Главная страница

Тесты. Загальні питання безпеки ліків 255


Скачать 193.13 Kb.
НазваниеЗагальні питання безпеки ліків 255
АнкорТесты
Дата27.06.2020
Размер193.13 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла1591178377670892.docx
ТипДокументы
#132915
страница4 из 9
1   2   3   4   5   6   7   8   9

об’єм розподілу, Vd

  • рівноважна концентрація, Сss

  • період напіввиведення, Т1/2

  • час досягнення максимальної концентрації, Tmax

  • біодоступність, F

    @ Об'єм розподілу (Vd) (уявний гіпотетичний об'єм розподілу препарату) – умовний об'єм рідини, необхідний для рівномірного розподілу (розчину) введеної дози ліків до концентрації, що визначається в крові в момент дослідження (літрів на кілограм маси тіла – л/кг). Об'єм розподілу ліків у певній мірі характеризує ступінь проникнення ліків із плазми крові і позаклітинної рідини в тканини і створення депо лікарського препарату в органах.
    158

    Фармакокінетичний параметр, клінічне значення якого безперечне для підбору підтримуючої дози, є інформативнішим за Т ½ для оцінки виведення лікарського засобу (ЛЗ), залежить від функціонального стану органу виведення та швидкості доставки ЛЗ до нього

    1. кліренс, Cl

    2. рівноважна концентрація, Сss

    3. об’єм розподілу, Vd

    4. час досягнення максимальної концентрації, Tmax

    5. біодоступність, F

    @ Загальний кліренс – умовний об'єм плазми чи крові, що звільняється (“очищається”) від лікарського засобу за одиницю часу; виражають в об'ємних одиницях (л/хв., мл/хв.). Нирковий кліренс відображає елімінацію препарату з організму.
    159

    Фармакокінетичний параметр, клінічне значення якого полягає у фіксації досягнення повного клінічного ефекту лікарського засобу

    1. рівноважна концентрація, Сss

    2. період напіввиведення, Т1/2

    3. об’єм розподілу, Vd

    4. час досягнення максимальної концентрації, Tmax

    5. біодоступність, F

    @ Рівноважна концентрація, Сss – фармакокінетичний параметр, клінічне значення якого полягає у фіксації досягнення повного клінічного ефекту лікарського засобу.
    160

    Фармакокінетичний параметр, клінічне значення якого безперечне при підборі дози лікарського засобу для позасудинного шляху введення

    1. біодоступність, F

    2. період напіввиведення, Т1/2

    3. об’єм розподілу, Vd

    4. кліренс, Cl

    5. рівноважна концентрація, Сss

    @ Біодоступність — це термін, яким позначають кількість лікарської речовини, що доходить до місця її дії в організмі людини (здатність препарату засвоюватися). Біодоступність є головним показником, що характеризує кількість втрат лікарського засобу, тобто чим вища біодоступність лікарської речовини, тим менше її втрат буде при засвоєнні і використанні організмом.
    161

    Фактично абсолютна неефективність препарату у хворого на початку фармакотерапії за умов задовільної біодоступності при прийомі максимально можливих разової і добової доз, із досягненням високої терапевтичної концентрації препарату в крові

    1. є справжньою рефрактерністю

    2. є проявом розвитку толерантності

    3. є несправжньою рефрактерністю

    4. є проявом тахіфілаксії

    5. є завжди переборною (в тому числі за допомогою препаратів-коректорів)

    @Кресюн, В. Й. Клініко-фармакологічний глосарій: навч. посіб. / В. Й. Кресюн, В. В. Годован, С. Б. Стречень. -Одеса: Одеський медуніверситет, 2015. -327 с.
    162

    Поновлення виражених симптомів захворювання, з приводу яких препарат був призначений, після раптового припинення прийому ліків - це

    1. варіант синдрому відміни «rebound» (рикошет)

    2. парадоксальний ефект

    3. синдром негативної післядії

    4. абстинентний синдром

    5. варіант синдрому відміни «withdrawal» («вилучення», власне відміна)

    @ Різновид синдрому відміни «rebound» (рикошет) – поновлення виражених симптомів захворювання, з приводу яких препарат був призначений, після раптового припинення прийому ліків.
    163

    Виникнення нових, іноді небезпечних для життя симптомів захворювання (зокрема органної недостатності) після різкої відміни ліків - це

    1. варіант синдрому відміни «withdrawal» («вилучення», власне відміна)

    2. парадоксальний ефект

    3. синдром негативної післядії

    4. варіант синдрому відміни «rebound» (рикошет)

    5. абстинентний синдром

    @ Варіант синдрому відміни «withdrawal» («вилучення», власне відміна) – виникнення нових, іноді небезпечних для життя симптомів захворювання (зокрема органної недостатності) після різкої відміни ліків.
    164

    Розвиток протилежної фази фармакодинамічного ефекту після початкової позитивної дії однієї дози препарату - це

    1. синдром негативної післядії

    2. матеріальна кумуляція з токсичною дією

    3. парадоксальний ефект

    4. рефрактерність

    5. тахіфілаксія

    @ Проявом протидії організму лікам після припинення їх дії, стає синдром відміни (синдром негативної післядії), описаний для цілої низки фармакологічних препаратів. Синдром негативної післядії – розвиток протилежної фази фармакодинамічного ефекту після початкової позитивної дії однієї дози препарату.
    165

    При першому введенні лікарського засобу малоімовірні наступні реакції

    1. тахіфілаксія та абстиненція

    2. гіперреактивність, гіперчутливість, феномен першої дози

    3. очікувана фармакологічна відповідь

    4. ідіосинкразія та анафілактоїдна реакція

    5. абсолютна або несправжня рефрактерність

    @ Тахіфілаксія та абстиненція виникає при повторному введенні лікарських засобів.
    166

    Для визначення біоеквівалентності двох препаратів ніфедипіну (наприклад, коринфару і фенігідину) необхідно

    1. побудувати криві «концентрація – час» для обох препаратів і порівняти площу під ними (AUC)

    2. визначити і порівняти значення загального кліренсу (Cl)

    3. визначити періоди напіввиведення (Т1/2) для обох препаратів і порівняти їх

    4. визначити ступінь зв’язування білком обох препаратів і порівняти їх за цим показником

    5. визначити об'єм розподілу (Vd) обох препаратів і порівняти їх

    @ Кінетична крива – графік залежності концентрації реагенту чи продукту реакції від часу. Зазвичай будується в координатах концентрація – час. Рівняння кінетичної кривої – це кінетична крива, яку виражено в аналітичній формі, наприклад у формі аналітичної прямої. Криві «концентрація – час» дозволяють порівнювати різні види ЛЗ.
    167

    Клінічні випробування ліків не включають наступну фазу

    1. спостереження за дією препарату протягом 15 років

    2. вивчення препарату на 20-80 здорових добровольцях

    3. вивчення ефективності речовин на 200-600 хворих

    4. контрольні дослідження з метою визначення безпеки препарату на 2000 пацієнтів і більше

    5. отримання більш точної і детальної інформації про безпеку та ефективність ліків після реєстрації препарату

    @ За дією препарату продовжують спостерігати весь час навіть після реєстрації ЛЗ.
    168

    У випадках, якщо фармакологічний ефект лікарського засобу (ЛЗ) підсилюється іншим ЛЗ, який власне не володіє цим ефектом, говорять про

    1. сенситизуючу взаємодію

    2. адитивну дію

    3. сумацію дії

    4. потенціювання

    5. синергоантагонізм

    @ Сенситизуюча дія характеризується тим, що один ЛП з різних причин, не втручаючись у механізм дії, посилює ефекти іншого (інсулін і глюкоза стимулюють проникнення калію в клітину, вітамін С при одночасному призначенні з препаратами заліза збільшує концентрацію останнього в плазмі крові і т.д.).
    169

    У випадках синергічної взаємодії лікарських засобів (ЛЗ), при якому фармакологічний ефект комбінації більший, ніж дія одного з ЛЗ, але менший за можливий сумарний ефект, що прогнозується, має місце

    1. адитивна дія

    2. сумація дії

    3. синергоантагонізм

    4. потенціювання

    5. сенситизуюча взаємодія

    @ Адитивна дія – фармакологічний ефект комбінації ЛЗ, Більш виразна дія одного з компонентів, але менш передбачуваного ефекту їх суми (наприклад, поєднане призначення фуросеміду і тіазидів, нітрогліцерину з βадреноблокаторами при ІХС, β-адреностимуляторів і теофіліну при БА).
    170

    До прогнозованих побічних ефектів ЛЗ (тип А, залежні від дози) не відносяться

    1. гіперчутливість та/або алергія (наприклад, анафілаксія)

    2. вторинні ефекти (наприклад, діарея внаслідок дисбактеріозу при прийомі антибіотиків)

    3. власне побічні ефекти (наприклад, седативна дія антигістамінних препаратів)

    4. первинно токсичні реакції, або передозування ЛЗ (наприклад, розвиток печінкової недостатності при призначенні високих доз парацетамолу)

    5. негативні наслідки лікарської взаємодії

    @ Алергічні реакції не відносяться до дозозалежних побічних реакцій. До несприятливих побічних реакцій типу А належать токсичність внаслідок передозування ЛЗ (надлишковий терапевтичний ефект), фармакологічні (другорядні) побічні ефекти, токсичність у результаті лікарської взаємодії, вторинні побічні ефекти.
    171

    Розвиток токсичних ускладнень (головний біль, нудота, блювота, шум у вухах, запаморочення, тахікардія, біль у ділянці серця, почервоніння шкіри) внаслідок інгібіції ацетальдегіддегідрогенази спостерігається при взаємодії етанолу з

    1. хлорамфеніколом, метронідазолом, гризеофульвіном, цефалоспоринами, сульфаніламідами, похідними сульфонілсечовини та імідазолу, фуразолідоном

    2. інгібіторами АПФ, клонідином, парацетамолом, нітрозамінами, наркотичними анальгетиками, деконгестантами, карбамазепіном, аміназином

    3. кофеїном, барбітуратами, тетра- і трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО, діуретиками

    4. інсуліном, метформіном, серцевими глікозидами, бета-адреноблокаторами, органічними нітратами, ефедрином

    5. ніфедипіном, ацетилсаліциловою кислотою, тіклопідином, клопідогрелем, варфарином, дизопірамідом

    @ При взаємодії хлорамфеніколу, метронідазолу, гризеофульвіну, цефалоспоринів, сульфаніламідів, похідних сульфонілсечовини, імідазолу, фуразолідону при взаємодії з етанолом розвивається токсичні ускладненя (головний біль, нудота, блювота, шум у вухах, запаморочення, тахікардія, біль у ділянці серця, почервоніння шкіри) внаслідок інгібіції ацетальдегіддегідрогенази.
    152

    У пацієнта 57 років з гемороєм після акту дефекації виникла кровотеча. Який лікарський засіб є протипоказаним у даному випадку?

    1. Гепарин

    2. Фібриноген

    3. Дицинон

    4. E-амінокапронова кислота

    5. Свіжозаморожена плазма

    @ Гепарин протипоказаний при кровотечах. Гепарин – антикоагулянт прямої дії. У розчині гепарин має негативний заряд, що сприяє його взаємодії з білками, які беруть участь у процесі згортання крові. Гепарин зв’язується з антитромбіном III (кофактор гепарину) та інгібує процес згортання крові шляхом інактивації факторів V, VII, IX, X. 
    153

    Хлопчик 8 років захворів на пневмонію, з приводу чого було призначено антибіотик. Після лікування він втратив слух. Яка група антибіотиків могла викликати дане ускладнення?

    1. Аміноглікозиди

    2. Цефалоспорини

    3. Макроліди

    4. Пеніциліни напівсинтетичні

    5. Пеніциліни природні

    @ Аміноглікозиди – ототоксичні антибактеріальні ЛЗ.
    149

    У пацієнта 25 років після укусу оси розвинувся набряк Квінке, на тулубі з’явився висип у вигляді пухирів, папул. З яких препаратів треба починати невідкладну допомогу?

    1. Преднізолону, антигістамінних препаратів

    2. Реополіглюкіну, гемодезу

    3. Свіжозамороженої плазми, E-амінокапронової кислоти

    4. Гіпотіазиду, фуросеміду

    5. Норадреналіну, мезатону

    @ До невідкладної допомоги при набряку Квінке використовуються кортикостероїдні гормони та антигістамінні засоби.
    150

    76-річному хворому після операції з приводу холецистектомії призначений гентаміцин (80 мг кожні 8 год) і цефалотин (2 г кожні 6 год). Через 7 діб у хворого підвищився креатинін до 340 мкмоль/л. АТ 130/80 мм рт. ст. Добова кількість сечі 1200 мл. В аналізах сечі та УЗД - без патології. Яка найбільш вірогідна причина ниркової недостатності?

    1. Нефротоксичність гентаміцину

    2. Недостатня доза антибактеріальних засобів

    3. Гострий гломерулонефрит

    4. Неадекватна інфузія рідини

    5. Гепаторенальний синдром

    @ Гентаміцин (аміноглікозидний антибіотик) з виразною нефротоксичною дією.
    140

    Вагітна жінка 27 років страждає періодичним закрепами, який з перелічених послаблюючих лікарських засобів не можна рекомендувати через те, що він підвищує тонус матки?

    1. Касторова олія

    2. Гліцерин

    3. Натрію сульфат

    4. Оливкова олія

    5. Рицинова олія

    @ Касторова олія протипоказана вагітним, бо викликає рефлекторне скорочення м'язів матки.
    132

    У пацієнтки, яка тривалий час лікується з приводу ревматоїдного артриту, рівень цукру у крові складає 10 ммоль/л. Який із препаратів може спричинити гіперглікемію?

    1. Дексаметазон

    2. Диклофенак натрію

    3. Ібупрофен

    4. Делагіл

    5. Левамізол

    @ Глюкокортикоїдні гормональні препарати здатні підвищувати рівень глюкози в крові.
    133

    Пацієнту, який страждає на хронічний гіперацидний гастрит, призначений альмагель. Які ускладнення фармакотерапії з боку органів травлення можуть виникнути перш за все?

    1. Закреп

    2. Нудота

    3. Блювота

    4. Анорексія

    5. Діарея

    @ Закреп – найбільш частий та вірогідний побічний ефект альмагелю.
    134

    У хворої, що страждає на гіпертонічну хворобу та бронхіальну астму стався напад бронхоспазму, зросла задишка. Який із препаратів, що приймає пацієнтка, міг спричинити дане ускладнення?

    1. Пропранолол

    2. Еуфілін

    3. Ніфедипін

    4. Сальбутамол

    5. Мукалтин

    @ Пропранолол (неселективний бета-блокатор) здатний викликати бронхоспазм через механізм підвищення тонусу мускулатури бронхів.
    135

    У пацієнта, який лікується з приводу мультирезистентного туберкульозу, знизився слух. Який з препаратів, що приймав хворий, міг викликати таку побічну дію?

    1. Стрептоміцин

    2. Рифампіцин

    3. Етамбутол

    4. Ізоніазид

    5. Етіонамід

    @ Стрептоміцин (аміноглікозид) – ототоксичний антибіотик.
    136

    У пацієнтки, що останні 7 років хворіє на бронхіальну астму, виявлено підвищенням артеріального тиску. Яка група гіпотензивних препаратів небажана для хворої?

    1. Блокатори β-адренорецепторів

    2. Седативні препарати

    3. Діуретики

    4. Антагоністи ангіотензинових рецепторів

    5. Антагоністи іонів кальцію

    @ Бета-блокатори здатні викликати бронхоспазм через механізм підвищення тонусу мускулатури бронхів.
    137

    У хворої, яка страждає на хронічне обструктивне захворювання легень, встановлено діагноз гіпертонічної хвороби. Який гіпотензивний препарат протипоказаний даній пацієнтці?

    1. Анаприлін

    2. Амлодипін

    3. Каптоприл

    4. Верапаміл

    5. Гіпотіазид

    @ Анаприлін (неселективний бета-блокатор) здатний викликати бронхоспазм через механізм підвищення тонусу мускулатури бронхів.
    123

    Хвора Д., 45 років з метою профілактики ОРВІ кожен місяць приймає віт.С 0,5 г по 10 днів протягом 2 років. Також періодично приймає віт. В6 та віт. В12. При обстеженні виявлено дизурії, оксалатурію, оксалатні камені в нирках. Що стало причиною даних порушень?

    1. Частий прийом віт. С

    2. Віт. В12

    3. Віт. В6

    4. Поєднаний прийом віт. С, В6, В12

    5. Гіповітаміноз С

    @ Надлишки вітаміну С виводяться з організму з сечею у вигляді оксалату, а це один з ключових компонентів ниркових каменів, саме тому частий прийом вітаміну С здатний викликати дизурію, оксалатурію, оксалатні камені в нирках.
    112

    Генеричний лікарський засіб повинен відповідати наступним вимогам, крім:

    1. Мати ті ж допоміжні речовини, що і оригінальний лікарський засіб

    2. Мати ту ж лікарську форму, що і оригінальний лікарський засіб

    3. Мати таку ж активну речовину, що і оригінальний лікарський засіб

    4. Мати таку ж біодоступність, що і оригінальний лікарський засіб

    5. Мати ту ж дозу, що і оригінальний лікарський засіб

    @ До генеричних препаратів належать лікарські засоби, які містять таку саму діючу речовину в тій самій молярній концентрації, що і референтний препарат, і з такими самими або подібними допоміжними речовинами в порівнюваних з референтним препаратом концентраціях.
    113

    Охарактеризуйте тип побічної реакції у вигляді підвищення артеріального тиску після припинення прийому атенололу.

    1. Синдром відміни

    2. Алергічна (імунологічна) реакція негайного і сповільненого типу

    3. Вторинний ефект, обумовлений порушенням імунобіологічних властивостей організму

    4. Побічний ефект, пов'язаний з фармакологічними властивостями лікарського засобу

    5. Токсичні ускладнення, обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лікарського речовини

    @ Синдром відміни – побічна реакція що виникає при різкому припиненні прийому препарату.
    111

    При супутньому застосуванні антацидні засоби знижують повноту всмоктування Н2-блокаторів. Який вид лікарської взаємодії має місце в даному випадку?

    1. Фармакокінетичний антагонізм

    2. Фармакокінетичний синергізм

    3. Фармакодинамічний синергізм

    4. Фармацевтична взаємодія

    5. Фармакодинамічний антагонізм

    @ Фармакокінетичний антагонізм вид взаємодії на етапі всмоктування або розподілення ЛЗ в організмі.
    Лікування, спрямоване на відшкодування природних біологічно активних речовин при їх недостатності називається:

    1. Замісна терапія

    2. Етіотропна терапія

    3. Патогенетична терапія

    4. Симптоматична терапія

    5. Стимулююча терапія

    @ Замісна терапія – використання препаратів, що заміщують недостатність біологічно-активних сполук (ферментів, гормонів тощо),
    Пацієнту, 64 роки, з цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензію, призначено лікарський засіб із нефропротекторною дією:

    1. Телмісартан

    2. Гідрохлортіазид

    3. Дигоксин

    4. Пропранолол

    5. Гентаміцин

    @ Телмісартан є пероральним специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II. Телмісартан не має протипоказань до застосування при нирковій недостатності та допускається до застосування у даному випадку.
    108

    Назвіть шляхи профілактики НПЗП-гастропатії:

    1. Все перераховане вище

    2. Застосування інгібіторів Н + -К + -АТФази

    3. Застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2

    4. Застосування синтетичних аналогів простагландину Е2

    5. Застосування цитопротекторних препаратів

    @ До шляхів профілактики НПЗП-гастропатій відносяться: застосування інгібіторів Н + -К + -АТФази, застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2, застосування синтетичних аналогів простагландину Е2, застосування цитопротекторних препаратів.
    109

    Який з нижчеперелічених факторів не може вплинути на клінічну ефективність лікарського препарату:

    1. Зріст хворого

    2. Вік хворого

    3. Супутні захворювання

    4. Стать хворого

    5. Позитивне ставлення хворого до призначається лікарем лікування

    @ Зріст хворого не впливає на терапевтичну ефективність ЛЗ.
    Пацієнту призначено лізиноприл у дозі 10 мг 2 рази на добу. Після тижневої фармакотерапії артеріальної гіпертензії хворий почав періодично турбувати сухий кашель. Чим це може бути зумовлене?

    1. Накопиченням у крові залишку брадикініну

    2. Підвищенням тонусу блукаючого нерва

    3. Підвищенням тонусу кашльового центру

    4. Загостренням супутньої патології

    5. Пригніченням синтезу альдостерону

    @ Сухий кашель виникає через надлишок у крові брадикиніну після прийому лізиноприлу. Цей стан не потребує фармакологічної корекції.
    98

    На фоні фармакотерапії ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби ІІ стадії та бронхіальної астми у пацієнта стався напад бронхоспазму, зросла задишка. У хворої, що страждає на. Який лікарський засіб викликав дане ускладнення?

    1. Пропранолол

    2. Еналаприл

    3. Амлодипін

    4. Нітросорбіт

    5. Сальбутамол

    @ Пропранолол (неселективний бета-блокатор) здатний викликати бронхоспазм через механізм підвищення тонусу мускулатури бронхів.
    99

    Хворий, що страждає на артеріальну гіпертензію та отримує комбіновану терапію скаржится на закреп. Який із перерахованих препаратів міг його спричинити?

    1. Верапаміл

    2. Гіпотіазид

    3. Триметазидин

    4. Еналаприл

    5. Ацетилсаліцилова кислота

    @ Верапаміл (блокатор Са-каналів) може призводити до закрепів
    Провізор поінформував лікаря-інтерна, що всмоктування лікарських засобів, які є слабкими основами, при їх одночасному прийомі з препаратами, які підвищують рН шлункового вмісту (блокаторами протонного насосу, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів):

    1. Посилюється

    2. Пригнічується

    3. Не змінюється

    4. Пригнічується, посилюється і знову пригнічується

    5. Посилюється, пригнічується і знову посилюється

    @ Фармакокінетичні взаємодії між ЛЗ зі слаболужним PH
    92

    Провізор поінформував лікаря-інтерна, що виведення лікарських засобів, які є слабкими основами, при їх одночасному прийомі з препаратами, які знижують рН сечі:

    1. Посилюється

    2. Пригнічується

    3. Не змінюється

    4. Пригнічується, посилюється і знову пригнічується

    5. Посилюється, пригнічується і знову посилюється

    @ Виведення лікарських засобів, які є слабкими основами, при їх одночасному прийомі з препаратами, які знижують рН сечі, посилюється.

    Черних В.П. Клінічна фармація. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів. / Черних В.П., Зупанець І.А., Купновицька І.Г. – Івано-Франківськ
    93

    Призначення блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ при артеріальній гіпертензії протипоказане при наступних станах:

    1. Вагітність

    2. Гіпокаліємія

    3. Гіперглікемія

    4. Подагра

    5. Гіперліпідемія

    @ Інгібітори АПФ не призначають вагітним з артеріальною гіпертензією, тому що вони викликають неонатальну ниркову недостатність.
    Хвора, яка знаходиться на замісній терапії Левотироксином (100 мкг на добу) при гіпотиреозі, захворіла на гострий вірусний гепатит А. Яка лікувальна тактика щодо призначення Левотироксину протягом 1 місяця є доцільною:

    1. Зменшення добової дози до 75 мкг

    2. Збільшення добової дози до 150 мкг

    3. Збереження добової дози 100 мкг

    4. Заміна добової дози Левотироксину (100 мкг) Тіамазолом (10 мг)

    5. Відміна Левотироксину

    @ Зменшення дози замісної терапії левотироксином на протязі 1 місяця при гіпотиреозі в умовах гострого вірусного гепатиту А є доцільною тактикою.

    Клінічна фармакологія: підручник (ВНЗ ІV р.а.) / О.Я. Бабак, А.Н. Біловол, Н.П. Безугла та ін.; за ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана.
    83

    Комбінація нітратів з лікарськими засобами для лікування еректильної дисфункції (силденафіл) загрозлива для життя через розвиток:

    1. Гіпотонії, колапсу

    2. Гіпопротеїнемії

    3. Системних токсичних ефектів

    4. Алергічної реакції

    5. Бронхоспазму

    @ Силденафіл розширює судини, що в поєднанні з органічними нітратами може призвести до гіпотонії та колапсу.
    84

    Провізор проінформував лікаря-інтерна щодо недоцільності сумісного призначення ніфедипіну короткої дії та венозних вазодилататорів, оскільки на цьому фоні може розвинутись:

    1. Рефлекторна тахікардія

    2. Гіперкальціємія

    3. Тромбоз судин

    4. Порушення ліпідного обміну

    5. Гастралгія

    @ Відбувається фармакодинамічна несумісність лікарських засобів.
    85

    У «повільних» метаболізаторів з CYP2D6 при застосуванні кардіоселективного β-адреноблокатора метопролола значно частіше спостерігається такий побічний ефект, як бронхоспазм. Це пов’язано з:

    1. Втратою кардіоселективності препарату

    2. Прискореним утворенням метаболітів

    3. Накопиченням брадикініну в слизовій оболонці трахеї

    4. Порушенням видільної функції нирок

    5. Зміною чутливості рецепторів

    @ Метопролол – селективний блокатор бета1-рецептор, в меншій ступені бета2-рецепторів, що відповідають за периферичні судини та бронхи.
    86

    Провізор проінформував лікаря-інтерна щодо особливостей застосування аплікаційної форми нітрогліцерину (мазь):

    1. Наносити на суху, неушкоджену шкіру грудей

    2. Використовувати не рідше чотирьох разів на день

    3. Тривале застосування викликає безсоння

    4. Можливе подразнення слизової носа

    5. Поєднує місцевий протизапальний ефект

    @ Правила застосування аплікаційних форм нітрогліцерину: наносити на суху, неушкоджену шкіру грудей
    87

    Проінформуйте лікаря-інтерна, який вплив завдяки глікопротеїну-Р чинить лоперамід на ЦНС, якщо відомо, що цей лікарський засіб є агоністом опіоїдних рецепторів?

    1. Практично не впливає

    2. Різко гальмує

    3. Помірно гальмує

    4. Різко збуджує

    5. Помірно збуджує

    @ Завдяки глікопротеїну-Р лоперамід практично не впливає на ЦНС
    88

    Проінформуйте лікаря-інтерна, як вживання прохолоджувальних напоїв, а саме фруктового соку чи коли впливає на абсорбцію ітраконазолу?

    1. Збільшить

    2. Зменшить

    3. Не змінить

    4. Спотворює

    5. Нівелює

    @ Доведено порушення всмоктування під дією фруктових соків наступних препаратів: бета-блокаторів, цитостатиків, протимікробних і протигрибкових препаратів (в тому числі, ітраконазолу).

    Oxford Handbook of Clinical Pharmacy (3 ed.) Edited by Philip Wiffen, Marc Mitchell, Melanie Snelling, and Nicola Stoner
    89

    Проінформуйте лікаря-інтерна, скільки треба почекати до внесення коректив у комплекс лікування, якщо виявлено, що пацієнту призначено лікарський засіб, що є інгібітором метаболізму іншого лікарського засобу?

    1. 2-3 дні

    2. 1 день

    3. 7 днів

    4. 12 год

    5. 6 год

    @ Почекати 2-3 дні для завершення процесу метаболізму ЛЗ.
    90

    Проінформуйте лікаря-інтерна, який вплив на метаболізм інгібіторів протеази ВІЛ чинить рифампіцин?

    1. Прискорює

    2. Гальмує

    3. Не впливає

    4. Спотворює

    5. Нівелює

    @ Фармакокінетична взаємодія інгібіторів протеази ВІЛ та рифампіцину призводить до прискорення метаболізму.
    Провізор пояснив лікарю-інтерну, що для профілактики тромбоутворення у жінки 32 років в І триместрі вагітності (6 тижнів) після перенесеної тромбоемболії легеневої артерії необхідно призначити лікарський засіб без тератогенного ефекту:

    1. Гепарин

    2. Ацетилсаліцилову кислоту

    3. Варфарин

    4. Клопідогрель

    5. Не призначати лікарські засоби

    @ Гепарин дозволений до застосування для профілактики тромбоутворення у вагітних.
    67

    Провізор пояснив лікарю-інтерну, чому збільшується ризик білірубінової енцефалопатії у недоношених новонароджених внаслідок дії цефтріаксону:

    1. Витісняє білірубін із зв'язку з білком

    2. Знижує кліренс креатиніну

    3. Індукує процеси глюкуронування

    4. Індукує мікросомальні ферменти печінки

    5. Пригнічує мікросомальні ферменти печінки

    @ Внаслідок дії цефтріаксону збільшується ризик білірубінової енцефалопатії у недоношених новонароджених, через витісняння білірубіну із зв'язку з альбуміном.
    68

    Лікар поцікавився у провізора, чи раціонально пацієнту, віком 64 роки, який тривалий час приймає розувастатин 20 мг, призначити еритроміцин. Провізор пояснив, що дана комбінація:

    1. Знизить біодоступність розувастатину

    2. Знизить ефективність еритроміцину

    3. Призведе до гепатотоксичності

    4. Призведе до нефротоксичності

    5. Збільшить ризик рабдоміолізу

    @ Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину призводить до зниження значення AUC (0-t) на 20 %, а значення Cmax розувастатину – на 30 %. Така взаємодія, ймовірно, є результатом посилення моторики кишечнику, обумовленого прийомом еритроміцину.

    Черних В.П. Клінічна фармація. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів. / Черних В.П., Зупанець І.А., Купновицька І.Г. – Івано-Франківськ
    69

    Лікар-інтерн запитав у провізора, чи доцільно дитині призначити пробіотик для профілактики антибіотикасоційованої діареї. Провізор пояснив, що пробіотик раціонально застосувати:

    1. З першого дня прийому антибіотика

    2. З третього дня прийому антибіотика

    3. На п’ятого дня прийому антибіотика

    4. Після закінчення прийому антибіотика

    5. При появі діареї

    @ Пробіотики застосовують з першого дня прийому антибіотика для більш ефективного відновлення мікрофлори.
    70

    Провізор проінформував лікаря щодо ризиків розвитку остеомаляції при одночасному застосуванні при лікуванні епілепсії у хлопчика 6 років ацетазоламіду та протисудомного лікарського засобу. Вкажіть цей засіб.

    1. Фенітоїн

    2. Золпідем

    3. Клоназепам

    4. Толперізон

    5. Діазепам

    @ При сумісному застосуванні фенітоїну з ацетазоламідом можливий розвиток остеомаляції та рахіту.

    Черних В.П. Клінічна фармація. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів. / Черних В.П., Зупанець І.А., Купновицька І.Г. – Івано-Франківськ
    71

    Лікар-інтерн запитав у провізора, який лікарський засіб доцільно призначити пацієнту, 54 років із артеріальною гіпертензією, замість еналаприлу, який викликав у нього сухий кашель без ознак застудного захворювання. Провізор порадив:

    1. Лозартан

    2. Метопролол

    3. Амлодипін

    4. Верапаміл

    5. Гідрохлортіазид

    @ Використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту може викликати кашель, для заміни використовуються препарати групи сартанів.

    Симптоми та синдроми в практичній фармації. Принципи терапії. Навчальний посібник для студентів ВНЗ / за ред. І. А. Зупанця, В. П. Черних. – Харків.
    72

    Пацієнту віком 66 років з артеріальної гіпертензією для тривалого лікування призначено метопролол. Зважаючи на появу набряків ніг, лікар додатково призначив діуретик. Протягом 2 тижнів набряки зменшились, однак турбує загальна слабість, прогресуюче погіршення слуху. Вкажіть діуретичний лікарський засіб, який міг викликати такі побічні прояви:

    1. Фуросемід

    2. Гідрохлортіазид

    3. Спіронолактон

    4. Індапамід

    5. Тріамтерен

    @ Фуросемід володіє ототоксичністю та здатен погіршувати слух.
    73

    Проконсультуйте лікаря, який антигiпертензивний лiкарський засiб слiд застосовувати з обережнiстю у пацієнта 51 р. зі схильністю до ангіоневротичного набряку в анамнезі:

    1. Лізиноприл

    2. Бісопролол

    3. Гідрохлортіазид

    4. Тріамтерен

    5. Доксазозин

    @ Не варто застосовувати лізиноприл при: підвищена чутливість до лізиноприлу або до будь-якої з допоміжних речовин препарату, підвищена чутливість до інших інгібіторів АПФ, ангіоневротичний набряк в анамнезі під час попереднього лікування інгібіторами АПФ, спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.

    74

    У пацієнтки 45 р. з цукровим діабетом 2 типу діагностовано артеріальну гіпертензію. Отримує метформін та глібенкламід. Який антигіпертензивний лікарський засіб не доцільно призначати через здатність нівелювати перші ознаки гіпоглікемії?

    1. Метопролол

    2. Периндоприл

    3. Гідрохлортіазид

    4. Амлодипін

    5. Валсартан

    @ Метопролол (бетаблокатор) здатен викликати гіперглікемію
    75

    Назвіть вид взаємодії, що призводить до розвитку кровотечі при одночасному прийомі цефазоліну та варфарину

    1. Фармакокінетична на етапі розподілу

    2. Фармакокінетична на етапі біотрансформації

    3. Фармакодинамічний синергізм

    4. Фармакокінетична на етапі елімінації

    5. Фармакодинамічний антагонізм

    @ Варфарин здатен взаємодіяти (фармакокінетично на етапі розподілу) з антибактеріальними засобами, що може призводити до кровотеч.
    76

    Пацієнту, 61 рік, після проведеної тромболітичної терапії призначено варфарин. Проконсультуйте лікаря, застосування якого антибіотику може призвести до ризику виникнення кровотеч.

    1. Еритроміцин

    2. Ампіцилін

    3. Амоксицилін

    4. Доксіциклін

    5. Стрептоміцин

    @ При сумісному застосуванні варфарину з іншими препаратами, зокрема еритроміцином, азитроміцином, гатіфлоксацином може спостерігатись посилення дії варфарину, що може спричинити виникнення кровотеч. 

    Черних В.П. Клінічна фармація. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів. / Черних В.П., Зупанець І.А., Купновицька І.Г. – Івано-Франківськ
    77

    Пацієнтці, 47 років, сімейним лікарем призначено левофлоксацин для лікування пієлонефриту. На фоні проведеної терапії, у пацієнтки відмічалися судоми. З прийомом якої групи лікарських засобів це можна пов’язати?

    1. Нестероїдні протизапальні

    2. Амінофіліни

    3. Протиаритмічні

    4. Глюкокортикоїди

    5. Антикоагулянти непрямої дії

    @ Можливе суттєве зниження судомного порогу при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. 

    Черних В.П. Клінічна фармація. Підручник для студентів фармацевтичних факультетів. / Черних В.П., Зупанець І.А., Купновицька І.Г. – Івано-Франківськ
    78

    Надайте консультацію лікарю, внаслідок чого виникає ризик підсилення нефротоксичного ефекту при одночасному прийомі гентаміцину та ванкоміцину

    1. Фармакокінетичної взаємодії не етапі елімінації

    2. Фармакокінетичної взаємодії не етапі біотрансформації

    3. Фармакокінетичної взаємодії не етапі розподілу

    4. Фармакодинамічного антагонізму

    5. Фармацевтичної взаємодії

    @ Виведення гентаміцину та ванкоміцину переважно відбувається нирками, що призводить до підвищення неферотоксичності.
    79

    Пацієнтці із аутоімунним тиреоїдитом Хашимото із клінічними та лабораторними ознаками гіпотиреозу був призначений левотироксин. Така терапія має назву:

    1. Замісна

    2. Симптоматична

    3. Патогенетична

    4. Етіотропна

    5. Паліативна

    @ Замісна терапія – використання препаратів, що заміщують недостатність біологічно-активних сполук (ферментів, гормонів тощо)
    80

    При тривалому використанні гліклазиду у хворого на цукровий діабет 2 типу раптово з’явилися симптоми гіпоглікемії. Який лікарський засіб міг спровокувати швидке витіснення гліклазиду від зв’язку із білками сироватки крові та збільшення його вільної фракції?

    1. Ко-тримоксазол

    2. Дигоксин

    3. Парацетамол

    4. Фурасемід

    5. Еналаприл

    @ Триметоприм потенціює дію протидіабетичних препаратів похідних сульфонілсечовини.

    Клінічна фармакологія: підручник (ВНЗ ІV р. а.) / О.Я. Бабак, А.Н. Біловол, Н.П. Безугла та ін.; за ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана
    Визначити побічну дію ненаркотичних анальгетиків:

    1. Ураження слизової ШКТ

    2. Лікарська залежність

    3. Кристалурія

    4. Кумуляція

    5. Симптоми паркінсонізму

    @Ульцерогенна дія через інгібуванння активності ЦОГ1.
    Вказати побічну дію глюкокортикостероїдів:

    1. Гіперглікемія

    2. Імуностимулююча дія

    3. Протишокова дія

    4. Протиалергічна дія

    5. Протизапальна дія

    @Глюкокортикостероїди здатні підвищувати рівень глюкози в крові та викликати гіперглікемію.
    Дайте пораду молодому терапевту, яке захворювання є прямим протипоказанням до призначення диклофенаку:

    1. Виразкова хвороба шлунку

    2. Пневмонія

    3. Остеопороз

    4. Цукровий діабет

    5. Гіпертонічна хвороба

    @ Ульцерогенна дія через інгібуванння активності ЦОГ1
    Хворому на ішемічну хворобу серця для профілактики нападів стенокардії призначено препарат з групи нітратів. Через 1 рік прийому хворого знов почали турбувати напади болю в серці. Поясніть причину погіршання стану хворого.

    1. Толерантність до нітратів

    2. Алергічна реакція на нітрати

    3. Взаємодія з іншими препаратами

    4. Взаємодія з їжею

    5. Алергічна реакція на продукти харчування

    @ Нітрати здатні викликати звикання (толерантність), що знижує терапевтичну ефективність ЛЗ.
    Хворому на ішемічну хворобу серця необхідно призначити ацетилсаліцилову кислоту для профілактики тромбоутворення, проте у хворого в анамнезі виразкова хвороба шлунка. Яким чином запобігти побічної дії засобу на слизову шлунка?

    1. одночасно призначити омепразол

    2. одночасно призначити дротаверин

    3. Призначити 1/2дози ацетилсалицилової кислоти

    4. Призначити 1/3 дози ацетилсалицилової кислоти

    5. одночасно призначити аскорбінову кислоту

    @ Омепразол – блокатор протонної помпи, що проявляє гастропротекторну дію.
    Який можливий ефект при взаємодії глюкокортикостероїдних засобів з фторхінолонами?

    1. тендовагініт, розрив сухожиль

    2. підвищення біодоступності фторхінолонів

    3. Підвищення згортання крові

    4. Зниження збудливості центральної нервової системи

    5. підвищення збудливості центральної нервової системи

    @ У зв'язку з можливим ризиком розвитку тендовагініту або розривом сухожилля препарати фторхінолонів з обережністю призначають пацієнтам, які приймають глюкокортикостероїди.
    31

    Поясніть лікарю-інтерну причину виникнення сухого кашлю у хворого, якій отримує лікування з приводу ішемічної хвороби серця в склад якого входить лозартан, аспірин-кардіо, аспаркам:

    1. Побічна дія лазартану

    2. Алергічна реакція на препарати

    3. Токсична дія препаратів

    4. Результат взаємодії препаратів

    5. Побічна дія аспаркаму

    @ Лозартан здатний викликати сухий кашель через накопичення брадикініну в кашльовому центрі.
    Поясніть причину виникнення головного болю у хворого, якій отримує лікування з приводу ішемічної хвороби серця в склад якого входить ізосорбід динітрат, аспірин-кардіо, аспаркам:

    1. Побічна дія ізосорбіду динітрату

    2. Алергічна реакція на препарати

    3. Токсична дія препаратів

    4. Результат взаємодії препаратів

    5. Побічна дія аспаркаму

    @ Побічна дія органічних нітратів у вигляді головного болю. Для попередження артеріальної гіпотензії та «нітратного» головного болю лікування слід починати з мінімальної дози.
    Поясніть, чому при артеріальній гіпертензії у вагітних протипоказано призначення бета-адреноблокаторів

    1. можливе підвищення скоротливості міометрію, ризик переривання вагітності

    2. Висока частота алергічних реакцій

    3. Часто виникає токсична дія

    4. Високий ризик негативної дії на плід

    5. Високий ризик тератогенної дії

    @ Бета-адреноблокатори здатні підвищувати скоротливість міометрію та призводити до ризику переривання вагітності.
    Поясніть, чому при серцевій недостатності (хворий отримує фуросемід) не бажано призначати нестероїдні протизапальні препарати

    1. посилюють ризик небажаних ефектів діуретиків

    2. зростає частота алергічних реакцій

    3. Часто виникає токсична дія

    4. Посилюють ризик кровотеч

    5. Провокують серцеві аритмії

    @ НПЗЗ підвищують нефротоксичність діуретичних засобів.
    Хворому 63 років для зняття болю в спині призначено диклофенак. Відомо, що він отримує бісопролол як антигіпертензивний препарат. Які можливі негативні наслідки одночасного призначення цих лікарських засобів?

    1. послаблення антигіпертензивної дії бісопролола

    2. Діарея

    3. закреп

    4. Головний біль

    5. Біль у животі

    @ При одночасному застосуванні з диклофенаком антигіпертензивних лікарських засобів можливе послаблення їх дії через затримку натрію та блокаду синтезу простагландинів нирками.
    279

    У хворого через 10 хв. після введення ампіциліну з’явилися ознаки анафілактичного шоку. Виберіть препарат, з якого слід розпочати лікування даного стану:

    1. Адреналін

    2. Еуфілін

    3. Анальгін

    4. Хлоропірамін

    5. Лоратидин

    @ Адреналін – препарат невідкладної допомоги при анафілактичному шоці.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9


  • написать администратору сайта