Главная страница
Навигация по странице:

  • Науково- методичне обґрунтування теми:.

  • 3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення;

  • 5. План та організаційна структура лекції.

  • 6. Зміст лекційного матеріалу: Гігієнічне навчання та виховання населення – одна із основних ланок первинної профілактики стоматологічних захворювань.

  • Пасивні форми

  • Дітям 4-6 років

  • При роботі з школярами 1- 4 х класів

  • Оформлення кімнати або куточка гігієни ротової порожнини .

  • Зона активної інформації

  • Зона пасивної інформації

  • Профілактично- гігієнічна зона

  • Організація гігієнічного виховання у дитячих дошкільних установах .

  • Організація кабінету гігієни ротової порожнини в умовах поліклініки .

  • Проведення уроку гігієни у школі.

  • Урок гігієни складається з трьох частин : I

  • Оцінка ефективності гігієнічного навчання.

  • 7. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції

  • 8 Матеріали для самопідготовки студентів: А .Дати відповіді на запитання

  • мет роз лекій. Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань


    Скачать 2.17 Mb.
    НазваниеВступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань
    Анкормет роз лекій.doc
    Дата11.04.2018
    Размер2.17 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файламет роз лекій.doc
    ТипДокументы
    #17929
    страница9 из 19
    1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19
    ТЕМА: Гігієнічне навчання та виховання населення – одна із основних ланок первинної профілактики стоматологічних захворювань.
    Кількість годин: 6 год

    Для студентів

    зі спеціальності 5.12010104 «Стоматологія»

    Викладач О.В.Захарчук


    1. Науково- методичне обґрунтування теми:.


    Санітарно- освітня робота в організованих колективах та безпосереднє навчання дітей правилам догляду за порожниною рота – це два основних взаємопов’язаних розділів гігієнічного виховання підростаючого покоління. Санітарно- освітня робота направлена на збагачення населення знаннями про здоровий спосіб життя, що дає змогу зменшувати розповсюдженість стоматологічних захворювань.


    1. Навчальні цілі лекції


    Студент повинен знати:

    - розділи комплексної профілактики;

    - принципи гігієнічного навчання і виховання;

    - форми санітарно –освітньої роботи;

    - гігієнічне навчання дітей в дошкільних і шкільних закладах;

    - організацію кабінету гігієни ;

    - оцінку ефективності гігієнічного навчання.

    3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця
    - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення;

    - тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів;

    - виховування відповідальності за свої професійні дії;

    - сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег.

    4. Міждисциплінарна інтеграція

    Дисципліна

    Знати

    Вміти


    1 Попередні:

    Анатомія

    Анатомічні особливості

    порожнин рота

    Характеризувати будову

    порожнини рота


    Фізіологія

    Фізіологічні особливості

    ротової порожнини

    Характеризувати будову

    ротової порожнини .


    2. Внутрішньо-

    предметна інтеграція

    Педіатрія


    Фізіологічні особливості

    дитячого віку.


    Характеризувати фізіологію

    дитини.


    5. План та організаційна структура лекції.





    Основні етапи лекцій та їх зміст

    Цілі

    рівні

    Типи лекцій, методи і засоби активізації стедентів, обладнання.

    Розподіл

    часу

    I.

    1.

    Підготовчий етап

    Організація заняття.










    2.

    Визначення навчальних цілей і їх мотивація




    лекція

    2 хв.

    II.

    Основний етап.













    План викладання лекційного матеріалу:

    1, Визначення гігієнічного виховання;

    2. Принципи гігієнічного навчання;

    3. Форми санітарно –освітньої роботи;

    4. Гігієнічне навчання вагітних;

    5.Гігієнічне навчання дітей в дошкільних і шкільних закладах;

    6. Організація уроків гігієни у школі;

    7. Оцінка ефективності гігієнічного навчання .
    .

    II

    таблиці :

    - „ Організація кабінету гігієни”

    80 хв

    III

    Заключний етап

    1. Резюме лекцій, закріплення основних положень лекцій.




    питання

    8 хв.




    2. Відповіді на запитання




    питання , завдання.







    3. Завдання для самопідготовки студентів.




    література.

    І. Заяць, Л.О. Жуковська. « Профілактика стоматологічних захворювань »Видавництво» Новий Світ-2000» Львів- 2010.

    Ст. 112-134.






    6. Зміст лекційного матеріалу:
    Гігієнічне навчання та виховання населення – одна із основних ланок первинної профілактики стоматологічних захворювань.

    Гігієнічне виховання – це система набуття корисних навиків і звичок на основі знань правил здорового способу життя і переконання в необхідності їх виконувати.

    Основною частиною комплексної системи первинної профілактики стоматологічних захворювань є гігієнічне виховання населення, яке складається з двох важливих розділів : - санітарно- освітньої роботи;

    - навчання способам гігієни ротової порожнни.

    Такі заходи доцільно проводити у відведених для цього приміщеннях шкіл ( класах гігієни), дошкільних закладів чи поліклініки ( кабінет гігієни),обладнаних належним чином ( таблиці, плакати, малюнки, стенди, слайди, раковини, дзеркала, шафи для зберігання засобів гігієни і профілактики).

    Санітарно- освітня робота в організованих колективах та безпосереднє навчання дітей правилам догляду за ротовою порожниною –це два основних взаємопов’язаних розділів гігієнічного виховання підростаючого покоління.

    Основний напрямок санітарно-освітньої роботи – збагатити населення знаннями про здоровий спосіб життя, причини стоматологічних захворювань та про заходи щодо запобігання їм. Організувати санітарно- освітню роботу в різних дитячих колективах можна за умов знання психології та вікових особливостей організму дитини, застосування необхідних форм та методів відповідно до складу конкретного колективу. Дитячий вік є найсприятливішим періодом для закріплення гігієнічних навичок на все життя.

    Принципи гігієнічного навчання і виховання:

    • важлим є комплексністьвпливу санітарно-освітніх заходів на дитину, у забезпеченні яких повинні брати участь чотири ланки: педагогічний колектив дитячої установи, медичні працівники, що здійснюють профілактику, батьки і діти. Комплексність забезпечується такими компонентами:

    а) навчання методиці гігієнічних міроприємств;

    б) постійний контроль за якістю виконання гігієнічних рекомендацій, з метою перейти від умінь до навиків і сформувати у дитини гігієнічні звички.

    • другим принципом є систематичність і безперервність, починаючи з періоду вагітності жінки, а потім протягом життя дитини;

    • третій принцип – диференціювання форм в залежності від вікових особливостей дитини. Такий підхід можливий при активній участі не тільки дитячих стоматологів, але і батьків, педіатрів, медичних сестер, педагогів.

    Розрізняють активні і пасивні форми санітарно-освітньої роботи.

    До активних форм належать методи безпосереднього спілкування медичних працівників з населенням. Це так звані уроки здоров’я, розмови, виступи, лекції, доповіді.

    Активні методи, з одного боку, дозволяють врахувати контингент слухачів, з другого боку, - визначити рівень їх первинної підготовки, ступінь засвоєння матеріалу. Під час основної розмови відбувається первинне ознайомлення дорослого населення з конкретними аспектами проблемами, а завдяки допоміжним формам роботи

    ( додаткові заняття,батьківські куточки) формується уявлення.

    У проведенні активних форм санітарно-освітньої роботи важливо дотримуватися етапності.

    Перший етап – розмови або семінари з педагогами та медичними працівниками дитячої установи, під час проведення яких висвітлюють мету, завдання, заходи з профілактики стоматологічних захворювань, пояснюють роль вихователів та медичних працівників у здійсненні її.

    Другий етап активної санітарно-освітньої роботи в організованих дитячих колективах проводять у формі розмови з батьками, які повинні турбуватися про стан зубів і органів ротової порожнини своїх дітей, бути зацікавленими в проведенні профілактичних заходів.

    До третього етапу активних форм санітарно-освітньої роботи належать розмови та уроки здоров’я, які проводять з урахуванням вікових особливостей дітей. Для малюків віком 2-4 роки вони мають бути у формі гри. Починаючи з 3 років і до молодшого шкільного віку ( 1 -3 –й класи), у дітей переважає реакція наслідування дорослим. У цей період дуже важливим є особистий приклад членів сім’ї та показ елементів догляду за порожниною рота вихователем чи медпрацівником дитячих установ. У середніх та старших класах лекція з питань гігієнічної культури має носити науковий характер і впливати на емоції слухачів.

    Пасивні форми передбачають видання науково-популярної літератури, статей, листівок, пам’яток, плакатів, санітарних бюлетнів, проведення виставок, показ кінофільмів. Пасивні форми санітарно- освітньої роботи головним чином адресовані батькам та дітям, частково – медичним працівникам дитячих установ та педагогам. У школах, дошкільних установах та поліклініках засоби наочної агітації ( стенди, плакати, санбюлетні, вітражі тощо) доцільно розташовувати в кімнатах гігієни. Отже увесь комплекс санітарно –освітніх заходів повинен бути спрямованим на збереження здоров’я населення, профілактику стоматологічних захворювань.

    Подальшим важливим етапом санітарно –освітньої роботи є навчання методам гігієни ротової порожнини.

    Перевагою активних форм санітарно-освітньої діяльності є безпосереднє спілкування з аудиторією. У свою чергу пасивні форми вирізняються тривалим впливом, і при цьому не обов’язкова присутність медичного працівника.
    Кожний медичний працівник щомісячно 4 години робочого часу повинен використовувати для санітарно –освітньої роботи серед населення.

    Санітарно- освітня робота може бути:

    • індивідуальною,

    • колективною

    • масовою.

    Гігієнічне навчання і виховання вагітних жінок.

    Перший етап гігієнічного навчання - робота з будучими мамами в жіночій консультації, вона ведеться по трьох направленнях:

    1. переконання жінок в необхідній санації для попередження загрози патологічного впливу на стан плода внаслідок того, що зуби і щелепи кістки формуються внутріутробно;

    2. навчання жінки гігієнічним прийомам, виключає від’ємну дію на плід умов праці і побуту;

    3. навчання догляду за дитиною, боротьба з шкідливими звичками.

    Важливо забезпечити явку вагітних на огляд і санацію порожнини рота з зубним щітками і пастою для навчання догляду за зубами і контролю за якістю. Необхідно проводити бесіди з жінками, де можна розказати про догляд за порожниною рота при вагітності, про шкоду куріння, алкоголю, прийому лікарських препаратів без призначень лікаря, про закладку і формування зубних тканин плоду, про грибковий стоматит у дітей 1- року життя, рекомендації про раціональне харчування. Програма занять і графік затверджується головним лікарем жіночої консультації чи поліклініки. Заняття проводяться:

    • в перші 20 неділь вагітності – 1 раз в місяць;

    • після 20 неділь - 2 рази в місяць;

    • після 32 неділь -3-4 рази в місяць.

    Слід звертати увагу майбутніх матерів на можливість спадковості дітей до стоматологічних захворювань, що може бути обумовлено не тільки генетичними факторами, а наслідком життя і побуту. Під час проведення бесід серед вагітних жінок необхідно ознайомити їх з принципами і термінами розвитку зубо- щелепової системи плоду, акцентувати увагу на дотримання засобів індивідуальної гігієни порожнини рота і попередженні захворювань під час вагітності.

    Санітарно – освітня робота проводиться диференційовано серед дошкільнят раннього, середнього і старшого віку, а також вихователей, педагогів і медперсоналу дошкільних дитячих закладів і шкіл. Місцем її проведення є дошкільні дитячі заклади, школи, дитячі консультації і дитячі відділення стоматологічних поліклінік. В дитячих садках санітарно- просвітня робота проводиться в групах, в школах – на уроках гігієни, дошкільнята, які не відвідують дитячий садок , захоплюються санітарно –просвітньою роботою при відвідуванні стоматологічної поліклініки. Цю роботу перед прийомом лікаря проводить з дітьми навчений середній медичний персонал. При необхідності, наприклад, у випадку наявності виражених факторів ризику в процесі огляду лікар проводить індивідуальну бесіду. В кожній стоматологічній картці повинна бути відмітка про проведення санітарно-просвітньої роботи, разом з відміткою про гігієнічний стан порожнини рота, навчанню індивідуальної гігієни порожнини рота і повторному контролю за її дотриманням. У відмітці про проведення санітарно –просвітньої роботи повинні бути вказані рекомендації дитині у відношені вибору засобів гігієни і методики догляду.

    Гігієнічне навчання дітей в дошкільних і шкільних закладах – є важливою задачею з метою сформувати у них гігієнічні вміння, навички, і створити умови для переростання їх в потребу.Основна форма дії на дитину – це навчання з щоденним повторенням при обов’язковому повторенні прикладу дорослих. Навчати дітей гігієнічних навиків повинні батьки, вихователі, педагоги. Чим менший вік дитини, тим легше формується гігієнічний навик по догляду за порожниною рота, що переходить в стійку звичку. Тому починати санітарно – просвітню роботу треба з батьками і вихователями дитячих закладів. В умовах дитячого садочка навчання дітей методам чистки проводиться з врахуванням віку.

    Особливістю дітей 2 -3 років є імпульсивність, внушаємість, схильність до копіювання дорослих. Для дітей характерно нестійкість, швидка зміна негативних емоцій позитивними. Світ сприймається у формі гри. Тривалий вид діяльності для них від’ємний, так, як веде до формування негативного відношення до заняття, внаслідок перевтоми. Рівень мислення характеризується малим словесним запасом і неможливістю до логічної побудови . З дітьми цього віку роботу рекомендовано будувати з використанням ігрових елементів, з використанням малюнків, плакатів, іграшок, ляльок, зубних щіток, паст. Така гра –бесіда повинна бути короткою і продовжуватися на декількох заняттях. Діти через казкових персонажів повинні засвоїти, що вживання овочів і фруктів, полоскання рота після вживання їжі, чистка зубів, обмеження солодощів зміцнюють зуби не тільки у знайомого персонажа казки але і учасника гри ( зайця, кролика ...). Рекомендується у формі гри показати дітям як правильно чистити зуби. Бажано не робити повчальних інтонацій. Доцільно використовувати зауваження і ставити в приклад тих дітей, які успішно оволодівають тими чи іншими навиками. При навчанні слід повторити і закріпляти навики.

    Перше навчання чистки зубів проводиться у вигляді гри – чистки зубів лялькам, на муляжах, „дегустації „ зубної пасти ( обов’язково – дитячої ароматизованої). Далі безпосередньо навчання дітей ведеться вже в гігієнічних кімнатах кожної групи, індивідуально з кожною дитиною навченим вихователем . Щоденно процедура заключається у навчанні дітей слідуючим маніпуляціям до повного їх засвоєння: миття рук, полоскання рота, змочування зубної щітки і видавлювання зубної пасти, рухам зубної щітки. Спочатку діти чистять зуби 1 раз в день після обіду перед денним сном. Після засвоєння дітьми навиків батькам рекомендують прослідкувати за правильним виконаннчм чистки зубів дома, після вечері.

    Дітям 4-6 років заняття необхідно проводити інакше. На 5 –му році життя словесний запас збільшується. Діти навчаються називати якості предметів, деталі, можуть порівнювати величину, розміщення предмету відносно себе. Вони вже володіють інформацією про догляд за порожниною рота. У них вищий ступінь свідомості, тому бесіди і уроки гігієни потрібно проводити в популярній формі, з конкретним наміром дати дітям певні знання про органи порожнини рота..

    Звертають увагу на розмір щіток, їх стан. В ході бесіди виясняють чи має дитина свою щітку. Для закріплення знань можна використовувати загадки , давати дітям питання.

    При роботі з батьками в лекціях і бесідах звертають увагу на покази до використання певних лікувально –профілактичних зубних паст, на фактор ризику розвитку карієсу, про своєчасну заміну зубних щіток, і їх правильному виборі і зберіганні. Вихователі і медперсонал навчаються визначенню гігієнічного стану порожнини рота у дітей, основам міогімнастики.

    Діти 6 років активні, дисципліновані, уважні на занятті. З врахування орієнтації в просторі необхідно закріпляти у них вміння розрізняти зуби лівої і правої сторони, верхні і нижні, передню і задню поверхню. Слід навчати дітей почерговості чистки зубів.Необхідно переконувати в тому, що зуби потрібно якісно чистити.

    Для формування культурно –гігієнічних навиків у молодших школярів потрібно використовувати метод медико –педагогічного переконання. Складовими частинами якого є бесіда, розповідь, демонстрація діафільмів, кікофільмів, наочних посібників, демонстрація техніки чистки зубів і засобів догляду за порожниною рота.Бесіди з дітьми повинні бути недовготривалі – не більше 10 хв.

    При роботі з школярами 1- 4 х класів необхідно пояснювати дітям будову, функції і значення органів порожнини рота в житті людини. Потрібно розказувати про причини захворювання зубів, ясен і слизової оболонки порожнин рота, про роль органів щелепно-лицевої ділянки. З цією метою необхідно підготовити пам’ятки для учнів.матеріал повинен бути простий і доступний.

    Батьки повинні знати про вміст в оброблених харчових продуктах цукру і інформувати дітей про те, які продукти харчування і солодощі не впливають на хвороби зубів і пародонту. Виступ перед дітьми краще проводити у формі діалогу. Навчання навикам гігієни проводять в спеціальних кімнатах чи класах гігієни , де є необхідне оснащення і відповідно наглядні посібники.

    Підлітковий вік є для вчителів і батьків складним періодом, так як період статевого дозрівання супроводжується гострими реакціями дітей на нагрузки. Змінюється соціальна орієнтація підлітка.

    Учні середніх і старших класів на уроках здоров’я повинні вивчати анатомію і фізіологію органів порожнин рота, основні причини стоматологічних захворювань, способи їх попередження.При наявності сформованих навиків починаючи з 12 -13 років необхідності в постійному контролі немає.

    Функціями активу старшокласників є підготовка рефератів і інформаційно –агітаційних текстів по питанням попередження стоматологічних захворювань, де необхідно підкреслювати важливість зубів для нормального соціального функціонування, важливо переконати в необхідності виключити шкідливі звички ( куріння, алкоголь, наркотики), звертається увага на роль зубних відкладень в розвитку стоматологічних захворювань. Індивідуально проводиться робота з дітьми, які мають косметичні недостатки, пов’язані з зубо –щелеповою патологією.

    Дорослим з захворюваннями пародонту лікарі повинні пояснити діагноз, мету лікування і необхідність повторного відвідування. Слід інформувати хворих про можливість загострення хвороби після лікування, якщо не будуть дотримані правила гігієни порожнини рота. Лікарі повинні виправляти любі неправильні уявлення про гігієну порожнини рота і лікування хвороб пародонта і зубів.

    Оформлення кімнати або куточка гігієни ротової порожнини.

    Площа кімнати повинна бути (25 – 30 м2). Кімната гігієни повинна мати такі зони:

      1. Зона активного навчання оснащується 8-10 мийками на висоті 70 см від рівня підлоги і відповідною кількістю великих дзеркал над мийками. Над дзеркалами повинні бути повішені таблиці з правилами догляду за ротовою порожниною, на видному місці – демонстраційна зубна щітка великих розмірів і збільшені моделі щелеп.

      2. Зона активної інформації передбачає встановлення стандартних шкільних меблів на 25- 30 місць у центрі кімнати гігієни, розташування кіноустановки та екрану. Ця зона призначена для проведення активних форм санітарно- освітньої роботи.

      3. Зона пасивної інформації розташовується на вільних стінах кімнати гігієни і передбачає створення постійно діючих виставок засобів, предметів гігієни і профілактики, стендів, таблиць, вітражів , плакатів, пам’яток для різних груп населення.

      4. Профілактично- гігієнічна зона передбачає встановлення шаф з полицями для розташування індивідуальних засобів і предметів гігієни.

      5. Зона обстеження та контролю ефективності гігієни і профілактики складається з робочого місця стоматолога або асистента, де можна якісно здійснювати обстеження ротової порожнини в процесі гігієнічних заходів.

    Організація гігієнічного виховання у дитячих дошкільних установах.

    При створені кімнат гігієни в дитячих дошкільних закладах і школах доцільно поєднувати їх разом з лікувальним стоматологічним кабінетом на 1- 2 крісла. Для оформлення гігієнічного куточка може бути використана частина санітарного блоку, хол , або виділена окрема велика кімната. У гігієнічному куточку обов’язково має бути раковина – умивальник із вмонтованим над нею дзеркалом. Зубні щітки краще зберігати в індивідуальних скляночках щетиною доверху. В кімнаті повинні бути стільці та столики для 20 -25 слухачів, шафи для зберігання муляжів, тренажерів, засобів гігієни та профілактики, стенди, плакати.

    Організація кабінету гігієни ротової порожнини в умовах поліклініки.

    З метою повного охоплення гігієнічним навчанням дітей, особливо тих, що не відвідують дитячі колективи, дуже важливою є наявність у стоматологічній поліклініці кабінетів або куточків гігієни. Вони мають бути обладнанні згідно із загальними правилами.

    Зубні щітки діти приносять з собою за рекомендацією лікаря, який під час першого відвідування обстежує пацієнта, та визначає стан гігієнічного догляду за порожниною рота, рівень знань з питань гігієни.

    Заняття з гігієнічного навчання проводиться у присутності батьків у кімнаті гігієни. Батькам потрібно показати, як правильно чистити зуби,щоб у домашніх умовах вони могли контролювати тривалість та правильність виконання цієї процедури дітьми. Звертають увагу батьків на важливість правильного харчування дітей, дають поради щодо вибору зубних паст, щіток та правил їх зберігання, навчають методам оцінки якості гігієнічного догляду за зубами у дома.

    Такі заняття можна проводити з групою по 5 -7 дітей або індивідуально групи формують з урахуванням віку дітей. Для дітей віком 2 -4 років навчання проводять у ігровій формі. Можна використовувати сюжет казки чи вистави. Навчання повинне носити поступовий характер з повторенням та закріпленням практичних навичок від простих до складніших. У занятя для дітей віком 5 -7 років можна включити елементи змагання.

    У школярів проводять оцінку гігієнічного догляду за ротовою порожниною шляхом контрольного чищення зубів. Звертають увагу на правильність виконання етапів, їх тривалість та якість гігієнічного стану ротової порожнини. У це або наступне відвідування проводять профілактичні процедури: обробка зубів ремінералізуючими розчинами, гелями, фторлаком.

    Проведення уроку гігієни у школі.

    Уроки гігієни проводять медичні працівники за сприянням педагогів. У 1 -3 класах заняття доцільно проводити 2-чі на місяць, у 4 – 11 – 1 раз на місяць..

    Урок гігієни складається з трьох частин :

    I част- ( 10- 15 хв) - санітарно – освітня , вона передбачає:

    1 Розмову з дітьми про будову зубів, їх значення у житті людини.

    2. Характеристику ролі зубного нальоту у виникненні стоматологічних

    захворюань.

    3.Значення раціонального харчування для укріплення зубів і ясен.

    4. Роз’яснення про шкідливість солодощів.

    5.Визначення значення гігієнічного догляду за порожниною рота.

    6.Визначення принципів вибору і зберігання засобів гігієни.

    II частина ( 20 хв).- присвячена навчанню методам гігієни ротової порожнини, визначає:

    1. Описання і демонстрацію методики правильної чистки зубів на муляжах і плакатах;

    2. Оволодіння стандартним методом чистки зубів безпосередньо кожним

    школярем;

    III частина, завершальна ( 15 хв)- проводять оцінку ефективності засвоєння матеріалу та закріплення навичок.

    1. Контролюєма чистка зубів (для цього пропонують дитині самостійно

    почистити зуби під контролем лікаря –стоматолога, та виправляють допущені нею помилки)

    2. Визначення індексів гігієни порожнини рота. ( індекс Федорова – Володкіної або Гріна – Вермільйона).Такі заняття проводяться етапами із засвоєнням теоретичного і практичного матеріалу від простого до складного. Тема уроку може змінюватися залежності від умов його проведення.

    За відсутності класу гігієни , заняття проводять у звичайному класі, холі, їдальні , використовуючи ілюстративний та методичний матеріал ( слайди, плакати, моделі, муляжі тощо). Практична частина побудована у вигляді демонстрації чищення зубів та оцінки його ефективності.

    Оцінка ефективності гігієнічного навчання.

    Засвоєння навичок з догляду за ротовою порожниною є кінцевим результатом знань та вмінь дитини. Для оцінки медичної ефективності всього комплексу гігієнічного навчання використовують такі критерії:

    • зменшення гігієнічного індексу порівняно з початковим;

    • зменшення катаральних явищ та кровотечі з ясен, зумовлених неналежним гігієнічним доглядом;

    - зниження рівня захворювання зубів та тканин пародонта.

    - зниження інтенсивності ураження зубів карієсом.

    У перші 2 -3 місяці гігієнічного навчання та виховання покращується стан ротової порожнини.

    Рівень гігієнічних знань можна визначити й оцінити шляхом анкетного опитування до занять і під час їх.


    7. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції:
    Питання.

    1. Дати визначення гігієнічному вихованню населення;

    2. Вказати принципи гігієнічного навчання і виховання;

    3. Форми санітарно- освітньої роботи;

    4. Гігієнічне навчання і виховання вагітних жінок;

    5. Гігієнічне навчання дітей в дошкільних і шкільних закладах;

    6. Організація гігієнічного виховання у дитячих дошкільних установах;

    7. Оганізація кабінету гігієни;

    8. Організація уроків гігієни у школі;

    9. Оцінка ефективності гігієнічного навчання.


    8 Матеріали для самопідготовки студентів:
    А .Дати відповіді на запитання:


    1. Дати визначення гігієнічному вихованню населення;

    2. Вказати принципи гігієнічного навчання і виховання;

    3. Охарактеризувати форми санітарно- освітньої роботи;

    4. Гігієнічне навчання і виховання вагітних жінок;

    5. Гігієнічне навчання дітей в дошкільних і шкільних закладах

    6. Організація гігієнічного виховання у дитячих дошкільних установах;

    7. Створення кабінету гігієни;

    8. Організація уроків гігієни у школі;



    Б .Опрацювати літературу:
    Основну: 1. Г.Н. Пахомов „ Первичная профилактика в

    стоматологии” Медицина Москва 1982.

    2. Э.М. Мельниченко « Профилактика стоматологических

    заболеваний» Минск «Вышейшая школа» 1990.

    3. К.Н. Косенко Т.П. Терешина « Профилактическая гигиена

    полости рта» Изд- во КП ОГТ Одесса, 2003.

    4. Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко « Современные средства экзогенной

    профилактики заболеваний полости рта».Киев « Книга плюс» 2001.

    5. Т.І. Заяць, Л.О. Жуковська. « Профілактика

    стоматологічних захворювань »Видавництво»

    Новий Світ-2000» Львів- 2010.
    Допоміжну: 1. Ж.Г. Муравянникова „ Профилактика стоматологических

    заболеваний” Ростов – на Дону „ Феникс”.

    2. С.Б. Улитовский „ Гигиена полости рта в ортодонтии и

    ортопедической стоматологии” .Москва „ Медицинска Книга

    2003

    3. Н.В. Головко „ Профілактика зубощелепових аномалій” Вінниця, Нова Книга – 2005.

    МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

    ШЕПЕТІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

    МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

    з навчальної дисципліни : "Профілактика стоматологічних захворювань»


    1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


    написать администратору сайта