Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
Скачать 0.66 Mb.
|
Збудник сибірки. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика сибірки. --Збудник сибірки Таксономія Родина Bacillaceae Рід Bacillus Види: B. anthracis – збудник сибірки B.subtilis умовно- B.cereus патогенні B.megaterium Морфологія Гр+ стрептобацили, великих розмірів, з обрубаними кінцями Нерухомі Утворюють капсулу (тільки в організмі людини або тварин) В оточуючому середовищі утворюють спору, центрально розташовану, яка не перевищує поперечний переріз клітини Під дією пеніциліну утворюють L-форми (“перлинове намисто”) Культуральнівластивості Факультативні анаероби, Невибагливі до поживних середовищ На МПА – утворює R-форму колоній (“левяча грива”, “голова Медузи” На МПБ – утворює осад у вигляді пластівців або шматочків вати, бульйон прозорий. У стовпчику желатину – ріст, що нагадує “перевернуту” ялинку Резистентність Вегетативні форми:Мало стійкі до дії високих температур, Чутливі до УФО, дезінфектантів. Спори:Стійкі до високих температур Дезінфектантів В грунті зберігаються десятиліттями Факторипатогенності Капсула – антифагоцитарний фактор Екзотоксин. Складається з 3 фракцій: Протективний антиген (взаємодіє з мембранами клітин, зумовлює прояв дії інших факторів) Летальний фактор (гістотоксин, викликає набряк легень) Набряковий фактор (підвищує проникливість судин, викликає набряк тканин) Епідеміологія тапатогенез Джерело інфекції – хвора тварина (травоїдні) -Шляхи інфікування: Контактний Аліментарний Повітряно-пиловий -В залежності від шляхів проникнення збудника в організм розрізняють наступні клінічні форми сибірки: Шкірна – сибірковий карбункул (осередок геморагічного некрозу) + лімфангіт, лімфаденіт. Кишкова – гострий геморагічний коліт Легенева – геморагічна пневмонія (без лікування 100% летальність) Септична – ускладнення внаслідок генералізації процесу ІмунітетСтійкий Напружений Клітинний Гуморальний Формується стан ГЧУТ Лабораторнадіагностика Матеріал для дослідження: залежить від форми інфекції. -Методи діагностики: Бактеріоскопічний – мазки фарбують за Грамом, Романовським-Гімзе. Для збільшення інформативності методу – РІФ. Бактеріологічний Біологічний – тварини гинуть через 1-2 дні після введення матеріалу; у внутрішніх органах виявляють збудників типової морфології Алергічний – постановка внутрішньо-шкірної проби з антраксином Серологічний РЗК, РНГА, ІФА – виявлення реконвалісцентів РП по Асколі – виявлення антигенів збудника сибірки у досліджуваному матеріалі Профілактика та лікування Профілактика Неспецифічна Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини Контроль за захворюваністю серед тварин Знищення трупів. Специфічна здійснюється серед груп ризику (працівники м´ясної, шкіряної, хутрово-переробної промисловості, пастухи, сільське населення, ветеринари, зоотехніки). Полягає у щорічному введенні живої атенуйованої вакцити СТІ. -Лікування Етіотропне – антибіотики (пеніциліни, тетрацикліни, макроліди) Специфічне – протисибірковий імуноглобулін
Clostridium tetani Морфологія Гр+ палички (0,3-0,8x4-8 мкм) не утворюють капсул утворють термінально розташовану сферичну спору (в мазках чистої культури збудник нагадує “барабанні палички” або розсипані “булавки” Культуральнівластивості на спеціальних поживних середовищах утворює R-форми колоній (нагадують павучків) в товщі середовища – жмутики вати із щільним коричневим центром на середовищі Кітта-Тароцці - дифузне помутніння без газоутворення Ферментативна активність – маловиражена. Повільно згурджують молоко, розріджують желатину, деякі штами розщеплюють глюкозу Антигенна будова За Н-антигеном виділяють 10 сероварів, але всі вони мають однакову структуру екзотоксину Патогенезправця збудник в споровій формі потрапляє у рану. при наявності анаеробних умов утворюється вегетативна форма і виділяє екзотоксин Екзотоксин рецептується в області нервово-м’язових синапсів і по аксонам мотонейронів з швидкістю 1см/год транспортується в спинний і головний мозок, де вражає вставні нейрони В залежності від місця проникнення збудника розрізняють наступні клінічні форми правця: рановий правець; правець новонароджених; післяпологовий правець; криптогенний правець. Імунітет антибактеріальний і антитоксичний ненапружений нетривалий , ненапруженність імунітету пов’язана з швидким проникненням екзотоксину у нервову систему, де він стає недоступним для імунних клітин, а також його невеликою кількістю, (неповноцінна імунна відповідь) Лабораторнадіагностикаправця проводиться рідко із-за типової клінічної картини Матеріал для дослідження: рановий ексудат, тампони, перев’язувальний, шовний матеріал Методи діагностики: Бактеріоскопічний Бактеріологічний Біологічний - РН на мишах Серологічний – ІФА (використовують для виявлення в рановому ексудаті екзотоксину збудника) Профілактикаілікування Правець, за визначенням ВООЗ, є інфекцією, яку можна контролювати шляхом проведення планової вакцинації. Планова вакцинація здійснюється з 3-місячного віку (3 рази з інтервалом в 45 діб) перша ревакцинація – в 1,5 року наступні ревакцинації - з інтервалом в 5-6 років Планова профілактика проводиться правцевим анатоксином (АКДП, АДП, АДП-М, Тетракок, Інфанрікс) Планова вакцинація дорослих проводиться вакцинами АП і ТABte. Їй підлягають військовослужбовці, залізничники, працівники сільського господарства, будівельники та ін. -Екстренна профілактика Неспецифічна - ПХО рани. Специфічна профілактика – залежить від строків останньої вакцинації. Розрізняють: Активно-пасивна - правцевий анатоксин і протиправцева антитоксична сироватка або протиправцевий гамаглобулін (імунізація неімунних осіб, які були щеплені більш ніж 5 років тому); Активна - правцевий анатоксин (імунізація неімунних осіб, які дають алергічну реакцію на сироваткові препарати) Пасивна - протиправцева сироватка або гамаглобулін (імунізація імунних осіб) -Лікування специфічне - антитоксична сироватка або гама-глобулін (ефективне до фіксації токсину в нервовій тканині, оскільки потім є недоступим для езогенних і ендогенних антитоксинів (гематоенцефалічний бар’єр) неспецифічне - антибіотики Збудникботулізму.Морфологія.Патогенність.Патогенез,імунітет,лабдіагностика,профілактика. |