Хз. Навчальний посібник За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гусарєва С. Д
 Скачать 3.84 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Кафедра теорії держави та права ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА Навчальний посібник За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гусарєва С.Д., доктора юридичних наук, професора Тихомирова О.Д. Київ Освіта України 2017 УДК 340 (073) ББК X0 Т 338 Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії внутрішніх справ (протокол № 19/3-2 від 27.09.2016 року) Рецензенти: Бостан С.К. – доктор юридичних наук, професор, Запорізький національний технічний університет, професор кафедри конституційного, адміністративного та трудового права Інституту управління та права; Кельман М.С. – доктор юридичних наук, професор, ННІПП «Львівська політехніка», професор кафедри теорії та філософії права; Колодій А.М. – член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри конституційного та міжнародного права. Теорія держави та права : навч. посіб. / [Є. В. Білозьоров, В. П. Власенко, О. Б. Горова, А. М. Завальний, Н. В. Заяць та ін.] ; за заг. ред. С. Д. Гусарєва, О. Д. Тихомирова. – К. : НАВС, Освіта України, 2017. – 320 с. Навчальний посібник охоплює питання курсу «Теорія держави та права», що містяться в робочій програмі навчальної дисципліни та рекомендовані МВС України для вищих навчальних закладів, що готують здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Право». Особливістю навчального посібника є висвітлення в систематизованому вигляді найважливіших загальнотеоретичних положень про державу і право, що дозволяє здобувачам вищої освіти самостійно в доступній формі вивчати навчальний матеріал, готуватись до семінарських та практичних занять, колоквіумів, ділових ігор, заліків, іспитів. Навчальний посібник розрахований на здобувачів вищої освіти, які вивчають курс «Теорія держави та права», студентів, аспірантів та викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також для всіх хто цікавиться питаннями держави та права. ISBN 978-617-7480-01-2 © Національна академія внутрішніх справ, 2017 © Освіта України, 2017 3 Авторський колектив: Є.В. Білозьоров, професор кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – тема 1; Т.О. Пікуля, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – тема 2; Н.В. Заяць, професор кафедри теорії держави та права, доктор юридичних наук, доцент – тема 3; Д.О. Тихомиров, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – тема 4; Ю.В. Кривицький, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – тема 5; Н.П. Харченко, старший викладач кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – тема 6; Ю.Є. Максименко, старший науковий співробітник редакційно- видавничого відділу, кандидат юридичних наук, доцент – тема 6; Н.В. Лазнюк, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – тема 7; А.О. Осауленко, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – тема 8; А.М. Завальний, завідувач кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – тема 9; О.А. Колодій викладач кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – тема 9; О.О. Старицька, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – тема 10; О.В. Мінченко, професор кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – тема 10; В.П. Власенко, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – тема 11; О.Б. Горова, професор кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – тема 12; О.В. Тюріна, професор кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – тема 13; М.М. Пендюра, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук, доцент – Vocabulary; О.О. Старицька, доцент кафедри теорії держави та права, кандидат юридичних наук – Vocabulary. 3 4 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ................................................................... 5 ПЕРЕДМОВА ............................................................................................................. 6 ВСТУП ......................................................................................................................... 8 ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ................... 14 ТЕМА 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ ................................................................................. 40 ТЕМА 3. ФУНКЦІЇ ТА МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ ................................................. 62 ТЕМА 4. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВОУТВОРЕННЯ .............................. 89 ТЕМА 5. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ОБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА ........... 107 ТЕМА 6. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА ................ 132 ТЕМА 7. ПРАВОТВОРЧІСТЬ ТА ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА ................... 152 ТЕМА 8. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА ............................................................... 171 ТЕМА 9. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ ....................................................................... 194 ТЕМА 10. ПРАВОВА ПОВЕДІНКА .................................................................... 216 ТЕМА 11. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ................................................. 236 ТЕМА 12. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО МЕХАНІЗМ .................... 254 ТЕМА 13. ПРАВОВА СИСТЕМА. ОСНОВНІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ ......................................................................................................... 278 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 298 Vocabulary ............................................................................................................... 312 4 5 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ КВК України КЗпП України КК України КПК України КНДР КУпАП НАТО ОАЕ ОАР ООН СНД СРСР США ФРН ЦК України ЦПК України – – – – – – – – – – – – – – – – Кримінально-виконавчий кодекс України Кодекс законів про працю України Кримінальний кодекс України Кримінальний процесуальний кодекс України Корейська Народно-Демократична Республіка Кодекс України про адміністративні правопорушення Організація Північноатлантичного договору Об’єднані Арабські Емірати Об’єднана Арабська Республіка Організація Об’єднаних Націй Співдружність Незалежних Держав Союз Радянських Соціалістичних Республік Сполучені Штати Америки Федеративна Республіка Німеччина Цивільний кодекс України Цивільний процесуальний кодекс України 5 6 ПЕРЕДМОВА Основні тенденції світового та вітчизняного суспільного розвитку, стратегія інтеграції України у європейську спільноту, поглиблення відповідних державних і правових трансформацій зумовили появу нових орієнтирів, стандартів та цінностей, що визначають й загальну спрямованість реформ правоохоронних органів України, Міністерства внутрішніх справ зокрема, якість та ефективність яких неможлива без кардинальних змін у системі кадрового забезпечення, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації правоохоронців. Так, Стратегією сталого розвитку «Україна 2020», «Концепцією першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ», «Стратегією розвитку органів внутрішніх справ України» серед основних пріоритетів удосконалення сфери внутрішніх справ виокремлено й зміну підходів до добору, атестації, підготовки персоналу органів правопорядку. Нові вимоги до персоналу органів внутрішніх справ закріплено в Законах України «Про Національну поліцію», «Про Національну гвардію», Кодексі України «Про цивільний захист» та інших нормативно- правових актах. З іншого боку, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу органів внутрішніх справ є складовою системи вищої освіти України і здійснюється у відповідності до Закону України «Про вищу освіту», в межах основних напрямів реформування вітчизняної вищої освіти, спрямованих на гармонійне поєднання європейських нововведень і кращих вітчизняних традицій. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу Міністерства внутрішніх справ має складну структуру, її важливою ланкою є Національна академія внутрішніх справ, яка в цьому році відзначила 95-річчя своєї діяльності та має славні традиції та перспективи розвитку. Поступово зміцнюючи свій потенціал відповідно до сучасних стандартів вищої освіти України, академія розвивається у всіх напрямах інноваційної діяльності завдяки чому зарекомендувала себе як провідний науковий і методичний центр, базовий заклад для підготовки нової генерації правоохоронців. На сьогодні академія здійснює підготовку фахівців ступенів вищої освіти бакалавра, магістра, доктора філософії та доктора наук, на денній та заочній формах навчається понад 15 тисяч здобувачів вищої освіти. Лише за роки незалежності підготовлено понад 70 тисяч фахівців-юристів. Серед випускників закладу понад 230 генералів. Освітній процес в академії спрямований на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь, інших компетентностей здобувачів вищої освіти, відповідно до кваліфікаційних характеристик посад МВС України, а організаційно запроваджується у формі Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС), що використовується в Європейському освітньому просторі. Освітній процес і наукову роботу забезпечують докторантура та аспірантура, навчально-наукові інститути та інститут післядипломної освіти, факультети, юридичний ліцей. 36 кафедр та п’ять профільних наукових лабораторій, у яких працюють понад 50 докторів наук і професорів та 237 доцентів і кандидатів наук (докторів філософії). Академія є членом Асоціації Європейських поліцейських коледжів, учасником Конференції керівників вищих навчальних закладів поліції країн Центральної та Східної Європи, 6 7 підтримує робочі зв’язки з міжнародними організаціями, освітніми закладами та поліцейськими установами багатьох країн. Науково-педагогічні працівники, здобувачі вищої освіти й ліцеїсти академії є постійними учасниками, переможцями та дипломантами конкурсів на здобуття премій і стипендій Президента України та Уряду, НАН України, МОН і МВС України, Київського міського голови, Спілки юристів України. За підсумками щорічних незалежних соціологічних досліджень НАВС підтверджує свій достатньо високий рейтинг − її неодноразово нагороджено авторитетною відзнакою «Софія Київська» та визнано кращим вищим навчальним закладом у правоохоронній системі. Серед кафедр, які забезпечують теоретичну юридичну підготовку правоохоронців, виокремлюється кафедра теорії держави і права, яка була створена у 1989 році, пройшла непростий шлях перетворень і на сьогодні склалася як потужний та самодостатній науково-педагогічний колектив, який ефективно забезпечує освітній процес. Кафедрою багато зроблено і робиться для оновлення навчальних програм, удосконалення освітнього процесу, поглиблення зв’язків теоретичної науки з юридичною практикою. Окрім таких традиційних для юридичної освіти навчальних курсів як теорія держави і права, історія політичних і правових учень, юридична деонтологія, кафедрою започатковано викладання спеціальних навчальних курсів: порівняльне правознавство, теорія правозастосування, методологія юридичної науки, сучасні світові правові процеси тощо. За роки існування кафедри її працівниками підготовлено більш як 70 підручників, навчальних посібників, монографій та інших видань. Зокрема, посібники з загальної теорії держави і права та юридичної деонтології стали одними із перших у незалежній Україні. Продовженням цієї традиції є й цей посібник з теорії держави і права, який виокремлюється з-поміж інших прагненням його авторів адаптувати загальні положення теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки і базової навчальної дисципліни до особливостей професійної діяльності поліцейських забезпечити формування у курсантів (слухачів) основ юридичного світогляду, розуміння багатоманітності правової картини світу, своєрідності побудови державності та правової системи України, перспектив їх розвитку. Авторським колективом зроблено також справу облегшити сприйняття таких сучасних правових цінностей як верховенство права, демократія, права людини. Все разом, сприятиме набуттю навичок самостійного пошуку нормативних та доктринальних джерел, адекватного тлумачення правових текстів, вмінь застосовувати загальні теоретичні юридичні знання для усвідомлення своєрідності призначення, організації і діяльності поліції в сучасних умовах державного і правового розвитку України. Гусарєв Станіслав Дмитрович перший проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, полковник поліції 7 8 ВСТУП В умовах розбудови вітчизняної правової держави, формування громадянського суспільства, трансформації правової системи, інтеграції України до міжнародного та європейського економічного, політичного та правового просторів особливого значення набуває сучасна реформа органів внутрішніх справ України, яка спрямована на перетворення МВС на правоохоронне багатопрофільне цивільне відомство європейського зразка, запровадження нової моделі підготовки та підвищення кваліфікації кадрів органів внутрішніх справ. Значний потенціал у розв’язанні цих та інших державних і правових проблем має теорія держави і права, яка є однією з фундаментальних юридичних наук, яка досліджує основні властивості держави та права як складних соціальних явищ, процеси їх виникнення, становлення та перспективи розвитку, розробляє методологію їх наукового осмислення, формує державну і правову картину світу. Змістом теорії держави та права є теоретичні юридичні наукові знання щодо базових характеристик різних держав та правових систем, методів їх пізнання у вигляді різноманітних теорій, понять та інших теоретичних конструкцій, які стають теоретичною та методологічною основою для дослідження державних і правових явищ іншими юридичними науками. Спрямованість теорії держави та права як юридичної науки на виявлення як основних властивостей, загальних для всіх існуючих у світі держав і правових систем, так й своєрідних характеристик кожної з них, прагнення сформувати теоретичні засади побудови державної і правової картин світу, багато в чому визначають й місце та роль теорії держави та права в освітньому процесі підготовки юристів. Якщо на першому курсі навчання її призначенням є закладення основ юридичного мислення, формування знань щодо основних властивостей держави і права, їх складових, функціонування та розвитку, які створюють підстави і є «інструментом» ефективного опанування інших юридичних навчальних дисциплін, то на завершуючих навчання курсах теорія держави та права як навчальна дисципліна має інше призначення – вже на новому професійному юридичному рівні теоретичним шляхом синтезувати знання та вміння курсантів (слухачів) щодо державних та правових явищ, їх майбутньої професійної діяльності. Власно така, з одного боку, універсальна (як єдина для всіх видів підготовки юристів), а з іншого – плюралістична і варіативна (як така, що має особливості свого змісту для їх підготовки за певними спеціалізаціями) природа теорії держави та права як навчальної дисципліни зумовлює необхідність і доцільність існування різних підручників (посібників) з теорії держави і права, які поміж того створюються в контексті різних національних правових доктрин, різних домінуючих підходів державо- і праворозуміння, відображають особливості як наукових поглядів авторів (наукових шкіл), так й підготовки юристів тих або інших спеціалізацій. Цей посібник продовжує традиції навчально-методичних публікацій, що склалися на кафедрі теорії держави і права Національної академії внутрішніх 8 9 справ і призначені саме для теоретичної підготовки юристів для органів внутрішніх справ, зокрема, одного з перших в незалежній Україні посібника «Теорія держави та права» за редакцією видатного вченого Володимира Володимировича Копєйчикова (1995 р. і перевидавався зі змінами та доповненнями до 2010 р.), який відбивав основні теоретичні положення його наукової школи і заклав основи для розвитку та подальшої спеціалізації теоретичного навчання правоохоронців в таких кафедральних публікаціях як: Теорія держави та права: навч.-метод. комплекс (за вимогами кредитно- модульної системи навчання) (С.Д. Гусарєв, О.Б. Горова, А.М. Завальний та ін., 2009 р.), Актуальні проблеми теорії держави та права: навч.-метод. комплекс (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) (Є.В. Білозьоров, Є.О. Гіда, А.М. Завальний та ін., 2010 р.), Теорія держави і права: [підручник] / [за вимогами кредитно-модульної системи навчання] / (Є.О. Гіда, Є.В. Білозьоров, А.М. Завальний та ін., 2011 р.) та інших. Як зазначеним публікаціям, так й цьому посібнику притаманна орієнтація на: новели у теоретичному осмисленні держави і права, формуванні вітчизняних доктрин державо- і праворозуміння; плюралістичне бачення існуючих державних і правових систем; врахування результатів нових наукових досліджень у сферах теорії держави і права та організації і діяльності органів внутрішніх справ; врахування сучасних тенденцій світового правового розвитку; сприйняття Україною міжнародних і європейських стандартів захисту прав людини і діяльності поліції; офіційні програми реформування різних інституцій вітчизняної держави і правової системи тощо. Навчальний посібник підготовлено у відповідності до вимог нормативно- правових актів МВС України та Національної академії внутрішніх справ: Положення про організацію освітнього процесу; методичних рекомендацій виконання та написання реферату, а також робочої програми з навчальної дисципліни «Теорія держави та права» складеної для здобувачів вищої освіти відповідно до програми підготовки фахівців за спеціальністю «Право» 081 ступеня вищої освіти бакалавр заочною та денною формами навчання. За обсягом навчального матеріалу посібник охоплює основні положення навчального курсу з теорії держави і права, що вже є традиційними для вітчизняної підготовки юристів, які об’єднано у 13 тем, у свою чергу, поділено на відповідні смислові блоки (питання). Для орієнтації курсантів (слухачів) у їх самостійній роботі над навчальним матеріалом та самоконтролю після кожної теми виокремлено контрольні питання, а наприкінці посібника подано перелік рекомендованої літератури. Видання розраховано переважно на курсантів (слухачів) першого курсу, тому висвітлення питання тієї чи іншої теми подано у спрощених певною мірою формах з виокремленням основних властивостей тих чи інших державних чи правових явищ, їх складових, видів і таке інше. Для підкреслення зв’язків теоретичних положень з практикою наведено відповідні приклади з нормативно-правових актів, правозастосовних актів та інших правових документів, використано відомості державної і правової статистики. Особливої уваги надано тим темам і питанням, що складають теоретичну основу 9 10 розуміння особливостей організації та діяльності органів внутрішніх справ, їх міжнародних і європейських стандартів, перспектив розвитку тощо. Метою посібника «Теорія держави та права» є забезпечення набуття курсантами (слухачами) освіти вмінь і навичок стосовно питань (проблем), що пов’язані із закономірностями виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ в суспільстві, ознайомити майбутніх правоохоронців з науково обґрунтованими формами і методами роботи в нормотворчій діяльності та тлумаченні норм права, при здійсненні систематизації чинного законодавства, у процесі правореалізаційної діяльності, в узагальненні юридичної практики, у проведенні профілактичної, оперативно-розшукової, виховної роботи органів внутрішніх справ та інших практичних діях. Основними завданнями посібника «Теорія держави та права» є формування у курсантів (слухачів) загальних знань про державу та право, оволодіння ними юридичною термінологією, формування у них високого рівня професійної правосвідомості та правової культури. В результаті опанування матеріалів посібника вони повинні: − знати: основи методології пізнання державно-правових явищ; основні закономірності процесу виникнення держави та права; основні підходи до типології держав та їх властивості; призначення, види функцій та форми держави; сучасні підходи до праворозуміння; призначення та функції права; види форм (джерел) права; поняття, структуру та види норм права; співвідношення системи права та системи законодавства; поняття, ознаки та види правових відносин та інші загальнотеоретичні поняття; − вміти: вільно використовувати основні наукові конструкції теорії держави та права, правильно застосувати їх при оцінюванні конкретних ситуацій; орієнтуватися в джерелах права; адекватно тлумачити норми права та аналізувати їх структуру; визначати склад та зміст правових відносин, відрізняти їх від інших видів суспільних відносин; правильно реалізовувати норми права в різних професійних ситуаціях; виконувати на практиці вимоги законності та правопорядку тощо. Набуття курсантами (слухачами) таких знань та вмінь передбачає в першу чергу їх активну і творчу самостійну роботу над матеріалами посібника та іншими навчальними, нормативно-правовими, науковими джерелами, в процесі виконання індивідуальних завдань, підготовки до семінарів, лекцій, практичних занять, написання курсових робіт, наукових статей та доповідей. За своєю природою та якістю знань і вмінь, які формуються при її здійсненні, така робота може бути репродуктивною, що спрямована на осмислення, запам’ятовування та просте відтворення матеріалу посібника, реконструктивною, що передбачає його аналіз (складання конспекту, доповнення матеріалами інших підручників чи конспектів лекцій, пошук і наведення прикладів з нормативно-правових актів або навчальних матеріалів з інших юридичних навчальних дисциплін тощо), евристичну, що спрямована на пошук та вирішення проблемних питань навчального курсу (порівняльний аналіз різних підручників чи інших джерел, виявлення питань, що не висвітлені у посібнику та обґрунтування необхідності їх пізнання, здійснення власних 10 11 наукових досліджень для участі в засіданнях наукових гуртків, конференцій, конкурсах і таке інше). Для оволодіння навчальним матеріалом курсанти (слухачі) можуть використовувати різноманітні методи самостійної роботи з посібником: складати план прочитаного матеріалу та тези, конспектувати та виокремлювати окремі цитати, готувати реферати, нотувати, тобто виписувати незрозумілі слова та їх тлумачити. Приступаючи до вивчення матеріалу посібника курсанти (слухачі) повинні ознайомитися з його змістом та робочою навчальною програмою з теорії держави і права, співвідносити їх з існуючими у курсантів знаннями, акцентувати увагу на нових знаннях, які вони повинні отримати, визначити логічні та змістовні зв’язки між різними темами і питаннями курсу, а також усвідомити, які знання та вміння вони отримають в результаті його вивчення. Подібним чином бажано діяти й при вивченні окремих тем навчального матеріалу посібника, але окрім того додатково потрібно: − декілька разів прочитати відповідний матеріал (перший раз оглядово з метою з’ясування основного змісту, другий – для того щоб виокремити основні складові теми, визначити їх зв’язки, третій – доповнити їх конкретизуючими характеристиками, а також визначити зв’язки з попередніми темами); − віднайти і проаналізувати додаткові матеріали (конспекти лекцій, інші підручники, нормативно-правові акти, наукові статті, відомості практики діяльності органів внутрішніх справ), а також співвіднести їх з відповідними розділами посібника; − скласти конспект підготовки до семінарського заняття з конкретної теми з необхідними схемами, цитатами, посиланнями, прикладами тощо, а також виокремити незрозумілі питання, а також сформулювати відповіді на контрольні питання теми; − в процесі проведення семінарських занять під керівництвом науково- педагогічних працівників з’ясувати незрозумілі питання, доповнити конспекти новою інформацією; − після проведення семінарських занять ще раз повернутися до матеріалів посібника та проаналізувати їх з урахуванням цієї нової інформації. Логічна побудова як навчального курсу «теорія держави та права», так й матеріалів кожної окремої його теми зумовлює й певні правила їх аналізу, які спрямовані на: − пошук в тексті основних визначень та осмислення їх змісту і обсягу. Визначення – це логічно побудоване формулювання основних властивостей того чи іншого правового явища, які відбивають загальне між цим державним чи правовим явищем та іншими подібними явищами, а також те особливе, що притаманне цьому явищу або необхідні та достатні властивості. Якщо зміст визначення – це «набір» властивостей явища, отриманих певним науковим шляхом, або навчальні знання, стислий теоретичний його «образ», то обсяг визначення – коло тих реально існуючих явищ, що мають такі властивості. Так, 11 12 визначення держави за змістом охоплює основні властивості держави, а його обсяг складає більш як 190 тільки сучасних держав; − усвідомлення певного визначення надає можливість виокремити і конкретизувати сформульовані у ньому основні властивості, але ними воно й обмежується, а тому потребує його доповнення до відповідного поняття, яке вже відображає всі характеристики навчального «образу» того чи іншого явища: призначення та функції як напрями впливу на інші явища, зв’язки зі спорідненими явищами; внутрішню побудову (складові); класифікації за різними критеріями; процеси виникнення, становлення, розвитку та припинення існування явища тощо; − визначень та понять кожного державного і правового явища існує багато, оскільки вони розроблялися різними авторами в межах певної наукової школи, типу праворозуміння, домінуючої теорії права, національної правової традиції або доктрини, що необхідно мати на увазі при співставленні навчального матеріалу різних підручників або інших джерел інформації. В цьому посібнику теоретичні визначення та поняття подано переважно у межах вітчизняних державних і правових традиції, зокрема, в контексті поєднання позитивістського, природного та соціологічного підходів до праворозуміння, з їх адаптацією до особливостей теоретичного осмислення організації і діяльності органів внутрішніх справ; − місце і роль теорії держави та права як навчальної дисципліни в структурі професійної підготовки персоналу органів внутрішніх справ потребує при вивчені матеріалів посібника, їх доповнення зв’язками з нормотворчою, правозастосовною та правореалізаційною практикою, а також з іншими юридичними і соціально-гуманітарними дисциплінами або науковими дослідженнями через пошук відповідної інформації та наведення прикладів (нормативно-правові акти, міжнародно-правові документи, правозастосовні рішення, акти тлумачення, статистичні відомості, наукові статті, монографії тощо). Ретельна та наполеглива самостійна робота курсантів (слухачів) з матеріалами посібника з урахуванням наданих рекомендацій сприяє досягненню ними належного рівня компетентності, який за підсумками навчання визначається за такими критеріями: – незадовільний рівень компетентності: відсутні знання навчального матеріалу або курсант відмовляється відповідати на запитання, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни. – недостатній рівень компетентності: курсант має безсистемні знання, допускає помилки при формулюванні понять, класифікаційних критеріїв та їхньому тлумаченні. Хаотично і невпевнено викладає матеріал, не здатен відділяти головне від другорядного, не може використовувати знання при вирішенні практичних завдань. – мінімальний рівень компетентності: курсант має фрагментарні знання, що базуються на попередньому досвіді, але не здатен формулювати визначення понять, класифікаційні критерії та тлумачити їхній зміст, не може використовувати знання при вирішенні практичних завдань. 12 13 – достатній рівень компетентності: курсант має базові знання з навчальної дисципліни. Формулює юридичні поняття, класифікаційні критерії, але допускає інтерпретаційні помилки. Може виокремити ознаки явища та їх охарактеризувати (риси, властивості, аспекти). Відповідь надається за одним джерелом навчальної літератури. При відтворенні знань застосовує репродуктивний тип мислення, відсутнє системне викладення навчального матеріалу. Не вміє доказово обґрунтовувати свої судження, допускає неточності при використанні знань для вирішення практичних завдань. – добрий рівень компетентності: курсант має ґрунтовні знання навчального матеріалу, але під час відповіді допускає незначні помилки. Володіє категоріально-понятійним апаратом та здатен використовувати знання для вирішення практичних завдань. Може охарактеризувати склад (зміст) явища (або внутрішню побудову явища) та його елементів. Може обґрунтувати призначення явища, яке конкретизується у його функціях (напрямках впливу на інші явища). Може навести подібність та відмінність з іншими спорідненими та протилежними явищами. Відповідь надається за декількома джерелами навчальної літератури, з посиланням на нормативно-правові акти та наведенням прикладів. При відтворенні знань застосовує продуктивний тип мислення. – відмінний рівень компетентності: курсант має системні знання, глибоко і повно засвоїв увесь навчальний матеріал, в якому легко орієнтується, володіє категоріально-понятійним апаратом, вміє пов’язувати теорію з практикою, вирішувати практичні завдання, висловлювати і обґрунтовувати свої судження. Може навести особливості інтерпретації правових явищ в різних теоріях, загальне та відмінне в різних позиціях вчених, як в національному так і в міжнародному та європейському праві (в межах часу, предмету, простору). Здатен обґрунтувати перспективи розвитку правових явищ в Україні. Відповідь надається на основі знань державних програм, концепцій, проектів нормативно- правових актів, а також наукових джерел. На завершення варто зазначити, що цей посібник з теорії держави та права не претендує на всеохоплююче висвітлення проблем розуміння держави та права, він може слугувати лише «путівником» на шляху їх пізнання. Більш того він є одним з посібників, який адаптовано до особливостей підготовки персоналу органів внутрішніх справ, теоретичного сприйняття основ організації та діяльності органів внутрішніх справ України, але з урахуванням світових правових процесів, інтеграції України у європейський правовий простір. Авторський колектив висловлює подяку усім, хто порадами та зауваженнями сприяв створенню цього посібника, особливо рецензентам: доктору юридичних наук, професору Бостану С.К, доктору юридичних наук, професору Кельману М.С., член-кореспонденту НАПрН України, доктору юридичних наук, професору, заслуженому юристу України Колодію А.М. Тихомиров Олександр Деонисович професор кафедри теорії держави та права, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права 13 14 |