Тестові завдання Кардіологія

• Название: Тестові завдання Кардіологія
• Дата: 24.10.2022
• Размер: 1.1 Mb.
• Имя файла: 03261815_testovi_zavdannya_6_kurs.doc
• Тип: Документы; #751649
• страница: 13 из 15

4. Який нирковий поріг для глюкози в нормі?

А. 6,1 ммоль/л.

Б. 7,0 ммоль/л.

В. 7,8 ммоль/л.

Г. 11,1 ммоль/л.

Д. 14,0 ммоль/л.
5. Показаннями до проведення тесту толерантності до глюкози є всі, крім:

А. Тимчасові порушення вуглеводного обміну.

Б. Ожиріння.

В. Патологічна вагітність і пологи.

Г. Хронічна інфекція.

Д. Ревматоїдний артрит.

6. Який цільовий рівень глікозильованого гемоглобіну для хворих на цукровий діабет 2 типу?

А. 6,0%.

Б. 6,5%.

В. 7,0%.

Г. 7,5%.

Д. 5,0%.

7. Який цільовий рівень артеріального тиску для хворих на цукровий діабет?

А. 120/70 мм рт.ст.

Б. 125/75 мм рт.ст.

В. 130/80 мм рт.ст.

Г. 135/85 мм рт.ст.

Д. 140/90 мм рт.ст.

8. Який цільовий рівень глікозильованого гемоглобіну для хворих на цукровий діабет 1 типу?

А. 6,0%.

Б. 6,5%.

В. 7,0%.

Г. 7,5%.

Д. 5,0%.

9. Який цільовий рівень артеріального тиску для хворих на цукровий діабет з протеїнурією понад 1 г/добу?

А. 120/70 мм рт.ст.

Б. 125/75 мм рт.ст.

В. 130/80 мм рт.ст.

Г. 135/85 мм рт.ст.

Д. 140/90 мм рт.ст.
10. Для цукрового діабету 1 типу правильні усі твердження, окрім:

А. Частіше виникає в осіб дитячого, підліткового та молодого віку.

Б. Частіше виникає в осіб середнього та похилого віку.

В. Клініка розвивається швидко, протягом кількох днів – кількох тижнів.

Г. Виражена схильність до кетозу.

Д. У крові наявні антитіла до острівців Лангерганса.
11. Для цукрового діабету 2 типу правильні усі твердження, окрім:

А. Частіше виникає в осіб середнього та похилого віку.

Б. Частіше виникає в осіб із ожирінням.

В. Клініка розвивається повільно, протягом кількох місяців – кількох років.

Г. Виражена схильність до кетозу.

Д. Діабетичні ангіопатії часто наявні вже на момент діагностування хвороби.
12. До уражень шкіри при цукровому діабеті не належить:

А. Рубеоз обличчя.

Б. Гіперкератоз.

В. Ксантоматоз.

Г. Кропив’янка.

Д. Ліпоїдний некробіоз.
13. До уражень органів травлення при цукровому діабеті не належить:

А. Ентеропатія.

Б. Гепатопатія.

В. Гінгівіт.

Г. Гастропарез.

Д. Виразкова хвороба.
14. До діабетичних мікроангіопатій не належить:

А. Нефропатія.

Б. Мікроангіопатія нижніх кінцівок.

В. Ретинопатія.

Г. Кардіопатія.

Д. Гастропарез.
15. У нормі за добу із сечею виділяється білка в кількості:

А. До 1 г.

Б. 0,3-1 г.

В. 0,033-0,3 г.

Г. До 0,033 г.

Д. Білок не виділяється із сечею.
16. При цукровому діабеті мікроальбумінурія – це наявність в сечі білка в кількості:

А. Понад 3,5 г/добу.

Б. До 1 г/добу.

В. 0,3-1 г/добу.

Г. 0,033-0,3 г/добу.

Д. Менше 0,033 г/добу.
17. При цукровому діабеті протеїнурія – це наявність в сечі білка в кількості:

А. Понад 3,5 г/добу.

Б. До 1 г/добу.

В. Понад 0,3 г/добу.

Г. 0,033-0,3 г/добу.

Д. Менше 0,033 г/добу.
18. Діабетична ретинопатія має наступні стадії розвитку (по порядку):

А. Непроліферативна, дистрофічна, ексудативна.

Б. Непроліферативна, препроліферативна, проліферативна.

В. Непроліферативна, геморагічна, неоваскулярна.

Г. Непроліферативна, набрякова, геморагічна.

Д. Непроліферативна, проліферативна.
19. Патогномонічною ознакою діабетичної ретинопатії є:

А. Звивистість судин сітківки.

Б. Розширення вен сітківки.

В. Мікроаневризми судин сітківки.

Г. Спазм артерій сітківки.

Д. Крововиливи та ексудати по ходу судин сітківки.
20. Ознакою нейропатичної форми діабетичної стопи не є:

А. Біль у ногах вночі.

Б. Судоми литкових м’язів.

В. Набряки на стопах.

Г. Збережена пульсація артерій стоп.

Д. Сухожильні рефлекси збережені.
21. Ознакою ішемічної форми діабетичної стопи не є :

А. Біль у литках під час ходьби.

Б. Збережені всі види чутливості на стопах.

В. Набряки на стопах.

Г. Знижена або відсутня пульсація артерій стоп.

Д. Сухожильні рефлекси збережені.
22. До діабетичної невропатії не належить:

А. Мононевропатія.

Б. Центральна невропатія.

В. Периферійна поліневропатія.

Г. Автономна невропатія.

Д. Транзиторні ішемічні атаки.
23. Варіантом перебігу діабетичної коми не є:

А. Абдомінальний.

Б. Кардіоваскулярний.

В. Нирковий.

Г. Легеневий.

Д. Енцефалопатичний.

24. Із якою швидкістю проводять зниження рівня глікемії при діабетичній комі?

А. 15 ммоль/л за годину.

Б. 10 ммоль/л за годину.

В. 5-10 ммоль/л за годину.

Г. 5 ммоль/л за годину.

Д. Швидкість зниження рівня глікемії не має значення.

25. У якій дозі застосовують інсулін під час виведення хворого з діабетичної коми?

А. Метод великих доз (50-100 ОД в/в і в/м).

Б. Метод середній доз (20-30 ОД через 1-2 год.).

В. Метод малих доз (0,1 ОД/кг/год).

Г. Не має значення доза інсуліну – слід добиватися якнайшвидшої нормалізації глікемії.

Д. Інсулін не застосовують.

26. Під час виведення хворого з діабетичної коми можуть виникнути усі ускладнення, окрім?

А. Гіпокалійємія.

Б. Гіпоглікемія.

В. Набряк мозку.

Г. Гіперкалійємія.

Д. Алкалоз.
27. Для лікування гіпоглікемічної коми необхідно:

А. Ввести в/венно 10 ОД простого інсуліну.

Б. Ввести в/венно 50-100 мл 40% розчину глюкози.

В. Ввести в/венно 50-100 мл 20% розчину глюкози.

Г. Ввести в/венно 50-100 мл 10% розчину глюкози.

Д. Ввести в/венно 50-100 мл 5% розчину глюкози.
28. Схема лікування цукрового діабету 1 типу включає все наступне, окрім:

А. Дієта №9.

Б. Дозовані фізичні навантаження.

В. Пероральні цукрознижувальні препарати.

Г. Інсулінотерапія.

Д. Навчання хворого самоконтролю.
29. Схема лікування цукрового діабету 2 типу включає все, окрім:

А. Дієта №9, навчання хворого самоконтролю.

Б. Дозовані фізичні навантаження.

В. Цуркознижувальна терапія.

Г. Корекція інших факторів ризику (ожиріння, артеріальної гіпертензії, гіперліпідемії, гіперкоагуляційного синдрому).

Д. Антибіотикотерапія.
30. Який характер і оптимальна тривалість дозованих фізичних навантажень при цукровому діабеті для покращення глікемічного контролю?

А. Аеробні динамічні вправи протягом 60 хв/день.

Б. Статичні силові вправи протягом 60 хв/день.

В. Аеробні динамічні вправи протягом 30 хв/день

Г. Статичні силові вправи протягом 30 хв/день.

Д. Всі відповіді неправильні.

31. Який характер і оптимальна тривалість дозованих фізичних навантажень при цукровому діабеті для зниження маси тіла?

А. Аеробні динамічні вправи протягом 60 хв/день.

Б. Статичні силові вправи протягом 60 хв/день.

В. Аеробні динамічні вправи протягом 30 хв/день

Г. Статичні силові вправи протягом 30 хв/день.

Д. Всі відповіді неправильні.
32. При складанні індивідуального харчового раціону хворого на цукровий діабет розрахунок добового калоражу проводять:

А. На реальну масу тіла, залежно від рівня енерговитрат людини.

Б. На належну (ідеальну) масу тіла, залежно від рівня енерговитрат людини.

В. Незалежно від рівня енерговитрат людини.

Г. У кількості 2500 ккал/добу.

Д. Складання індивідуального харчового раціону для таких хворих неефективне.
33. Для дієтичного харчування хворого на цукровий діабет правильно все, крім:

А. Добовий калораж розраховують на ідеальну масу тіла хворого.

Б. Співвідношення енергії вуглеводів:білків:жирів – 50%:20%:30%.

В. Обсяг споживаних вуглеводів повинен бути однаковим щодня і під час кожного вживання їжі.

Г. Продукти харчування неможливо взаємно замінювати на еквівалентні.

Д. Враховується глікемічний індекс продуктів.
34. До пероральних цукрознижувальних препаратів не належать:

А. Бігуаніди.

Б. Похідні сульфанілсечовини.

В. Тіазолідиндіони (глітазони).

Г. Інгібітори дипептидилпептидази 4.

Д. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.
35. До пероральних цукрознижувальних препаратів не належать:

А. Бігуаніди.

Б. Агоністи і аналоги глюкагоноподібного пептиду 1.

В. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

Г. Інгібітори дипептидилпептидази 4.

Д. Несульфанілсечовинні секретогени інсуліну.
36. До бігуанідів, які використовуються в сучасній клінічній практиці належить:

А. Піоглітазон.

Б. Метформін.

В. Буформін.

Г. Глімепірид.

Д. Саксагліптин.
37. До похідних сульфанілсечовини ІІ покоління не належить:

А. Хлорпропамід.

Б. Глібенкламід.

В. Гліклазид.

Г. Гліпізид.

Д. Гліквідон.
38. Яка цільова терапевтична доза метформіну для лікування хворих на цукровий діабет 2 типу:

А. 500-1000 мг/добу.

Б. 1000-1500 мг/добу.

В. 1500-2000 мг/добу.

Г. 2000-2500 мг/добу.

Д. 2500-3000 мг/добу.

39. Який побічний ефект метформіну найчастіше обмежує його застосування у хворих на цукровий діабет 2 типу?

А. Диспептичний синдром.

Б. Гіпоглікемія.

В. Анорексія.

Г. Зниження маси тіла.

Д. Алергія.

40. Протипоказаннями до призначення метформіну хворим на цукровий діабет є всі, крім?

А. Цукровий діабет 1 типу.

Б. Кето ацидоз і зловживання алкоголем.

В. Вагітність.

Г. Цукровий діабет 2 типу.

Д. Супровідні захворювання, які викликають гіпоксичний синдром (ГІМ, СН, ДН).
41. Показаннями до інсулінотерапії є всі, окрім:

А. Цукровий діабет 1 типу.

Б. Цукровий діабет 2 типу при неефективності максимальних доз пероральних цукрознижувальних препаратів.

В. Вагітність у хворих на цукровий діабет.

Г. Видалення зубів у хворих на цукровий діабет.

Д. Важкі супровідні захворювання та операційні втручання в усіх хворих на цукровий діабет.
42. Щитоподібна залоза виділяє усі перелічені гормони, окрім:

А. Тироксин (Т4).

Б. Трийодтиронін (Т3).

В. Тиреотропний гормон (ТТГ).

Г. Дийодтиронін.

Д. Кальцитонін.
43. Клінічними ознаками тиреотоксикозу є всі, окрім:

А. Тахікардія.

Б. Схуднення.

В. Тремор кінчиків пальців.

Г. Підвищена дратівливість.

Д. Сухість шкіри.
44. Клінічними ознаками гіпотиреозу є всі перераховані, окрім:

А. Збільшення маси тіла.

Б. Погіршення пам’яті, уваги.

В. Тремор кінчиків пальців.

Г. Брадикардія.

Д. Сухість шкіри.
45. Патогномонічними ознаками автоімунного тиреоїдиту (Хашимото) є всі, окрім:

А. Мозаїчна ехо-структура щитоподібної залози.

Б. Дифузне збільшення щитоподібної залози.

В. Атрофія щитоподібної залози.

Г. Підвищення титру антитіл до тиреопероксидази у крові у понад 10 разів.

Д. Підвищення титру тиреостимулювальних антитіл у крові.
46. Класичними симптомами дифузного токсичного зобу (Базеда) є всі перераховані, крім:

А. Зоб.

Б. Тахікардія.

В. Претибіальна мікседема.

Г. Екзофтальм.

Д. Ожиріння.
47. До препаратів, які володіють антитиреоїдною дією, не належить:

А. Тіамазол.

Б. Пропранолол.

В. Пропілтіоурацил.

Г. Препарати йоду.

Д. Препарати літію.
48. Показаннями до хірургічного лікування хворих із тиреотоксикозом є всі наступні, крім:

А. Великі розміри і вузлові форми зобу.

Б. Відсутність стійкого еутиреозу або рецидив тиреотоксикозу на фоні або після консервативного лікування.

В. Щойно виявлений дифузно-токсичний зоб з тиреотоксикозом.

Г. При загрудинному розміщенні зобу або здавленні сусідніх органів.

Д. Хворим, яким тиреостатики протипоказані (вагітність, алергія, хвороби крові).
49. Препаратом вибору для лікування тиреотоксикозу під час вагітності є:

А. Тіамазол.

Б. Пропілтіоурацил.

В. Літію карбонат.

Г. Калію йодид.

Д. Фенобарбітал.
50. Причинами розвитку тиреотоксичної кризи можуть бути всі наступні, окрім:

А. Струмектомія або резекція щитоподібної залози.

Б. Лікування радіойодом.

В. Стрес або фізичне навантаження.

Г. Операція на фоні некомпенсованого тиреотоксикозу.

Д. Тривале лікування тиреостатиками.
51. Для лікування гіпотиреозу застосовують:

А. Тіамазол.

Б. Левотироксин.

В. Пропранолол.

Г. Антиструмін.

Д. Йодомарин.
52. Для профілактики та лікування ендемічного зобу застосовують:

А. Калію йодид у дозі 100-200 мкг/добу.

Б. Калію йодид у дозі 1000 мкг/добу.

В. Калію йодид у дозі 100-200 мг/добу.

Г. L-тироксин у дозі 100-200 мкг/добу.

Д. D-тироксин у дозі 100-200 мкг/добу.
53. Для хвороби Іценко-Кушинга властиві наступні ознаки, крім:

А. Диспластичне ожиріння, червоно-фіолетові смуги на тулубі, стегнах.

Б. Артеріальна гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів.

В. Зростання рівня кортизолу.

Г. Зниження рівня кортизолу.

Д. Потемніння шкіри.
54. Для синдрому Іценко-Кушинга властиві всі наступні ознаки, окрім:

А. Диспластичне ожиріння, червоно-фіолетові смуги на тулубі, стегнах.

Б. Артеріальна гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів.

В. Зростання рівня кортизолу.

Г. Зростання рівня АКТГ.

Д. Зниження рівня кортизолу.
55. Для первинного гіперальдостеронізму (синдрому Конна) властиво все, окрім:

А. Гіпокаліємія.

Б. Артеріальна гіпертензія.

В. Набряковий синдром.

Г. Зниження рівня реніну в крові.

Д. Підвищення рівня реніну в крові.
56. Для купірування феохромоцитарної кризи у першу чергу застосовують:

А. Фентоламін.

Б. Бісопролол.

В. Пропранолол.

Г. Натрію нітропрусид.

Д. Каптоприл.
57. Симптомокомплекс метаболічного синдрому включає всі наступні стани, окрім:

А. Абдомінальне ожиріння.

Б. Порушення вуглеводного обміну.

В. Дисліпідемія.

Г. Бронхообструктивний синдром.

Д. Артеріальна гіпертензія.
58. Критеріями абдомінального ожиріння у чоловіків є:

А. Обсяг талії ≥ 94 см.

Б. Обсяг талії ≥ 80 см.

В. Обсяг талії ≥ 102 см.

Г. Обсяг талії ≥ 88 см.

Д. Обсяг талії ≥ 100 см.
59. Критеріями абдомінального ожиріння у жінок є:

А. Обсяг талії ≥ 94 см.

Б. Обсяг талії ≥ 80 см.

В. Обсяг талії ≥ 102 см.

Г. Обсяг талії ≥ 88 см.

Д. Обсяг талії ≥ 100 см.
60. Лікування пацієнта з метаболічним синдромом повинне включати все, окрім:

А. Корекцію артеріального тиску до цільового рівня.

Б. Корекцію дисліпідемії і вуглеводного обміну до цільових значень.

В. Лікування не потрібне до початку клінічних проявів цукрового діабету та ІХС.

Г. Зниження маси тіла.

Д. Корекція способу життя і факторів ризику.
Задачі
1. Хворий Н., 48 років, скаржиться на напади загрудинного болю з іррадіацією в ліву руку, які почастішали протягом останнього тижня, стали виникати не лише при навантаженні, а і в стані спокою, збільшилася їх тривалість до 10-15 хвилин, приймає до 15 таблеток нітрогліцерину на добу. В анамнезі перенесений два роки тому Q-інфаркт міокарда. Об’єктивно: АТ-120/80мм.рт.ст., пульс 72 уд/хв., ритмічний, на ЕКГ вогнищево-рубцеві зміни в зоні інфаркту. Який діагноз?

1. 
   Стабільна стенокардія.
   
2. 
   Кардіосклероз постінфарктний.
   
3. 
   Нестабільна (прогресуюча) стенокардія.
   
4. 
   Гострий не-Q-інфаркт міокарда.
   
5. 
   Гострий Q-інфаркт.
   

2. Хворий К., 60 років, скаржиться на напад серцебиття, задишку, стискаючий біль в ділянці серця. Рік тому переніс інфаркт міокарду. Об’єктивно: акроціаноз, тони серця ослаблені, АТ-110/70мм.рт.ст. ЕКГ: ритм правильний, ЧСС – 180 за хв.., комплекс QRS деформований, ширина – 0,14с., дискордантне зміщення сегменту ST, дискордантне положення зубця Т. Який препарат слід ввести першочергово?

1. 
   Строфантин.
   
2. 
   АТФ.
   
3. 
   Верапаміл.
   
4. 
   Лідокаїн.
   
5. 
   Пропранолол.
   

3. Жінка 46 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що віддає в ліву руку, під ліву лопатку, напад болю виник вперше 8 годин тому під час фізичного навантаження, не проходить після прийому нітрогліцерину. Об’єктивно: АТ- 120/80ммрт.ст., пульс 80 ударів за хвилину, ЧД – 18 на хв. На ЕКГ зміни відсутні. Який попередній діагноз слід встановити у даному випадку?

1. 
   Стенокардія напруги.
   
2. 
   Інфаркт міокарда.
   
3. 
   Міокардит.
   
4. 
   Перикардит.
   
5. 
   Нестабільна стенокардія.
   

4. Хворий М., 50 років, поступив із скаргами на інтенсивний головний біль, запаморочення, миготіння «мушок» перед очима, відчуття жару та тремтіння в усьому тілі, слабкість правої руки та ноги. Об’єктивно: АТ 190/110мм.рт.ст., пульс 82 удара за хв., акцент ІІ тону над аортою. Аналіз сечі: білок 0,033 г/л, еритроцити – 4-8 в полі зору. Який патологічний стан розвинувся у хворого?

1. 
   Неускладнений гіпертонічний криз.
   
2. 
   Епілептиформний напад.
   
3. 
   Ускладнений гіпертонічний криз.
   
4. 
   Тіреотоксичний криз.
   
5. 
   Адісонічний криз.
   

5. У хворої з гіпертонічною хворобою раптово з’явився різкий біль за грудиною з іррадіацією в спину, що поширюється по хребту, виражена задуха, що різко наростає, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри, пульс 104 удара за хвилину, ритмічний, асиметрія на руках, АТ 90/50мм.рт.ст., тони серця ослаблені, систолічний та діастолічний шум над аортою. В легенях везикулярне дихання, живіт м’який, не болючий. Яке захворювання можна запідозрити?

1. 
   Гострий перикардит.
   
2. 
   Тромбоемболія легеневої артерії.
   
3. 
   Пухлина середостіння.
   
4. 
   Розшаровуючи аневризма аорти.
   
5. 
   Гостра лівошлуночкова недостатність.
   

6. У хворої з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок раптово з’явився різкий біль у грудній клітці справа, кровохаркання, виражена задуха, запаморочення. Об’єктивно: ціаноз шиї, обличчя, пульс 116 ударів за хвилину, аритмічний, АТ 100/70мм.рт.ст., тони серця ослаблені, ЧД – 26 на хвилину. Аускультативно в легенях справа вологі дрібно пухирцеві хрипи. На ЕКГ: патологічний зубець Q в ІІІ відведенні. Який із препаратів слід призначити?

1. 
   Кордіамін.
   
2. 
   Строфантин.
   
3. 
   Стрептокіназа.
   
4. 
   Нітропрусід натрію.
   
5. 
   Пентамін.
   

7. У хворого 76 років зі штучним водієм ритму серця, що працює в режимі «за вимогою», виникають короткочасні непритомні стани. Об’єктивно: ритмі серця правильний, 42 удари на хвилину. Що може бути причиною розвитку таких станів?

1. 
   Пароксизми суправентрикулярної тахікардії.
   
2. 
   Порушення внутрішлуночкової провідності.
   
3. 
   Відмова роботи кардіостимулятора.
   
4. 
   Церебральний атеросклероз.
   
5. 
   Пароксизми шлуночкової тахікардії.
   

8. Хворий 60 років, після обстеження в стаціонарі встановлений діагноз: ІХС, стенокардія напруги, ФК ІІ, кардіосклероз атеросклеротичний, СН ІІ А. Який з перерахованих критеріїв є найбільш достовірним в діагностиці систолічного варіанту серцевої недостатності?

1. 
   Задишка при навантаженнях.
   
2. 
   Набряки нижніх кінцівок увечері.
   
3. 
   Фракція викиду  45%.
   
4. 
   Крепітація в нижніх ділянках легенів.
   
5. 
   Збільшення печінки.
   

9. Хворий 32 років звернувся зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, напади задишки по ночах, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри, пульсація каротин, пульс 98 за хв., ритмічний, високий, швидкий, АТ 100/50мм.рт.ст., при аускультації І тон над верхівкою, ІІ тон над аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжребер’ї справа від грудини. Який найбільш імовірний діагноз?

1. 
   Аортальна недостатність.
   
2. 
   Мітральний стеноз.
   
3. 
   Аортальний стеноз.
   
4. 
   Дефект міжпередсердної перегородки.
   
5. 
   Коарктація аорти.
   

10. Хворий 23 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, біль в лівому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38-39⁰С. Об’єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком», поодинокі геморагії на руках, пульс 96 на хв., ритмічний, АТ 110/40мм.рт.ст., межі серця зміщені вліво, протодіастолічний шум у ІІ міжребер’ї справа від груднини і в V точці. Печінка виступає на 3 см нижче правої реберної дуги, пальпується болючий край селезінки. Аналіз крові: Ер.-2,8х10¹²/л, Нв-96г/л, л 3,2х10⁹/л, ШОЕ 58 мм/год. Ваш діагноз?

1. 
   Системний червоний вовчак.
   
2. 
   Ревматичний ендокардит.
   
3. 
   Інфекційний ендокардит.
   
4. 
   Гострий міокардит.
   
5. 
   Гіпертрофічна кардіоміопатія.
   

11. У хворої 32 років протягом 2-х років утримується АТ 180/100 – 230/140мм.рт.ст. Лікування ніфедипіном давало частковий гіпотензивний ефект. В момент огляду АТ 230/140мм.рт.ст. Серце збільшено вліво. Вислуховується систолічний шум по обидві сторони від пупка. В сечі: білок 0,33 г/л, ер. 2-4 в п/з. Яке захворювання найбільш імовірне?

1. 
   Феохромоцитома.
   
2. 
   Коарктація аорти.
   
3. 
   Двостороння гіпоплазія нирок.
   
4. 
   Стенотичне ураження ниркових артерій.
   
5. 
   Хронічний гломерулонефрит.
   

12. Хвора 32р., впродовж 2 років скаржиться на задишку в спокої, нічні напади ядухи, набряки на ногах, поступове збільшення в об’ємі живота. Об’єктивно: стан важкий, акроціаноз, вологі незвучні хрипи в нижніх ділянках легень. Пульс – 90 за хв., аритмічний. Тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. АТ 90/60мм.рт.ст. ЕхоКГ: розширення всіх порожнини серця, ФВ 28%. Клапани серця не змінені. Листки перикарду не потовщені. Який найбільш імовірний діагноз?

1. 
   Гострий міокардит.
   
2. 
   Гіпертрофічна кардіоміопатія.
   
3. 
   Дилатацій на кардіоміопатія.
   
4. 
   Бронхіальна астма.
   
5. 
   Конструктивний перикардит.
   

13. Хворий К., 19 років, поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на головний біль, набряки по всьому тілові, малу кількість сечі. Вищевказані скарги виникли вперше, гостро, за 2 дні до поступлення у стаціонар на фоні переохолодження. Із анамнезу відомо, що 3 роки тому перехворів на бешихове запалення на правій гомілці. Об'єктивно: анасарка. Пульс-62 уд/хв., ритмічний, АТ 160/115 мм.рт.ст. В аналізі сечі: ВГ 1021, білок-3,7 г/л, цукор-не виявлено, лейкоцити 6-7 у п/зору, еритроцити 12-15 незмінені та 18-20 змінені у п/зору, цил.гіал. 1-2, зерн. 1-2 у п/зору.

1. 
   Сформулюйте попередній нозологічний діагноз.
   
2. 
   Призначте план дообстеження.
   
3. 
   Призначте план лікування.
   

14. Хвора З, 26 років, відмічає появу настирного відчуття холоду у поперековій ділянці, збільшення кількості сечі, потребу до сечовипускання по 2-3 рази щоночі, підвищення температури тіла до субфебрильної впродовж останнього тижня. Із анамнезу вдалося з'ясувати, що подібні симптоми на фоні переохолодження хвора відмічає впродовж останніх 2-х років, однак до лікарів не зверталась, так як стан покращувався на фоні ліжкового режиму. Об'єктивно:шкіра та слизові бліднуваті, над легенями – везикулярне дихання, серцева діяльність ритмічна, тахікардія, пульс-84 уд/хв., АТ 115/70 мм.рт.ст.; живіт-без особливостей; симптом Пастернацького сумнівний з обох сторін. У загальному аналізі сечі: ВГ 1016, білок-0,097 г/л, цукор-не виявлено, лейкоцити-18-20 у п/зору, еритроцити не змінені 2-4 у п/зору, бактерії+++.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Призначте план дообстеження.

3.Призначте план лікування.

15. У хворого К., 36 років на фоні харчового отруєння з'явились нестримна блювота та профузний пронос, різко зменшилась кількість виділеної сечі. Звернувся за допомогою у приймальне відділення інфекційної лікарні. До теперішнього часу не хворів. Шкірні покрови бліді, сухі, тургор шкіри знижений. В легенях – везикулярне дихання. Серцева діяльність ритмічна, тахікардія, тони суттєво приглушені. Пульс 106 уд/хв., ритмічний, АТ 80/40 мм.рт.ст. Спроба отримати сечу для аналізу виявилася невдалою – сеча відсутня. Яке ускладнення найвірогідніше має місце у даного хворого?
16. У хворого Б., 32 років сімейним лікарем діагностовано ГРВІ. Для лікування призначено парацетамол та амоксицилін з метою профілактики бактеріальних ускладнень. На 2-й день лікування у хворого посилилась ломота в кістках і суглобах, з»явився розлитий біль у череві, мав місце епізод олігурії, що швидко змінився поліурією, з»явилась ніктурія. Поліклінічно виконано біохімічне дослідження крові, яке виявило креатинінемію 654 мкмоль/л. За УЗД нирки нормальних розмірів, паренхіма дещо потовщена, гіперехогенна, пірамідки набряклі. Контрольний біохімічний аналіз на наступний день виявив креатинінемію 768 мкмоль/л. Який нефрологічний діагноз має місце у хворого?
17. Хворий К., 19 років, поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на головний біль, набряки по всьому тілові, малу кількість сечі. Вищевказані скарги виникли вперше, гостро, за 2 дні до поступлення у стаціонар на фоні переохолодження. Із анамнезу відомо, що 3 роки тому перехворів на бешихове запалення на правій гомілці. Об'єктивно: анасарка. Пульс-62 уд/хв., ритмічний, АТ 160/115 мм.рт.ст. В аналізі сечі: ВГ 1021, білок-3,7 г/л, цукор-не виявлено, лейкоцити 6-7 у п/зору, еритроцити 12-15 незмінені та 18-20 змінені у п/зору, цил.гіал. 1-2, зерн. 1-2 у п/зору.

1. 
   Сформулюйте попередній нозологічний діагноз.
   
2. 
   Призначте план дообстеження.
   
3. 
   Призначте план лікування.
   

18. Хвора З, 26 років, відмічає появу настирного відчуття холоду у поперековій ділянці, збільшення кількості сечі, потребу до сечовипускання по 2-3 рази щоночі, підвищення температури тіла до субфебрильної впродовж останнього тижня. Із анамнезу вдалося з'ясувати, що подібні симптоми на фоні переохолодження хвора відмічає впродовж останніх 2-х років, однак до лікарів не зверталась, так як стан покращувався на фоні ліжкового режиму. Об'єктивно:шкіра та слизові бліднуваті, над легенями – везикулярне дихання, серцева діяльність ритмічна, тахікардія, пульс-84 уд/хв., АТ 115/70 мм.рт.ст.; живіт-без особливостей; симптом Пастернацького сумнівний з обох сторін. У загальному аналізі сечі: ВГ 1016, білок-0,097 г/л, цукор-не виявлено, лейкоцити-18-20 у п/зору, еритроцити не змінені 2-4 у п/зору, бактерії+++.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Призначте план дообстеження.

3.Призначте план лікування.
19. У хворого К., 36 років на фоні харчового отруєння з'явились нестримна блювота та профузний пронос, різко зменшилась кількість виділеної сечі. Звернувся за допомогою у приймальне відділення інфекційної лікарні. До теперішнього часу не хворів. Шкірні покрови бліді, сухі, тургор шкіри знижений. В легенях – везикулярне дихання. Серцева діяльність ритмічна, тахікардія, тони суттєво приглушені. Пульс 106 уд/хв., ритмічний, АТ 80/40 мм.рт.ст. Спроба отримати сечу для аналізу виявилася невдалою – сеча відсутня. Яке ускладнення найвірогідніше має місце у даного хворого?
20. У хворого Б., 32 років сімейним лікарем діагностовано ГРВІ. Для лікування призначено парацетамол та амоксицилін з метою профілактики бактеріальних ускладнень. На 2-й день лікування у хворого посилилась ломота в кістках і суглобах, з»явився розлитий біль у череві, мав місце епізод олігурії, що швидко змінився поліурією, з»явилась ніктурія. Поліклінічно виконано біохімічне дослідження крові, яке виявило креатинінемію 654 мкмоль/л. За УЗД нирки нормальних розмірів, паренхіма дещо потовщена, гіперехогенна, пірамідки набряклі. Контрольний біохімічний аналіз на наступний день виявив креатинінемію 768 мкмоль/л. Який нефрологічний діагноз має місце у хворого?
21. Хвора А., 34 років, скаржиться на біль в надчеревній ділянці, який виникає скоро після їжі, нудоту, відрижку, нестійкий стілець. Захворювання виникло поступово, перші ознаки з’явилися 2 роки тому.

При огляді: хвора задовільного харчування, язик обкладений білим нальотом, з відбитками зубів по краях. При пальпації живота визначається розлита біль в черевній ділянці.

Результати фракційного дослідження шлункової секреції: натще взято 15 мл соку з вмістом слизі, вільна хлористоводнева кислота відсутня, загальна кислотність 20 ммоль/л; базальна секреція: часове напруження секреції 35 мл, вільна хлористоводнева кислота 0; секреція, стимульована гістаміном ( введено підшкірно 0,5 мл гістаміна): часове напруження секреції 50 мл, дебіт вільної хлористоводневої кислоти 3 ммоль/л, кількість пепсина 0,8 ммоль/л.

При фіброгастроскопії виявлені вогнища гіперемії слизевої оболонки, наявність набряку і значна кількість слизу.