уся робота. Успішне функціонування банківської системи загалом залежить від фінансової стійкості кожного окремого банку зокрема та його здатності протидіяти негативним чинникам та динамічно розвиватися
 Скачать 335.66 Kb.
|
|
Таблиця 2.17 Розрахунки інтегрального показника за методикою Кромонова для ВАТ «Ощадбанк», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Приватбанк» у 2008 році
У 2008 році, ВАТ «Ощадбанк» характеризувався найстійкішими позиціями серед обраних банків. При цьому, найбільший вплив на розмір інтегрального показника мав коефіцієнт миттєвої ліквідності (К2). Завдяки його найвищому значенню 41,67 банку вдалося втримати лідерство. Окрім того, у ВАТ «Ощадбанк», порівняно з досліджуваними банками, був значно вищий генеральний показник надійності (К1). Для подальшої оцінки розглянемо ситуацію у 2009 році (Див. Табл. 2.18). Таблиця 2.18 Розрахунки інтегрального показника за методикою Кромонова для ВАТ «Ощадбанк», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Приватбанк» у 2009 році
Таким чином, у 2009 році фінансова стійкість ПАТ «Приватбанк» зросла завдяки тій же ліквідності. Натомість, інтегральні показники Укрексімбанку та Ощадбанку знизилися. Ситуація вказує на деякі проблеми в діяльності ВАТ «Ощадбанк» у даному році. Якщо у попередньому році зважений коефіцієнт миттєвої ліквідності становив 41,67, то у 2009 році він зменшився у 4 рази. Зменшення показників інших банків було порівняно незначним. Зокрема, генеральний показник надійності залишився найвищим у ВАТ «Ощадбанк». Загалом, у 2009 році перше місце за інтегральним показником банк розділив із ПАТ «Приватбанк». Продовжимо оцінку аналізом ситуації у 2010 році (Див. Табл. 2.19). Як бачимо, у 2010 році банк повністю здав лідируючі позиції щодо інтегрального показника за методикою Кромонова. Порівняно із попереднім роком, показники усіх банків зросли, однак у ВАТ «Ощадбанк» вони зростали повільнішими темпами. Як наслідок, у 2010 році інтегральний показник досліджуваного банку був найнижчим серед обраних банків. Таблиця 2.19 Розрахунки інтегрального показника за методикою Кромонова для ВАТ «Ощадбанк», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Приватбанк» у 2010 році
Отже, методика рейтингової оцінки Кромонова показала, що надійність ВАТ «Ощадбанк» у 2009 році значно погіршилася, хоча за результатами 2008 року рейтинг банку був достатньо високим. 2010 рік дещо покращив ситуацію, однак банку необхідно приділити більшу увагу ліквідності. Важливо розглянути ще й рейтинги, які банку присвоєні світовими рейтинговими агентствами Fitch Ratings Ltd. та Moody’s Investors Service Inc. Отже, ВАТ «Ощадбанк» присвоєно наступні рейтинги агентством Fitch Ratings Ltd. (Див. Табл.2.20). Таблиця 2.20 Рівні кредитного рейтингу ВАТ «Ощадбанк», присвоєні агентством Fitch Ratings Ltd. у 2010 році
Рейтингові оцінки, що виставляються компанією, мають буквене позначення: від оцінки AAA, що привласнюється виключно надійним емітентам, до оцінки D, що привласнюється емітенту, що оголосив дефолт. Між оцінками AA і B можуть бути проміжні оцінки, що позначаються знаками плюс і мінус. Зокрема «AA» позначає, емітент має дуже низькі очікування по кредитних ризиках і дуже висока здатність своєчасно погашати фінансові зобов’язання. Схильність цієї здатності впливу передбачених обставин є незначною. Розглянемо рейтинги, присвоєні банку агентством Moody’s Investors Service Inc. (Див. Табл. 2.21). Таблиця 2.21 Рівні кредитного рейтингу ВАТ «Ощадбанк», присвоєні Moody’s Investors Service Inc. у 2010 році
Рейтинги агентства розшифровують наступним чином: А - інвестиційний рівень (надійні та стабільні фірми найвищої якості); В – спекулятивний рівень (сильно залежні від економічного положення, фінансова ситуація помітно мінлива); С – спекулятивний рівень (спекулятивні облігації, низька прибутковість фірми, неплатоспроможні компанії, дуже погане господарське становище, майже банкрут); WR – відмовлено від рейтингування; NR – не в рейтингу; P – умовний. Виходячи з оцінок рейтингових агенцій, їх рівень для ВАТ «Ощадбанк» є невисоким, однак з приводу оцінок цих агентств теж нема однозначної думки. Зокрема рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» закликає вітчизняних аналітиків уважніше підходити до оцінки ситуації у вітчизняній економіці, у тому числі в банківському секторі. Передусім, йдеться про правильну інтерпретацію повідомлень міжнародних рейтингових агентств кредитні рейтинги тих або інших фінансових організацій за міжнародною рейтинговою шкалою. Зокрема, значний резонанс викликало повідомлення агентства Fіtch про зниження кредитних рейтингів деяких банків до рівня ССС за міжнародною шкалою. На підставі цього вітчизняні аналітики зробили висновок, що ці банки перебувають на межі дефолту. Дійсно, з урахуванням загальних країнових ризиків України, рейтинги цих банків перебувають на одному з найнижчих рівнів порівняно з іншими банками у всьому світі. Відповідно до класифікації агентства Fitch цей рейтинг свідчить про те, що «дефолт є реально можливим», однак йдеться про зобов’язання в іноземній валюті перед іноземними кредиторами. У цей же час всередині країни надійність цих банків та їх здатність виконувати свої зобов’язання в національній валюті оцінюється значно вище. За національною шкалою того ж самого агентства Fitch на сьогодні всі ці банки мають кредитний рейтинг ВВ(ukr). Це означає «доволі слабку кредитоспроможність відносно цих елементів та випусків зобов’язань у цій країні; в межах цієї країни, перспективи погашення таких фінансових зобов’язань є певною мірою невизначеними, та здатність своєчасно погасити зобов’язання залишається більш залежною від впливу негативних економічних змін, які можуть відбутися у майбутньому» [83]. Таким чином, на рейтинги міжнародних агентств при оцінці фінансової стійкості ВАТ «Ощадбанк» зважати потрібно, але враховувати і особливості національної економіки. Зокрема, аналізувати стан банку варто на основі порівняльної оцінки із іншими банками України і лише після цього зважати на рейтинг закордонної агенції. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ВАТ «ОЩАДБАНК» 3.1. Стратегічне управління у забезпеченні фінансової стійкості банку Комерційні банки є важливою частиною економічного організму держави. Фінансовий стан банківської сфери взаємообумовлений та взаємопов’язаний із фінансовим станом економіки в цілому. Ефективний розвиток банків позитивно впливає на інвестиційний клімат та економічне зростання. Разом з тим, ефективність діяльності банків значно залежить від стану економіки (особливо від стану виробничого сектору, так як в умовах кризи діяльність банків зміщується в бік проведення спекулятивних та ризикових банківських операцій). Саме тому актуальною залишається проблема зміцнення фінансової стійкості банків, вирішення якої пов’язане, зокрема, з формуванням стратегії управління фінансовою стійкістю та визначення її системоутворюючих складових для уникнення кризових ситуацій [34, с. 7]. Розробка стратегії – своєрідний пошук балансу між внутрішніми можливостями комерційного банку та зовнішніми чинниками впливу на його діяльність. Чітко визначена й оптимально вибрана стратегія є ключовим фактором успіху банку [23, с. 105]. Варто зауважити, що вибір стратегії забезпечення фінансової стійкості тісно пов’язаний зі здатністю приймати правильні раціональні рішення. Процес прийняття рішень включає ряд завдань:
Стратегія розвитку банку повинна визначати як концепцію та пріоритети розвитку (перспективи і принципи поведінки), так і програму дій (план та засоби), які виступають з’єднуючою ланкою системи (позиції). В економічній літературі досі немає однозначної думки про категорію «стратегія». Так, А. Томпсон та А. Стрікленд вважають, що система стратегічного управління має містити корпоративну, ділову, функціональну та операційну стратегії [69, с. 73]. М. Мінцберг, Б. Альстренд, Д. Лемпєл визначили поняття за п’ятьма напрямками, як п’ять «П»:
Таким чином, стратегія є системою довготермінових цілей та способів їх досягнення, що характеризують напрямок розвитку комерційного банку. У сучасному трактуванні термін «стратегічний» варто розуміти як «такий, що містить загальні, основні установки для виконання якогось завдання». В такому розумінні він присутній у термінології управління економічними процесами і банківською діяльністю [69, с. 767]. Існує багато визначень поняття «стратегічне управління банком», їх можна подати так:
У характеристиці систем стратегічного управління, які використовуються сучасними банками, слід звернути увагу на такі недоліки: досить часто стратегія неформалізована; бракує концептуального та технологічного взаємозв’язку між стратегією та організаційними рішеннями, що використовуються та впроваджуються; ключові показники результативності незбалансовані, не зорієнтовані на стратегію. Існує кілька моделей процесу стратегічного управління, при цьому три ключових етапи є загальними для всіх: стратегічний аналіз, стратегічне планування, стратегічна реалізація. Розглянемо процес стратегічного управління фінансовою стійкістю банку (Див. Рис. 3.1).  |