Практикум Люта. В. Л. Люта о. В. Кононов в а. Люта о. В. Кононов
 Скачать 1.23 Mb.
|
|
6. Анаеробні мікроорганізми, що спричинюють харчові токси- коінфекції: а) В. fragilis; б) С. tetani; в) С. difficile; г) С. perfringens. 7. Зараження тварин екстрактом з ураженої тканини, зміша- ним із відповідною сироваткою: а) біопроба; б) реакція нейтралізації. 8. Правець виникає у разі проникнення збудника в організм: а) ентерально; б) інтраназально; в) парентерально. 9. Вісім сероваріантів збудника ботулізму продукують: а) один тип екзотоксину; б) вісім типів екзотоксину. Ситуаційні задачі
Домашнє завдання Підготуйтеся до практичного заняття 13. Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 13
Практичне заняття 13 ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ХВОРОБ, СПРИЧИНЕНИХ ПАТОГЕННИМИ СПІРОХЕТАМИ Мста заняття:
Оснащення: мазки-преиарати (за можливості), таблиці, фотознімки клінічних проявів хвороби; мікроскоп, імерсійне масло, кардіоліпіновий антиген, препарати для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними спірохетами. План
Хід заняття 1. Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей трепонем, борелій, лентоснір Завдання 1. Вивчіть морфологічні і тинкторіальні властивості трепонем, борелій та лептоспір. Вивчаючи морфологію спірохет у препараті чи за таблицями, зверніть увагу на спільні риси в будові їх клітин, що дало змогу виділити ці мікроорганізми в самостійний порядок Брі-госіїаеіаіез, а також на відмінності, за якими молена відрізнити між собою тренонеми, борелії та лептоспіри. 2. Ознайомлення з особливостями взяття патологічного матеріалу; вивчення методів мікробіологічної діагностики сифілісу; ознайомлення з методикою проведення реакції Вассермана Завдання 2. Ознайомтеся з методикою взяття патологічного матеріалу; вивчіть методи мікробіологічної діагностики сифілісу; ознайомтеся з методикою проведення реакції Вассермана. Дослідження проводять до початку лікування. Відбір матеріалу проводять на тонке предметне скло (завтовшки не більше 1,2 мм). На скло наносять 1 краплю ізотонічного розчину натрію хлориду (роблять 2—3 препарати). Відбір матеріалу проводять в асептичних умовах із дотриманням техніки безпеки. Сифілітичні ураження (розеола, ерозії, виразка, папули) очищують тампоном, змоченим ізотонічним розчином натрію хлориду, потім протирають сухим тампоном. Платиновою бактеріологічною петлею подразнюють дослідмсуване вогнище до появи тканинної рідини. Мікроскопічний метод. Рідину відбирають бактеріологічною петлею і вносять у краплю ізотонічного розчину на предметному склі, накривають покривним склом, яке щільно притискують до предметного. Так отримують препарат "роздавлена крапля". Мікроскопію проводять негайно у темному полі (не можна затримуватися, оскільки підсихання препарату може призвести до втрати збудником сифілісу характерної рухливості). Бліда треионема в темному полі зору має вигляд тендітної сріблястої з рівномірними завитками спіралі з характерними видами рухливості (згинальний, поступальний, обертальний, хвилеподібний, судомний), що відрізняє її від сапрофітних тре-нопсм (Т. dcntinum, Т. buccalis, Т. pcrfringens). За зовнішнім виглядом і типом рухливості роблять висновок про виявлення блідої трепонеми. Серологічний метод. Для діагностики сифілісу використовують PIT, МРІЇ (мікрореакцію преципітації), ІФЛ, РЗК, РІФ. " PIT ґрунтується на феномені втрати рухливості блідими тре-понсмами за наявності сироватки крові хворого і комплементу в анаеробних умовах. Для постановки PIT використовують трепонеми, вирощені в яєчках кроликів. Кров у хворого беруть натще із ліктьової вени, відділяють сироватку й інактивують її (прогрівають за 56 "С протягом ЗО хв, при цьому руйнується комплемент, а імуноглобулінова фракція крові, тобто антитіла, стабілізується). Перед проведенням серологічного дослідження вживання лікарських препаратів відміняють за 3—4 тиж. У пробірку вносять 1,7 см;| зависі тканинних трепонем, добавляють 0,2 см:*сироватки крові, що досліджується, і 0,1 см3 свіжого комплементу (сироватки крові морської свинки). Паралельно ставлять контрольні реакції. Під мікроскопом у препаратах "роздавлена крапля" враховують кількість рухливих трепонем у краплі з контрольної пробірки та краплі з дослідної пробірки. Результати реакції вважають позитивним, якщо відсоток іммобілізації перевищує 50. МРП з кардіоліпіновим антигеном використовують для профілактичного масового обстеження на сифіліс і для діагностики. Використовують два варіанти мікрореакції: якісний і кількісний. Якісний варіант частіте застосовують під час профілактичного обстеження. Для отримапня плазми у пацієнта беруть кров із пальця капіляром апарата Панченкова, змоченим 5 % розчином натрію цитрату (для запобігання згортанню крові), і вносять її у пробірку Вассермана, в якій міститься декілька крапель розчину натрію цитрату. Кров відстоюють або центрифугують для отримання плазми. Паралельно ставлять реакції з плазмою і сироваткою крові хворого. Для отримання сироватки кров беруть із вени, отримують сироватку та інактивують її. Паралельно ставлять контрольну реакцію з позитивною сироваткою. Мікрореакцію ставлять у лунках полістиролової планшети. У лунки вносять по 3 краплі плазми або сироватки крові, що досліджується, додають по 1 краплі емульсії кардіоліпіио-вого антигену і струшують протягом 5 хв. Потім до кожної лунки додають по 3 краплі ізотонічного розчину натрію хлориду, змішують інгредієнти погойдуванням пластин і залишають за кімнатної температури на 5 хв (оптимальною є температура 23—28 °С). Результати враховують після появи пластівців у контрольній позитивній сироватці крові, але не пізніше ніж через 7—10 хв після змішування всіх інгредієнтів. У лунках з плазмою і сироваткою крові осідають різні за розміром пластівці. Появу великих пластівців розцінюють як позитивний результат (++++, +++), середньої величини і дрібних — як слабопозитивний (++, +). Кількісний варіант мікрореакції дає змогу, не подовжуючи часу (15—ЗО хв), об'єктивніше оцінити стан пацієнтів (визначити кількість антитіл) і використати його як критерій оцінки в динаміці лікування хворих на сифіліс. Для цього сироватку або плазму крові пацієнта розводять у співвідношеннях від 1:2 до 1:64. Врахування результатів проводять за тим самим принципом. Титром сироватки або плазми вважається розведення, в якому результат має оцінку "++". РЗК (реакція Вассермана, РВ, або И\У). У пацієнта з підозрою на сифіліс РВ ставлять паралельно з мікрореакцією преципітації. Для поставки реакції використовують такі інгредієнти: сироватку крові хворого, антиген трепонемний ультраозвуче-ний, антиген кардіоліпіновий, ізотонічний розчин натрію хлориду, комплемент, гемолітична система (суміш гемолітичної сироватки й еритроцитів барана). Взяття крові проводять натще або не раніше ніж через 6 год після споживання їжі. Не можна брати кров у хворих з підвищеною температурою тіла, після недавно перенесеної інфекційної хвороби, у жінок — під час менструації, у вагітних — в останні 10 днів, у породіль — у перші 10 днів після пологів, у немовлят — у перші 10 днів життя, у разі вживання спиртних напоїв — раніше ніж через 24 год. Кров відбирають з ліктьової вени у кількості 8—10 см3 у суху стерильну пробірку, у немовлят кров відбирають із п'ятки. До лабораторії вона мас бути доставлена не пізніше ніж через 24 год за умови зберігання її у холодильнику за Л°С. Відстояпу сироватку переносять в іншу стерильну пробірку й інактивують. Інак-тивовані сироватки можуть зберігатися у морозильній камері холодильника протягом 5—6 діб, активні сироватки — ЗО діб (повторне розморожування і заморожування не допускається). РВ ставлять з двома аптигенами: ультраозвученим трепо-немним і кардіоліпіновим. Завдання 3. Ознайомтеся з методикою проведення реакції Вассермана. Методика проведення реакції Вассермана:
Облік результатів реакції: еритроцити осіли на дно, рідина безбарвна або злегка рожева — реакція позитивна: осад незначний або осаду немає, рідина інтенсивно забарвлена — реакція негативна. 3. Ознайомлення з методами мікробіологічної діагностики борсліозів Завдання 4. Ознайомтеся з методами мікробіологічної діагностики поворотного тифу. Для діагностики поворотного тифу найбільш доступними методами є мікроскопічний і біологічний. Мікроскопічний метод. Мікроскопії підлягають кров хворого, гемолімфа ектопаразитів (вошей, кліщів), секційний матеріал. Кров у хворого відбирають на початку періоду підвищення температури тіла і виготовляють декілька препаратів: мазок, товсту краплю і висячу краплю. Товсту краплю не фіксують. На висушену на повітрі товсту краплю наносять 0,5 сма розведеного барвника Гімзи (1 крапля барвника + 1 крапля дистильованої води). Через декілька хвилин настає гемоліз під дією дистильованої води, цю порцію барвника змивають і наносять нову. Фарбування проводять 20—30 хв. Барвник зливають і дуже обережно (крапля не фіксована!) промивають водою. Підчас мікроскопії виявляють лейкоцити і борелії, які мають синьо-фіолетовий колір, містять 4—12 нерівномірних завитків. Для диференціальної діагностики епідемічного й ендемічного поворотного тифу кров для мікроскопії беруть у період ремісії. При ендемічному поворотному тифі в період ремісії виявляється помірна або слабка сиірохетемія, при епідемічному — в період ремісії спірохети не виявляються. Біологічний метод також використовують для диференціації епідемічного й ендемічного поворотного тифу. Після зараження морських свинок, білих мишей патологічним матеріалом, що містить збудників ендемічного поворотного тифу, інфекція розвивається через 5—6 діб, збудник легко виявляється в крові і мазках-відбитках заражених тварин. У разі зараження тварин патологічним матеріалом, що містить збудника епідемічного поворотного тифу, інфекція не розвивається, оскільки тварини нечутливі до борелій Обермейєра. 4. Вивченші методів мікробіологічної діагностики лептоспірозу Завдання 5. Вивчіть методи мікробіологічної діагностики лептоспірозу. Для діагностики лептоспірозу використовують мікроскопічний, культуральний (бактеріологічний), біологічний та серологічний методи. Дослідження проводять у лабораторії особливо небезпечних інфекцій або у бактеріологічних лабораторіях, що мають дозвіл на право роботи з патогенними мікроорганізмами III—IV груп небезпечності. Мікроскопічні, культуральні та біологічні лослілжсння проводять паралельно. Метою дослідження є виявлення лентоспір і проведення диференціації патогенного виду L. interrogans від сапрофітного — L. biflexa. Крім цього, визначають сероваріант патогенних лептоспір. Мікроскопічний метод. Для мікроскопії використовують кров від початку і до 5-ї доби захворювання, сечу — з 10-ї до 40-ї доби, спинномозкову рідину досліджують у разі появи менінгеальних симптомів з 10-ї до 16-ї доби хвороби, із секційного матеріалу відбирають тканинну рідину з уражених органів (печінки, нирок) піпеткою з глибини 2—5 мм. Виявити лситоспіри у крові важко, тому із однієї проби крові готують 10—15 препаратів. Оскільки лептоспіри дуже погано сприймають барвники, бактеріоскопічне дослідження проводять з живими збудниками в темному полі зору у препараті "роздавлена крапля". Бактеріологічний метод. Кров, сечу, спинномозкову рідину засівають у пробірки з поживним середовищем. Інкубацію проводять за 28 С. Лептоспіри не змінюють вигляд поживного середовища (середовище залишається прозорим). Ріст лептоспір виявляють під час мікроскопії препаратів "роздавлена крапля". Посіви контролюють протягом 3 міс, ріст — кожні 5—6 діб. Ідентифікацію виділених лептоспір проводять у РА з типовими сироватками. Біологічний метод. Зараження хом'ячків або морських свинок проводять внутріїпньоочеревинно. За тваринами спостерігають протягом 15 діб, кожного дня їм вимірюють температуру тіла і зважують. У разі позитивного результату на 4—6-у добу маса тіла тварин знижується, починається сльозотеча, підвищується температура тіла до 39—40 °С. Тварини гинуть на 9—10-й день при явищах загальної жовтяниці. Під час розтину загиблих тварин виявляють геморагії (крововиливи) в органах і тканинах. Проводять мікроскопічно і бактеріологічне дослідження кіркового шару нирок, а також серологічне дослідження крові. Виділення лептоспір із крові й органів, захворювання тварин або виявлений специфічних антитіл свідчить про наявність збудника у досліджуваному матеріалі. Серологічний метод використовують з 5—7-ої доби хвороби. Максимальний титр антитіл виявляють на 14—20-у добу. Для серологічної діагностики найбільш широко застосовують реакцію мікроаглютинації(РМЛ). Залежно від імунного статусу антитіла зберігаються у сироватці крові перехворілих від декількох місяців до 10 років і більше. РМА ставлять у розведенні сироватки від 1:10 до 1:1600 і вище. Як антиген використовують 4—10-добову культуру лентоспір. Результати враховують через 1 год. У разі позитивної специфічної реакції спостерігають аглютинацію і лізис спірохет. Перспективним і високочутливпим методом для виявлення антитіл є ІФА. Для виявлення лентоспір у довкіллі проводять дослідження матеріалу з відловлених гризунів і води відкритих водойм. У відловлених гризунів досліджують кров, сечу і кірковий шар нирок мікроскопічним, бактеріологічним та біологічним методами. Для дослідження води використовують біологічний метод. Для цього досліджувану воду внутрішньоочеревинно вводять двом золотистим хом'ячкам (10,0 і 1,0 см3) або у досліджуваній воді, підігрітій до ЗО °С, морську свинку купають протягом 2 год. При цьому у морської свинки вибривають і скарифікують ділянку шкіри. За наявності лептоспір у воді вони легко проникають через травмовану шкіру і спричинюють захворювання тварини через 5—11 діб після зараження. Нагляд за тваринами проводять протягом 1—2 міс. У разі підвищення температури тіла у тварин беруть кров із серця і висівають на поживні середовища. Після загибелі тварин роблять посіви крові, печінки, кіркового шару нирок на поживні середовища і визначають наявність антитіл у сироватці крові. Виявлення лептоспір із органів заражених тварин і протилептоспірозних антитіл у сироватці їх крові свідчить про наявність лептоспір у воді, яка досліджувалась. 5. Вивчення препаратів, які використовують для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними спірохетами. Завдання 6. Вивчіть препарати, які використовують для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними спірохетами. |