Цифровой маркетинг. monografia_-Цифровой-маркетинг. Цифровий маркетинг модель маркетингу
 Скачать 5.72 Mb.
|
|
148 3.4. ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ Майже кожна держава у світі має певні пріоритети науково-техно- логічного та інноваційного розвитку. Перспективні напрями розвит- ку науки, технологій та інноваційної діяльності прописуються у за- конодавствах країн. Ці напрями отримують першочергову фінансову підтримку з боку держави та підприємницького сектора. Для виявлення пріоритетних напрямів науково-технологічного та інноваційного розвитку у передових країнах світу створюються на- ціональні прогнозні системи, які охоплюють всі рівні їх економіки. Практично всі вони прогнозують науково-технологічний розвиток, розвиток країн, регіонів та міст. Сама процедура прогнозування май- бутнього набула поширеного терміна «форсайт» (англ. foresight — пе- редбачення). Форсайт дозволяє зібрати необхідну для прийняття рішень інфор- мацію про стан і напрямки фінансованих державою НДДКР; створи- ти нову культуру взаємодії між вченими та бізнесом; визначити ре- сурси, необхідні для досягнення поставлених завдань [58]. Необхідність створення багаторівневої системи маркетингових до- сліджень науково-технологічного розвитку на макро-, мезо- та мікро- рівнях обумовлена невідповідністю попиту на наукові розробки укра- їнських підприємств та пропозиції наукової продукції українськими вченими та винахідниками. Відкритим також є питання вибору пріо- ритетних напрямів стратегічного розвитку науки та технологій на рів- ні держави, галузей, регіонів, підприємств. Для відображення багато- рівневої системи маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку пропонується нове поняття «національна система стратегіч- них маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку». Національна система стратегічних маркетингових досліджень — це поняття для відображення процесів збирання інформації для ви- значення тематики найбільш перспективних науково-технічних до- сліджень на всіх рівнях національної економіки в межах відповідних пріоритетів для збалансування попиту та пропозиції на ринку науко- во-технологічної продукції та підвищення рівня інноваційності на- ціональної економіки. Структура національної системи стратегічних маркетингових до- сліджень науково-технологічного розвитку містить три рівні: макро- рівень, мезорівень, мікрорівень (рис. 3.19). 149 ??????????? ??????? ???????????? ????????????? ?????????? ??????? -?????????????? ???????? ??????? ??????? ???????????? ????????????? ?????????? ?????????? ???????-?????????????? ???????? ???????? ?? ??????? ????????????? ??????????? ??????? ???????????? ????????????? ?????????? ???????-?????????????? ???????? ??????????? Рис. 3.19. Національна система стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку Першочергово проводяться стратегічні маркетингові дослідження за пріоритетними напрямками науково-технологічного розвитку дер- жави — це макрорівень. Кожний регіон, кожна галузь промисловос- ті мають визначити пріоритетні напрямки науково-технологічного розвитку, за якими також проводяться стратегічні маркетингові до- слідження, — це мезорівень. Кожне інноваційно спрямоване підпри- ємство має визначити власні пріоритети науково-технологічного роз- витку й провести за ними стратегічні маркетингові дослідження — це мікрорівень. У табл. 3.8 запропонована структура формування пріоритетних тематичних напрямів національної системи стратегічних маркетин- гових досліджень науково-технологічного розвитку. На сьогодні в Україні вже функціонує система стратегічних мар- кетингових досліджень науково-технологічного розвитку держави — макрорівень. Розглянемо етапи її створення та принципи функціону- вання. У 2007 р. Кабінет Міністрів затвердив Концепцію Державної 150 Таблиця 3.8 Структура формування пріоритетних тематичних напрямів національної систе- ми стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку Напрями стратегічних маркетингових досліджень Ким форму- ються Термін форму- вання На якій основі розроблені Ким за- тверджу- ються Макрорівень Державні пріоритетні тематичні на- прями наукових досліджень на- уково-технічних розробок Держінформ- науки за участю інших зацікавле- них центральних органів вико- навчої влади, Національної академії наук України та галу- зевих академій до 10 років у рамках пріори- тетних напрямів розвитку науки і техніки з метою забезпечення їх реалізації Кабінетом міністрів України Мезорівень Галузеві пріори- тетні тематичні напрями науко- вих досліджень і науково-техніч- них розробок центральні ор- гани виконавчої влади галузей до 5 років у рамках дер- жавних пріори- тетних напрямів з метою забезпе- чення іннова- ційного розви- тку галузі галузеви- ми колегі- ями цен- тральних органів виконав- чої влади галузі Мезорівень Регіональні пріоритетні тематичні на- прями наукових досліджень і на- уково-технічних розробок виконавчі ор- гани місцевого самоврядування до 5 років у рамках дер- жавних пріори- тетних напрямів з метою забезпе- чення іннова- ційного розви- тку регіону Верхо- вною Радою Ав- тономної Республі- ки Крим та об- ласними радами Мікрорівень Пріоритетні тематичні на- прями наукових досліджень і науково-техніч- них розробок підприємства керівництво підприємства до 5 років у рамках стра- тегій інновацій- ного розвитку підприємства і необхідних для цього науково- технологічних дослідженнях органами управлян- ня підпри- ємства 151 програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008– 2012 рр. Для її реалізації постановою уряду було затверджено Дер- жавну програму прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008–2012 рр. По суті, це друга програма такого роду в Україні. Дер- жавною програмою прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008–2012 рр. у розділі 4. «Проведення прогнозно-аналітичних до- сліджень» серед низки заходів передбачалися, зокрема, такі: – проведення стратегічних маркетингових досліджень для вияв- лення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій на осно- ві експертних оцінок; – розроблення переліку пріоритетних тематичних напрямів на- укових досліджень та розробок і переліку критичних технологій, їх паспортів. З 2008 р. прогнозно-аналітичним інформаційним відділом Укра- їнського інституту науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ) в рамках вищеназваної програми за спеціальною мето- дикою проводяться стратегічні маркетингові дослідження науко- во-технологічного розвитку. Стратегічні маркетингові дослідження проводяться за допомогою експертних опитувань за такими групами фахівців: – науковці — вчені, які найбільш активно працюють у певному напрямі; – управлінці — найбільш компетентні у певному напрямі пред- ставники центральних органів виконавчої влади, промислових асо- ціацій, бізнес-спільнот; – підприємці — представники підприємств, на яких можливе впро- вадження новітніх технологій або випуск інноваційних продуктів. Експертні панелі формує прогнозно-аналітичний відділ УкрІНТЕІ та експертна рада Програми за відповідним напрямом. Фахівці від- ділу проводять опитування експертів за спеціально розробленими анкетами для кожної групи, визначають ступінь узгодженості думок експертів за певними методами статистичного аналізу. Результатом цих досліджень є перелік паспортів критичних та проривних техно- логій за кожним пріоритетним напрямом. Ці паспорти знаходяться у відкритому доступі на сайті УкрІНТЕІ [55]. Сформований експер- тами та схвалений Науково-технічною радою Програми перелік кри- тичних технологій за кожним з пріоритетних напрямів надсилається Кабінету Міністрів України для реалізації при формуванні урядом державного замовлення на науково-технічну продукцію та іннова- 152 ційні проекти. Крім того, зазначений перелік розсилається галузевим міністерствам і обласним держадміністраціям. У вересні–листопаді 2008 р. було вперше проведено інтернет-опи- тування експертів у напрямку «Енергетика та енергоефективність» на державному рівні. Пілотні стратегічні маркетингові досліджен- ня науково-технологічного розвитку України проводилися на базі УкрІНТЕІ з метою перевірки ефективності функціонування розро- бленого науково-методичного забезпечення. В першому опитуванні прийняли участь близько 100 експертів, більшість з них — експерти-науковці, приблизно однаково було екс- пертів з боку управління та підприємництва. В ході першого опитування експертами було визначено понад 100 новітніх технологій, які можливо отримати в результаті наукових до- сліджень провідних вузів та галузевих установ. Було проаналізовано всі анкети експертів. Обрано для подальшого аналізу 24 новітніх тех- нології, на які вказували експерти всіх трьох груп. Для фінансування необхідно обирати ті наукові дослідження, які цікавлять підприємців і можуть бути впроваджені на українських підприємствах. За обраними технологіями було сформовано попередні паспорти новітніх технологій та розміщено їх на сайті. Експертам, які вказува- ли ці технології в першому опитуванні, було розіслано запрошення прийняти участь в другому опитуванні. Кожен з експертів, опинив- шись на сайті, мав змогу передивитись всі 24 попередні паспорти та внести виправлення. В ході другого опитування експерти оцінювали конкурентоспроможність нової наукоємної продукції, яка може бути виготовлена за обраними технологіями, порівнюючи її з вітчизняни- ми та іноземними аналогами. Базуючись на оцінках експертів кожної групи відносно нової наукоємної продукції, перевіривши узгодже- ність думок експертів в кожній з груп та між групами, було складено 14 паспортів новітніх технологій з пріоритетного напрямку «Енерге- тика та енергоефективність» (рис. 3.20). Подальші стратегічні маркетингові дослідження науково-техно- логічного розвитку проводилися у 2009 р. — у напрямках «Біотехно- логії» та «Нові матеріали» та у 2011 р. — у напрямку «Інформаційно- комунікаційні технології» (рис. 3.21). Незважаючи на функціонування Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку протя- гом п’яти років, показники інноваційного розвитку економіки країни не покращуються. Наукові розробки українських вчених поліпшують 153 дані статистичної звітності Держінформнауки. Кількість наукових досліджень, які за звітністю цього відомства є впровадженими, на- багато перевищує кількість реально впроваджених на підприємствах процесів та технологій. Розглянемо причини таких «розбіжностей». Рис. 3.20. Результати пілотного маркетингового дослідження Національна система стратегічних маркетингових досліджень на- уково-технологічного розвитку складається з визначення пріоритет- них напрямів розвитку науки і техніки на всіх рівнях економіки: дер- жави, регіонів, галузей, підприємств. Методологічне підґрунтя проведення стратегічних маркетингових досліджень на кожному з рівнів національної системи має схожі риси. В ході проведення стратегічних маркетингових досліджень на будь- якому рівні економіки розв’язуються три завдання: – визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; – визначення напрямів досліджень у рамках пріоритетних напря- мів та складання паспортів інноваційних технологій; – ранжування паспортів новітніх технологій за певними критері- ями. 154 Рис. 3.21. Результати стратегічних маркетингових досліджень Найбільш значні та глобальні стратегічні маркетингові досліджен- ня науково-технологічного розвитку проводяться на державному рівні. Розглянемо більш детально методичне підґрунтя проведення таких досліджень, як приклад, за яким можна проводити аналогічні дослідження на всіх інших рівнях. Державна система стратегічних маркетингових досліджень науко- во-технологічного розвитку спрямована на виявлення позиції екс- пертів щодо перспектив впливу наукових досліджень на інновацій- ний розвиток національної економічної системи. Метою Державної системи стратегічних маркетингових дослі- джень науково-технологічного розвитку є оцінка та вибір для фінан- сування, розроблення та впровадження новітніх технологій за такими ознаками: – прогнозований термін розробки та впровадження новітньої тех- нології; – прогнозований обсяг фінансування розробки та впровадження новітньої технології; 155 – прогнозовані річні обсяги продажу нової наукоємної продукції, яка вироблена за новою технологією; – прогнозовані переваги нової наукоємної продукції за функціо- нальними та ціновими характеристиками над світовими аналогами; – забезпечення національної безпеки України, зокрема, її техно- логічної безпеки. Вищезазначена мета може бути досягнена за рахунок: – отримання за допомогою анкетування інформації від експертів про найперспективніші інноваційні розробки за пріоритетними те- матичними напрямами; – розробки паспортів новітніх технологій; – ранжування паспортів новітніх технологій за обраними ознаками. На основі результатів експертного анкетування формується пе- релік нової наукоємної продукції, масове виробництво якої з впро- вадженням новітніх технологій може бути розпочате на українських підприємствах протягом найближчих 10 років. Складається пакет ключових факторів комерційного успіху нової наукоємної продукції . Перспективна продукція порівнюється з наявними вітчизняними та іноземними аналогами. Виявляється перелік галузей, підприємств, на яких передбачається впровадження новітніх технологій. У цілому, нова наукоємна продукція повинна забезпечити: – внесок у прискорення росту ВВП, поліпшення його структури і підвищення конкурентоспроможності економіки; – забезпечення національної безпеки України, зокрема, її техно- логічної безпеки. Опитування необхідно проводити у дві «хвилі». При першому опи- туванні (першій «хвилі») всі питання носять відкритий характер. При другому опитуванні експерти оцінюють конкурентоспроможність нової наукоємної продукції з паспортів новітніх технологій, обраних за певними ознаками на першому етапі, а також мають можливість корегувати паспорти новітніх технологій. За другим етапом отриму- ються паспорти новітніх технологій. Анкети для двох опитувань на- водяться в Додатку А та Додатку В. Для здійснення опитування експертів було розроблено спеціальне програмне забезпечення, за яким проводилося інтернет-опитування як в першій, так і в другій хвилі. Для кожної групи експертів було розроблено специфічні анкети, які враховують їх спеціалізацію. Послідовність проведення дослі- джень наведено на рис. 3.22. 156 ????? ?????????? ?????????. ?? ???????????? ????? ???????????? ?????? ??????? ?????????? ??? ????? ???? ?????????. ????? ??????? ??????? ?????????????? ?????? ??? ?????????? ?????? ?? ?? ??? ??????? ??? ?????? ????? ????? ????????? ?? ????????????? ??????? ?? ???????? ?????? ??? ?????????- ????????? ?????? ??? ?????????- ??????????? ?????? ??? ?????????- ??????????? ????? ?????????? ?????????. ?? ???? ? ????? ???????????? ?????? ??????? ??????????, ??? ??????? ?????????? ????????? ????????? ???????? ?????????? ?? ??????? ???? ????? ?????????? ?????????, ??? ???? ??????????? ?? ???? ????????????. ???????? ????? ?????????? ???????????? ?? ?????? ????????? ? ???????? ???????? ???????? ?????????? ?????????? ????? ??????? ??????????. ????????? ????????? ????????? ???????? ?????????? ?????????? ????? ??????? ?????????? ????????? (??????? ????????????? ??????? ?????????? ????????? ? ?????? ?????, ?????????? ????????????? ?? ??????????? ??????? ?????????? ????????? ?????? ????). ?????????? ?????-????? ??? ?????????? ????? ???? ?????????. ????????? ????????? ???????? ?????????? ?? ????????????? ?????????. ???????????? ????????? ????????? ???????? ?????????? ??????????? ?????? ?? ????????????? ????????? ?????????? ?????? ???????? ??????????, ???? ??????????? ? ????? ????. ? ?????? ????? ??????? ?????????? ???????????? ?? ?????? ????????: 1) ?????? ????????? ????????? ??????????? ?? ?????? ???????????? ????????? ??????????; 2) ????? ???????????? ???????? ?????????? ?? ????? ?????? ?? ???????????? ????????? ??????????; 3) ????????? ????? ????? ?????????? ?????????; 4) ????? ?????? ??????? ????? ?????????? ?????????; 5) ????????????? ?? ?????? ?????????????? ????? ?????????? ?????????; 6) ???????????? ???????????? ??????? ???????, ???????, ?? ????????????? ??????? ????? ???????? ?????????? ??? ???????????? Рис. 3.22. Алгоритм функціонування державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку 157 Перше опитування. Кожен з експертів отримує запрошення при- йняти участь в інтернет-опитуванні на спеціальному сайті за індиві- дуальним паролем. Обравши пріоритетний напрям та свою групу — науковець, управлінець, підприємець-експерт відповідає на питання анкети. За відповідями експертів частково формуються паспорти но- вітніх технологій. Друге опитування. Після формування першої частини паспорта експерти отримують запрошення прийняти участь у другій хвилі опи- тування. Результати другого опитування обробляються за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення (за альтернатив- ний варіант можливо використовувати програмний продукт SPSS). Відповіді експертів при другому опитуванні обробляються за до- помогою статистичних методів. Анкети другого опитування склада- ються з двох частин: перша — за інтегрованими відповідями експертів певної групи (науковців, управлінців чи підприємців) при першому опитуванні формується частина паспорта новітньої технології; дру- га — питання, що стосуються властивостей нової наукоємної продук- ції, яка може бути вироблена за новітньою технологією. Як вже йшлося, для реалізації проведення експертних опитувань в рамках Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку було розроблено сайт (рис. 3.23). На головній сторінці наведено запрошення до експертів та основ- ні правила користуванням сайтом. На сторінці «Про проект» стисло наводиться методика проведен- ня стратегічних маркетингових досліджень, що дозволяє експертам дізнатися цілі, методи та основні етапи дослідження. На сторінці «Експерти» фіксується відповідь експертів на питання анкет (табл. 3.9). Сторінка створена для надання проекту прозорості та створення публічності почесного статусу «Експерт Державної програми». Крім того, вона дозволяє адміністратору вести облік кількості експертів, які дали відповіді на питання анкет. На сторінках «Анкети науковців», «Анкети управлінців», «Анкети підприємців» наведено анкети експертів відповідних груп для попе- реднього ознайомлення з питаннями (рис. 3.24). Правий кут сайта містить декілька інформаційних сторінок про Форсайт (рис. 3.25). Форсайт — методика передбачення науково- економічного та соціального розвитку країни, міста, регіону. Методи Форсайта активно використовуються розвиненими країнами світу. |