жкк. 2. Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із гострою шлунковокишковою кровотечею Зміст

• Название: 2. Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із гострою шлунковокишковою кровотечею Зміст
• Дата: 10.09.2018
• Размер: 0.86 Mb.
• Имя файла: жкк.doc
• Тип: Документы; #50256
• страница: 11 из 20

Виразка ДПК, ускладнена кровотечею (Forest 3 – дефект під фібрином), крововтрата середнього ступеня тяжкості (O₁;I₆;O₂;T₂)
А. Скарги: загальна слабкість, запаморочення, серцебиття, блювота типу «кавової гущі» або з домішком рідкої крові і згортків, наявність рідкого чорного калу;

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:

а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті середнього ступеня:

– загальний стан середньої важкості, шкірні покриви бліді, вологі, язик вологий;

– дихання прискорене;

– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;

– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;

– при ректальному дослідженні на рукавичці чорний кал;

б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати середнього ступеня:

– пульс 90 - 110 уд. за 1 хв., АТ_сист. = 120 - 80 мм рт. ст., ЦВТ = 80 - 60 мм вод. ст., шоковий індекс 0,78 - 1,38;

– еритроцити 3,5 - 2,5 ^. 10 ¹²/л; Нb = 100 - 80 г/л, Ht = 38-32%; дефіцит ОЦК 21-30%, діурез 50-40 мл/год.

В. Госпіталізація: у хірургічне відділення для корекції дефіциту ОЦК та визначення лікувальної тактики.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: орієнтовно 14 діб.

Д. Критерії якості лікування:

а) поповнення крововтрати;

б) нормалізація лабораторних показників.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:

– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.

– Визначення групи крові за системою АВО та резус-фактора.

– Біохімічне дослідження крові.

– Коагулограма.

– Клінічний аналіз сечі.

– Визначення глюкози в сироватці крові.

– Езофагогастродуоденоскопія з біопсією.

– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:

1. Поповнення гострої крововтрати середнього ступеня починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (деф. ОЦК 21-30%, об’єм крововтрати від 1000 до 1500 мл).

Венозний доступ:

– Розчини електролітів (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):

● натрію хлориду розчин 0,9% ввк 700 мл,

або Рінгера розчин ввк 700 мл (з розрахунку на 70 кг).

– Білкові фракції крові:

● Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 5 – 10 мл/кг) ввк до 700 мл.

– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):

● Препарати желатину ввк 700 мл,

● або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 700 мл.

– Еритроцитарна маса (з розрахунку 5 – 10 мл/кг) ввк до 700 мл

2. Інгібітори «протонного насоса»:

– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз,

або Лансопразол капс. 30 мг прр по 1 капс. 1 раз протягом 14 діб,

або Пантопразол 20 мг

або Рабепразол 10 мг

або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 14 діб (потім продовжити в амбулаторних умовах).

3. Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori (протягом 7 діб:

– Амоксицилін табл. 1000 мг прр, по 1 табл. 2 рази та Кларитроміцин табл.250 мг прр, по 2 табл. 2 рази протягом 7 діб.

4. Антациди:

– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;

– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб

Після виписки із стаціонару хворий направляється до поліклініки для продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ще протягом 10 діб, з подальшим діагностичним ендоскопічним дослідженням.

1. При наявності виразки, що зарубцювалася, – подальше обстеження та лікування за протоколом «Виразкова хвороба ДПК» – терапевтичне лікування та спостере-ження.

2. При наявності виразки, що не загоїлась, – продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або вирішення питання про планове хірургічне лікування.
Виразка ДПК, ускладнена кровотечею (Forest 2b – фіксований згорток крові), крововтрата важкого ступеня тяжкості (O₁;I₄;O₂;T₃)

Виразка ДПК, ускладнена кровотечею (Forest 2с – дрібні тромбовані судини), крововтрата важкого ступеня тяжкості (O₁;I₅;O₂;T₃)

Виразка ДПК, ускладнена кровотечею (Forest 3 – дефект під фібрином), крововтрата важкого ступеня тяжкості (O₁;I₆;O₂;T₃)

А. Скарги: слабкість, запаморочення, серцебиття, спрага, в анамнезі - блювання кров’ю, чорний кал, можлива втрата свідомості.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:

а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті легкого ступеня:

– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові оболонки сухі;

– дихання часте;

– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;

– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;

– ректально - може бути знижений тонус анального сфінктера та на рукавичці - сформований або рідкий чорний кал («мелена»).

б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня:

– пульс 110–120 уд. за 1 хв., АТ_сист. = 80-70 мм рт.ст.; ЦВТ<60 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТ) 1,38-1,5;

– еритроцити 2,5 – 2,0 ^. 10 ¹²/л, Нb = 80-60 г/л, Ht = 32-22 %; дефіцит ОЦК 31-40%;

– діурез 30-40 мл/год.

В. Госпіталізація: у хірургічне відділення для поповнення крововтрати та вирішення лікувальної тактики.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: орієнтовно 14 діб.

Д. Критерії якості лікування:

а) поповнення крововтрати;

б) нормалізація лабораторних показників;

в) зняття диспепсичних явищ;

г) загоєння виразки.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:

– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.

– Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові.

– Біохімічне дослідження крові.

– Коагулограма.

– Клінічний аналіз сечі.

– Визначення глюкози в сироватці крові.

– Езофагогастродуоденоскопія.

– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:

1. Поповнення крововтрати важкого ступеня починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів.

Венозний доступ:

– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):

● натрію хлориду розчин 0,9% ввк 500 мл,

або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на 70 кг).

– Білкові фракції крові:

● Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк 1000 мл;

● Альбумін людини розчин 10% ввк 200 мл.

– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):

● Препарати желатину ввк 500 мл

● або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 500 мл.

– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк 1000 мл.

2. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носові катетери – до 4 л/хв.

3. Інотропна підтримка міокарда (при необхідності):

– Допамін розчин ввк 0,5% 5 мл (ввк від 4 до 15 мкг/кг/хв.)

4. Стимуляція діурезу (при необхідності):

– Манітол розчин 15% ввс по 70 мл 1 раз (при ЦВТ < 80 мм водн.ст.)

– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс. 2 рази (при ЦВТ 120-80 мм водн.ст.)

5. Інгібітори «протонного насоса»:

– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз,

або Лансопразол капс. 30 мг прр по 1 капс. 1 раз протягом 14 діб;

або Пантопразол 20 мг

або Рабепразол 10 мг

або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 14 діб.

6. Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori (протягом 7 діб:

– Амоксицилін табл. 1000 мг прр по 1 табл. 2 рази та Кларитроміцин табл. 250 мг прр по 2 табл. 2 рази протягом 7 діб.

7. Антациди

– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;

– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.

Після виписки із стаціонару хворий направляється до поліклініки для продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ще протягом 10 діб, з подальшим діагностичним ендоскопічним дослідженням.

1. При наявності виразки, що зарубцювалась, – подальше обстеження та лікування за протоколом «Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки» – терапевтичне лікування та спостереження.

2. При наявності виразки, що не загоїлась, – продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або вирішення питання про планове хірургічне лікування.
Виразка ДПК, ускладнена кровотечею (Forest 3 – дефект під фібрином), крововтрата легкого ступеня тяжкості (O₁;I₆;O₂;T₁)
А. Скарги: помірна слабкість, в анамнезі блювота типу «кавової гущі», кал оформлений, чорного кольору.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:

а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті легкого ступеня:

– загальний стан задовільний, шкірні покриви звичайні, язик вологий;

– дихання не порушене;

– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;

– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;

– ректально – на рукавичці може бути оформлений чорний кал;

б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати легкого ступеня:

– пульс до 90 уд. за 1 хв., АТ_сист. > 120 мм рт. ст.; ЦВТ = 120-80 мм вод. ст., шоковий індекс (П/АТ) 0,54 - 0,78;

– еритроцити > 3,5 ^. 10 ¹²/л, Нb = 100 -120 г/л, Ht = 44-38%; дефіцит ОЦК =
= 10-20%, діурез 50-60 мл/год.

В. Госпіталізація: у хірургічне відділення для корекції дефіциту ОЦК та визначення лікувальної тактики.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 5-7 діб.

Д. Критерії якості лікування:

а) поповнення крововтрати;

б) нормалізація лабораторних показників;

в) зняття диспепсичних явищ;

г) загоєння виразки.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:

– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.

– Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові.

– Біохімічне дослідження крові.

– Коагулограма.

– Клінічний аналіз сечі

– Визначення глюкози в сироватці крові.

– Езофагогастродуоденоскопія.

– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:

1. Корекція крововтрати легкого ступеня тяжкості починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК 10-20%, об’єм крововтрати до 1000 мл)

– Розчини електролітів (з розрахунку 10 – 15 мл/кг маси тіла хворого)

● натрію хлориду розчин 0,9% ввк 1000 мл,

● або Рінгера розчин ввк 1000 мл (з розрахунку на 70 кг маси тіла хворого)

– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого)

препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 700 мл,

або препарати желатину ввк 700 мл.

2. Інгібітори «протонного насоса»:

– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз,

або Лансопразол капс.30 мг прр по 1 капс. 1 раз протягом 7 діб,

або Пантопразол 20 мг

або Рабепразол 10 мг

або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 7 діб.

3. Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori (протягом 7 діб:

– Амоксицилін табл. 1000 мг прр по 1 табл. 2 рази та Кларитроміцин табл. 250 мг прр по 2 табл. 2 рази протягом 7 діб.

4. Антациди:

– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;

– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.

Після виписки із стаціонару хворий направляється до поліклініки для продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ще протягом 10 діб, з подальшим діагностичним ендоскопічним дослідженням.

1. При наявності виразки, що зарубцювалась, – подальше обстеження та лікування за протоколом «Виразкова хвороба ДПК» – терапевтичне лікування та спостереження.

2. При наявності виразки, що не загоїлась, – продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або вирішення питання про планове хірургічне лікування.

2.4. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із рецидивною виразкою ДПК, ускладненою кровотечею

А.1 Паспортна частина

А.1.1 Діагноз: Рецидивна виразка ДПК після ізольованої СПВ, ускладнена кровотечею

А.1.2 Коди стану або захворювання (МКХ 10 та інших класифікацій): К27.4

A.1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі): клінічний протокол призначено для лікарів хірургів, які надають медичну допомогу хворим з невідкладними хірургічними захворюваннями

A.1.4 Мета протоколу: Організація якісної медичної допомоги хворим з шлунково-кишковою кровотечею

A.1.5 Дата складання протоколу: 01.10.2009

A.1.6 Дата перегляду протоколу (пов’язана з переглядом КН, СМД, змінами ресурсного забезпечення) – стандарт переглядається 1 раз на три роки

A.1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Березницький Я.С. – Дніпропетровська державна медична академія, д. мед. наук, професор, завідуючий кафедрою хірургії №1. 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. [phone]

Бойко В.В. – Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, директор., д. мед. наук, професор, м. Харків, в’їзд Балакірєва, 1, тел. [phone]

Брусніцина М.П. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, к. мед наук, провідний наук. співробітник відділу комплексного програмування і розвитку невідкладної хірургічної допомоги, м. Харків, в’їзд Балакірєва, 1, тел. [phone]

Василішин Р.Й. – начальник Головного управління медичних закладів «Укрзалізниці», Київ, МСП, 03049, проспект Повітрянофлотський, 9

Клігуненко О.М. - Дніпропетровська державна медична академія, д. мед. наук, професор, завідуюча кафедрою анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО. 49044, Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. [phone]

Кухар О.П. – Дніпропетровська державна медична академія, викладач кафедри фармакології та клінічної фармакології, провідний консультант довідкової служби системи АПТЕК №1, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевська, 11, тел. [phone]

Ліщишина О.М. – ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, к. мед. наук, директор департаменту стандартизації медичних послуг, м. Київ, вул.. Ушинського, 40, тел. [phone]

Логачов В.К. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, д. мед наук, керівник відділу комплексного програмування і розвитку невідкладної хірургічної допомоги, м. Харків, в’їзд Балакірєва, 1, тел. [phone]

Поляченко Ю.В. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, директор, д. мед. наук, професор, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел. [phone]

Ничитайло М.Ю.- Інститут хірургії та трансплантології АМН України, заст. директора,

д. мед. наук, професор, керівник відділення, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30,

тел. [phone]

Фомін П.Д. – Головний хірург МОЗ України, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, член-кореспондент АМН України, д. мед. наук, професор, завідувач кафедри хірургії №3, 01001, м. Київ, вул.. Заньковецької, 5/2 тел.. (+ 044 529-38-43)