Тестові завдання Кардіологія
Скачать 1.1 Mb.
|
50. Якій із вказаних вад не показано хірургічне лікування? Мітральний стеноз з легеневою гіпертензією І ст. Дефект міжшлуночкової перегородки з переважаючим право-лівим скидом. Значна недостатність аортального клапана з недостатністю кровообігу ІІІ ст. Дефект міжпередсердної перегородки із значним ліво-правим скидом. Тетрада Фалло із значною синюшністю. 51. При імплантації біопротезів клапанів серця антикоагулянтна терапія потрібна: До 3-х місяців після операції. Не потрібна зовсім. Все життя. До 5-ти років. До 1-го року. 52. Показанням для хірургічного лікування при аортальному стенозі є систолічний градієнт (лівий шлуночок – аорта), що дорівнює: 10-20мм.рт.ст. 20-30мм.рт.ст. 30-40мм.рт.ст. 40-50мм.рт.ст. 50-100мм.рт.ст. 53. При якій із вказаних вад серця частіше всього реєструється блокада правої ніжки пучка Гіса? Мітральному стенозі. Мітральній недостатності. Аортальному стенозі. Недостатності клапана аорти. Дефекті міжпередсердної перегородки. 54. Посилення систолічного шуму при пробі Вальсальви характерно для: Аортального стенозу. Мітральної недостатності. Обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії. Тристулкової недостатності. Стенозу гирла легеневої артерії. 55. Для ЕКГ хворого «чистим» мітральним стенозом характерні такі ознаки гіпертрофії: Лівого шлуночка. Обох шлуночків. Правого шлуночка і лівого передсердя. Лівого шлуночка і лівого передсердя. Лівого шлуночка і обох передсердь. 56. Показання для термінової комісуротомії: Гострий набряк легень. Кровохаркання. Діастолічний шум. Молодий вік хворого. Вагітність. 57. Після імплантації механічного мітрального протеза антикоагуляційна терапія проводиться протягом: До 1-го місяця. До 1-го року. До 10-ти років. Все життя. Не проводять зовсім. 58. Яких хворих з вродженими вадами серця направляють на МСЕК? Із легеневою гіпертензією. Із серцевою недостатністю. Із симптоматичною гіпертензією. Із інфекційним ендокардитом, що приєднався. Все вірно. 59. Вагітність та пологи хворим мітральним стенозом дозволені: При І ст. вади. При І та ІІ ст. вади. При І-ІІІ ст. вади. При І-ІV ст. вади. У всіх випадках необхідна попередня хірургічна корекція вади. 60. Причиною недостатності аортального клапану може бути: Інфекційний ендокардит. Сифіліс аорти. Ревматичний процес. Розшаровуючи аневризма аорти. Всі перелічені фактори. 61. По відношенню до яких антиангінальних препаратів доведений вплив на показники виживання хворих ІХС? Нітрати. Синоніміки. β-адреноблокатори. Антагоністи кальцію. Комбінована терапія. 62. Які методи вторинної профілактики ІХС існують в теперішній час? Медикаментозний. Хірургічний. Вплив на фактори ризику. Все вірно. Все невірно. 63. Які умови необхідні для утворення атероматозної бляшки на стінці судини? Генетична схильність. Пошкодження стінки артерії. Гіперхолестеринемія. Утворення тромбоцитарного тромбу. Все перераховане. 64. Яке перевищення маси тіла слід розглядати як суттєвий фактор ризику атеросклерозу? На 5%. На 10%. На 20%. На 30%. На 40%. 65. Важливими ознаками атеросклеротичного кардіосклерозу, що визначають ступінь серцевої недостатності, є: Аневризма серця. Недостатність мітрального клапана. Ділянки асинергії лівого шлуночка. Значне збільшення розмірів серця. Все перераховане. 66. Яке куріння сигарет слід вважати суттєвим фактором ризику атеросклерозу? Більше 1 сигарети на день. Більше 5 сигарет на день. Більше 10 сигарет на день. Більше 20 сигарет на день. Куріння мольки. 67. Одним із факторів ризику ІХС є: Тіреотоксикоз. Цукровий діабет. Ревматоїдний артрит. Легеневе серце. Цироз печінки. 68. Призначення якого β-адреноблокатора має переваги для хворого ІХС при супутньому бронхіті? Пропранололу. Піндололу. Метопрололу. Надололу. Жодного з перерахованих вище. 69. Від чого залежить ризик розвитку ускладнень при діагностичній коронароангіографії? Тяжкості ураження коронарного русла. Функціонального стану лівого шлуночку. Віку хворого. Досвіду та майстерності лікаря, що виконує дослідження. Все правильно. 70. Характерною ознакою спонтанної (варіантної) стенокардії на ЕКГ слід вважати: Елевацію сегменту ST на 1мм та більше. Формування монофазної кривої. Депресію сегменту ST на 1мм. Появу зубця Q та загострення зубця Т. Все перераховане. 71. Сцинтіграфія міокарда з 201 Тl – це метод, що дозволяє визначити перфузію міокарда за допомогою радіонукліду, тропного до: Здорової тканини міокарда. Ішемізованої тканини міокарда. Ребцевої тканини міокарда. Некротичної тканини міокарда. Запального міокарда. 72. Які ознаки при моніторуванні ЕКГ за Холтером дозволяють визначити участь вазоспазму у хворих зі стенокардією? Наявність депресії сегменту ST. Наявність депресії сегменту ST ішемічного типу під час нападу стенокардії. Минущі підйоми сегменту ST. Наявність частої шлуночкової екстрасистолії. Пробіжки шлуночкової тахікардії. 73. Ураження якої судини системи коронарного кровообігу за прогнозом найменш благочинно? Лівої коронарної артерії. Передньої міжшлуночкової гілки ЛКА. Правої коронарної артерії. Огинаючої гілки ЛКА. Стовбуру ЛКА. 74. Який препарат подібний за дією до нітратів? Кордарон. Ніфедіпін. Сиднофарм. Верапаміл. Бісопролол. 75. Які специфічні фармакодинамічні властивості притаманні β-адреноблокаторам? Внутрішня симпатоміметична активність. Кардіоселективність. Мембраностабілізуюча дія. Вазодилятуюча дія. Все перераховане. 76. Яке звуження коронарних артерій слід вважати гемодинамічно значущим, що викликає у хворого клінічні симптоми? 25%. 30%. 40%. 50%. 75%. 77. Назвіть основну причину прогресування ІХС: Дилатація порожнин серця. Збільшення розмірів атеросклеротичної бляшки і поява нових уражень. Інфаркт міокарда. Збільшення в’язкості крові. Зниження діастолічного розслаблення міокарда. 78. Які методи обстеження дозволяють виявити присутність вазоспастичного компоненту у формуванні клінічного синдрому стенокардії? Холодова проба. Проба з ергометрином. Амбулаторне моніторування ЕКГ. Коронароангіографія. Все перераховане. 79. Який метод використовують для верифікації результатів проб з навантаженням? Ехокардіографія. Стрес-ЕхоКГ з добутаміном. Коронаровентрикулографія. Моніторування ЕКГ за Холтером. Черезстравохідна ЕКС. 80. Які дані анамнезу хворого ІХС мають неблагоприємне прогностичне значення? Інфаркт міокарда, що нещодавно відбувся (до 1 року). Успішна реанімація з приводу раптової коронарної смерті. Стенокардія, що вперше виникла. Прогресуюча стенокардія. Все перераховане. 81. Вкажіть показники, які використовують при визначенні субмаксимального навантаження за таблицею Шефарда: Ріст. Вага. Рівень тренованості. Вік і ріст. Вік і вага. 82. Вкажіть пробу, яка підвищує потребу міокарда в кисні, але не потребує виконання фізичного навантаження: Нітрогліцеринова проба. Діпірідамолова проба. Проба з гіпервентиляцією. Черезстравохідна ЕКС. Ергометринова проба. 83. Абсолютними протипоказаннями до проведення тестів з навантаженням є всі перераховані стани, виключаючи: Застійну серцеву недостатність. Розшаровуючи аневризму аорти. Політопну шлуночкову екстрасистолію. Стенокардію напруги ІІІ ФК. Виразний аортальний стеноз. 84. β-адреноблокатори застосовуються при ІХС, тому що: Знижують потребу міокарда в кисні. Розширяють коронарні судини. Викликають спазм периферійних судин. Збільшують потребу міокарда в кисні. Збільшують скоротливу здатність міокарда. 85. Сучасна класифікація стабільної стенокардії напруги включає таку кількість функціональних класів: Два. Три. Чотири. П’ять. Десять. 86. При яких станах коронарографія є обов’язковим компонентом обстеження хворих: Підготовка до аорто-коронарного шунтування. Резистентність стенокардії до медикаментозного лікування. Неможливість встановити діагноз іншими методами. Експертна оцінка стану здоров’я у осіб певних професій (водії транспорту, льотчики). У всіх перерахованих випадках. 87. Який препарат має перевагу при лікуванні хворих стенокардією напруги, що поєднується із синусовою тахікардією, передсердною екстрасистолією чи миготливою аритмією: Кардікет-ретард. Сіднофарм. Бісопролол. Верапаміл. Амлодипін. 88. Назвіть абсолютні протипоказання до проведення коронароангіографії: Стани лихоманки. Тяжкі ураження паренхіматозних органів. Тяжкі порушення ритму серця. Різка кардіомегалія з тотальною недостатністю. Всі перераховані. 89. Які переваги хірургічного лікування ІХС? Це радикальний метод лікування ІХС. Не змінюючи суттєво тривалість життя хворих на ІХС, покращує його якість. Попереджує прогресування атеросклерозу. Значно збільшує тривалість життя хворих на ІХС. Дозволяє хворим зовсім не приймати антиангінальних препаратів. 90. Кому показане проведення балонної дилатації коронарних артерій? Хворим з проксимальним, ізольованим, недовгим, концентричним, некальцифікованим стенозом. Хворим з ураженням стовбуру лівої коронарної артерії. Хворим з ураженням всіх основних гілок коронарних артерій. Хворим зі спонтанною стенокардією. Все вірно. 91. Який основний ризик при балонній дилатації коронарних артерій? Оклюзія судини, перфорація судини. Рестеноз судини. Перфорація судини. Тромбоемболія легеневої артерії, рестеноз судини. Розвиток синдрому минучої кульгавості. 92. Тест із черезстравохідною ЕКС передсердь проводять при: Необхідності підібрати оптимальний антиангінальний препарат. Застійній серцевій і дихальній недостатності. Неможливості провести пробу з фізичним навантаженням чи її неінформативності. Захворюваннях, пов’язаних з порушенням ритму серця. Всіх перерахованих станах. 93. Для діагностики ІХС у хворих з підозрою на нестабільну стенокардію найбільш доцільно використовувати: Велоергометрію. Діпірідамолову пробу. Черезстравохідну ЕКС. Добутамінову пробу. Пробу з ергометрином. 94. При діагностиці ІХС у хворих з порушеннями серцевого ритму слід надати перевагу: Велоергометрії. Тредміл-тесту. Пробі з діпірідамолом. Черезстравохідній ЕКС. Пробі з ергометрином. 95. За даними тесту з навантаженням вірогідність стенозу двох-трьох коронарних судин досить велика при: Косонизхідному зміщенні сегменту ST більше 2мм. Появі ознак ішемії міокарда при навантаженні 25-50 Вт. Появі ішемії міокарда в трьох відведеннях і більше. Збереженні депресії сегменту ST більше 5 хв. у відновному періоді. Всіх перерахованих ознаках. 96. Існує зв'язок між кількістю ваніліл-міндальної кислоти в сечі і артеріальною гіпертензією при: Синдромі Кона. Адреногенітальному синдромі. Синдромі Іценко-Кушинга. Феохромоцитомі. Тіреотоксикозі. 97. Найбільш поширеним ускладненням вагітності і родів у жінок з ессенціальною гіпертензією є: Невиношування плода. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. Внутрішньостовбурна гіпоксія плода. Внутрішньоутробна гіпотрофія плода. Все вказане. 98. Існує зв'язок між артеріальною гіпертензією та наступними станами, крім: Гіперренінемії. Гіперангіотензінемії. Гіперкаліємії. Гіперальдостеронізма. Гіперсимпатикотонії. 99. Клінічні прояви феохромоцитоми: Паросизмальний перебіг гіпертонії. Резистентність гіпертонії до всіх гіпотензивних препаратів, крім -блокаторів (фентоламін). Блідість, пітливість, запаморочення. Неспокій, тремор. Все вірно. 100. При феохромоцитарному кризі необхідно призначити: Верапаміл. Гідралазин. Магнія сульфат. Фентоламін. Клонідин. 101. Яке дослідження підтверджує діагноз феохромоцитоми: Добова екскреція адреналіну, норадреналіну. Добова екскреція ванілін-мигдалевої кислоти. УЗД наднирників. КТ, МРТ. Все вірно. 102. Для синдрома Конна характерні всі ознаки, крім однієї. Що невірно? Різка адинамія, м’язева слабість. Підвищений вміст 17-ОКС в добовій сечі. Підвищений вміст натрія та зниження калія в плазмі крові. Поліурія, гіпоізостенурія. Депресія сегмента ST, зниженої амплітуди, двофазний, від’ємний зубець Т, порушення серцевого ритму на ЕКГ. 103. Для синдрома Іценко-Кушинга характерні всі ознаки, крім однієї. Що невірно? Місяцеподібне обличчя, гірсутизм. Буйволиний тип ожиріння, АГ. Гіперглікемія та глюкозурія. Анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія. Гіперхолестеринемія, остеопороз. 104. Показання до переривання вагітності в пізні строки у жінок з артеріальною гіпертензією: Злоякісний перебіг АГ. Поява чи посилення гіпертензивної енцефалопатії. Важка (за рівнем АТ) АГ при неефективному лікуванні. Повторні гіпертензивні кризи під час вагітності. Все вірно. 105. Для тривалого використання у вагітних з АГ рекомендовано препарати, крім одного: Метилдопа. Нормодипін (амлодипін). Ніфедипін-ретард. Корінфар-уно. Еналапріл. 106. Для феохромоцитомних кризів типові: Гігантські позитивні або негативні зубці Т, високі зубці U. Порушення серцевого ритму (синусова і пароксизмальна тахікардія, екстрасистолія, миготлива аритмія). Подовження QT, скорочення PQ. Депресія сегмента ST у відведенні V1. Все вказане. 107. Лікування неоперабельних феохромоцитом: Діуретики. Інгібітори АПФ. Блокатори рецепторів ангіотензина ІІ. β-адреноблокатори. -адреноблокатори. |