Главная страница
Навигация по странице:

  • 92. Які із комбінацій сечогінних препаратів застосовують при набряково-асцитичному синдромі у хворих цирозом печінки

  • 97. Якої величини вузлики характерні при дрібновузликовому цирозі печінки

  • 101. Що не характерно для синдрому мальабсорбції

  • 102. Що не відноситься до синдрому мальабсорбції

  • 116. Який основний метод діагностики хронічного коліту

  • E плесно-фалангових суглобів великих пальців стоп

  • E геморагічний васкуліт

  • E тонзилогенна кардіоміопатія

  • E розширення суглобових щілин, субхондральний склероз

  • Тестові завдання Кардіологія


    Скачать 1.1 Mb.
    НазваниеТестові завдання Кардіологія
    Дата24.10.2022
    Размер1.1 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файла03261815_testovi_zavdannya_6_kurs.doc
    ТипДокументы
    #751649
    страница8 из 15
    1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

    90. Який препарат застосовують для зниження портального тиску при цирозі печінки?

    А. Вазопресин.

    Б. -блокатори.

    В. Кальцію хлорид.

    Г. Фуросемід.

    Д. Вікасол.
    91. У хворої М., 58 років, з надмірною масою тіла, виявлено ксантоми, деформацію фаланг пальців рук за типом «барабанних паличок», збільшену гладку печінку. При аналізі крові – підвищений рівень холестерину, прямого білірубіну, лужної фосфатази. Про яке захворювання йдеться?.

    А. Хронічний вірусний гепатит А.

    Б. Алкогольну хворобу печінки.

    В. Первинний біліарний цироз печінки.

    Г. Жировий гепатоз.

    Д. Хронічний холецистит.

    92. Які із комбінацій сечогінних препаратів застосовують при набряково-асцитичному синдромі у хворих цирозом печінки?

    А. Фурасемід 80 мг + гіпотіазид 10 мг.

    Б. Урегіт 25-100 мг + верошпірон 200 мг.

    В. Триампур 2-4 таб. + верошпірон 200 мг.

    Г. Фурасемід 80 мг + оксодолін 100 мг + верошпірон 200 мг.

    Д. Всі перераховані комбінації.
    93. Хворий Т., 56 років, на виробництві мав контакт із діетилнітрозаміном, скаржиться на біль в правому підребер’ї, загальну слабість, втрату апетиту, зниження працездатності. Об’єктивно: поверхня печінки горбиста, відмічається спленомегалія, асцит. Температура тіла 37,3ºС., ШОЕ – 24 мм/год., нейтрофільний лейкоцитоз, гіпохромна анемія. Яке захворювання розвинулось у пацієнта?

    А. Рак печінки.

    Б. Гепатит.

    В. Цироз печінки.

    Г. Жовчно-кам’яна хвороба.

    Д. Дискінезія жовчних проток.
    94. Хворий С., який зловживав спиртними напоями звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на тупий ниючий біль у правому підребер’ї, відчуття повноти та важкості в надчеревній ділянці після їди, непереносимість жирів, вздуття живота, закрепи, що змінюються поносами. При обстеженні виявлені «судинні зірочки» та еритема долонь. При пальпації: збільшена, щільна з гострим краєм печінка. Ваш діагноз?

    А. Хронічний гепатит.

    Б. Алкогольний цироз печінки.

    В. Гострий холецистит.

    Г. Дуоденіт.

    Д. Хронічний панкреатит.
    95. У хворої Н., 50 років, з надмірною масою тіла, виявлено ксантоми на повіках, долонях, деформацію фаланг пальців по типу «барабанних паличок», збільшену гладку печінку. У крові – підвищений рівень холестерину, прямого білірубіну, а також збільшення активності лужної фосфатази. Про яке захворювання йдеться?

    А. Хронічний гепатит А.

    Б. Алкогольну хворобу печінки.

    В. Первинний біліарний цироз печінки.

    Г. Жировий гепатоз.

    Д. Хронічний холецистит.
    96. Хворий К., 63 років, майже 14 років зловживає алкоголем. При опитуванні скарги на здуття живота, важкість в надчеревній ділянці після їди, часто закрепи, що змінюються на пронос. При пальпації печінка збільшена, щільна, край гострий. Пальмарна еритема і набряки кінцівок. В аналізі крові – знижена кількість альбумінів, підвищення бета- і гаммаглобулінів. Ваш діагноз?

    А. Вірусний гепатит В.

    Б. Аутоімунний ідіопатичний гепатит.

    В. Первинний біліарний цироз печінки.

    Г. Алкогольний міконодулярний цироз печінки.

    Д. Хронічний гепатит.

    97. Якої величини вузлики характерні при дрібновузликовому цирозі печінки?

    А. Вузли різних розмірів.

    Б. 5 мм і більше.

    В. 1-3 мм.

    Г. 0,01-0,1 мм.

    Д. Ні одна відповідь неправильна.
    98. Хворий, 50 років, скаржиться на зниження апетиту, важкість в епігастральній ділянці після їжі, болі в правому підребер’ї ниючого характеру, які посилюються після жирної їжі, нудоту, метеоризм, схуднення. При огляді – жовтушність шкіри, судинні зірочки, гінекомастія. Асцит. Печінка при пальпації збільшена, не болюча, тверда, край її гострий. Селезінка – виступає з-під краю реберної дуги на 2 см. Ваш попередній діагноз?

    А. Цироз печінки.

    Б. Хронічний гепатит.

    В. Гострий гепатит А.

    Г. Гострий холецистит.

    Д. Гострий панкреатит.
    99. Хворий,55 років, страждає на хронічний алкоголізм, скаржиться на диспептичні прояви, тупий біль у правому підребер’ї, загальну слабість. Об’єктивно: пальпується, збільшена, щільна, з гладкою поверхнею і гострим краєм печінка. Хворому поставлений діагноз цироз печінки. Яким за морфологічною ознакою найбільш імовірним є діагноз цирозу?

    А. Дрібновузловий.

    Б. Великовузловий.

    В. Змішаний.

    Г. Неповний перетинковий.

    Д. Застійний.
    100. Хворий 2 роки тому переніс гострий вірусний гепатит В. Зараз турбують неприємні відчуття в правому підребер’ї. При об’єктивному обстеженні: живіт збільшений в об’ємі, печінка збільшена, край її загострений, поверхня – бугриста. Який цироз характерний для даного хворого?

    А. Великовузловий.

    Б. Дрібновузловий.

    В. Змішаний.

    Г. Неповний перетинковий.

    Д. Фібротичний.

    101. Що не характерно для синдрому мальабсорбції?

    А. Пронос.

    Б. Відходження газів з неприємним запахом.

    В. Спрага.

    Г. Закреп.

    Д. Зменшення маси тіла.

    102. Що не відноситься до синдрому мальабсорбції?

    А. Гастрогенний с-м.

    Б. Панкреатогенний с-м.

    В. Гепатогенний с-м.

    Г. Ентерогенний с-м.

    Д. Гематогенний с-м.
    103. У хворого на хронічний гастрит із секреторною недостатністю синдром мальабсорбції може бути усунений призначенням вітаміну. Якого?

    А. Вітаміну В2.

    Б. Вітаміну В12.

    В. Вітаміну С.

    Г. Вітаміну ВС.

    Д. Вітаміну Д.
    104. Хворий С., 55 років, скаржиться на здуття і бурчання в животі, підвищене відходження газів, рідкий стілець пінистого характеру з кислим запахом після вживання страв на молоці. Як називається даний синдром?

    А. Гнильної диспепсії.

    Б. Жирової диспепсії.

    В. Бродильної диспепсії.

    Г. Дискінезія жовчних шляхів.

    Д. Дисбактеріозу.
    105. Хворий на дисбактеріоз кишечника скаржиться на діарею з великою кількістю рідкого калу, метеоризм, біль вище пупка ліворуч. Про який синдром йдеться?

    А. Мальабсорбції.

    Б. Мальдигестії.

    В. Синдром подразненої товстої кишки.

    Г. Інтоксикаційний.

    Д. Дискінетичний.
    106. Хворий 50 років, скаржиться на схуднення, метеоризм, виділення великої кількості неоформленого рідкого калу, біль у правій клубовій ділянці. У глюкозо-галактозному тесті приріст глікемії на 0,3 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?.

    А. Дискінезія ЖВШ.

    Б. Синдром мальабсорбції.

    В. Гострий апендицит.

    Г. Цироз печінки.

    Д. Дизентерія.
    107. Хворий, 55 років, скаржиться на здуття і урчання в животі, підвищене відходження газів, рідкі випорожнення пінистого характеру з кислим запахом, що з’являються після вживання молочних страв. Як іменується даний симптомокомплекс?

    А. Синдром бродильної диспепсії.

    Б. Синдром гнильної диспепсії.

    В. Синдром жирової диспепсії.

    Г. Синдром дискінезії.

    Д. Синдром мальабсорбції.
    108. У хворого, 60 років, який страждає на хронічний панкреатит, продовж останніх трьох років з’явились ознаки порушення перетравлення жирів. Вкажіть найбільш вірогідний механізм стеатореї у даного хворого:

    А. Знижене утворення трипсіну.

    Б. Зниження кислотності шлункового соку.

    В. Зниження продукції ліпази.

    Г. Зниження секреції амілази.

    Д. Зниження активності лужної фосфатази.
    109. За характером морфологічних змін при ентериті не спостерігаються:

    А. Катаральні зміни.

    Б. Ерозивні зміни.

    В. Виразкові зміни.

    Г. Атрофічні зміни.

    Д. Гангренозні зміни.
    110. До клінічних синдромів хронічного ентериту відносяться всі, крім:

    А. Дискінетичний синдром.

    Б. С-м кишкової диспепсії.

    В. Дистрофічний с-м.

    Г. Астеноневротичний с-м.

    Д. Цитолітичний с-м.
    111. Хворий Т., 37 років, скаржиться на здуття живота і бурчання в ньому після вживання м’яса, відходження газів з дуже неприємним запахом. При дослідженні калу: РН-лужна. Мікроскопічно: неперетравлені м’язеві волокна. Який з нижче перерахованих синдромів наявний у хворого?

    А. Синдром стеатореї.

    Б. Синдром амілореї.

    В. Синдром креатореї.

    Г. Синдром лієнтореї.

    Д. Жоден з перерахованих синдромів неправильний.
    112. Хворий Р., 33 років, скаржиться на сильні переймоподібні болі по всьому животі переважно у мезогастрію, що виникають у другій половині дня, на відчуття розпирання, важкість, бурчання в животі. Відмічає проноси 5-6 разів на добу. За останні 3 тижні схуд на 4 кг. Який попередній діагноз можна поставити хворому?

    А. Рак тонкої кишки.

    Б. Хронічний ентерит.

    В. Хронічний коліт.

    Г. Хронічний гастрит.

    Д. Дизентерія.
    113. Хворий К., 37 років, скаржиться на періодичні болі в обох здухвинних ділянках, часті випорожнення з домішками крові, субфебрильну температуру тіла, зниження маси тіла. Об’єктивно: шкірні покрови і видимі слизові оболонки бліді, болючість при пальпації всіх відділів товстої кишки. Рентгенологічно: ознаки запалення термінального відділу здухвинної кишки. Яке захворювання найімовірніше?

    А. Ентероколіт (гранульоматозний).

    Б. Дизентерія.

    В. Хронічний гастрит.

    Г. Синдром мальдигестії.

    Д. Ні одна відповідь неправильна.
    114. За етіологією хронічні ентерити поділяють на:

    А. Інфекційні.

    Б. Токсичні.

    В. Алергічні.

    Г. Медикаментозні.

    Д. Всі перераховані.
    115. Яка дієта використовується при хронічному коліті який перебігає із дискінетичними закрепами без ознак запалення при невираженому або затухаючому загостренні?

    А. Дієта №1а.

    Б. Дієта №3.

    В. Дієта №4.

    Г. Дієта №5.

    Д. Дієта № 15.

    116. Який основний метод діагностики хронічного коліту?

    А. Рентгенографія.

    Б. Ультразвукове обстеження.

    В. Колоноскопія.

    Г. Бактеріологічний.

    Д. Загальний аналіз крові.
    117. Хворий, 59 років, скаржиться на ниючі болі в нижніх відділах живота у другій половині дня, що зменшуються після дефекції і відходження газів, чергування проносів і закрепів, здуття живота. У калі – слизь. Виявляються чергування спазмованих і атонічних відділів з урчанням товстої кишки, болючість при пальпації. При колоноскопії – атрофічні зміни слизової різної локалізації. Ваш діагноз?

    А. Хронічний коліт.

    Б. Хвороба Крона.

    В. Неспецифічний виразковий коліт.

    Г. Синдром подразненої товстої кишки.

    Д. Хронічний ентерит.
    118. У гастроентерологічне відділення поступив хворий зі скаргами на часті рідкі випорожнення із кров’ю і слизом, підвищення температури до 37,7оС, переймоподібний біль у животі. При огляді блідий. Пальпаторно визначається болючість по ходу товстої кишки. Колоноскопія: стінка кишечнику набрякла з ерозіями і виразками, легко ранима. У просвіті значна кількість крові і слизу. Ваш діагноз?

    А. Хвороба Крона.

    Б. Поліпоз товстої кишки.

    В. Хронічний ентерит.

    Г. Дизентерія.

    Д. Неспецифічний виразковий коліт.
    119. При обстеженні хворого К., відмічається лихоманка, тахікардія, зменшення маси тіла, діарея, стілець до 4 разів на день, з домішками слизі і крові. При аналізі крові – анемія, прискорення ШОЕ (більше 30 мм/год). Який попередній діагноз?

    А. Хронічний гепатит.

    Б.Хронічний ентерит.

    В. Неспецифічний виразковий коліт.

    Г. Хронічний гастрит.

    Д. Гострий гастрит.
    120. В гастроентерологічне відділення поступила хвора, віком 35 років зі скаргами: на тупі ниючі болі в нижніх відділах живота, які посилюються після прийому їжі і перед дефекацією, відчуття неповного випорожнення кишечника, чередування проносів і запорів, диспептичні розлади протягом 2 місяців. При колоноскопії виявлене катаральне запалення слизевої оболонки товстої кишки. Який попередній діагноз?

    А. Рак товстої кишки.

    Б. Дискінезія товстої кишки.

    В. Гострий коліт.

    Г. Хронічний коліт.

    Д.Дизентерія.
    Ревматологія
    1. У пацієнта Б., 49 років, який тривалий час хворіє на ревматоїдний артрит, після самовільної відміни глюкокортикостероїдів різко погіршилося самопочуття, підвищилася температура тіла до 390С, посилилася ранкова скутість. Об’єктивно: збільшення периферійних лімфатичних вузлів, значне збільшення селезінки. Суглоби кистей, променево-зап’ясткові та надп’ятково-гомілкові опухлі, деформовані, із мінімальною рухомістю. У крові виявлено анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію, збільшену ШОЕ, ревматоїдний фактор (+++).

    Яким синдромом ускладнився перебіг ревматоїдного артриту у хворого Б.:

    A Шегрена;

    B Фелті;

    C антифосфоліпідним;

    D Стілла;


    E Рейтера?
    2. У хворого Н., 37 років, діагностовано псоріатичний артрит.

    Ураження яких суглобів найхарактерніше для даного захворювання:

    A кульшових;

    B п’ястково-фалангових та проксимальних міжфалангових;

    C крижово-клубових;

    D трьох послідовних суглобів пальців кистей;


    E плесно-фалангових суглобів великих пальців стоп?
    3. Які з наведених позасуглобових проявів характерні для хвороби Бехтерева:

    A іридоцикліт;

    B гломерулонефрит;

    C виразкова хвороба дванадцятипалої кишки – постбульбарна виразка;

    D виразковий коліт;


    E геморагічний васкуліт?
    4. Хворий В., 32 років, упродовж останнього року скаржиться на біль у крижах та кульшових суглобах, болючість та скутість під час рухів у поперековому відділі хребта. ШОЕ-56мм/год. Рентгенологічно виявлено ознаки двобічного сакроілеїту. Хворий є носієм антигену HLA B27.

    Ваш діагноз:

    A хвороба Бехтерева;

    B деформівний остеоартроз;

    C ревматоїдний артрит;

    D хвороба Рейтера;


    E псоріатичний артрит?
    5. У лікарню поступила хвора Н., 35 років, зі скаргами на ранкову скутість, виражене припухання та деформацію суглобів кистей рук. Об’єктивно: ульнарна девіація кистей, атрофія м’язів фаланг із значним обмеженням рухів у них, рожево-ціанотичне забарвлення шкіри долонь. У крові – ШОЕ-40мм/год, титр ревматоїдного фактора (+++).

    Який із наведених препаратів слід призначити:

    A кризанол;

    B колхіцин;

    C алопуринол;

    D купреніл;


    E румалон?
    6. Хворий Н., 20 років, скаржиться на біль, припухлість і почервоніння суглобів рук та ніг (ліктьових, променево-зап’ясткових, надп’ятково-гомілкових) мігруючого характеру, підвищення температури тіла до 38,20С, ниючий біль у ділянці серця, серцебиття, задишку, загальну слабкість. Два тижні тому переніс ангіну. Об’єктивно: тони серця ослаблені, прискорені, ритмічні, ЧСС 110 за 1 хв., вислуховується систолічний шум над верхівкою серця. ЕКГ – зниження біоелектричної активності міокарда, інтервал Р – Q – 0,28с. У крові – збільшена ШОЕ, збільшення кількості серомукоїду, рівня сіалових кислот, С-реактивного білка, підвищення титру антитіл до антистрептолізину О.

    Ваш діагноз:

    A ревматизм;

    B токсична кардіоміопатія;

    C гострий перикардит;

    D підгострий інфекційний ендокардит;


    E міокардит Фідлера?
    7. Хвора Л., 23 роки, поступила зі скаргами на припухлість та біль в колінних суглобах. Захворіла 2 тижні тому, коли після охолодження зросла температура до 380С, яка трималася протягом перших 2 днів захворювання. Межі відносної серцевої тупості у нормі. Тони приглушені, систолічний шум на верхівці. ЧСС-100 за 1 хв., АТ-120/70мм.рт.ст. На ЕКГ: негативний Т в І-ІІІ та правих грудних відведеннях. ШОЕ – 30мм/год, ДФА-0,270, АСЛ «О» - 625 од. Після лікування (пеніцилін – 6млн од./добу, аспірин 1,5г/добу протягом місяця) всі вказані скарги зникли, стан поліпшився. ЛОР: хронічний некомпенсований тонзиліт.

    Назвіть найбільш імовірний діагноз:

    A бактеріальний ендокардит;

    B інфекційно-алергічний міокардит;

    C вірусний міокардит;

    D гостра ревматична лихоманка;


    E тонзилогенна кардіоміопатія?
    8. Хворий М., 35 років, скаржиться на біль у правих надп’ятково-гомілковому і колінному суглобах, пекучість в очах, болючість під час сечовипускання, слизово-серозні виділення із сечівника. Об’єктивно: уражені суглоби припухлі, рухи в них болючі, дещо обмежені. Гіперкератоз стоп. Гіперемія кон’юнктиви.

    Який етіологічний чинник даного захворювання:

    A гонокок;

    B ентеровіруси;

    C хламідії;

    D мікоплазми;


    E вірус Епстейна-Барр?
    9. Чоловік 31 року, декілька років періодично лікувався з приводу радикуліту попереково-крижового відділу хребта. В останні 2 роки з’явився біль у суглобах верхніх та нижніх кінцівок, що посилюється у другій половині ночі. Об’єктивно: припухлість колінних суглобів, болючість при пальпації попереково-крижового відділу хребта, обмеження рухливості грудної клітки при глибокому вдиханні. У зв’язку з підозрою на хворобу Бєхтєрєва була призначена рентгенограма хребта та тазової кістки.

    Які зміни на рентгенограмах найвірогідніші:

    A численні кістковидні просвітлення;

    B остеопороз, узурація суглобової поверхні;

    C звуження суглобової щілини, остеофітоз;

    D двобічний сакроілеїт;


    E розширення суглобових щілин, субхондральний склероз?
    10. Хворий П., 27 років, скаржиться на біль у суглобах нижніх кінцівок, гнійне виділення з очей, різь та біль при виділенні сечі. Захворів гостро. В анамнезі – грип. Багато палить, зловживає алкоголем. Робота пов’язана з відрядженнями. На підставі клінічних та лабораторно-інструментальних даних встановлена хвороба Рейтера.

    Назвіть можливий етіологічний фактор цієї хвороби:

    1. хламідії, ієрсінії;

    2. аденовірус;

    3. стрептококи;

    4. стафілококи;

    5. 1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15


    написать администратору сайта