мет роз лекій. Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань
 Скачать 2.17 Mb.
|
|
Проба Шіллера – Пісарєва використовується для виявлення запального процесу в яснах. Вона заснована на прижиттєвому фарбуванні йодовмісним розчином Люголя, кількість якого збільшується при запаленні. Ясенневий край обробляють ватним тампоном, змоченим розчином такого складу: 1 г йоду, 2 г йодиду калію, дистильованої води 40 мл.. Запалена частина ясен зафарбовується від світлого до темно –коричневого кольору, в залежності від ступеня запалення. ПМА ( РМА) – папілярно – маргінально –альвеолярний індекс, який дозволяє оцінити ступінь запалення в яснах. Ясна поділяються на три частини: міжзубні ясеневі сосочки ( Р), маргінальна частина ясен ( М) , і альвеолярні ясна ( А). Шкала оцінки: 0 балів – відсутність запалення; 1 бал – запалення ясеневого сосочка; 2 бала - запалення краю ясен; 3бали – запалення альвеолярних ясен; сума балів  Індекс РМА обчислюють = х 100%3 х число зубів Сума балів визначається шляхом додавання всіх найвищих показників кожного зуба. Число зубів у віці до 6 років – 20; 6 -11 років – 24, 12 -14 років -28, 15 р і старше -30 . Критерії оцінки : До 25 % - легкий ступінь важкості гінгівіту; 25 -50 % - середній ступінь важкості гінгівіту; Вище 51 % - важкий ступінь важкості гінгівіту.   Індекс гінгівіту запропоноаний Silness –Loe . При визначенні індексу досліджують стан у ділянці 61 44 16 зубів і характеризують за 4 –бальною шкалою.: 0 – запалення відсутнє; 1. – незначне запалення ясен ( незначна зміна забарвлення); 2. – помірне запалення ясен ( гіперемія, набряк, гіпертрофія); 3. – важке запалення ( виражена гіперемія, поява виразок). Обяислюють за формулою:  Сума балів біля кожного зубаІ Г = 6 Критерії оцінки І Г: 0,1 -1,0 – гінгівіт легкого ступеня; 1,1 – 2,0 – гінгівіт середнього ступеня; 2,1 – 3,0 – гінгівіт важкого ступеня. Пародонтльний індекс ( РІ) .При його визначенні оцінюється стан пародонта навколо кожного зуба, крім зубів мудрості.При цьому беруть до уваги ступінь запалення, глибину ясенневої кишені, рухомість зубів.. Критерії оцінки: 0 – запалення відсутнє; 1 – легке запалення , яке не охоплює всі ясна навколо зуба; 2 – запалення охоплює всю поверхню ясен навколо зуба, але епітеліальне прикріплення ясен не порушене; 4 – на рентгенограмі спостерігається резорбція кісткової тканини міжзубних перегородок; 6 – запалення ясен, утворення пародонтальної кишені, зуб нерухомий; 8 – зуб рухомий є парадонтальна кишеня ( виражена деструкція усіх тканин пародонта). Сума балів усіх досліджених зубів  РІ = Число обстежених зубів Критерії оцінювання: 0,1 -1,0 – початкова стадія пародонтиту; 1,5 -4,0 – середня ступінь важкості; 4,5 -8,0 – важка стадія парадонтиту. КПІ – комплексний пародонтальний індекс запропонований П. А. Леусом ( 1988р) . Цей індекс використовують для групового визначення пародонтального статусу у дітей і дорослих. В залежності від віку обстежують такі зуби: в 3 -4 роки – 54 , 65, 74,85; в 7-14 років – 16,11,26,36,31,46; у підлітків і дорослих – 17\16, 11, 26\27, 37\36 , 31, 46\47-й. При відсутності зуба обстежують ближній. 0 - здоровий; 1 – зубний наліт; 2 – кровоточивість; 3 – зубний камінь; 4 – кишеня; 5 – рухомість зуба. Сума балів К ПІ = Число зубів Оцінювання значень: 0,1 -1 – є ризик захворювання; 1,1 -2 – легка ступінь пошкодження; 2,1 -3,5 середня; 3,6 -5 – важка. CPITN – індекс потреби в лікуванні. Він оснований на реєстрації клінічних ознак захворювання: кровоточивості ясен, зубні відкладення, пародонтальні кишені. Для визначення індексу зубні ряди поділяють на 6 ділянок ( секстантів): 2 передніх ( верхній і нижній), і 4 бокових ( верхній і нижній , справа і зліва). В кожному секстанті необхідно оглянути . Зуби які досліджуються залежно від віку: до 15 років – наявність патологічних кишень не реєструється; до 19 років – 16, 11, 26, 36, 31, 46. 761 67  76 167 , але реєструють стан по одному з кожного секстанта.Оцінка індексів: 0 – відсутність ознак захворювання; 1 – кровоточивість; 2 – над і під ясенневий камінь; 3 – пародонтальна кишеня глибиною 4 – 5 мм; 4 – пародонтальна кишеня глибиною 6 мм. Профілактика захворювань слизової оболонки порожнини рот. Для профілактики СОПР важливі оздоровчі заходи у поєднанні з систематичною гігієною і санацією порожнини рота. Для запобігання захворювання слизової оболонки порожнини рота можна порекомендувати:
Первинна профілактика передракових і злоякісних захворювань базується на попередженні, виявленні, усуненні факторів : хронічних, механічних, і хімічних травм слизової, паління, гіповітамінозів А і В, шкідливих професійних чинників. В комплексі профілактики і лікування хвороб пародонта займають фізіотерапевтичні методи ( різні види масажу, гідропроцедури). В домашніх умовах ефективні масаж і аутомасаж ясен, ротовий душ чи орошення. Гігієнічний та лікувальний масаж ясен. Масаж – активний метод фізичної дії на органи і тканини порожнини рота, який здійснюється пальцями рук або апаратами. Дія масажу- нормалізація живлення тканин, внаслідок активізації їх кровопостачання. Види масажу: Ручний:
а) пальцевий; б) за допомогою зубної щітки; в) точковий. Апаратний ( проводиться у фізіотерапевтичному кабінеті): вакуум – масаж; вібраційний масаж Гігієнічний масаж ясен Гігієнічний масаж ( аутомасаж) застосовують з оздоровчою метою в домашніх умовах. При цьому масажі можливо індивідуально дозувати і регулювати свої сили. Проводять масаж з метою профілактики хвороб пародонту. Пальцевий самомасаж покращує циркуляцію крові і лімфи, обмін речовин. Під дією масажу проходить механічне подразнення багатьох рецепторів ясен, що обумовлює терапевтичний ефект. Масаж краще проводити зранку після чистки зубів і полоскання рота. Його проводять великим і вказівним пальцями почергово правої і лівої руки, які поміщають на перехідну згортку в основі міжзубного сосочка. Пальці переміщують у вертикальному напрямку ковзними рухами, після чого роблять колові рухи, і і горизонтальні переміщення по альвеолярному відростку. Під час здійснення колових рухів поступово збільшуючи тиск пальців на ясна, а у зворотному напрямку – послаблюють. Починають масаж з бічних поверхонь ясен в\щ, поступово просуваючись в бік центральних різців, де і закінчують рухи. На н\щ виконують процедуру в тому ж порядку. Аналогічно масують язикову поверхню н\щ і піднебінну в\щ. Час дії 3 -5 хв на кожну щелепу. Закінчують масаж полосканням. Лікувальний масаж ясен Покази: - патологічні зміни в пародонті після повної санації ротової порожнин; - в період ремісії. Протипокази:
Підготовка до масажу:
Правила масажу:
Методика проведення лікувального масажу. Пацієнта садять у вигідному для нього положенні( стоматологічне крісло). На вказівний палець витискають з тюбика 1,5 -2 см лікувально- профілактичної. зубної пасти. Наносять її на край ясен і ясеневих сосочків, рівномірно розподіляючи по всій поверхні слизової оболонки. Масаж здійснюють одночасно великим і вказівним пальцями обох рук ( правою – піднебінну і щічну сторону правого альвеолярного відростка верхньої щелепи, а лівою – відповідно ліву). На нижній щелепі масаж здійснюється так само, тільки міняють пальці – вказівним масують язикову сторону, а великим – губну і щічну. Рухи пальців синхронні, колові. Основний прийом , з якого починають процедуру і закінчують масаж.- погладжування.. Застосовують у двох варіантах: площинне та охоплююче. Площинне погладжування починають почергово кінцевою фалангою вказівного і великого пальців руки. Спочатку масують вестибулярну поверхню ясен, потім язичну і піднебінну. Масажні рухи виконують почергово в горизонтальному ( від центру до периферії і вертикальному ( від ясенного краю до перехідної складки) напрямках.. Погладжування проводять повільно. Охоплююче погладжування виконують за допомогою вказівного і великого пальців руки, захоплюючи одночасно зовнішню і внутрішню поверхні альвеолярного відростка в горизонтальних і вертикальних напрямках. Час 1,5 -2 хв. на кожній щелепі. Розтирання починають з малих колових рухів і закінчують розмашистими . Масаж проводять від ясенних сосочків до перехідної складки. Прямий спосіб – масаж слизової оболонки, непрямий- масаж через шкірний покрив обличчя; Витискання починають з натискування на ясенні сосочки і ясенний край всією кінцевою фалангою вказівного або великого пальця руки .Далі палець зміщують у вертикальному напрямку до основи альвеолярного відростка, повертаючи його одночасно на 90-110º. Стискування проводять одночасно вказівним і великим пальцями руки шляхом короткочасного стискання протягом 5-6 сек. ясен з оральної і вестибулярної поверхонь з наступним ослабленням пальців на 1-2 сек. Виконують у вертикальному напрямку від шийки зуба до кореня.. Процедуру починають з ясенних сосочків та краю ясен і закінчують в ділянці перехідної складки. Швидкість ритмічних стискань 10-12 на хвилину. Тривалість процедури 2-3 хв на кожній щелепі. Постукування виконують максимально розслабленими вказівним і середнім пальцями руки, почергово наносять 50 -60 ударів на хвилину на кожній поверхні. Виконують прямолінійне постукування ( від шийок зубів до коренів вздовж альвеолярного відростка) і колове у вигляді кіл, вписаних один в одного. Процедуру починають з фронтальної ділянки і закінчують в куті нижньої щелепи. Погладжування. Гідротерапія ( водолікування) – це зрошення порожнини рота із спеціальних приборів і апаратів різними речовинами ( настоями і відварами лікарських трав: ромашка, шалфей, каланхоє, евкаліпт, подорожник, морська вода, мінеральні води, слабі р-ни фурациліну, перекисі водню, галаскорбіна. під тиском 1,5 -2,0 атм. Для зрошення використовують спеціальні наконечники. Під час гідромасажу промиваються міжзубні проміжки, зубні борозни і пародонтальні кишені. Методика проведення. Перед процедурою проводять місцеву обробку зубів, кишень Потік рідини під тиском 1.5 - 2.0 атм направляють з відстанні 20- 30 см в порожнині рота на тканини.Спочатку зрошують верхню, потім нижню щелепу. Прготягом 7 -10 хв, зрошення проводять в певній послідвності: передвір’я рота, міжзубні проміжки, всі частини тканин пародонта з вестибулярної і язикової сторін. Індивідуальний іригатор. Індивідуальний іригатор використовують при наявності центрального водопостачання.зрошення проводять водою звичайної чи заданої температури. Покращує якість гігієнічного стану порожнини рота, забезпечує зрошення ясен, слизову оболонку. Його конструкція дозволяє поміщати в спеціальну камеру лікарські препарати і проводити зрошення. Потік рідини, поступаючи через отвір на ясна, покращують кровообіг, трофіку, лікувальний і профілактичний ефект. 7. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції Питання. 1. Причини хвороб пародонту; 2. Соціально – профілактичні міроприємства; 3. Лікувально –профілактичні міроприємства; 4. Індивідуально – профілактичні міроприємства; 5. Індивідуальні засоби гігієни; 6. Пародонтальні індекси; 7. Вакуум –масаж; 8. Гігієнічний масаж ясен; 9. Гідротерапія. 8. Матеріали для самопідготовки студентів. А.Дати відповіді на запитання: 1 Охарактеризувати причини хвороб пародонту; 2. Охарактеризувати соціально – профілактичні міроприємства; 3. Охарактеризувати лікувально –профілактичні міроприємства; 4. Охарактеризувати індивідуально – профілактичні міроприємства; 5. Дати характеристику індивідуальним засобам гігієни; 6. Індекс Шіллера – Пісарєва; 7. Індекс гінгівіту; 8. Індекс пародонтиту; 9. Комплексний пародонтальний індекс; 10. Індекс потреби в лікуванні; 11. Вакуумний масаж; 12. Аутомасаж ясен; 13. Вібраційний масаж ясен; 14. Гідротерапія. Б .Опрацювати літературу: Основну: 1. Г.Н. Пахомов „ Первичная профилактика в стоматологии” Медицина Москва 1982. 2. Э.М. Мельниченко « Профилактика стоматологических заболеваний» Минск «Вышейшая школа» 1990. 3. К.Н. Косенко Т.П. Терешина « Профилактическая гигиена полости рта» Изд- во КП ОГТ Одесса, 2003. 4. Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко « Современные средстваэкзогенной профилактики заболеваний полости рта».Киев « Книга плюс» 2001. 5.І. Заяць, Л.О. Жуковська. « Профілактика стоматологічних захворювань »Видавництво» Новий Світ- 2000» Львів- 2010 Допоміжну: 1. Ж.Г. Муравянникова „ Профилактика стоматологических заболеваний” Ростов – на Дону „ Феникс”. 2. С.Б. Улитовский „ Гигиена полости рта в ортодонтии и ортопедической стоматологии” .Москва „ Медицинска Книга 2003 3. Н.В. Головко „ Профілактика зубощелепових аномалій Вінниця, Нова Книга – 2005. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ШЕПЕТІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ навчальної дисципліни : "Профілактика стоматологічних захворювань» ТЕМА: Основні напрямки профілактики зубо- щелепних аномалій. Кількість годин: 6 год Для студентів зі спеціальності 5.12010104 «Стоматологія» Виклада: О.В.Захарчук 1 Науково- сметодичне обґрунтування теми. Необхідність вивчення даної теми полягає в тому, що на даний час аномалії зубів, зубних рядів, патології прикусу у дітей становлять до 40 % . Ортопедична допомога має профілактичну і лікувальну мету, оскільки відновлює форму і функції органів порожнини рота, запобігає подальшому розвитку патологічного процесу. Володіючи знаннями щодо ортопедичного лікування зубний гігієніст сприятиме вчасному зверненню пацієнтів по спеціалізовану допомогу. 2. Навчальні цілі лекції. Студент повинен знати: - види дефектів зубів, зубних рядів; - антинатальну профілактику зубощелепових аномалій; - постнатальну профілактику зубощелепових аномалій; - коригувальну гімнастику та міогімнастику, їх значення. 3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення; - тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів; - виховування відповідальності за свої професійні дії; - сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег. 4. Міждисциплінарна інтеграція
5. План та організаційна структура лекції.
6. Зміст лекційного матеріалу.. Основні напрямки профілактики зубо-щелепних аномалій і деформацій Аномалії зубо-щелепової системи за часом виникннення поділяють на: спадкові, вродженні, і ті,що з’явилися після народження дитини. Спадкові це адентія, надкомплектні зуби, діастема, прогенія глибокий прикус. До вроджених належать: розщілини губ, твердого і м’якого піднебіння. Причини: штучне харчування, рахіт, патологія верхніх дихальних шляхів (затруднене носове дихання внаслідок аденоїдних розростань), шкідливі звички ( смоктання пальців, язика, сторонніх предметів, закушування губ, неправильне положеня голови під час сну. Важливу роль у розвитку аномалій постійного прикусу відіграє збереження молочних зубів. Раннє видалення їх затримує ріст щелеп і постійні зуби, що прорізались розташовуються поза дугою через відсутність місця. При ранньому видаленні шостого зуба відбувається затримка росту щелепи, можлива поява аномалій прикусу . Діти з аномаліями зубо-щелепової системи повільно пережовують їжу, у них порушено ковтання, зменшений апетит. При скупченості зубів порушується самоочищення зубних рядів, затримуються рештки їжі, що створює умови для запалення ясен, пораження карієсом. Аномалії зубів включають аномалії розмірів, положення, кількості, форми, терміну прорізування, структури твердих тканин. Аномалії розмірів зубів. До них належать велетенські зуби ( макродентія). Частіше це верхні центральні або бокові різці. Вони займають багато місця, тому інші зуби не можуть правильно розташуватись. Можуть заважати прорізуванню сусідніх зубів, зумовлювати скупченість зубів. Є зуби з малими коронками ( мікродентія). Малі зуби розташовуються з великими проміжками і порушують вигляд обличчя. Аномалії розташування окремих зубів. Вестибулярне положення – відхилення або зміщення дозовні від зубного ряду. Частіше відхиляються верхні або нижні різці та ікла, особливо на верхніх щелепах. При цьому відмічається затруднення при відкушуванні їжі і пережовування їжі, порушується чіткість вимови окремих звуків промови. Оральне розташування- нахил або зміщення зубів всередину від зубного ряду. Нерідко травмується слизова язика, в ділянці зубів, що змістились, може виникати гінгівіт, пародонтит. Медіодистальне зміщення зубів- розташування зубів попереду або позаду від нормального місця в зубній дузі. Причинами є рання втрата зубів, розташованих поряд із зубом, який змістився. Неправильне розташування зачатка зуба, шкідливі звички. Поворот зуба навколо своєї вісі може бути невеликим і значним. Частіше повертаються з віссю різці. Причинами такої аномалії є брак місця в зубному ряду, неправильне розташування зачатка зуба, надкомплектні і молочні зуби, що затримались. Діастема- проміжок між центральними різцями частіше спостерігається на верхній щелепі. Причинами є низьке прикріплення вуздечки верхньої губи, широка кісткова перетинка між центральними різцями, вроджена відсутність бокових різців, рання втрата бокових різців. Треми - проміжки між зубами. Вони порушують зовнішній вигляд хворого і мовлення, травмуються ясна, що призводить до виникнення хвороб пародонта. У дітей віком 4-5 років спостерігаються фізіологічні треми, які виникають внаслідок росту щелеп. Транспозиція зубів – це розташування, коли зуби міняються місцями. Причинами є атипове розташування зачатків. Тісне розташування зубів ( скупченість) спостерігається, коли зуби не можуть розміститись в зубному ряді внаслідок недорозвинених щелеп або їх альвеолярних відростків, а також при відносно великих розмірах зубів. Зуби стоять з поворотом за віссю і налягають один на одного. Аномалії кількості зубів. До аномалій кількості відносять адентію і надкомплектні зуби. Адентія ( відсутність зубів) є повна і часткова, що визначається рентгенограмою. Якщо зуби не прорізуються в розташованому місці їх називають ретинованими. Причини: рахіт, передчасне видалення молочних зубів, неправильне чи глибоке розташування зачатків, травми, спадковість. Надкомплетні зуби найчастіше спостерігаються в постійному прикусі і на верхній щелепі. Вони можуть мати аномальну форму, розташовуватись у зубній дузі чи поза зубним рядом. Аномалії форми зубів.До аномалій відносять шиповидні зуби, зуби з півмісяцевою виямкою на ріжучому краї центральних різців. Незвичайна форма таких зубів незадовільна в естетичному відношенні. Аномалії прикусу – це відхилення від нормального взаємовідношення зубних рядів верхньої і нижньої щелеп. Вони бувають в трьох нпрямках: вертикальному, сагітальному, трансверзальному. Глибокий прикус – це таке співвідношення зубних рядів у передній ділянці, коли верхні різці перекривають нижні більше ніж на 1\3 висоти їх коронки при відсутності ріжучого бугоркового дотику. У хворих із глибоким прикусом виникають труднощі при відкушуванні і пережовуванні їжі; можливе перевантаження передніх зубів, порушеня мови, травмування слизової оболонки, що сприяє розвитку пародонтиту і утруднює його лікування. Відкритий прикус. Характеризується відсутністю змикання зубів при центральній оклюзії, частіше в ділянці фронтальних зубів. При відкритому прикусі обличчя подовжене, має напружений вигляд. Висота нижньої третини обличчя збільшена. Губи незімкнуті або складаються з напруженням, видно збільшений язик, котрий закриває щілину між зубами. При цьому прикусі затруднюється відкушування їжі, жування, ковтання, порушується вимова окремих звуків( хворі шепелявлять), змінюється дихання, що викликає сухість слизової рота і глотки, виникає ризик інфекційних захворювань. Прогнатичний прикус характеризується невідповідністю співвідношення зубних рядів внаслідок виступів зубів верхньої щелепи і дистального положення зубів нижньої щелепи. У таких пацієнтів виявляється своєрідна конфігурація обличчя . Верхня щелепа і верхня губа виступають наперед. Нижня щелепа і нижня губа мовби відсунуті дозаду. Губи частіше не змакаються, і постає враження напруженого виразу обличчя. Відкушування і розжовування їжі утрудне, порушене дихання,мова, ковтання. Прогенічний прикус характеризується переднім розташуванням нижньої щелепи і її зубного ряду у відношенні до верхньої. При зовнішньому огляді хворих на прогенію звертає на себе увагу порушення конфігурації обличчя: верхня губа і середня частина обличчя западають, над верхньою губою виражена поперечна борозна, підборіддя і нижня губа виступають вперед. Перехресний прикус. Характеризується атиповим змиканням ( фронтальних або бокових, або і тих і інших), правої або лівої половини прикусу ( може бути і двостороннім). У хворих з цим прикусом змінюється зовнішній вигляд, що обумовлено асиметрією розвитку щелепних кісток. Нерідко хворі скаржаться на прикушування губи. Антенатальна профілактика зубощелепно – лицевих аномалій. Екзогенні чинники: - Вплив внутрішньоутробної інфекції на розвиток плода.. Внутрішньоутробна інфекція – це ураження плода інфекційним агентом до родів, або під час проходження пологових шляхів. Патогенні організми за певних умов спроможні проникнути через плацентарний бар’єр і завдати шкоди плодові. Це такі інфекції: токсоплазмоз, хламідіоз, герпетична інфекція. Вважають, що така інфекція може спричинити патологію скронево –нижньощелепних суглобів та резистентності твердих тканин зубів.
Вагітна жінка повинна спати більше на 2 години, ніж до вагітності, гуляти на свіжому повітрі, тому, що потреба вагітної жінки в кисні підвищується.
Жінки, що палять народжують дітей з меншою масою тіла, а окис вуглецю спроможний інактивувати гемоглобін плоду і вагітної.
Будь –які лікарські препарати потрапляють через плаценту в організм плода.Так аспірин негативно впливає на систему згортання крові плоду, тому застосування в пізні терміни вагітності протипоказане.. Талідомін може викликати вади кінцівок і піднебіння ( щілина твердого піднебіння).
Їжа має містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів. Білки. За недостатністюнадходження блків сповільнюється ріст плода. Під час вагітності потреба в білках складає 1,3г\на день на 1 кг маси. Більшу частину мають складати білки таринного походження. Рекомендують м’ясо, молоко, сир, яйця. Вуглеводи. Якщо в організм жінки протягом 8 годин не надходять вуглеводи, то це призводить до порушення обміну,знижується загальна опірність організму. Раціон вагітної має містити достатню кількість фруктів, ягід свіжих овочів. Жири є енергетичним резервом організму. Їх цінність полягає у тому, що до їх складу входять жиророзчинні вітаміни. Жири вживаються у вигляді вершкового масла, сметани і рослинної олії. Мінеральні речовини. Залізо необхідне як для плоду, так і для збільшеного об’єму крові вагітної, якщо жінка страждає на анемію. Це збільшує ризик внутрішньоутробної гіпоксії. Залізо міститься в печінці, червоному м’ясі, яблуках, чорній смородині, сушених фруктах. Кальцій і натрій. Кальцій міститься в молоці, сирі, йогурті. Вітаміни: В2, вітамін С, фолієва кислота. Постнатальна профілактика ( після народження дитини) Звичка смоктання пальця частіше з’являється в дітей, яких штучно вигодовують, під час засинання.Якщо дитина позбулася цієї звички до 3 років, може відбутися саморегуляція зубощелепової системи. Якщо звичка збрігається тривалий час ( до 4 -5 років), аномалія стабілізується, або прогресує. Звичка смоктання пальця може призвести до дистального зсуву нижньої щелепи , формування відкритого прикусу; може спостерігатись поява проміжків між зубами. Залежно від положення пальця може розвиватись нахил верхніх передніх зубів вперед, відкритий прикус, «готичне» тверде піднебіння. Звичка смоктання та прикушування губ, щік., різних предметів. Проявляється вона смоктанням або прикушуванням нижньої чи верхньої губи, язика, щік, обгризанням нігтів, ручки.Причинами є перевантаження, патологія носоглотки, неправильне положення голови під час сну, зміни в скронево – нижньощелеповому суглобі.. Це призводить до розвитку прогнатичного прикусу з протрузією та віялоподібним положенням верхніх різців, звуження щелеп, скупченністю нижніх різців. Смоктання в\губи призводить до піднебінного нахилу різців в/щ .Смоктання щік призводить до формування різних форм косого прикусу, ця звичка може розвиватись після раннього видалення тимчасових молярів. Смоктання щік може призвести до звуження щелеп , до формування бічного прикусу. Під час смоктання рогу подушки, кінчика ковдри, комірця голова повертається в бік; при цьому може розвиватись патологічна асиметрія обличчя і зубних рядів. При звичці гризти олівці чи ручку між передніми зубами, при цьому між зубами можуть виникати проміжки; звичка лускати насіння приводить до появи узур на різальному краї різців або їх повороту. Для усунення звички смоктання пальців маленьким дітям надівають жорсткі ліктьові пов’язки і рукавички з гумовими шипами. Звичка смоктання і прикушування язика. Причиною є вкорочена вуздечка язика, збільшення мигдаликів, розростання аденоїдів, що приводить до порушення дихання. ця звичка приводить до деформації відкритого прикусу. Порушення функції смоктання. За неправильного штучного вигодовування припускають таких помилок:
Порушення функції жування.. Функціональний подразник, що виникає при жувальному навантажені, є стимулятором для правильного росту і розвитку щелепних та інших кісток лицевого скелета. Під час довільного жування виникає рівномірний розподіл навантаження на обидва боки жувального апарату. Одним із видів порушення жування вважають звичку жування на одному боці, що сприяє виникненню косого прикусу, а в деяких випадках – медіодистального прикусу. Іншим порушенням цієї функціє є звичка „ ледачого жування”, яке визване вживанням дитиною м'якої їжі . У таких дітей в тимчасовому прикусі відсутні фізіологічні проміжки між зубами, характерна їх скупченість. Неправильне ковтання. Ковтання становить собою суму рухових реакцій, завдяки яким їжа переміщується з порожнини рота через стравохід у шлунок. У 5 -6 місячному віці, із прорізуванням перших зубів, починається процес перебудови ковтання (інфантильного) , де язик впирається і відштовхується від піднебінних поверхонь різців – це соматичне ковтання. Під впливом причин : штучне вигодовування із застосуванням довгої соски або соски з великим отвором; порушення активності м’язів язика, м’якого піднебіння, годування дитини рідкою та напіврідкою їжею, патологією верхніх дихальних шляхів, смоктання пальця, не відбувається перебудови способу ковтання , і стаючи дорослою, людина продовжує під час ковтання впиратися язиком у зімкнуті губи або щоки. Інфантильний тип ковтання призводить до формування відкритого прикусу, особливо в передній ділянці зубних рядів. Під час неправильного ковтання зуби не зімкнуті, губи і щоки контактують з язиком. Відбувається додаткове скорочення м’язів : напружуються мімічні м'язи в ділянці кутів рота, підборіддя, іноді тремтять, стуляються повіки, витягається шия і нахиляється голова; на підборідді з’являються мілкі заглибини – симптом „ лимонної шкірки” або „ наперстка”; можуть спостерігатися втягуання губи або щік. Ротове дихання Розрізняють носовий, ротовий і змішаний типи дихання.При носовому диханні повітря яке проходить через ніс зігрівається, відбувається його механічне і біологічне очищення ( повітряний струмінь звільняється від неорганічних і органічних домішок). Неорганічні домішки, викидаються разом зі слизом, мікроорганізми зазнають бактерицидної дії слизу. Перевага носового дихання в тому, що повітря, завдяки насиченності слизової оболонки кровоносними судинами і слизовими залозами зволожується. Ротове дихання призводить до деформації кісток лицевого скелета. А саме, тверде піднебіння набуває вигляду високого куполоподібного ( „готичне піднебіння”). Проходить деформація альвеолярних відростків - звуження в ділянці премолярів і молярів. За тривалого порушення функції дихання внаслідок розростання аденоїдів визначаються широка спинка носа, вузькі ніздрі, нерухомі крила носа, незімкнені сухі губи.Формується вузьке опукле обличчя із збільшеною довжиною нижньої частини „ подвійне підборіддя”. Порушення постави. В ортодонтії приділяється увага положенню тіла, особливо голови, під час сну. Звичка спати в одній позі – тільки на спині, на животі або на боці, а також із підкладанням під щоку руки – сприяє несиметричному розвитку щелеп, зсуву щелепи в бік. Неправильне положення голови під час сну в поєднанні з патологією носоглотки ( звичка спати зі схиленою на груди головою або закинутою вгору, витягуючи шию для полегшення дихання) призводить до розвитку прогенії . Спання в позі зі схиленою головою на груди також призводить до неправильного розвитку щелеп. При такій поставі змінюється тонус шийних м'язів ( що сприяє глосоптозу – опущенню язика), виникають „запалі груди”, випинаються лопатки. Коригувальна гімнастика та міогімнастика як засіб профілактики. Коригувальна гімнастика рекомендується дітям дошкільного і молодшого шкільного віку. Її проводять в кабінеті лікувальної фізкультури дитячих поліклінік,у дитячих садках під контролем медперсоналу , а після навчання – дома під керівництвом батьків. Перд заняттям необхідно провітрити приміщення. Кожен комплекс вправ виконується двічі за день ( у першу та другу половину дня), краще до їди, або не раніше ніж через 40 -60 хв після їди. Вправи проводять у строгій послідовності та дозуванні, паузи між вправами – у 20 -30 с. Тривалість заняття залежить від віку дитини: діти від 3 до 4 років виконують вправи протягом 20 -25 хв, від 4 –до 5 років – 25 -30 хв, від 5 до 6 років – 30-35 хв, від 6 до 7 років -35 -40 хв, а школярі -45 хв. Комплекси коригувальної гімнастики складаються із загальнорозвивальних, дихальних та спеціальних вправ. Кожне заняття складається з трьох етапів: вступного, основного та завершального. Мета вступного етапу є підготовка організму до зростаючих навантажень. Використовують загальнорозвивальні та дихальні вправи. Потім призначають спеціальні вправи, які діють на відповідні м’язи і спрямовані на нормалізацію функції окремих органів та систем. На завершальному етапі фізичне навантаження зменшують. На початку курсу кожна вправа повторюється 4 -6 разів. Тривалість курсу – не менше 3-х місяців. Міогімнастика - метод профілактики і лікування кісткових деформацій. Вона найбільш ефективна у віці від 3 до 7 років. Проведення міогімнастики відповідає таким принципам: - систематичності,; - послідовності; - свідомості та активності,; - доступності та індивідуальності; - повторності; - наочності. Основні правила проведення міогімнастики:
В основі лікувальної дії лежить дозоване тренування певної групи м’язів, направлене на відновлення, нормалізацію порушених функцій окремих м’язів, в результаті виконання вправ, розвивається функціональне пристосування до певних нагрузок, що приводить до корекції різних функцій м’язів. При аномаліях розвитку, деформацій зубів і щелепних кістокпроводяться такі вправи: 1) при оральному розташуванні окремих зубів: тиск кінчиком язика на аномалійно розташований зуб, прикушування дерев’яної палички; 2) при вестибулярному розташуванні окремих зубів: пальцевий масаж, тобто тиск пальцем на зуб в оральному напрямку. При прогнатичному прикусі порушується функція кругового м’язу і м’яза, який висовує нижню щелепу. Для їх тренування пропонується комплекс вправ. 1) вставленими в кути рота пальцями дитина намагається розтягнути губи, долаючи їх напруження в зімкнутому стані; 2) струменем повітря, направленим через губи, складеними трубочкою змусити ритмічно, в такт повітрю, що видихається, коливатись підвішений на нитці кусочок вати. Вправи для м’язів , що висувають нижню щелепу: Дитина повнна стоячи притулитись до стінки так, щоб потилиця, лопатки, сідниці і п’ятки торкалися стіни. Потім при зімкнутих зубних рядах із відведеними назад руками повільно висовує нижню щелепу вперед до перекриття нижніми різцями верхніх. При цьому підборідок піднімається якомога вище . У такому положенні щелепа утримується 5 -10 с., потім повільно стає у вихідне положення. Вправи повторюються до відчуття легкої втоми.. По мірі підвищення тонусу м’язів, час утримання м’яза в мезіальному положенні збільшується. При прогенічному прикусі призначені вправи для тренування м’язів,що піднімають і зміщують н\щ дитально. При широко відкритому роті дитина повинна кінчиком язика доторкнутися до твердого піднебіння в місці переходу його в м’яке, потім повільно закрити рот, змістити щелепи назад. Вправи повторюють 5 -6 разів на день до появи відчуття втоми. При відкритому прикусі дитині рекомендують 5 -6 разів на день прикушувати з максимальним зусиллям жувальними зубами дерев’яну паличку. Вправи для відновлення носового типу дихання. І. Підготовчі вправи. Вихідне положення: ноги на ширині плечей, голову на тулубі тримати прямо, груди розвернуті. 1. Ноги разом, піднятися на носках , руки вгору – вдих, опустити руки – видих; 2. Видихнути. Зробити тривалий вдих та видих через ніс. ІІ . Тренування правильного носового дихання Вихідне положення:стоячи, ноги разом ,руки вздовж тулуба. 1. Повільно вдихати повітря ротом та видихати почергово, через праву і ліву ніздрі, іншу затиснувши пальцем. 2. Повільний вдих носом на рахунок 5, видих ротом, склавши губи в трубочку. ІІІ. Впарви для тренування кругового м’яза порожнини рота. 1. Губи витягнути вперед, зімкнути, склавши в трубочку, потім широко розтягнути. 2. Зімкнути губи та надути щоки, після чого, притиснувши кулаки до щік, повільно видихнути повітря через зімкнуті губи. Вправи для тренування м’язів язика при порушенні ковтання. Вихідне положення: сидячи перед дзеркалом, голову тримати прямо, плечі відведені назад та трохи опущені, груди розвернуті. 1. Рот відкритий, провести язиком від правого кута рота до лівого. 2. Рот відкритий, дістати язиком підборіддя . 3. Кінчиком язика погладжувати піднебіння по серединному піднебінному шву. Вправи для тренування м'язів , що піднімають н\щ. 1. Губи зімкнуті, зуби стиснути. Посилити тиск на зуби скороченням жувальних м’язів, потім зуби розтиснути. 2. Вправа з прикушуванням дерев’яної палички. На дерев’яну паличку надівають гумову трубочку, прокладають її між бічними зубами та утримують у такому положенні. Дитина стискує і розтискує зуби, поступово перміщуючи палочку по зубному ряду. Вправи для м'язів, що висувають н\щ. 1. Н\щ повільно висувають уперед доти, доки різальні краї нижніх різців не встановляться спереду від верхніх. У такому положенні н\щ утримують 10 сек., а потім повільно повертають у вихідне положення. 2. Ту ж вправу виконують із поворотом голови спочатку вправо, а потім уліво. Після засвоєння вправи н\щ утримують у висунутому вперед положенні якомога довше і повторюють вправу до 10 разів. Навантаження на м’язи збільшується, якщо вправу виконують стоячи. При цьому голову злегка закидають, ноги ставлять на ширину плеч, руки відводять назад, н\щ повільно висувають уперед доти, доки нижні різці установляться спереду від верхніх Протипоказами до міогімнастики є::
7. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції Питання. 1.Охарактеризувати аномалії зубів; 2. Дати визначення діастемі і тремі, охарактеризувати; 3. Клінічні ознаки скупченості зубів, кількості , формам; 4. Види аномалій прикусу, охарактеризувати; 5. Екзогенні чинники антенатальної профілактики 6. Постнатальна профілактика. 7. Міогімнастика, принципи міогімнастики. 8. Матеріали для самопідготовки студентів. А .Дати відповіді на запитання: 1. Аномалії зубів 2. Антенатальна профілактика аномалій; 3. Види дефектів зубного ряду; 4. . Постнатальна профілактика 5. Міогімнастика при аномаліях , деформаціях зубів і щелепних кісток; 6. Міогімнастика для м'язів н\щ; 7. Вправи для корекції носового типу дихання; 8. Вправи для тренування м'язів язика; Б Література: Основну: 1. Н.В. Головко „ Профілактика зубощелепових аномалій Вінниця, Нова Книга – 2005. 2. Э.М. Мельниченко « Профилактика стоматологических заболеваний» Минск «Вышейшая школа» 1990. 3. К.Н. Косенко Т.П. Терешина « Профилактическая гигиена полости рта» Изд- во КП ОГТ Одесса, 2003. 4. Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко « Современные средстваэкзогенной профилактики заболеваний полости рта».Киев « Книга плюс» 2001. Допоміжну: 1. Ж.Г. Муравянникова „ Профилактика стоматологических заболеваний” Ростов – на Дону „ Феникс”. 2. С.Б. Улитовский „ Гигиена полости рта в ортодонтии и ортопедической стоматологии” .Москва „ Медицинска Книга 3. Г.Н. Пахомов „ Первичная профилактика в стоматологии” Медицина Москва 1982. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ШЕПЕТІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ навчальної дисципліни : "Профілактика стоматологічних захворювань» |