Практикум Люта. В. Л. Люта о. В. Кононов в а. Люта о. В. Кононов

• Название: В. Л. Люта о. В. Кононов в а. Люта о. В. Кононов
• Дата: 06.09.2018
• Размер: 1.23 Mb.
• Имя файла: Практикум Люта.doc
• Тип: Документы; #49945
• страница: 7 из 14

Контрольні запитання

1. 
   Дайте характеристику вивченого Вами препарату вак­цини.
   
2. 
   Визначте, чи придатний цей препарат для використання.
   
3. 
   У якому разі та в які організації надсилають рекламації на вакцинні препарати?
   
4. 
   Які види щеплень проводять в Україні згідно з Наказом МОЗ України № 48?
   
5. 
   Що таке національний календар профілактичних ще­плень?
   
6. 
   У якому разі вакцину не можна використовувати?
   
7. 
   Яким вимогам має відповідати кабінет щеплень?
   
8. 
   Яких санітарно-гігієнічних норм повинен дотримувати­ся персонал кабінету щеплень?
   
9. 
   Що таке автовакцина? Для чого вона використовуєть­ся?
   

10. 
    У чому полягає принцип виготовлення автовакцини?
    
11. 
    Дайте характеристику вивчених Вами препаратів ліку­вальної сироватки, імуноглобуліну.
    
12. 
    Що таке алергодіагностика?
    

Тести

1. Атенуйовані вакцини містять:

а) живі мікроби;

б) убиті мікроби;

в) анатоксин;

г) убиті мікроби й анатоксин.

2. Не підлягають використанню вакцини:

а) які не відповідають за фізичними властивостями;

б) що мають нечітке маркування на ампулі;

в) сорбовані вакцини, які були заморожені;

г) всі відповіді правильні.

3. Гетерологічні імуноглобуліпи виготовляють із сироватки
крові:

а) імунізованих донорів;

б) перехворілих людей;

в) гіперімунізованих тварин;

г) всі відповіді правильні.

4. Чи можна використовувати вакцину після закінчення тер-
міну придатності:

а) так, якщо вона пройшла перереєстрацію в НДІ з конт-
ролю і стандартизації біологічних препаратів;

б) так, якщо правильно зберігалась;

в) ні, вакцини не підлягають переконтролю;

г) так, якщо не змінилися її фізичні властивості.

5. Метод Безредки дає змогу:

а) виявити чутливість макроорганізму до препарату;

б) провести десенсибілізацію організму;

в) провести гіпосенсибілізацію організму;

г) всі відповіді правильні.

Ситуаційні задачі

1. 
   Після введення корової вакцини дитина нездужає, тем­пература тіла 37,5 °С, спостерігається висип на шкірі, загальна слабкість, апатія, відсутність апетиту. Як оцінити цей стан: ре­акція на вакцину чи ускладнення?
   
2. 
   У день проведення планових профілактичних щеплень під час проведення медичного огляду дитини виявлена гіпере­мія зіва, температура тіла 37,5 'С. Чи можна цій дитині прово­дити планове профілактичне щеплення?
   
3. 
   У дитини алергія на курячі яйця. Чи можна їй провести планове щеплення проти кору вакциною, виготовленою з віру­сів, вирощених на курячому ембріоні?
   
4. 
   Холодильник, у якому зберігалися вакцини, зіпсувався. Протягом однієї доби вакцини зберігалися за кімнатної темпе­ратури. Як вчинити з вакцинами: використати за призначен­ням, відправити на переконтроль чи знищити?
   
5. 
   Людина перебувала в контакті з хворим на грип. Який препарат (грипову вакцину чи протигриповий імуиоглобулін) їй слід ввести для профілактики грипу? Чому?
   

Домашнє завдання

Підготуйтеся до практичного заняття 7.

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 7

Підготуйтеся до модульного контролю із загальної мікро­біології (див. підручник, с. 6—189; практикум, с. 10—91).

Практичне заняття 7

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ З РОЗДІЛУ "ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ"

Мета заняття:

• 
  зііати морфологію мікроорганізмів, методи визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей;
  
• 
  знати фізіологію мікроорганізмів, методи вивчення їх біохімічних властивостей;
  
• 
  знати вплив чинників навколишнього середовища на мікроорганізми;
  
• 
  знати генетику мікроорганізмів, фаги і їх роль у форму­ванні мінливості;
  
• 
  знати антибактеріальні препарати і методи їх раціональ­ного застосування;
  
• 
  знати умови і механізми розвитку інфекційного проце­су;
  
• 
  знати захисні механізми макроорганізму, форми прояву імунної відповіді; використання факторів імунної відпо­віді для діагностики інфекційних хвороб;
  
• 
  знати види препаратів для формування специфічного імунітету;
  
• 
  уміти обладнати робоче місце, провести дезінфекцію ро­бочого місця, рук; підготувати препарати з нативного матеріалу і культури мікроорганізмів, пофарбувати їх простим методом і за Грамом, провести мікроскопію з ви­користанням імерсійної системи; провести взяття і посів патологічного матеріалу та культури мікроорганізмів; провести ідентифікацію культури за культуральними та біохімічними властивостями; провести реакцію аглюти­нації на склі.
  

Рекомендації щодо проведення модульного контролю

Модульний контроль проводять як ссміпар-ирактикум за схемою:

1. 
   Комп'ютерне тестування.
   
2. 
   Виконання практичних навичок.
   
3. 
   Розв'язування ситуаційних задач.
   

Виконання практичних навичок і відповіді студентів комен­тують самі студенти. Таким чином, контролюючи, навчаються. Оцінки виставляються за кожне завдання окремо, додаткова оцінка — за коментар щодо виконання практичних навичок і відповідей. Підсумкова оцінка виставляється з урахуванням усіх видів роботи студента.

Орієнтовний перелік практичних навичок

1. 
   Підготувати мікроскоп, визначити морфологію і тинк-торіальні властивості мікроорганізмів у виготовленому препараті.
   
2. 
   Виготовити препарат із бульйонної культури ешерихій, пофарбувати фуксином Пфейффера. Визначити під мікроскопом морфологію бактерій.
   
3. 
   Виготовити препарат із агарової культури стафілокока, пофарбувати за Грамом. Визначити під мікроскопом морфологію і тинкторіальні властивості бактерій.
   

1. 
   Виготовити препарати із крові (мазок і "товсту краплю").
   
2. 
   Виготовити препарат із в'язкого матеріалу.
   

4. 
   Провести взяття патологічного матеріалу з носа тампо­ном, виконати посів на середовище ЖСА.
   
5. 
   Описати культуральні властивості ешерихій на серед­овищі Ендо.
   
6. 
   Провести посів випорожнень петлею на середовище Ендо.
   
7. 
   Провести посів шпателем на пластинчасте поживне се­редовище.
   

10. 
    Визначити ферментативні властивості культури мікро­організмів на строкатому ряду Гісса.
    
11. 
    Визначити ферментативні властивості культури на ЖСА і кров'яному агарі.
    
12. 
    Описати культуральні властивості мікроорганізмів у рідкому поживному середовищі.
    
13. 
    Провести дезінфекцію рук, робочого місця.
    
14. 
    Провести орієнтовну реакцію аглютинації на склі.
    
15. 
    Врахувати результати розгорнутої реакції аглютинації.
    
16. 
    Дати характеристику препарату (вакцини, сироватки, імуноглобуліну, антибактеріального препарату).
    

Зразки тестів і ситуаційних задач подані до кожної теми.

Домашнє завдання

Підготуйтеся до практичного заняття 8.
Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 8

1. 
   Ознайомтеся з темою і метою практичного заняття, запи­шіть у щоденнику тему і план заняття.
   
2. 
   Вивчіть теоретичний матеріал (див. підручник, с. 190— 217; практикум, с. 93—104).
   

Модуль II СПЕЦІАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Практичне заняття 8

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ХВОРОБ, СПРИЧИНЕНИХ ПАТОГЕННИМИ КОКАМИ

Мета заняття:

• 
  знати особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування в бактеріологічну лабораторію;
  
• 
  проводити взяття патологічного матеріалу для дослі­дження;
  
• 
  проводити первинний посів матеріалу на поживні сере­довища;
  
• 
  знати препарати для специфічної профілактики і-ліку­вання хвороб, спричинених патогенними коками.
  

Оснащення: поживні середовища (ЖСА, КА, СА, цукровий бульйон — у пробірках і флаконі), тампони для зіва, шпателі для зіва, бланки направлень, бікс, серветка з адсобівного мате­ріалу, шпатель для посіву, спиртівка, сірники, маркер, штати­ви, папка чи поліетиленовий пакет, ріст культури стафілокока на КА і ЖСА, плазмі, середовищі з мапітом, пластинчастому середовищі з паперовими дисками, просякнутими антибіотика­ми, фантом для демонстрації взяття патологічного матеріалу з носа і зіва, препарати для профілактики і лікування хвороб ко­кової етіології, препарати фагів стафілококових типових.

План

1. 
   Взяття слизу із зіва і носа, оформлення направлення, під­готовка матеріалу до транспортування.
   
2. 
   Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на ЖСА, КА і цукровий бульйон.
   
3. 
   Вивчення схеми лабораторного дослідження з метою ви­явлення й ідентифікації стафілокока.
   

1. 
   Ознайомлення з методикою взяття крові при сепсисі, проведення посіву.
   
2. 
   Ознайомлення з методами взяття патологічного матеріа­лу і лабораторної діагностики хвороб менінгококової та гонококової етіології.
   
3. 
   Ознайомлення з препаратами для специфічної профілак­тики і лікування хвороб, спричинених патогенними ко­ками.
   

Хід заняття

1. Взяття слизу із зіва і носа, оформлення направлення, під­готовка матеріалу до транспортування

Завдання 1. Проведіть взяття слизу із зіва і носа з ме­тою обстеження на стафілококове носійство.

Обстеження на стафілококове носійство проводять для про­філактики внутріїпньолікарняиої інфекції в акушерських, хі­рургічних, опікових стаціонарах, дитячих лікарнях, а також для профілактики харчових токсикоінфекцій на підприємствах харчової промисловості. Під час планових профілактичних об­стежень виявляють тільки S. aureus, під час діагностичних до­сліджень виявляють всі види стафілококів.

Взяття патологічного матеріалу проводять відповідно до ви­мог нормативних документів, що регламентують (від франц. regle — правило) санітарно-гігієнічний стан певного закладу.

Оскільки патогенні стафілококи зазвичай потрапляють в організм людини через дихальні шляхи, для профілактичного обстеження відбирають матеріал з носа або з носа і зіва (інколи роблять змиви з рук або відбирають кал).

Взяття матеріалу з носа і зіва проводять окремими сухими стерильними ватними тампонами натще або не раніше ніж че­рез 2—3 год після споживання їжі. На пробірках з тампонами підписують номер аналізу, на одному тампоні ставлять літе­ру "Н", що означає "ніс", на іншому — літеру "З", що означає

Алгоритм "Взяття патологічного матеріалу ватним тампоном із зіва":

Увага! Під час взяття патологічного матеріалу дотримуй­теся правил асептики та техніки безпеки.

• 
  поставте в штатив дві пробірки зі стерильними тампонами;
  
• 
  проведіть маркірування пробірок (поставте номер, "З" і "Н");
  
• 
  запропонуйте пацієнту сісти проти джерела світла, від­кинути голову назад і широко відкрити рот;
  
• 
  візьміть тампон "З" у праву руку, звільніть його від про­бірки;
  
• 
  візьміть стерильний шпатель у ліву руку, притисніть ним корінь язика;
  
• 
  зберіть матеріал обертальними рухами, злегка натиску­ючи на тампон, з мигдаликів, дужок піднебіння, язичка і задньої стінки глотки;
  
• 
  виведіть тампон із зіва, не торкаючись тампоном язика, слизової оболонки щік та зубів;
  
• 
  опустіть тампон у пробірку;
  

Увага! Алгоритм "Взяття патологічного матеріалу ватним тампоном із носа" див. практичне заняття 3, завдання 5.

— скріпіть дві пробірки одного пацієнта гумовим кільцем, покладіть у лоток.
Примітка. Тампоном, яким був відібраний матеріал із зіва, можна робити посіви для виявлення і стафілококів, і стрептококів.
Завдання 2. Оформіть направлення.

Зверніть увагу на уніфікованість медичної документації. Кожний вид документації має свій код. Всі пункти направлен­ня мають бути заповнені, тому що всі дані використовують під час приймання матеріалу в лабораторію (наприклад, час взяття матеріалу: якщо не витриманий термін доставки матеріалу, про це обов'язково зазначається у відповіді), під час проведення до­слідження (лаборанти повинні знати, які мікроорганізми слід виявити), проведення протиепідемічних заходів (адреса хворо­го, місце роботи, навчання чи лікарня, де перебуває хворий), для призначення раціонального лікування тощо.

Завдання 3. Ознайомтеся з підготовкою матеріалу до транспортування.

Алгоритм "Підготовка матеріалу до транспортування":

• 
  відкрийте бікс;
  
• 
  покладіть на дно бікса серветку з адсорбівного матеріалу, бавовняну або бязеву пелюшку;
  
• 
  покладіть на серветку пробірки з тампонами;
  
• 
  закрийте пробірки з тампонами кінцями серветки;
  
• 
  закрийте бікс;
  
• 
  складіть направлення у поліетиленовий пакет чи панку.
  

Увага! До лабораторії матеріал у біксі чи контейнері і окремо направлення у папці або пакеті відносять або перево­зять па спеціальному транспорті.

2. Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на ЖСА, КЛ і цукровий бульйон

Завдання 4. Проведіть первинний посів патологічного матеріалу на ЖСА, К А і цукровий бульйон (середови­ще накопичення).

Алгоритм "Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на ЖСА, КА і цукровий бульйон":

• 
  поділіть маркером дно чашки із середовиїцами ЖСА і КЛ на 2 частини по діаметру;
  
• 
  підпишіть чашки для посіву (див. практичне заняття З, завдання 2), поставте на одному секторі "Н" , на другому — "З";
  
• 
  підпишіть па пробірці з цукровим бульоном номер аналі­зу, дату посіву і назву середовища;
  
• 
  візьміть у праву руку тампон "Н", зробіть посів зигзаго­подібними штрихами на відповідний сектор чашки Петрі із середовищами ЖСА і КА (алгоритм — див. практичне заняття 3, завдання 6);
  
• 
  опустіть тампон у пусту пробірку "Н";
  
• 
  візьміть управу руку тампон "З", зробіть посів зигзагопо­дібними штрихами на відповідний сектор чашки Петрі із середовищами ЖСА і КА;
  
• 
  візьміть у ліву руку пробірку з цукровим бульйоном, від­крийте її мізинцем правої руки (пробку весь час тримай­те у руці!);
  
• 
  зафламбуйте отвір пробірки, опустіть тампон "З" у про­бірку до дна;
  
• 
  струшуйте пробірку з бульйоном і тампоном протягом 10 хв (пробірку тримайте у правій руці і злегка ударяйте по долоні лівої руки);
  
• 
  вийміть тампон із бульйону, віджавши його об стінки пробірки;
  
• 
  зафламбуйте отвір пробірки, зафламбуйте пробку, за­крийте пробірку цією пробкою, поставте її у штатив;
  

• 
  опустіть тампон у пусту пробірку "З".
  

Завдання 5. Поставте чашка Петрі і пробірки з посівами у термостат.
Увага! Включіть термостат. Якщо він уже включений, пе­ревірте показання термометра.
Завдання 6. Приберіть робоче місце.

Зітріть написи на пробірках з тампонами, поставте їх у шта­тив (підготуйте до стерилізації). Протріть робоче місце, вимий­те руки.

3. Вивчення схеми лабораторного дослідження з метою виявлення й ідептифікації стафілокока

Завдання 7. Вивчіть схему виділення й ідентифікації стафілококів.

Схема виділення й ідентифікації стафілококів / етап. Посів досліджуваного матеріалу або із середовища накопичення на ЖСА (MCA), КА.

// етап. Визначення лецитинази і попереднє визначення пігменту на ЖСА, гемолізу — па КА (демонстрація росту стафі­лококів на КА і ЖСА).

Виготовлення мазків, фарбування за Грамом, визначення морфології і тинкторіальних властивостей.

Постановка реакцій з мстою виявлення каталази і нлазмо-коагулази.

Пересів підозрілої колонії на скошений МПЛ з метою виді­лення чистої культури.

/// етап. Остаточне визначення пігменту. Перевірка чистоти культури.

Виявлення плазмокоагулюючої активності (демонстрація росту стафілококів на плазмі).

Далі диференціацію стафілококів продовжують по-різному, залежно від попередніх результатів.

Ферментацію вуглеводів (маніту) в аеробних умовах дослі­джують на щільному поживному середовищі, в яке додають вуглевод і індикатор. Результат визначають за зміною (не змі­ною) кольору індикатора (демонстрація росту стафілококів на середовищі з манітом).

Визначення чутливості до антибіотиків (демонстрація чаш­ки Петрі з ростом стафілококів за наявності паперових дисків, просякнутих антибіотиками).

Визначення фаговаріанта (демонстрація препаратів "фаги стрептококові типові").

IV—Vетапи. Проведення обліку і виписування результатів дослідження.

4. Ознайомлення з методикою взяття крові при сепсисі, проведешія посіву

Завдання 8. Ознайомтеся з методикою посіву крові при сепсисі.

Кров відбирають на дослідження при сепсисі. Сепсис можуть спричинити будь-які гноєтворні коки й інші мікроорганізми, а в ослабленому організмі й умовно-патогенні у разі їх проникнен­ня у кров. Культура бактерій, виділена із крові, називається ге-мокультурою. Кров на гемокультуру відбирають з перших днів захворювання стерильним шприцом від 5 до 20 см³ (залежно від строків захворювання і вираженості клінічних симптомів). Одразу після взяття біля ліжка хворого в асептичних умовах кров висівають у рідке поживне середовище (цукровий бульйон — для виявлений аеробів, або на середовище Кітта—Тароцці — для виявлення анаеробів) у співвідношенні 1:10. За наявності такої кількості поживного середовища пригнічується бактери­цидна дія крові і мікроби здатні давати масивний ріст. Для ви­ділення чистої культури роблять пересів з бульйону на щільне поживне середовище: у перші 3 дні — кожного дня, потім тричі через день, потім — 1 раз на тиждень. Якщо через 4—бтиж ріст культури відсутній, результат вважають негативним. У разі появи колоній на щільному поживному середовищі виділяють чисту культуру й ідентифікують за схемою (див. завдання 7).
5. Ознайомлення з методами взяття патологічного матеріалу і лабораторної діагностики хвороб менінгококової та гонококової етіології

Завдання 9. Ознайомтеся з методами лабораторної діа­гностики хвороб менінгококової етіології.

Лабораторне обстеження проводять 3 діагностичною метою і за епідеміологічними показаннями. З діагностичною метою обстежують хворих з клінічно вираженою формою хвороби, стертою формою (назофариигіт), з підозрою на менінгококову інфекцію та менінгіти іншої етіології. За епідеміологічними по­казаннями обстежують осіб, що перебували у контакті з хворим на менінгококову інфекцію.

Лабораторну діагностику проводять бактеріологічним мето­дом (виділення й ідентифікація збудника) і серологічним (ви­явлення специфічного антигену у рідинах організму (спинно­мозковій рідині, крові) або антитіл у сироватці крові).

Патологічний матеріал відбирають із задньої стінки глотки натще або через 3—4 год після їди стерильним ватним тампо­ном, закріпленим на алюмінієвому дроті і опущеним у стериль­ну пробірку. Матеріал, взятий на сухий тампон, негайно засіва­ють на поживне середовище.
Алгоритм "Взяття носоглоткового слизу за підозри на менінгококову інфекцію":

• 
  запропонуйте пацієнту сісти обличчям до джерела світла;
  
• 
  візьміть із штативу у ліву руку пробірку з тампоном, на­пишіть на пробірці номер аналізу;
  
• 
  вийміть правою рукою із пробірки тампон, зігніть його об край отвору пробірки під кутом 135" на відстані 2—3 см від кінця;
  

Увага! Щоб не допустити розтріскування скла пробірки і травми рук, великий палець лівої руки тримайте на краю отвору пробірки, а великим пальцем правої руки натисніть на дріт тампона!

• 
  поставте у штатив пробірку, зігнутий тампон тримайте у правій руці;
  
• 
  візьміть у ліву руку стерильний шпатель для зіва;
  
• 
  запропонуйте пацієнту відкрити широко рота;
  
• 
  натисніть шпателем на корінь язика;
  
• 
  уведіть тампон зігнутим кінцем догори за м'яке піднебін­ня в носоглотку, проводіть 2—3 рази тампоном по задній стінці глотки;
  

Увага! Під час введення і виведення тампон не повинен торкатися зубів, слизової оболонки щік, язика і язичка!

— виведіть тампон із ротової порожнини, опустіть його у пробірку, розгинаючи тампон об край пробірки;

Увага! Якщо тампон потрібно відправити до лабораторії, то перед взяттям матеріалу його зволожують. Якщо матеріал відбирається сухим тампоном, то його опускають у середови­ще накопичення.
— проведіть посів на середовище С А шпателем (див. прак­тичне заняття 3, завдання 7).

Спинномозкову рідину відбирають у хворого одразу після прибуття хворого у стаціонар з дотриманням усіх правил асеп­тики (маніпуляцію виконує лікар). Хворому пропонують лягти на бік, зігнути ноги в колінах і привести їх до живота, голову на­хилити до грудей. Шкіру у місці пункції протирають спиртом, знеболюють місце проколу і проводять прокол спинномозкового каналу між III і IV або між IV і V поперековими хребцями довгою (9—12 см) голкою Біра з мандреном. Відчувши "провал", обе­режно виймають мапдреп і підставляють під канюлю голки суху чисту пробірку, в яку збирають 1 см^я спинномозкової рідини для проведення її загального клінічного дослідження. Другу порцію (2—4 см³) для бактеріологічного дослідження збирають у сте­рильну центрифужну або аглютинаційну пробірку. Потім вида­ляють голку, шкіру на місці проколу обробляють антисептиком і накладають асептичну пов'язку. Після пункції протягом доби хворий повинен суворо дотримуватися постільного режиму.
Увага! Менінгококи надто чутливі до коливань температу­ри. Взятий на аналіз матеріал відразу висівають на тепле по­живне середовище або укутують у вату, вміщують у термос чи бікс і обкладають грілками з водою, підігрітою до 37—40 °С.

Завдання 10. Ознайомтеся з методами лабораторної діа­гностики гонококової етіології.

Для якісного проведення лабораторної діагностики важли­ве значення має правильне взяття патологічного матеріалу від хворого.

У чоловіків досліджують виділення із сечівника, парауре-тральних ходів, у деяких випадках — з прямої кишки, гортані, мигдаликів.

Взяття матеріалу із сечівника проводять не раніше 4—5 год після сечовиділення. Отвір сечівника протирають ватним там­поном, змоченим стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду, натискають на сечівник, перші краплі виділень вити­рають тампоном, а подальші використовують для виготовлення мазків і для посівів на поживні середовища.

Матеріал можна відбирати ложкою Фолькмана, а для по­сіву — бактеріологічною петлею. Для цього ложку або петлю просувають у сечівник на глибину 3—4 см.

Під час обстеження жінок обов'язково беруть матеріал із сечівника, цервікального каналу і піхви, а в разі потреби — із прямої кишки, горла, мигдаликів. Отвір сечівника протирають сухим ватним тампоном, сечівник притискують до лобкової кістки, матеріал відбирають ложкою Фолькмана або жолобку­ватим зондом, уводячи інструмент у сечівник на 1,5—2 см.

Шийку матки протирають сухим ватним тампоном, виділен­ня беруть довгим гінекологічним пінцетом, просуваючи його у цервікальний канал на 2 см. У дівчаток досліджують виділення слизової оболонки сечівника, піхви і прямої кишки. Матеріал за­бирають так само, як у жінок, але з піхви беруть обережно жолоб­куватим зондом або вушною ложкою через гіменальний отвір.

Відібраний патологічний матеріал досліджують мікроско­пічним або бактеріологічним методами.

Для мікроскопічного дослідження матеріалу, взятого у жі­нок, виготовляють 3 мазки на одному предметному склі. Од­ночасно роблять мазки на двох предметних стеклах, тобто ви­готовляють 2 препарати. Скло ділять маркером на 3 ділянки, підписують номер аналізу і позначають ділянки: І — U (лат. ure­tra — сечівник), II — С (цервікальний канал), III — V (вагіна, піхва). На цих ділянках роблять мазки з матеріалу, відібраного із сечівника, шийки матки і піхви. Один препарат фарбують метиленовим синім, другий — за Грамом.