Тестові завдання Кардіологія
 Скачать 1.1 Mb.
|
|
Який найбільш імовірний діагноз у хворої? Який з додаткових методів дообстеження дозволить найдостовірніше підтвердити діагноз? 46. Хвора М., 20 років, захворіла після переохолодження. Підвищилась температура тіла до 39ºС, появились болі і припухлість у колінних, гоміл-ковоступеневих і ліктьових суглобах, збільшились підщелепові лімфовузли. Об’єктивно: на щоках яскравий румянець, підщелепові лімфовузли збільшені, помірно болючі і ущільнені. Колінні, гомілковоступеневі і ліктьові суглоби припухли, шкіра над ними гаряча, рухи в них обмежені і болючі. В області плечевих суглобів незначна кількість петехіальних висипань. Пульс 118 ударів за хвилину. АТ 90/40мм.рт.ст. Тони серця ослаблені. В нижніх відділах легень ослаблене дихання. Печінка на 2см нижче правої реберної дуги, чутлива. Аналіз крові: Ер. 2,8 г/л, Нв 120 г/л, Лейк. 3,2 г/л, тромбоц. 90 г/л, тривалість кровотечі 21хв., гамма-глобуліни 28,5%, фібриноген 5,5 г/л. Аналіз сечі: білок 5 г/л, л. 6-8 в полі зору, ер. 20-25 в полі зору, гіалінові циліндри 3-5 в полі зору. Ваш попередній аналіз? Які необхідні додаткову обстеження? 47. Хвора З., 30 років, скаржиться на загальну слабість, біль у великих суглобах, ниючу біль в області серця, шкірний набряк шкіри передпліч і зап’ясть, зябкість в кінчиках пальців рук. Хворіє 3 місяці. Спочатку появилась загальна слабкість, потім оніміння кінців пальчиків рук, щільні набряки кистей, позноблювання, періодично – субфебрілітет. Об’єктивно: пониженої вгодованності, шкіра смугла, ущільнена. Пульс 96 ударів за хвилину, ритмічний. АТ 90/60мм.рт.ст. Тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою серця, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над підлопаточними зонами з обох боків свистячі сухі хрипи. Печінка по краю реберної дуги, безболюча. Ваш діагноз? Які обстеження проведете для уточнення діагнозу? 48. Хвора У., 29 років, скаржиться на задишку, болі в області серця, затруднене ковтання щільної і сухої шкіри, періодичне підвищення температури. З 24 річного віку стоїть на диспансерному обліку у зв’язку з ревматизмом. Останні три роки проходить круглорічну профілактику біціліном - 5. Недивлячись на це, останні 6-8 місяців появилось періодичне безпричинне підвищення температури, посилилась загальна слабкість, стало важче проковтувати грубу суху їжу (хліб, печиво, сухарі, макаронні вироби і т.д.) у зв’зку з чим госпіталізована. Об’єктивно: шкірні покрови бліді, погано беруться у складку, лице амімічне, м’язи атрофовані, складчатість шкіри навколо рота. Відкрити рот в повному об’ємі хвора не може. Пульс 108 за хвилину, ритмічний. АТ 120/80мм.рт.ст. Границі серця розширені вліво і вверх, І тон ослаблений, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Систолічний шум над верхівкою серця. В підлопаточних областях – ослаблене дихання. При рентгенологічному обстеженні встановлено підвищення прозорості легеневих полів, посилення легеневого малюнку. Серце розширене вліво і вверх, пульсація ритмічна. Стравохід розширений, пасаж сповільнений. Відмічається закидування шлункового вмісту у стравохід. Хворій встановлено діагноз: ревматизм а/ф, ендоміокардит, недостатність мітрального клапану, міокардитичний кардіосклероз, ХНК- ІІ А ст. Пневмонія, емфізема легень. Езофагіт. Завдання: Чи вважаєте діагноз правильним? Якщо ваш діагноз не співпадає з рекомендованим, обгрунтуйте свої міркування. 49. У ревматологічне відділення лікарні поступила хвора С., 24 роки, із скаргами на поліартралгії, лихоманку до 37,8ºС, сухий кашель, еритематозні висипки на шкірі чола, обличчя. Із анамнезу відомо, що на протязі останніх 4-х років лікується з приводу СЧВ, приймає постійно Делагіл, Медрол 8мг на добу, періодично – Моваліс. Погіршення стану пов’язує з переохолодженням. Хворій було призначено стандартне лікування – Медрол 32 мг на добу, Делагіл - 0,25 мг на ніч, Моваліс -15 мг. На фоні лікування на третій день стан погіршився – посилились явища поліартриту, лихоманка до 39,5ºС, задишка, яскраві еритематичні висипки на шкірі бокових поверхонь шиї, «метелик», порушення зору, різка загальна слабкість. Лабораторно: ШОЕ – 62мм/год., γ-глобуліни 32%, ЦІК – 120 од., виявлені LE-клітини. Чим викликано погіршення стану у хворої? Яка повинна бути тактика подальшого лікування? 50. У дитини 13 років, яка знаходилася в клініці з приводу бронхіальної астми різко погіршився стан, з'явилися ціаноз, задишка, тахікардія, набряки на гомілках. При огляді нижні межі легень максимально опущені, екскурсія незначна, хрипи не вислуховуються. Тони серця приглушені, пульс слабкого наповнення, ЧСС-120 на 1 хв, АТ 80/50 мм.рт.ст., печінка +1,5 см. Яке ускладнення розвинулося у хворої дитини? А. Астматичний статус ІІ стадія В. Астматичний статус І стадія С. Астматичний статус ІІІ стадія D. Гостра серцева недостатність E. Спонтанний пневмоторакс 51. В приймальне відділення лікарні швидкої медичної допомоги привезли хвору С., 44 роки, у якої симптоми астми обтяжують фізичну активність, є постійними і тривалими як в денний так і нічний час. ОФВ1-50-60% від належних величин, відхилення менше 30%. Який ступінь важкості перебігу захворювання? А. Важка персистуюча бронхіальна астма В. Персистуюча бронхіальна астма середнього ступеня важкості С. Інтермітуюча бронхіальна астма D. Легка персистуюча бронхіальна астма Е. Астматичний статус 52. Чоловік 32 років скаржиться на напад ядухи, який триває 48 годин, кашель з утрудненим відходженням харкотиння. Хворіє на бронхіальну астму 5 років, лікувався безконтрольно, приймав глюкокортикостероїди, користувався інгаляторами. Об'єктивно: стан важкий, положення напівсидяче. Дифузний ціаноз, Ps -110/хв., АТ 110/70 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Перкуторнокоробковий звук, маса сухих свистячих хрипів. В крові: еозинофілія- 18%. Які препарати є препаратами вибору для хворого? А. Кортикостероїди В. Теофіліни С. Бета- 2 адреноміметики D. Холінолітики E. Антигістамінні. 53. Хворий 50 років, фотограф, поступив зі скаргами на збільшення лімфовузлів, яке почав відмічати на протязі останнього місяця Об'єктивно: шкірні покриви звичайного кольору, пальпуються збільшені шийні і підчелюсні лімфовузли величиною з квасолю та лісних горіх, не болючі, тістувато-еластичної консистенції, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, зі сторони органів грудної клітини без особливостей. Печінка не збільшена. Чітко палькується нижній полюс селезінки (довжина 16см). Аналіз крові: гемоглобін 120 г/л, еритроцити 4,0 Т/л, КП 1,0, лейкоцитоз 51 г/л, е – 2%, П-3%, с-6%, мон.- 4%, лімфоцитів – 83%, про лімфоцитів – 2%, тромбоцитів 21Г/л, ШОЕ 28 мм/год. Тіні Боткіна-Гумпрехта у великій кількості. Розпочато курс хіміотерапії за схемою СОР, однак стан хворого погіршився, з'явився п'ятнисто-петехіальні висипи на нижніх кінцівках та тулубі. Який діагноз? Яка помилка лікаря, який розпочав лікування? Яка тактика подальшої терапії? 54. У хлопчика, який страждає бронхіальною астмою, напади задухи почали спостерігатися декілька разів на день. Під час останнього приступу інгаляція астмопента ефекту не дала. Інтенсивна терапія нападу не купувала. Дитина переведена вреанімаційне відділення з діагнозом астматичний статус ІІ стадії. Що виявилось ведучим механізмом розвитку цього стану у дитини. А. Повна рефрактерність (блокада) бета 2 адренорецепторів B. Посилена секреція тучними клітинами біологічно активних речовин C. Набряк слизової оболонки бронхів D. Запалення слизової оболонки бронхів E. Спазм гладких м'язів бронхів 55. Хвора Л., 42роки, поступила з скаргами на слабість , пітливість, підвищення температури. Рік назад з'явились слабість, пітливість, підвищена втомлюваність і були виявлені зміни в крові. По словам хворої лейкоцити крові тоді були 2,4 *10 Л/л. Проводилось лікування 6-меркаптопурином. Півроку тому при аналізі крові: ер.- 4,0 * 10 ¹² /л, Нв – 120 г/л, КП – 0,9, тромбоцити – 200 Г/л., лейкоцити – 3,4 *10 Г/л, е – 1 %, баз. – 4%, мієлоцити – 5%, паличко ядерні – 20%, с. – 40%, лімфоцити – 13%, моноцити – 1%, баластні клітини – 7%, ШОЕ -29 мм/год. Селезінка до 6 см., нижче краю реберної дуги. Аналіз крові: ер. – 3,0 т/л, Hb – 110 г/л, кП – 1.1, тромбоцити 107 г/л, Л – 29 Г/л, е. – 9%, Мієлоцити – 10%, с-16%, лімфоцити 22%, бласти 53%, ШОЕ – 30 мм/год. Питання: Поставте діагноз Яке лікування показано хворій на даний час? Чи можна знову хворій призначити тільки мієлосан? Яку мету прислідували при проведенні хворій спленектомії та чи правильна вона? 56. Хворий М., 44 роки, скаржиться на різку загальну слабість, відчуття важкості в правому підребір’ї, схуднення, постійну нудоту, кровоточивість ясен, сонливість. Із анамнезу відомо, що хворий з 18 років зловживає алкоголем. Вказані скарги з’явилися близько рік тому. При огляді: стан середньої важкості, хворий зниженого харчування, шкіра суха, іктеричність склер та шкіри, на шкірі обличчя і плечового поясу «судинні зірочки». Набряків немає. Язик помірно обкладений білим нальотом, вологий. Живіт вздутий, м’який, неболючий при пальпації. Печінка виступає на 6 см з-під краю реберної дуги, край її заокруглений, неболючий. Пальпується виступаюча на 2 см нижче лівої реберної дуги селезінка. Пульс 64 за 1 хв., ритмічний, задовільних властивостей. АТ 105/60 мм.рт.ст. Тони серця помірно послаблені. При перкусії грудної клітки – скорочення перкуторного звуку праворуч нижче краю лопатки. Там же – ослаблене дихання. Ваш попередній діагноз? Яке дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу? Ваша лікувальна тактика? Чи показано хворому санаторно-курортне лікування? |