Тесты. Загальні питання безпеки ліків 255
 Скачать 193.13 Kb.
|
|
Патогенетична терапія Етіотропна терапія Симптоматична терапія Профілактична терапія Замісна терапія @ Патогенетична терапія - терапія направлена на патогенез (розвиток) хвороби. Етіотропна терапія – терапія направлена на усунення причини хвороби, замісна терапія – використання препаратів, що заміщують недостатність біологічно-активних сполук (ферментів, гормонів тощо), профілактична терапія – попередження виникнення хвороби, симптоматична терапії – усунення симптомів хвороби. 232 Яка терапія направлена на корекцію окремих проявів хвороби? Симптоматична терапія Етіотропна терапія Патогенетична терапія Профілактична терапія Замісна терапія @ Симптоматична терапії – усунення симптомів хвороби. Етіотропна терапія – терапія направлена на усунення причини хвороби, Патогенетична терапія - терапія направлена на патогенез (розвиток) хвороби, замісна терапія – використання препаратів, що заміщують недостатність біологічно-активних сполук (ферментів, гормонів тощо), профілактична терапія – попередження виникнення хвороби. 233 Яка терапія застосовується за умови дефіциту природних біогенних речовин? Замісна терапія Етіотропна терапія Патогенетична терапія Профілактична терапія Симптоматична терапія @ Замісна терапія – використання препаратів, що заміщують недостатність біологічно-активних сполук (ферментів, гормонів тощо). Етіотропна терапія – терапія направлена на усунення причини хвороби, Патогенетична терапія - терапія направлена на патогенез (розвиток) хвороби, профілактична терапія – попередження виникнення хвороби, симптоматична терапії – усунення симптомів хвороби. 234 Яка терапія проводиться з метою попередження захворювання? Профілактична терапія Етіотропна терапія Патогенетична терапія Симптоматична терапія Замісна терапія @ Профілактична терапія – попередження виникнення хвороби. Етіотропна терапія – терапія направлена на усунення причини хвороби, Патогенетична терапія – терапія направлена на патогенез (розвиток) хвороби, замісна терапія – використання препаратів, що заміщують недостатність біологічно-активних сполук (ферментів, гормонів тощо), симптоматична терапії – усунення симптомів хвороби. 235 Для яких груп лікарських засобів властивий синдром «відміни»? Антиангінальні Вітаміни Антибіотики Гемостатики Антигельмінтні @ Серед перелічених ЛЗ синдром відміни притаманний лише антиангінальним ЛЗ. Синдром відміни — це загострення хвороби, що розвивається при тривалому застосуванні й раптовій відміні деяких ЛП (інсуліну, блокаторів β-адренорецепторів, антикоагулянтів та ін.). Напр. у разі раптової відміни антиангінальних препаратів — напад стенокардії та ін. Щоб запобігти синдрому відміни, слід такі ліки відміняти поступово. 236 При яких патологіях протипоказані антиангінальні лікарські препарати? Підвищення внутрішньочерепного тиску Гостра діарея Хвороба Паркінсона Психічні розлади Хвороба Альцгеймера @ Антиангінальні ЛЗ здатні викликати підвищення внутрішньочерепного тиску. Нітрати можуть підвищувати тиск спинномозкової рідини, тому їх застосування слід обмежити у пацієнтів після геморагічного інсульту та черепно-мозкових травм. Нітрати здатні підвищувати внутрішньоочний тиск, тому вони не показані при закритокутовій формі глаукоми. 237 Що є протипоказанням до застосування β-адреноблокаторів? Брадикардія Тахікардія Стенокардія Гіпертонічна хвороба Психічні розлади @ β-адреноблокатори зменшують частоту серцевих скорочень. 238 Що є протипоказанням до призначення препаратів з групи антагоністів кальцію? Гіпотензивні стани різної етіології Гіпертензивні стани різної етіології Гостра діарея Психічні розлади Патології опорно-рухового апарату @ Антагоністи кальцію – гіпотензивні ЛЗ. Антигіпертензивний вплив антагоністів кальцію реалізується за рахунок впливу на периферичні судини. 239 Що може бути причиною відсутності ефекту від гіпотензивної терапії? Антагонізм зі стероїдними гормонами Антагонізм з вітамінами групи В Антагонізм з цукрознижуючими препаратами Антагонізм з антисептиками Антагонізм з антидотами @ Відсутність ефекту від гіпотензивної терапії зумовлюється стимулюючою дією стероїдних гормонів на судинний тонус. Клиническая фармация: базовый учебник для студ. высш. фармац. учеб. заведений (фармац. фак.) ІV ур.аккредит. [изд. доработ. и доп.] / Зупанец И.А., Черных В.П., Купновицкая И.Г. и соавт.; под ред. В.П. Черных, И.А. Зупанца, И.Г. Купновицкой. Х.: НФаУ: Золотые страницы, 2015. – 1056 с. 240 При яких патологіях небажане вживання пероральних форм нестероїдних протизапальних лікарських засобів? При патологіях шлунково-кишкового тракту При серцево-судинних патологіях При патологіях опорно-рухливої системи При наявності психіатричних захворювань При дерматовенерологічних патологіях @ Через наявність ульцерогенної дії НПЗЗ. 227 Оптимальна тактика упередження пошкоджуючого впливу нестероїдних протизапальних засобів на слизову оболонку ШКТ при тривалому застосуванні полягає в одночасному застосуванні інгібітора протонної помпи їх комбінуванні з антацидами їх комбінації з мізопростолом застосуванні переривчастих курсів лікування періодичній зміні препаратів @ Одночасне застосування інгібіторів протонної помпи (гастропротекторів) з нестероїдними протизапальними засобами є оптимальною тактикою упередження пошкоджуючого впливу на слизову оболонку ШКТ при тривалому застосуванні. 219 Дайте визначення поняття «саліцилізм» побічні ефекти при лікуванні саліцилатами: шум і дзвін у вухах, нудота, блювання, гарячка, головний біль звикання до саліцилатів лікування саліцилатами розвиток залежності від саліцилатів побічні ефекти при лікуванні саліцилатами: нудота, блювання, біль в епігастрії, печія, кровотеча із травного тракту @ «Саліцилізм» - це побічні ефекти при лікуванні саліцилатами. Зустрічається, як правило, тільки після прийомів великих доз саліцилатів: шум і дзвін у вухах, нудота, блювання, гарячка, головний біль. 214 Підвищення збудливості центральної нервової системи та судоми завдяки блокуванню адсорбції ГАМК на рецепторах можливі при взаємодії фторхінолонів з алкоголем, нестероїдними протизапальними засобами антикоагулянтами, антиагрегантами глюкокортикостероїдами антацидами та сукральфатом бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ @ Підвищення збудливості центральної нервової системи, судоми при взаємодії фторхінолонів з алкоголем, нестероїдними протизапальними засобами відбувється внаслідок інгібування процесу зв’язування ГАМК із рецепторами. Клиническая фармакология:Учебник / Под ред. В.Г.Кукеса.-М.: ГЭОТАР-Медиа, 2013.-1056 с. 215 Феноксиметилпеніцилін, амоксицилін, ампіцилін через пригнічення нормальної мікрофлори, завдяки якій відбувається ентерогепатична рециркуляція деяких діючих речовин інших лікарських засобів, призводять до зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивів зменшення токсичності метотрексату порушення всмоктування гіполіпідемічних засобів зменшення ризику кровотеч при застосуванні разом з антикоагулянтами, тромболітиками та нестероїдними протизапальними засобами прискорення елімінації нестероїдних протизапальних засобів та метронідазолу @ Пероральні пеніциліни можуть знижувати ефективність пероральних контрацептивів за рахунок порушення ентерогепатичної циркуляції естрогенів. Клиническая фармакология:Учебник / Под ред. В.Г.Кукеса.-М.: ГЭОТАР-Медиа, 2013.-1056 с. 216 У 12-річної дівчинки після вживання двох таблеток аспірину за 4-5 годин температура тіла підвищилася до 39-40°С; скаржиться на загальне нездужання, запаморочення, несподівану появу червоних плям на шкірі з утворенням пухирів та/або відшаровуванням епідермісу з ерозуванням поверхні; ураження на шкірі нагадували опіки другого ступеня; симптом Нікольського – позитивний. Який найбільш імовірний діагноз? гострий епідермальний некроліз – синдром Лайєла пухирчатка вульгарна поліморфна ексудативна еритема бульозний дерматит герпетиформний дерматоз Дюринга @ Гострий епідермальний некроліз – синдром Лайєла є побічною дією ацетилсаліцилової кислоти. 99 При дефіциті глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази сульфаніламідні препарати викликають внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів імуноалергічний агранулоцитоз гострий інтерстиціальний нефрит гіпопротромбінемію периферичну нейропатію @ Сульфаніламід протипоказаний при захворюваннях крові, хронічній серцевій недостатності, печінковій та нирковій недостатності, гепатиті, порфірії, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гіпертиреозі та гіпотиреозі, вагітності та годуванні грудьми. Клиническая фармакология: Учебник/ Колектив авторов; под ред. О.Я. Бабака, А.Н. Беловола, И.С.Чекмана.- К.: ВСИ «Медицина», 2012.- 728 с. 200 Хворим на інфекційний мононуклеоз протипоказано призначення антибіотиків групи пеніцилінів макролідів аміноглікозидів лінкозамідів фузидинів @ «Ампіциліновий» висип констатують у 75–100% пацієнтів з інфекційним мононуклеозом (ампіцилін). Протиінфекційні лікарські засоби: навч. посіб. для студ.мед. ф-тів, інтернів, лікарів, провізорів / О. В. Крайдашенко [та ін.]; ред. О. В. Крайдашенко. - Вінниця : Нова Книга, 2015. -423 с. 180 У хворого К. 52 років при прийомі фіноптіну (верапамілу) у таблетках у дозі 80 мг 4 рази на день з'являється почуття жару, почервоніння обличчя, занепокоєння; це симптоми побічної дії препарату, що пов'язана з його фармакодинамікою і не потребує корекції передозування і кумуляції препарату - треба зменшити дозу лікарської алергії - треба призначити антигістамінні засоби небезпечної побічної дії - треба негайно припинити прийом фіноптину парадоксального підвищення артеріального тиску – необхідна терапевтична заміна @ Побічні реакції верапамілу: головний біль, запаморочення; шлунково-кишкові розлади: нудота, запор та біль у животі; брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, зниження артеріального тиску, гіперемія, периферичний набряк та втомлюваність. 181 Величина МНВ (міжнародного нормалізованого відношення), яку потрібно підтримувати у хворих, що отримують непрямі антикоагулянти, складає 2,0 – 2,5 2,5 – 3,5 1,0 - 2,0 менше 1,0 більше 5,0 @ У кожному конкретному випадку необхідно підтримувати МНВ на певному рівні. Дози препарату вибираються лікарем залежно від результату МНВ: нормальне значення МНВ = 0,8-1,15; лікування венозного тромбозу: МНВ = 2,0-2,5. 182 Недоцільне використання наступної комбінації груп антигіпертензивних препаратів недигідропіридинові антагоністи кальцію + бета-блокатори бета-блокатори + діуретики інгібітори АПФ + діуретики дигідропіридинові антагоністи кальцію + бета-блокатори антагоністи кальцію + інгібітори АПФ @ Небажаною є комбінація β-АБ з недигідропіридиновими АК (верапаміл, у меншій мірі ділтіазем) в зв'язку з можливим розвитком таких ефектів, як взаємне посилення негативного інотропного і хронотропного ефектів, а також уповільнення провідності серця. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина: Підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ –ІУ рівнів акред.– Вінниця: ДП ДКФ, 2011. - 928 с. 183 Комбінація антигіпертензивних засобів, яка є нераціональною каптоприл + триамтерен еналаприл + фуросемід амлодипін + гіпотіазид небіволол + фуросемід ніфедипін + лозартан @ Під час лікування каптоприлом може підвищитися рівень калію в крові, особливо у хворих, які одночасно приймають діуретики, що сприяє затримці калію в організмі (спіронолактон, амілорид і триамтерен), або які містять калій. Тому слід уникати одночасного застосування каптоприлу і цих лікарських засобів. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина: Підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ –ІУ рівнів акред.– Вінниця: ДП ДКФ, 2011. - 928 с. 184 У хворої з гіпертонічною хворобою ІІ ст. після тривалого приймання бісопрололу, амлодипіну та гіпотіазиду з’явилися судоми в м’язах нижніх кінцівок, порушення серцевого ритму; назвіть препарат, яким імовірно були спричинені ці симптоми гіпотіазид бісопролол гіпотіазид і бісопролол амлодипін бісопролол і амлодипін @ Судоми в м’язах нижніх кінцівок, порушення серцевого ритму – симптоми гіпокаліемії через вживання діуретика (гіпотиазиду). 177 Інгібітори АПФ не призначають вагітним з артеріальною гіпертензією, тому що вони викликають неонатальну ниркову недостатність призводять до багатоводдя сприяють передчасному закриттю овального вікна та розвитку фіброеластозу у плода підвищують скоротливу активність матки викликають кровотечі у ранньому післяпологовому періоді @ При вагітності лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити та, якщо це можливо, слід розпочати альтернативну терапію. Відомо, що застосування інгібіторів АПФ під час ІІ і ІІІ триместру вагітності може зумовити розвиток фетотоксичності (зниження функції нирок, ретардація окостеніння черепа) і неонатальну токсичність (ниркову недостатність, гіпотензію, гіперкаліємію). 178 Протипоказанням для призначення калійзберігаючих діуретиків не є бронхіальна обструкція гіпонатріємія гостра ниркова недостатність хронічна ниркова недостатність вагітність @ Гіпонатріємія, гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність, вагітність є протипоказанннями для застосування калійзберігаючих діуретиків. 154 Хворий 18 років скаржиться на виражену задишку, кашель, свербіж шкіри. Захворів гостро, годину тому після прийому ампіциліну. У дитинстві кропивниця, харчова поліалергія. Об’єктивно: почервоніння та набряк обличчя. Пульс–96/хв, АТ– 80/50 мм рт. ст. Яки препарат невідкладної допомоги? Дексаметазон Еуфілін Допамін Мезатон Сальбутамол @ Виникла алергічна реакція на прийом ампіциліну, дексаметазон може бути використанний як препарат невідкладної допомоги в даному випадку. 155 Хворий на бронхіальну астму під час нападу ядухи застосовує за рекомендацією провізора препарат "Беротек"; після десятої інгаляції протягом першої доби виникли тахікардія і біль в ділянці серця з іррадіацією у ліву лопатку; зазначені симптоми пояснюються недостатньою селективністю препарату на фоні передозування абсолютним передозуванням бронхоспазмом на тлі тахіфілаксії недостатньою селективністю ЛЗ та синдромом «обкрадання» психогенними чинниками та підйомом артеріального тиску @ Беротек не селективний адреноміметик, може призводити до розладів ССС. 156 Фармакокінетичний параметр, клінічне значення якого безперечне при визначенні проміжку часу, необхідного для досягнення рівноважної концентрації лікарського засобу (ЛЗ) у крові; може використовуватись для визначення добової дози та оцінки виведення ЛЗ, але менш точний ніж загальний кліренс період напіввиведення, Т1/2 об’єм розподілу, Vd площа під фармакокінетичною кривою, AUC час досягнення максимальної концентрації, Tmax біодоступність, F @ Період напіврозпаду описує час, необхідний для скорочення вдвічі концентрації речовини в плазмі крові (період напіввиведення в плазмі). Відношення між біологічним періодом і періодом напіввиведення в плазмі може бути складним в залежності від даної речовини, через фактори, що включають накопичення у тканинах (зв'язування з білками), активні метаболіти і взаємодій рецепторів. Період напіввиведення - важливий фармакокінетичний параметр, зазвичай позначається t1/2. 157 Фармакокінетичний параметр, що характеризує здатність ліків проникати до органів і тканин, клінічне значення якого безперечне для підбору навантажувальної дози ліків |