умовні топографічні знаки 500-5000. Електрона версія довідника розроблена за підтримкою спільного українськошведського проекту Створення умов для впровадження

• Название: Електрона версія довідника розроблена за підтримкою спільного українськошведського проекту Створення умов для впровадження
• Анкор: умовні топографічні знаки 500-5000
• Дата: 03.06.2022
• Размер: 6.39 Mb.
• Имя файла: umovni_znaki_500-5000.pdf
• Тип: Документы; #568337
• страница: 6 из 19

181(104). На трасах наземних трубопроводів на топографічних планах зображують компенсаційні вигини (в горизонтальній площині), якщо вони виражаються в масштабі, та арочні переходи (у вертикальній площині) через перешкоди. При наявності біля аркових переходів опорних пристроїв останні зображують як звичайно (див.ум.зн.№86-88, п.180). Окрім того, на центральній ділянці переходу підписують характеристику його висоти від землі до низу труби.
Межі арочного переходу на лінії трубопроводу виділяють короткими поперечними штрихами. При наявності опор штрихи поєднують із знаком опор.
182(104). Умовні знаки наземних трубопроводів, на відміну від інших комунікаційних мереж, на топографічних планах можуть служити межами контурів рослинності, ґрунтів, сільськогосподарських угідь тощо.
183(105). При зображенні підземних трубопроводів підписують (крім планів масштабу
1:5000) глибину їх залягання до верху труби на цій ділянці. Таку характеристику давати не обов’язково, якщо по лінії траси є відповідні висотні позначки.
На топографічних планах підземних комунікацій масштабів 1:1000 і 1:500 зображення трубопроводів супроводжують (біля знаків оглядових колодязів-люків) такими позначками: на каналізаційних і теплових мережах - кільця люка, поверхні землі, верху труби, дна лотка або каналу; на газопроводах, водопроводах та інших мережах для транспортування рідини - кільця люка, поверхні землі та верху труби. У випадках, коли позначка кільця люка відрізняється від позначки поверхні землі менше ніж на 10 см, її на планах не підписують.
На спеціальних топографічних планах масштабів 1:2000 і 1:5000 біля знаків оглядових колодязів підземних трубопроводів, за додатковими вимогами, підписують позначку тільки кільця люка та верху труби або дна лотка.
Для універсальних топографічних планів, які мають поєднане навантаження (див. п.171), передбачено зображення біля таких комунікацій тільки позначки кільця люка, а за додатковими вимогами і поверхні землі, якщо її позначка відрізняється від першої на 10 см і більше.
При показі на планах підписів позначок глибини залягання підземних трубопроводів у разі відсутності оглядових колодязів слід керуватися п.167.
184(105). До найпошириніших споруд на трубопроводах належать бункери, які наполовину вкопані в землю, оглядові будки та контрольно-розподільчі пункти. Майже всі вони за своїми розмірами можуть бути показані на топографічних планах за їхніми зовнішніми контурами з пояснювальними підписами та індексами, що характеризують матеріал, з якого вони споруджені.
Ковери - це вузькі колодязі на газових мережах для доступу до вентиля, контрольних трубок тощо. Ці об’єкти необхідно зображувати тільки на планах масштабів 1:1000 і 1:500.
185. На спеціальних топографічних планах підземних комунікацій масштабів 1:1000 та
1:500, за додатковими вимогами, на ділянках перетину трубопроводами залізниць, вулиць та автомагістралей можуть бути зображені такі пристрої, як захисні футляри - короткі труби великого діаметру. Графічно їх зображують штрихпунктиром (довжина ланки - 2 мм) з обох боків умовного знака трубопроводу, супроводжуючи такими характеристиками: матеріал, з якого виготовлено трубу футляра, його довжина та розмір поперечника, позначка закладання трубопроводу (під перешкодою).
186(106). Камери на підземних трубопроводах зображують з поділом на наземні (що виступають над поверхнею землі) та підземні. Їх передають у першому випадку суцільними лініями, у другому - штриховими. При зображенні камер слід зафіксувати наявність у них оглядових колодязів. За додатковими вимогами, біля позначення камер підписують їх порядковий номер.
187(107-109). Канали (тунелі) для розміщення підземних трубопроводів поділяють так самo, як і для інших підземних комунікацій, а саме: на непрохідні, напівпрохідні та прохідні. На топографічних планах зображують самі канали з характеристикою матеріалу, з якого виготовлені, кількість вміщених в них прокладок, діаметр, матеріал та призначення цих прокладок; наземні та підземні камери (з номерами) на каналах, оглядові колодязі-люки як у

цих камерах, так і в тих, що знаходяться безпосередньо на трубопроводах. Порядок зображення цих об’єктів регламентується пп.166, 178.
На топографічних планах масштабів 1:5000 і 1:2000 частина каналів для підземних комунікацій не може виражатись в масштабі. В таких випадках передбачено особливий варіант
їх зображення: для каналів дають позамасштабне зображення, умовний знак трубопроводу пропускають, а підписи, які стосуються його, повністю зберігають.
188(110). При зображенні на топографічних планах загальних колекторів для підземних комунікацій відповідними умовними знаками повинно бути відображено, які конкретно прокладки розташовані в цих колекторах. Переважно в них знаходяться каналізаційні лотки та трубопроводи, кабелі різного призначення, а також і інші прокладки.
У випадках розміщення в колекторі декількох однакових прокладок на плані застосовують загальний для них умовний знак та підписують їх кількість.
189(102,111). Стічні решітки на поверхні землі та відкрита каналізація, що зображена канавами та наземними лотками, в основному призначені для збирання та скидання дощових, а також талих снігових вод.
При зображенні на планах стічних решіток умовний знак повинен передавати їхню форму
(круглу, прямокутну тощо). На планах масштабу 1:2000 ці об’єкти зображують у випадках їх наступного збільшення.
У населених пунктах відкриті каналізаційні мережі нерідко укріплені по дну та бортах, що на планах масштабів 1:1000 і 1:500 зображують лініями по обидва боки умовного знака канави або лотка і підписом, який характеризує матеріал укріплення (наприклад, бет.); на планах масштабів 1:5000 та 1:2000 - тільки самим знаком та підписом до нього.
Призначення відкритих мереж передають на планах буквами Кзл (тобто каналізація зливна), а напрямок стікання води в ній - зовнішньою стрілкою. Якщо канава або лоток перекриті зверху плитами, що знімаються, то за додатковими вимогами, вони підписуються
пл.знім.
190(112). Надводні трубопроводи на опорах на топографічних планах зображують за правилами, визначеними для наземних трубопроводів (див. п.180). Підписують також висоту трубопроводу над тим рівнем води, який прийнято при зображенні цієї водойми на топографічних планах. Умовні знаки опор поділяють за матеріалом з якого їх виготовлено.
191(113). Підводні трубопроводи поділяють за їх місцезнаходженням на прокладені по дну та під ним, включаючи перекриті наносами. Графічно це зображують різною довжиною штриха
їхнього умовного знака. Окрім того, за додатковими вимогами, для трубопроводів, прокладених під дном, передбачена характеристика заглиблення їх від поверхні дна.
192(114-119). До ліній зв’язку (передачі інформації) і технічних засобів управління при їх зображенні на топографічних планах відносять телеграфні, телефонні, радіотрансляційні, телевізійні, телетайпні, сигнальні, блокування, централізації виробничих процесів тощо. Ці лінії зображують одними умовними знаками з поділом на кабельні підводні, кабельні підземні, кабельні та дротяні повітряні (на незабудованих та забудованих територіях).
При зображенні кабелів у розриві їхніх умовних знаків розміщують літеру V (символ слабострумових ліній) з тим, щоб вони відрізнялись на топографічних планах від інших
інженерних комунікацій, насамперед від дротяних ліній зв’язку і технічних засобів управління.
Ці позначення доцільно застосовувати у тих випадках, коли лінія укладена в настільки вузький підземний канал (тунель), що передати її знак на плані практично неможливо (див. п.168).
Кількість прокладок цих ліній підписують тільки за додатковими вимогами.
193(114). Підводні кабелі зв’язку, технічних засобів управління класифікують на топографічних планах залежно від того, чи проходять вони по дну, чи прокладені під ним. До останніх відносять прокладки у відкритих та закритих підводних траншеях, а також прокладені по дну, але перекриті наносами. За додатковими вимогами в умовних знаках цих прокладок підписують їхню глибину від поверхні дна.
194(115). При зображенні підземних кабелів зв’язку та технічних засобів управління оглядові колодязі на планах м-бів 1:1000 та 1:500 зображують умовним знаком і такими висотними позначками: для спеціальних топографічних планів підземних комунікацій - кільця люка та поверхні землі (якщо різниця між ними менша ніж 10 см, то підписують тільки першу позначку), верху і низу прокладки; для універсальних та комбінованих топографічних планів - кільця люка. На планах масштабів 1:5000 і 1:2000 оглядові колодязі кабелів зображують одним

загальним умовним знаком люків у поєднанні на спеціальних планах з позначками кільця люка та верху прокладки, а на універсальних планах - тільки самого кільця.
Щодо характеристики підземних комунікацій, що не мають оглядових колодязів-люків, керуються правилами, викладеними в п.167, а блоків підземних прокладок - у п.168.
195(115-119). Підземні та повітряні лінії зв’язку і технічних засобів управління на топографічних планах масштабів 1:500 - 1:2000 в межах населених пунктів зображують за додатковими вимогами. Якщо дозволяють графічні можливості, ці лінії вздовж вулиць можна викреслювати без розриву. На планах масштабу 1:5000 такі комунікації не показують.
196(117-119). Умовні знаки повітряних кабельних та дротяних ліній звєязку і технічних засобів управління на планах незабудованої території наносять суцільними лініями, а на забудованій - окремими ланками із зображенням посередині знаків опор (їх поділять за матеріалом, з якого вони виготовлені).
За додатковими вимогами, умовні знаки цих ліній супроводжують пояснювальними підписами про їх призначення (наприклад, телеф., радіо), розміщеними поруч із ними, або буквеними індексами (р., тобто кабель радіотрансляції, с. - кабель сигналізації) - у розриві знаків бр.к., а біля дротяних на планах масштабів 1:1000 та 1:500 також кількість дротів
(наприклад, 8 др.).
У випадках, коли лінії зв’язку і технічних засобів управління підвішені на тих самих опорах, що і лінії електропередачі, на топографічних планах зображують тільки останні (див. п.
161).
197(120). Місця переходу повітряних ліній зв’язку і технічних засобів управління в підземну кабельну мережу того самого призначення зображують на топографічних планах так, як і переходи ліній електропередачі (див.ум.зн. №96).
198(121). Телефонні будки, що розташовані поза будинками, та зовнішні розподільчі шафи телефонної мережі зображують на топографічних планах відповідними умовними знаками, зокрема, знак будки орієнтують по південній стороні рамки плану, а шафу - згідно з розташуванням на місцевості.
На плани масштабів 1:500 та 1:1000 ці об’єкти наносять в усіх випадках, на плани масштабу
1:2000 - коли плани призначені для наступного збільшення, у масштабі 1:5000 ці об’єкти не зображують.
199(122,126,127). Метеорологічні станції, пасіки та загони для тварин зображують на топографічних планах за контуром їхніх огорож з пояснювальним підписом (мет.ст., пасіка або пас., загін). Будівлі та інші споруди, що розташовані в межах огорожі, зображують установленими для них графічними та текстовими позначеннями.
Для метеорологічних станцій, пасік та загонів, що не виражаються в масштабі (наприклад, на планах масштабу 1:5000), на топографічних планах застосовують єдиний умовний знак у вигляді квадрата, орієнтованого за розташуванням об’єкта на місцевості. Знак має поєднуватись з одним із згаданих підписів.
200(123-125,128). Об’єкти сільськогосподарського виробництва, призначені для забезпечення місцевих потреб, а саме: печі для випалювання вапна та одержання деревного вугілля, вітряки та млини, водяні млини і лісопильні, залежно від їхніх розмірів на місцевості та масштабу плану, можуть зображуватись за їх фактичним контуром з пояснювальним підписом або нанесенням установленого для кожного з них умовного знака.
201(129). Із сховищ силосу та сінажу найбільш поширені ями і траншеї в ґрунті або бетоні, а також майданчики на поверхні землі зі стінками з бетонних плит та зацементованим дном.
Силосні та сінажні ями і траншеї зображують на топографічних планах тими самими умовними знаками, що й звичайні ями, але з додатковими підписами силос або бет.сінаж. Для зображення сховищ у вигляді площадок комбінують умовний знак підпірних стінок (див.ум.зн.
№255 та буквений індекс, що характеризує матеріал покриття дна (наприклад, Ц - цементобетон).
202(130-134). При нанесенні на топографічні плани пунктирних ліній, що оконтурюють ділянки місцевості, які зайняті складами вугілля, торфу, піску та кавальєрами, звалищами і

валами корчування, відходами підприємств або мають зриту поверхню, відведені під забудову площадки тощо, - у випадку застосування автоматизованих засобів виготовлення планів допускається замість крапкового пунктиру застосовувати штриховий з короткими ланками
(див.ум.зн. №333).
203(130). Відкриті склади вугілля, торфу, піску, залізобетонних плит та інших матеріалів або виробів зображують на топографічних планах, якщо складування здійснюється щороку на одному і тому ж самому місці. При малій площі складу пояснювальний підпис дають у скороченому вигляді, наприклад, скл., скл.вуг.
204(130). Кавальєри - відвали ґрунту, які вирівнюють під час рекультивації, можуть мати як не покриту рослинністю поверхню, так і покриту. Якщо кавальєр має трав’яний покрив, то в контурі відвалу поряд з підписом кавальєр дають умовні знаки цієї рослинності. Якщо він заріс чагарниками та деревами, то на плані його не зображують і відповідний підпис не проставляють.
Оскільки кавальєри підносяться над навколишньою місцевістю, то необхідно підписувати на планах їх висоту до десятих часток метра. В технічному проекті зйомочних робіт повинно бути визначено, зображати горизонталі в межах кавальєрів чи ні. У разі необхідності їх викреслюють на планах переривчастими лініями.
205(131). Існує таке поняття як "ділянка, покрита відходами промислових підприємств". Це площі, на яких систематично концентруються шлаки від спалювання вугілля (наприклад, біля теплових електростанцій), шлами - нерозчинні осади після промивання металевих руд і деяких
інших корисних копалин, нереалізовані залишки видобування і переробки нафти тощо.
Горизонталі на цих ділянках, як правило, не проводять.
206(131). Звалища на топографічних планах наносять тільки у випадках, коли ця місцевість спеціально відведена під звалище і є визначені зовнішні її контури. В межах контурів звалищ на плани наносять переривчасті основні горизонталі та висотні позначки.
207(132). Пустирями називають ділянки у межах населених пунктів та прилеглих до них територій, що не зайняті забудовою, спортивними майданчиками, культурною рослинністю і не використовуються як вигони чи для інших цілей. Якщо на пустирях є кущі та окремі дерева, їх зображують відповідними умовними знаками і підписують пустир. Рельєф пустирів зображують горизонталями.
208(132). Будівельні майданчики оконтурюють на топографічних планах у тих випадках, якщо їхні межі зафіксовані на місцевості. Зокрема, застосовують умовний знак огорожі, канав тощо, а якщо фіксування обмежується кутовими стовпчиками, то використовують пунктирну лінію контуру.
Для показу характеру поверхні будівельних майданчиків, якщо вона порушена, обмежуються висотними позначками, якщо ні - викреслюють горизонталі.
Тимчасові споруди на цих ділянках не зображують.
209(133). Умовним знаком ділянок зі зритою поверхнею (зриті місця) на топографічних планах зображують площі, на яких відкритим способом здійснюється поверхневе добування корисних копалин, що не мають промислового значення, знімався ґрунт із порушенням рельєфу при полігонних випробуваннях землерийної техніки тощо. В контурах цих ділянок поряд з основним підписом зрито дають доповнення, наприклад глина, пісок (у діючих виробках),
грунт знятий тощо.
На планах масштабів 1:2000 та 1:5000 на зритих ділянках передбачено зображення горизонталей (переривчастими лініями з передачою загального схилу місцевості, тобто без деталізованого малюнка), на планах масштабів 1:500 та 1:1000 підписують самі висотні позначки, але в кількості, достатній для відображення характеру поверхні.
210(134). Вали корчування утворюються при механізованому розчищенні землі з метою її сільськогосподарського освоєння. Ці вали розташовані на краях полів і складені камінням, поваленими деревами та кущами, пнями, хмизом, залишками поверхневого шару ґрунту тощо.
Вали нерідко покриті трав’яною та чагарниковою рослинністю.
На планах масштабів 1:2000 та 1:5000 вали корчування залежно від складу їх компонентів, форми та розміру зображують умовними знаками бурелому, вирубки, нагромадження валунів, піску тощо або контуром з тими самими позначеннями. На планах масштабів 1:500 та 1:1000 замість знаків дають відповідні підписи. На планах усіх масштабів слід підписувати найбільшу відносну висоту валу.

При зображенні валів корчування на топографічних планах горизонталі, як правило, не наносять, за винятком зйомки для забезпечення рекультивації земель. При показі великих валів можливий показ горизонталей основного перетину.
Якщо з валів корчування вибрано і вивезено або спалено на місці деревину, а поверхня трохи вирівнялась, то ці утворення доцільно зображувати як звичайні земляні вали штучного походження (див.ум.зн. №229, 332).
211(135). На топографічних планах зображують усі залізниці з поділом їх за величиною відстані між внутрішніми гранями головок рейок: 1524 мм - нормальні та 750 мм - вузькоколійні.
При зображенні цих залізниць на планах масштабів 1:500 і 1:1000 показують кожну рейку, а на планах мастабів 1:2000 і 1:5000 - кожну колію. При зображенні колій, при необхідності, товщину лінії умовного знака зменшують з 0,7 мм до 0,5 мм.
За особливих технічних умов допускається на планах масштабу 1:1000 показувати нормальну залізничну колію не двома лініями, а однією, яка відповідає положенню осі колії.