мет роз лекій. Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань
 Скачать 2.17 Mb.
|
Профілактика патологічної стертості зубів.Проблеми профілактики патологічної стертості зубів є необхідними та актуальними в клініці ортопедичної стоматології, але, на жаль, їх не завжди враховують. Система профілактичних заходів щодо патологічної стертості зубів до цього часу практично відсутня. Основними профілактичними заходами є:. — своєчасне заміщення дефектів оклюзійної поверхні зубів, дефектів зубних рядів та створення множинних контактів між ними;. — проведення лікування зубощелепних аномалій у дітей;. — своєчасне виявлення перехідної стадії стертості зубів та проведення відповідних лікувальних заходів;. — боротьба зі шкідливими професійними звичками, що спричиняють порушення цілісності коронкової частини зуба;. — лікування захворювань органів та систем, які патогенетично пов"язані з підвищеним стиранням зубів (бруксизм, патологія залоз внутрішньої секреції, порушення фосфорно-кальцієвого обміну в організмі). Перспективним напрямком є використання вакуум-електрофорезу з метою профілактичного введення іонів кальцію, фосфору та фтору для нормалізації обмінних процесів у тканинах зуба і створення умов, що протидіють розвитку патологічної стертості зубів. З метою запобігання розвитку патологічної стертості зубів, спричиненої кислотним некрозом, необхідно застосовувати заходи захисту тканин зуба від шкідливої дії кислоти. Важливе значення мають санітарно-гігієнічні та загальнооздоровчі заходи. Серед них — зменшення загазованості робочих приміщень, використання сучасних засобів боротьби із забрудненням повітря, посилення витяжної вентиляції, повноцінне, збалансоване харчування. Як індивідуальні заходи профілактики кислотного некрозу зубів та захворювань органів дихання використовують фільтрувальні та ізолювальні засоби захисту. З метою нейтралізації кислотної реакції слини рекомендують полоскати ротову порожнину лужними розчинами: 1 % розчином бури, 2—3 % розчином харчової соди тощо. Названі засоби значно підвищують стійкість твердих тканин зубів до дії кислот та зменшують вимивання мікроелементів з них. Багато що залежить і від харчування. При підвищеному стиранні зубів намагайтеся їсти в основному м'яку їжу, утримайтеся від кислих соків і фруктів. Якщо необхідно, проведіть ортопедичне і ортодонтичне лікування, показання для нього стоматолог визначить індивідуально. Профілактика гіпоплазії емалі  Для профілактики системної гіпоплазії необхідно: - Піклуватися про здоров'я вагітної жінки та новонародженого; - Займатися попередженням інфекційних і неінфекційних захворювань у дітей; - Своєчасно, якісно лікувати виниклі захворювання; - Проводити санітарно-освітню роботу в жіночих консультаціях, дитячих установах, постійно працювати в контакті з педіатрами; - Призначати npeпарат тетрациклін суворо за показаннями. Для профілактики місцевої гіпоплазії важливо своєчасне лікування або видалення молочного зуба, щоб запалення від ураженого молочного зуба не поширилося на фолікул постійного зуба. Профілактика флюорозу  Профілактика флюорозу складається з громадських та індивідуальних заходів. До громадських заходів належать: - Заміна вододжерела; - Змішування декількох вододжерел; - Дефторування води (дефторування проводиться шляхом хімічного очищення за допомогою сірчанокислого глинозему або пропускаючи через кісткові фільтри). Індівідуальnая nрофілактіка. Профілактика флюорозу повинна починатися з моменту народження дитини до закінчення строків мінералізації емалі. Для дитини необхідно грудне вигодовування. Дітям рекомендується достатню кількість молока, вітамінів (В1 В6, С). Додатково призначається глюконат кальцію. Рекомендується чистити зуби пастами, які не містять елемент фтор. У їжі повинні бути відсутніми продукти, які містять фтор. Рекомендується користуватися привізними продуктами, які виробляються в районах з меншим вмістом фтору у воді та грунті. До індивідуальних методів профілактики флюорозу відносяться кип'ятіння питної води, відстоювання і вживання розмороженої води. В цілях профілактики флюорозу необхідно вивозити дітей з місцевості, де питна вода містить надмірну кількість фтору. У період шкільних канікул їх можна вивозити в дитячі оздоровчі табори, санаторії. Профілактика клиновидного дефекту З метою профілактики клиновидного дефекту рекомендують раціональну гігієну порожнини рота, при якій чистити зуби треба м'якою щіткою і тільки зубною пастою, а не зубним порошком. Причому необхідно під час чищення зубів виключати горизонтальні рухи щіткою. Рекомендуються зубні пасти: Перли, Арбат, Фтородент, Чебурашка та ін Профілактика ерозії зубів Профілактика ерозії зубів складається з обмеження вживання кислих продуктів (цитрусових) і раціонального догляду за зубами. Рекомендується чистити зуби м'якими щітками, застосовувати пасти, що містять гліцерофосфат і інші мікроелементи з низьким абразивним ефектом. Не чистити зуби відразу після вживання продуктів багатих на кислоти, зачекайте півгодини. В кінці їди з’їжте щось нейтралізуюче( молоко, сир, і пожуйте жувальну гумку, яка не містить цукор.Правильно чистіть зуби, вибираючи вірну техніку чистки, зі слабким на давленням. Регулярно проходьте контроль у лікаря- стоматолога. Ранні стадії ерозії важко діагностувати. Їх легше попередити. Раціональним харчуванням і правильним доглядом за зубами можна в значній мірі призупинити зменшення емалі.. Профілактика кислотного некрозу Профілактика кислотного некрозу полягає в правильній організації виробничих процесів. В першу чергу, повинна бути достатня припливно-витяжна вентиляція, налагоджена автоматизація виробництва кислот і герметизація процесу. Всі робочі хімічних виробництв мають бути взяті на диспансерний облік. У процесі диспансерного спостереження їм необхідно 2 рази на рік проводити курси ремінералізуючої терапії. В цілях профілактики розвитку кислотного некрозу треба встановлювати колонки з лужною водою для полоскання порожнини рота. Робочі хімічних виробництв повинні полоскати порожнину рота через 1,5-2 години для нейтралізації утворення кислотних з'єднань в порожнині рота. 7. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції: Питання. 1.Види не каріозних уражень зубів; 2.Профілактика гіперестезії; 3.Міроприємства профілактики при підвищеній стертості зубів; 4.Профілактика при ерозії емалі; 5. Міроприємства профілактики при гіпоплазії; 6.Профілактика флюорозу; 7..Міроприємства профілактики при кислотному некрозі. 8. Матеріали для самопідготовки студентів. А.Дати відповіді на запитання: 1 Охарактеризувати види не каріозних уражень; 2.Ерозія емалі, клініка;; 3. Профілактика ерозії емалі; 4. Гіперестезія емалі; 5. Охарактеризувати міроприємства при гіперестезії емалі; 6. Стертість зубів; 7. Профілактика патологічної стертості зубів; 8. Гіпоплазія емалі; 9. Профілактика гіпоплазії емалі; 10. Флюороз зубів ; 11. Профілактика флюорозу зубів; 12. кислотний некроз; 13. Профілактика кислотного некрозу. Б.Опрацювати літературу: Основну: 1. Ж.Г. Муравянникова „ Профилактика стоматологических заболеваний” Ростов – на Дону „ Феникс”. 2. Э.М. Мельниченко « Профилактика стоматологических заболеваний» Минск «Вышейшая школа» 1990. 3. К.Н. Косенко Т.П. Терешина « Профилактическая гигиена полости рта» Изд- во КП ОГТ Одесса, 2003. 4. Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко « Современные средстваэкзогенной профилактики заболеваний полости рта».Киев « Книга плюс» 2001. Допоміжну: 1. .Н. Пахомов „ Первичная профилактика в стоматологии” Медицина Москва 1982. 2. С.Б. Улитовский „ Гигиена полости рта в ортодонтии и ортопедической стоматологии” .Москва „ Медицинска Книга 2003 3. Н.В. Головко „ Профілактика зубощелепових аномалій Вінниця, Нова Книга – 2005. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ШЕПЕТІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ навчальної дисципліни : "Профілактика стоматологічних захворювань» ТЕМА: Профілактика захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота. Кількість годин: 2 год Для студентів зі спеціальності 5.12010104 «Стоматологія» Викладач : О.В.Захарчук 1 Науково- методичне обґрунтування теми: Необхідіність вивчення даної теми полягає в тому, що на даний час частота захворювань пародонта збільшується, і особливо у людей молодого віку. В порівнянні з іншими стоматологічними захворюваннями пораження тканин пародонту супроводжується більш тяжкими і глибокими порушеннями багатьох обмінних біохімічних реакцій, імунологічними, ендокринними змінами. Протягом деякого періоду ці порушення приводять до раннього порушення комплексу тканин пародонта, розвитку рухомості і випадінню зубів. Тому велике значення має проведення профілактики захворювань хвороб пародонта і слизової оболонки порожнини рота.. 2 Навчальні цілі лекції Студент повинен знати: - основні захворювання пародонта; - міроприємства профілактики пародонта; - методи чистки зубів при хворобах пародонта; - індивідуальні методи гігієни при хворобах пародонта; - пародонтальні індекси; - профілактику захворювань слизової оболонки; - лікувальний масаж; - гігієнічний масаж. 3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення; - тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів; - виховування відповідальності за свої професійні дії; - сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег. 4. Міждисциплінарна інтеграція
5 План та організаційна структура лекції.
6. Зміст лекційного матеріалу: ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА І СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА. До захворювань пародонта відносять: гінгівіт – запалення ясен, що зумовлене дією неблагоприємних місцевих і загальних факторів, які протікають без порушення зубоясенневого з’єднання. пародонтит - запалення тканин пародонта, що характеризується прогресуючою деструкцією періодонта і кістки; пародонтоз – дистрофічне пораження тканин пародонта. Розрізняють загальні і місцеві причини виникнення. До місцевих чинників належать подразнюючі фактори: ( зубна бляшка, зубний камінь, дефекти пломбування каріозних порожнин, відсутність контактних пунктів між зубами,неправильно зроблені коронки, порушення носового дихання, аномалії прикусу ). До загальних факторів відносять: ( ендокринні порушення, гормональні дисфункції у пубертатний період, гіповітамінози, - недостатність віт С, вітамінів групи В, нервові розлади, хвороби ШКТ, С/С захворювання. Профілактика хвороб пародонта - це комплекс міроприємств, направлених на підвищення стійкості тканин пародонту до дії пошкоджуючих факторів і попередження виникнення неблагоприємної ситуації в порожнині рота. Вона включає:
- протикаріозні профілактичні міроприємства - сбалансоване харчування дитини з врахуванням його віку; - регулювання життя і харчування вагітних; - санацію порожнини рота вагітних; - усунення захворювань внутрішніх органів; - грудне вигодовування дитини; - усунення шкідливих звичок; - правильне формування і розвиток зубо-щелепової системи. Первинна профілактика хвороб пародонту , як і профілактика карієсу включає нормалізацію кількісного і якісного вмісту поживних речовин, вітамінів, макро і мікро елементів в раціоні харчуваня. Негативно впливає на хвороби пародонту недостатня кількість білка, вітамінів С, Е, Р, в раціоні харчуваня, перевага солодкої та мучної їжі , вживання м’якої їжі. Як і при карієсі доцільно призначати препарати фтору. Вони закріплюють структуру твердих тканин зуба. У випадку комбінованого місцевого використання препаратів кальцію, фосфору і фтору доцільно спочатку вводити препарати кальцію, фосфору ( 5-6 процедур), а потім – препарати фтору ( 5-6 процедур). Затримці фосфорно-кальцієвих солей в організмі допомагає фтор. Сполуки фтору поступають в організм з водою і їжею. В мікродозах фтор являється необхідним елементом для формування тканин. Але разом з тим , у великих дозах фтор є протоплазматичним ядом, що погіршує обмінні процеси в тканинах. Хронічне отравленням фтором проявляється симптомами, що виникають через 2-3 роки після його насичення. Виникає флюороз, поява типових плям на емалі зубів, а пізніше – остеосклероз кісток тазу, хребта, ребер. Токсична дія фтору виникає при концентрації його у воді більше 10 мг \ л.. Антидотом натрію фториду є 3-5 % розчин хлориду кальцію. Призначення дітям фтористих препаратів є обов’язковим в місцевостях з пониженим вмістом в питтєвій воді фтору, одночасне призначення препаратів фтору і кальцію не рекомендується; слід дотримувати різні інтервали перед введенням цих препаратів.Із немендикаментозних засобів профілактики використовують фторовану сіль, воду, молоко, хліб. Неспецифічні міри первинної профілактики хвороб пародонту слід починати з антинатального періоду життя дитини. Необхідно обмежити вагітну жінку від інфекційних захворювань, перенапружень, хвилювань, провести санацію, рекомендувати повноцінне харчування. Вагітна жінка повинна пройти три курси профілактики у стоматолога: з моменту виявлення вагітності, в другій половині, і перед направленням в пологове відділення. Кожний курс включає в себе санацію порожнини рота, навчанням правил гігієни порожнини рота, санітарно-освітня співбесіда, де включаються питання про захворювання зубів і пародонта, вплив вагітності на зубощелеповий апарат матері, впливу харчування і здорового способу життя на формування зубів у дитини. Харчування вагітної повинне бути повноцінним і сбалансованим по вмісту білків, вуглеводів, жирів, мінеральних речовин.. В порівнянні з оптимальним раціоном здорової жінки кількість білків і мінеральних солей в дієті вагітної повинно бути підвищеним, а жирів – зменшено. Рекомендують підвищене вживання продуктів, що містять мінеральні солі, вітаміни і мікроелементи. Велике значення у підтримці здоров’я вагітної є стан порожнини рота. Хворі зуби можуть бути вогнищем хроніосепсису, таку ж дію і надають запальні захворювання ясен, хвороб пародонта і слизової оболонки порожнини рота. Порожнина рота вагітної більш чутлива до виникнення захворювань, тому їх раннє виявлення і лікування має велике значення при оздоровленні організму. Це ще важливо тому, що захворювання порожнини рота можуть спровокувати порушення мінералізації щелепних кісток і зубів плода. Раннє виявлення і своєчасне лікування захворювань внутрішніх органів і систем матері є заставою народження здорової дитини. Грудне вигодовування відіграє велику роль для розвитку дитини і позитивно впливає на розвиток щелеп, забезпечуючи правильну і повноцінну функцію смоктання.. Це впливає на активний розвиток м’язів щелепо-лицевої ділянки, формуванню повноцінних тканин пародонта. В подальшому має значення сбалансоване харчування дитини, яке забезпечує організм, який росте необхідними речовинами. В період прорізування зубів дуже важливий поступовий перехід до їжі, що потребує активного жування. При наявності аномалій прикріплення вуздечок губ і язика необхідно їх раннє усунення, так як вони можуть спричинити неправильний ріст щелеп, формування плоского передвір’я рота, розвитку аномалій прикусу, що ведуть до раннього захворювання пародонта. Слід слідкувати за своєчасним введенням в раціон харчування твердої їжі ,що потребує активного жування. Таке харчування забезпечить ріст щелеп, повноцінне формування зубів і пародонта. Якщо постійно так харчуватись, то активна функціональна нагрузка буде сприяти хорошому кровообігу тканин, покращення обмінних процесів, що сприяє підвищені резистентності пародонту до пошкоджуючих факторів. Дітям з аномаліями жування доцільно призначити спеціальну міогімнастику. Уже в цей період необхідно звертати увагу на боротьбу з шкідливими звичками (смоктання пальців, кулачка, іграшок), які нерідко є причиною аномалій прикусу, що ведуть до захворювань пародонта. Слід уникати тривалого використання сосок ( не більше 1 року). В період формуваня молочного прикусу хвороби пародонта можуть бути спричинені порушенням функцією дихання, ковтання, мови. Необхідно слідкувати за правильним розвитком функцій дихання дитини. При порушенні дихання ( ротове дихання) спостерігається сухість слизової оболонки порожнини рота,киснева недостатність тканин. Якщо сформувалась шкідлива звичка ротового дихання, дитині необхідно фіксувати нижню щелепу підборідковою пов’язкою чи спеціальною пластинкою. Ранній і дошкільний період є найбільш сприятливим для профілактики зубощелепових аномалій, оскільки в цей період проходить активний ріст щелеп. В період змінного прикусу головним змістом профілактичної роботи є усунення шкідливих звичок, анатомічних дефектів ( оперативне втручання при недостатній глибині передвір’я, неправильному прикріпленні вуздечки язика, губ, регуляція функцій дихання, ковтання, мови).Передвір’я порожнини рахується мілким, якщо відстань від краю маргінальної ясни до горизонтального рівня перехідної згортки не перевищує 5 мм, середнє – при глибині від 5 до 10 мм і глибоке- більше 10 мм. Аномальним є прикріплення вуздечки до альвеолярного відростку на рівні верхівки ясенневого сосочка. Для виявлення відводимо горизонтально губу. Якщо при цьому ясеневий сосочок напрягається, відтягується від зубів, блідніє, необхідно робити пластику вуздечки. При аномальному прикріпленні вуздечок ( якщо вони масивні, щільні, мало розтягуються) і мілкому передвір’ї під час їди, розмови постійно зростають тягові сили і виникає натягнення тканин пародонта в цих ділянках. Це призводить до відшарування ясен від зубів і виникнення запалення. Рання профілактика таких аномалій є дуже ефективна. Вуздечку язика розсікають і формують в перші дні після народження чи через 5-6 років, якщо вона не порушує акт смоктання. В результаті під впливом хронічної функціональної травми і порушенням обмінних процесів розвиваються гінгівіти. В якості профілактичних міроприємст таким дітям слід рекомендувати масаж ясен, спеціальні фізичні вправи, фізіотерапевтичні процедури. В 6-9 років можлива оперативна корекція тканин передвір’я. Корекцію вуздечок губ проводять після прорізування постійних різців, а мілкого передвір’я порожнини рота – після прорізування постійних нижніх фронтальних зубів. Причинами у виникненні захворювань пародонту складають анатомічні відхилення : високе прикріплення вуздечок губ і язика, плоске передвір’я порожнини рота, Лікувально –профілактичні міроприємства направлені на підвищення стійкості тканин пародонта до дії пошоджуючих факторів і усунення різних подразнюючих факторів в порожнині рота. До місцевих факторів, які негативно діють на пародонт відносять механічні, фізичні , хімічні травми і біологічні пошкодження. Часто захворювання парордонта розвиваються після механічної травми – пошкодження ясен при використанні зубочистки, зубної щітки, забій і вивих зубів, травми при стоматологічних втручаннях ( бором, диском), під час їди ( рибною кісткою). З метою попередження цих травм необхідно навчати пацієнтів, особливо дітей, правильному використанню зубних щіток, зубочисток і інш. Хронічна механічна травма зустрічається частіше, ніж гостра і обумовлена : каріозними пораженнями і порушення принципів пломбування зубів; аномалії положення окремих зубів і прикусу; помилки під час проведення ортодонтичного і ортопедичного лікування; нерівномірна жувальна нагрузка на зуби; аномалії вуздечок язика, губ, плоске передвір’я рота; ротове дихання. До фізичних травм відносять опіки під час діатермокоагуляції, пошкодження при дії низьких температур. Хімічні травми виникають при неправильному використанні сильнодіючих речовин : миш'яковистої пасти, резорцин – формалінової суміші, кислот, лугів, сильних анестетиків і інш. До біологічних факторів відносять зубні відкладення, які містять мікроорганізми , їх токсини і продукти життєдіяльності. Причини виникнення папіліту, гінгівіту чи пародонтиту це: гострі краї пришийкових каріозних порожнин; помилки при пломбуванні зубів – нависаючі краї пломб; нерівності, шероховатості пломб, розміщених нижче ясенневого краю; порушення принципів формування контактних пунктів між пломбуючими зубами; пломба, яка завищує прикус. По мірі прорізування зубів у дітей важливим є попередження і лікування аномалій положення окремих зубів і прикусу, які впливають на накопичення залишків їжі, мікроорганізмів, утворенню зубних відкладень. Пошкоджуючу дію на пародонт надає глибокий прикус, скупченість зубів, при цьому одні ділянки зубного ряду можуть бути перегружені, інші недогружені. В результаті виникає травматична оклюзія. В профілактиці аномалій положення зубів велике значення має правильний акт сосання, який формується при грудному вигодовуванні. При ортопедичному чи ортодонтичному лікуванні аномалій можливі травми пародонта апаратами чи частинами елементів ( кламерами, дугою, пружиною). Причинами аномалій може бути диспропорція росту і розвитку між зубами і тканинами пародонта з однієї сторони і величиною щелеп – з іншої. Тканини пародонта тут формуються недостатньо, що призводить до скупченньості зубів. Попередити такі аномалії можна стимулювавши розвиток щелеп міогімнастикою, масажем, апаратними втручаннями. Індивідуальні профілактичні міроприємства. Гігієна порожнни рота при захворюваннях пародонта. При захворюваннях пародонта більш ефективні зубні щітки середньої жорсткості, в яких пучки щетини розміщені не більше чим в 3 ряди, а проміжки між ними становлять 1,5 -2 мм. Конусоподібна форма пучків щетини дозволяє підвищити якість очищення міжзубних проміжків і контактних поверхонь, а заокруглені кінці щетинок з штучного волокна захищають зуби і ясна від пошкоджень під час чистки зубів. Жорсткими і дуже жорсткими щітками рекомендують очищувати зубні протези. М’які і дуже м’які щітки рекомендовано дітям і для тимчасового використання пацієнтам після оперативного лікування чи при загостренні хвороб пародонта, при патології слизової оболонки порожнини рота. Для очищення важких ділянок зубів, протезів використовують спеціальні щітки . Людям із здоровим пародонтом рекомендовано використовувати стандартний метод чистки зубів. При гінгівітах слід використовувати щадячі прийоми чистки зубів, наприклад методи Чартера і Баса, які очищують ясенневі борозни, міжзубні проміжки і контактні поверхні зубів. Ірригатори ( гідромасажери) порожнини рота використовують для видалення залишків їжі і масажу ясен. Їх рекомендують людям із здоровим пародонтом з профілактичною метою при наявності факторів ризику і хворим з початковими захворюваннями пародонта. Орошення проводять водою різної температури і тиску. В процесі орошення проходить механічне очищення міжзубних проміжків, пародонтальних кишень, проводиться гідромасаж.Краще чергувати холодну і гарячу воду. В домашніх умовах ірригацію можна проводити 2 -3 рази на день протягом 5 -7 хв. з профілактичною метою . Міжзубні стимулятори використовуються для допоміжного очищення міжзубних проміжків і масажу ясен. При очищенні міжзубних проміжків одночасно проводиться масаж ясен. Індивідуальні засоби гігієни. Найбільш поширеними засобами гігієни є зубні пасти, в склад яких вводять біологічно активні добавки .Зубні пасти , які призначені для використання з лікувальною метою при захворюваннях тканин пародонту розділяються : 1. Пасти , що видаляють зубний наліт і попереджають його утворення : Дія цих паст обумовлена високою очищаючою властивістю, вмістом бактерицидних добавок( хлоргексидин, триклозан, бензоат натрія). До них відносять : „ Новий жемчуг”, „ Парадонтол”, „ Бленд –а –мед комплит”, „ Колгейт тотал”, „ Маклінз”. 2. Попереджуючі утворення над – і підясенного зубного каменя. Дія цих паст обумовлена вмістом в їх складі ферментів, що дозволяє перервати процес перетворення аморфного фосфату кальціяю в сіль фосфату кальція . До них відносять: „ Восход -3”, „ Бленд –а- мед комплит”, „ Лакалут актів”, „ Колгейт”. 3. Пасти, що мають протизапальну дію; Дія цих паст забезпечується включенням різних препаратів із лікарських трав.. До них відносять : „ Лесная”, „ Ромашка”, „ Екстра”, „ Парадонтакс”, „ Календула”, „ Хвоя”, „ Шиповнік”. 4..Покращуючі трофіку пародонта; Сюди відносять пасти, які включають вітаміни А,Е, С, кератопластичні засоби. Це „ Етюд”, „ Зодіак”, „ Парадонтол”, „ Поморін”, солеві пасти „ Морскі води”, „ Лазурь”. 5 .Стимулюючі процеси остеорегенерації. Дія полягає в тому, що в процесі регенерації беруть участь кальцій, фосфор, фтор. До них відносять пасти: „ Лецітинова”, „ Фосфотазная”.” Восход універсал”, „ Восход біо”, „ Пчолка”, „ Старт”, „ Пародонтакс ф”. Велике розповсюдження мають пасти для масажу ясен, які включають активні добавки у вигляді екстрактів лікарської речовини, солей, вітамінів, ферментів. Дослідження стану тканин пародонту і слизової оболонки порожнини рота Для об’єктивної оцінки стану пародонту викоритовують індекси: 1. Індекси, що визначають ступінь запалення ясен; Сюди відносять ПМА, пародонтальний індекс ПІ, гінгівальний індекс, індекс кровоточивості. 2. Індекси, що визначають ступінь деструкції пародонта; Ці індекси визначаються на рентгенограмах 3. Індекси, що визначають кількість бляшок і і зубного каменя. Сюди відносять гігієнічні індекси (Федорова – Володкіної) , індекси зубного нальоту ( Гріна – Вермілліона, Рамфьорда). |