жкк. 2. Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із гострою шлунковокишковою кровотечею Зміст
 Скачать 0.86 Mb.
|
|
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою. 13. Інфузійна терапія після операції: На день операції: – Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл ввк; – Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл по 1 раз. На одну добу після операції протягом 3-4 діб: – Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл; – Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл; – Хартмана розчин ввк 400 мл; – Апротинін 100-150 тис. АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл ввк. 14. Парентеральне харчування часткове (з другої доби після операції) при наявності зонда, парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим: – Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби. 15. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда): – в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води; – з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. 16. Аналгетичні засоби (опіоїди): – Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб, або Нестероїдні протизапальні засоби: Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб. 17. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби): – Санація ротоглотки – 3 доби. – Вібромасаж грудної клітки – 3 доби. – Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну). 18. Стимуляція перистальтики: – Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб; – Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази; – Очисна клізма; – Електростимуляція кишок – 3 доби. Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки. Рецидивна виразка ДПК після ізольованої СПВ, ускладнена кровотечею (Forest 2a – тромбована судина з загрозою кровотечі), крововтрата важкого ступеня тяжкості (O1;I3; O2;T3) А. Скарги: слабкість, яка виникає раптово, запаморочення, непритомний стан, серцебиття, блювання кров’ю, спрага, чорний кал. Б. Об’єктивні дані про стан хворого: а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті важкого ступеня: – стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові оболонки сухі; – дихання часте; – живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії; – аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає; – ректально – знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці – сформований або рідкий чорний кал («мелена»). б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня: – пульс 110-120 уд. за 1 хв., АТсист. 80-70 мм рт.ст.; ЦВТ<60 мм вод.ст., шоковий індекс (П/АТ) 1,38 – 1,5; – еритроцити 2,5 – 2,0 . 10 12/л, Нb = 80-60 г/л, Ht =32-22%; дефіцит ОЦК 31-40%; – діурез 30-40 мл/год. В. Госпіталізація: у відділення інтенсивної терапії для проведення медикаментозного гемостазу, динамічного ендоскопічного нагляду та поповнення крововтрати. Г. Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 1- 2 доби, після операції – 13-16 діб. Д. Критерії якості лікування: а) ендоскопічний або медикаментозний гемостаз; б) при виникненні рецидиву кровотечі після ендоскопічного підтвердження його припинення – операція. ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА: – Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму. – Визначення групи крові за системою АВО та резус-фактора. – Біохімічне дослідження крові. – Коагулограма. – Клінічний аналіз сечі. – Визначення глюкози в сироватці крові. – Езофагогастродуоденоскопія. – Електрокардіографія спокою. ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА: 1. Ендоскопічний контроль якості гемостазу, при необхідності - зупинка кровотечі. 2. Догляд за хворим: – Інтубація і декомпресія шлунка. – Гіпотермія місцева. – Підготовка операційного поля. 3. Місцева гемостатична терапія (зробити суміш і пити її ковтками до стійкого гемостазу або операції): – Натрію хлорид розчин 0,9% 200 мл прр 2 рази – Кислота амінокапронова розчин 5% 100 мл прр 2 рази – Норепінефринрозчин 0,2% 1 мл прр 2 рази 4. Пригнічення секреції шлунка і зв’язування секрету: – Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу протягом 4 діб. При наявності езофагіту: – Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб; – Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб. 5. Загальна гемостатична терапія: – Етамзилат розчин 12,5% 2 мл (250 мг) ввс 2 рази – Апротинін 100 тис. АТрОд та 0,9% розчин натрію хлориду 400 мл ввк. 6. Поповнення гострої крововтрати важкого ступеня починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струминно зі швидкістю до 250-300 мл/хв., після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії зменшується до 30 мл/хв.) Перший венозний доступ: – Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого): ● натрію хлориду розчин 0,9% ввк 500 мл, ● або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на 70 кг). – Білкові фракції крові: ● Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10–15 мл/кг) ввк, до 1000 мл; ● Альбумін людини розчин 10% ввк 200 мл. Другий венозний доступ ( у разі потреби): – Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого): ● Препарати желатину ввк 500 мл, ● або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 500 мл – Еритроцитарна маса (з розрахунку 15 – 20 мл/кг) ввк, до 1000 мл. 7. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер - до 4 л/хв. 8. Інотропна підтримка міокарда: – Допамін розчин 0,5% 5 мл (ввк від 4 до 15 мкг/кг/хв). 9. Стимуляція діурезу: – Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази (при ЦВТ 80-120 мм водн. ст.). 10. Антибіотикопрофілактика (початок після увідного наркозу): – Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс, Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс. 11. Премедикація стандартна. На операційному столі: – Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз; – Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс. 1 раз; – Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз. 12. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ. – Кисень медичний Індукція: – Тіопентал натрію ввс 3-7 мг/кг, одноразово; – Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово. Міорелаксація: – Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово; – Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово; – Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї. Підтримка: – Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год; – Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг; більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг; – Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв. або інфузійно 3-10 мкг/кг/год. Підтримка міорелаксації: – Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв., або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв., або Рокуронію бромид ввс 5-10 мкг/кг/хв.; 13. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній анестезії з міорелаксацією та ШВЛ: Під час індукції: – Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд Під час підтримки – на одну годину операції: – Рінгера-Локка розчин ввк 500 мл; – Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл. 14. Операція: Дуоденопілоротомія, висічення виразки або гемостаз у виразці, пілоропластика з проведенням зонда для ентерального харчування + СтВ. а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку через зонд необхідно ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. б) Після операції виконувати перев’язки за потребою. 15. Інфузійна терапія після операцій: На день операції: – Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл ввк; – Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл. Після операції – на одну добу післяопераційного періоду протягом 3-4 діб: – Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк; – Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл; – Хартмана розчин ввк 400 мл; – Рінгера розчин 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд ввк 16. Парентеральне харчування часткове з другої доби після операції (при наявності зонда, парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим): – Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення ввк 400 мл 1 раз на добу, 2 доби. 17. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда): – в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води; – з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. 18. Аналгетичні засоби (опіоїди): – Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб, або Нестероїдні протизапальні засоби: – Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб. 19. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби): – Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл 6 разів протягом 3 діб. – Санація ротоглотки – 3 доби. – Вібромасаж грудної клітки – 3 доби. – Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну). 20. Стимуляція перистальтики: – Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб. – Неостигміну розчин 0,05% 1 мл пк 2 рази. – Очисна клізма. 21. Противиразкова терапія (при симптоматичній операції): – Інгібітори «протонного насоса» - Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу, протягом 4 діб, потім - деескалаційна терапія з призначенням: – Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по 1 капс. 1 раз протягом 10 діб, або Пантопразол 20 мг або Рабепразол 10 мг або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 10 діб. При наявності езофагіту: – Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб; – Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб. Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки. Рецидивна виразка ДПК після ізольованої СПВ, ускладнена кровотечею (Forest 2b – фіксований згусток крові), крововтрата легкого ступеня тяжкості (O1;I4; O2;T1) А. Скарги: помірна слабкість, блювота типу «кавової гущі», кал оформлений, чорного кольору. Б. Об’єктивні дані про стан хворого: а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті легкого ступеня: – загальний стан задовільний, шкірні покриви звичайні, язик вологий; – дихання не порушене; – живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий у епігастрії; – аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає; – при ректальному дослідженні на рукавичці оформлений чорний кал або кал нормального кольору; б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати легкого ступеня: – пульс до 90 уд. за 1 хв.; АТсист. >120 мм рт. ст.; ЦВТ = 120-80 мм вод. ст.; шоковий індекс (П/АТсист.) 0,54 - 0,78; – еритроцити >3,5 . 1012/л, Нb >120 г/л, Ht = 44-38%; дефіцит ОЦК 10-20%; діурез 50-60 мл/год. В. Госпіталізація: у хірургічне відділення для корекції дефіциту ОЦК, нагляду та вирішення лікувальної тактики. Г. Тривалість стаціонарного лікування: 7 діб. Д. Критерії якості лікування: поповнення крововтрати. ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА: – Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму. – Визначення групи крові за системою АВО та резус-фактора. – Біохімічне дослідження крові. – Коагулограма. – Клінічний аналіз сечі. – Визначення глюкози в сироватці крові. – Езофагогастродуоденоскопія. – Електрокардіографія спокою. ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА: 1. Корекція крововтрати легкого ступеня тяжкості починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК 10-20%, об’єм крововтрати до 1000 мл): – Розчини електролітів (з розрахунку 10 – 15 мл/кг маси тіла хворого): ● натрію хлориду розчин 0,9% ввк 1000 мл ● або Рінгера розчин ввк 1000 мл (з розрахунку на 70 кг). – Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого): ● препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 700 мл, ● або препарати желатину ввк 700 мл. 2. Противиразкова терапія: починається у стаціонарі, а потім продовжується в амбулаторних умовах (якщо немає показань до планової операції): Інгібітори «протонного насоса»: - Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по 1 капс. 1 раз протягом 5 діб; або Пантопразол 20 мг або Рабепразол 10 мг або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 5 діб. 3. Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori: - Амоксицилін табл. 1000 мг прр по 1 табл. 2 рази та Кларитроміцин табл. 250 мг прр по 2 табл. 2 рази протягом 5 діб (потім 2 доби в амбулаторних умовах). 4. Антациди (при наявності езофагіту): - Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази на добу, або рідина прр по 10 мл 3 рази, протягом 10 діб; - Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб. Після виписки із стаціонару хворий направляється до поліклініки для продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ще протягом 20 діб, з подальшим діагностичним ендоскопічним дослідженням. 1. При наявності виразки, що зарубцювалась, – подальше обстеження та лікування за протоколом «Виразкова хвороба ДПК» – терапевтичне лікування та спостереження. 2. При наявності виразки, що не загоїлась, – продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або вирішення питання про планове хірургічне лікування. Рецидивна виразка ДПК після ізольованої СПВ, ускладнена кровотечею (Forest 2b – фіксований згорток крові), крововтрата середнього ступеня тяжкості (O1;I4; O2;T2) Рецидивна виразка ДПК після ізольованої СПВ, ускладнена кровотечею (Forest 3 – дефект під фібрином), крововтрата середнього ступеня тяжкості (O1;I6; O2;T2) А. Скарги: загальна слабкість, запаморочення, серцебиття, блювота типу «кавової гущі» або з домішком рідкої крові і згортків, наявність рідкого чорного калу; |