Козаченко Укр мова. Г. В. Козаченко українська мова за професійним спрямуванням
 Скачать 13.79 Mb.
|
|
Точність мовлення. Складні випадки слововживання Точність мовлення залежить від того, на- скільки правильно і доречно дібрані слова. Для фармацевта, медика точність мовлен- ня надзвичайно важлива. Без дотримання цієї вимоги може виникати непорозуміння і ускладнюватися процес спілкування. Синонімічний вибір слова. Пароніми у фаховій мові Синоніми (від грецьк. зупопитоз — однойменний) — це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні. Слова-синоніми можуть об'єднуватись у синонімічний ряд. Нейтральне слово синонімічного ряду називають домінан- тою. Наприклад: хворий — недужий — нездоровий. Розрізняють: лексичні синоніми — такі, що мають відмін- ності у значенні: відкривати — відчиняти, громадський — сус- пільний, розглядати — аналізувати. Серед лексичних виділяються стилістичні синоніми: гово- рити — балакати, жінка дружина, йти — крокувати, родина — сім'я; семантичні синоніми — що мають відмінні значен- ня: білет — квиток, робітник — працівник — співробітник, збірник — збірка — зібрання, скоро — швидко. Пароніми (від грецьк. рага — поблизу, поруч і опіта — ім'я) — слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою, але мають різне значення. Паронімічними відношеннями поєднується пара слів, значно рідше — три або більше. За характером смислових зв'язків па- роніми поділяються на кілька груп: 1) синонімічні (важкий — тяжкий, 2) антонімічні (адресат — адресант 3) що мають семантичну близькість (витрати — затрати). Запам'ятайте значення слів-паронімів: 1. Адреса — адрес Адреса — місце проживання: адреса проживання. Адрес — письмове вітання з нагоди ювілею чи іншої важли- вої події: вітальний адрес. 124 Тема 4. Точність мовлення. Складні випадки слововживання 2. Адресат — адресант Адресат — той, до кого звертаються, скеровують документ, кому відправляється поштовий лист адресатом у заяві є керів- ник організації. Адресант — той, хто звертається, складає документ, від кого підправляється поштовий лист адресантом заяви є працівник Петров. 3. Анотація — нотація Анотація — стисла характеристика змісту статті, книги тощо: змістовна анотація. Нотація 1. Система умовних позначень: шафова нотація. 2. Догана; повчання людині, яка допустила якийсь промах чита- ти нотації. 4. Апендикс — апендицит Апендикс — червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин: здоровий апендикс. Апендицит — запалення апендикса: гострий апендицит. 5. Афект — ефект Афект — дуже сильне, але короткочасне нервове збудження: у стані афекту. Ефект 1. Сильне враження, спричинене кимось або чимось: космічний ефект. 2. Результат, наслідок яких-небудь дій, за- ходів: не дало бажаного ефекту. 6. Болісний — болючий Болісний — спричинений болем, який викликає гіркі, тяжкі почуття: болісна втрата, болісний крик, болісна згадка, болісне питання. Болючий — який спричиняє фізичний біль: болючий забій, болючий зуб, болючий укол, болючий удар. 7. Будь-який — любий Будь-який (слово любий у значенні кожний не вживається), любий — приємний, бажаний. 8. Бювет — кювет Бювет — будівля над мінеральним джерелом, обладнана для вживання лікувальних вод новий бювет. Кювет — водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна упасти в кювет. 9. Вязи — м'язи Вязи — шийні хребці, задня частина шиї: сильні вязи (розм.). 125 Розділ III. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні М'язи — тканина живого організму: м'язи живота, ноги, руки. 10. Вигляд — вид Вигляд — сукупність зовнішніх ознак, зовнішній вираз: див- ний вигляд. Вид 1. Окрема галузь чогось, різновид у ряді предметів, явищ: вид мистецтва. 2. Граматична категорія, що характери- зує дію: недоконаний вид 3. Обличчя: гарний вид 4. Краєвид: видна море. 11. Відпуск — відпустка Відпуск — видача, продаж чого-небудь: відпуск товару. Відпустка — на певний час звільнення від роботи або на- вчання: академічна відпустка. 12. Водневий — водний — водяний Водневий — який стосується водню — хімічного елемента: воднева бомба. Водний — який стосується водної маси, використання води з певною метою: водні ресурси. Водяний — який утворений з води, стосується води, росте чи працює на воді: водяний млин. 13. Воєнний — військовий Воєнний — який стосується війни: операції, таємниця, доктрина, комунізм. Військовий — який стосується війська, армії, військовослуж- бовця: оркестр, правила, дисципліна, одяг, квиток. 14. Гамувати — тамувати Гамувати — послаблювати, зменшувати вияв чого-небудь; заспокоювати: гамувати пристрасті. Тамувати — зупиняти, стримувати плин, рух чого-небудь; не давати чому-небудь виявлятися повною мірою: тамувати подих. 15. Декваліфікація — дискваліфікація Декваліфікація — втрата професійних знань, навичок: допус- тити декваліфікацію. Дискваліфікація — позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил, не- тактовне поводження: дискваліфікація спортсмена. 16. Дистиляційний — дистильований Дистиляційний — пов'язаний з дистиляцією, призначений для дистиляції: дистиляційний апарат. 126 Тема 4. Точність мовлення. Складні випадки слововживання Дистильований — вільний від домішок, очищений перегонкою (про рідину): дистильована вода. 17. Запитання — питання Запитання — формулюється питальним реченням, на нього просять відповісти. Питання — формулюється розповідно-спонукальним речен- ням, його з'ясовують, висвітлюють. 18. Збірка — збірник Збірка — одно- або кількатомне видання творів одного автора. Збірник — твори художньої літератури або наукові статті, матеріали багатьох авторів, тексти певного призначення. 19. Жирний — жировий Жирний 1. Такий, в якому багато жиру жирна страва. 2. Ба- гатий на поживні речовини: жирна глина 3. Товстий: жирний заголовок. Жировий — який складається з жиру жирова тканина. 20. їда — їжа їда — процес споживання їжі: повільна їда, швидка їда. їжа — харчі: рослинна їжа, пісна їжа. 21. Консультативний — консультаційний Консультативний — який має дорадчі права консульта- тивна нарада. Консультаційний — який дає поради з яких-небудь питань: консультаційний центр. 22. Кривавий — кровний — кров'яний Кривавий 1. Залитий кров'ю; пов'язаний з пролиттям крові; жорстокий: кривавий біль. 2. Нажитий важкою працею: крива- ва копійка. Кровний 1. Який має спільних предків: кровні узи. 2. Який ґрунтується на духовній близькості, глибоко хвилює когось: кровне братерство. Кров'яний — який міститься в крові або виник із крові: кров'яний тиск. 23. Лікарняний — лікарський — лікарський — лікувальний Лікарняний — утворене від слова "лікарня": лікарняний заклад, лікарняний лист, лікарняний режим. Лікарський — утворене від слова "лікар", стосується лікаря і його діяльності: лікарська таємниця, лікарська консультація, лікарський нагляд, лікарський обхід. 127 і Тема 4. Точність мовлення. Складні випадки слововживання Показник — наочне вираження в цифрах, графічно: показ- ник стабільності, показник можливостей. 30. Пітний — потовий Пітний — вкритий потом, спітнілий: пітний лоб, пітна рука, спітнілі долоні. Потовий — пов'язаний з виділенням поту потові залози, потове виділення. 31. Плутати — путати Плутати 1. Безладно переплітати будь-що (волосся, нитки тощо): плутати волосся. 2. Вносити неясність, свідомо вводити в оману, помилятися: плутати сліди. Путати — стягувати путами — ременями, мотузками — ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити її рух: путати коня. 32. Психіатричний — психічний — психологічний Психіатричний — який стосується психіатрії — розділу ме- дицини, що вивчає психічні хвороби: психіатрична практика. Психічний — який стосується психіки, настрою, почуттів людини: психічний стан. Психологічний 1. Який стосується психології як науки і на- вчальної дисципліни: психологічний тест 2. Побудований на глибокому змалюванні психології персонажів: психологічний роман. 33. Сердечний — сердешний — серцевий Сердечний 1. Щирий, доброзичливий: сердечна розмова. 2. Пов'язаний із любов'ю, любовний: сердечний смуток. Сердешний — нещасний, той, що викликає співчуття: сер- дешна дівчина. Серцевий — такий, який стосується серця, його діяльності: серцева діяльність. 34. Скальпель — скарпель Скальпель — невеличкий хірургічний ніж: розрізати скальпелем. Скарпель — інструмент для оброблення каменя: обробити скарпелем. 35. Смаковий — смачний Смаковий — який стосується смаку, пов'язаний з ним сма- ковий рецептор. Смачний — приємний на смак смачна їжа. 36. Суворий — суровий 129 Розділ III. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні Суворий 1. Вимогливий, непривітний, похмурий: суворий по- гляд 2. Несприятливий для життя; холодний: суворий клімат. 3. Який не допускає поблажливості, якого треба дотримуватися: суворий розпорядок. 4. Дуже тяжкий суворі умови. Суровий — грубий, не білений: сурова нитка. 37. Тактичний — тактовий — тактовний Тактичний — який стосується тактики — сукупності при- йомів або способів для досягнення мети тактичний маневр. Тактовий — який стосується такту — метричної одиниці в музиці: тактовий акцент. Тактовний — який володіє почуття міри, дотримується від- повідних норм тактовна людина. 38. Трав'яний — трав'янистий Трав'яний 1. Який стосується трави, зроблений з неї або з її насіння: трав'яний настій. 2. Який заріс або засіяний травою трав'яний схил. 3. Який живе, водиться в траві: трав'яний коник. Трав'янистий — який виглядом і будовою схожий на траву травяниста рослина. 39. Шкірний — шкіряний Шкірний — який стосується шкіри — зовнішнього покриву людей, тварин; пов'язаний із хворобами шкіри: шкірні рецептори. Шкіряний — виготовлений зі шкіри, оздоблений шкірою тощо: шкіряні вироби. Складноскорочені слова й абревіатури Складноскорочені слова й абревіатури використовують з ме- тою максимально стислого, лаконічного письма, для цього широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582-97), чинним від 1998 р. Розрізняють два види скорочення слів: 1) для зорового сприйняття (вони не мають граматичного оформлення і позначаються малими літерами, на місці скоро- чення ставиться крапка (крім тих скорочень, що позначають одиниці виміру): і т.д., р-н, тт., кг, рр.; 2) для вживання в усній і писемній мові пишуться без крапок на місці скорочення і мають граматичні форми: БАД, АН, оргвідділ, ВІЛ. 130 Тема 4. Точність мовлення. Складні випадки слововживання Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як само- стійні слова. Типи лексичних скорочень: • ініціальні — утворені з початкових літер слів: ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров'я, РАГС — реєстрація актів громадянського стану, ДФУ — Державна фармакопея України; • складові скорочення — утворені з частин складів слів: зав- відділення, головлікар; • частково скорочені слова — утворені з частини або частин слів і повного слова госпрозрахунок, фінвідділ, оргскло; • відсікання: заст., проф, акад, зав • телескопічні скорочення — утворені з початкової та кінце- вої частини слів: біоніка(біологія та електроніка); • змішаного типу НФаУ. Типи графічних скорочень: • крапкові: с, ім., див, напр • дефісні: р-н, б-ка, р-н, к-та; • скісно лінійні: ас, в/м, п/иі, в/ч; • комбіновані: пд.-зх., півн.-схід. Основні правила скорочення слів: 1. У скороченому слові слід залишати не менше, ніж дві лі- тери. Скорочення слова до однієї початкової літери допускаєть- ся тільки для загальноприйнятих скорочень: р. (рік), м. (міс- то ), с. (сторінка). 2. На місці скорочення ставимо крапку: гран. (гранули), др. драже, пор. (порошок, амп. (ампула Крапка не ставиться після скорочень, які позначають одиниці виміру: кг (кілограм), л (літр), г (грам), мм (міліметр). 3. Не скорочують слова на голосну (якщо вона не початкова в слові), ь, й апостроф. 4. При збігові двох однакових приголосних скорочення ро- бимо після першого приголосного: відмін, (відмінно), приймак. ( приймання) сировини. 5. При збігові двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приго- лосного: висот., висотн. (висотний), україн., українськ. (укра- їнський ). 6. Під час скорочення іменників ураховують відмінкові за ^ Розділ III. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні кінчення однини або множини: др (доктор, д-ри (доктори), м-во (міністерство ), м-ва (міністерства ). 7. Прикметники, що закінчуються на -графічний, -логічний, -номічний, -навчий, скорочують відсіканням частини слова -афіч- ний, -огічний, -омічний, -авчий: соціологічний — соціол., виконав- чий — викон., біологічний — біол., радіографічний — радіогр. 8. Прикметники, утворені від власних імен, скорочують від- сіканням частини -ський, наприклад: шевченківський — Шев- ченків., франківський — франків, тощо. 9. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий — вищ., але вища — не скорочують, учений — учен але учена — не скорочують, міський — міськ., але міська — не скорочують та ін. 10. У словосполученні скорочують кожне слово видавничий відділ — вид. від., допоміжна картка — допом. карт, друкова- ний аркуш — друк. арк. та ін. 11. В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки у складі конкретного словосполучення: вихідні дані — вих. дані, без ціни — б.ц. та ін. 12. У складних прикметниках, які пишемо з дефісом, відсі- кають кожен складник або один із них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький — греко-катол., фізи- ко-метематичний — фіз.-мат., хіміко-технологічний — хім.- технол. та ін. 13. У складних прикметниках, які пишемо разом, відсіка- ють другу частину слова відповідно до загальних правил скоро- чення: агролісомеліоративний — агролісомеліор., лісогосподар- ський — лісгосп, та ін. 14. У складних словах, які пишуть разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово гідротехніка — гідротех., обласна державна адміністрація — облдержадмін. Не можна скорочувати: 1) імена та імена по батькові (крім ініціалів), наприклад: не Мих. Серг. Грушевський, а МС. Грушевський (як виняток — з однаковими прізвищами Гр. Тютюнник — Григір, бо є Григорій Тютюнник); 2) псевдоніми, наприклад: не Ю. Клена Юрій Клен не Ж. Занд, а Жорж Занд; не О. Вишня а Остап Вишня не Л. Українка, а Леся Українка', не 17. Мирний, а Панас Мирний; 132 Тема 4. Точність мовлення. Складні випадки слововживання 3) подвійні прізвища, наприклад: не Б.-Хом'як, а Богачевська Хомяк не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша; не К.-Яценко, а Ку чцк-Яценко. Загальноприйняті скорочення авт. — автор акад. — академік альб. — альбом анот. — анотація арх. — архів атл. — атласа с — абонентська скринька б. — будинок б / в — був у вжитку бульв. — бульвар бюл. — бюлетень вид-во — видавництво вид. — видання викон. — виконавець во виконувач обов'язків виконком — виконавчий комітет від. — відділ відп. — відповідальний в / ч — військова частина вул. — вулиця ген. — генеральний голов. — головний га — гектар г — грам грн — гривня гр. — громадянин (-дянка) гр. — група держадмін — державна адміністрація дм — дециметр див. — дивись діагр. — діаграма д. — добродій довід. — довідник др — доктор (учений ступінь) доц. — доцент зав. — завідувач з-д — завод зам. — замісник засл. — заслужений заст. — заступник і т. д. — і так далі і т. ін. — і таке інше каб. — кабінет кв. — квартира к-ть — кількість коеф. — коефіцієнт лаб. — лабораторія л-ра — література майд. — майдан м — метр мм — міліметр млн — мільйон млрд — мільярд м-во — міністерство м. — місто мм. — міста міськрада — міська рада м. п. — місце печатки м. ш. — місце штампу напр. — наприклад не наша ера доне до нашої ери облрада — обласна рада обл. — область 133 Розділ III. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні од. — одиниця 03. — озеро орг. — організація о-в — острів п. — пан, пані (при прізвищі) перевид. — перевидання півд. — південний півн. — північний під керівн. — під керівництвом п-ка — поліклініка пом. — помічник прим. — примітка пров. — провулок прос. — проспект профспілка — професійна спілка п. — пункт р-н — район райрада — районна радар рік, річка рр. — роки Р/Р — розрахунковий раху- нок см — сантиметр с. — сторінка, село ст. — стаття, станція, століття с / г — сільськогосподарський сх. — східний табл. — таблиця т. ін. — та інше тел. — телефон тис. — тисяча тит. арк. — титульний ар- куш т. — том тт. — томи у.о. — умовна одиниця у т.ч. — у тому числі хв. — хвилина ч. — частина |