Екзаменаційний білет 25
 Скачать 354.1 Kb.
|
Реєстрація показників серцево-судинної системиОсновними індикаторами активності серцево-судинної системи є: частота серцевих скорочень , сила скорочень серця; хвилинний об'єм кровотоку; артеріальний тиск . У психофізіологічних дослідженнях реєстрація показників роботи серцево-судинної системи може знаходити застосування, оскільки ці показники здатні досить відчутно реагувати на зміни в психофізіологічній системі людини під впливом різних факторів. Реєстрація реакції очейЗа допомогою пупілометрії (вивчення реакцій зіниць) можна вивчати суб'єктивне ставлення людей до тих чи інших зовнішніх подразників. Це пов'язано з тим, що діаметр зіниці людини може змінюватися не тільки в залежності від кількості світла, що падає на око, а й при емоційній реакції досліджуваного на подразник. У психофізіологічних дослідженнях можна також використовувати реєстрацію частоти моргання, що може змінюватися в залежності від зміни психічного стану людини. Поліграфні дослідження Для виявлення динаміки емоційної напруги людини був створений спеціальний прилад - поліграф, що дозволяє одночасно реєструвати комплекс фізіологічних показників. Принцип дослідження з використанням поліграфа полягає в тім, що досліджуваному за спеціальним планом, поряд з нейтральними, задають питання, що складають предмет особливої зацікавленості. І за характером фізіологічних реакцій, що супроводжують відповіді на різні питання, робиться висновок про емоційну реактивність людини у зв'язку з певними питаннями і про ступінь її щирості у відповідь на них. Останнім часом також набули розповсюдження "детектори брехні", які засновуються на реєстрації та аналізі модуляцій голосу людини при відповіді на певні запитання. Дослідження нейродинамічних властивостей людиниДля вивчення нейродинамічних властивостей людини впродовж десятиліть розроблялася та удосконалювалася спеціальна апаратура. Широке розповсюдження персональних комп'ютерів дозволило розширити можливості для отримання більш якісних та різноманітних даних. Наприклад, розроблена комп'ютерна система "Діагност-1" дозволяє отримувати, автоматично реєструвати та статистично обробляти такі показники, як латентний період простої зорово-моторної реакції , латентний період реакції вибору одного із трьох сигналів , латентний період реакції вибору двох із трьох сигналів , реакцію на рухомий об'єкт, а також функціональну рухливість нервових процесів та силу нервових процесів за показниками швидкості, якості та кількості переробки інформації в двох режимах - "нав'язаного ритму" та "зворотного зв'язку" . Останні два показники надають можливість оцінити здатність вищих відділів центральної нервової системи забезпечувати максимально можливий для кожного індивіда рівень швидкої дії ,які зумовлені не лише високо генетично детермінованими типологічними властивостями вищої нервової діяльності, а й властивостями функції пам'яті, мислення, сприйняття та уваги. Самооцінка параметрів психофізіологічного стануСамооцінка вважається визнаним методом оцінки психофізіологічного (функціонального) стану людини. У прикладних дослідженнях досить широко використовується тест САН (самопочуття, активність, настрій). Він являє собою перелік 30 різних висловлювань, що мають характеризувати ці три показники, які й виступають у ролі індикаторів функціонального стану. Інша методика шкалованої самооцінки (з використанням зорово-аналогових шкал) дає можливість швидко і досить точно одержувати оцінку досліджуваними найрізноманітніших складових їх психофізіологічної системи, не тільки вищевказаних "традиційних" самопочуття, активності й настрою, а й інших показників, які характеризують специфічний психофізіологічні системи людини відповідно до певної діяльності, в тому числі емоційний, мотиваційний та інші компоненти. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 38ПИТАННЯ (ЗАВДАННЯ):
1.Кризове консультування та його особливості. Етапи надання кризової допомоги. Кризове консультування може бути пов’язане ,наприклад,з наявністю у клієнта ВІЛ-інфекції,онкозахворювань та ін.. Психологічна допомога у кризовому стані.Для пацієнтів у кризовому стані типовими реакціями є шок, страх або заперечення, відторгнення реальності (несприйняття або заперечення факту). На цьому етапі одним із психологічних стресогенних механізмів є стрімке зрушення у сприйнятті своєї особистості, різка деформація "образу себе", образу "я". Іноді це супроводжується імпульсивним пориванням до будь-яких дій. Самі дії можуть мати агресивне забарвлення, бути скеровані на інших, або на себе . Психологічна підтримка саме у такий момент, демонстрація прийняття та стриманого співчуття дозволяє виграти час для включення в дію механізмів психологічної адаптації. Рішення будь-якої кризи може бути досягнуте тільки рішучістю на яку-небудь дію. У житті людини кризи відмічаються як результат зміни ходу подій унаслідок якої-небудь втрати. Будь-який клієнт може бути в кризовій ситуації, тому кожен консультант повинен уміти дізнаватися ознаки кризи. Динаміка кризи: У початковій стадії зовнішні або внутрішні події стають дуже сильні. Якщо на цій стадії робота з власними ресурсами проходить для людини з користю або приносить заспокійливий ефект, то криза проходить. Якщо звичні ресурси не допомагають, то розгортається криза. Тут він знаходиться на стадії кризи, званої “поворотна крапка”. На цій стадії виникає ризик суїциду. Наступний етап кризи це реорганізація. Клієнту необхідна допомога в знаходженні нових внутрішніх або зовнішніх ресурсів або перегляд тих можливостей, які, здавалося б, провалилися. Завершуюча стадія кризи відновлення, коли клієнт відновлює нормальний рівень функціонування і відчуття життєвої стабільності. Для успішної кризової терапії потрібно, щоб психолог-консультант знав, що людина в кризовому стані знаходиться у владі відчуттів. Завдання психолога пояснити клієнту його відчуття, а не впливати на його поведінку. Клієнт поводиться відповідно до того, що він відчуває. Клієнт, що звертається по психологічну допомогу в умовах кризи, як правило, випробовує певну гамму відчуттів: тривога, безпорадність, печаль втрати, відчуття сорому, гнів та ін. Вважаю важливим відзначити той факт, що людина в кризі переживає амбівалентне почуття. Виділяють три важливі якості для ефективності психологічного консультування: пошана (відношення до клієнта як до нормальної людини); добродушність (консультант повинен бути людяним, справжнім); емпатія (здатність достовірно розуміти клієнта і повертати це розуміння назад клієнту). Іншими словами, консультант повинен уміти встати на позицію клієнта. Етапинадання кризової терапії. Обов'язкова стадія, яку необхідно досягати це ухвалення рішення. Етап 1 Ухвалення. Ця перша стадія направлена на встановлення контакту з клієнтом. На початку бесіди він може знаходитися в нерішучості, замішанні, пов'язаному з тривогою, гнівом, печаллю, сумнівами, відчуттям провини. Етап 2 Проблема. Завдання цієї стадії допомогти клієнту у визначенні і проясненні проблеми і конфлікту, пов'язаного з проблемою. Конфлікт може мати багато причин. В кінці клієнт повинен позначити свою проблему. Етап 3 Альтернативи. Завдання цієї стадії полегшити клієнту дослідження можливих альтернатив, їх можливі наслідки.
Соціально-психологічний тренінг – це форма спеціально організованого спілкування, під час якого вирішуються питання розвитку особистості, формується комунікативна і соціальний компетентність, знімаються стереотипи і вирішуються особистісних проблем учасників. Основне завдання Якщо питання стоїть про проведення власне соціально-психологічного тренінгу, то його основним завданням є — підвищення компетентності в сфері спілкування. Для реалізації основного завдання тренінгу використовують такі методи:дискусії,рольові ігри, мозковий штурм, Метод кейсів (проблемні ситуації), Техніки, які вживаються в СПТ Психокорекційна техніка. Техніка активного слухання. Техніка емпатичного приєднання до учасника СПТ. Техніка вербального і невербального спілкування психолога з групою в СПТ. Методи психодіагностики учасників СПТ.
Провідна діяльність - діяльність, що визначає виникнення й формування основних психологічних новотворнь людини на даному щаблі розвитку його особистості. Гра. Провідна діяльність дошкільнят (3-7 років)У перші роки життя в дитини складаються передумови для оволодіння найпростішими формами діяльності. Першою з них є гра. Гра виявилася досить серйозною і складною проблемою для психології, що й відбилося в існуванні різних теорій дитячої гри. Сутність гри полягає, по-перше, у тому, що мотиви гри визначаються не утилітарним ефектом і матеріальним результатом, як це буває у випадку трудової діяльності, а численними переживаннями, значущими для дитини сторонами дійсності. Гра мотивується ставленням до значущих для індивіда цілей. Але на відміну від діяльності дорослих, мотиви ігрової діяльності відображають безпосереднє ставлення особистості до навколишнього світу. В ігровій діяльності відсутнє розходження між мотивом і прямою метою дії суб'єкта, що існує в практичній діяльності дорослого. У грі здійснюються лише дії, цілі яких значущі для індивіда за їх власним внутрішнім змістом. Саме в цьому полягає головна особливість ігрової діяльності. Виконуючи ту чи іншу роль, дитина розширює, збагачує, поглиблює свої знання про світ, а також свою власну особистість. Тому гра має велике значення для розвитку в дитини уяви, мислення, волі, особистості загалом. Таким чином, гра займає важливе місце в розвитку дитини. Вона тренує усвідомлення значень предметів і явищ, розвиває вміння в оволодінні різними діями та операціями, розширює самосвідомість від сприймання себе як суб'єкта дій до сприймання себе як суб'єкта людських стосунків. Учіння Провідна діяльність молодшого школяра (1-4 клас) У процесі історичного розвитку форми праці вдосконалювалися й ускладнювалися. Внаслідок цього набагато складнішим був процес оволодіння знаннями, уміннями та навичками, необхідними для трудової діяльності. Тому з метою підготовки людини до трудової діяльності необхідно було виокремити особливий її вид — учіння, сутність якого полягала б у засвоєнні узагальнених результатів попередньої праці інших людей. Людство виокремило для цього особливий період у житті підростаючого покоління і створило спеціальні форми існування, за яких учіння стає окремим видом діяльності. Учіння слідує за грою і передує праці, при цьому суттєво відрізняється від гри і наближається до праці за загальною установкою: в учінні, як і в праці, треба виконувати завдання, дотримуватися дисципліни, виконувати певні обов'язки. Таким чином, головна мета учіння — це підготовка до майбутньої самостійної діяльності, а головний засіб — засвоєння узагальнених результатів того, що створено попередньою працею людей. Учіння складається з таких елементів: засвоєння інформації про властивості навколишніх предметів та явищ (знання); прийомів та операцій, з яких складаються основні види діяльності (навички); оволодіння способами використання вказаної інформації для правильного вибору прийомів та операцій відповідно до цілей і умов діяльності . Праця За своєю об'єктивною суспільною сутністю праця є діяльністю, спрямованою на створення суспільно корисного продукту. Специфіка характеру мотивації трудової діяльності визначається тією обставиною, що в трудовій діяльності всі її ланки підпорядковані кінцевому результату. Тому мета діяльності лежить не в ній самій, а в її продукті. Через суспільний поділ праці жодна людина не виробляє всіх предметів, потрібних їй для задоволення її потреб. Мотивом діяльності людини стає не продукт її діяльності, а продукт діяльності інших людей та суспільної діяльності. |