мет роз лекій. Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань
 Скачать 2.17 Mb.
|
|
Залізо (Fе) В організм людини залізо надходить з їжею. Харчові продукти тваринного походження містять залізо в найбільш легко засвоюваній формі. Велика кількість заліза міститься в яловичині, у яловичій печінці, рибі (тунець), гарбузові, устрицях, вівсяній крупі, какао, горосі, листовій зелені, інжирі, родзинках, пивних дріжджах. В організмі дорослої людини міститься близько 3-5 г заліза; майже 2/3 цієї кількості входить до складу гемоглобіну. Вважається, що оптимальна інтенсивність надходження заліза становить 10-20 мг/добу. Основною функцією заліза в організмі є перенесення кисню. Залізо входить до складу гемоглобіну Причини дефіциту заліза: неповноцінне харчування, вегетаріанська дієта, зниження всмоктування заліза в кишечнику.Основні прояви дефіциту заліза: анемії, головні болі ,слабість, втомлюваність, непереносимість холоду, зниження пам'яті . Вітаміни - (лат. vita -- життя) -- органічні сполуки різної хімічної природи, які необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Вони беруть участь у засвоєнні їжі, підвищують працездатність людини, стійкість організму до захворювань, позитивно впливають на стан шкіри, волосся та нігтів, поліпшують обмін речовин. Майже всі вітаміни організм одержує у готовому вигляді, переважно з рослинної їжі, крім вітаміну К, який синтезується у печінці і деяких груп В, що синтезуються в кишечнику. При нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) або надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання. В залежності розчинятися вітаміни поділяють на 2 групи: водорозчинні, і жиророзчинні . Водорозчинні: Аскорбінова кислота ( вітамін С) Біотин (вітамін Н) Біофлавоноїди (віт Р) Нікотинова кислота, ніацин ( вітамін РР) Пантотенова кислота( вітамін В3) Піридоксин ( вітамін В6) Рибофлавін ( вітамін В2) Тіамін ( вітамін В1) Фолієва кислота (фолацин) Цианкобаламін( вітамін В12) Жиророзчинні: Кальциферол ( вітамін Д) Ретинол ( вітамін А) Токофероли ( вітамін Е) Філохінони ( вітамін К) Водорозчинні вітаміни Вітамін В1( тіамін)регулює білковий, жировий, вуглеводневий і мінеральний обміни, діяльність органів кровотворення , функцію нервової системи. Потреба тіаміну для дорослої людини становить 2--3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів. Міститься вітамін в злакових, в дріжджах, гречаних крупах, житньому борошні, вівсяних крупах, м’ясі. Недостатність вітаміну може виникнути при вживанні хліба переважно із муки тонкого помолу, захворюваннях кишково шлункового тракту, що зв’язано з порушенням всмоктування вітаміну. При гіповітамінозі відмічається головна біль, роздратованість, послаблення пам’яті, зниження апетиту, болі в животі, тошнота. Вітамін В2 (рибофлавін), бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, впливає на синтез гемоглобіну. Він покращує гостроту зору, позитивно впливає на органи травлення, кровотворення, регулює дихальну і нервову системи. Добова потреба у вітаміні - 2 - 2,5 мг. Гіповітаміноз В2 розвивається при захворюваннях кишок ( ентеритах, колітах). Ранніми ознаками недостатності цього вітаміну є ураження губ. Спочатку вони блідніють, потім виникає почервоніння, тріщини. Одночасно в кутиках рота з’являються міхурці, тріщини і кірочки. Виникає біль і печія язика, язик стає червоним і гладким. На шкірі може відмічатися відлущування, особливо в ділянці носо-губних складок, повік, вушних раковин. В очах виникає різь, печія, з’являється сльозотеча, боязнь світла, зниження гостроти зору в темноті. Виникає головна біль, відчуття поколювання в ногах. Вітамін В6( піридоксин) бере участь в обміні білків, амінокислот і жирів, утворенню вітаміну РР. Впливає на кровотворення, жировий обмін. Добова потреба - 2-3 мг.. Вітамін міститься в дріжджах, висівках, печінці, гречці, картоплі. Недостатність віт В6 зустрічається рідко, він може синтезуватися бактеріальною флорою кишок. При його недостачі виникає сонливість, дратівливість, апатія, нудота, запалення шкіри, язика, губ, випадіння волосся. Вітамін В12( ціанкобаламін) регулює процеси кровотворення. Добова потреба складає 2 мкг . Основним джерелом є продукти тваринного походження ( гов’яжа печінка, нирки, серце, сир, яєчний жовток). Єдиний вітамін, що містить мінеральні елементи. При гіповітамінозі В12 розвивається злоякісне малокрів’я , що проявляється головокружінням, загальною слабкістю, задишкою при фізичній напрузі, пораження нервової системиаж до паралічів. Порушення зі сторони шлунково-кишкового тракту - стійкі проноси. Запальні процеси слизових - яскраво-червоний язик, гладкий без сосочків. Приймають вітамін В12 для лікування печінки (захворювання Боткіна, цироз) і нервової системи (радикуліти і пієлонефрити). Функції В12: формує і відновлює еритроцити, у дітей сприяє росту і покращення апетиту, підтримує здоровий стан нервової системи, покращує пам'ять та концентрацію. Фолієва кислота ( фолацин, В9) також бере участь в кровотворенні, стимулює процеси росту і розвитку. засвоєння цукру та амінокислот . Добова потреба -200мкг на добу. Функції: підтримує шкіру здоровою, захищає від кишкових паразитів і харчових отруєнь, покращує апетит при виснаженні. Міститься в темно-зелених овочах, моркві, печінці, яєчному жовтку, рибі, абрикосах, гарбузах, авокадо, бобах, капусті, дріжджах але при варці вона руйнується. При її нестачі розвиваються запальні процеси в порожнині рота, уражається кровотворна система. Вітамін РР (Нікотимнова кислотам ) нормалізує рівень холестерину, бере участь в клітинному диханні, розширює судини, пришвидшує кровообіг. Д обова потреба – 14 – 28 мг. Джерелом вітаміну РР є продукти тваринного і рослинного походження ( серце , нирки, м’ясо, соя, горох, дріжджі , квасоля , гречана крупа, картопля, солодкий перець) При недостатності вітаміну виникає пелагра. Ознаки: розлади шлунково-кишкового тракту - діарея (проноси), ураження шкіри - дерматит. Запалення слизових - гіпертрофія сосочків язика. Деменція, втрата пам`яті. Ерітема тильної сторони рук, шиї. Неврастенія, різке зниження шлункової секреції.При гіповітамінозі шкіра на відкритих частинах тіла червоніє, стає шершавою, темною. Язик набуває червоно кольору, в ньому з’являються тріщини, виразки. Вітамін Н ( біотин) приймає участь в обміні вуглеводів, амінокислот. Добова потреба – 0,15 -0,3 мг . Недостатність біотину розвивається при вживанні великої кількості сирих яєць. Гіповітаміноз проявляється відлущуванням шкіри, біль в м’язах, в’ялістю, депресією, нудотою, випадання волосся, деформацію нігтів. Вітамін С (аскорбінова кислота) впливає на утворення колагену, посилює імунітет, фагоцитоз. Добова потреба -55 -108 мг. Джерелом вітаміну С є шипшина, чорна смородина, цитрусові, яблука, томати , капуста, картопля, агрус, болгарський перець. Аскорбінова кислота не стійка до дії високих температур, вона втрачається при довгому зберіганні фруктів. При відсутності цього вітаміну виникає хвороба – цинга.Її ознаки: виснажене обличчя, набряклі, кровоточиві ясна; на тілі безліч червоних плям, синців від крововиливів, ламкість кісток, втрата апетиту, знижена опірність до захворювань, біль в гомілках, сухість шкіри, розхитування зубів. При С - гіповітамінозі знижується стійкість організму до різних захворювань. А саме: захворювання ШКТ, органів дихання, виникає кровоточивість ясен, набухання між зубами, випадання зубів, загальна слабкість, втомлюваність, гіпотермія..Гіповітаміноз найчастіше спостерігається на весні, у зв'язку нестачею продуктів рослинного походження. Вітамін Р міститься в тих же продуктах, що і аскорбінова кислота. Він укріпляє судини, допомагає в накопичуванні аскорбінової кислоти. Добова потреба – 25мг. Недостатність вітаміну Р приводить до підвищення проникливості стінок судин і появі точкових крововиливів на шкірі Жиророзчинні вітаміни засвоюються тільки при вживанні їх в їжі з жиром ( морква з олією) Вітамін А- (вітамін росту - ретинол).Він частково поступає в організм в готовому вигляді. Віт А міститься переважно в жирах тваринного походження. Найбільше його в риб’ячому жирі, печінці, сметані, яєчному жовтку, небагато в жирі молока. Рослинні продукти теж мають каротин: морква, помідори, плоди шипшини і обліпихи, абрикоси, салат, гарбуз, зелена цибуля, перець. Потреба у вітаміні становить 1000мкг на добу (1\3 – самого вітаміну і 2\3 – каротину.) При відсутності, або недостачі віт А затримується ріст організму, порушується стан шкіри і слизових. Шкіра стає сухою, шершавою, набуває жовтувато-сірого забарвлення; різко знижується опірність шкіри і слизових , тому виникають різні шкірні ураження і ураженя слизових. Недостача вітаміну А викликає тяжкі захворювання очей ( куряча сліпота) , випадання волосся. Надлишок приводить до аномалій розвитку щелеп, язика, губ.Найбагатші на каротин ті частини рослин і плоди, які забарвлені у оранжево-червоний або зелений колір. Багато цієї речовини в моркві, червоному перці, помідорах, кропиві, шпинаті, салаті, гарбузі, зеленій цибулі, петрушці, щавлі, персиках, абрикосах, плодах обліпихи і шипшини.Вітамін А і каротин мають чудову властивість накопичуватися в організмі і зберігатися більше року, тому достатньо наситити себе в літньо-осінній період . Резерв вітаміну А може витрачатися впродовж 2-3 років. Вітамін Д2 (кальцифероли). В організмі людини є у видах двох речовин: ергокальциферола ( вітаміну Д2) і холекальциферола ( вітаміну Д3).Вони перетворюються у активні форми вітаміну. Добова потреба-100 МО ( міжнародних одиниць) на добу. Джерелом вітаміну Д є риб’ячий жир, вершкове масло, молоко, жовток яєць. Вітамін Д може утворитись в самому організмі під впливом ультрафіолетового опромінення. Дія: регулює кальцій –фосфорний обмін, сприяє їх всмоктуванню із кишечника і відкладання в кістках. Авітаміноз проявляється у дітей рахітом- зміни в кістковій тканині ( порушується всмоктування кальцію із кишечника, знижується його кількість в крові, кістки стають м’якими і викривляються). Вітамін Е (токоферол) що по-грецьки означає «народження немовляти» і указує на роль цього вітаміну в репродукції.Цей вітамін впливає на жировий, білковий, вуглеводневий обмін. Стимулює діяльність м’язів, утворенню гормонів. Добова потреба для чоловіків – 15 МО, для жінок – 12 МО. Основне джерело - є олія, також вітамін Е міститься в яйцях, хлібі із муки грубого помолу крупах, бобових, молоці, рибі, овочах і фруктах. Вітамін К ( філохінон) підвищує згортання крові, зменшує проникливість капілярів, необхідний для утворення протромбіну в печінці . При нестачі вітаміну К підвищується кровоточивість під шкіру, суглоби. Можливі носові кровотечі, кровотечі з ясен. Добова потреба вітаміну К - 2 мг, за рахунок вживання рослинної їжі. Частково вітамін К виробляється мікрофлорою кишечника. Продукти багаті на вітамін К: цвітна, білокачанна капуста, шпинат, щавель, томати, гарбузи, печінка, м’ясо, яйця. Основні принципи побудови харчових раціонів. При розумовій праці у зв’язку з тим, що м’язи ненапружені, харчування повинне бути помірним. Під час організації раціонального харчування для визначення енергетичної цінності і нутрієнтного складу харчового раціону керуються «Нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії різних груп здорового населення». При розумовій праці підвищується потреба в білках, необхідно включати продукти які мають вітаміни. Жири також є біологічно цінні продукти. Але енергетична цінність жирової їжі не повинна перевищувати 33 % загальної енергетичної цінності їжі. В харчуванні людей розумової дії необхідно обмежити вуглеводи, особливо прості. Підвищення цукру ( більше 50 г на добу) при малорухомому образі життя може призвести до збільшення маси тіла і ожирінню. Важливо для забезпечення повноцінності раціону харчування людей розумової праці має включення в нього великої кількості овочів і фруктів – багатих джерел вітамінів, мінеральних солей. Обов’язково потрібно включати кисломолочні продукти. Вживати їжу потрібно 4-5 разів на день, в результаті чого створюється рівномірна нагрузка на травну систему. Неможна приймати їжу перед сном. Вечеряти слід за 3 години до сну. Харчування вагітної жінки. Природне годування дитини першого року життя. Антенатальна профілактика спрямована на підтримання здоров’я вагітної жінки, профілактику в неї соматичних та інфекційних хвороб у цей період, а також забезпечення повноцінного харчування. Закладка фолікулів молочних зубів у зародка проходить на 7- неділі внутріутробного розвитку, на 5-му місяці вагітності закладаються фолікули першого постійного зуба(6-го), на 8-му місяці- фолікули постійних різців і ікол. Тому хвороби і травми вагітної жінки, нервові і психічні перегрузки, неповноцінне харчування, куріння, алкоголь мають шкідливий вплив на здоров’я дитини. Внаслідок чого в зубо-щелеповій системі це може проявитися втратою чи пошкодженням зачатків, незарощенням верхньої губи і піднебіння ( при захворюванні краснухою), неправильна форма кісток лицевого скелету. Раціональне харчування вагітної жінки має велике значення для нормального протікання вагітності, родів, розвитку плоду і новонародженого. Воно є ефективним засобом в попередженні народження великого плоду. В першій половині вагітності харчування повинне бути таке як і до вагітності. Воно повинне бути повноцінним і різноманітним. Енергетична цінність раціону вагітних з масою тіла 55 – 60 кг складає 10048- 11304 кДж. Така енергоцінність досягається за рахунок включення 110 г білків. 75 г жирів і 350 г вуглеводів . Вагітним з масою тіла 70 -75 кг рекомендується раціон енергетичної цінності 11304 – 12142 кДж, який включає 120 -125 г білків 75 -85 г жирів і 360 -400г вуглеводів. На добу, вагітній жінці потрібно : молока 2 стакани, сиру- 150 г, сметани-1\3 стакана, масла -60 г, олії -10 г, рибопродуктів – 100 г, м’яса – 100 г, овочів – 500 г, цибулі – 35 г, картоплі – 250 г, фруктів – 200 г, цукру і кондитерських виробів – 60 г. В раціоні вагітної повинні бути продукти, багаті мінеральними солями, вітамінами, білками, жирами і вуглеводами. Жінка повинна харчуватись 4 рази на день з 4-4,5 годинними перервами. Краще вживати ряд продуктів в натуральному вигляді. Велика кількість амінокислот міститься у всіх тваринних білках ( гов’ядині, м’ясі кролів, кур). Рекомендують вживати буряк , який містить необхідну кількість амінокислот, корисних для повноцінного формування органів і тканин порожнини рота, а також капусту, горіхи, морську капусту, морську рибу. Вагітній жінці потрібно щоденно вживати 1,5 г кальцію, 2,5 фосфору, 3мг фтору, 2,5 мг вітаміну В1, 5000-10000 МЕ вітаміну Д на добу. Потреба в цих речовинах зростає з 5-го місяця вагітності. Існують спеціально розробленні композиції вітамінів і мінералів для вагітних „ Прегнавіт”. В першій половині вагітності рекомендовано 4- разове харчування: сніданок, другий сніданок, обід, вечеря. За дві години до сну корисно випити стакан кефіру. В другій половині вагітності в зв’язку з швидким ростом плоду, з закладкою і формуванням постійних зубів на 1\4 збільшується кількість білків. Вуглеводи вживаються у звичайній кількості ( при надлишку вони перетворюються в жир). Така корекція харчування досягається, якщо потребу молока довести до 3-4 стаканів на день( в тому числі стакан кефіру), сир –до 200 г, рибопродуктів до 300 г, м’яса відвареного до 150 г, масла слід зменшити до 40 г. В другій половині вагітності їжу потрібно приймати 5 – 6 разів на день. Для забезпечення вагітних повноцінними білками необхідно використовувати в харчуванні молоко , кефір, нежирний сир, яйця, м’ясо, рибу. М’ясо і рибу рекомендується вживати у відвареному вигляді. Корисні овочеві, круп’яні чи фруктові супи. Із тваринних жирів вагітним краще вживати масло, яке легко засвоюється. Для нормального протікання вагітності необхідно щоденно вживати 25 г олії. Потреба вагітної у вуглеводах забезпечується за рахунок продуктів, які багаті харчовими волокнами, джерелом яких є хліб з муки грубого помолу, овочі, фрукти. Для попередження народження крупних дітей і розвитку ожиріння у матерів важливо обмежити в харчуванні вміст вуглеводів: цукру ( до 40 -50 г на день) , солодощів, варення, цукерок. Джерелом вуглеводів є крупи: гречана, вівсяна, рисова, манна , пшоно. Важливе значення для нормального протікання вагітності і нормального розвитку плоду мають вітаміни. Потреба у вітамінах задовольняється використанням овочів, фруктів , печінки, риби, яєць, молока, сиру, бобових, круп. Вітаміни рекомендовано вагітним у такій кількості: віт В1 -1,7 мг, віт В2 – 2 мг, віт В6 – 2 мг, віт В12 – 4 мкг, фолієвої кислоти – 600мкг, віт РР. – 19 мг, віт С – 72 мг, віт А – 1250 мкг, віт Е – 15 МЕ, Віт Д2 – 500МЕ. В раціон харчування вагітних жінок повинні входити в оптимальних кількостях і співвідношеннях мінеральні солі ( кальцій, фосфор, магній, калій, залізо). Так співвідношенні Ca і фосфору ( від 4:5 до 1:1), магнію і кальцію як 1:3, вмісту цинку і марганцю до 1\ 100, кальцію і міді 1\500 – 1\ 750, фосфору – до 1\ 100 . Потреба у них задовольняється за рахунок вживання різних продуктів. Найбільш близькі до формули сбалансованого мінерального складу по кальцію, фосфору і жирним кислотам козяче молоко, по кальцію, фосфору, магнію-агрус ,яблука, морква, редька, квасоля, гарбуз, капуста квашена, по кальцію і фосфору –абрикоси, персики, вишня, слива, буряк, горбуша, морський окунь, тюлька, хамса. Вживання харчової солі в першій половині вагітності слід зменшити до 10 – 12 г, в другій – до 6- 8 г , в останні 2 міс вагітності – до 5г на добу. Кількість рідини в раціоні не повинно перевищувати 1 – 1,2 л на добу. При складанні меню доцільно суміщати продукти наприклад м’ясо і рибу, багаті фосфором продукти слід супроводжувати гарніром , багатим кальцієм (картопля, капуста, крупи з гречки, вівса, ячменю, квасолі, гороху). Із штучних продуктів багато кальцію є в ірисі , халві, молочному шоколаді, але кальцій є найбільш дефіцитним елементом в дієті. Всі солі кальцію, крім лактату, погано розчинні і погано засвоюються. Він міститься в молоці ( в 1 літрі молока – 1,2 г кальцію), в сирі ( в 100 г -0,9 г кальцію). Покращує засвоєння в кишечнику кальцію кисле середовище. Для засвоєння кальцію і фосфору необхідна активізація утворення вітаміну Д . Засвоєння кальцію активується ультрафіолетовим опроміненням і достатнім поступленням в організм вітаміну Д. В умовах сонячного „ голодання” кальцій посиленно виділяється, тому протягом листопада-лютого вагітним необхідно проводти опромінення кварцевими лампами. М’ясо, риба повинні входити переважно у денний раціон прийому їжі. Показником нормального протікання вагітності і правильно організованого харчування вагітної є оптимальна прибавка маси тіла у другій половині вагітності яка не перевищує 250 – 300 г на неділю. Так добовий набір продуктів для вагітних у другій половині вагітності становить : м’яса -120 г, яєць – 1, риби – 100г, сиру – 150 г, кефіру -200г, молока – 250 г, сметани – 30 г, масла – 15 г, олії - 25 г, цукру – 50 г, хліба житнього – 100 г, хліба пшеничного – 100 г, мучної випічки – 100 г , буряків – 100 г, моркви - 100г , овочів – 200 г , цибулі – 35 г, фруктів – 200 г . Природне вигодовування. Природне вигодовування-це таке вигодовування, коли дитина протягом 5 міс життя одержує тільки молоко матері. Материнське молоко є найкращою їжею для дитини 1- го року життя. Біологічна цінність його полягає в тому, що всі необхідні інградієнти перебувають у таких кількостях і співвідношеннях , які найповніше задовольняють потреби інтенсивного росту дитини на 1-му році життя. За умови співвідношення білків, жирів і вуглеводів у грудному молоці відповідно 1:3:6 створюються оптимальні умови перетравлювання і всмоктування їх. Грудне молоко містить в середньому 1,2 % білка, 3,5 -4 % жиру, 7% цукру, 0,2 % солей, близько 87 % води. Білки грудного молока складають переважно альбуміни і глобуліни, що містять найцінніші амінокислоти ( лейцин, триптофан,,) Калорійність 100г жіночого молока дорівнює 70 калоріям на 1 літр. Молочний цукор у грудному молоці сприяє росту ацидофільної мікрофлори в кишках. Жир грудного молока містить більше ненасичених кислот. Ненасичені жирні кислоти є носіями жиророзчинних вітамінів ( віт А, віт Е, ). Вони легко засвоюються і справляють цілющий вплив на обмінні процеси. Мінеральних солей та мікроелементів ( залізо, мідь, кобальт) в молоці досить, їх співвідношення таке, що сприяє повному всмоктуванні у кишечнику.
Дитина , яка перебуває на природному вигодовуванні одержує молоко матері в стерильному вигляді. Материнське молоко є незамінима їжа для дитини 1- го року.Дуже важливо, щоб у кожен вiковий перiод дитина отримувала достатню кiлькiсть їжi на добу. Добову кiлькiсть їжi в першi 10 днiв життя немовляти розраховують за формулою Зайцевої: 2 % вiд маси тiла при народженнi (в грамах) х n, де n - день життя новонародженого. Iснує 2 основних методи розрахунку добового об'єму харчування для дiтей з 10 дня життя: Об'ємний метод грунтується на врахуваннi вiку та маси тiла дитини: для малюків від 10 днів до 2 місяців добова кількість їжі становить 1/5 частину маси тіла; від 2 до 4 мiсяцiв - 1/6 частину маси тiла; від 4 до 6 місяців - 1/7 частину маси тiла; після 6 місяців – не більше 1000 мл на добу. Калорiйний метод вважають тонiчним, при ньому враховують енергетичнi потреби органiзму дитини залежно вiд її вiку: від 0 до 3 місяців енергетична потреба складає 120 ккал/кг на добу; від 3 до 6 місяців - 115 ккал/кг на добу; від 6 до 9 місяців - 110 ккал/кг на добу; від 9 до 12 місяців - 100 ккал/кг на добу. Визначення належного об'єму добової кiлькостi їжi при природньому вигодовуваннi необхiдне для контролю за кiлькiстю молока у матерi в разi появи ознак недогодовування дитини Вигодовувати немовля груддю бажано якомога довше - до одного року, а при можливостi й далi, але за умови, що мама здорова й отримує повноцiнне харчування. Проте виключно "молочний" перiод життя повинен тривати не бiльше 4,0-5,0 мiсяцiв, тому що лише молочна їжа вже не здатна задовольнити потреби органiзму, який росте i розвивається. У випадках, коли у дитини вiдмiчається вiдхилення вiд нормального фiзичного розвитку, з'являються ознаки рахiту, анемiї, гiпотрофiї або спостерiгаються порушення харчового режиму матерi, анемiя матерi, ознаки гiповiтамiнозу, дефiцит у жiнки-годувальницi, тобто є пiдстави вважати склад молока матерi неповноцiнним, виникають об_рунтованi показання до швидшого проведення корекцiї харчування малюка (з 3-3,5 мiсяцiв) та матерi, яка годує груддю. Введення в рацiон дитини харчових добавок (фруктових i овочевих сокiв, фруктового пюре, сиру, жовтка) та пригодовуваньє вiдповiдальним кроком до переходу малюка на нову форму вигодовування, до якої вiн повинен адаптуватися. Це визначає необхiднiсть обережного, поступового пiдходу з метою уникнення небажаних реакцiй, ускладнень чи навiть вiдмови дитини приймати нову для неї їжу, що вiдрiзняється за запахом, смаком та консистенцiєю. Першою харчовою добавкою для дитини 3-3,5 мiсяцiв є фруктовий сiк. Починають з малої кiлькостi (декiлька крапель), поступово збiльшуючи її до належної. Рекомендують використовувати будь-який один, найдоступнiший вид соку (як правило, яблучний або моркв'яний). Для дiтей, якi страждають вiд кишкових кольок чи iнших дисфункцiй травної системи, сiк бажано розводити на 1/2 (1/3) перевареною, остудженою водою. Сiк, який дають малюку вперше, не повинен бути надто солодким чи кислим. З 4-4,5 мiсяцiв (якщо пiсля вживання соку в дитини не виникли небажанi реакцiї) в рацiон малюка вводять наступну харчову добавку - фруктове пюре, починаючи з 2-5 г i поступово доводячи до належної кiлькостi. Пiзнiше, при вiдсутностi алергiчних проявiв у немовляти, можна використовувати комбiнованi соки i пюре. Харчовi добавки дають дитинi через 30 хв пiсля основного годування . З 5-мiсячного вiку починають вводити в харчовий рацiон немовляти густiшу за консистенцiєю їжу - пригодовування. Видiляють такi правила введення пригодовувань: 1. Пригодовування дають перед основним годуванням (годуванням груддю). 2. До пригодовувань дитину потрiбно привчати поступово, починаючи з 1 чайної ложки i протягом 10-14 днiв збiльшуючи до належної кiлькостi. 3. Наступне пригодовування можна вводити лише пiсля того, як немовля звикло до попереднього (як правило, не ранiше нiж через 2 тижнi). 4. Починати пригодовувати тiльки здорову дитину; якщо малюк захворiв - введення пригодовування слiд вiдкласти до його одужання. 5. Їжа для пригодовування завжди повинна бути свiжоприготовленою, мати нiжну гомогенну (без грудочок) консистенцiю. 6. Щоразу пiсля пригодовування необхiдно прикладати дитину до грудi для продовження лактацiї; коли малюк отримає всi види пригодовування в повному обсязi й буде почувати себе ситим, то вiн сам поступово вiдмовиться вiд грудi. 7. Пригодовування потрiбно давати з ложечки, не припустиме пригодовування з пляшки, через соску. 8. Пiд час годування немовля повинно займати вертикальне положення (сидiти на руках, колiнах матерi чи спецiальному дитячому стiльчику), руки його мають бути вiльними. Здоровим дiтям з нормальною масою тiла в 5 мiсяцiв життя вводять перше пригодовування у виглядi овочевого пюре з додаванням рослинної олiї (3 г (1 чайна ложка) на 150 г пюре). Це ретельно перетерте пюре, для приготування котрого використовують овочi з нiжною клiтковиною - картоплю, моркву, капусту (в спiввiдношеннi 2:1:1), якi вiдварюють на пару, подрiбнюють до однорiдної маси, розводять до потрiбної густоти овочевим вiдваром, додають рослинну олiю, розчин солi (або сiк лимона). Овочеве пюре дають 1 раз на добу в обiднiй час. Друге пригодовування - це молочно-круп'яна каша, добре розварена, протерта, помiрно густої консистенцiї, яку вводять у харчовий рацiон дитини через 1 мiсяць пiсля першого пригодовування, тобто в 6-мiсячному вiцi. Кашу дають малюку 1 раз на добу щодня, вiддаючи перевагу рисовiй або гречанiй крупi, а не маннiй чи вiвсянiй, що мiстять глiадин i можуть спровокувати у немовляти клiнiчнi прояви целiакiї (спадкового захворювання, в основi якого лежить вiдсутнiсть ферментiв, що розщеплюють бiлки злакових). Для дiтей, якi мають алергiчнi прояви (до бiлкiв коров'ячого молока), паратрофiю чи рахiт, потрiбно готувати безмолочнi кашi (на овочевому вiдварi). До кашi додають 3-5 г вершкового масла на порцiю. Для малюкiв з недостатньою масою тiла або з порушенням травлення першим пригодовуванням може бути каша, а другим - овочеве пюре. Поряд з пригодовуваннями з 6-мiсячного вiку в рацiон дитини вводять сир, починаючи з 5-10 г i поступово доводячи до 40-50 г на добу до 1 року вiку. З 6,5-7 мiсяцiв життя немовляти як харчову добавку використовують жовток звареного круто яйця (починаючи з 1/8, до 1 року - не бiльше 1/2), який дають у протертому виглядi з овочевим пюре чи кашою. З 7-8 мiсяцiв життя в харчовий рацiон немовляти вводять м'ясо у виглядi гомогенiзованого (перетертого) пюре, яке дають з овочевим пригодовуванням (або овочевим супом-пюре). За умови, що у дитини є прояви анемiї, вiдставання в масi тiла, можна застосовувати гомогенiзоване пюре з м'яса швидше - з 5-6 мiсяцiв. Третє пригодовування (вводять з 8 мiсяцiв) - це кисломолочна сумiш спецiального приготування, зокрема кефiр, ацедофiльне молоко, бiфiвiт, симбiвiт тощо, якi готують на основi цiльного коров'ячого молока i спецiальних кисломолочних заквасок (можливе приготування таких сумiшей i на основi адаптованих молочних сумiшей). Кисломолочнi сумiшi доцiльно поєднувати iз сиром. Пiсля введення трьох основних пригодовувань у харчовому рацiонi дiтей ще залишається два повних годування грудним молоком. Рекомендують пiд час першого й останнього годувань дитини не давати жодних харчових добавок i пригодовувань. У 8-9-мiсячному вiцi дiти отримують сухарi, печиво, хлiб(починаючи з 3-5 г, поступово доводячи до 10-15 г до 1 року). З 10-11 мiсяцiв малюк починає жувати їжу, тому йому вже можна готувати фрикадельки, тюфтельки, а в 1 рiк - паровi котлети з рiзних нежирних сортiв м'яса. Один раз на 7-10 днiв з 9-10 мiсяцiв життя рекомендують рибнi страви (пюре, тюфтельки або паровi котлети) Вимоги до раціону матері – годувальниці Молодим батькам слід пам'ятати, що кращою їжею, яка забезпечує нормальний розвиток немовляти, є материнське молоко, однак лише тоді, коли мати здорова і одержує повноцінне харчування. Якість харчування жінки у період годування груддю має велике значення не тільки для її здоров'я, а й для повноцінності материнського молока. При неповноцінному харчуванні матері-годувальниці у материнському молоці різко знижується вміст білка, жиру, вітамінів. Матері-годувальниці рекомендується такий приблизний добовий набір продуктів: 200 г м'яса, птиці або риби, 1 л молока, 100—150 г м'якого сиру і 20—ЗО г твердого, 1 яйце, 500—600 г овочів, із них не більш як 200 г картоплі, 200—300 г фруктів. Жінка повинна раціонально харчуватись. Кількість і якість грудного молока безпосередньо залежить від харчування. Жінка, яка годує дитину, виділяє за добу від 1 л до 1,5 л молока. В 1 л грудного молока міститься (700 ккал), тому добовий раціон жінки, що годує, слід збільшити на (1000 ккал). До раціону матері-годувальниці повинно входити не менш як 2 л рідини на добу, включаючи суп, чай, соки, молоко, кефір, кисле молоко тощо. Особливе значення має забезпечення її достатньою кількістю повноцінних білків, добова потреба в яких складає 112 г. Обов’язковими в харчовому раціоні матері повинні бути молоко, сир та інші молочні продукти, що містять велику кількість білків, фосфору і кальцію. До раціону необхідно вводити також кефір, кисляк, , ацидофільне молоко, що сприятливо впливають на процеси травлення і мікрофлору кишечника. Потреба в жирах становить 115 г на добу. Із харчових жирів слід віддати перевагу маслу, яке багате віт А і віт Д, а також нерафінованій олії : оливковій, соняшниковій, кукурудзяній. Небажані : баранячий, гов’яжий жири. Слід застерегти жінку від надмірного вживання жиру ( понад 150 г у день), оскільки він погіршує засвоєння кальцію. Щоденна потреба у вуглеводах складає 400 – 440 г, які містяться в овочах, фруктах, крупах, хлібі. Цукор, мед, варення, компоти, кондитерські вироби повинні складати не більше 20 % загальної кількості вуглеводів добового раціону. Обмежувати в раціоні вуглеводи необхідно лише тоді, коли маса тіла жінки прогресивно зростає. Годуючи мама разом з їжею повинна отримувати достатню кількість вітамінів: віт В1- 1,9 мг; В2 – 2,2; В6 – 2,2 мг; В12 - 4 мг; фолієвої кислоти – 600 мкг; віт РР-21 мг; віт С - 80 мг, віт А – 1500 мкг; віт Д – 500 МЕ. Враховуючи підвищену потребу годуючих матерів у вітамінах, їм рекомендують вживати свіжі овочі ( готувати з них салати) . У зимово-весняний період, коли недостатньо свіжих овочів і фруктів, рекомендується вживати вітамінні препарати, настій шипшини, консервовані соки, компот із сухофруктів, заморожені фрукти і ягоди, фруктово-ягідні консерви (компоти, пюре). Годуючи мама отримує необхідну кількість не тільки вітамінів, але і мінеральних речовин, в яких потреба теж підвищена: кальцію – 1000 мг на добу, фосфору – 1500 мг, магнію – 450мг, заліза – 25мг. Джерелом кальцію є молоко і молочні продукти. В 100 г молока міститься 121 мг кальцію, в 100г сиру – 150 мг. Джерелом фосфору є також молоко , молочні продукти, жовтки яєць, м’ясо, риба, курятина. Джерелом магнію є крупи, хліб, бобові, чорнослив, яйця, горіхи. Для задоволення потреб організму в залізі, корисно вживати печінку, жовток яйця, гов’ядину, сир, чорний хліб, яблука. Годуючій мамі рекомендовано щоденно вживати біля 2,5 л рідини, в тому числі менше 0,5 л молока. Утворенню грудного молока допомагають вживання солодких фруктів, соку чорної смородини, меду, сметани, голандського сиру, пивних дріжджів. Важливо організувати режим харчування. Годуюча мама повинна приймати їжу не менше 5 разів на добу: насичений сніданок, легкий другий сніданок, насичений обід, менш насичена вечеря; за 2 год до сну – стакан кефіру. Основну кількість продуктів ( м’ясо, рибу, яйця), слід вживати на сніданок і обід, а на вечерю краще вживати молочні продукти, овочі, страви з круп. Матерям-годувальницям забороняється вживатибудь-які алкогольні напої, у тому числі й пиво. Серед населення поширена думка, що пиво сприяє збільшенню виділення молока. Проте це не так. Будь-яка кількість алкоголю (а в пиві його міститься до 6—10%) легко переходить у молоко і негативно впливає на здоров'я і розвиток дитини. При цьому спостерігаються порушення центральної нервової системи, які проявляються у підвищеній збудливості, розвитку неврозів, а в важких випадках — відставанням психічного розвитку з наступним дефіцитом інтелекту дитини. Матері-годувальниці доцільно приймати їжу перед кожним годуванням дитини (5—6 разів на день). Це сприяє поліпшенню секреції молочних залоз. Поряд з правильним харчуванням матері-годувальниці необхідно забезпечити повноцінний відпочинок: сон не менш як 8 год уночі та 1—2 год удень, достатнє перебування на свіжому повітрі й спокійна обстановка у сім'ї. Фізичне навантаження повинне бути помірним, оскільки доведено, що при виконанні важких робіт у матерів-годувальниць погіршується склад молока (зменшується кількість вітамінів, знижується якість білків). Організація харчування дітей дошкільного і шкільного віку І після року життя харчування залишається важливим фактором, має певний вплив н фізичний і нервово-психічний розвиток. Добова норма харчування змінюється з ростом дитини. Змінюється потреба в основних інгредієнтах і калоріях Правильна організація харчування є одним із засобів профілактики дитячої захворюваності. Харчування дітей має бути :
У міру росту і розвитку організму дитини зростає потреба у солях кальцію, вітамінах, білках, фторі, яку можна задовольнити шляхом збільшення у раціоні молочних продуктів, овочів, фруктів. Серед молочних продуктів дуже корисним для дітей є кисломолочні продукти, які багаті білком, фосфором, кальцієм, калієм. Джерелом легкозасвоюваного білку є риба, яка має віт А, Д, жирні кислоти. У збалансованому стані знаходяться поживні речовини в яйцях. Жовток яйця має жир , лецетин, солі фосфату заліза, кальцію ,міді , йоду, віта А ,Д, Е. Вміст ліцетину і заліза стимулює кровотворення, амінокислоти зумовлюють: благоприємний вплив на нервову систему. Фтор надходить до організму з питною водою. Його багато у чаї, морській рибі. Вуглеводна частина раціону забезпечується хлібобулочними виробами, крупами, цукром, кондитерськими виробами. Особливо корисні крупи: гречана, вівсяна, які мають високу дію на нервову, кровотворну, с\с системи, вівсяна крупа здійснює стимулюючу дію на діяльність кишківника , а з молоком – підвищує засвоєння кальцію. Співвідношення між білками, жирами і вуглеводами має бути 1:1,2:4 або 1:1:3 Харчування дітей від 1 –1,5 р. Дитина отримувала 5-разове харчування, але його поступово зменшують до 4-разового харчування. Загальний об’єм добового раціону повинен становити до 1100 мл. Їм дають житній хліб, каву з молоком, супи, салат з сирих овочів, вінегрет, пудинги і запіканки. Добовий набір продуктів повинен становити білка 45-50 г, жирів – б45-50 г, вуглеводів – 160 г, калорій – до 1300 г. Харчування дітей від 1,5 – 3 р. Чотириразове харчування з загальним об’ємом до 1300-1400 мл. Вибір блюд збагачується. Можна приготовити різні борщі, розсольники, використовувати різні негострі соуси і приправи. Об’єм молока в добовому раціоні повинен становити до 600-650 мл. Добовий раціон включає білків – 53-55 г. Жирів 53-55 г, вуглеводів – 190-200 г, калорій – до 1600. Цим дітям можна давати яйця, домашній сир, молоко і кефір, кашу, хліб або булочки. Харчування дітей від 3 до 7 р. Чотирьохразове харчування з добовим об’ємом до 1800 мл. Сніданок включає до 23% Ккал, обід – 35-40% Ккал, полуденок – 10% Ккал, вечеря 20-25% Ккал. В меню можна включати солені і гострі приправи. Дозволяють жарену картоплю, гуляш. Кількість білка в добовому раціоні повинно досягати до 63-65% - у дітей 3-5 р. і 80 у дітей 7 р. Аналогічно і кількість жирів, вуглеводів – до 230-320 в залежності від віку дитини, калорійність – до 2300 Ккал. – у дітей 7 р. Цих дітей можна віддавати в дитячий садок. Їм можна давати домашній сир, сметану, яйця, хліб з маслом, булочки, молоко і квасне молоко, фрукти, різні овочі. Співвідношення тваринних білків: від 1-3 р. – 75% тваринних білків, від 4-6 р. – 65% тваринних білків. від 7 і старші – 50% тваринних білків. Для дітей дошкільного й шкільного віку велике значення має достатня кількість вітамінів і мінеральних речовин у їжі. Потреба дитини у вітамінах повинна задовольнятьсь за рахунок природних джерел ( натуральних продуктів), при цьому вітаміни краще засвоюються організмом. В осіньо-літній період слід вводити в раціон дитини якнайбільше різноманітних овочів і фруктів, у зимово-весняний період, коли вміст вітамінів у продуктах знижується, слід давати вітамінні препарати. Режим харчування має носити індивідуальний характер, ураховувати стан здоров’я, вік. Чим менша дитина, тим частіше вона потребує їжі, а із вдосконаленням функцій органів травлення зменшується число годувань. Найбільш доцільним вважається у дошкільному віці 4- разове харчування з проміжками між прийомами їжі 3,5 – 4 години. У шкільному віці до харчування ставляться такі ж вимоги, що й у дошкільному. Враховується те, що у шкільному віці відбувається зміна молочних зубів на постійні. Харчуватися потрібно 4- рази на день. Інтервал між прийомами не повинен перевищувати 6 годин. М’ясні і рибні страви найбільш раціонально давати на сніданок і обід, полудень і вечеря мають складатись з молочно-рослинних страв. При такому розподілі приблизно 35 % добової калорійності припадає на обід, 25 %- на сніданок, 20 % -на вечерю і 20 % - на полудень. Для дітей шкільноно віку велике значення має організація шкільних сніданків під час великої перерви. Треба намагатись, щоб сніданок дитини в школі був повноцінним. Дуже бажана гаряча м’ясна страва з овочевим гарніром або каша з вершковим маслом, молоко, кефір,сметана, вінегрет, бутерброди з шинкою або ковбасою, кисіль, компот, фрукти. Шкільний лікар і медична сестра зобов’язані стежити за асортиментом продуктів, складати меню гарячих сніданків, стежити за правильною організацією і санітарною обстановкою шкільної їдальні. Для дітей 11-13 років рекомендується вводити диференціацію складу їжі в залежності від статі дитини. Для хлопців 11-13 років необхідно споживати за добу: білків до 91 г (в тому числі до 46 г тваринного походження), жирів до 82 г (в тому числі до 19 г рослинного походження) і до 425 г вуглеводів. Дівчатам цього ж віку, у зв'язку з їх меншою фізичною активністю, рекомендується вживати: білків до 83 г (в тому числі до 42 г тваринного походження); жирів до 75 г (в тому числі до 17 г рослинного походження) і вуглеводів до 340 г. Наведені норми споживання білків, жирів і вуглеводів стосуються чистого компоненту, який звично міститься в значно більшій за масою кількості природних харчових продуктів. Вміст білків, жирів та вуглеводів в складі 100 г найбільш поширених харчових продуктів також наведений в додатку 3 та вказується на упаковці більшості сучасних продуктів. Надлишки жирів і вуглеводів у складі їжі можуть приводити (особливо при низькій фізичній активності) до їх накопичення в організмі у вигляді жирів організму. Це може також сприяти порушенням процесів нормального росту і розвитку дітей. Виникаюче при цьому ожиріння може приводити до зменшення витривалості організму, до глибоких порушень обміну речовин, до падіння функціональних можливостей серцево-судинної системи, працездатності та імунної реактивності. Діти, які ведуть фізично активний спосіб життя, займаються спортом, або напружено працюють розумово потребують більшої кількості вуглеводів у складі їжі. Джерелом вуглеводів є в основному їжа рослинного походження: хліб, крупи, картопля, овочі та фрукти, солодощі, мед. Для нормального росту, розвитку і активної життєдіяльності дітей дуже велике значення має забезпечення їх організму фізіологічно необхідною кількістю мікроелементів і мінеральних речовин (табл. 8), які в основному поступають в організм з їжею. Фізіологічними нормами потреб організму школярів молодшого та середнього шкільного віку (6-13 років) в мікроелементах слід вважати (в міліграмах за добу): кальцію (Саl) до 1200 мг; фосфору (Р ) до 1200 мг; магнію (Mq*) до 280 мг; заліза (Fei) до 15 мг. Крім того організм дітей потребує за добу 6-8 г кам'яної солі (NaCl). Калі яна сіль використовується в організмі для створення соляної кислоти (складової шлункового соку), а також абсолютно необхідна як джерело іонів Na і Cl для здійснення процесів збудження та нормальної роботи серця, м'язів, нервової діяльності. При нестачі в складі їжі солі у дітей можуть виникати запаморочення, втрата свідомості, порушуються процеси сечоутворення. Кальцій і фосфор використовуються в організмі для росту кісткових тканин, а також ці мікроелементи входять до складу багатьох білків і клітин нервової тканини та клітин інших органів. Кальцій мас вирішальне значення для забезпечення згортання крові. Постачальниками цих мікроелементів є молоко, яйця, мозок, м'ясо, горіхи, крупи, овес та ін. Солі магнію необхідні організму для регуляції багатьох обмінних процесів. Цього мікроелементу багато у хлібі, квасолі, сиру, мигдалю та горіхах. Калій та його солі є найважливішим мікроелементом, який приймає участь (разом з іонами Na ) у формуванні потенціалів спокою та дії, які є основними в роботі нервових, м'язових і секреторних клітин. Мікроелемент калій в організмі людини виконує також функцію передачі імпульсів збудження вздовж нервів, приймає участь у роботі м'язів, та в регуляції обміну води. Цей мікроелемент в достатній кількості надходить в організм у складі овочів: картоплі, капусти, буряку, моркви тощо. Залізо — необхідний компонент еритроцитів крові, так як входить до складу гемоглобіну, без якого не можливі процеси транспорту газів і зовнішнього дихання в цілому. При недостачі в їжі заліза, у дітей може розвинутись недокрів'я. На залізо багаті такі продукти, як яйця, картопля, м'ясо, капуста, горох, салат, яблука. Мікроелемент сірка використовується в організмі людей для нейтралізації багатьох токсичних продуктів, які утворюються при обміні речовин. Сірка міститься у квасолі, гороху, бобах, м'ясі. Дуже важливо забезпечувати дитячий організм, що росте, достатньою кількістю вітамінів. Слід пам'ятати, що надлишок вживання вітамінів приводить до гіпервітамінозу, а недостатня його кількість — до авітамінозу. Обидва ці явища негативно впливають на життєдіяльність та розвиток дітей і таким чином їх не слід допускати. Фізіологічні норми потреб організму школярів молодшого і середнього шкільного віку (7-13 років) в основних вітамінах (див. табл. 4) в міліграмах на добу, наступні: вітаміну В{ до 1,0; вітаміну В до 1,2; вітаміну РРпо 15-18; вітаміну В(ло 1,7; вітаміну С 60-70; вітаміну А (міліграм-еквівалентів — мге) 700-1000; вітамін Д (мге) до 2,5. При інтенсивних розумових або фізичних (заняття спортом) навантаженнях потреба організму дітей майже у всіх вітамінах зростає на 10-15 %. У дітей старшого шкільного віку та у дорослих людей потреба в вітамінах зростає на 40-50 % відносно потреб дітей 10-13 років. Для організації раціонального харчування дітей первинне значення мас визначення калорійності їжі. Калорійність харчування повинна враховувати довжину тіла (зріст), масу тіла, вік, стать, характер діяльності, період року, клімат, температуру навколишнього середовища та ін. Основою для обгрунтування калорійності харчування дітей (людей) різного віку є загальні витрати (обмін) енергії (30 який враховує витрати основного обміну (00) та витрати на зовнішню діяльність (3d): ЗО = 00 + 3d. За даними А. А. Маркосяна (1974) загальний обмін енергії для людей різного віку в середньому становить (у кілокалоріях за 24 години доби на І кг маси тіла): • вік 1-3 місяці .................................................................110-120 ккал 6-12 місяці ...................................................................... 98-100 ккал • 2-6 років.............................................................................70-75 ккал • 7-10 років (молодші школярі).........................................60-70 ккал • 11-15 років (учні середнього шкільного віку, що спеціально не займаються спортом)...........................45-55 ккал • > 16 років (учні старшого шкільного віку та дорослі, що виконують легку фізичну або мало напружену роботу).................................................................................35-55 ккал Орієнтовно енергетичні потреби дітей (до 16 років) за добу (ккал/кг маси) можна розрахувати за формулами: • для дітей до 1 року: 125 - 2,5 • П ккал/кг; • для дітей після 1 року: 100 - 4,0 П1 ккал/кг, де /П — вік дитини (місяців); /П. — вік дитини (років). Наприклад, для дитини у віці 7 років потреба енергії на добу в кілокалоріях на 1 кг маси тіла приблизно становить: 100 - 4.0 • 7 = 72 ккал/кг. Середній рівень калорійності харчування школярів різного віку (в ккал/ на добу) за даними В. І. Бобрицької (2004) становить (табл.7): • 6 років ................................хлопці і дівчата — 2200 ккал/ на добу; • 7-10 років ...........................хлопці і дівчата — 2400 ккал/ на добу; • 11-13 років......................................хлопці — 2800 ккал/ на добу; дівчата — 2550 ккал/ на добу; • 14-17 років........................................хлопці — 3200 ккал/ на добу; дівчата — 2700 ккал/ на добу; • 18 років і більше.............................чоловіки — 3500 ккал/ на добу; (при розумовій діяльності) жінки — 2900 ккал/ на добу. Для осіб, зайнятих на тяжких фізичних роботах, або для спортсменів, необхідна калорійність їжі може сягати 5000 — 7000 ккал. В дитячих оздоровчих закладах, санаторіях та спеціальних закладах для хворих на туберкульоз калорійність їжі для всіх дітей повинна бути підвищеною до 3500 ккал/добу. Висока калорійність їжі (до 4000-5000 ккал/добу) необхідна також школярам, що займаються спортом, особливо в період відповідальних тренувань та змагань. Підраховано, що за 1,5-3,0 години інтенсивних тренувань у юних легкоатлетів, плавців і гімнастів використовується до 35 % енерговитрат від загального їх об'єму за добу. Важливе значення для правильної організації харчування дітей має режим харчування. За фізіологічними нормами, що існують, діти молодшого шкільного віку потребують приймання їжі через кожні 3,5-4 години, а за добу не менше ніж 4-5 разів. Доцільно, щоб їжа кожного разу була рівномірно калорійна (приблизно по 500-600 ккал). Перед сном діти повинні їсти не пізніше ніж за 1,5-2,0 години, щоб забезпечити нормальний відпочинок організму. Вечірня їжа переважно повинна бути мало об'ємною і складатись із овочів та молочних продуктів. Діти середнього та старшого шкільного віку повинні їсти за добу не менше 3-х разів: сніданок до 30 % потрібної калорійності їжі за добу, обід до 40 % калорійності і вечеря до 30 % калорійності. |