уся робота. Успішне функціонування банківської системи загалом залежить від фінансової стійкості кожного окремого банку зокрема та його здатності протидіяти негативним чинникам та динамічно розвиватися
 Скачать 335.66 Kb.
|
|
Таблиця 2.14 Дотримання ВАТ «Ощадбанк» економічних нормативів, встановлених НБУ, протягом 2008-2010 років
Протягом 2008-2010 років банком повністю були дотримані економічні нормативи, встановлені Національним банком. При цьому величина регулятивного капіталу постійно зростала, відповідно покращувалося і значення показника адекватності регулятивного капіталу. Позитивною тенденцією характеризувалася також динаміка співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, значення якого постійно зростало. Протягом періоду ліквідність банку дещо коливалася, значення поточної ліквідності у 2009 році було найнижчим і становило 55,73 %. При цьому варто зазначити, що запас ліквідності залишався все одно, адже мінімальне значення нормативу – 40 %. Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента теж постійно збільшувався, але його максимальне значення у 2010 році у 19,11 % все одно залишилося набагато нижчим нормативного мінімуму 25 %. Не зазнав особливих змін розмір великих кредитних ризиків, їх значення становило всього 138,83 % - 148,78 % регулятивного капіталу банку. До максимального значення у 800 % показник протягом періоду не наближався. Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, дозволений НБУ – 5 %, при цьому для ВАТ «Ощадбанк» його значення протягом періоду не досягало навіть 1 %, і становило 0,8 %. Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам протягом 2008-2010 років теж не досягав 1 %, при цьому максимальне нормативне значення показника – 30 %. Таким чином, протягом 2008-2010 років ВАТ «Ощадбанк» повністю дотримувався економічних нормативів, що встановлені Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, причому значення їх ще мають достатні запаси для зниження. Оцінка показників фінансової стійкості та дотримання економічних нормативів вказує на високу фінансову стійкість ВАТ «Ощадбанк» протягом 2008-2010 років та достатні резерви зростання прибутковості, які банком не застосовуються на даний час. Установа підтримує високий рівень стійкості, а при цьому прибутковість активів та капіталу залишається дуже низькою. 2.3. Визначення рейтингу банку У міжнародній практиці існують різні типи зведеної оцінки діяльності банків. На основі зведеної оцінки проводиться рейтинговий порівняльний аналіз надійності банку та ефективності його роботи. В умовах жорсткої міжбанківської конкуренції для прийняття економічно обґрунтованих рішень щодо співпраці з комерційними банками, клієнти потребують об’єктивної інформації про фінансовий стан банків. Для отримання такої інформації необхідна класифікація комерційних банків яка може здійснюватись за їхніми рейтингами. Рейтинги комерційних банків дають змогу будь якому клієнту порівнювати та оцінювати фінансовий стан комерційних банків без проведення самостійного аналізу їх діяльності. Рейтинг – це метод порівняльної оцінки діяльності кількох банків. В економічній літературі наводяться кілька визначень рейтингу. Під рейтингом розуміють процес кількісного вимірювання чи оцінки, що дає змогу порівняти певну виміряну кількість чи вартість з критерієм чи стандартом певного класу, розряду або рангу. У результаті проводиться групування банків у певній послідовності у міру спадання класифікаційної ознаки. Іншими словами, рейтинг – це встановлення узагальнюючої оцінки фінансової стійкості банку за стандартизованою системою показників, що дає змогу розглядати усі банки з єдиного погляду. Єдина система рейтингу дає змогу Національному Банку України скласти загальне уявлення про стан та стабільність банківської системи. Найбільш відомою серед банківських аналітиків країн СНД і Балтії є методика рейтингової оцінки, розроблена групою російських економістів під керівництвом Кромонова. Розрахунок рейтингової оцінки за методикою Кромонова включає в себе три етапи. На першому етапі проводиться визначення абсолютних параметрів на основі балансу, на другому – обчислення параметричних коефіцієнтів, на останньому – розрахунок поточного індексу надійності [64, с.59]. До складу параметричних коефіцієнтів входять наступні: генеральний коефіцієнт надійності (К1), коефіцієнт миттєвої ліквідності (К2), крос-коефіцієнт (К3), генеральний коефіцієнт ліквідності (К4), коефіцієнт захищеності капіталу (К5) та коефіцієнт фондової капіталізації прибутку (К6) (Додаток Й). Перед тим, як вирахувати загальний бал, кожному коефіцієнту присвоюється питома вага його значущості для клієнтів (з точки зору авторів методики). Вирахування підсумкового балу надійності банку здійснюється за наступною формулою: N = 45*K1:1 + 20*K2:l + 10*K3:3 + 15*K4:l + 5*K5:l + 5*K6:3 (2.1) Якщо отримане значення вище 40-50 балів, то банк вважають достатньо надійним, якщо нижче 25-30 балів, то надійність банку є сумнівною. Отже, у методиці Кромонова позитивним є те, що дані для розрахунків є загальнодоступними. Процес розрахунку не є дуже трудомістким і займає відносно небагато часу. Отримані результати вважаються доволі надійними, про що свідчить використання даної методики банками країн СНД і Балтії. Негативним моментом є неврахування у модель показників рентабельності. Проте так вважає лише частина науковців. На основі методики Кромонова визначимо показник надійності ВАТ «Ощадбанк» за 2008-2010 роки (Див. Табл. 2.15). Таблиця 2.15 Розрахунки індексу надійності ВАТ „Ощадбанк” протягом 2008-2010 рр.
Для кращого розуміння нами впливу складових методики на зниження індексу надійності банку ми провели факторний аналіз. Так, як розглядається вплив шістьох факторів, ми вибрали прийом відносних різниць. Прийом відносних різниць – це різновид елімінування, при якому темпи росту кожного фактора множаться на базове значення результуючого показника. При цьому обрахунки здійснюються за такими формулами:  (2.2) (2.3) (2.4),де  – вплив i-того фактора на результуючий показник (i =  ); – темп росту i-того фактора (i = ); – значення результуючого показника в базовому періоді.Загальний вплив факторів на результуючий показник знаходиться шляхом додавання впливів усіх шести факторів. Варто також зазначити, що формула 2.3 в нашому випадку використовується для обчислення впливів другого, третього, четвертого та п’ятого факторів. Використовуючи вихідні дані таблиці 2.14 як вхідні дані для таблиці 2.15, а також формули 2.2, 2.3 та 2.4, ми провели необхідні розрахунки та визначили частку кожного фактора у впливі на результуючий показник (Див. Табл. 2.16). Таблиця 2.16 Розрахунок впливу факторів методики Кромонова на індекс надійності банку за допомогою прийому відносних різниць
Отже, за методикою Кромонова, протягом 2008-2010 років фінансова надійність банку значно знизилася. У 2008 році банк був абсолютно стабільним і стійким, однак у 2009 році ситуація значно погіршилася і рівень індексу надійності до 2010 року зріс всього на 1,3. Важливо дослідити причини таких змін. У 2009 році найбільший негативний вплив на рівень індексу мав коефіцієнт миттєвої ліквідності (К2), знизивши показник на 45,53. Негативна тенденція щодо погіршення ліквідності ще раз підтверджує результати дослідження показників фінансової стійкості, проведеного у попередньому питанні. Окрім того, генеральний показник ліквідності (К4), а точніше його зміна, зменшили показник надійності банку у 2009 році на 13,76. Негативно на рівень індексу надійності у 2009 році вплинув коефіцієнт фондової капіталізації прибутку (К6), зменшивши його на 38,76 %. Власний капітал протягом досліджуваного період зростав, одна не спрямовувався на поповнення статутного капіталу. Негативний вплив зменшення миттєвої ліквідності майже повністю був нівельований зростанням крос-коефіцієнта (К3) на 44,49. Зростання крос-коефіцієнту показує збільшення рівня трансформації сумарних зобов’язань перед кредиторами та інвесторами у кредити, інвестиції та посередницькі послуги. Коефіцієнт захищеності капіталу (К5) тримався приблизно на однаковому рівні, а його невелике зростання пояснюється врахуванням банком інфляційних процесів та розміщенням частини активів у нерухомість, цінності та обладнання. Зростання коефіцієнту також підтверджує той факт, що ВАТ «Ощадбанк» вкладає достатньо коштів у свій розвиток, а отже заснований на довгий термін діяльності. Щодо генерального коефіцієнта надійності, то його вплив у 2009 році був незначним і становив всього -2,27. Така зміна пояснюється зростанням робочих активів швидшими темпами порівняно із власним капіталом. Загалом, негативний вплив параметричних коефіцієнтів становив у 2009 році 32,96 %, перевівши банк із категорії банків із високою фінансовою стійкістю до банків із сумнівною фінансовою стійкістю. У 2010 році рейтинг банку, обрахований за системою Кромонова, залишався низьким, однак спостерігалося його покращення. Зокрема, завдяки зростанню показника генеральної ліквідності (К4) із 6,19 до 6,89 індекс надійності банку збільшився на 5,33. Таким чином, здатність банку задовольнити вимоги кредиторів у мінімальний термін покращилася. Аналогічно позитивним впливом характеризувалася зміна показника миттєвої ліквідності (Н2), зростання якого забезпечило ріст показника надійності на 2,38. Позитивно, хоча незначно, на індекс надійності вплинув коефіцієнт фондової капіталізації прибутку (Н6), збільшивши значення загального показника на 0,12. Негативно у 2010 році на значення індексу надійності банку вплинула зміна крос-коефіцієнта, коефіцієнта захищеності капіталу та генерального індексу надійності. Так, внаслідок зменшення крос-коефіцієнта (К3) із 0,54 до 0,52, індекс надійності банку зменшився на 3,67. Коефіцієнт захищеності капіталу теж вплинув негативно, зменшивши індекс надійності на 2,48.Ну і нарешті генеральний коефіцієнт надійності зменшив значення індексу всього на 0,37. Варто зазначити, що позитивний вплив факторів переважав над негативним на 1,3, що є незначним порівняно із падінням індексу у 2009 році, але вже свідчить про покращення ситуації. Для детальнішої оцінки рейтингу ВАТ «Ощадбанк» визначимо інтегральні показники за методикою Кромонова для банків, які, поряд з досліджуваним, протягом 2008-2010 років були лідерами за депозитними вкладеннями та розміром капіталу, а саме ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Приватбанк» [89]. Отже, порівняємо інтегральні показники банків у 2008 році (Див. Табл. 2.17). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||