курсач. Зміст вступ
 Скачать 0.88 Mb.
|
2.4 Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахуваньПорядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань зазначено в Податковому Кодексі України стаття 8. Амортизація, п. п 8.3 Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань 8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі – розрахункові квартали). Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів). 8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою: Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де: Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 8.3.3 Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кі = [І(а-1) - 10]:100, де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація. { Абзац пункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 } 8.3.5. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 , ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться. Умови нарахування амортизації основних засобів:
Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету,а також не можуть бути базою даних для нарахування будь-яких податків та зборів. Нарахування амортизації відображається наступними проводками: Д 91,92,93 941, 949 К 131 - нарахована амортизації основних засобів підприємством,що не використовує рахунки Класу 8. Д 83 К132 - нарахована амортизація основних засобів з використання рахунків Класу 8 Д23,91,92,93,941,949 К 83 - нарахована амортизація,яка використовується підприємством,що використовують рахунки і Класу 9 і Класу 9. Д 23 К 131 - витрати на виробництво Д 92 К 131 - витрати адміністрації Д 93 К 131 - витрати на збут Д 941 К 131 - витрати медпункту та ін.. Для накопичення амортизації про амортизовану вартість основних засобів передбачений рахунок 13 «Знос необоротних активів». За Кредитом К13 відображається накопичення,нарахування амортизації, по Дебету Д13 – її списання. 2.4 Амортизація нематеріальних активів Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів. При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати: строки корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається; правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання; очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством; залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". При розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків: якщо існує не відмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання; якщо ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання. Бухгалтерські записи з нарахування амортизації є такими: а) віднесення витрат на амортизацію до певної статті витрат відповідно до сфери використання нематеріального активу (у разі застосування тільки рахунків класу 9): Д 23 “Виробництво” Д 91 “Загальновиробничі витрати” Д 92 “Адміністративні витрати” Д 93 “Витрати на збут” Д 94 “Інші витрати операційної діяльності” Д 97 “Інші витрати” Д 99 “Надзвичайні витрати” К 133 “Знос нематеріальних активів” б) включення витрат на амортизацію до вартості певного необоротного активу. Наприклад, нарахування амортизації на нематеріальний актив, який використовується у ході виконання робіт, пов’язаних з капітальними інвестиціями: Д 15 “Капітальні інвестиції” К 133 “Знос нематеріальних активів” При застосуванні рахунків класу 8 запис нарахування амортизації матиме вигляд: Д 833 “Амортизація нематеріальних активів” Д 23 “Виробництво” Д 91 “Загальновиробничі витрати” Д 92 “Адміністративні витрати” Д 93 “Витрати на збут” Д 94 “Інші витрати операційної діяльності” Д 97 “Інші витрати” Д 99 “Надзвичайні витрати” К 833 “Амортизація нематеріальних активів” Особливістю відображення амортизації в бухгалтерському обліку є нарахування амортизації на: безоплатно одержані нематеріальні активи (приклад 3.2) та нематеріальні активи, придбані (створені) за рахунок цільового фінансування (приклад 3.3). При нарахуванні амортизації на нематеріальні активи придбані (створені) за рахунок цільового фінансування одночасно частина доходів майбутнього періоду визнається як інші доходи від звичайної діяльності і відображається у Звіті про фінансові результати за звітний період. Термін експлуатації та метод амортизації нематеріального активу оцінюються на кожну дату балансу на предмет відповідності новим умовам використання активу. Якщо у наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод, то в кінці звітного періоду переглядаються термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації. Нарахування амортизації, виходячи з нового строку корисного використання та нового методу, починається з місяця, наступного за місяцем змін. Розділ ІІІ. Основні шляхи розвитку та вдосконалення амортизаційної політики в Україні 3.1 Основні шляхи розвитку та вдосконалення амортизаційної політики в Україні Україна на шляху до інтеграції і гармонізації з країнами-членами ЄС, формування єдиного економічного простору з традиційними економічними партнерами, зокрема Росією, Білоруссю, Казахстаном, прагне уніфікувати існуючу систему бухгалтерського обліку, яка у сучасних умовах змінюється й удосконалюється відповідно до міжнародних стандартів. Тому процеси стандартизації та удосконалення системи бухгалтерського обліку України із застосуванням міжнародних стандартів, вибору раціонального методу амортизації основних засобів є актуальними і нині. Це обумовлюється об'єктивними причинами та підтверджується появою наказу Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003 р. „Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів” . Перехід на ринкові умови господарювання, запровадження комерційних засад у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств потребують нових підходів до формування фінансових ресурсів. Так, нині збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових коштів у формуванні фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушує підприємства виявляти ініціативу та винахідливість. Раціональне застосування амортизаційної політики на підприємстві є важливою ланкою його фінансового управління і дає можливість керівництву підприємства розширити виробництво чи створити новий напрям бізнесу. Господарським кодексом України передбачено, що одним з основних напрямів державної економічної політики є амортизаційна політика, спрямована на створення для суб'єктів господарювання найбільш сприятливих і рівноцінних умов забезпечення процесу відтворення основних виробничих і невиробничих фондів переважно на якісно новій техніко-технологічній основі. З цією метою інвестиційна політика держави спрямована на створення суб'єктом господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів для потреб розширеного відтворення основних засобів виробництва, а також на забезпечення ефективного і відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ним. Важливою умовою реалізації інвестиційної політики держави є його податкова система, що повинна стимулювати якнайшвидше відновлення підприємствами, насамперед активної частини основних засобів. Як приклад такого підходу розглянемо модифіковану систему прискореного відшкодування витрат Modified Accelerated Cost Recovery System MACRS), що застосовується в США з 1987 р. Ця система встановлює методи амортизації і термін експлуатації основних засобів для визначення суми амортизаційних відрахувань з метою оподаткування (дивись додаток 2). Таким чином, з метою оподаткування основних засобів (крім будівель) у США застосовується прискорена амортизація. Система МАСRS передбачає: відсутність ліквідаційної вартості; умову середини року, тобто передбачається, що початком терміну експлуатації об'єкта є середина року (незалежно від місяця фактичного початку його експлуатації); 3) при застосуванні прискореної амортизації здійснюється перехід до прямолінійної амортизації в тому році, коли сума прямолінійної амортизації перевищує суму прискореної амортизації. Норми амортизації відповідно до системи МАСRS подано в (дивись додаток 3). В Україні відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з 1 січня 2004 р. норми амортизації встановлено в межах 1,25 - 15 % балансової вартості відповідних груп основних фондів. Зокрема, для автомобілів і ЕОМ, придбаних після 1 січня 2004 р., ця норма становить відповідно 10 і 15 %.. Застосування цих норм приводить до того, що період амортизації зазначених основних засобів може перевищити 50 років, тобто майже в 10 разів перевищує термін податкової амортизації подібних об'єктів, наприклад, у США. При цьому за шість років (період повної амортизації автомобілів у США) в Україні для цілей оподаткування буде амортизовано близько 50% вартості автомобілів. У цьому зв'язку варто нагадати, що єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР (затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 р. № 1072) передбачали, зокрема, такі норми амортизації, % від первісної вартості: ЕОМ 12,5; МікроЕОМ й уніфіковані процесори 10; Автомобілі (залежно від класу) 11,1 – 20; Іншими словами, згідно з цими нормами максимальний термін амортизації ЕОМ і автомобілів не перевищував 10 років. У дореволюційній Росії Положенням про державний промисловий податок (1898 р.) було передбачено норми амортизаційних відрахувань у погашення первісної вартості в розмірі 5-10 % . Отже, сучасні норми амортизації для оподаткування в Україні значно обмежують інвестиційні можливості підприємств навіть порівняно з дореволюційним і радянським періодами, не кажучи вже про такі розвішені країни, як США. Крім того, варто пам'ятати, що в минулому в Україні застосовувалися знижувальні коефіцієнти до суми нарахованої амортизації, частину амортизації перераховували в бюджет, була заборона на нарахування податкової амортизації основних засобів, що вибули з експлуатації, до 2004 р. діяли норми в діапазоні 1,25 - 6,25 %. Саме наслідком такої податкової політики є відсутність у багатьох підприємств коштів, необхідних для відтворення основних засобів. Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що правова система повинна забезпечити не декларування амортизаційної політики держави, а реальні умови для розвитку підприємницької діяльності, у тому числі шляхом продуманої податкової політики, спрямованої на стимулювання інвестиційної діяльності. 3.2 Автоматизація нарахування амортизаційних відрахувань В робочому листі "розрахунок " знаходяться дані у вигляді формул. Дані у вигляді формул можна відобразити за допомогою команди Сервіс/ Параметри/Вид/формули. В цьому робочому листі знаходиться рядок "Всього", який вираховується за допомогою авто-суми: =СУММ (D4:D11). Поле "Сума нарахованої амортизації" вираховується за допомогою такої формули: =С4*D4*E4, яку можна розмножувати, зачепивши за маркер, який повинен бути у вигляді хрестика і перемістити його на потрібну кількість даних. В робочому листі "головна книга", в таблиці "Меморіальний ордер № 11 за І квартал 2004 року КП "Коломия водоканал"" міститься поле "Сума", дані якого переносяться з робочого листа "розрахунок", з таблиці "Розрахунок амортизації основних засобів за І квартал 2004 року", з поля "Сума нарахованої амортизації "\"Всього" В робочому листі "головна книга", в таблиці "головна книга по рахунках 131-99" сальдо на початок кварталу я переносила з робочого листа "розрахунок" з комірки D15, обороти по Кт я переносила з "Меморіального ордеру № 11 за І квартал 2002 року КП "Коломия водоканал", з комірки 16, а сальдо на кінець кварталу я визначала за такою формулою: =I25+G26-F26 Висновок. Отже, усі основні засоби, крім землі підтверджені фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об’єктів називається амортизацією. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. На Україні діє “натуралістична” концепція. Нарахування амортизації (зносу) регламентується П(С)БО №7, за яким амортизація – це систематичне розподілення вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Нарахування амортизації основних засобів робиться такими методами: - прямолінійний; - виробничий; - зменшення залишкової вартості; - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивний; Серед альтернативних методів нарахування амортизації, що передбачені стандартами GAAP, можна визначити такі, як метод списання та заміни, метод групового та змістовного обліку зносу, метод оцінки товарно-матеріальних запасів. Нарахування амортизації у податковому обліку регламентується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, за яким амортизація – це поступове віднесення витрат, що пов’язані з придбанням, виготовленням та покращенням основних фондів, на зменшення скоректированого прибутку у межах поставлених норм амортизаційних відрахувань. У податковому обліку існує метод зменшення залишкової вартості та прискорений метод. Треба зазначити, що П(С)БО №7 дозволяє нарахування амортизації податковими методами , що приводить до різноманітних протиріч. Основним питанням амортизаційної політики – який метод амортизаційних відрахувань обрати. Щоб відповісти на це питання треба детально розгляну усі існуючи методи та визначити фактори, що пов’язані з експлуатацією об’єктів основних засобів, бо чітких рекомендацій по цьому приводу у світі не існує. Обраний метод нарахування амортизації закріпляється приказом та відображається у обліковій політиці підприємства. Щомісяця амортизаційні нарахування за обраним методом відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, для чого призначений пасивний рахунок 13.Для розрахунку амортизації використовують типову форму ОЗ - 14. Отже , амортизаційні відрахування – один з головних джерел здійснення реальних інвестицій. За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес її відтворення, регулюється технічна та виробнича політика на підприємстві. В Україні не вироблено амортизаційної політики, яка б дала змогу стимулювати використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів. Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основних фондів. Отже, ми з’ясували, що П(С)БО №7 “Основні засоби” має як позитивні сторони, так і негативні. По-перше він відкидає положення, що зафіксовані у Законі “Про оподаткування прибутку підприємств”, що недопустимо. По-друге, надання необмежених прав підприємствам у виборі системи амортизації не має аналогів у світі. Така міра означає зупинення сплати податку на прибуток. Багато недоліків у стандартах пов’язано з недостатнім виясненням теоретичних основ прискореної та не прискореної амортизації, що потребує доробки у нормативній базі. Отже, зробимо висновок, що : - амортизаційна політика перехідного періоду повинна органічно поєднувати директивні та ринкові важелі при посиленні останніх; - держава повинна регламентувати принципи побудови амортизаційної системи спеціальним Законом України “Про амортизацію”. - законодавчо затверджений порядок амортизацій повинен збутися недоліків діючої методології. |