Главная страница
Навигация по странице:

  • 1 Науково- методичне обгрнтування теми.

  • 2 Навчальні цілі лекції

  • 3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення;

  • 5. План та організаційна структура лекції.

  • 6. Зміст лекційного матеріалу: ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ

  • Карієсрезистентність забезпечується

  • Сучасна профілактика включає слідуючі міроприємства

  • Покращення функцій жувального апарату

  • Підвищення опірності зубів до карієсу препаратами місцевої дії)

  • Фітін .

  • мет роз лекій. Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань


    Скачать 2.17 Mb.
    НазваниеВступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань
    Анкормет роз лекій.doc
    Дата11.04.2018
    Размер2.17 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файламет роз лекій.doc
    ТипДокументы
    #17929
    страница12 из 19
    1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19
    ТЕМА: Профілактика карієсу зубів.
    Кількість годин: 4

    Для студентів

    зі спеціальності 5.12010104 «Стоматологія»

    Викладач : О.В.Захарчук


    1 Науково- методичне обгрнтування теми.
    Карієс є найбільшою проблемою в стоматології. Прогресуюче пошкодження твердих тканин зуба, ускладнюється запаленням пульпи і навколоверхівкових тканин, є причиною болей, що приводять до втрати зубів і може бути джерелом захворювання внутрішніх органів.Значна поширенність карієсу зумовлює актуальність профілактики цієї хвороби.


    2 Навчальні цілі лекції
    Студент повинен знати:

    - етіологічні фактори виникнення карієсу;

    - карієсрезистентність, карієссприятливість;

    - міроприємства сучасної профілактики;

    - екзогенна профілактика карієсу;

    - ендогенна профілактика карієсу;

    - герметизація фісур;
    - санація.
    3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця
    - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення;

    - тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів;

    - виховування відповідальності за свої професійні дії;

    - сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег.


    4. Міждисциплінарна інтеграція


    Дисципліна

    Знати

    Вміти

    1 Попередні:

    Анатомія

    Анатомічні особливості

    зубів

    Характеризувати будову

    зубів

    Фармакологія

    Фармакологічну дію

    препаратів

    Застосовувати препарати


    2. Внутрішньо-

    предметна інтеграція

    Фізіотерапія

    Лікарський електрофорез

    Проводити електрофорез з

    препаратами кальцію,

    фосфору.


    5. План та організаційна структура лекції.





    Основні етапи лекцій та їх зміст

    Цілі

    рівні

    Типи лекцій, методи і засоби активізації стедентів, обладнання.

    Розподіл

    часу

    I.

    1.

    Підготовчий етап

    Організація заняття.










    2.

    Визначення навчальних цілей і їх мотивація




    лекція




    II.

    Основний етап.













    План викладання лекційного матеріалу:

    1. Карієсогенні

    фактори;

    2. Карієсогенна

    ситуація

    ( карієсрезистентність, карієссприятливість);

    3.Міроприємства

    профілактики;

    4. Ендо і екзогенна профілактика карієсу;

    5. Герметизація фісур;
    6. Санація .


    II

    таблиці :

    - „етіологічні чинники карієсу”;

    - „ Класифікація герметиків”

    -„ Препарати для ремтерапії

    - „ Види герметизації”

    .

    85-90%

    III

    Заключний етап

    1. Резюме лекцій, закріплення основних положень лекцій.




    питання







    2. Відповіді на запитання




    питання , завдання.







    3. Завдання для самопідготовки студентів.




    література.

    І. Заяць, Л.О. Жуковська. « Профілактика стоматологічних захворювань »Видавництво» Новий Світ-2000» Львів- 2010

    Ст 165-178.






    6. Зміст лекційного матеріалу:

    ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ

    Значна поширеність карієсу та інтенсивність ураження ним зумовлюють актуальність профілактики цієї хвороби. У виникненні каріозного процесу приймають участь етіологічні фактори (карієсогенні). До них відносять:

    • мікрофлора порожнини рота;

    • характер і режим харчування, вміст фтору у воді;

    • кількість і якість слиновиділення;

    • загальний стан організму;

    • екстримальні дії на організм ( стресові ситуації);

    Всі карієсогенні фактори поділяються на загальні і місцеві.

    Загальні:

    1. Неповноцінне харчування і питтєва вода;

    2. Соматичні захворювання;

    3. Екстримальні дії на організм;

    4. Спадковість;

    Місцеві фактори:

    1. Зубна бляшка і зубний наліт;

    2. Порушення властивості слини і ротової рідини;

    3. Залишки їжі, які містять вуглеводи;

    4. Резистентність зубних тканин;

    5. Неповноцінна структура емалі;

    6. Стан пульпи зуба;

    7. Стан зубощелепової системи в період закладки.

    Карієсогенна ситуація створюється тоді, коли любий карієсогенний фактор чи група їх, діючи на зуб, роблять його менше стійким до дії кислот. Клінічно в порожнині рота карієсогенна ситуація проявляється слідуючими симптомами:

    а) погана гігієна порожнини рота;

    б) багато зубного нальоту і зубного каменю;

    в) наявність множинних каріозних плям;

    г) кровоточивість ясен.

    Однак в регіонах з високою розповсюдженністю карієсу є люди, в яких карієс відсутній, що дозволило виділити карієсрезистентність.

    Існує карієсрезистентність і карієссприятливість.

    В карієсприятливих зубах патологічний процес виникає швидше і залежить від загального стану організму, Сприяють цьому:

    - неповноцінне дозрівання емалі;

    дієта з дефіцитом білків, макро- і мікроелементів, надлишком вуглеводів;

    • вода з недостатньою кількістю фтору;

    • відсутність пелікули;

    • склад ротової рідини, її концентрація. В’язкість, кількість і швидкість протікання;

    • біохімічний склад твердих тканин зуба;

    • стан судино-нервової системи;

    • функціональний стан органів і систем організму в період формування і дозрівання тканин зуба;

    • неправильний розвиток зуба внаслідок загальних соматичних захворювань.

    Резистентність зубів до карієсу формується у людей , в яких не було хронічних супутніх хвороб, які харчуються повноцінною їжею , що містить необхідні макро і мікроелементи.

    Карієсрезистентність забезпечується:

    • хімічним складом і структурою емалі;

    • наявністю пелікули;

    • оптимальним хімічним складом слини і ротової рідини;

    • достатньою кількістю ротової рідини;

    • низьким рівнем проникливості емалі зуба;

    • доброю жувальною нагрузкою і самоочищенням поверхні зубів;

    • властивостями зубного нальоту;

    • хорошою гігієною порожнини рота;

    • особливостями дієти;

    • правильним формуванням зачатків і розвитком зубних тканин;

    • своєчасним дозріванням емалі після прорізування зуба.

    Тому стоматологічна допомога має стати якісною, набути профілактичного напрямку.

    Вона має включати систему:

    • державних профілактичних заходів ( охорона навколишнього середовища, охорону здоров’я матері і дтини)

    • соціальних заходів спрямованих на профілактику карієсу, пов’язаних із забезпеченням здорового способу життя- дотримання раціонального режиму праці та відпочинку)

    • медичних заходів спрямовані на розробку і впровадження етіологічно і патогенетично обгрунтованих засобів і методів впливу на організм та органи ротової порожнини з метою підвищення їх стійкості до карієсу)

    • гігієнічно-виховні заходи (гігієнічне виховання населення з питань стоматології, поширення знань про здоровий спосіб життя, прищеплення навичок з догляду за органами ротової порожнини.)

    Сучасна профілактика включає слідуючі міроприємства:

    1. Раціональне харчування;

    2. Покращення функції жувального апарату

    3. Підвищення опірності зубів до карієсу препаратами місцевої дії;

    4. Санація порожнини рота;

    5. Особисту гігієну порожнини рота;

    6. Санітарно-освітню роботу.

    *( Раціональне харчування) Ендогенна , без лікарська профілактика карієсу має розпочатися ще в антенатальний періоді розвитку дитини. Це зумовлено тим, що процеси формування і мінералізації зубів починаються в ембріональний період розвитку дитини і тривають після її народження. Закладення , формування і первинна мінералізація тимчасових зубів відбувається в антенатальний період розвитку дитини. Закладення і формування зачатків постійних зубів розпочинається на 4-5 му місяці вагітності, процес первинної мінералізації коронок постійних зубів завершується на 7-8 му році життя.

    Для стоматологічного здоров'я дитини особливо важливо ще у період вагітності матері забезпечити достатнє поступлення в організм макро- і мікроелементів, вітамінів, білків. До четвертого місяця вагітності можна забезпечити правильним харчуванням. Для цього здорова жінка новина отримувати на добу: молока - 2 склянки, сиру -150 ц сметани -1 /З склянки, твердого сиру - 20 г, масла вершкового - 60 г, олії рослинної1-10 г (одна чайна ложка), рибопродуктів - 100 г, м'яса - 100 г (1-2 котлети, 2-3 фрикадельки і т.д.), 1 яйце, овочів -500г, фруктів - 200 г, хліба житнього і пшеничного - по 200-250 г (2-4 скибки), цукру і кондитерських виробів - 60 г.

    У другій половині вагітності у зв'язку зі швидким ростом плоду, закладкою і формуванням постійних зубів вживання молока необхідно довести до 3-4 склянок на день (у тому числі склянку кефіру), сиру - до 200 г, яєць - 2 шт., рибопродуктів -до 300 г, м'яса відварного-до 150 г, а вживання вершкового масла слід зменшити до 40 г (тобто, на 1/3). Якщо харчуванням не вдається цього досягти, то, починаючи з четвертого місяця, варто приймати спеціальні вітамінно-мікроелементні комплекси типу „Прегнавіт ".

    Дитина народилася, а матері потрібно пам'ятати, що харчування її повинно бути й надалі збалансованим, із достатнім вмістом найважливіших мінералів та вітамінів.

    Суттєве значення має стан здоров’я дитини на 1-му році життя та харчування її в цей період. Дитині необхідно забезпечити грудне вигодовування до 6 місяців без догодовування, а з 6 місяців і мінімум до 1 року - разом із додатковими продуктами.

    Природне вигодовування має важливе фізіологічне значення для гармонійного розвитку дитини. Із грудним молоком дитина одержує не тільки всі необхідні інградієнти їжі, які легко засвоюються, але і ферменти, гормони, а також захисні фактори (імуноглобуліни, лізоцим, біфідофактор і т.д.), а сам акт смоктання стимулює інтенсивний розвиток щелеп. Все це у комплексі дозволяє правильно формуватися зубо-щелеповій системі дитини .

    Діти старшого віку і дорослі повинні споживати протягом дня в середньому 80-100г білків, у середньому - 0,7 г на маси тіла людини . Білок є структурною та функціональною основою м'язевих і нервових волокон, сполучної тканини та внутрішніх органів, а також каркасом для мінеральних компонентів кістки коміркового відростка .Необхідно також отримувати 400-500 г вуглеводів (незамінне джерело енергії для організму), 80-10г жирів, до 0,1 г вітамінів, до 20 г солей..

    Певне значення має збалансованість мінерального складу харчових продуктів, а саме: оптимальними є співвідношення кальцію і фосфору- 4:5, магнію і кальцію 1:3, фтору і кальцію 1:2..Найбільше збалансовано щодо вмісту кальцію, фосфору і жирних кислот є козине молоко, кальцію і фосфору- абрикоси, персики, вишня, слива, черешня.морська та річкова риба; щодо кальцію, фосфору і магнію- яблука, редис, квасоля, гарбуз, капуста білокачанна, риба. Найбільша кількість водорозчинних сполук фтору міститься у вищих сортах чаю і морській капусті.Профілактичний ефект фтору заключається в підвищенні емалі до розчиняючої дії кислот. Якщо в період мінералізації твердих тканин зуба є достатня кількість іонів фтору, то апатити емалі стають міцнішими внаслідок заміни іонів ОН на іони F в гідроксіапатиті і збільшення фторапатитів.Але встановлено, що поступлення фтору в більших концентраціях веде до розвитку флюорозу.Кількість фтору в організмі залежить від його вмісту у питній воді і харчових продуктах.. Щоб забезпечити достатнім вмістом іонами фтору проводять штучне фторування води, додаючи на водогінних станціях різні сполуки фтору. Норма фтору у воді -1-1,2мг\л. В тих районах, де неможливо профторувати воду проводять фторування кухонної солі, молока. Велика кількість мікроелементів міститься в морепродуктах:м‘ясі криля, мідіях, пасті „Океан”

    Найкращим джерелом кальцію є молочні продукти,які сприяють повноцінній мінералізації емалі..Вміст кальцію в молоці становить 120мг\%, у сирі-135мг\%, у сирковій масі-95-160мг\%, 0,5л молока забезпечує добову потребу дитини (школяра) в кальції. Джерелом кальцію є також бобові, горіхи, яєчний порошок, вівсяна крупа, м’ясо, овочі, фрукти. Засвоєння кальцію активізується достатнім поступленням в організм вітаміну Д

    Найнесприятливіший вплив на тверді тканини зубів чинять вуглеводи ( сахароза, фруктоза, глюкоза), які ферментуються мікроорганізмами зубного нальоту з утворенням органічних кислот, здатних посилювати процеси демінералізації емалі.З метою зниження карієсогенного впливу вуглеводів слід рекомендувати пацієнтам зменшити вживання цукру, не утримувати довго в ротовій порожнині солодку їжу ( льодяники, карамель,т.щ).

    Досить простими щодо виконання та ефективними є такі рекомендації: не їсти солодкого на ніч, а також у проміжках між прийомами їжі, не вживати солодке як останню страву. Якщо ці рекомендації порушуються, слід почистити зуби або прополоскати ротову порожнину.

    * (Покращення функцій жувального апарату).

    У рекомендаціях слід пам’ятати, що їжа- це чинник самоочищення ротової порожнини, природного звільнення від м’якого зубного нальоту. Самоочищення здійснюється за допомогою акту ковтання, рухів губ, язика, щік, щелеп і потоку слини.

    У сучасної людини самоочищення ротової порожнини утруднено у зв'язку із такими причинами: '

    1) зростаючою редукцією зубощелепового апарату;

    2) масовим ураженням карієсом ;

    3) ураження захворюваннями тканин пародонта;

    4) аномаліями і деформаціями прикусу;

    5) характером їжі, значна частини якоїє клейкою, м'якою, в'язкою, завдяки чому вона легко накопичується у численних рєтенційних пунктах:

    6) жувальними лінощами,

    Тому одним із шляхів посилення самоочищення ротової порожнини є вживання твердої їжі ( сирі овочі, тверді фрукти) .Хороше тренування зубо-щелепової системи відбувається під час вживання твердої сухої їжі, що підвищує слиновиділення. Тверду їжу рекомендують дітям для вироблення у них звички до жування, для поліпшення росту й розвитку зубо-щелепної системи. Бажано вживати овочі і фрукти після солодкої, липкої, м’якої їжі, а також у проміжках між основними прийомами їжі.

    * (Підвищення опірності зубів до карієсу препаратами місцевої дії)

    Ендогенна ( загальна)профілактика карієсу зубів – забезпечення високої резистентності організму і зубів людини до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

    Безлікарська ендогенна профілактика включає:

    • зміцнення соматичного здоров’я дитини;

    • лікування хронічних захворювань;

    • раціональне харчування;

    Лікарська ендогенна профілактика включає:

    • прийом препаратів кальцію, фосфору,фтору

    • прийом вітамінів ( групи А,С,Д,В), мікроелементів.

    Препарати кальцію.

    Кальцію глюконат – порошок, таблетки по 0,5 і 0,25 г, розчин 5%.

    Призначають в таблетках дітям до 1 року по0,5 г;

    2-4 років -1 г;

    5-6 років-1,5 г;

    7-9 років-1,5-2 г;

    10-14 років-2-3 г 2-3 рази на добу. Курс лікування-1місяць. Через 3 місяці курс повторюють.

    Дія: іони кальцію приймають участь в передачі імпульсів, скороченні м’язів. Кальцій необхідний для формування кісткової тканини, зміцнює проникливість судин,має протиалергічну , протизапальну дію.

    Кальцію лактат В порівнянні з кальцієм глюконатом є більш ефективним , оскільки формує в кишечнику середовище, яке сприяє всмоктуванню кальцію. Випускається в порошку і в таблетках по 0.5 г, 5-10% (.Вживають діти по 1 таб 2- 3 рази на день). Не рекомендується запивати молоком. Із дієти виключити продукти які містять щавелеву, оцтову і жирні кислоти.

    Кальцію гліцерофосфат . Форма випуску: гранули по 100 гр, табл. Призначають в середину по 0.05-0,2 г на прийом. Курс лікування -1 місяць. Повторний курс –через 3 місяці. Гранули гліцерофосфату містять кальцію гліцерофосфату 10 частин, натрію гліцерофосфату 2 частини, цукру 88 частин. Приймають по 1\2-1 чайній ложці 2-3 рази на добу.

    Обмін кальцію пов’язаний із обміном фосфору. Добова потреба організму у фосфорі становить 1,5 г. Для нормального фосфорно-кальцієвого обміну , важливе не лише надходження фосфору, але і його засвоєння. Всмоктування кальцію і фосфору регулюється кальциферолом ( вітаміном D1) і паратином.

    Препарати фосфору.

    Фітін . Форма випуску : порошок і таблетки по 0,25. У препараті міститься 36% фосфорної кислоти. Як і інші препарати фосфору стимулює кровотворення, посилює ріст і розвиток кісткової тканини, нормалізує стан кісткової системи при хворобах, пов’язаних з недостачею фосфору в організмі. Призначають 3 рази на добу протягом 6-7 тиж після їди, дітям віком до 1 року- 0,05-0,1 г, 1-2 рази в день;

    до 2 років-0,1 г, 2 -----„--------

    3-4 років-0,15 г, 2-----„ -------

    5-6 років-0,2 г, 2-3 рази в день

    7-9 років-0,25 г , 2-3 -----„-------

    10-14 років-0,25 г-0,3 г 2-3-----„------.

    Сполуки фтору можуть надходити до організму з питною водою, фторованим молоком, кухонною сіллю, таблетками, або краплями фториду натрію.

    Покази до призначення сполук фтору:

    • Висока поширеність карієсу серед населення;

    • Низький вміст фтору в питній воді;

    • Відсутність джерел надходження фтори дів.

    Норма фтору- 0,8-1,2мг\л.

    Добова потреба- 1,2мг.
    1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19


    написать администратору сайта