Тестові завдання Кардіологія
 Скачать 1.1 Mb.
|
|
168. Яке із наведених визначень відповідає поняттю переднавантаження? Інтенсивність притоку крові в камери серця. Зміна венозного тиску. Підвищення кінцевого діастолічного тиску в камерах серця. Величина центрального венозного тиску. Величина периферичного опору. 169. Яке визначення відповідає поняттю постнавантаження? Опір вигнанню крові із камери серця. Величина периферійного опору у великому колі кровообігу. Величина периферійного опору у малому колі кровообігу. Венозне повернення крові в порожнини серця. Рівень артеріального тиску. 170. Перенавантаження тиском лівого шлуночка характерне для: Артеріальної гіпертензії. Недостатності аортального клапана. Мітрального стенозу. Дилатаційної кардіоміопатії. Дефекту міжшлуночкової перетинки. 171. Перенавантаження об’ємом лівого шлуночка зустрічається при: Мітральному стенозі. Аортальному стенозі. Недостатності аортального клапана. Гіпертрофічній кардіоміопатії. Тетраді Фалло. 172. Для лівошлуночкової недостатності характерними симптомами є вказані нижче, за винятком: Задишки. Сухого непродуктивного кашлю. Ортопное. Набухання шийних вен. Серцевої астми. 173. Для правошлуночкової недостатності характерні наступні симптоми, за винятком: Ціанозу. Набряків, асциту, гідротораксу, гідроперикарду. Набухання шийних вен. Крепітацій та вологих хрипів в нижніх відділах легень. Гепато-югулярного рефлюксу. 174. Одним із ускладнень терапії салуретиками у хворих на серцеву недостатність є: Тромбози і тромбоемболії. СА блокада. АВ блокада ІІІ ст. Блокада лівої ніжки пучка Гіса. Анурія. 175. Розвиток вторинного гіперальдостеронізу у хворих із застійною серцевою недостатністю потребує включення одного із наведених препаратів: Фуросемід. Гідрохлортіазиду. Спіронолактону. Індопаміду. Етакринової кислоти. 176. Якщо серцева недостатність протікає на тлі брадикардії, доцільно призначити: Строфантин. Дигоксин. Корглікон. Целапід. Не застосовувати серцеві глікозиди. 177. Тактика лікаря поліклініки у веденні хворих з початковою стадією серцевої недостатності: Направлення в стаціонар на лікування. Призначення серцевих глікозидів і сечогінних препаратів з метою профілактики. Призначення препаратів, які впливають на перед- і постнавантаження, корекцію метаболічних порушень. Повторний огляд через 3-4 місяці і направлення в стаціонар при прогресуванні недостатності кровообігу. Корекція метаболічних порушень. 178. До основних (базисних) препаратів в лікуванні хронічної серцевої недостатності відносяться наступні, за винятком: Інгібітори АПФ. Діуретики. Аспірин. Серцеві глікозиди. β-адреноблокатори. 179. Ефективність інгібіторів АПФ при хронічній серцевій недостатності проявляється в наступних позитивних реакціях, крім однієї. Що невірно? Сповільнення процесів ремоделювання серця. Зворотній розвиток гіпертрофії міокарда. Сповільнення формування інтерстиціального фіброзу міокарда. Збільшення активності симпато-адреналової системи. Зниження діастолічної ригідності лівого шлуночка. 180. Застосування інгібіторів АПФ протипоказано при наступних станах, за винятком одного. Що невірно? Двобічний або виражений однобічний стеноз ниркових артерій. Артеріальна гіпотензія. Аортальний стеноз, мітральний стеноз, обструктивна ГКМП. Аутоімунні захворювання. Вагітність. Пульмонологія 1.Які з перерахованих захворювань можуть супроводжуватися кровохарканням 1. cиндром Шегрена 2. гострий плеврит 3. цироз печінки 4. незарощення Боталового протока 5. тромбоемболія легеневої артерії 2.Характерними ознаками легеневої кровотечі є 1. темний колір крові 2. піниста кров, що не звивається 3. темна кров у вигляді згустків 4. кисла реакція крові 5.згустки крові 3.Не характерними клінічними ознаками тромбоемболії легеневої артерії є 1. ціаноз 2. лімфаденопатія 3. задишка 4. набрякання шийних вен 5. синусова тахікардія 4.Чинниками, що не приводять до тромбоемболії легеневої артерії, є 1. тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок 2. ранній післяопераційний період 3. рання активізація в постінфарктному періоді 4. мітральний стеноз 5. гострий інфаркт міокарду 5.Які з перерахованих обстежень є <першочерговими> для уточнення діагнозу тромбоемболії легеневої артерії 1. аналіз крові 2. спірографія 3. коагулограма 4. рентгенографія грудної клітки 5. проба Тиффно 6.До <невідкладних> діагностичних заходів при підозрі на тромбоемболію легеневої артерії необхідно віднести все крім: 1. аналіз сечі 2. ЭКГ 3.коагулограми 4. рентгенографію грудної клітки 5. ангіопульмонографію 7.До невідкладних міроприємств при лікуванні тромбоемболії легеневої артерії необхідно віднести 1.інгаляцію кисню 2. призначення бета-адреноблокаторів 3. введення гепарину 4. введення стрептокінази 5.все вищевказане 8.Електрокардіографічними ознаками, що вказують на <можливість> розвитку тромбоемболії легеневої артерії, являються 1. відхилення електричної осі вправо 2. блокада правої ніжки пучка Гіса 3. виражені Q III і Q AVF 4. негативний ТІІІ 5. все вищевказане 9.Пневмоторакс найбільш часто може виникати при 1. емфіземі легені 2. гострій пневмонії 3. інфільтративному туберкульозі легенів 4. ексудативному плевриті 5. катетеризації V.Subclavia 10.Які симптоми не є характерними для спонтанного пневмотораксу 1. зв'язок з фізичним навантаженням 2. швидко наростаюча задишка 3. холодний піт 4. біль, що посилюється при диханні 5. біль, що знімається прийомом нітрогліцерину 11.Чинниками, що не приводять до розвитку астматичного статусу, є 1. загострення хронічного бронхіту 2. проведення діагностичних скарифікаційних проб 3. зловживання еуфіліном 4. відміна гормональної терапії 5. гостра респіраторна вірусна інфекція 12.Для розвитку астматичного статусу характерно 1. Біль у грудній клітині 2. хороший ефект бета-2-адреностимуляторов 3. продуктивний кашель 4. зникнення хрипів і дихальних шумів над легенями 5. притуплювання перкуторного звуку 13.<Першочерговими> мірами при важкому астматичному статусі є 1. введення адреналіну 2. інгаляція сальбутамолу 3. введення муколітиків 4. введення преднізолону або гідрокортизону 5. обмеження інфузійної терапії 14.Ознаками, що свідчать про розвиток астматичного статусу, є 1. припинення відходження мокроти 2. поява "німої" легені 3. посилення почуття ядухи 4.поява не продуктивного кашлю 5.болі в грудній клітині 15.При яких з перерахованих станів найбільш вірогідний розвиток спонтанного пневмотораксу 1. інфільтративний туберкульоз легенів 2. пневмококова пневмонія 3. бульозна емфізема легенів 4. коклюш 5. мікоплазмова пневмонія 16.Усе перераховане є харатерним для 2-ої стадії астматичного статусу, <за виключенням> 1. вираженої тахікардії 2. підвищеного рівня рСО2 3. появи зон "німої" легені 4. рО2 нижче 6O мм рт.ст 5. поява парадоксального пульсу 17.Які з тверджень справедливі для астматичного статусу 1. інгаляції бета-адреноміметиків не ефективні 2. застосування наркотичних анальгетиків не протипоказано 3. необхідно проводити дегідратаційну терапію 4. глюкокортикоїди протипоказані при поєднанні з цукровим діабетом 5. для зняття статусу ефективний інтал 18.Яке з перерахованих поєднань терапевтичних міроприємств доцільно використовувати в лікуванні астматичного статусу 1. рифампіцин, но-шпа, постійна киснетерапія 2. стрептокіназа, реланіум ,еуфілін 3. гідрокортизон, інгаляція закису азоту 4. гідрокортизон ,еуфілін,гепарин 5. беротек,адреналін ,еуфілін 19.Для 2-ої стадії астматичного статусу<характерним> симптомом є 1. "німі" зони в легені 2. посилення кашлю 3. гіпокапнія 4. поява періодичного дихання 5. дихання Куссмауля 20.При анафілактичній формі астматичного статусу 1. показано введення адреналіну 2.доцільно введення антигістамінних препаратів 3. необхідна інтенсивна кортикостероїдна терапія 4. доцільне введення еуфіліну 5. все вищевказане 21.Що з перерахованого найбільш інформативно<для підтвердження> діагнозу при підозрі на спонтанний пневмоторакс 1. досліджувати газовий склад крові 2. провести ультразвукове дослідження грудної клітки 3. зняти ЕКГ для виявлення ознак перевантаження правих відділів серця 4. зробити рентгенограму грудної клітки 5. провести діагностичну плевральну пункцію 22.Показаннями для штучної вентиляції легенів при астматичному статусі є 1. pO2 в артеріальній крові нижче 5O мм рт.ст. 2. підвищення pCO2 в артеріальній крові вище 6O мм рт.ст. 3. втрата свідомості 4.парадоксальне торакоабдомінальне дихання 5.все вищевказане 23.Показання для проведення бронхоскопії за пневмонії є: 1. Повторна проява крові у харкотинні 2. Тривале нерозсмоктування запального процесу у легенях 3. Виявлення рентгенологічних ознак гіповентиляції сегментів у легенях 4. Всі вищеперераховані причини 5. Ні одна з вищеперерахованих причин 24.Для лікування хворого в астматичному статусі використовується все перераховане,<за виключенням> 1. киснетерапії 2. еуфіліну 3. кортикостероїдів 4. інтала 5. вібраційного масажу 25.В результаті визначеного патологічного процесу у хворого настало ущільнення альвеолярно-капілярної мембрани. Дифузія якого газу зменшиться в результаті цього найбільшою мірою 1. кисню 2. вуглекислого газу 3. дифузія кисню і вуглекислого газу зменшиться однаковою мірою 4. ущільнення мембрани не відіб'ється на дифузії газів 5.оксиду азоту 26.Які препарати не <протипоказані> при астматичному статусі, пов'язаному з передозуванням адреноміметиків 1. адреналін 2. орципреналіна сульфат 3.ізадрин 4. еуфілін 5. норадреналін 27.Які з перерахованих станів можуть супроводжуватися "помилковим" кровохарканням 1. абсцес мигдалини 2. бронхоектатична хвороба 3. синдром Гудпасчера 4. скорбут (цинга) 5. все вищевказане 28.У хворого із спонтанним пневмотораксом з'явилися ознаки серцево-судинної недостатності - зміщення органів середостіння в протилежну сторону, зменшення вентиляції здорової легені.Яке ускладнення, найімовірніше, має місце 1. флегмона середостіння 2. флегмона шиї 3. розвинення напруженого пневмотораксу 4. підшкірна емфізема 5.плеврит 29.У 64-річної жінки з ожирінням на 4-у добу холецистектомії раптово з'явилися інтенсивні, "плеврального" характеру болі у лівій половині грудної клітки. Що з перерахованого<найбільш> інформативно в плані підтвердження діагнозу тромбоемболії легеневої артерії 1. ангіопульмонограма з ознаками судинного дефекту 2. підвищення активності лактатдегідрогенази і білірубіну при нормальній активності аланінамінотрасферази 3. парціальний тиск кисню в артеріальній крові 6O мм рт.ст. 4. рентгенограма легенів із згущуванням легеневого малюнка 5. відхилення електричної осі вправо на ЕКГ 30.Індекс Тифно є показником: 1. загальної життєвої місткості легенів 2. показником альвеолярної вентиляції 3. стану бронхіальної прохідності 4. ефективності вентиляції 5. максимального споживання кисню 31.Переконливими критеріями діагностики гострого бронхіту є: 1. клінічні дані 2. дані загального аналізу крові 3. дані біохімічного аналізу крові 4. дослідження мокроти 5. рентгенологічні зміни в легенях 32.Поява задишки при хронічному обструктивному бронхіті обумовлено поразкою: 1. трахеї 2. великих бронхів 3. бронхів середнього калібру 4. дрібних бронхів 5. бронхіол 33.Свідченнями для лікування хронічного бронхіту антибіотиками служить: 1. погані погодні умови 2. виділення слизової мокроти 3. виділення гнійної мокроти 4. посилення задишки 5. антибіотики застосовувати не слід 34.Легка течія хронічного бронхіту у стадії ремісії характеризується: 1. наявністю інтоксикації 2. відсутністю фізикальних змін з боку легенів 3. наявністю ознак дихальної недостатності 4. помірним кашлем з виділенням мокроти 5. порушенням працездатності 35.Назвіть основні клінічні прояви бронхіальної астми : 1. приступ ядухи 2. приступ кашлю 3. приступ затруднення дихання 4. вимушене положення тіла 5.все вищевказане 36.Назвіть стани, що відносяться до первинної гіперреактивності бронхів, : 1. астма фізичного зусилля 2. гормонозалежна астма 3. адренергічний варіант 4. вагусзалежна астма 5.холодова астма 37.Які твердження <вірні> відносно бронхіальної астми? 1. потребує постійного лікування 2. гіперреактивність бронхів є обов'язковою ознакою бронхіальної астми 3. завжди є алергія до яких-небудь алергенів 4. навіть в період ремісії в бронхах є ознаки запалення 5. все вищевказане 38.Найбільш часті причини смерті хворих з бронхіальною астмою: 1. астматичний статус 2.тромбоемболія легеневої артерії 3. гостра серцева недостатність 4. розвиток гострої емфіземи легенів 5.розвиток гострого легеневого серця 39.Часте позалегеневе ускладнення гострої пневмонії 1. інфекційно-токсичний шок 2. гепатит 3. менінгіт 4. гіперглікемія 5.нефрит 40.Одним з компонентів аспіринової тріади є: 1. гайморит 2. тонзиліт 3. поліноз носу 4. бронхіт 5. пневмонія 41.Алергічну форму бронхіальної астми характеризують реакції: 1. цитотоксичного типу 2. реагінового типу 3. усі види алергічних реакцій 4. уповільненої алергії 5. ушкодження імунними комплексами 42.Які клітини беруть основну участь в розвитку запалення при бронхіальній астмі: 1. еозинофіли 2. тучні клітини 3. нейтрофіли 4. Т-лімфоцити 5. все вищевказане 43.Антагоністи кальцію найбільш виражений ефект роблять при 1. алергічній астмі 2. неалергічній астмі 3. змішаній астмі 4. астмі фізичного зусилля 5. аспіриновій астмі 44.Препаратами для попередження нападів бронхіальної астми є 1. інгаляційні глюкокортикоїди 2. бета 2-агоністи короткої дії 3. еуфілін 4. антагоністи кальцію 5. глюкокортикоїди в/в 45.Якщо за пневмонії патологічний процес локалізується в паренхімі легені, то: 1.кашель буде сухим, періодичним 2.кашель буде вологим, періодичним 3.кашель буде відсутнім 4.кашель буде посилюватись в горизонтальному положенні 5.кашель буде з домішками крові 46. Кашель може виникати при: 1.роздратуванні рецепторів плеври 2.роздратуванні рецепторів дихальних шляхів 3.роздратуванні n.Vagus внаслідок пухлини середостіння, аневризми аорти 4.при всіх вищеперерахованих патологічних станах 5.ні при одному з вищеперерахованих патологічних станів 47. Кашель за пневмонії не може бути пов'язаний з: 1.ураженням плеври 2.ураженням сегментарних бронхів 3.роздратуванням рефлексогенних зон, розташованих в реберно-діафрагмальних синусах 4.накопиченням харкотиння у великих бронхах 5.ні з однією з вищеперерахованих причин 48. Причиною появи крові в харкотинні може бути: 1.дольова пневмонія 2.вірусне ураження слизової трахео-бронхіального дерева 3.мітральний стеноз 4.бронхоектатична хвороба 5.всі вищеперераховані патологічні стани 49.Причиною появи крові в харкотинні при пневмонії може бути: 1.застій в венах бронхіального дерева (пропотівання формених елементів в просвіт бронха) 2.перикардит 3.втягування в патологічний процес плевральних листків 4.всі вищенаведені причини 5.ні одна з вищенаведених причин 50. Причиною кашлю з кровохарканням, що супроводжується задишкою, може бути: 1.дольова пневмонія 2.серцева лівошлуночкова недостатність 3.тромбоемболія легеневої артерії 4.всі вищеперераховані причини 5.ні одна з вищеперерахованих причин 51. Задишка при пневмонії може бути обумовлена: 1.великою площею ураження легеневої тканини 2.інтоксикаційним синдромом 3.ураженням плевральних листків 4.розповсюдженим набряком слизової бронхіального дерева та гіперсекрецією слизу 5.всіма вищенаведеними причинами 52. Біль в грудній клітці при пневмонії обумовлений: 1.втягненням в патологічний процес плевральних листків 2.обструкцією бронхіального дерева 3.підвищенням тиску в малому колі кровообігу внаслідок частого кашлю 4.гіпоксією дихальних м'язів 5.всіма вищенаведеними причинами 53. Найчастішими причинами виникнення болю в грудній клітці може бути: 1.плевропневмонія 2.спонтанний пневмоторакс 3.міжреберна невралгія, міозит 4.тромбоемболія легеневої артерії 5.всі вищенаведені причини 54. Якщо внутрішньо альвеолярна інфільтрація легеневої тканини локалізована в прикореневій зоні, то при перкусії грудної клітки буде: 1.ясний легеневий звук 2.тупий перкуторний звук 3.тимпанічний перкуторний звук 4.притуплений перкуторний звук 5.притуплений з тимпанічним відтінком легеневий звук |