Главная страница
Навигация по странице:

  • розподілена рівномірно у проміжку [ a

  • показниковим законом з параметром 

  • Закон великих чисел Лема Чебишова.

  • Теорема Чебишова (Закон великих чисел).

  • Узагальнена теорема Чебишова.

  • Статистичний розподіл вибірки

  • Задачи. А це відношення числа випадків


    Скачать 1.39 Mb.
    НазваниеА це відношення числа випадків
    АнкорЗадачи
    Дата26.10.2020
    Размер1.39 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файла91a2f1e933af52685c74dd82a98848c1 (1).doc
    ТипДокументы
    #145858
    страница5 из 10
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

    Числові характеристики неперервних випадкових величин (НВВ)
    У випадку НВВ математичне сподівання, дисперсія та середнє квадратичне відхилення мають той самий зміст і ті самі властивості, але вираховуються за іншими формулами. Якщо f(x) – щільність розподілу ймовірності Х, тоді М(Х) знаходять за формулою:

    (1)

    Дисперсія, як і у випадку ДВВ, обчислюється за формулою:

    D(X) = M((X - M(X))2),

    що у випадку НВВ має вигляд:



    Для розрахунку зручно використовувати формулу:

    (2)

    Середнє квадратичне відхилення НВВ визначають таким чином:

    (3)

    Основними законами розподілу НВВ є рівномірний, показниковий, нормальний та розподіл Стьюдента.

    Випадкова величина Х розподілена рівномірно у проміжку [a;b], якщо її щільність ймовірності має вигляд:

    (4)

    Числові характеристики НВВ Х, що рівномірно розподілена:

    ; (5)

    Ймовірність того, що рівномірно розподілена ВВ Х потрапить в проміжок [x1;x2] за умови a≤x1<x2b вираховується за формулою:

    (6)

    Випадкова величина Х розподілена за показниковим законом з параметром , якщо щільність її ймовірності має вигляд:

    (7)

    Числові характеристики НВВ Х, що має показниковий розпо­діл, визначаються:

    ; (8)

    Інтегральна функція розподілу для ВВ Х, що має показниковий розподіл, задається формулою:


    (9)

    Ймовірність того, що розподілена за показниковим законом BB Х потрапить в інтервал (a;b) за умови 0
    Р(ab)=F(b)–F(a) =–ab (10)

    НВВ Х розподілена за нормальним законом, якщо щільність її ймовірності має вигляд:

    , (11)

    де a та  – параметри розподілу.

    Графік цієї функції називається нормальною кривою або кривою Гаусса.

    Інтегральна функція нормального розподілу має вигляд:

    (12) або

    (13)

    При а=0; =1 нормальна крива називається нормованою та НВВ Х має нормований нормальний розподіл.

    Числові характеристики НВВ Х, що розподілена за нормальним законом:

    М(Х)= а; D(X) =2. (14)

    Ймовірність того, що нормально розподілена величина потрапить в проміжок (c;d):

    , (15)

    де Ф(х) – функція Лапласа, що задається формулою

    , (16)

    Для обчислення ймовірності відхилення нормально розподіленої ВВ від свого математичного сподівання а на наперед задану величину  використовують формулу:

    (17)

    Графіки функцій f(x) та F(x), що задані формулами (11), (12) мають вигляд:
    Правило трьох сигм”. Якщо ВВ Х розподілена нормально, то ймовірність того, що абсолютна величина відхилення Х від її математичного сподівання прямує до 0, тобто подія |X–a|<3, практично достовірна.

    Випадкова величина Т має розподіл Стьюдента (t-розподіл) з k ступенями свободи, якщо її щільність ймовірності має вигляд:

    , ( t R ) (18)

    Коефіціент Ck визначається з умови

    Числові характеристики ВВ Т, що має розподіл Стьюдента, є :

    М(Т)=0; , для k>2 (19)

    При зростанні k розподіл Стьюдента швидко наближається до нормального розподілу. Цей розподіл табульований і досить широко використовується в математичній статистиці та економетриці.

    Приклад 1. Знайти числові характеристики ВВ Х, що задана функцією розподілу:



    Розвязання. Знайдемо щільність ймовірності за формулою f(x) = F(x):



    За формулою (1) знайдемо математичне сподівання:



    Дисперсію знайдемо за формулою (2):



    Середнє квадратичне відхилення знайдемо за формулою (3):

    .

    Приклад 2. Випадкова величина рівномірно розподілена на проміжку [3;18]. Знайти М(Х),D(X), (X), побудувати графіки функцій f(x) та F(x), обчислити ймовірності подій Р(4<Х<10) та Р(Х<12).

    Розвязання. Згідно з формулами (4)-(6) і враховуючи, що

    та F(x)=P(X
    ;

    ; ;

    ; .

    Г
    рафіки функцій f(x) та F(x) мають вигляд

    Приклад 3. Величина Х розподілена за законом:


    Знайти М(Х), D(X),  (X), Р(0,2 1).
    Розвязання. Задана випадкова величина має показниковий роз­по­діл з параметром =5. Згідно з формулами (8) – (10) і враховуючи,що F(x)=P(X<x) та Р(Х≥х)=1–F(x), маємо:

    ; ; ; ;

    .

    Приклад 4. Статистичні дослідження показали, що річний прибуток працівника страхового бізнесу має нормальний розподіл з середнім значенням 8000 гривень і середньо-квадратичним відхиленням 1000 гривень. Навмання відібрано особу, що працює в страховому бізнесі. Яка ймовірність того, що її річний прибуток буде:

    а) менше, ніж 6000 гривень;

    б) не менше, ніж 10000 гривень;

    с) між 7500 та 9200 гривень.

    Розвязання. а) ймовірність Р(Х<6000) обчислимо за формулою (13):



    б) ймовірність Р(Х 9000) обчислимо таким чином:

    в) ймовірність Р(7500
    Приклад 5. Відбувається зважування певної речовини без системних помилок.

    Випадкові помилки зважування мають нормальний розподіл з середньоквадратичним відхиленням =20 г. Знайти ймовірність того, що зважування буде виконано з похибкою, яка за абсолютною величиною не перебільшує 10 г.

    Розвязання. Нехай Х – випадкова помилка, за умовою задачі Х нормально розподілена з М(Х)=а, (Х)=20. Використаємо формулу (17) при =20; =10, маємо:

    .
    Закон великих чисел

    Лема Чебишова. Якщо ВВ Х, для якої існує математичне спо­дівання М(Х), приймає лише невід’ємні значення, то для будь-якого додат­нього числа  має місце нерівність:
    (1)

    Нерівність Чебишова. Якщо Х – ВВ з математичним сподіванням М(Х) та дисперсією D(X), то для будь-якого >0 має місце нерівність:

    (2)

    Теорема Чебишова (Закон великих чисел). Нехай Х1, Х2,...Хn,... послідовність незалежних випадкових величин з одним і тим самим математичним сподіванням m та дисперсіями, що обмежені однією і тією самою константою c.

    Тоді для будь-якого >0 має місце нерівність:

    (3)

    Доведення теореми базується на нерівності:

    (4)

    Наслідком ЗВЧ є теорема Бернуллі.

    Теорема Бернуллі. Нехай відбувається n-незалежних випробувань, в кожному з яких з ймовірністю p може відбутись деяка подія А. Нехай n – випадкова величина, що дорівнює числу появ події А в цих n випробуваннях, тоді для будь-якого >0 сравджується:

    . (5)

    Нерівність (4) за умов теореми Бернуллі записується наступинм чином:

    . (6)

    Узагальнена теорема Чебишова. Якщо Х1, Х2,...Хn,... послідовність випадкових величин з математичними сподіваннями М(Х1)=m1, M(X2)=m2,... та дисперсіями, що обмежені однією і тією ж постійною величиною с, то для будь-якого >0 справджується:

    . (7)

    Приклад 1. Оцінити ймовірність того, що з 800 малих підприємств збанкрутіє не менше 50, якщо ймовірність банкрутства будь-якого навмання взятого малого підприємства постійна і рівна 0,05.

    Розв’язання. Нехай Х – число збанкрутілих підприємств. Ця ВВ підпорядковується біномному розподілу з параметрами n=800; p=0,05. Тоді згідно з формулою обчислення математичного сподівання ВВ, що має біномний розподіл, маємо:

    M(X)=np=8000,05=40.

    Використаємо нерівність (1) при =50:

    .

    Приклад 2. Середня температура в приміщенні в період опалюваль­ного сезону дорівнює 20о С, а середнє квадратичне відхилення дорівнює 2о С. За допомогою нерівності Чебишова оцінити знизу ймовірність того, що температура в квартирі відхилиться від середньої менше, ніж на 4о С.

    Розвязання. Нехай ВВ Х – температура в приміщенні. За умови М(Х)=20; (X)=2. З нерівності (2):

    .

    Приклад 3. Ймовірність того, що телевізор витримає гарантійний термін роботи дорівнює 0,95 для всіх 200 телевізорів, які обслуговує гаран­тій­­на майс­тер­ня. Оцінити ймовірність того, що число телевізорів, які вит­ри­мають гарантійний термін роботи, буде в межах [185;195].

    Розв’язання. ДВВ Х – число телевізорів, які витримають гаран­тійний термін роботи, має біномний розподіл ймовірності, тому

    M(X)=np=2000,95=190; D(X)=npq=2000,050,95=9,5;

    =195–190=|185–190|=5 і використаємо нерівність Чебишова у формулі (2).

    .
    Вибірковий метод

    Є одним із найважливіших методів статистики. Він дозволяє на підставі вибіркової сукупності отримати висновок про числові характерис­тики генеральної сукупності.

    Статистичний розподіл вибірки

    Варіанти хі ознаки Х генеральної сукупності, записані в зроста­ючому порядку, утворюють варіаційний ряд.

    Таблиця

    xi

    X1



    xk

    ni

    N1



    nk


    де ni – число повторень (частота) кожної варіанти, називається статистичним розподілом. Сума всіх частот рівна об’єму n вибірки. Відношення називається відносною частотою (частістю).

    Приклад 1. Для вибірки

    xi

    5

    7

    8

    10

    12

    ni

    1

    4

    2

    6

    7

    Записати розподіл відносних частот.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


    написать администратору сайта