковського-Шоффара:

1.Спленектомiя

2.Глюкокортикоїднi гормони

3.Трансфузiї еритроцитної маси

4.Вiтамiнотерапiя

5.Цитостатична терапія
49. Дiагностичнi критерiї нейролейкозу:

1.Головний бiль, нудота, блювота

2.Ригiднiсть потиличних м'язiв

3.Симптом Кернiга

4.Цитоз спинномозкової рiдини більше 10/мкл, наявнiсть бластiв

5.Пдвищення артеріального тиску
50. Збiльшення лiмфатичних вузлiв i селезiнки найчастiше зустрiчається при:

1.Мiєлобластному лейкозi

2.Промiєлоцитарному лейкозi

3.Монобластному лейкозi

4.Лiмфобластному лейкозi

5.Еритромiєлозi
51. Принципи терапiї гострого лейкозу:

1.Лiкування цитостатичними засобами

2.Лiкування до полiпшення самопочуття

3.Лiкування до полiпшення показникiв кровi та кiсткового мозку

4.Iндукцiя, консолiдацiя ремiсiї, пiдтримуюча терапія

5.Глюкокортикостероїдна терапія
52. Картина периферичної кровi в розгорнутiй стадiї хронiчного мiєлолейкозу:

1.Лейкоцитоз, зсув в лейкоцитарнiй формулi влiво до промiєлоцитiв, еозинофiльно-базофiльна асоцiацiя, тромбоцитоз

2.Анемiя, тромбоцитопенiя

3.Помiрний лейкоцитоз, гiпертромбоцитоз

4.Лейкопенiя, анемія

5.Лейкоцитоз, тромбоцитоз, еритроцитоз
53. Цитологiчний дiагноз бластного кризу хронiчного мiєлолейкозу:

1.Кiлькiсть бластiв i промiєлоцитiв в кiстковому мозку більше 30% та бiльше,

2.Кiлькiстiь бластiв i промiєлоцитiв в кiстковому мозку 15%

3.Кiлькiсть бластiв i промiєлоцитiв в периферичнiй кровi більше 15%

4.Кількість про мієлоцитів в кістковому мозку більше 10%

5.Кількість бластів в кістковому мозку більше 5%
54. Препарат вибору для лiкування хронiчного мiєлолейкозу в розгорнутiй стадiї:

1.Полiхiмiотерапiя

2.Лейкеран

3.Глівек

4.Циклофосфан

5.Метотрексат
55. Принцип терапiї бластного кризу ХМЛ:

1. Мiєлосан або мiєлобромол у великих дозах

2.Трансплантацiя кiсткового мозку

3.Схеми лiкування гострого лейкозу

4.Циклофосфан з преднізолоном

5.Метотрексат