Практикум Люта. В. Л. Люта о. В. Кононов в а. Люта о. В. Кононов
 Скачать 1.23 Mb.
|
|
актикмм зМІКРО.. БІОЛОГІЇ О » Дії" » В  .Л. ЛЮТА О.В. КОНОНОВ В А. ЛЮТА О.В. КОНОНОВ 1 Ірактмкум МІКРО-.. БІОЛОГІЇ Допущено Департаментом кадрової політики, освіти і науки МОЗ України як посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів І—II рівнів акредитації Київ "Медицина" 2008 БВК28.'1я722 Л-96 УДК 579 Рецензенти: М.М. Капл'ш, проф. Сумського держанного медичного інституту; СІ. Нестеренко, старший викладач вищої категорії з мікробіології Сумського державного медичного коледжу. Люта, В.А. Л 96 Практикум з мікробіології: навч. посібник / В.А. Люта, О.В. Кононов. — К.: Медицина, 2008. — 184 с. ISBN 978-966-8144-61-5 Люта ВА. — викладач-методист вищої категорії Сумського базового медичного коледжу, Кононов О.В. — заслужений працівник освіти України, викладач-методист вищої категорії, директор цього ж навчального закладу. У практикумі описані алгоритми виконання професійних практичних навичок з мікробіології, тести, ситуаційні задачі, надано рекомендації щодо проведення модульного контролю знань, умінь і практичних навичок студентів з цього предмету. Для студентів вищих медичних навчальних закладів І—II рівнів акредитації. ББК 28.4я722 ISBN978-966-8144-61-5 © В.А. Люта, О.В. Кононов, 2008 © Видавництво "Медицина", 2008 ЗМІСТ Від авторів 4 Практичні заняття 5 Модуль І. Загальна мікробіологія 9 Практичне заняття 1. Організація й обладнання бактеріологічної лабораторії 9 Практичне заняття 2. Прості та складні методи фарбування препаратів 26 Практичне заняття 3. Поживні середовища. Техніка посіву на поживні середовища 39 Практичне заняття 4. Дезінфекція. Стерилізація 56 Практичне заняття 5. Серологічний метод дослідження 67 Практичне заняття 6. Вакцини. Сироватки. Методи алергодіагностики 79 Практичне заняття 7. Модульний контроль з розділу "Загальна мікробіологія" 90 Модуль II. Спеціальна мікробіологія 93 Практичне заняття 8. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених патогенними коками 93 Практичне заняття 9. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених кишковими бактеріями 105 Практичне заняття 10. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій 114 Практичне заняття 11. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених збудниками повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій 123 Практичне заняття 12. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених облігатними анаеробами 137 Практичпе заняття 13. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених патогенними спірохетами 146 Практичне заняття 14. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених рикетсіями, хламідіями, мікоплазмами 157 Практичне заняття 15. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій 164 Практичне запяття 16. Модульний контроль з розділу "Спеціальна мікробіологія" 179 Відповіді на тести і ситуаційні задачі 181 Знання, що не народжені досвідом, безплідні і помилкові. Леонардо да Вінчі Від авторів Згідно із Законом України "Про вищу освіту" та реформою медсестринської освіти в Україні відповідно до Болонського процесу в програмі передбачені години на самостійну роботу студентів щодо оволодіння матеріалом. Автори створили навчальний посібник-практикум, користуючись яким студенти зможуть самостійно опрацювати матеріал і вдосконалити практичні навики. У практикумі подано розробку занять, в яких дається план, перераховано обладнання для виконання практичної роботи, вказано мету заняття, розроблено алгоритми виконання навичок, наведено контрольні запитання, тести та ситуаційні задачі; надано рекомендації щодо проведення модульного контролю. Практикум з мікробіології підготовлено відповідно до нової навчальної програми для студентів вищих медичних навчальних закладів І—II рівнів акредитації зі спеціальності "Сестринська справа", враховано також навчальні програми зі спеціальностей "Лікувальна справа" та "Акушерська справа". ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ Мета практичних занять:
Приходячи на практичне заняття, студент повинен:
У підручнику подається тематичний план, рекомендації щодо підготовки та проведення практичних занять. Готуючись до практичного заняття, студент повинен заповнити щоденник за поданим зразком, а після заняття — записати результати виконаної роботи за схемою: вивчили, ознайомилися, виконали; а також відмітити, якими практичними навичками оволоділи. Контроль теоретичних знань викладач проводить протягом практичного заняття залежно від того, яке питання плану виконується. Підсумкова оцінка виставляється з урахуванням: теоретичної підготовки, виконання практичних навичок, розв'язання ситуаційних задач, ведення щоденника тощо. Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 1 І. Оформіть щоденник. 1. Оформіть обкладинку щоденника за зразком: Щоденник для практичних занять з дисципліни "Мікробіологія " студента (ки) групи зі спеціальності  прізвище, ім'я та по батькові студента
Всього:32  II. Вивчіть теоретичний матеріал (див. підручник, с. 21—26; практикум, с. 9—25). Модуль І ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ Практичне заняття 1 ОРГАНІЗАЦІЯ Й ОБЛАДНАННЯ МЕДИЧНОЇ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ Мета заняття:
Оснащення: відеофільм "Структура мікробіологічної лабораторії" (екскурсія в лабораторію або схема структури лабораторії), журнал інструктажу з питань техніки безпеки, обладнане робоче місце лаборанта (інструменти, спиртівка, сірники, дезінфекційний розчин, пробірки з ізотонічним розчином натрію хлориду, вата), світловий мікроскоп, імерсійне масло, пофарбовані препарати промислового виготовлення. План
Хід заняття 1. Призначення, структура, обладнаний медичної мікробіологічної лабораторії Завдання 1. Ознайомтеся з призначенням, структурою та обладнанням медичної мікробіологічної лабораторії, організацією робочого місця. Вимоги щодо влаштування приміщення, безпеки робіт і правил поведінки персоналу мікробіологічної лабораторії викладені в Державних санітарних правилах "Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю" (ДСП 9.9.5.-080-02), затверджених МОЗ України 28.01.2002 р. Мета Правил — створення безпечних умов праці, забезпечення індивідуальної та загальної безпеки, запобігання винесенню інфекцій за межі лабораторії, нещасним випадкам та професійним захворюванням. Медичні мікробіологічні лабораторії організовують при лікарнях, поліклініках, санітарно-епідеміологічних станціях, медичних науково-дослідних інститутах, вищих та середніх спеціальних навчальних закладах. За призначенням медичні мікробіологічні лабораторії бувають: бактеріологічні, вірусологічні, мікологічні, парази-тологічні, імунологічні. Окремо існують лабораторії для діагностики особливо небезпечних інфекцій, шкірно-венеричних інфекцій, а також туберкульозу. Завдання медичної мікробіологічної лабораторії 1. Діагностичні дослідження при інфекційних хворобах проводять з метою:
4. Наукові дослідження з метою вивчення властивостей збудників інфекційних хвороб, вдосконалення методів мікробіологічної діагностики, створення ефективних препаратів для профілактики та лікування інфекційних хвороб. Робота мікробіологічної лабораторії в комплексі з іншими медичними і немедичними установами спрямована на зниження захворюваності населення і оздоровлення довкілля. Структура мікробіологічної лабораторії Медична мікробіологічна лабораторія — це складний самостійний структурний підрозділ медичного закладу, що виконує експериментальні, діагностичні або виробничі роботи з патогенними біологічними агентами. Специфіка роботи потребує ізоляції її від інших приміщень. Вимоги до планування та складу приміщень лабораторії, їх обладнання залежать від конкретних задач, обсягу досліджень, призначення, централізації лабораторної служби. Лабораторія має бути забезпечена водопроводом, каналізацією, електрикою, засобами зв'язку, вентиляцією, опаленням, а також бути газифікованою. На вхідних дверях потрібно позначити: назву лабораторії і міжнародний знак "Біологічна небезпека" (мал. 1). Двері повинні мати кодові замки.  Приміщення мікробіологічної лабораторії за ступенем небезпеки для персоналу ділять на три зони: "заразна" зона — приміщення, в яких проводять роботу з біологічним матеріалом; "умовно-заразна" зона — приміщення, в яких проводять роботу із знезараженим біологічним матеріалом; "чиста" зона — приміщення, в яких не проводять роботу з біологічним матеріалом. Приміщення лабораторії слід розташовувати відповідно до ходу виконання аналізів і мати раціональне розміщення Мал-1#міжнародний знак щодо основних потоків техно- "Біологічна небезпека" логічного процесу. Дослідження патологічного матеріалу проводять у лабораторній кімнаті. Лабораторна кімната має бути просторою, світлою, непрохідною. Для зручності оброблення дезінфекційними розчинами і миття стіни облицьовують глазурованою плиткою на висоту 1,5 м або фарбують олійною фарбою світлих тонів. Поверхня дверей, підлоги має бути рівною, без виступів, легко митися, стійкою до дезінфекційних засобів. Робочі поверхні столів потрібно робити із водонепроникного, кислото- і лужностійкого, незгораючого матеріалу, який не псується від оброблення вогнем і дезінфекційними розчинами. Столи, на яких проводять мікроскопію, розміщують біля вікон. Оснащення бактеріологічної лабораторії має забезпечувати умови для праці персоналу. В ній слід розмістити: термостати, холодильники, стерилізатори, центрифуги, дистилятор, нагрівальні прилади. Лабораторна кімната має бути обладнана водопроводом. Раковини зі змішувачами холодної та гарячої води розміщують біля виходу. Біля раковини встановлюють пристрої, в яких мають постійно знаходитись розчини для дезінфекції рук і мийні засоби. У лабораторній кімнаті повинні бути мікроскопи, інструменти для виконання досліджень. Дослідження в стерильних умовах проводять у боксах. Площа боксу має бути розрахована на роботу одночасно двох осіб. Перед роботою і після неї приміщення боксу обробляють дезінфекційними розчинами і опромінюють бактерицидними лампами. 2. Організація робочого місця лаборанта Завдання 2. Ознайомтеся з організацією робочого місця. Робочі місця в лабораторії мають бути постійно оснащені всім необхідним для повсякденної роботи. Для роботи потрібні спиртівка, бактеріологічна петля (мал. 2), предметні та покривні стекла, банка з ватою, пінцет, ножиці, скальпель; склянки з дезінфекційними розчинами для піпеток і для відпрацьованих предметних стекол; невелика склянка з притертою кришкою для покривних стекол; фіксатори для мазків, сірники, олівці для скла (маркер), гумові груші, 70 % етиловий спирт для оброблення рук, пробірки з ізотонічним розчином натрію хлориду; мікроскоп, імерсійне масло.  Перед початком роботи предмети на столі потрібно розмістити так, щоб середина столу була вільною. Дезінфекційні розчини для оброблення рук, посудина для піпеток, банка для відходів мають бути розміщені справа від працівника на відстані, що дає змогу, не встаючи з робочого місця, обробляти руки, занурювати в дезінфекційний розчин піпетки й інший відпрацьований матеріал. Спиртівка повинна знаходитися у центрі столу на відстані ЗО см від його краю. Об'єкти з посівами, незасіяні поживні середовища розміщують зліва на однаковому рівні зі спиртівкою.Для фарбування мазків обладнують спеціальне місце, на якому потрібно мати барвники, спирт, пісочні годинники, про-мивалку а дистильованою водою, лоток із місточком, пінцет, фільтрувальний папір. 3. Правила поведінки та техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії Завдання 3. Вивчіть правила поведінки та техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії, поставте свій підпис в журналі інструктажу з питань техніки безпеки. Правила поведінки і техніки безпеки спрямовані на:
Правила поведінки і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії 1. Під час виконання роботи в "заразній" та "умовно-заразній" зонах персонал повинен працювати в спеціальному одязі: халат, шапочка, змінне взуття, гумові рукавички; у боксі — в стерильному спеціальному одязі: халат, шапочка, маска, бахіли, гумові рукавички. 2. Робоче місце утримувати в чистоті і порядку. Увага! Забороняється носити взуття із тканини та з відкритим носком!
Режим роботи мікробіологічної лабораторії визначається ступенем небезпечності мікроорганізмів, які можуть перебувати в патологічному матеріалі. 4. Класифікація за ступенем небезпечності найбільш поширених мікроорганізмів, патогенних для людипи Завдання 4. Ознайомтеся з класифікацією за ступенем небезпечності найбільш поширених мікроорганізмів, патогенних для людини. За ступенем небезпечності патогенні для людини мікроорганізми та їх токсини поділяють на 4 групи (табл. 1). До І і II груп відносять збудників висококонтагіозних (від лат. сопіасіт — дотик) інфекційних хвороб, які характеризуються важкими та стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності та швидким поширенням серед населення, їх називають особливо небезпечними інфекціями. Дослідження матеріалу, зараженого або підозрілого па зараженість цими збудниками, проводять в окремих лабораторіях, режим роботи яких регламентується "Інструкцією про протиепідемічний режим роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараженість збудниками інфекційних хвороб І—II груп". До III групи відносять збудників інфекційних хвороб, що характеризуються тяжкими або стійкими розладами здоров'я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя і здоров'я. Дослідл<:ення матеріалу, зараженого або підозрілого на зараженість цими збудниками, проводять у бактеріологічних лабораторіях санітарно-епідеміологічпих і лікувальних закладів.  До IV групи належать збудники токсикоінфекцій і гострих бактерійних отруєнь, збудники ентеритів, сепсису, представники нормальної мікрофлори людини, в тому числі санітарно-показникова мікрофлора.
Робота з цими збудниками вимагає дотримання звичайного режиму, який забезпечує надійний захист персоналу від вну-трішньолабораторного зараження, надійне знезараження матеріалу, а також виключає можливість поширення інфекцій за межі лабораторії.' 5. Правила взяття, оформлення та транспортування патологічного матеріалу Завдання 5. Вивчіть, який матеріал підлягає мікробіологічному дослідженню та як його доставляють до лабораторії. На мікробіологічне дослідження у хворих відбирають патологічний матеріал для діагностики інфекційних хвороб, у здорових людей — з метою профілактичного обстеження та з навколишнього середовища — для виявлення патогенних мікроорганізмів або визначення його санітарного стану. У лабораторію доставляють від людей: випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунка, бронхів, мокротиння, кров, сечу, виділення з ран, гній, мазки зі слизових оболонок, зскріб-ки, спинномозкову рідину, жовч, вагінальні виділення, жіноче грудне молоко, пунктат кісткового мозку, лімфатичних вузлів, абсцесів, біопсійний та секційний матеріал тощо; з навколишнього середовища: воду, ґрунт, повітря, харчові продукти, трупи тварин та ін. Увага! Будь-який матеріал, що надходить на дослідження до лабораторії, розглядається як потенційно небезпечний! Патологічний матеріал відбирають стерильним інструментом (тампоном, шприцем, шпателем, піпеткою та ін.) і вміщують у стерильний посуд (банки, пробірки, флакони, плювальниці); зразки крові, сироваток крові потрібно доставляти у флаконах, пробірках, герметично закритих гумовими пробками, або у пробірках типу "Епендорф"; матеріал із навколишнього середовища для санітарно-бактеріологічного дослідження вміщують у нові поліетиленові пакети, стерильні пляшки, банки, стерильний пергаментний папір і ретельно пакують. До кожної проби додають етикетку, на якій вказують номер і назву матеріалу, заклад (відділення) або місце його взяття, прізвище, ім'я та по батькові хворого, на етикетках до проб на санітарно-бактеріологічне дослідження вказують: ферму, підприємство, джерело води, дату і час взяття матеріалу. Крім етикетки заповнюють бланк направлення за затвердженим зразком, у якому вказується заклад (відділення) або місце взяття матеріалу, номер і назва матеріалу, кратність направлення матеріалу (первинно чи повторно), прізвище, ім'я та по батькові хворого, його вік, дата захворювання, попередній діагноз, дані про лікування хворого антибіотиками та іншими антимікробними препаратами, мета дослідження, дата і час взяття матеріалу, прізвище і посада особи, яка направляє матеріал для мікробіологічних досліджень. Загальні вимоги до взяття і транспортування матеріалу
Транспортується матеріал на спеціальному транспорті або переноситься в біксах, сумках-холодильниках, пластикових футлярах, термосах, стійких до автоклавування та дії дезінфектантів. Матеріал, що вміщує мікроорганізми, нестійкі в навколишньому середовищі (збудники коклюшу, менінгококової інфекції), під час транспортування обкладають ватою та грілками. Направлення на дослідження упаковують окремо. Увага! Забороняється обертати направлення навколо посудини з об'єктом дослідження. Зразки і посуд, в якому надходить матеріал для дослідження, поверненню не підлягають! 6. Основні методи мікробіологічних досліджень Завдання 6. Ознайомтеся з принципами основних методів мікробіологічних досліджень. Важливою умовою ефективності лабораторних досліджень є доцільний вибір методу. Основні вимоги, яким мають відповідати сучасні методи, — це висока специфічність і чутливість. У сучасних мікробіологічних лабораторіях використовуються такі методи. Мікроскопічний — виявлення збудника під мікроскопом у мазках, виготовлених із патологічного матеріалу. Застосовують для діагностики гонореї, сифілісу, туберкульозу, малярії тощо. Бактеріологічний (вірусологічний, культуральний) — посів патологічного матеріалу на поживні середовища, зараження культури клітин, курячих ембріонів, виділення чистої культури збудника та його ідентифікація. Використовують для діагностики більшості хвороб бактеріальної, вірусної, грибкової природи: черевного тифу, чуми, мікроспорії, грипу та ін. Нині розроблено автоматичні аналізатори, за допомогою яких протягом декількох годин (4—24) можна визначити вид збудника. Біологічний (експериментальний) — зараження лабораторних тварин патологічним матеріалом для моделювання інфекції або виділення та ідентифікації збудника. Застосовують для виділення чистої культури пневмокока, збудника туляремії, діагностики туберкульозу та ін. Біологічний метод використовують також для виявлення мікробних токсинів, під час харчових отруєнь (ботулізм), при хворобах (правець, газова гангрена) тощо. Імунологічний (серологічний, від лат. serum — сироватка) — виявлення специфічних антитіл у сироватці крові або антигенів у патологічному матеріалі. Для цього використовують імунні реакції. Молекулярно-генетичний — виявлення PHK або ДНК збудника в патологічному матеріалі. Для цього використовують: а) метод гібридизації ДНК або РНК (метод ДНК-, PHK- зон- дів); б) метод ЛПР. Молекулярно-генетичний метод найбільш специфічний і чутливий, він дає змогу ідентифікувати будь-який біологічний об'єкт навіть за незначної концентрації його нуклеїнових кислот у досліджуваному матеріалі. Метод ЛПР дає змогу виявити 1 молекулу нуклеїнової кислоти в зразку, що досліджується. 7. Ознайомлення з основними методами мікроскопії Завдання 7. Ознайомтеся з основними методами мікроскопії. Світлова мікроскопія проводиться за допомогою звичайних біологічних мікроскопів. Вона ґрунтується на тому, що світло, відбите поверхнею дзеркала, проходить через систему лінз конденсора Аббе і попадає на препарат, потім в об'єктив, окуляр і далі сприймається оком дослідника. У такий спосіб дослідник бачить уявне збільшене зображення об'єкта. Під час мікроскопії мікробіологічних препаратів слід користуватися імерсійним об'єктивом. В імерсійних системах використовують імерсійне масло (кедрове, персикове), об'єктив позначають "МІ" (масляна імерсія), або воду, об'єктив позначають "ВІ" (водна імерсія). Крім того, масляний об'єктив має на своїй поверхні чорне кілбцє, водний — біле. Імерсійне масло чи вода мають коефіцієнт заломлення світла, близький до такого, як у скла. Світлові промені, проходячи через предметне скло препарату, потрапляють у краплю імерсійної рідини і далі в об'єктив, не змінюючи напрямку, тому не розсіюються (мал. 3). Це забезпечує краще освітлення об'єкта і посилює чіткість зображення. Цей вид мікроскопії використовують здебільшого для вивчення пофарбованих препаратів, тому на світлому фоні видно забарвлений непрозорий об'єкт.   Крім світлової використовують темнопольну, фазовокон-трастну, люмінесцентну та електронну мікроскопію. Темнопольну і фазовоконтрастну мікроскопію використовують для вивчення мікроорганізмів у живому стані. За допомогою люмінесцентної мікроскопії виявляють мікроби безпосередньо в патологічному матеріалі. Цей метод найбільш інформативний (можна виявити мікроорганізми навіть у невеликій кількості) і швидкий. Такий метод виявлення патогенних мікробів у патологічному матеріалі називається експрес-діагностикою. Під час електронної мікроскопії зображення об'єкта збільшується в мільйони разів, що дає змогу вивчати структуру мікроорганізмів на субклітинному і молекулярному рівнях. 8. Мікроскопія пофарбованих препаратів У мікробіологічній лабораторії в повсякденній практиці для вивчення морфології і тинкторіальних властивостей мікроорганізмів використовують світловий мікроскоп. Мікроскопія включає такі етапи:
Завдання 8. Повторіть будову світлового мікроскопа (мал. 4). Увага! Мікроскоп — це чутливий, точний оптичний прилад. Він потребує обережного ставлення і чіткого виконання правил під час роботи з ним. Переносячи мікроскоп, його слід тримати двома руками: однією — за тубусотримач, другу — підставити під основу. Забруднені оптичні частини мікроскопа слід протирати м'якою тканиною, змоченою водою або спиртом. Завдання 9. Підготуйте мікроскоп до роботи, проведіть мікроскопію пофарбованих препаратів. Алгоритм "Підготовка мікроскопа":
Алгоритм "Мікроскопія":
Алгоритм "Догляд за мікроскопом":
Завдання 10. Приберіть робоче місце. Заповніть щоденник. Замалюйте в щоденнику основні форми бактерій. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
