мет роз лекій. Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань
 Скачать 2.17 Mb.
|
|
Навчальні цілі лекції Студент повинен знати: - фактори ризику, їх вплив на рівень здоров’я населення; - раціональне харчування, принципи раціонального харчування; - теорію збалансованого харчування; - характеристика основних груп продуктів харчування; - білки, їх вплив на організм, продукти харчування, що містять білки; - жири, їх вплив на організм, продукти харчування, що містять жири; - вуглеводи, як основне джерело енергії в організмі; - мінеральні речовини, їх вплив на організм; - вітаміни, їх роль, дозування, - основні принципи побудови харчових раціонів. - антенатальна профілактика, її роль; - природне вигодовування, переваги годування; - вимоги до раціону годуючої жінки; - дієтика дітей дошкільного і шкільного віку; - антенатальна профілактика, її роль; - природне вигодовування, переваги годування; - вимоги до раціону годуючої жінки; - дієтика дітей дошкільного і шкільного віку; 3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця - виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення; - тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів; - виховування відповідальності за свої професійні дії; - сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег. 4 Міждисциплінарна інтеграція
5. План та організаційна структура лекції.
6 Зміст лекційного матеріалу. Роль факторів зовнішнього середовища, харчування, антенатальної перенесеної і супутньої патології в профілактиці основних стоматологічних захворювань. Техніка безпеки та охорона праці в галузі. У формуванні рівня здоров’я населення велику роль відіграють фактори ризику ( ендогенні чи екзогенні). Фактори ризику- це додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання. Перше місце за впливом на здоров’я посідає спосіб життя ( більше 50%) .До цього відносять: куріння, зловживання алкоголем, наркотики, гіподинамія, погані матеріально-побутові умови, шкідлива праця, тощо. На другому місці за силою впливу на здоров’я знаходяться біологічні фактори ( вік, стать, спадковість, конституція, тощо).-20%. Третє місце посідають фактори навколишнього середовища ( стан повітря, води, продуктів харчування, рівень радіації, ..)-20%. Четверте місце посідають медичні фактори – лікувально-профілактичні та санітарно-протиепідемічні заходи ( щеплення, якість надання медичної допомоги) -10% стан здоров’я. З наведених даних можна зробити висновок: найголовнішим напрямком зусиль зі збереження та зміцнення здоров’я населення є покращення способу життя та стану навколишнього середовища. Здоровий спосіб життя є основою профілактики стоматологічних захворювань. При формуванні здорового способу життя перш за все враховують: I. Вплив факторів зовнішнього середовища на формування зубощелепної системи: - вміст фтору в питній воді, їжі, грунті; - твердість або м'якість води; - мікроелементи і макроелементи води; - температура зовнішнього середовища; - ступінь суворості клімату та рівень інсоляції; - урбанізація населення, забруднення води і повітря. II. Наявність шкідливих звичок у людини: - "лінощі" жування; - острах відвідування стоматолога; - неправильне положення язика, губ, смоктання щік, порушення функцій дихання, ковтання, жування; - недотримання гігієни ротової порожнини. III. Вплив перенесених і супутніх захворювань на рівень здоров'я порожнини рота IV. Роль харчування в системі первинної профілактики стоматологічних захворювань.. 1 Вплив факторів зовнішнього середовища на формування зубощелепної системи Вміст фтору в питній воді, їжі і грунті. В нормі кількість фтору в питній воді коливається від 0,8 до 1,2 мг/л. Доведено, що при збільшенні температури середовища людина значно більше випиває води, тому концентрація фтору повинна бути в нижніх межах. Найнижча концентрація фтору на Далекій Півночі - 0,01 -0,2 мг/л. В цих регіонах найбільш високі показники карієсу зубів. На півдні, в зонах де концентрація фтору від 1,5 до 6,8 мг/л, спостерігається розвиток ендемічного захворювання флюорозу. Враховуючи те, що зниження фтору в питній воді призводить до підвищення ураження карієсом, одним із шляхів первинної профілактики є штучне фторування питної води. Твердість або м'якість води пов'язана з концентрацією в ній карбонатів і бікарбонатів. При вивченні цього питання виявилось, що із підвищенням м'якості води збільшується захворюваність на карієс, а із зниженням - навпаки. Мікро- і макроелементи води. Мікро- і макроелементи, крім вище названих, також впливають на розвиток стоматологічних захворювань. З них найбільше значення мають молібден, ванадій, стронцій, селен, кальцій, фосфор, магній. Доведено, що особливо знижують стоматологічну захворюваність молібден і ванадій. Тому, ці мікроелементи включають у профілактичні засоби в тих місцевостях, де їх нестача відчувається найбільш гостро. З іншого боку, надлишковий вміст селену впливає на збільшення ураження карієсом зубів. Температура зовнішнього середовища. Температура зовнішнього середовища має вплив на стоматологічний статус через кількість води, яка вживається. Чим вища температура середовища, тим більше води, і, відповідно фтору, поглинає людина. Отже, при плануванні профілактичних заходів розраховують менші концентрації додаткового фтору. Ступінь суворості клімату та рівень інсоляції. Доведено, що у людей, які проживають за полярним колом, в північних регіонах рівень стоматологічної захворюваності значно вищий, ніж у південних регіонах. Рівень інсоляції обернено пропорційний ураженню карієсом, а саме, чим нижча сонячна активність, тим вищі інтенсивність і поширення карієсу зубів. В програми первинної профілактики для цих регіонів, включають обов'язкове ультрафіолетове опромінення дітей, збільшення призначень карієсопрофілактичних засобів і більшу кількість повторних оглядів та курсів планової санації порожнини рота. Урбанізація населення, забруднення повітря і води. Вважається, що в середньому в селі стоматологічна захворюваність на 20 % нижча, ніж у місті. На підприємствах вугільної, нафтопереробної та хімічної промисловості значно зростає поширеність і важкість таких захворювань, як пародонтит і карієс. 2.Наявність шкідливих звичок у людини "Лінощі" жування є однією із розповсюджених шкідливих звичок населення. Проблема подолання "лінощів" дуже актуальна щодо природного тренування зубощелепного апарату, збільшення його резистентності до дії несприятливих факторів порожнини рота. Кожна людина повинна усвідомлювала важливість вживання сирих твердих овочів і фруктів, особливо після прийому їжі і шкідливість споживання солодощів між прийомами їжі, а також перед сном. Острах візитів до стоматолога- це соціальна проблема. І в більшості випадків в цьому вина стоматологів. Необхідно переглянути методи роботи з дітьми, їх батьками з метою скорочення числа запущених та ускладнених форм стоматологічних захворювань. Неправильне дихання, ковтання, положення губ, язика в більшості випадків призводить до різноманітних аномалій і деформацій зубощелепної системи і, як наслідок, до підвищеного ураження населення карієсом і захворювань пародонту. Недотримання гігієни порожнини рота.Населення не має інформації про значення повноцінного гігієнічного догляду за порожниною рота, формування здорового способу життя, недооцінки факту очищення зубів від мікробного нальоту, який є однією із причин розвитку карієсу і захворювань пародонту. 3.Вплив перенесених і супутніх захворювань на рівень здоров’я порожнин рота. Найбільш важливі періоди ризику розвитку дитини : -вагітність; - перший рік життя дитини; -період прорізування зубів. Перенесені і супутні захворювання матері впливають на закладання і розвиток зубних зачатків. Розвиток зачатків молочних зубів починається на 7-10 тижні вагітності, розвиток постійних зубів – на 4- 5 місяцях вагітності ( 16-20 тижнях). З 19 тижня вагітності зубні фолікули вбирають солі кальцію і фосфору, відбувається їх мінералізація. Ранні захворювання матері під час вагітності в першу чергу впливають на стан тимчасових зубів, а пізні – на стан постійних зубів. Знаючи про перебіг вагітності та про перенесені майбутньою матір’ю інфекційні захворювання, необхідно завчасно планувати ремінералізуючу профілактику карієсу зубів у дітей. На першому році життя дитини продовжується закладання і мінералізація постійних зубів, тому перенесені дітьми захворювання, неповноцінне харчування впливають на ці процеси. Зуби, які ще не повністю мінералізовані, не мають захисної оболонки- пелікули, а емаль не містить необхідної кількості фтору. Дозрівання зубів після прорізування продовжується від 1 місяця до року. В цей період велику роль відіграють і супутні захворювання дитини. Бо в період хвороби активізується мікрофлора в порожнині рота, яка з умовно- патогенної переходить у патогенну. Знижується захисна функція слини шляхом зміни кількісного і якісного її складу. Знижуються захисні властивості організму. Активізуються хронічні захворювання порожнини рота, що призводить до патологї м’яких тканин . На стан порожнини рота найчастіше впливають : рахіт, ревматизм, диспепсії, інфекційні захворювання. Тому стоматолог повинен , враховуючи вік дитини і стоматологічний статус провести гігієнічне виховання і призначення проти каріозних середників. 4.Роль харчування в системі первинної профілактики стоматологічних захворювань Раціональне харчування- це сбалансоване харчування, яке забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, його високу працездатність та стійкість до несприятливих чинників навколишнього середовища. На основі теорії збалансованого харчування розроблено 5 принципів раціонального харчування:
Кількісна повноцінність їжі Цей принцип означає, що за калорійністю їжа має покривати всі енерговитрати організму відповідно до ступеня важкості праці, тривалості й часу роботи, віку, стану здоров’я та інших умов. Енерговитрати організму залежать від - статі (у жінок вони нижче в середньому на 10 %), - віку (у літніх людей вони нижче в середньому на 7 % у кожному десятилітті), - фізичної активності, - професії. Якісна повноцінність їжі – це наявність необхідної кількості всіх харчових речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, збалансованих у найсприятливих співвідношеннях. Кожен організм потребує строго певної кількості харчових речовин, які повинні поступати в певних пропорціях. Білки є основним будівельним матеріалом організму, джерелом синтезу гормонів, ферментів, вітамінів, антитіл. Білками повинно забезпечуватися 10 - 15 % добової калорійності, при цьому частина тваринного і рослинного білків повинна бути однаковою. Жири володіють не тільки енергетичною, але і пластичною цінністю завдяки вмісту в них жиророзчинних вітамінів, жирних кислот, фосфоліпідів. Вуглеводи - основний паливний матеріал для життєдіяльності організму. Вуглеводами повинно забезпечуватися 55 - 75 % добової калорійності. Раціональний режим харчування повинен забезпечувати нормальне функціонування органів травного тракту та рівномірне надходження харчових речовин:
Найраціональнішим є чотириразове харчування. Воно забезпечує добре самопочуття людини, нормальне функціонування органів травлення, збудження апетиту і найкраще засвоювання організмом харчових речовин.
Енерговитрати організму залежать здебільшого від професії та характеру трудової діяльності, домашньої роботи, занять спортом, а також віку, росту, маси тіла, статі, фізіологічного стану, дії різноманітних чинників довкілля. Під час складання добового раціону потрібно враховувати енергетичні витрати організму, його потребу у харчових речовинах, енергетичні коефіцієнти і коефіцієнти засвоювання речовин. Для визначення потреби в енергії дорослих людей враховують вік, стать і характер трудової діяльності. Доросле населення віком від 18- 60 років поділяють на 5 груп:
2 Включає робітників, які зайняті легкою фізичною працею: інженерно- технічний персонал, праця яких потребує деяких зусиль, осіб, що зайняті на автоматизованих процесах, робітників радіоелектронної промисловості, медичних сестер і санітарок, тренерів спорту, продавців. 3. Відносяться особи, які виконують фізичну працю( слюсарі, водії, машиністи і інші 4. Об’єднує людей важкої фізичної праці ( робітників сільського господарства, металургів,і т д. 5. Відносять робітників, що виконують особливо важку роботу ( гірники, сталевари. При визначенні потреби дорослого населення в енергії за середню масу тіла була прийнята маса 70 кг- у чоловіків і 60 кг - у жінок. Енергетична цінність добового харчового раціону, яку виражають у кілоджоулях чи кілокалоріях (1 кДж = 0,2388 ккал), має відповідати енерговитратам організму Загальні енергетичні витрати організму включають енергетичні витрати на основний обмін, специфічно-динамічну дію їжі та додатковий обмін. Основний обмін - витрати енергії на забезпечення роботи внутрішніх органів і підтримання м'язового тонусу організму в лежачому положенні в умовах повного фізичного і психічного спокою через 12-16 год після останнього приймання їжі за температури довкілля 18-20°С. Рівень основного обміну залежить від статі, віку та конституційних особливостей організму. У чоловіків основний обмін на 5-10% вищий, ніж у жінок, у людей похилого віку знижений на 10-15%. У дітей він у 1,5-2 рази перевищує основний обмін дорослої людини. Додатковий обмін організму визначається витратами енергії на виконання тієї чи іншої роботи. Ці витрати тим більші, що інтенсивніше і важче м'язове навантаження виконує людина. З віком добові енерговитрати у більшості людей зменшуються за рахунок переходу на легшу роботу, на пенсію, а також внаслідок обмеження фізичної активності в позаурочний час. 4. Розподіл окремих харчових речовин протягом дня: Продукти, багаті на білок (м'ясо, риба, бобові та ін.), рекомендується вживати вранці чи вдень. Вечеря має бути легкою і не пізніше ніж за 2-3 год до сну. Перевагу треба віддавати молочним, фруктово-овочевим, круп'яним чи іншим стравам, які не потребують великого напруження в діяльності системи органів травлення. Однаково шкідливі ситна їжа і голод перед сном. Велике значення має черговість прийому страв. Обід слід починати із закусок, які збуджують апетит, при зниженому апетиті приймання їжі треба розпочинати із закусок (вінегрет, рибні вироби, копчена ковбаса, салати, сир). Добрими збудниками шлункової секреції й апетиту є також м'ясні, овочеві, рибні та грибні навари. Такі перші страви сприяють доброму перетравленні наступних страв,їх температура повинна бути не нижча за 55-65°С. Підвищена температура їжі посилює її аромат, зумовлює гіперемію травного каналу, посилює сокогінну дію і сприяє засвоєнню їжі. Потім подають другі страви, як джерело основної частини поживних речовин. Їх температура- не нижча 50-60°С .Холодні страви - 10-14°С. Важливе значення має різноманітність харчування, яка не тільки збуджує апетит, а й сприяє засвоєнню їжі й створює умови для рівномірного функціонування всіх травних залоз. Легкотравність їжі повинна забезпечувати високе засвоєння харчових речовин. При змішаній їжі білки всмоктуються на 85 %, жири –на 94 %, вуглеводи –на 96 % .Різноманітні кулінарні прийоми ( подрібнення, теплова обробка) підвищують легкотравність їжі. Знижується вона під час вживання страв із бобових, грибів, пересмажених продуктів, неспілих фруктів, виробів із борошна низького сорту. Їсти потрібно не поспішаючи, добре пережовуючи їжу. Приймання їжі має здійснюватися у приємній обстановці. Треба виключити будь-яку сторонню діяльність (читання, серйозні розмови і, за можливості, абстрагуватися від ділових думок, турбот та ін.), яка гальмує роботу травних залоз і погіршує апетит.Їжа має приваблювати своїм виглядом, кольором та ароматом, створювати приємні смакові відчуття і збуджувати апетит. Нешкідливість їжі Принцип нешкідливості їжі полягає в тому, що вона не повинна бути причиною харчової патології, зумовленої наявністю в ній патогенних збудників або токсичних речовин. Безпека (нешкідливість) продукту — це відсутність у ньому шкідливих для організму людини речовин. Продукти харчування, в яких відсутні шкідливі речовини, називають екологічно чистими. Продукти, які містять незначну кількість шкідливих речовин, вважаються нешкідливими. Максимально допустимі рівні шкідливих речовин визначаються спеціальними документами Міністерства охорони здоров'я. Небезпечним (шкідливим) вважається продукт, що містить шкідливі речовини вище норм, наведених у цих документах. |