мет роз лекій. Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань
 Скачать 2.17 Mb.
|
|
ТЕМА: Епідеміологія стоматологічних захворювань. Кількість годин: 2 Для студентів зі спеціальності 5.12010104 «Стоматологія» Викладач: О.В.Захарчук
Карієс є найбільшою проблемою в стоматології. Прогресуюче пошкодження твердих тканин зуба, ускладнюється запаленням пульпи і навколоверхівкових тканин, є причиною болей, що приводять до втрати зубів і може бути джерелом захворювання внутрішніх органів.
Студент повинен знати: - визначення поширенності карієсу; - інтенсивність ураження карієсом; - приріст інтенсивності карієсу; - етапи епідобстеження. 3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення; - тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів; - виховування відповідальності за свої професійні дії; - сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег. 4. Міждисциплінарна інтеграція
5. План та організаційна структура лекції.
5 . Зміст лекційного матеріалу: Епідеміологія стоматологічних захворювань. Карієс є найбільшою проблемою стоматології. Прогресуюче пошкодження твердих тканин зуба, ускладнюється запаленням пульпи і навколоверхівкових тканин, є причиною болей, що приводять до втрати зубів і може бути джерелом захворювання внутрішніх органів. Згідно номенклатури ВООЗ, для оцінки поширенності карієсу зубів використовують три основних показники: 1 . Поширеність карієсу зубів характеризується числом осіб, що мають карієс, пломбовані і видалені зуби, серед всіх обстежених того чи іншого населеного пункту, регіону, області, віку, професійної групи. Цей показник виражається у відсотках Аналогічно підраховують і розповсюдження інших стоматологічних хвороб ( захворювань пародонта, слизової оболонки порожнини рота, аномалій прикусу). К-сть осіб з каріозними зубами Поширеність карієсу ------------------------------------------- . 100 % Кількість обстежених Поширеність карієсу менше 30 % рахується низькою, від 31 до 80 % - середньою, більше 81 % - високою. Розповсюдженість хвороб пародонта визначають по наявності гінгівіту чи кровоточивості ясен. Розповсюдженість менше 20 % – низька, 21 -50 % - середня, більше 51 % - висока. 2. Інтенсивність ураження карієсу визначається числом пошкоджених зубів. Для дорослих використовують індекс КПВ , (де К –сума каріозних зубів, П – запломбованих, В – видалених, внаслідок ускладнень карієсу у одного обстеженого) ; для дітей з тимчасовим прикусом кп ( к – каріозний зуб, п – пломбований), для дітей із змінним прикусом КПВ + кп. Індекс КПВ визначають так: ураженим карієсом вважають зуб, який має одну або декілька каріозних порожнин, запломбованим – в якому є одна або декілька пломб, незалежно від їх розміру та стану. якщо в зубі є пломба і каріозна порожнина, то його вважають каріозним. Інтенсивність пораження в групі дітей визначається шляхом додавання показників у окремих дітей і розділення суми на кількість дітей. К+П+ В Формула --------------- К-сть дітей За рекомендацією ВООЗ виділяють 5 рівнів інтенсивності карієсу Рівень інтенсивності карієсу
Високі показники індексу КПВ вказують на потребу в лікуванні, дають можливість судити про якість і ефективність, вказують на недостатню профілактичну роботу чи її відсутність Я  кщо не проводиться профілактика, то карієс стабілізується рідко. Процес має тенденцію до росту, в результаті чого, з’являються нові каріозні, пломбовані зуби, а частина зубів видаляється. Для характеристики такого явища існує поняття приріст інтенсивності.3. Приріст інтенсивності карієсу - це середня кількість зубів, які за певний час були уражені карієсом у розрахунку на одного обстеженого, визначається у однієї і тієї ж особи чи контингенту через визначений термін ( 1, 3,5,10 років). Різниця в значенні показника між другим і першим оглядом і складає приріст інтенсивності карієсу. Формула : А (1) - А (2) = приріст, де А (1) –показник інтенсивності в теперішній час, а А ( 2) – той –же показник по стану на момент попереднього обстеження ( рік, чи декілька років). На виникнення і розвиток карієсу, хвороб пародонта і інших стоматологічних захворювань впливають кліматогеографічні умови, харчування, вік, стать, сімейні і генетичні фактори, супутні захворювання. Епідеміологічне стоматологічне обстеження за методикою ВООЗ складається з трьох послідовних, етапів: підготовчого, власне обстеження і підрахунку та аналізу результатів. Підготовчий етап:
Власне обстеження:
Підрахунок та аналіз результатів
Отримані епідеміологічні відомості дозволяють:
І Підготовчий етап. На даному етапі проводять формування оглядової групи, яка засвоїла методику обстеження, знайома з критеріями оцінки захворювань органів і тканин порожнини рота. При епідеміологічному обстеженні дослідники можуть мати розходження в своїй оцінці стоматологічного статусу. Для забезпечення однакового тлумачення, розуміння і застосування всіма дослідниками кодів і критеріїв для різних захворювань і станів; необхідно проводити так звану калібровку дослідників і досліджень. Для кожного фахівця потрібен такий набір інструментів та обладнання:
Для епідеміологічного обстеження завчасно потрібно мати дані про умови в кожному регіоні, захворюваність в нім, необхідно відібрати і відправити на аналіз проби води, крім того, повинна бути зібрана інформація про джерела фторидів ,доступних населенню, крім води( сіль, таблетки, молоко). Місця обстеження вибирають таким чином, щоб одержати інформацію про групи населення з різним рівнем захворюваності. Цей вибір базується на адміністративному поділі країни, якщо в країні є суттєво відмінні географічні зони, то корисно включити хоча б по одній групі із кожної такої зони. Для епідеміологічного обстеження достатньо 10 -15 місць обстеження. Кількість обстежених диктується метою роботи і допустимою стандартною похибкою . Для отримання достовірних даних під час визначення поширенності і інтенсивності карієсу зубів повинні оглядатися групи населення з врахуванням : -віку, (що пов’язано з різною кількістю зубів у дітей і дорослих та їх схильність до карієсу – тимчасові зуби легше уражаються, ніж постійні), - статі (під час вагітності, у жінок зростає схильність до карієсу, внаслідок чого в них збільшується кількість уражених зубів), - клімато-географічних умов( сонячна активність, - вмісту у грунті та питній воді різних мінеральних солей кальцію, фосфору, фтору), - соціально- економічних умов, - перенесені та супутні захворювання,х. Обстежуються діти у віці 5-6 років; 12 і 15 років дорослі 35 -44 і 65- 74 роки Найбільш показовими віковими групами населення є 12 і 15 – річні діти. На основі огляду 5 -6 річних дітей можна зробити висновок про стан і потребу в лікуванні молочних зубів, дітей 12 років – постійних зубів, підлітків 15 років – хвороб пародонта, дорослих 35 -44 – для оцінки стану постійних зубів, стану пародонта, про потребу в протезуванні. Чисельність групи визначається точністю дослідження. В районі з однаковими клімато-географічними умовами, наявністю чи відсутністю забруднень зовнішнього середовища необхідно оглянути 20 чоловік одного віку. Всього в регіоні з 10 -15 районів оглядають групу з 250 -350 чоловік одного віку. При плануванні обстеження необхідно зв’язатися з органами охорони здоров’я на місцях. Дозвіл на проведення оглядів груп населення має бути отриманий від місцевих, регіональних або національних органів влади. В деяких випадках перед оглядом дітей слід отримати письмовий дозвіл від їх батьків. ІІ Власне обстеження проводиться по графам карти епідеміологічного обстеження за методикою ВООЗ. Кожний пацієнт обстежується за допомогою спеціальних інструментів . Дані заносяться в відповідні розділи і графи карти. Заповнення карти повинно бути стандартизовано. Такий підхід дозволяє обробляти їх на комп’ютерах.Кожній клітці присвоюється ідентифікаційний номер. Коди для реєстрації розміщені поряд з відповідними клітками. Для того,щоб не було помилок при внесені в комп’ютер отриманих результатів, цифри повинні бути написані печатним шрифтом чорною ручкою . Карта епідеміологічного обстеження за методикою ВООЗ. Вона включає такі розділи:
Клітини 1-4 не заповнюються, вонипризначені для кодування країни. В клітини 26 -27 вносять код місцевості, де проводиться обстеження. Всі дослідники і регістратори перед початком обстеження повинні вивчити список назв, які присвоюються етнічним групам, професійним групам і всю інформацію кодують в клітинах 24 і 25, 29 і 30. Кожному досліднику присвоюється номер ( клітина 14), якщо приймають участь декілька спеціалістів, то кодується свій код ( клітина 15.) В карту записують рік, місяць і деньобстеження ( кл 5 -10), дату народження пацієнта ( кл 17 – 20), вік ( кл 21 -22), стать ( кл 23, протипокази до обстеження( кл 31), Позаротове обстеження( кл 32) Послідовність обстеження:
Оцінка висковонижньощелепового суглобу ( кл 33 -36). Слизова оболонка ротової порожнини( кл 37 -42). Послідовність обстеження:
Гіпоплазія плямистість ( кл 43 -52) . Коди і критерії такі: 0 – норма; 1- обмежена плямистість ; 2 -дифузна плямистість; 3 – гіпоплазія ( щілина, жолобок, часткова, або повна відсутність емалі; 4 –інші дефекти. 5 –обмежена і дифузна плямистість; 6 – обмежена плямистість і гіпоплазія; 7 - дифузна плямистість і гіпоплазія; 8 – сполучення всіх трьох типів; 9 – не реєструється Оглядають тільки щічні поверхні 10 індексних зубів. Флюороз зубів ( кл 53). Для оцінки вибирають два найбільш поражених зуба. Якщо пораження не однакові реєструється меньший код із цих двох. Код: 0 – норма ( емаль звичайна з гладкою блискучою поверхнею); 1 – сумнівний ( порушується напівпрозорість емалі, поява декількох білих плям); 2 – дуже мало виражений ( на емалі є маленькі білі плями, що займають 5-25 %; 3 – мало виражений ( білі непрозорі плями займають 50 %; 4 – середній ( вся емваль зуба пошкоджена, плями коричневі); 5 – важкий ( вся емаль зуба пошкоджена, можливі сколи емалі). 8 –виключений ( зуб під коронкою); 9- не реєструється. Зубощелепові аномалії. Якщо вони відсутні -0; Якщо зубощелепові аномалії не потребують лікування -1; Необхідне лікування – 2. Комплексний пародонтальний індекс ( кл 54 -59). Використовують три показники пародонтального статусу:
Ротова порожнина ділиться на секстанти, які включають такі групи зубів : 18 -14, 13 -23, 24 -28, 38 -34, 33 -34, 44 -48.секстант оглядають лише тоді коли в ньому є не менше двох зубів, які не підлягяють видаленню. У дорослих 20 років і старше оцінюють пародонтальний статус в ділянці 10 зубів: 17, 16, 11, 26, 27, 31, 36, 37, 46, 47. Якщо в секстанті нема одного чи двох зубів то оглядають всі зуби даного сестанта. У пацієнтів молодших 20 років оглядають стан пародонта біля 6 зубів: 16, 11, 26, 36, 31, 46. При огляді дітей до 15 років глибину кишень не вимірюють. Коди: 0- нема ознак пораження; 1 – кровоточивість; 2 – під час зондування виявлено камінь; 3 – кишеня 4 -5 мм; 4 – кишеня 6 мм; х- виключений секстант; 9 – не реєструється. Втрата прикріплення( кл 60 -65). Обстежуються ті зуби що і при індексі CPI . Цей показник не реєструється у дітей 15 років. Код: 0 – втрата прикріплення 0-3 мм; 1 - втрата прикріплення 4 -5 мм; 2 - втрата прикріплення6 -8 мм; 3 - втрата прикріплення 9 -11 мм; 4 - втрата прикріплення 12 ммі більше; х- виключений секстант; 9 – нереєструється. Стан зубів і потреба в лікуванні( кл 66- 161) Зуб вважається присутнім в ротовій порожнині, якщо видно будь- яку його частину.. Якщо постійний і тимчасовий зуб займають місце одного зуба, слід реєструвати тільки стан постійного зуба. Для реєстрації стану постійних зубів використовують цифрову систему, а для тимчасових – літерну. Клітини 66 -97 використовуються для верхніх зубів, а 114 -145 – для нижніх. Потреба в лікуванні повинна бути изначена для усього зуба, включаючи лікування карієсу як коронки, так і кореня зуба.Дані заносять в клітини 98 -113, 146 – 161.При відсутності показів до лікування вносять у відповідні клітини код 0. Карієс реєструється: - розм’якшене дно; - підрита емаль; - розм’якшена стінка фісури; - розм’якшена емаль на гладкій поверхні; - зонд входить в порожнину на апроксимальній поверхні. Карієс не реєструється: - білі плями; шероховата поверхня; - пігментовані ямки фісури; - зонд затримується у фісурі , але нема розм’якшених країв; - пігментована пляма; - є умніви. Коди і критерії оцінки потреби в лікуванні: 0 – лікування не потрібне; P- профілактичне міроприємство, яке призупиняє карієс; F- використання герметизації; 1 – пломбування однієї поверхні зуба. 2 - пломбування 2-х і більше поверхонь зуба; 3 - виготовлення коронки внаслідок різних причин; 4 – коронка з фарфоровоюпокривною фасеткою; 5- ендодонтичне втручання; 6 – видалення : зуб кодується як такий, який підлягає видаленню, якщо: - каріозний процес настільки зруйнував зуб, що його неможливо відновити; - прогресуюче пораження пародонта привело до рухомості зуба і болючості; -зуб необхідно видалити для подальшого протезування; - видалення по косметичним чи ортодонтичним показанням; 7\8 – потреба у інших видах допомоги; 9 – не реєструється. ІІІ Заключний етап- підрахунок і оцінка результатів. Після закінчення обстеження . карти обстеження направляються на аналіз. Звіт про епідеміологічне обстеження повинен мати таку інформацію: - викладення мети обстеження; - матеріали і методи; - результати; - обговорення і висновки; - резюме. Підрахунок і оцінка результатів починається з розрахунку розповсюдженності і інтенсивності основних стоматологічних захворювань ( карієсу і хвороб пародонту, аномалій зубо-щелепової системи),їх окремих симптомів і показників. Розповсюдженість тих чи інших захворювань чи симптомів виражається в процентах. Інтенсивність – в середній арифметичній на групу, школу, регіон Дані після розрахунку заносяться в єдину таблицю,яка і являється відображенням захворюванності обстеженої групи, організації, регіону. Дані після розрахунку зводяться в єдину таблицю, яка є відображенням захворюванності обстежуваної групи, населеного пункту, регіону. Аналіз даних епідобстеженняє необхідним етапом для подальшого планування міроприємств з первинної профілактики, санації порожнини рота, визначення потреби в кадрах забезпечення стоматологічної служби. 7. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції: Питання. 1.Дати визначення „ Поширенності карієсу”, 2. Формула розповсюдженності карієсу; 3. Інтенсивність ураження карієсом; 4. Визначення КПВ; 5. Визначення приросту інтенсивності; 6. Підготовчий етап обстеження; 7. Власне обстеження; 8. Заповнення карти епідобстеження; 9. Підрахунок та аналіз результатів 8 . Матеріали для самопідготовки студентів. А .Дати відповіді на запитання: 1 Охарактеризувати поширеність карієсу; 2. Написати формулу поширеності карієсу; 3. Визначення інтенсивності карієсу; 4. Визначення приросту інтенсивності карієсу; 5. Етапи епідеміологічного обстеження, їх загальна характеристика; 6. Характеристика І етапу епідобстеження; 7. Характеристика І Іетапу епідобстеження; 8. Характеристика І І І етапу епідобстеження. Б.Опрацювати літературу: Основну: 1. Г.Н. Пахомов „ Первичная профилактика в стоматологии” Медицина Москва 1982. 2. Э.М. Мельниченко « Профилактика стоматологических заболеваний» Минск «Вышейшая школа» 1990. 3. К.Н. Косенко Т.П. Терешина « Профилактическая гигиена полости рта» Изд- во КП ОГТ Одесса, 2003. 4. Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко « Современные средстваэкзогенной профилактики заболеваний полости рта».Киев « Книга плюс» 2001. 5. .І. Заяць, Л.О.Жуковська « Профілактика стоматологічних захворювань» навчальний посібник видавництво « Новий світ-2000» Львів Допоміжну: 1. Ж.Г. Муравянникова „ Профилактика стоматологических заболеваний” Ростов – на Дону „ Феникс”. 2. С.Б. Улитовский „ Гигиена полости рта в ортодонтии и ортопедической стоматологии” .Москва „ Медицинска Книга 2003 3. Н.В. Головко „ Профілактика зубощелепових аномалій Вінниця, Нова Книга – 2005. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ШЕПЕТІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ навчальної дисципліни : "Профілактика стоматологічних захворювань» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||