Козаченко Укр мова. Г. В. Козаченко українська мова за професійним спрямуванням
 Скачать 13.79 Mb.
|
|
Номінативна функція. Це функція називання. Мовні одиниці, передусім слова, служать назвами предметів, процесів, якостей, кількостей, ознак тощо. Усе пізнане людиною одержує свою на- зву і тільки так існує у свідомості. У назвах зафіксовано не тільки реалії дійсності, адекватно пізнані людиною, ай помилкові уявлення, ірреальні, уявні сут- ності тощо. Номінативними одиницями (словами та сталими словосполу- ченнями), як мозаїкою, покрита вся реальність. Лінгвістична наука розрізняє також інші функції мови, зок- рема магічно-містичну функцію. "Слова мають величезну владу над нашим життям, владу магічну, ми зачаровані словами і значною мірою живемо в їхньому царстві" (М. Бердяев). Магічна функція мови виявляється, зокрема, у тому, що слова здатні викликати уявлення, образи предметів, істот, які не існують взагалі. Люди живуть не лише у світі реальних речей, ай у словесному світі, в якому реальне та ірреальне не мають між собою чітких меж. Хіба на світосприймання людей, на їх орієнтацію в реальності не мають впливу такі слова, як відьма, упир, водяник, чугайстер та ін. Містична функція мови полягає у вірі людей у можливість за допомогою слова викликати богоявлення, оживити мертвих, по- діяти на певний предмет чи особу, підкоряючи їх своїй волі. Це виявляється в намаганні засекретити назви тих предметів, які необхідно убезпечити від ворожого впливу, у вірі, що вимовлене слово може накликати хворобу, нещастя, нанести шкоду. У Ста- родавньому Єгипті був ритуал розбивання глиняних посудин з іменами ворогів, щоб накликати на них погибель. У сучасному Єгипті є звичай писати листи до святих і класти їх за огорожу могил. Чимало виявів магічно-містичної функції мови є в зви- чаях, обрядах і традиціях українськомовної спільноти. Мова — явище системне. Її функції виступають не ізольовано, вони проявляються у взаємодії. Відсутність чи неповнота вико- ристання якоїсь із них згубно впливає на мову в цілому. Стилі сучасної української літературної мови Стиль літературної мови — різновид мови, що характеризу- ється відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, 15 Тема 1. Державотворча роль мови 3) оперуванням абстрактними, переважно іншомовними, словами) використанням суто наукової фразеології, стійких терміно- логічних словосполучень; 5) залученням цитат і посилань на першоджерела; 6) як правило, відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики 7) наявністю чіткої композиційної структури тексту 8) монологічним характером текстів; 9) переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів. Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підстилів: • власне наукового (із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези), який, своєю чергою, поділяється на на- уково-технічні та науково-гуманітарні тексти; • науково-популярного — застосовується для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців із використанням у неспеціальних часописах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів; • науково-навчального — реалізується в підручниках, лекці- ях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й не виключає використання складників емоційності; • виробничо-технічного — використовується у спеціальній літературі, що обслуговує різноманітні сфери господарства та виробництва. Загальна характеристика офіційно-ділового стилю Офіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який служить для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно- господарською діяльністю. Основне призначення — регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах та обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях. ОДС має певні ознаки, які зумовлені нормами загальноліте- ратурної української мови. Головні з них такі: • використання слів тільки упрямому значенні; 17 і і'шдііі І. Кулі.іура фахового мовлення • пживання усталених форм і мовних зворотів; • точність, ясність, стислість викладу думки • прямий порядок слів у реченні; • уникнення розмовних, емоційно забарвлених слів та ви- словів; • додержання норм сучасної літературної мови, недопущення калькування, змішування мов; • використання спеціальної термінології. Специфіка ОДС полягає у певних стильових рисах, що при- таманні лише йому, а саме: 1) нейтральний тон викладу змісту лише упрямому значенні; 2) точність та ясність поєднані з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів; 3) документальність, наявність реквізитів; наявність устале- них одноманітних мовних зворотів, висока стандартизація тексту 4) сувора регламентація тексту (параграфи, пункти, розділи, абзаци). Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі: • законодавчий — використовується у законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приват- ними особами, державою і приватними та службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, статутах, постановах та ін.; • дипломатичний — використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, куль- тури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних орга- нізацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях, комюніке, протоколах, меморандумах, ультиматумах • юридичний — використовується в юриспруденції. Обслуго- вує й регламентує правові та конфліктні відносини. Реалізується в актах, позовних заявах, постановах, запитах, повідомленнях; • адміністративно-канцелярський — використовується у про- фесійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві. Реа- лізується в офіційній кореспонденції, договорах, контрактах, зая- вах, автобіографіях, характеристиках, дорученнях, розписках тощо. Ділове мовлення має бути доступним і зрозумілим широкому слухачеві. Це стосується і ділових паперів. Виклад у текстах ді- лових паперів має бути чітким, логічним і водночас якомога л аконічнішим. 18 Тема 1. Державотворча роль мови Загальна характеристика публіцистичного стилю Публіцистичний стиль функціонує у громадсько-політичному, суспільно-виробничому житті, культурно-освітній діяльності, навчанні. Йому притаманна образна, емоційна лексика, вигуки, повтори, риторичні питання. Часто публіцистичний стиль вжи- вається в усному мовленні. Його характеризує емоційний тон. Найбільш поширені жанри: виступ, репортаж, інтерв'ю, памфлет, дискусія, стаття, рецензія. Основне призначення: • розв'язання важливих актуальних суспільно-політичних проблем інформаційно-пропагандистськими методами • активний вплив на читача (слухача, спонукання його до діяльності, до бажання зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові; » пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація за втілення їх у повсякдення. Основні ознаки: • доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал); • логічність доказів і полемічність викладу; • поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учас- ників, викладення наукових положень і фактів з емоційно-екс- пресивною образністю; • наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення; • широке використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол та ін.). Основні мовні засоби: 1) поєднання елементів наукового, офіційно-ділового, худож- нього й розмовного стилів; 2) лексика, насичена суспільно-політичними й соціально-еко- номічними термінами, закликами, гаслами (електорат, багато- мандатний, приватизація та ін.); 3) багатозначна образна лексика, емоційно-оцінні слова (полі- тичний бомонд, наукова еліта, епохальний вибір та ін.), експре- сивні сталі словосполучення (інтелектуальний потенціал, одно- стайний вибір, рекордний рубіж), перифрази (біле золото — ба- вовна; голубі магістралі — ріки; легені планети — ліси та ін.); 19 Тема 1. Державотворча роль мови Основні ознаки: • образність (образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ, словесний образ, зоровий образ • поетичний опис дійсності навіть у прозових і драматичних творах; • естетика мовлення, призначення якої — викликати в чита- ча почуття прекрасного • експресія як інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе та ін.); • зображувальність (тропи: епітети, порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази тощо); • відсутність певної регламентації використання засобів; • суб'єктивізм розуміння та відображення (індивідуальне світо- бачення, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора, спрямоване на індивідуальне світосприйняття та інтелект читача). Основні мовні засоби: 1) наявність усього багатства найрізноманітнішої лексики, пере- важно конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак); 2) емоційно-експресивна лексика (синоніми, антоніми, омоні- ми, фразеологізми); 3) авторські новотвори (слова, значення, вирази), формування індивідуального стилю митця; 4) історизми, архаїзми, діалектизми, просторічні слова, навіть жаргонізми; 5) широке використання різноманітних типів речень, синтак- сичних зв'язків, особливості інтонування та ритмомелодики; 6) повною мірою представлені всі стилістичні фігури (еліпсис, періоди, риторичні питання, звертання, багатосполучниковість, безсполучниковість та ін.). За родами й жанрами літератури художній стиль поділяється на підстилі, які мають свої особливості мовної організації тексту • епічний (прозові твори епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис); • ліричний (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія, епіграма); • драматичний (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль); • комбінований (ліро-епічний твір, ода, художня публіцисти- ка, драма-феєрія, усмішка). 2 1 » Ро діл І. Культура фахового мовлення Загальна характеристика розмовного стилю Розмовний стиль поширений у побуті, повсякденному спілку- ванні з родиною, знайомими, на виробництві. Послуговується цей стиль побутовою лексикою, діалектизмами, фразеологізмами, скороченими словами. Основне призначення — бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з'ясування виробничих і побутових стосунків. Слід розрізняти неформальне й формальне спілкування. Пер- ше — нерегламентоване, його мета й характер значною мірою визначаються особистими (суб'єктивними) стосунками мовців. Друге — обумовлене соціальними функціями мовців, отже, ре- гламентоване формою і змістом. Основні ознаки спілкування: • безпосередня участь • усна форма • неофіційність стосунків між мовцями (неформальне спіл- кування), невимушеність; • непідготовленість (неформальне спілкування); • використання невербальних засобів (логічних наголосів, тембру, пауз, інтонації, пози, рухів, жестів, міміки); • емоційні реакції; • потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, ак- центувати головне. Основні мовні засоби: 1) емоційно-експресивна лексика (метафори, порівняння, си- ноніми та ін.); 2) суфікси суб'єктивної оцінки (зменшено-пестливого забарв- лення, зниженості); 3) прості, переважно короткі речення (неповні, обірвані, одно- складові); 4) часте використання різноманітних займенників, дієслів із двома префіксами (попо-, пона-, поза 5) специфічні фразеологізми, фольклоризми, діалектизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки тощо; 6) заміна термінів розмовними словами (мобільний телефон — мобіла, труба клавіатура комп'ютера — клава). Розмовний стиль поділяється на два підстилі: розмовно-побу- товий і розмовно-офіційний. 22 Тема 1. Державотворча роль мови Загальна характеристика епістолярного стилю Сфера використання епістолярного стилю — офіційні міжко- лективні й міжособистісні стосунки: ділове листування в устано- вах і приватне листування в родині. Основне призначення — регулювати правові, ділові, вироб- ничі контакти, зв'язки між суб'єктами правових відносин, ді- лового партнерства та підтримувати стосунки в родинах і това- риських колах, групах мовців за інтересами. Основні ознаки: • персональність; • інформаційна цілеспрямованість (зазвичай на конкретного адресата • авторське "я • наявність певної композиції: початок, що містить шанобли- ве звертання; головна частина, в якій розкривається зміст листа кінцівка, де підсумовується написане, та іноді постскриптум Р. — після слова приписка до закінченого листа після підпису). Основні мовні засоби: 1) адресація, межі мовного етикету, стандартність висловів у ділових листах 2) різнотемна конкретним змістом лексика, вільний виклад змісту у приватних листах 3) емоційно-експресивні засоби, варіантність норм 4) поєднання компонентів художнього, публіцистичного й розмовного стилів і вироблення індивідуального авторського образу в листах-сповідях, листах-творах, листах-інформаціях. Упродовж століть епістолярний стиль, як і всі зазначені вище стилі, зазнавав змін. Сучасний епістолярний стиль став більш лаконічним (телеграфним), скоротився обсяг обов'язкових рані- ше вступних звертань та заключних формулювань увічливості. Загальна характеристика конфесійного стилю Сфера використання — спілкування в конфесіях, культових установах, релігійних громадах, духовних навчальних закладах, віруючих родинах. Призначення — обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюєть- ся (реалізується) в релігійних відправах (літургіях), пропові- дях, молитвах (усна форма, духовних традиціях і в Біблії та 23 Тема 1. Державотворча роль мови ЗАВДАННЯ 1. Тестування. Напишіть номери правильних тверджень. 1. Мова та мовлення — тотожні поняття. 2. Мова — найважливіший засіб спілкування людей і тварин. 3. Мова — суспільне явище. 4. Основна функція мови — ідентифікаційна. 5. Чим більше людей спілкуються конкретною мовою, тим вона багатша. 6. Лексику мови людина повинна засвоїти на 100 %. 7. Через мовлення людина виявляє свій внутрішній світ. 8. Функції мови проявляються у взаємодії. 9. Зачинателем нової української літературної мови був І.П. Котляревський. 10. Усі міжнародні правові документи вимагають, щоб націо- нальні меншини, досконало оволодіваючи своєю мовою, у по- вному обсязі володіли й мовою країни свого проживання. 2. Прочитайте текст. Висловіть власну думку щодо прочитаного. На жаль, за останні 15 років посилилося вживання мовно- го сміття, вихлюпнулась і мова "зони" кримінального світу — брудні лайливі слова. Така лексика не властива українській мові. Цікавий факт чужинці, що подорожували Україною уст, писали "У цього народу тільки чотири лайливі слова свиня, собака, дідько, чорт". У нецензурних словах прихована руйнівна сила. Це страшна зброя. Вона руйнує хромосоми. Так стверджують учені: біологи, лінгвісти, психологи. Х то вживає лихі слова, швид- ше старіє (десь на 13—15 років), частіше хворіє. Як щ она- приклад, емоційність лайливих слів над насінням підсилити у 100 разів, одержимо негатив, рівнозначний радіаційному опроміненню в 70 тисяч рентгенів. Результат експерименту шокує. Майже все насіння загинуло від розриву ланцюжків ДНК, безладного перемішування генів і руйнування хромосом. З тих поодиноких зерняток, що лишилися, виросли мутанти. Усе більше вчених сьогодні підтримують і таку думку про- кляття — цене забобони, а своєрідний вірус. Потрапивши в організм людини, він послаблює, навіть руйнує її імунітет. За 25 Тема 1. Державотворча роль мови Мова займає одне з найвищих місць на шкалі національних вартостей. У. Вайнрайх А коли єсть окрема мова, то єсть і окремий народ. І. Огієнко Раби — це нація, котра не має Слова, Тому й не зможе захистить себе. О. Пахльовська Нації не вмирають від інфаркту, спершу їм відбирає мову. Л. Костенко Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою. Сааді Краса і сила рідної мови таїться не в її фонетичних пере- вагах і, поготів, не в її привілейованому, зверхньому становищі супроти інших мов, якщо це десь трапляється, ау здатності впливати на почуття людини, будити в ній хороші благородні почуття, змушувати бриніти найтонші струни людської душі. Борис Антоненко-Давидович 6. Визначте, до яких стилів (підстилів) мови належать подані тексти. Відповідь обґрунтуйте. I. Уст Закону "Про мови в Українській РСР" записано "Мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємо- відносин державних, партійних, громадських органів, підпри- ємств, установ, організацій є українська мова". II. Досягнення сучасної мікробіології ґрунтуються на розви- тку фізики, хімії, біохімії, молекулярної біології, генетики, фі- зіології та інших природничих наук. Мікробіологію не можна вивчати у відриві від цих наук, бо деякі з них є основою для розуміння її положень, а інші — уможливлюють практичне за- стосування її досягнень. Знання з ботаніки і зоології полегшу- ють вивчення мікробіології, зокрема таких її розділів, як місце і роль мікроорганізмів у природі, анатомія і морфологія бакте- рій, систематика й походження мікробів тощо. III. Алкоголь різнобічно впливає на організм людини і нервову систему зокрема. Цей вплив змінюється залежно від того, скіль- ки, як часто (епізодично або регулярно, коли, як і які спиртні напої вживаються і навіть від того, хто й у якому стані їх уживає. Надійшовши в організм, алкоголь швидко всмоктується в кров і розноситься в усі органи і тканини. У шлунку всмокту- 27 Ро діл І. Культура фахового мовлення ється 20 % алкоголю, ау верхньому відділі тонкої кишки — близько 80 %. Усмоктування відбувається настільки швидко, що через 5—10 хв суттєво відчувається його дія, а людина, що не звикла до алкоголю, починає п'яніти. IV. — Софіє Іллівно, скажіть, будь ласка, чи готові документи для митниці? — Не цілком. Чекаємо останні дані з четвертої філії. — Зателефонуйте до наших філій і запросіть усіх керівників відділів прибути наступного четверга о 15.00 домене з результатами планової інвентаризації. — Гаразд, Євгене Ігоровичу. У приймальні чекає начальник відділу кадрів. — Запросіть. Хай заходить. — До речі, Євгене Ігоровичу, вам сьогодні о 15.30 слід бути у міськвиконкомі. — Дякую. Я про цепам ятаю. Викличте, будь ласка, на 15.00 машину та підготуйте звітну документацію за другий квартал поточного року. V. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як ко- лискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені. VI. У наш час, коли молоді люди усе частіше страждають на різні патологічні хвороби, коли все більше призваних до лав Української Армії не проходять службу за станом здоров'я, дуже гостро відчувається проблема здоров'я населення. Та що при- звело до такого страхітливого стану Погана екологія? Постій- ні стреси? Недостатнє та ненормоване харчування? Звичайно, усі ці фактори, на жаль, негативно впливають на стан здоров'я людини, проте дуже багато залежить і від самої молоді. Треба визнати, що більшість молодих людей проводять вільний час не у спортзалах, а в барі, палячи сигарету і розпиваючи алкоголь. Тай батьки тепер призабули про так званий відпочинок сім'єю на природі, надаючи перевагу спокійним посиденькам біля теле- візора, дітей же залишають "другові сім'ї" — комп'ютеру. І як наслідок — ожиріння, сколіоз, поганий зір в їхніх нащадків, і це ще не повний перелік. (З газети) 28 Тема 1. Державотворча роль мови VII. Уже десять років, як колесо історії перетнуло рубіж двад- цять першого століття. Що чекає нас попереду, з якими намірами й сподіваннями увійшли ми в третє тисячоліття? Відповіді шука- ємо і в сьогочасних подіях, і в минулому, осмислюючи його з по- зицій теперішнього. Осягнути подумки все, що сталося з початку нової ери бодай у нашій країні, справа безнадійна. Ну що таке дві тисячі років? Для вічності це лише мить. (За О. Глушком) VIII. Ромашка лікарська — цінна лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм вико- ристовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулену), орга- нічних кислот, кумарину, мінеральних солей, глікозидів, віта- мінів. Ромашка лікарська жовчогінна, збуджує апетит, знімає спазми м'язів травного тракту, має знеболювальні, заспокійливі властивості. (З підручника) IX. Цвіла ромашка в полі на межі, До сонця й вітру бісики пускала, Аж доки руки лагідні, чужі Ромашку для букета не зірвали. Ромашко! Тип яніла від тих рук, Ти цілувати їх була готова, Для них за біль своїх образ і мук Тине знайшла докірливого слова. Благословляла тихо мить ясну, Коли в його потрапила тенета, А він тебе і не любив одну, А лише як прикрасу для букета. Василь Симоненко 7. Визначте, в яких стилях уживається кожне із поданих сло- восполучень. Відповідь обґрунтуйте. Сфера впливу, замовник доручає, дуб звичайний, прагнення народу, угодник Божий, офіційна ідеологія, алтея лікарська, наріжний камінь, сивіє обрій, широкі маси населення, пунк- туаційна компетенція, українська ментальність, рум'яне яблу- ко, шавлія лікарська, залізна воля, факт наявності стереотипів, витріщити зіньки, державно-політичне життя, звитяжні події, згода сторін, роззявити рота, срібнороса трава. 29 |