умовні топографічні знаки 500-5000. Електрона версія довідника розроблена за підтримкою спільного українськошведського проекту Створення умов для впровадження
 Скачать 6.39 Mb.
|
|
145(86-88). Стовпи і ферми - це опорні пристрої, які в основному призначені для підтримування і закріплення несучих конструкцій багатьох споруд, підвішування дротів тощо. Як правило, стовпи складаються з однієї опори, а ферми – з декількох, що з’єднані для жорсткості поясами. Для зображення на планах стовпів застосовують умовний знак у вигляді кружка, а кожної опори ферм - квадрат (при позамасштабному зображенні див.п.146). Опори поділяють на топографічних планах за матеріалом, з якого вони виготовленні. 146(86-88). Наведені в таблиці розміри стовпів та ферм (при відсутності місця на планах масштабів 1:5000 і частково 1:2000) дозволяється трохи зменшувати. Наприклад, на забудованій території для стовпів-опор балконів і навісів - до 0,5 мм. Для зображення ферм у випадках, коли кожну їхню опору передати на плані неможливо, слід застосовувати такі умовні знаки, які найбільш відповідали б кількості і розташуванню опор на місцевості (прямокутник - для ферм з двома опорами, трикутник - з трьома, квадрат - з чотирьма). 147(86-88). У таблиці наведені умовні знаки дерев’яних стовпів у варіантах без підкосів та відтяжок або з ними. Зображення цих деталей передбачається і для опор з іншого матеріалу, але тільки на планах масштабів 1:500 - 1:1000, зокрема на останніх - для незабудованої території і якщо плани призначені для подальшого збільшення. З металевих опор, за додатковими вимогами, на планах усіх масштабів можуть виділятися стовпи-ферми не монолітної будови, а ажурної (кутові металеві стійки, які закріплено поперечними прогонами). 148(89). Блискавковідводи (громовідводи), у випадках, коли їх розміщують на стовпах, слід зображувати в поєднанні стрілки і знака відповідної опори в залежності від матеріалу, з якого її виготовлено. На планах масштабів 1:5000 та 1:2000 ці блискавковідводи зображують тільки за додатковими вимогами. 149(90). Електричні ліхтарі і годинники на стовпах зображують на планах масштабів 1:500 - 1:2000, як правило, з того боку опори, де вони підвішені. Електрошафи зображують тільки на планах масштабів 1:500 та 1:1000. При великому навантаженні планів масштабу 1:2000 зображення ліхтарів на дерев’яних стовпах, а також низьких (2-3м) декоративних ліхтарів у скверах та парках здійснюється вибірково. Електричні ліхтарі на підвісках від стін будинків на топографічних планах зображувати не слід. 150(91). Умовний знак прожекторів на стовпах, як правило, орієнтують у бік території, що освітлюється. Карликові прожектори, які називають також наземними, зображують тільки на планах масштабів 1:500 та 1:1000, на планах масштабу 1:2000 - за додатковими вимогами, знаком удвічі меншої висоти, ніж для прожекторів на стовпах. 151(92). Електропідстанції здебільшого мають закриту частину у вигляді спеціальної будівлі та відкриту - з рядами агрегатів. Будівлі електропідстанцій зображують як звичайні будинки, з розміщенням у контурі відповідного умовного знака. Якщо на плані масштабу 1:5000 будинок не виражається в масштабі, то стрілки розміщують паралельно його довшій стороні. Відкриту частину електропідстанцій виділяють контуром огорожі, зображення внутрішньої структури плошадки не передбачається. У випадках, коли електропідстанція взагалі не має будівлі, зображення її на плані обмежують зовнішньою огорожею та розміщенням знака стрілки в центрі контуру. На планах усіх масштабів поряд зі скороченим пояснювальним підписом ел.підст., за додатковими вимогами, може проставлятися її номер. 152(92). Трансформаторні будки на планах м-бів 1:500 і 1:1000 зображують як звичайні будівлі з показом всередині контуру матеріалу, з якого їх споруджено (буквеними індексами - див.п.51), розміщенням відповідного умовного знака і скороченого пояснювального підпису б.тр. На планах, за додатковими вимогами, можуть бути підписані порядкові номери будок. На планах масштабів 1:2000 і 1:5000 трансформаторні будки, що виражаються в масштабі, зображують як будівлі, які різняться за матеріалом, але стрілка знака може розташуватися за контуром. Будки, які не виражаються в масштабі, зображують тільки позамасштабним умовним знаком. 153(93). Трансформатори на стовпах і на постаментах, що не виражаються в масштабі, зображують одним умовним знаком - прямокутником розміром 1,0 х 1,5 мм; трансформатори на постаментах, що виражаються в масштабі (плани 1:500 і частково 1:1000), зображують за їхнім контуром з розміщенням у ньому умовного знака у вигляді стрілки. Всі наявні опори трансформаторів зображують на планах із поділом їх за матеріалом, з якого їх виготовлено. 154(94-95). Лінії електропередачі (ЛЕП) зображують на топографічних планах з поділом на кабельні та дротяні. Для зображення ЛЕП високої напруги і низької (380 В і менше) передбачено різні за рисунком стрілки. Лінії електропередачі на топографічних планах, як правило, показують всі. На планах забудованої території масштабу 1:5000 зображують тільки ЛЕП високої напруги. Стовпи ЛЕП низької напруги на планах масштабу 1:5000 зображують тільки на незабудованій території з обов’язковим показом поворотних стовпів та біля сторін рамок плану. 155(94,95). Залежно від характеру території та графічного навантаження плану при зображенні лінії електропередачі керуються такими правилами: - лінійні елементи умовних знаків ЛЕП викреслюють на топографічних планах незабудованої території - без розриву між опорами, забудованої - з розривами. На планах масштабів 1:1000 та 1:500 умовні знаки ЛЕП високої напруги за наявністю місця зображують без розривів; - кількісні характеристики ЛЕП підписують так, щоб на планах незабудованої території біля позначення ЛЕП обов’язково були підписи напруги струму, кількості дротів (або кабелів) та блискавковідводних (громовідводних) тросів. За додатковими вимогами біля позначення ЛЕП підписують висоту провисання дротів (див. п.156). На топографічних планах забудованої території із згаданих характеристик підписують тільки напругу струму на високовольтних ЛЕП на тих ділянках, де їх знаки викреслені без розриву. 156(94,95). Показники напруги струму на лініях електропередачі слід підписувати на топографічних планах через кожні 15 - 20 см. Висоту провисання дротів (кабелів) визначають тоді, коли це потрібно для визначення проходу під ними меліоративної та сільськогосподарської техніки, і підписують на планах через 6 - 8 см умовного знака. При значних змінах висоти провисання дротів між суміжними опорами підписи дають частіше. 157(94,95). Опори ЛЕП у вигляді ферм та стовпів зображують на планах масштабів 1:500 - 1:2000 на своїх місцях практично всі, а на планах масштабу 1:5000 - вибірково в залежності від графічних можливостей (див. п. 154). Так само зображують на планах масштабу 1:5000 лінії електропередачі в смузі відведених земель залізниць та автомобільних доріг. Винятком є топографічні плани меліоративного призначення, на яких всі деталі ЛЕП зображують, по можливості, детальніше. 158(94,95). У тих випадках, коли відстань між опорами ЛЕП на плані 1,5 – 2,0 см, стрілки їх умовних знаків розміщують не через одну опору, а біля кожної з них. На планах масштабів 1:1000 та 1:500 при зображенні великих опор стрілки їх умовних знаків необхідно подовжити в середньому на 2 мм від контуру опори. Якщо при зображенні на планах м-бу 1:5000 декілька ЛЕП проходять одна від одної настільки близько, що немає можливості показати кожну з них, слід обмежуватися зображенням ліній вищої напруги струму або з більш високими опорами, а при рівності умов - зображенням крайніх ліній. 159(94,95). При перетині лініями електропередачі залізниць, автомобільних доріг, річок, наземних трубопроводів та інших об’єктів знаки ЛЕП викреслюють без розриву. 160(94,95). Основні характеристики опор ЛЕП - висота і матеріал, з якого вони споруджені. Всі опори ліній електропередачі на топографічних планах поділяють на металеві, залізобетонні та дерев’яні (див.ум.зн. №86-88). Висоту опор необхідно фіксувати тільки на планах масштабів 1:2000 та 1:5000, починаючи з 14 м. При однаковій висоті опор ЛЕП їх підписують на плані через кожні 5 - 6 см. Якщо на лінії окремі опори нижчі або вищі, то слід підписувати висоту цих опор. 161(94,95). У випадках, коли дроти (чи кабелі) ліній електропередачі та ліній зв’язку проходять на одних опорах, на плані зображують тільки ЛЕП. 162(94,95). Лінії електропередачі, що споруджуються, зображуються на топографічних планах як діючі, але з підписом спорудж. 163(96). Місця переходу повітряних ЛЕП у кабельні підземні на топографічних планах зображують поєднанням позначення останньої опори і напрямку від неї з обмежувальним штрихом. Цей комбінований знак розраховано для застосування як на незабудованих, так і на забудованих територіях. 164(97,98). Електрокабелі підземні та підводні зображують на топографічних планах з таким самим поділом, як і повітряні, а саме: високої та низької напруги (див. п. 154). В обох випадках до знака додають пояснювальний підпис кабель (або скорочено каб.). 165(97). При зображенні підземних елекрокабелів на планах масштабів 1:1000 та 1:500 показують кабельні стовпчики-сторожки, які фіксують на місцевості наявність кабелю в засипаній траншеї. 166(97,99,115). У випадках, коли підземні комунікації мають оглядові колодязі-люки, біля їх зображення на планах масштабів 1:1000 та 1:500 підписують порядкові номери (за наявністю документації) та їхні позначки. В залежності від технічного проекту на планах показують чотири, три або дві позначки. У першому варіанті підписують позначки кільця люка, поверхні землі (біля нього), верху та низу прокладки комунікації, у другому (якщо позначки кільця люка і поверхні землі відрізняються менше ніж на 10 см) - підписують одну позначку - кільця люка, а також верху і низу прокладки. У третьому варіанті підписують позначку кільця люка та верху прокладки. На спеціалізованих топографічних планах масштабів 1:5000 та 1:2000 номери колодязів та їх позначки підписують за додатковими вимогами, причому номери - вибірково, а з позначок - тільки позначки кільця люка та верху прокладки. Для універсальних топографічних планів усіх масштабів, а також планів з поєднаним навантаженням (п.171), біля знака оглядових колодязів, як правило, передбачають одну позначку - кільця люка; у деяких випадках, враховуючи планове та висотне забезпечення наступних інженерних робіт, позначки біля знака оглядових колодязів взагалі не проставляють. 167(97,105,115). Якщо на підземному електрокабелі чи іншій комунікації оглядових колодязів-люків немає, то на вибраних місцях траси (повороти, точки примикання тощо), а також через кожні 7 - 10 см підписують позначки верху закладеної труби, кабелю та поверхні землі. На універсальних топографічних планах ці позначки підписують тільки на магістральних та основних комунікаціях. 168(97). Для виділення зблокованих підземних електрокабелів їх умовне позначення поєднують із підписом бл. та цифрою, яка вказує на кількість прокладок у блоці. 169(97). Канали (тунелі) для підземних електрокабелів поділяють на непрохідні, напівпрохідні (доступні для огляду, але в незручних умовах) та прохідні. На топографічних планах їх зображують однаковими штриховими лініями та підписом, який характеризує матеріал, з якого вони споруджені (бет., цегл.). Крім того, біля зображення непрохідних та напівпрохідних каналів наносять підписи непрохід. (або к.н.) і напівпрохідні (або к.нп.). У випадках, коли кабелі електропередачі пролягають у вузькому каналі, де немає можливості зобразити на плані стрілки їх умовних знаків, у розриві зображення каналу для ЛЕП високої напруги наносять спарені буквені індекси, для низької - одинарний індекс. 170(98). Знаки підводних кабелів показують на топографічних планах залежно від того, знаходяться кабелі безпосередньо на дні водоймища, чи прокладені під дном, тобто заглиблені або перекриті наносами (наприклад, замулені). В останньому випадку вказують глибину від поверхні дна до кабеля. 171(99). Нанесення підземних комунікацій на топографічних планах залежить від масштабу плану і його призначення: для виготовлення універсальних, топографічних або спеціальних планів підземних комунікацій. На універсальних планах масштабів 1:5000 та 1:2000 оглядові колодязі підземних комунікацій зображують загальним знаком у вигляді кружка з рискою по діаметру під кутом 45 0 . За додатковими вимогами на спеціальних планах цих же масштабів, відповідно до вимог технічного проекту, оглядові колодязі зображують двома способами: - умовними знаками з розподілом за призначенням, передбаченим в таблиці 25; - одним загальним умовним знаком у випадку, коли відповідними буквеними індексами характеризують самі лінії комунікацій. У випадках, якщо при завантаженій ситуації на плані загальний знак оглядових колодязів виділяється недостатньо чітко, біля нього розміщують букву л (тобто люк) або, за додатковими вимогами, один з індексів, передбачених у п.178. На спеціальних планах підземних комунікацій м-бів 1:1000 і 1:500 для оглядових колодязів передбачено обов’язкове розмежування умовних знаків за призначенням. Так само ці об’єкти зображують на планах масштабу 1:2000, які складають з розрахунком наступного збільшення. 172(99). Оглядові колодязі підземних комунікацій зображують на топографічних планах як незабудованої, так і забудованої території, незалежно від того чи зображують на планах комунікаційні лінії, чи ні. При зйомці міст у масштабі 1:5000 знаки оглядових колодязів на планах, як правило, не показують. 173(99). При зображенні оглядових колодязів із графічним поділом за призначенням слід враховувати, що самостійні умовні знаки присвоюють не кожному з них, а лише тим, які розташовані на більш поширених комунікаціях: водопроводах, каналізаційних мережах (зливних, побутових, виробничих тощо), дренажних трубопроводах, тепломережах, газо- та нафтопроводах, кабелях ЛЕП, зв’язку і технічних засобів управління. Для зображення оглядових колодязів інших підземних комунікацій передбачено застосування загального умовного знака і відповідного індексу: наприклад, для паропроводів - П., трубопроводів технологічних (без поділу) - ТТ тощо. 174(100). За додатковими вимогами, при наявності достовірних даних, на топографічних планах зображують зруйновані або заасфальтовані оглядові колодязі. Для цього використовують загальний умовний знак оглядових колодязів у поєднанні з пояснювальним підписом зруйн., зам. 175(101). Люки підвальні використовують для вентиляції підвальних приміщень, спуску та піднімання малогабаритних вантажів тощо. 176(103). Вигрібні ями на топографічних планах масштабів 1:1000 і 1:500 зображують умовним знаком, за їх фактичними розмірами. На планах масштабу 1:2000 ці об’єкти показують позамасштабними знаками тільки за додатковими вимогами. 177(104-110). Трубопроводи, як і інші комунікації, зображують на топографічних планах з поділом на наземні, підземні і підводні. Наземні трубопроводи наносять суцільними лініями, підземні - штриховими з однаковою довжиною ланок, прокладеними над та під водою, - по голубому фону. Як правило, умовні знаки трубопроводів викреслюють чорним кольором, але за додатковими вимогами, для більшої наочності можуть зображуватися: водопроводи - зеленим, каналізаційні мережі - коричневим, газопроводи - блакитним; теплові мережі - синім тощо. При цьому в накресленні зберігають усі графічні елементи трубопроводів та всі пояснювальні підписи, передбачені в таблицях. 178(104-110). На топографічних планах усіх масштабів при зображенні трубопроводів у розривах умовних знаків трас підписують буквені індекси, що характеризують призначення трубопроводів (транспортують газоподібний, рідкий або твердий матеріал чи продукт). Наприклад, для водопроводів (без поділу) - В, каналізаційних мереж (без поділу) - К, газопроводів - Г, теплових мереж - Т, нафтопроводів - Н, бензопроводів - Б (за наявністю місця - бенз.) тощо, а для різних твердих матеріалів (без поділу) - Мт. Підписи розташовують на лініях, якими позначають трубопроводи, біля їх перетину та біля сторін рамок плану через кожні 7 - 10 см траси. 179(104-110). При зображенні на топографічних планах трубопроводів, крім підпису про їх призначення та позначення місця оглядових колодязів, спираючись на відомі матеріали підписують ще ряд характеристик. Зокрема, матеріал, з якого виготовлено труби, внутрішній діаметр у міліметрах (наприклад, ст.32 або, за наявністю місця, - стальн.32); напрямок течії рідини (передають стрілоподібним потовщенням їх знака); категорія тиску в газопроводах з поділом на низький - до 0,05 кгс/см 2 (підпис н.т. або, за наявністю місця - низьк.тиск), середній – 0,05 – 3,0 (с.т. або серед. тиск) та високий - 3 - 12 кгс/см 2 (в.т. або вис.т.). Крім того зазначають також кількість прокладок, якщо їх декілька пролягають зверху на землі або укладені в одну траншею (підписи у вигляді 2НГ, ЗК тощо). Трубопроводи недіючі та ті, що споруджуються (наземні, підземні, підводні) зображують на топографічних планах у тих випадках, якщо їхне місцезнаходження визначено на місцевості. При цьому до умовного знака трубопровода додають підпис, недіюч. або спорудж. 180(104). Наземні трубопроводи зображують одним умовним знаком, якщо їх прокладено безпосередньо на землі та поєднанням цього знака з зображенням опор, якщо вони проходять над землею. При густому розміщенні опор трубопроводу на місцевості їх слід зображувати вибірково (в основному на планах м-бів 1:5000 і 1:2000). Висоту опор у місцях, де під трубопроводом можливий проїзд автотранспорту або де ця висота різко зміюється, потрібно підписувати на планах з точністю до десятих часток метра. |