Практикум Люта. В. Л. Люта о. В. Кононов в а. Люта о. В. Кононов

• Название: В. Л. Люта о. В. Кононов в а. Люта о. В. Кононов
• Дата: 06.09.2018
• Размер: 1.23 Mb.
• Имя файла: Практикум Люта.doc
• Тип: Документы; #49945
• страница: 14 из 14

Мал. 10. Пластиковий контейнер для транспортування матеріалу, що містить віруси
(але не з сухим льодомі). Його також заклеюють широкою клей­кою стрічкою. На термоізолюючому контейнері вказують ім'я та адресу відправника, ім'я та адресу отримувача, а також інші необхідні та застсрігальні надписи.

3. Проведення взяття вірусовмісного матеріалу при ГРВІ, підготовка його до транспортування

Завдання 4. Проведіть взяття вірусовмісного матеріалу при ГРВІ, підготуйте його до транспортування.
Алгоритм "Взяття назофарингеальних зразків при го­стрій респіраторній вірусній інфекції":

• 
  поставте у штатив 1 пробірку з розчином Хенкса і 2 про­бірки із сухими стерильними тампонами;
  
• 
  підпишіть на пробірках (з розчином Хенкса) номер аналі­зу, на тампонах — номер аиалізу та місце взяття матеріа­лу: "Н" (ніс) чи "З" (зів);
  
• 
  запропонуйте хворому звільнити ніс від слизу;
  

_\





\

Зразки для діагностики

\

Упаковано у відповідності з інструкцією ІАТА Ы' 650

Мал. 11. Зовнішнійтермоізолюючийконтейнер

• 
  уведіть тампон у порожнину носа хворого на глибину 2—3 см і, натискаючи із зусиллям на зовнішню стінку носа, обертовим рухом зніміть десквамований епітелій;
  
• 
  уведіть цей тампон в інший носовий хід і візьміть матері­ал таким самим способом;
  
• 
  опустіть тампон у розчин Хенкса, ретельно його відмийте і відіжміть об стінки пробірки; закрийте її пробкою;
  
• 
  тампон помістіть у пробірку, на якій зазначено "Н";
  
• 
  запропонуйте хворому широко відкрити рота;
  
• 
  натисніть стерильним шпателем на корінь язика;
  
• 
  візьміть другим тампоном матеріал із задньої стійки глотки;
  
• 
  опустіть тампон у ту саму пробірку з розчином Хенкса, відмийте його і відіжміть об стінки цієї пробірки; тампон опустіть у пробірку, на якій зазначено "З"; закрийте її пробкою;
  
• 
  заклейте пробку і верхню частину пробірки із середови­щем Хенкса клейкою стрічкою;
  
• 
  заповніть направлення.
  

Алгоритм "Підготовка матеріалу для транспортування до лабораторії":

• 
  помістіть пробірку разом із шматочком вати у пластико-вий пакет меншого розміру;
  
• 
  помістіть зразок від одного обстежуваного у пластиковий пакет більшого розміру;
  
• 
  помістіть пакети у тсрмоізолюючий контейнер, обкладіть їх ватою;
  
• 
  закріпіте щільно контейнер, заклейте кришку і верхню частину контейнера клейкою стрічкою;
  
• 
  покладіть направлення в окремий пластиковий пакет, прикріпіть його до контейнера.
  

4. Вивчення препаратів для специфічної профілактики і лікування вірусних інфекцій

Завдання 5. Вивчіть препарати, які використовують для специфічної профілактики і лікування вірусних інфекцій.

Розгляньте препарати, визначте принципи використання, а також їх придатність до використання.

Контрольні запитання

1. 
   З якою метою проводять культивування вірусів?
   
2. 
   Які методи культивування вірусів використовують у су­часних вірусологічних лабораторіях?
   
3. 
   Що таке первинні (або первинно-трипсинізовані) культу­ри клітин? Як їх отримують?
   
4. 
   Що таке перещеплювані культури клітин? З чого їх отри­мують?
   
5. 
   Що таке диплоїдні клітини? У якому разі їх використо­вують?
   
6. 
   Які середовища використовують для вирощування куль­тур клітин і підтримання їх життєдіяльності?
   
7. 
   Як проводять зараження культури клітин вірусами? За якими ознаками проводять індикацію й ідентифікацію вірусів у культурі клітин?
   
8. 
   Як проводять виділення вірусів на курячих ембріонах?
   
9. 
   Яких правил слід дотримуватися під час відбору проб на вірусологічне дослідження?
   

1. 
   Який патологічний матеріал відбирають для мікробіо­логічного дослідження при вірусних інфекціях?
   
2. 
   Якими методами відбирають пазофарингеальні зразки?
   
3. 
   Яке середовище використовують для транспортування вірусовмісного матеріалу?
   
4. 
   Яким вимогам має відповідати упаковка вірусовмісного матеріалу?
   
5. 
   У яких умовах транспортують і зберігають вірусовміс­ний матеріал?
   
6. 
   Які препарати використовують для специфічної профі­лактики і лікування вірусних інфекцій?
   

Тести

1. Метод парних сироваток — це:

а) повторне дослідження сироватки крові хворого, відібра-
ної з інтервалом 1 —2 тиж;

б) одночасне дослідження сироватки крові хворого, відібра-
ної з інтервалом 1—2 тиж;

2. Інтерференція вірусів — це:

а) здатність різних вірусів одночасно проникати в еукаріот-
ну клітину;

б) здатність вірусу, що проник у клітину, надавати їй резис-
тентності до проникнення інших вірусів;

в) здатність вірусу, що проник у клітину, полегшувати про-
никнення інших вірусів у цю клітину.

3. Культури клітин, що використовують для репродукції вак-
цинних штамів вірусів:

а) первинно-трипсинізовані;

б) перещеплювані;

в) диплоїдні.

4. Визначення виду і типу вірусу проводять за:

а) цитопатичною дією;

б) кольоровою пробою;

в) РГА;

г) реакцією нейтралізації.

5. Визначення наявності вірусу в патологічному матеріалі про-
водять за:

а) цитопатичною дією;

б) реакцією ІФА;

в) РГГА;

г) РН.

6. Середовище Ігла використовують для:

а) культивування вірусів;

б) культивування культури клітин.

7. Розчин Хснкса використовують для:

а) культивування вірусів;

б) культивування культури клітин;

в) транспортування вірусовмісного матеріалу.

8. Для транспортування вірусовмісного матеріалу використо-
вують:

а) ВТС;

б) розчин Хенкса;

в) середовище Ігла;

г) всі відповіді правильні.
Ситуаційні задачі

1. 
   Змивом із носоглотки хворого, якому було поставлено діагноз ГРВІ, заразили моношар первинно-трипсинізованих клітин нирок ембріона людипи. Через 5 діб інкубації було ви­явлено цитоиатичний ефект. Як визначити родину вірусу?
   
2. 
   Під час профілактичного обстеження на ВІЛ-інфекцію сироватки крові в реакції ІФА виявився позитивний результат. Чи достатньо цього обстеження для остаточного встановлення діагнозу?
   
3. 
   При вірусних інфекціях у клітинах людей поряд з ядром клітини (тільця Вабеша—Негрі при сказі) або в ядрі клітини (тільця Коудрі при герпесі) виявляються включення. Що вони собою являють? Як їх виявляють? До враховують?
   

Домашнє завдання

Підготуйтесь до практичного заняття 16.

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 16

1. Ознайомтеся з темою і метою практичного заняття, за-
пишіть у щоденнику тему і план заняття.

2. Підготуйтеся до модульного контролю з розділу "Спеці-
альна мікробіологія" (див. підручник, с. 190—435; практикум,
с. 93—180).

Практичне заняття 16

модульний контроль з розділу "спеціальна мікробіологія"

Мета заняття:

— знати морфологічні і біологічні властивості збудників ін­фекційних хвороб;

—- розуміти патогенетичні закономірності інфекційного процесу;

• 
  знати особливості взяття патологічного матеріалу для до­слідження та його транспортування до лабораторії;
  
• 
  знати методи мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб;
  
• 
  уміти проводити взяття патологічного матеріалу для до­слідження, оформляти супровідну документацію;
  
• 
  знати препарати для специфічної профілактики і ліку­вання інфекційних хвороб.
  

Рекомендації щодо проведення модульного контролю

Модульний контроль проводять як семінар-ирактикум за схемою:

1. 
   комп'ютерне тестування;
   
2. 
   виконання практичних навичок;
   
3. 
   розв'язування ситуаційних задач.
   

Орієнтовний перелік практичних навичок

1. 
   Провести забір матеріалу для дослідм«шня на стафіло­кок, менінгококову інфекцію, при кишкових хворобах, коклюші, дифтерії, ГРВІ, заповнити направлення, підго­тувати до транспортування.
   
2. 
   Провести первинний посів патологічного матеріалу у разі обстеження на стафілокок, менінгококову інфекцію, при кишкових хворобах, коклюші, дифтерії, створити умови для культивування.
   
3. 
   Підготувати хворого та пояснити йому, яких правил слід дотримуватися під час відбору мокротиння при підозрі на туберкульоз.
   

Л.Визначити морфологічні і тинкторіальні властивості

збудника під мікроскопом. 5. Дати характеристику препарату (вакцини, анатоксину,

сироватки, імуноглобуліну), визначити принципи та

придатність його до використання. Зразки тестів і ситуаційних задач подані до кожної теми.

ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ І СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Модуль І: Загальна мікробіологія

Тема. Організація й обладнання бактеріологічної лабораторії.

Тести: 1 — б, 2 — г, 3 — а, 4 — б, 5 — б, 6 — б.

Ситуаційні задачі: 1. Використати імерсійний об'сктив 90. 2. Стафілококи. 3. За таких умов спори не гинуть. 4. За темпе­ратури 37—40 °С.

Тема. Прості та складні методи фарбування препаратів.

Тести: 1 — а, 2 — в, 3 — в, 4 — в, 5 — а, 6 — в, 7 — г.

Ситуаційні задачі: 1. За Грамом. 2. Стрептокок грампозитив-ний і бактерії грамнегативні. 3. За Буррі—Гіпсом. 4. Наявність волютинових зерен. 5. Ь-форма, червоний через відсутність пептидокглікану. 6. Стафілококи, бактерії, кислотостійкі палички. 7. Синього кольору, через відсутність клітинної стінки і втрату стійкості до кислоти.

Тема. Поживні середовища. Техніка посіву па поживні середовища.

Тести: 1 — б, 2 — б, 3 — в, 4 — г, 5 — б, 6 — а.

Ситуаційні задачі: 1. Культура мікроорганізмів виділяс протеолітичні ферменти і петонізус білок молока. 2. Культура мікроорганізмів виділяє сахаролітичні ферменти, які розщепляють лактозу молока до кислоти і газу. За наявності кислоти білок зсідається, а газ виштовхує пробку. 3. Культура мікроорганізмів спричинює альфа-гемоліз, гемоглобін перетворюється на метгемоглобін. 4. Культура нерухлива (росте вздовж уколу), не розщеплює лактозу (колір середовища не змінився). 5. Паличка синьозеленого гною, але можуть поряд з нею можуть перебувати інші мікроорганізми.

Тема. Дезінфекція. Стерилізація. Тести: 1 — г, 2 — а, 3 — а, 4 — г, 5 — б.

Ситуаційні задачі: 1. Не можна стерилізувати таким мето­дом рідини, гумові рукавички, вату. 2. Збудник сибірки утво­рює спору, за таких умов спори пс гинуть. 3. По молена, збудник туберкульозу за таких умов не гине. 4. Не можна, кип'ятіння є неповною стерилізацією.

Тема. Серологічний метод дослідження. Тести: 1 — в, 2 — а, 3 — б, 4 — в, 5 — г.

Ситуаційні задачі: 1. а) реакція позитивна; б) реакція не­гативна; в) реакцію не враховують. 2. Особа хвора на черевний тиф. 3. Особа в даний період часу не хворіє на черевний тиф, низький титр антитіл моисе свідчити про те, іцо особа перехво­ріла або була щеплена. 4. 1:200.

Тема. Вакцини. Сироватки. Методи алергодіагностики. Тести: 1 — а, 2 — г, 3 — в, 4 — в, 5 — а.

Ситуаційні задачі: 1. Відповідь знайти в інструкції до вакци­ни. 2. Ні. 3. Ні. Л.Знищити. 5. Протигрипозний імуноглобулін, який містить антитіла і швидко формує пасивний імунітет.

Модуль II: Спеціальна мікробіологія

Тема. Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними коками.

Тести: 1 — г, 2 — б, 3 — а, 4 — г, 5 — в, 6 — а, 7 — а.

Ситуаційні задачі: 1. Негативну — через 1 добу, позитивну — через 4 доби. 2. Виділити культуру і визначити її фаговарі-ант. 3. Зволожений тампон, за температури 37—40 °С. 4. Для пригнічення сторонньої мікрофлори.

Тема. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених киш­ковими бактеріями.

Тести: 1 — б, 2 — б, 3 — а, 4 — г, 5 — а, 6 — б, 7 — в, 8 — б, 9-а.

Ситуаційні задачі: 1. Безбарвні. 2. Достатньо. 3. Шигели, бактеріологічним методом. 4. Період реконвалесценції. 5. Пе­ріод роспалу. 6. Бактеріоносійство.

Тема. Лабораторна діагностика хвороб, спричипених збуд­никами особливо небезпечних інфекцій.

Тести: 1 — а, 2 — г, 3 — в, 4 — б, 5 — б, 6 — а, 7 — г.

Ситуаційні задачі: 1. Збудник сибірки, виділити чисту куль­туру і визначити біологічні властивості. 2. Вібріони, виділити чисту культуру і визначити антигенну структуру. 3. Еритро­міцин, доксициклін, ципрофлоксацин та ін. 4. Ні, повторити реакцію з мстою виявлення наростання титру антитіл. 5. Вну-тріпшьошкірно бруцелін, за розміром діаметру інфільтрату.

Тема. Лабораторна діагностика иовітряно-кранлинних ін­фекцій.

Тести: 1 — в, 2 — а, 3 — а, 4 — б, 5 — в, 6 — в.

Ситуаційні задачі: 1. Так. 2. Слабкою імунною відповіддю. 3. За наявності віражу туберкулінової проби ревакцинацію не проводять; дитину слід обстежити іншими методами. 4. Не можна, під час пастеризації збудник туберкульозу не гине.
Тема. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених облі-га і ним и анаеробами.

Тести: 1 — в, 2 — а, 3 — а, 4 — а, 5 — б, 6 — г, 7 — б, 8 — в, 9 — 6.

Ситуаційні задачі: 1. Спірохети і фузобактерії. 2. В крові хворого неботулінічний екзотоксин. 3. Календар профілактич­них щеплень, АКДП, ЛДП, правцевий апатоксин. 4. Серотера­пію і антибіотикотерапію. 5. Достатньо.

Тема. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених пато­генними спірохетами.

Тести: 1 — г, 2 — б, 3 — а, 4 — а, 5 — б, 6 — б, 7 — б.

Ситуаційні задачі: 1. Наявності перехресно реагуючих ан­тигенів у блідої трепонеми і ліпідів серця великої рогатої худо­би. 2. Реакція негативна. 3. Лептоспіроз. 4. Так. 5. Дослідити сироватку хворого у PIT, РІФ, реакції ІФА.

Тема. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених ри­кетсіями, хламідіями та мікоплазмами. Тести: 1 — б, 2 — а, 3 — а, 4 — а, 5 — в.

Ситуаційні задачі: 1. Ендемічний висипний тиф, використа­ти серологічний метод дослідження. 2. У 8 раз, так.
Тема. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій.

Тести: 1 — б, 2 — б, 3 — в, 4 — г, 5 — а, 6 — б, 7 — в, 8 — г.

Ситуаційні задачі: 1. Провести реакцію нейтралізації спе­цифічною сироваткою. 2. Ні, треба провести другий етап до­слідження. 3. Скупчення дефектних вірусів, виявляють під час світлової мікроскопії, враховують під час діагностики.

Навчальне кидання
Люта Віра Антонівна Кононов Олександр Вікторович
Практикум з мікробіології

Підписано до друку 14.02.2008 Формат 60x901/16. Папір офсет. Гпрн. Шкільнії. Друк офсет. Ум.-друк. ярк. 11,5. Зам. № 8-218.

Видавництво "Медицина" 01034, м. Київ, пул. Стрілецька, 28. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів книжкової продукції. ДК№ 1585 від 01.12.2003. Тол.: [phone], 234-36-63. E-mail: [e-mail]

Віддруковано па ВАТ „Білоцерківська книжкова фабрика' 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.

Практикум з МІКРОИОЛОПІ







Люта

Віра Антонівна

Викладає курс мікробіології в медичному коледжі з 1964 року Працювала також на посаді лікаря-лаборанта в CEC. Має вищу категорію, звання "Викладач-методист". Є співавтором навчального посібника "Основи мікробіології, вірусології та імунології", що вийшов друком у 2000 році, а також підручника "Мікробіологія з технікою мікро­біологічних досліджень та осно­вами імунології", І частина якого вийшла друком у 2006 році. Нагороджена Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України, нагрудним знаком Дер­жавного комітету СРСР з народної Освіти "За відмінні успіхи в серед­ній спеціальній освіті"', медаллю "Ветеран праці''

Кононов

Олександр Вікторович

У 1975 році закінчив з відзнакою Харківський медичний шетитут за спеціальністю "санітарний лікар". З 1984 року працює директором Сумського медичного коледжу. Є співавтором підручника "Мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень та основами імунології". І частина якого вийшла друком у 2006 році. Має вищу кваліфікаційну категорію викладача, нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України, нагрудним знаком "Відмінник охорони здоров'я'", заслужений працівник освіти 'України

fr.


9789668144615