3Передмова
 Скачать 1.5 Mb.
|
|
Розповідь учителя Кожна речовина має свою, властиву тільки їй формулу. Хімічна формула речовини відображує її якісний і кількісний склад — тобто показує, атоми яких елементів і в якій кількості міс- тяться у складі речовини. Коли характеризують якісний склад частинки або речовини, то називають елементи, які її утворюють. Коли характеризують кількісний склад, то називають кількість атомів кожного елемента у формульній одиниці та визначають співвідношення атомів різних елементів у речовині. V. узагальнення знань ; Завдання для закріплення знань 1. Яка інформація про якісний і кількісний склад глюкози міс- титься в її формулі? Для виконання завдання можна запропону- вати заповнити таблицю. 104 Якісний та кількісний склад речовин Форму- ла і на- зва ре- човини Склад молекули Якісний склад Кількісний склад Число атомів кож- ного елемента Співвідношення атомів різних еле- ментів у речовині 2. Складіть сенкан «Хімічні формули». VI. домаШнє завдання 1. Прочитати параграф підручника. 2. Виконати завдання після параграфа. 3 * . Декільком учням знайти в додатковій літературі відомості про склад молекул озону, гліцеролу, оцтової кислоти та записати формули цих речовин. Дізнатися, які фізичні властивості ма- ють ці речовини та для чого вони використовуються. Підготува- ти повідомлення. VII. Підбиття Підсумків уроку Учитель пропонує учням висловити своє ставлення до вивче- ного матеріалу. Можна використати інтерактивну технологію «Мікрофон». Урок № 12 Маса атома. Відносна атомна маса Мета: сформувати поняття про атомну одиницю маси та відносну атомну масу; сформувати поняття про відмінність термінів «маса атома» та «відносна атомна маса»; сформувати навички порівнювати значення відносних атомних мас хімічних еле- ментів. Обладнання та матеріали: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Базові поняття хімічний елемент, атом, атомна одиниця маси, відносна та терміни: атомна маса. 105 Тип уроку: комбінований. Методи навчання: пояснювально-ілюстративні: бесіда, розповідь; репродуктив- ні, частково-пошукові, дослідницькі, практичні: розв’язування задач. СтрУктУра УрокУ I. організаційний момент 1 хв II. Перевірка домашнього завдання 12 хв III. актуалізація опорних знань 3 хв IV. Вивчення нового матеріалу 15 хв 1. маса атома. 2. атомна одиниця маси. 3. Відносна атомна маса. V. Закріплення знань 11 хв VI. Домашнє завдання 1 хв VII. Підбиття підсумків уроку 2 хв ХіД УрокУ I. організаційний момент II. Перевірка домаШнього завдання ; Бесіда Проводиться бесіда за усними запитаннями до параграфа з ми- нулого уроку. ; Перевірка виконання письмових завдань Проводиться усно або на дошці. Учні, які виконували додаткове домашнє завдання, читають свої повідомлення, відповідають на уточнюючі запитання. ; Робота за картками Деякі учні отримують індивідуальні картки із завданнями, які вони виконують біля дошки або на робочому місці в зошитах. 1. Запишіть за допомогою хімічних символів і цифр: а) три моле- кули водню; б) п’ять атомів Хлору; в) дві молекули сірки, кож- на з яких складається з восьми атомів Сульфуру; г) чотири мо- лекули води; д) дві молекули нітратної кислоти, кожна з яких складається з одного атома Гідрогену, одного атома Нітрогену та трьох атомів Оксигену. 2. Що означають записи: 5Nа, 4F 2 , 3CO 2 , 3H 2 O, 5H 2 S? 106 III. актуалізація оПорних знань ; Бесіда — Дайте визначення поняттю «атом». — Як за допомогою Періодичної системи описати хімічний елемент? — Визначте місце в Періодичній системі таких хімічних еле- ментів: Карбон, Нітроген, Кальцій. ; Мотивація У клітинці кожного хімічного елемента в Періодичній системі є ще одна дуже важлива цифра, вона показує масу атома. (Учитель показує приклади в таблиці.) — Як ви вважаєте, в яких одиницях наведена маса в таблиці? Учитель провокує учнів: Чи може маса атома Аргентуму дорівнювати, наприклад 107,8 г? Діти висловлюють свої міркування. Учитель формулює тему уроку. ; Цілепокладання Учні формулюють запитання, які слід розглянути на уроці, щоб вирішити проблему щодо маси атомів хімічних елементів, яка наве- дена в Періодичній системі. IV. вивчення нового матеріалу 1. маса атома ; Розповідь учителя Атоми — надзвичайно маленькі частинки. Вони, як і всі ма- теріальні частинки речовини, мають масу, але дуже маленьку. Майже вся маса атома сконцентрована в ядрі, маса електронів на- багато менша, і нею зазвичай нехтують. Маси атомів такі малі, що виражати їх у грамах або кілограмах дуже незручно. Так, ма- са атома Гідрогену (найлегшого атома в природі) приблизно до- рівнює 0,000000000000000000000001673 г або 1,673 ⋅ 10 -24 г. Маса навіть найважчих атомів становить близько 10 -22 г, тобто 0,0000000000000000000001. Тому зручніше виражати масу ато- мів, порівнюючи її з якою-небудь маленькою величиною. Сьогодні використовують відносні атомні маси — фізичні величини, що по- казують, у скільки разів маси атомів хімічних елементів більші за певну величину, яку називають атомною одиницею маси. 107 Для пояснення можна навести приклад з торгівлі. Підприємці завозять на ринок товар, наприклад картоплю, машинами, а покуп- ці купують картоплю мішками або відрами. Це й будуть своєрідні одиниці вимірювання маси картоплі, більш зручні для покупців. 2. атомна одиниця маси ; Розповідь учителя Спочатку за атомну одиницю маси приймали масу найменшого атома — атома Гідрогену. У сучасній хімії маси атомів порівнюють із 1/12 маси атома Карбону. Ця одиниця вимірювання називаєть- ся атомною одиницею маси (а. о. м.). Маса атома Карбону становить 1,99 ⋅ 10 -23 г, отже, атомна одиниця маси дорівнює: 1 1 66 10 1 99 10 12 23 24 а о м г г , , = = ⋅ ⋅ − − Робимо висновок: 1 атомна одиниця маси — це 1/12 маси атома Карбону. 1 а. о. м. = 1,66 ⋅ 10 -24 г (це приблизно дорівнює масі атома Гідрогену). 3. Відносна атомна маса ; Розповідь учителя Частіше використовують відносні атомні маси, які визнача- ють, порівнюючи маси атомів з 1 а. о. м., з’ясовуючи, наскільки во- ни важчі за 1/12 маси атома Карбону. Масу атома, визначену порів- нянням з атомною одиницею маси, називають відносною атомною масою і позначають A r (індекс r — від англ. relative — відносний). Відносна атомна маса — величина безрозмірна, оскільки показує, у скільки разів атом важчий за атомну одиницю маси. Відносна атомна маса — це відношення маси атома даного еле- мента до 1/12 маси атома Карбону. Відносні атомні маси хімічних елементів обчислюються ділен- ням мас відповідних атомів на атомну одиницю маси. Наприклад, маса атома Йоду становить 2,109 ⋅ 10 -22 г, отже, його відносна атом- на маса дорівнює: A r m m I ( ) = ( ) ( ) = = ⋅ ⋅ ⋅ − − I C 1 12 2 109 10 1 66 10 22 24 127 , , г г У такий спосіб можна визначити, що відносна атомна маса Гід- рогену дорівнює 1,00797 (округлено 1): A r (H) = 1, а Оксигену — 15,9994 (округлено 16): A r (O) = 16. Відносна атомна маса Карбону, обчислена аналогічним чином, дорівнює 12. 108 Відносна атомна маса A r показує, у скільки разів маса певного атома більша за 1/12 маси атома Карбону. Наприклад, ми вже знаємо, що відносна атомна маса Оксигену A r (O) = 16, отже атом Оксигену в 16 разів важчий за 1/12 маси ато- ма Карбону. Значення A r (H) = 1 означає, що маса атома Гідрогену приблизно дорівнює масі 1/12 масі атома Карбону. Відносна атомна маса — це безрозмірна величина, оскільки вона являє собою відно- шення двох величин з однаковою розмірністю. Сьогодні відносні атомні маси майже всіх елементів визначені з високою точністю й наведені в Періодичній системі хімічних еле- ментів. До речі, хімічні елементи розташовані в Періодичній систе- мі саме за зростанням відносних атомних мас. Зазвичай точні зна- чення відносних атомних мас, які використовують для хімічних розрахунків, округляють до цілих чисел. (Обов’язково необхідно нагадати учням правила округлення.) Значення відносної атомної маси для Хлору округляють із точністю до десятих: A r (Cl) = 35,5. V. закріПлення знань ; Бесіда — Повернемося до проблеми, що розглядалася на початку ви- вчення нового матеріалу: в яких одиницях наведена маса атомів у таблиці Д. І. Менделєєва? — Що вона показує? — Дайте визначення поняттю «відносна атомна маса». Що в да- ному випадку означає слово «відносна»? — Для чого використовується атомна одиниця маси? — Чому масу атомів рідко виражають у грамах? ; Завдання для закріплення знань 1. Знайдіть у Періодичній системі та випишіть символи й відносні атомні маси (з округленням до цілих чисел) хімічних елементів: Алюмінію, Флуору, Цинку, Аргентуму, Калію. 2. Визначте, у скільки разів відрізняються відносні атомні маси: а) Карбону й Оксигену; б) Нітрогену й Ауруму. 3. Обчисліть, атом якого елемента важчий і в скільки разів: а) Ні- троген і Гелій; б) Оксиген і Сульфур; в) Ферум і Силіцій; г) Суль- фур і Купрум. 4. Обчисліть масу атома Магнію в грамах. VI. домаШнє завдання 1. Прочитати параграф підручника. 2. Відповісти на запитання після параграфа, виконати завдання. 109 3. Підготуватися до контролю знань. 4 * . Підготувати повідомлення за темою «Як у XVII–XIX століттях визначали відносну атомну масу (атомну вагу)? Маси яких еле- ментів були узяті за основу для визначення відносних атомних мас? Чому в сучасній хімії для визначення відносних атомних мас використовується карбонова одиниця?». VII. Підбиття Підсумків уроку Учні підбивають підсумок: що вивчили на уроці, що навчились робити. Чим може бути корисною Періодична система хімічних елементів? Урок № 13 Контроль знань учнів Мета: визначити рівень навчальних досягнень учнів з вивченого матеріалу; узагальнити знання учнів; виявити прогалини в засвоєнні навчального матеріалу. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва; ди- дактичний матеріал (за необхідності). Базові поняття речовина, тіло, матеріал, чиста речовина, суміш, методи та терміни: розділення сумішей, атоми, молекули, хімічний елемент, ре- човини молекулярної та немолекулярної будови, метали й неметали. Тип уроку: урок контролю знань. Методи навчання: методи контролю, самостійна робота. рекоменДаЦії щоДо ПланУВання УрокУ Контроль знань можна провести в різні способи. Це може бути залік (усний чи письмовий) за теоретичними запитаннями з наступ- ним виконанням практичних вправ; тестування; захист проектів; традиційна контрольна робота. При цьому для оцінювання можна використовувати рейтингову систему, яка може діяти не тільки під час контролю знань, але й протягом вивчення теми (із урахуванням результатів проміжних перевірних робіт, підготовки повідомлень, участі в проектах і, звісно, підготовки до уроків). Пропонуємо проведення контрольної роботи у формі тестуван- ня. Виконання роботи розраховано на весь урок. У пропонованому 110 варіанті роботи є тестові завдання різного типу. Для зручності кож- ний тип позначається буквою поряд із номером завдання. Завдання групи А містять чотири варіанти відповідей, з яких необхідно обрати лише одну правильну. За правильне виконання завдання цього типу можна отримати 1 бал. Завдання групи Б містять по шість варіантів відповідей, з яких правильними є кілька відповідей. При виконанні цих завдань мож- на отримати по 1 балу за кожну правильну відповідь у завданні. У завданнях групи В необхідно встановити правильну відповід- ність між поняттями, тобто утворити логічні пари до кожного по- няття, позначеного буквою, потрібно дібрати один варіант відпові- ді, позначений цифрою. За кожну правильно встановлену логічну пару можна отримати 1 бал (жодної правильної відповіді — 0 балів, усі правильні відповіді — 4 бали). У завданнях групи Г необхідно розташувати певні дії (поняття, формули, характеристики) у правильній послідовності, де перша дія (поняття, формула, характеристика) відповідає цифрі 1, дру- га — 2 тощо, та записати цю послідовність до таблиці. За виконання цих завдань можна отримати 0, 1, 2 або 3 бали (жодної правильної відповіді — 0 балів, одна правильна відповідь — 1 бал, дві правиль- ні відповіді — 2 бали, три-чотири правильні відповіді — 3 бали). Завдання групи Д передбачають коротку числову відповідь. За правильне виконання завдань цього типу можна отримати 1 бал. Кількість і тип завдань підібрані так, що за виконання роботи учень максимально може отримати 40 балів. Для переведення кіль- кості набраних балів в оцінку можна скористатися таблицею: Кількість балів Оцінка Кількість балів Оцінка 1–2 1 20–23 7 3–4 2 24–27 8 5–6 3 28–29 9 7–10 4 30–33 10 11–13 5 34–38 11 14–19 6 39–40 12 Наведені варіанти можуть бути прикладом для створення біль- шої кількості варіантів залежно від особливостей класу та уподо- бань учителя. 111 СтрУктУра УрокУ I. організаційний момент 3 хв II. Виконання роботи 40 хв III. Домашнє завдання 1 хв IV. Підбиття підсумків уроку 1 хв ХіД УрокУ I. організаційний момент Інструктаж учнів щодо виконання контрольної роботи та її оформлення. II. виконання роботи А-1. Позначте правильне твердження щодо предмета вивчення хімії. А хімія вивчає хімічний склад зір Б хімія — це наука про речовини та їх взаємоперетворення В хімія вивчає хімічний склад фізичних тіл Г хімія — це наука про розподіл хімічних речовин у Всесвіті А-2. Який метод наукового пізнання полягає в активному ціле- спрямованому сприйнятті об’єкта та в ході якого одержують знання про його зовнішні властивості? А експеримент В спостереження Б дослід Г аналіз А-3. Серед наведеного хімічного посуду позначте той, що можна використовувати для випарювання. А ступка В мірний циліндр Б лійка Г порцелянова чашка А-4. Як називається перехід речовини з твердого агрегатного ста- ну в рідкий? А плавлення В випаровування Б кристалізація Г конденсація А-5. Металічним елементом є А S Б Cr В P Г Br А-6. Позначте заряд йона, що утворюється приєднанням двох електронів до атома. А +2 Б +4 В –2 Г –4 А-7. Яка з частинок, що містяться у складі атома, має негативний заряд? А протон Б електрон В нейтрон Г йон 112 А-8. Символом хімічного елемента Натрію є А N Б Na В Ni Г No Б-9. Позначте природничі науки. А економіка Г право Б хімія Д юриспруденція В географія Е біологія Б-10. Позначте назви речовин. А стілець Г марка Б залізо Д зошит В мідний купорос Е цукор Б-11. Позначте фізичні властивості води. А за звичайних умов тверда речовина Б температура плавлення — 0 °С В має специфічний запах Г прозора речовина Д добре розчиняє багато інших речовин Е температура кипіння — 80 °С Б-12. Позначте назви сумішей. А сметана Б морська вода В дистильована вода Г молоко Д цукор Е залізо Б-13. Позначте назви хімічних елементів, що названі на честь учених. А Карбон Г Манган Б Нобелій Д Лоуренсій В Борій Е Каліфорній В-14. Установіть відповідність між тілом та матеріалом, з якого во- но виготовлено. Тіло Матеріал А м’яч 1 бронза А Б олівець 2 резина Б В пам’ятник 3 бетон В Г фундамент будинку 4 скло Г 5 деревина 113 В-15. Установіть відповідність між сумішшю та методом, яким її можна розділити на чисті речовини. Суміш Метод розділення А суміш тирси та залізних ошурок 1 випаровування А Б суміш крейди з водою 2 дистиляція Б В суміш спирту з водою 3 відстоювання В Г розчин цукру у воді 4 дія магніту Г 5 фільтрування В-16. Установіть відповідність між назвою хімічного елемента та його символом. Назва хімічного елемента Символ хімічного елемента А Гідроген 1 K А Б Купрум 2 Ca Б В Кальцій 3 H В Г Сульфур 4 Cu Г 5 S Г-17. Установіть послідовність етапів розвитку хімії. А сучасна хімія 1 Б антична хімія 2 В алхімічний період 3 Г реміснича хімія 4 Д-18. Серед наведених символів хімічних елементів оберіть ті, що розміщені в третьому періоді Періодичної системи, та вка- жіть у відповіді суму їх відносних атомних мас: Ru, Ag, Br, Cl, Mn, Na, N, Ar. Д-19. Серед наведених символів хімічних елементів оберіть симво- ли металічних елементів та вкажіть у відповіді суму їх поряд- кових номерів у Періодичній системі: Ag, Br, Cl, Mn, Na, N. Д-20. Укажіть відносну атомну масу Феруму. III. домаШнє завдання Повторити § 1–10. 114 IV. Підбиття Підсумків уроку Спостерігаючи за роботою учнів під час уроку, учитель визна- чає, які запитання викликали утруднення, і звертає увагу учнів на теми, що слід додатково опрацювати. Урок № 14 Відносна молекулярна маса та відносна формульна маса Мета: сформувати поняття про відносну молекулярну та відносну формульну маси; навчити обчислювати відносну молекуляр- ну та відносну формульну маси. |