Главная страница
Навигация по странице:

  • Основні теореми класичної теорії ймовірностей Теорема 1. Додавання ймовірностей несумісних подій

  • Теорема 2. Додавання ймовірностей несумісних подій

  • Теорема 3. Множення ймовірностей незалежних подій

  • Теорема 4. Множення ймовірностей залежних подій

  • Теорема 5. Ймовірність появи хоча б однієї події

  • Задачи. А це відношення числа випадків


    Скачать 1.39 Mb.
    НазваниеА це відношення числа випадків
    АнкорЗадачи
    Дата26.10.2020
    Размер1.39 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файла91a2f1e933af52685c74dd82a98848c1 (1).doc
    ТипДокументы
    #145858
    страница2 из 10
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

    Безпосереднє обчислення ймовірностей
    Наведемо приклади застосування комбінаторики при розв’язуванні задач класичної теорії ймовірностей.

    Приклад 1. Дехто, забувши дві останні різні цифри номера те­лефону, набирає їх навмання. Яка ймовірність зателефонувати адре­сату?

    Дві останні і різні цифри можна набрати способами. Шукана ймовірність події А зателефонувати – .

    Приклад 2. Яка ймовірність із 5 карток з буквами а, м, р, т, ю, виймаючи їх по одній, утворити слово “юрта”?

    Загальне число наслідків випробування – число розміщень із 5 по 4, тобто . Сприятливих наслідків – один. Ящо подія А бажана, то .

    Приклад 3. Яка ймовірність із букв а, а, в, к, к, о, х склас­ти слово “Каховка”, беручи їх навмання?

    Всіх рівноможливих наслідків стільки, скільки перестановок:

    P7=1·2·3·4·5·6≡5040. Сприятливих наслідків випробування 4, оскільки однакові букви “а” і “к” зустрічаються по два рази, і число їх переставлень не впливає на бажане слово. Отже, .

    Приклад 4. Серед N виробів є M бракованих. Беруться навмання n виробів. Обчислити ймовірність, що серед n буде m бракованих виробів.

    Зрозуміло, що M ≤ N, mn. Всіх рівноможливих випадків буде . Нехай А – шукана подія. Зрозуміло, що m бракованих виробів беруться тільки із їх множини М, при цьому – число способів такого вибо­ру. Кожен з цих способів може доповнюватися довільною групою ви­робів із числа способів, якими можна вибрати залишкові (n – m ) придатні із загального їх числа, тобто Таким чином, сприятливе події А число всіх наслідків буде · за правилом добутку в комбінаториці.

    На підставі класичного означення ймовірності маємо .

    Інший зміст попередньої задачі: в урні N куль, з яких М – білі, решта – чорні. Виймаються n куль. Найти ймовірність, що серед останніх (тобто в n) рівно m білих куль.

    Попередній результат запишемо .

    Набір чисел q0,q1,…qm називається гіпергеометричним розподілом.

    Як наслідок, запишемо ймовірності вгадати послідовно 3, 4, 5 та 6 цифр, граючи в спортлото 6 із 45:

    ; ;

    ; .

    Приклад 5. Серед 20 лампочок є 5 підвищеної якості. Навмання взяли 7 шт. Яка ймовірність, що серед них будуть 3 лампочки підви­щеної якості?

    Загальне число, рівноможливих наслідків

    .

    Сприятливі наслідки , відбираючи довільні 3 із 5 лампочок підвищеної якості. До кожної трійки додаємо будь-які 4 шт., що беруться із 15 залишкових. Оскільки довільна трійка лампочок підвищеної якості може сполучати­ся з довільною четвіркою, взятою із групи залишкових лампочок, то всіх сприятливих наслідків всього буде .

    Шукана ймовірність є: .

    Приклад 6. Із 36 карт навмання беруться 3. Знайти ймовір­ність, що серед них буде один туз. .

    Приклад 7. З якою ймовірністю при виборі навмання 4-х букв із слова “математика” утворюється слово “тема”?

    Загальне число рівноможливих наслідків такого випробування . Число сприятливих наслідків рівня 2∙1∙2∙3=12, бо букву “т” можна вибрати 2-ма способами, “е” – одним, “м” – двома, “а” – трьома способами. Шукана ймовірність .

    Приклад 8. Із ретельно перетасованих 20 деталей 1-го гатунку та 30 деталей 2-го гатунку беруться навмання 5. Яка ймовірність, що серед них бу­дуть дві деталі 1-го і три 2-го гатунку? .

    Алгебра подій

    П
    одією називають результат деякого випро­бування (експеримен­ту, спостереження).

    Всякий нерозкладний наслідок експерименту називають елемен­тарною подією W; множина всіх елементраних подій позначається Ω={W}, іменується простором, який зображується на пло­щині прямокутником, причому точки його відповідають елементарним подіям.

    Довільна підмножина А простору називається подією. Подія А наступає, коли результат експерименту – це одна із елементарних подій, що входить до А, тобто WЄА. Геометрично подія А зобра­жується

    є

    протилежна до А подія, яка наступає тільки тоді, коли А не відбувається. Якщо при настанні А відбувається подія В, то А В, тобто подія А тягне В.

    С умою А + В або об'єднанням А В нази­вається третя подія С =А+ВС = А В, яка наступає тоді і тільки тоді, коли від­бувається хоча б одна подія: А або В. Геометрично сума зображу­ється заштрихованою областю.

    Елементарні події входять в А або В, або входять і до А і до В – хоча б одна подія відбувається.

    Д обутком АВ (А В) або перетином (перерізом) подій А та В називають подію, що складається з елементарних подій, які входять в обидві події. Зобра­жується геометрично:

    П одія, яка проявляється в тому, що А відбу­вається, а подія В ні, називається різницею А–В; її геометрична інтерпретація
    А ­– В = А∩ .

    Очевидно, що мають місце:

    А + = Ω; А = Ø,

    де Ø – порожня множина.

    Події А12,….,Аn утворюють повну групу подій, якщо АiАj = Ø (ij) і А1+А2+…+Аn = Ω. Геометричне зображення:

    Я
    кщо через "+" позначити настання події, а через "–" ні, то операції суми і добутку двох подій зображуються відповідно таблицями:


    A

    B

    A+B




    A

    B

    AB

    +

    +

    +




    +

    +

    +

    +



    +

    ;

    +







    +

    +






    +



















    Табличне зображення операцій над подіями використовується для розв’язання задач.
    Основні теореми класичної теорії ймовірностей
    Теорема 1. Додавання ймовірностей несумісних подій

    Ймовірність появи однієї з двох несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій:

    P(A+B)= P(A) +P(B).

    Наслідок 1. Якщо події протилежні, то сума їх ймовірностей дорівнює одиниці, тобто

    P(A)+P( ) =1.
    Наслідок 2. Ймовірність появи однієї з декількох попарно несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій.

    .

    Теорема 2. Додавання ймовірностей несумісних подій

    Ймовірність появи хоча б однієї з двох сумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій без ймовірності їх сумісної появи.

    P(A+B)=P(A)+P(B) P(A∙B)

    Зауваження. Теорема може бути узагальнена на довільне скінченне число сумісних подій. Якщо n=3, то

    P(A1+A2+A3)=P(A1)+P(A2)+P(A3)–P(A1A2)–P(A1A3)–P(A2A3)+P(A1A2A3).
    Приклад 1. Ймовірність того, що куплений товар випущено в Англії – 0,3, а ймовірність того, що товар випущено в Польщі дорівнює 0,6. Яка ймовірність того, що товар випущено в одній із цих країн?

    Нехай подія А – товар випущено в Англії, подія В – товар випущено в Польщі, А і В несумісні. Застосувавши теорему додавання ймовірностей несумісних подій, маємо

    Р(А+В) = Р(А) + Р(В) =0,3 + 0,6 = 0,9
    Приклад 2. Один лотерейний білет виграє з ймовірністю 0,0003. Яка ймовірність того, що володар одного білету нічого не виграє?

    Нехай подія А – виграш. Тоді означає, що білет не виграє. Події А і протилежні. Використовуючи наслідок 1, маємо

    Р( ) = 1 – Р(А) = 1 0,0003 = 0,9997.
    Приклад 3. Ймовірність отримання кредиту для першої особи дорівнює 0,6, а для другої – 0,5. Визначити ймовірність того, що принаймні одна особа отримає кредит.

    Введемо позначення: подія А1 – перша особа отримує кредит; подія А – друга особа отримує кредит. Тоді А12 є подією “принаймні одна особа отримує кредит”. Р(А1)=0,6; Р(A2)=0,5. Враховуючи, що події А1 і А2 можуть відбуватися одночасно, і використовуючи теорему про ймовірність сумісних подій, маємо:

    Р(А1+A2)=Р (А1)+(A2)–P(А1A2)=0,6+0,5–0,3=0,8.
    Теорема 3. Множення ймовірностей незалежних подій

    Ймовірність сумісної появи двох незалежних подій дорівнює добутку ймовірностей цих подій:

    Р((А∙В)=Р(А)∙Р(В).
    Узагальнення. Ймовірність появи кількох подій, незалежних в сукупності, дорвінює добутку ймовірностей цих подій:

    Р((А1∙А2∙А3∙Аn)= Р(А1)Р(А2)Р(А3)∙…∙Р(Аn).
    Теорема 4. Множення ймовірностей залежних подій

    Ймовірність сумісної появи двох залежних подій дорівнює добутку ймовірностей однієї з них на умовну ймовірність іншої:

    Р(АВ)=Р2 (А) ∙РA (В).
    Узагальнення. Ймовірність сумісної появи кількох залежних подій дорівнює добутку ймовірностей однієї з них на умовні ймовірності всіх інших, причому ймовірність кожної наступної події обчислюється в при­пущенні, що всі попередні події уже відбулися:

    Р(А1∙А2∙А3∙…∙Аn)= Р(А12 (А)3∙…∙Рn).
    Приклад 4. Прилад, що працює протягом доби , складається з трьох вузлів, кожен з яких незалежно від інших може за цей час вийти з ладу. Якщо не працює хоча б один з вузлів, то прилад теж не працює. Ймовірність безвідмовної роботи протягом доби першого вузла дорівнює 0,9, другого – 0,85, третього – 0,8. Чому дорівнює ймовірність того, що протягом доби прилад працюватиме безвідмовно?

    Нехай подія Аi буде і=1, 2, 3 означає, що і-тий вузол справний; подія А – прилад протягом доби працює безвідмовно. Враховуючи, що прилад працює безвідмовно тоді, коли справні всі три вузли, тобто А=А1 А2 А3, та те, що події А1 А2 А3 незалежні у сукупності, маємо:

    Р(А)=Р((А1∙А2∙А3)= Р(А1)Р (А2)Р(А3)=0,9∙0,85∙0,8=0,612
    Приклад 5. Тривалими спостереженнями встановлено, що приблизно 90 % підприємств перевіряються податковою інспекцією протягом певного терміну. Із загальної кількості перевірених у 40 % знаходять певні пору­шення. Знайдіть ймовірність того, що певне підприємство перевірять і знайдуть певні порушення.

    Введемо позначення. Події А та В відповідно “дане підприємство перевіряють”, “знайдено певне порушення”. Тоді Р(А)=0,9, РA(В)=0,4. Вра­ховуючи, що події А і В залежні, використаємо теорему множення ймо­вірностей залежних подій:

    Р(АВ)= Р(А)РA(В)=0,9 ∙0,4=0,36.
    Теорема 5. Ймовірність появи хоча б однієї події

    Ймовірність появи події А, яка відбувається внаслідок появи хоча б однієї з подій А1, А2,…Аn, незалежних в сукупності, дорівнює різниці між одиницею і добутком ймовірностей протилежних подій :

    Р(А)=1-Р( .
    Зауваження. Якщо всі n-подій мають однакову ймовірність, рівну р, то ймовірність появи хоча б однієї події дорівнює:

    Р(А)=1–qn.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


    написать администратору сайта