Козаченко Укр мова. Г. В. Козаченко українська мова за професійним спрямуванням
 Скачать 13.79 Mb.
|
|
• назви вітрів: памперо, солано, сироко, торнадо • назви сортів виноградів: арараті, арені, бахтіорі, джані, каберне • назви страв: барбекю (різновид шашлику), сулугуні (сир • інші назви: бенді (хокей з м'ячем), кабукі (театр, кантрі стиль у музиці). Іменники жіночого роду • назви осіб: леді, міледі, мадам, фрау, міс, місіс, фрекен, фрейлін; • імена: Маргарет, Долорес, Кет, Елізабет; • назви риб: гурамі, івасі, путасу, фугу • назви мов: бенгалі, гінді, комі; • інші назви: альма-матер (старовинна студентська назва уні- верситету), авеню (широка вулиця), бере (груша цеце (муха, боржомі (вода кольрабі (капуста броколі (підвид цвітної ка- пусти салямі (ковбаса), страдиварі (скрипка. Деякі невідмінювані іменники також можуть належати до двох родів: дотепний (і дотепна) конферансьє (артист чи артистка, що веде концерт загадковий (і загадкова) візаві; ваш (і ваша) протеже дива- куватий (і дивакувата) хіпі; співучий (і співуча) колібрі; визна- на (і визнане) есперанто (штучна мова); запальний або запаль- не па-де-де, па-де-труа, сиртакі (назва танців); міцний або міцне бренді; один або одне екю, ескудо (назви грошових одиниць). Рід деяких невідмінюваних іменників може залежати від лексичного значення цих іменників: велетенський боа (удав) і чудове боа (жіночий шарф із хутра або пір'я); чудовий бієнале і чудова бієнале (фестиваль, виставка); сухе або сухий кеш'ю (тро- 186 Тема ?. УІсрфопсгічні норми сучасної української літературної мови 11 ічне дерево плід цього дерева смачний або смачне каберне, аліготе (назви сортів винограду та відповідних вин прекрасне контральто, сопрано (голос) і відома контральто, сопрано (спі- иачка). Рід невідмінюваних географічних назв Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родом загальної назви (місто, річка, острів, пустеля тощо): зелене Су- хумі, Батумі, Сочі, Поті, Кіото, Кутаїсі, Делі (місто) — с. р швидка Міссіпі, Міссурі, Арагві (річка) — ж. р гостинна Гаї- ті, Нікарагуа (держава) — ж. р спекотна Калахарі, Гобі (пус- теля) — ж. р яскравий Борнео, Капрі Хоккайдо (острів) — ч. р глибоке Ері, Онтаріо (озеро) — с. р підступний Страмболі вулкан) — ч. р. Рід складних іменників та абревіатур Рід складних іменників визначається двома способами 1) за родом відмінюваного слова в іменниках з одним незмін- ним компонентом к&фе-автомат (ч. р крем-сода (ж. р про- гража-максимум (ж. р 2) за родом слова, яке має ширше значення в іменниках із двома відмінюваними компонентами диван-ліжко (ч. р му- зей-квартира (ч. р виставка-прод&ж (ж. р сукня-костюм ж. р крісло-гойдалка (с. р. Рід невідмінюваних абревіатур визначається за родом головного слова абревіатури: НДІ — науково-дослідний інсти- тут (ч. р АЕС — атомна електростанція (ж. р УТ — Укра- їнське телебачення (с. р УЗД (не УЗІ) — ультрафіолетове до- слідження (с. р ВНЗ — вищий навчальний заклад (ч. р. Запам'ятайте! Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід аерозоль авеню алібі біль ваніль алое бутель вуаль амплуа висип емаль депо дриль (інструмент) жовч жабо « 187 1 Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід дріб (десятковий, барабанний) каніфоль журі какаду Керч інтерв'ю кір криза какао колібрі мігрень каланхое корч недуга кафе лебідь нехворощ кашне маестро папороть кепі накип путь метро насип розкіш пальто нежить салямі парі перекис суміш перо полин теза піаніно поні туш пюре посуд філія рагу продаж фланель таксі пропис цвіль трюмо розсип шосе рояль фойє Сибір собака степ степінь ступінь тюль фенхель цитраль (рідина) шампунь шимпанзе щабель ярмарок 188 Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови Деякі іменники вживаються у двох родах желатин — желатина зал — зала кахель — кахля; клавіш — клавіша; манжет — манжета мозоль — мозоля мотузок — мотуз- ісл; пелюсток — пелюстка; сусід — сусіда. Іменники дрож, купіль, фальш, проділ, харч хоча і мають дну форму, але належать до двох родів (ч, ж. Отже, можна сказати: сильний дрож і сильна дрож (дріж); теплий купіль і тепла купіль; справжнісінький фальш і справжнісінька фальш; рівний проділ і рівна проділь; смачний харч і смачна харч. Особливості творення та відмінювання форм по батькові Імена по батькові творяться за допомогою суфіксів Чоловічі Жіночі -ович -івна -йович (від імен на -й) -ївна (від імен на -й) Василь — Васильович Борис — Борисівна Ігор — Ігорович Юрій — Юріївна Олексій — Олексійович Сергій — Сергіївна Особливості творення форм по батькові від деяких імен: Григо- рій — Григорович, Григорівна, Ілля — Ілліч, Іллівна, Кузьма — Кузьмич і Кузьмович, Кузьмівна, Лука — Лукич і Лукович, Луків- на, Сава — Савич і Савович, Савівна, Хома — Хомич і Хомович, Хомівна, Яків — Якович, Яківна, Яківлевич, Яківлівна При творенні окремих форм по батькові в основах імен відбу- вається чергування і-о: Антін — Антонович, Антонівна; Федір — Федорович, Федорівна. Відмінюються форми по батькові так Н. Р. Д. з . ом. Олексійович Олексійовича Олексійовичу Олексійовича Олексійовичем Олексійовичу Савич Петрівна Сергіївна Савича Петрівни Сергіївни Савичу Петрівні Сергіївні Савича Петрівну Сергіївну Савичем Петрівною Сергіївною Савичу Петрівні Сергіївні Савичу! Петрівно! Сергіївно! Особлива увага дородового, давального та місцевого відмін- ків жіночих імен по батькові: Р. Галини Вікторівни (а не Галини Вікторівної) Д. Галині Вікторівні (а не Галині Вікторівній) М. Галині Вікторівні (а не Галині Вікторівній) 189 Кл. Олексійовичу! Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення Форми по батькові при чоловічих іменах завжди мають и орудному відмінку закінчення - ем а не -ом Товаришую з Олек сандром Андрійовичем. Коли в тексті трапляються поряд загальна назва, прізвище, ім'я по батькові чоловічого роду, слід уникати одноманітних відмінкових закінчень і вживати в давальному відмінкові пара- лельно закінчення -ові, -еві (-єві) тау (ю товаришеві Роману або товаришу Романові; директорові Стецюку. Про кличний відмінок прізвищ, імен та імен по батькові 1. Прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин (-їн) при звертанні мають форму як називного, так і кличного відмінка: Степанишин і Степанишине; Глібов і Глі- бове. 2. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка мають обидва слова, хоч друге слово може мати формуй називного відмінка: пане фармацевте (фармацевт. 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і влас- не ім'я: друже Василю, колего Тетяно. 4. У звертаннях, що складаються із загальної назви та пріз- вища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище має форму називного відмінка: колего Іванюк, друже Воронюк. 5. У звертаннях, що складаються з двох власних імен — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмін- ка Євгенію Володимировичу, Маріє Борисівно, Руслане Олек- сандровичу. 6. До колективу людей варто звертатися: панове, шановні ко- леги, вельмишановне товариство. 7. При звертанні широко вводиться слово ПАНу різних його формах пане лікарю, пані Людмило, пані Сеньків (але не пане Василю Петровичу. Творення кличного відмінка Відміни Тверда група М'яка група Мішана група І — -о, ее Миколо, Віро Є (-€) Надіє, Катре -е(-с) 190 Тема 1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови Відміни Тверда група М'яка група Мішана група II — у ( - ю ) , у ю у е слова із суфіксами {Віталію, деякі слова з -ик, -ок, -к (батьку, лікарю, краю, основою на синку)', розмаю) шиплячий іншомовні слова з приголосний, основою наг, к, х крім ж (погоничу; (Людвігу, Фрідріху, слухачу, товаришу) Жаку, Джеку) ее е безсуфіксні іменники іменники із деякі іменники, зо- (голубе, друже, суфіксом -ець крема власні назви козаче, Петре, (хлопче, молодче, з основою на ж, ч, Степане) кравче, женче (від жнець), але бійцю, знавцю) ш, дж і загальні назви з основою нар, ж (гусляре, стороже, школяре) Особливості відмінювання прізвищ 1. Прізвища, які закінчуються на приголосний, колой, -ь, ьо Чоловічі — відмінюються Н. Шатило Микола Р. Шатила Миколи Д. Шатилу(-ові) Миколі 3. Шатила Миколу О. Шатилом Миколою М. Шатилі Миколі Н. Гайдай Андрій Р. Гайдая Андрія Д. Гайдаю(-єві) Андрію(-єві) 3. Гайдая Андрія О. Гайдаєм Андрієм М. Гайдаю(-єві) Андрію(-єві) Н. Любань Ігор Р. Любаня Ігоря Д. Любаню(-еві) Ігорю(-еві) 3. Любаня Ігоря О. Любанем Ігорем М. Любаню(-еві) Ігорю(-еві) Жіночі — не відмінюються Н. Шатило Лілія Р Шатило Лілії Д. Шатило Лілії 3. Шатило Лілію О. Шатило Лілією М. Шатило Лілії Н. Гайдай Марія Р. Гайдай Марії Д. Гайдай Марії 3. Гайдай Марію О. Гайдай Марією М. Гайдай Марії Н. Любань Софія Р. Любань Софії Д. Любань Софії 3. Любань Софію О. Любань Софією М. Любань Софії Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення Чоловічі — відмінюються Жіночі — не відмінюються Н. Руньо Василь Р. Руня Василя Д. Руню(-еві) Василю(-еві) 3. Руня Василя О. Рунем Василем М. Руню(-еві) Василю(-еві) Н. Р. До. Руньо Ольга Руньо Ольги Руньо Ользі Руньо Ольгу Руньо Ольгою М. Руньо Ользі 2. Прізвища на -а(-я) — спільного роду і відмінюються одна- ково (як іменники І відміни): Н. Горкуша Степан Р. Горкуші Степана Д. Горкуші Степану(-ові) 3. Горкушу Степана О. Горкушою Степаном М. Горкуші Степану Н. Горкуша Валентина Р. Горкуші Валентини Д. Горкуші Валентині 3. Горкушу Валентину О. Горкушою Валентиною М. Горкуші Валентині 3. Прізвища, що мають прикметникове закінчення, відміню- ються за таким зразком: Н. Гайовий Євгеній Р. Гайового Євгенія Д. Гайовому Євгенію 3. Гайового Євгенія О. Гайовим Євгенієм М. Гайовому Євгенію Н. Гайова Уляна Р. Гайової Уляни Д. Гайовій Уляні 3. Гайову Уляну О. Гайовою Уляною М. Гайовій Уляні Примітка. При відмінюванні деяких прізвищ можливе чер- гування в основах слів, наприклад: Іваськів — Іваськова, Біло- кінь — Білоконя, Кошіль — Кошеля. Ступені порівняння прикметників Ступені Проста форма Складена форма Вищий ш, -іш молодий —молодший; чорний — чорніший більш, менш більш молодий, менш чорний Найвищий най- наймолодший; найчорніший найбільш, найменш найбільш молодий, найменш чорний 192 Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови У трьох прикметниках пишеться буква щ кращий, вищий, товщий (товстіший); у семи прикметниках пишуться бук- ші жч: ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий. Увагаї Неправильно самий розумний — правильно найро- іцмніший. Неправильно більш розумніший — правильно більш розумний. Творення присвійних прикметників Присвійні прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? і творяться від іменників І та II відміни: Відміна Суфікси Приклади І -ин, -їн Марія — Марин, Галя — Галин, свекруха — свекрушин II -ів(-їв), -ов, фармацевт — фармацевтів, батько — -ев(-єв) батьків, учень —учнів Числівник. Загальні відомості про числівник Числівником називається самостійна частина мови, яка на- зиває кількість предметів або порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? За значенням числівники поділяються на кількісні і порядкові. Кількісними називаються числівники, що означають кіль- кість предметів і відповідають на питання скільки? До кількісних числівників належать: 1) власне кількісні (означають кількість окремих предметів): три, одинадцять, п'ятсот пять, мільйон; 2) дробові (означають кількість частин предмета одна пята, девять десятих, три мільйонних; 3) збірні (означають кількість, сукупність предметів): двоє, четверо, дванадцятеро; 4) неозначено-кількісні (означають точно не визначену кіль- кість): багато, кілька, кількасот. Кількісні числівники змінюються за відмінками. Порядковими називаються числівники, що означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? На- приклад п'ятий, третій. Порядкові числівники змінюються за родами, числами, відмінками, як прикметники. 193 • Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення За будовою числівники поділяються на — прості — однослівні: десять, сто, тисяча, кілька; — складні — числівники, утворені з двох і більше чисел, об'єднаних в одне слово кільканадцять, шістдесятий, восьми- мільйонний, п'ятсот, стодвадцятип'ятитисячний; — складені — числівники, що складаються з двох і більше окремо взятих слів: двадцять один, сто двадцять чотири, дві сьомих, тисяча тридцять сім. Відмінювання числівників 1. Кількісні числівники поділяються на шість типів відмі- нювання, тобто відмінюються за шістьма різними зразками. І тип — числівник один який змінюється за родами, числами, відмінками, як займенник той Відмінки Однина Множина Відмінки чоловічий рід середній рід жіночий рід Множина Н. Р. д. ОМ. один одн одн як Н.в. або Р.в. ОДЬ на) одному одно (одне) ого ому одно (одне) іим (однім) одна однієї (одної) одній одну однією (одною) на) одній одні одних одним як Н.в або Р.в. одними в) одних II тип — числівники два, три, чотири, кілька, багато та всі збірні. н. два, дві кілька четверо р. двох кількох чотирьох д. двом кільком чотирьом 3. як Н. в. або Р. в. як Н. в. або Р. в. чотирьох О. двома кількома чотирма М. на) двох на) кількох на) чотирьох У збірних числівниках у непрямих відмінках -еро відпадає. III тип — числівники пять, двадцять, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу відмінюється лише друга частина: 194 Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови Н. пять Р. пяти (п'ятьох) Д. пяти (п'ятьом) 3. пять (п'ятьох) п ятдесят п'ятдесяти (п'ятдесятьох) п'ятдесяти (п'ятдесятьом) п'ятдесят (п'ятдесятьох) Оп ятьма (п'ятьома) п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) М. (на) пяти (п'ятьох) (на) п'ятдесяти (п'ятдесятьох) сім семи (сімох) семи (сімом) сім (сімох) сьома (сімома) на) семи (сімох) В основах числівників шість, сім, вісім при відмінюванні від- бувається чергування голосних (шість — шести, сім — семи, иісім — восьми. IV тип — числівники сорок, девяносто, сто Ці числівники у іісіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення а сорока студентам, з девяноста робіт, із ста випробувань. V тип становлять назви сотень: двісті, дев'ятсот, кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша — як влас- не кількісний числівник другого або третього типу, а друга — як іменник місто у множині: Н. триста Р. трьохсот Д. трьомстам 3. триста (трьохсот) О. трьомастами М. (на) трьохстах п ятсот пятисот пятистам п'ятсот (пятисот) п'ятьмастами на) пятистах VI тип — числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, що від- мінюються як іменники відповідної відміни і групи, до яких ці числівники подібні мільйон, мільйона, мільйону, мільйон, міль- йоном, (на) мільйоні. 2. Порядкові числівники відмінюються за числами, родами. Відмінюються порядкові числівники як прикметники твердої групи (крім числівника третій, який приймає закінчення при- кметника м'якої групи): Н. п'ятнадцятий третій Р. п'ятнадцятого третього Д. п'ятнадцятому третьому 3. п'ятнадцятого третього Оп ятнадцятим третім М. (на) п'ятнадцятому (на) третьому 3. У дробових числівниках перша частина відмінюється як кількісний числівник відповідного типу, друга — як порядковий: 195 Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення Н. одна пята пять сьомих Р. однієї п'ятої пяти сьомих Д. одній п'ятій пяти сьомим 3. одну пяту пять сьомих О. однією пятою п'ятьма сьомими М. (на) одній п'ятій (на) пяти сьомих 4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини за відповідними типами відмінювання числів- ників, у порядкових —- тільки останнє слово H. сімсот сімдесят сім сімсот сімдесят сьомий Р. семисот сімдесяти семи сімсот сімдесят сьомого Д. семистам сімдесяти семи сімсот сімдесят сьомому |