Козаченко Укр мова. Г. В. Козаченко українська мова за професійним спрямуванням
 Скачать 13.79 Mb.
|
|
аби-, ані-, де, чи-, що-, як із будь-якою частиною мови: абиде, аби- коли, абикуди, абияк, аніде, анітелень, анітрохи, анічичирк, анічого, анічогісінько, аніяк; деколи; чимало; щовечора, щодалі, щогодини, щонайдовше; якось, якраз, якнайкраще та ін. Але: дарма що, поки що, хіба що,чи що, як коли, як слід, як треба, як тільки. Слід відрізняти складні прислівники від прийменників або часток з іншими частинами мови, коли останні зберігають у ре- ченні свої функції, отже, і пишуться окремо, наприклад: Відкли- 167 1 III Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення кав колегу набік. — Повернувся на бік (на правий бік). Удень я працюю. — У день святкування (у величний день. Жити по- новому. — По новому каналу (нещодавно створеному). Іноді відмінності в написанні можна встановити наголосом: Замолоду дід довгенько козакував на Запорожжі. — За молоду за гарну молоду) парубки просили чималенький викуп. На- сторожі кордону пильнують вартові. — На сторожі ( на молодому сторожі) був теплий кожух Навіки запам'ятаємо цей день. — Ця подія припадає на віки (на довгі віки) похмурого середньовіччя. Нащо було починати справу? — На що ви на- тякаєте? I I . Окр ем о пишемо: 1) прислівникові словосполучення, що складаються з при- йменника (іноді з часткою) та іменника, в яких останній збе- рігає своє лексичне значення та граматичну форму без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без потреби, без прокиду, без промаху, без просипу, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без толку, без тями, без угаву, без упину, без черги; в (у затишку, у зв'язку, в (у міру, в (у нагороду, в (у напрямі, в (у ногу, в обмін, в обріз, в (у позику, в (у цілості; до біса, до вподоби, до гурту до діла, до загину, до запитання, до краю до крихти, до ладу до лиха до лиця, до міри, до ноги до обіду, до останку, до пари до пня до побачення, до пори до пуття, до речі, до решти, до сих пір, до смаку до смерті, до снаги, до сьогодні; за кордон за кордоном за рахунок; з болю, з відома, з діда прадіда, з давніх-давен, з маху, з огляду, з переляку, з радості, з розгону, з-за кордону на бігу, на біс, навагу на весну на віки вічні, на вибір, на видноті, на відчай, на відміну, на відмінно, на віку, на гамуз, наголову на диво на дозвіллі, на жаль на зорі, назло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око на поруки на про- щання, на радість, на радощах, на руку на самоті, на світан- ку, на скакуна славу на слово насмерть на сміх, на совість, на сором на ходу на шкоду на щастя, на чолі; над силу не з руки ні на гріш; під боком під гору під силу під час під вечір; по весні, по закону по змозі, по знаку по можливості, по прав- ді, по праву по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по честі, по щирості; просто неба у вигляді, у вічі, у поміч, у стократ уві сні; через силу 168 Тема ?. УІс рфопс г і ч н і норми сучасної української літературної мови 2) словосполучення, що мають значення прислівників і скла- даються з двох іменників (числівників) та прийменників (або <>ез них, наприклад: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, із дня надень, один за одним, один по одному, один в один, раз по раз, разу раз, рік у рік, з року в рік, сам на сам, час від часу, з кінця в кінець, із краю в край, з ранку до вечора, честь честю, одним одно, нога в ногу, нога за ногою, рукав руку, лице її лице, один одинцем; 3) словосполучення, що мають значення прислівників і скла- даються з узгоджуваного прикметника (числівника, займенни- ка) й іменника, наприклад: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом ( але тим часом як 4) прислівники, утворені сполученням прийменника з по- ііним прикметником чоловічого чи середнього роду в основному, у (в цілому; 5) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником, наприклад: по двоє, по троє, по четверо тощо; 6) фразеологічні сполуки в ролі прислівників: дорогою душею, ні світ ні зоря, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні на йоту, ні в сих ні в тих, ні з сього ні з того, ні за що ні про що, курям на сміх, на віки вічні. I I I . Через де ф і с пишемо: 1) складні прислівники, утворені від прикметників і присвій- них займенників за допомогою прийменника по із закінченням ому (-ьому) або (-ки), наприклад: по-батьківському(ки), по- козацькому (-ки), по- господарському (-ки), по-християнському (ки), по-іншому, по-своєму, по-сусідському (ки), а також по- латині; 2) складні прислівники, утворені від порядкових числівників із закінченням -е за допомогою прийменника по по-перше, подруге, по-третє і т. ін.; 3) неозначені складні прислівники з частками -то, будь, -не- будь, казна, хтозна-, бозна-, наприклад: аби-то, так-то, будь- де, будь-коли, будь-куди, де-небудь, куди-небудь, як-небудь, казна- що, хтозна-відколи, хтозна-коли, хтозна-поки, хтозна-як, бо- зна-коли, бозна-хто; 4) складні прислівники, утворені з двох однакових, синонімічних або антонімічних незмінних слів (прислівників): 169 Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення біло-біло, далеко-далеко, ледь-ледь, ледве-ледве, тихо-тихо, ось- ось; десь-інколи, день-денно, один-однісінький, давним-давно, урешті-решт, геть-чисто, гидко-бридко, повік-віки, повік-віків, сила-силенна, звіку-правіку, зроду-віку, навік-віки, неждано-не- гадано, переваги-ваги, тишком-нишком, рано-вранці, часто густо, мало-помалу, (у )вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так; більш(е)-менше, видимо-невидимо, не сьогодні-завтра ^але: одним одна, один одним, (у все одно, (у все рівно, кінець кінцем, сама самотою). I V . Через два дефіси пишемо складні прислівники, утво- рені повторенням часток або повторенням слова зі службови- ми компонентами всередині, наприклад: будь-що-будь, віч-на- віч, (у)всього на-всього, де-не-де, коли(сь)-не-коли(сь), ледве-не- ледве, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як. Правопис часток Разом Окремо Через дефіс 1. Формотворчі частки що-, -ся, - як щось, будуватися 1. Більшість часток, що на- дають різних смислових, емоційних і модальних від- тінків: ну, хоч, ось 1. Частки -бо, -то, от, -но, -таки з різними частинами мови: тільки-но, пі- шов-таки, співай-бо 2. Словотворчі частки аби-, де, ні-, що-, -сь: абихто, деякі, ніскіль- ки, щодня, котрийсь 2. Частки бо, но, от, то, таки, казна, якщо вони роз- ділені із словами іншими частками або прийменни- ками: тому ж то, казна в чому, все ж таки 1. Частки -бо, -то, от, -но, -таки з різними частинами мови: тільки-но, пі- шов-таки, співай-бо 3. У складі інших часток і сполучників частки -би (б, -тоже ж мовби, нібито, тобто, отже, теж, авжеж 3. Частка таки, якщо вона попереду слова таки знав 2. Словотворчі част- ки казна, хтозна-, бозна-, буць-, не- будь- з прислівника- ми та неозначеними займенниками: хто- небудь, казна-який, хтозна-скільки 3. У складі інших часток і сполучників частки -би (б, -тоже ж мовби, нібито, тобто, отже, теж, авжеж 4. Частка що у постпозиції: хіба що, дарма що, поки що, тільки що, ледве що 2. Словотворчі част- ки казна, хтозна-, бозна-, буць-, не- будь- з прислівника- ми та неозначеними займенниками: хто- небудь, казна-який, хтозна-скільки 3. У складі інших часток і сполучників частки -би (б, -тоже ж мовби, нібито, тобто, отже, теж, авжеж 5. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник: ні з ким, де про кого 2. Словотворчі част- ки казна, хтозна-, бозна-, буць-, не- будь- з прислівника- ми та неозначеними займенниками: хто- небудь, казна-який, хтозна-скільки 170 Тема 1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови Написання не з різними частинами мови Пишемо разом Пишемо окремо І'іі словами, які без не не иживаються: негода, невпинний, невтямки, невдаха, нещодавно 1. 3 числівниками, займенниками: не троє, не наш \ 3 іменниками, прикметниками, за- йменниками, прислівниками, які з не означають одне поняття (можна за- мінити синонімом без не неправда (Гірехня), нелегкий (важкий), недалеко (близько) 2. Зі словами різних частин мови, якщо в реченні є протиставлення: дорога недалека, але й не близька; твір не важкий, атак собі 3 дієсловами, яким не надає нового значення: нездужати (хворіти), але: не здужати (не могти, не подолати) 3. 3 дієсловами, дієприслівниками: не думаючи, не пишучи, не написавши 4. 3 дієприкметниками (без залежних слів): непрочитана книга, недослухана розповідь 4. 3 дієприкметниками, при яких є залежні слова або які виступають у ролі присудка: не прочитана мною книга, твір не написаний, вітер не сильний У складі префікса недо, який озна- чає неповноту дії: недобачати (по- гано бачити), недосипляти (мало спати), але: не доїдати — слово з префіксом до, перед яким вжито за- перечну частку не 5. 3 підсилювальними прислівниками та зі словами, що пишуться через дефіс: не по- нашому, не зовсім Якщо в реченні немає протиставлення і слово може вживатися без не, тоне з іменниками, прикметниками, прислівниками треба писати залежно від змісту — окр ем о (якщо щось заперечуємо) чи разом (якщо стверджуємо) Немає чине має ? Нема є — якщо можна замінити словом нема (рос нету неї немає зошита Нема є — (рос. не имеет вона не має зошита Зверніть увагу! Част ка -ся (-сь) о знача є " себе" Правильно Неправильно Умиваюся —> умиваю себе Одягаюся —> одягаю себе Вибачаюся — * вибачаю себе Як правильно Вибачте, даруйте, перепрошую, пробачте, прошу вибачення • 171 Н І Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 1. Що вивчає орфографія? 2. В яких групах приголосних відбувається спрощення у словах 3. Чому пишемо "журавлинний сік" з подвоєнням, а "журав- линий ключ без подвоєння? 4. Чому пишемо "папороттю" з подвоєнням, а "жовчю" без подвоєння? 5. Які правила подвоєння та подовження приголосних ви знаєте? 6. Які є правила написання апострофа в українській мові? 7. Чому слово "Вячеслав пишемо з апострофом, а "Святослав без апострофа 8. За яким правилом пишеться слово "пан'європейський"? 9. Які є правила написання мяк ого знака в українській мові? 10. Чому слово "сторіч" пишемо без м'якого знака, а слово "століть" з м'яким знаком 11. Чому пишемо слово "зіроньці" з м'яким знакома "жінці" без, хоча в обох словах позиція: після н перед ц 12. За яким правилом пишемо слово "женьшень 13. За яким правилом пишемо слово " Ума н щи на. Які слова називають іншомовними? 15. З яких мов найбільше запозичень в українській мові? 16. З яких мов найбільше запозичень слів-термінів у фармації? 17. Чому пишемо слово "інновація" з подвоєнням, а слово "анотація" без подвоєння? 18. За яким правилом пишеться слово "беладона"! 19. Які є правила написання великої/малої літери в українсь- кій мові? 20. Чому пишемо "шевченківська поезія" з малої літери, а "Шевченкове слово, "Шевченківська премія" з великої літери? 21. За яким правилом пишемо з малої літери словосполучен- ня "ахіллесова пята 22. Як і є правила написання складних слів разом, через дефіс? 23. Що таке підрядний зв'язок між словами у словосполученні? 172 Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення зент, диригент, сержант, інтурист, лейборист, сепаратист, соціа ліст, колективіст, агентство, пристрасть, проїзд, радість, щастя. 52. Запишіть слова, розкриваючи дужки. Гороби(н)а зграя, страше(н)ий, сті(н)ий, орли(н)ий, віко(н)ий, написа(н)ий, доблес(т)ю, осі(н)ій, сі(л)ю, ста(т)ею, ма(з)ю, смер(т)ю, мудріс(т)ю, ві(д)ати, ві(д)окремити, істи(н)ий, свя- ще(н)ик, небе(з)захисний, за(б)ризкати, ві(д)ілити, ви(л)ються, жада(н)ий, невблага(н)ий, адресова(н)ий, ешелон(н)ий. 53. Поставте наведені іменники в орудному відмінку однини, поясніть їх написання. Молодь, галузь, розповідь, зустріч, молодість, повість, чес- ність, ніч, річ, відомість, мазь, міль, мить, подорож, паралель, вісь, можливість, Русь, кількість, власність, якість, акварель, любов, активність, продуктивність, тінь, січ, Хатинь. 54. Складіть у зошиті таблицю за поданим зразком. До дієслів додайте префікс з-(с-) і запишіть їх у таблицю. Перед к, п, т, ф, X пишіть с- Перед усіма іншими приголосними ПИШІТЬ 3 - скинути зв 'язати Питати, ламати, чистити, сунути, шити, дути, гортати, дати, палити, котити, тягнути, формувати, чесати, творити, цідити, хитрувати, важити, думати, класти, брати, рубати, торгувати, пекти, морити. 55. Перекладіть слова з російської мови на українську і запи- шіть їх. Порівняйте написання в обох мовах. I. Объявление, отъехать, двухъярусный, девять, подъезд, мягкий, взгорье, Лукьяненко, Юрьев, мясорубка, объект, изъясняться, съезд, соединение, Захарьин, безъязыкий, Аре- фьев, развязка, обязательство, пламя, съезжать. II. Полесье, степь, Сибирь, карандаш, секретарь, роскошь, горько, дробь, ночь, календарь, Харьков, запорожский, французский. 56. Перепишіть речення, замість крапок, де потрібно, поставте апостроф і м'який знак, поясніть їх написання. 1. Я поведу тебе в далекий край, незнаний край, де тихі, 174 Тема ?. УІс рфопс г і ч н і норми сучасної української літературної мови іч'мні води спокійно сплять, як мертві, т...м...яні очі (Леся Укра- їнка). 2. Дух прив...ялої М...ЯТИ розійшовся в свіжому повітрі 3. Усім Галя раденька страха до меншо- го кинеться і ввіп...ється, як п...явочка ( Марко Вовчок). 4. Му- ці канти на хорах уже настроювали інструменти, щоб дзв...як- нути краковяк (О. Донченко). 5. Був він підліток жилавий, стрункий і по всьому видно, плеканий матір...ю. 6. Він упивався по так моркв...яним чаєм без цукру, як братн...ою, дружною мовою товариша (О. Донченко). 57. Перепишіть речення і вставте в словах, де потрібно, м'який шак. Поясніть його написання. 1. Коли цена полі з'явився, ніби птиця, пане...кий баский кінь; на коні сидів сам пан Бжозовс...кий (І. Нечуй-Левицький). 2. Тонко брен...кало скло в котрійс... шибці. 3. По той бік затоки ііигинається впродовж берега рядок вогнів рибал...с...кого сели- ща, на одній із вершин пульсує зірочка маяка. Пульсує отак ніч крізь ніч (О. Гончар 4. Кличе нен...ка сиріточку, в світлицях ховає, нянчить її й доглядає (П Гулак-Артемовський). 5. Гос- подар у постолах і вуз...ких вовняних штанях мовчки сидів на ліжку з люл...кою в зубах (О. Гончар 6. На берег котились леген...кі хвилі, шелестіла галька і пінились на зелених водо- ростях білі бульки (Ю. Збанацький). 58. Перепишіть слова. Замість крапок, де потрібно, поставте м'який знак. Поясніть правила його вживання. I . ЛЮД...С...КІС...Т..., ПІС...НЯ, с ...віт, с...піл...ний, близ...кіс...т..., с...огодні, цьогорічний, мен...шість, різ...бяр, громад...с...кіс... ть, шіст...десят..., промін...чик, мален...кий, Уман...щина, нян... чити, дон...ці, уман...с...кий, Пан...ченко, Мирон...чук, Іл...ля, чотир...ох, у мис...ці, на гіл...ці, до він...ця, волин...с...кий, Гу- цул...щина, вітерец..., Гал...чин, тихесен...кий, Гор...кий, жнец. II. Громадян...с...кий, копіювал...ний, пужал...це, Тетян...чин, ласун...ці, л...отчик, ковз...кий, лічил...ник, вікон...ця, На тал- ці, селянский, галуз...зю, лл...єт...ся, в'яз...кіс...ть, у СПІЛ...ЦІ, повіс...т...ю, кузня, стат...я, доменщик, козац...кий, голубон... ці, девятисот, тон...ший, сімнад...цят..., порад...ся, Михал...чук. 59. Запишіть слова, вставивши, де потрібно, м'який знак, апостроф. І. Духм...яний, роз...їзди, від...ємний, прем...єра, медал...йон, 175 І |