Козаченко Укр мова. Г. В. Козаченко українська мова за професійним спрямуванням
Скачать 13.79 Mb.
|
• ІЦХОМ матіоли (Є. Гуцало). .'). Для виділення звертань: Зброє моя, послужи воякам кра- ще, ніж служиш ти хворим рукам (Л. Українка). в. Для виділення: - порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, шіче,немов, н і б и , як і , н і ж та ін.: Час тече, немов пісок з долоні; І квітку не можу зривати, бо їй, як людині, болить. Порівняльний зворот виділяється, якщо його можна перетво- рити на підрядне речення. Увага! Кома не ставиться ^ перед сполучником, якщо він стоїть між підметом і при- судком Ліси наче світились наскрізь (О. Гончар А голосу ді- вчини мов тої скрипки спів (Л. Українка); ^ у сталих фразеологічних зворотах: холодний мов лід, білий ніс сніг, упав як підкошений, роби як хочеш, змокнув як хлющ, точно як в аптеці; — зворотів, що обмежують або уточнюють зміст усього ре- чення й починаються словами крім, всупереч, за винятком, на підміну від, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, зокрема тощо, якщо наявне інтонаційне відокремлення: Заві- дувач аптеки зрозуміла, що ніхто, крім неї, цю роботу не змо- же виконати; Ліки, наприклад, антибіотики, несумісні з алкоголем Усі фармацевти підприємства, включаючи керівництво, були нагороджені грамотами Фармацевтична галузь, особливо зараз, переживає нелегкі часи реформування. Увага! Як щ о прийменник замість має значення "за, "вза- мін", то зворот із ним не відокремлюється: Замість брата він взяв із собою сестру Замість анальгіну він купив цитрамон. 7. Для виділення прикладок: — прикладки, що починаються словами тобто, наприклад, або (тобто), зокрема, особливо, на ім'я, на прізвище, так званий, родом, за походженням тощо: Орфографію, або правопис, повинен знати кожен; Альбатроси, тобто морські чайки, летіли над теплоходом — прикладка зі словом як відокремлюється тільки тоді, коли має відтінок причини. Як щ о ж вона вживається із значенням 215 1 1 Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення "у ролі кого, то кома не ставиться Петро Васильович, як к' рівник установи, успішно реалізовував задумані проекти; Ми знали його як досвідченого фахівця своєї справи; — прикладки, що стосуються особового займенника або зп гального іменника: Ми, жителі Полісся, вміємо цінувати красц природи; Поліщуки, з діда-прадіда хлібороби, люблять працюва тина землі; — поширені й непоширені прикладки, які стоять після по- яснювального слова, що є власним іменником: Ганна Петрів на, досвідчений керівник, добре знала стан справ на підпри ємстві. Якщо прикладка стоїть перед власним іменником, то комою відокремлюється тільки тоді, коли має щей відтінок причини Син кріпака, Шевченко добре знав долю поневоленого селянства Якщо вказівки на причину немає, комою прикладка не відокремлюється. Порівняйте: Фармацевта Галину дуже по важають в колективі; Галину, фармацевта, дуже поважають у колективі; — якщо прикладкою є власне ім'я, то кома ставиться Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). 8. Для виділення дієприкметникових зворотів: — якщо дієприкметниковий зворот стоїть після поясню- вального слова Сад, вкритий першою осінньою позолотою, був якийсь особливо чарівний; — якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед пояснюваль- ним словом, то відокремлюється тільки тоді, коли вказує щей на причину Стомлені важкою дорогою, люди йшли мовчки. Як щ она причину не вказує, то кома не ставиться Перед нами розстилався осяяний сонцем степ. 9. Для виділення дієприслівникових зворотів: Соломія сиді- ла, обнявши голову руками, і думала Перебиваючи один одного, хлопці розповідали про пригоду; Заходило сонце, кидаючи останні промені на верхівки дерев; — дієприслівниковий зворот, який стоїть після сполучників і, та, а, які з'єднують однорідні присудки, відокремлюється ко- мами з обох боків: Василь підвівся з-за столу і, подякувавши господарям, почав збиратися в дорогу — якщо сполучник а пов'язаний з дієприслівниковим зво- ротом, кома після а не ставиться якщо ж а не належить до дієприслівникового звороту, то кома після а ставиться Ольга 216 Тема 1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови ЦІЧІЖНО вислухала доповідача, а вислухавши, зробила якісь записи у блокнот Хлопці не залишали поля, а, перечекавши дощ, продовжили роботу — виділяються одиничні дієприслівники, коли вони означа- ють час, причину, умову дії: Повечерявши, полягали спати (Паши Мирний); Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік О. Гончар. Одиничні дієприслівники, що стоять безпосередньо при присудку й мають значення прислівника, комами не відо- кремлюються: Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський); Ідуть ііінчата в поле жати та, знай, співають ідучи (Т. Шевченко). 10. Для відокремлення означень: — виражених дієприкметниками та прикметниками, що ма- їс >ть при собі залежні слова й стоять після означуваного імен- ника: Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць; — виражених дієприкметниками та прикметниками, якщо кони стоять після означуваного іменника, особливо коли передним є означення: Батькові руки, великі і натруджені, підняли мене вгору. Увага! Якщо перед означуваним словом немає означення, то кома може і не ставитись: 3 портрета на нього дивилися очі мудрі і спокійні; — якщо вони стосуються особового займенника: Енергійна і кмітлива, вона добре справлялася з будь-якою роботою; — виражених дієприкметниками та прикметниками, якщо вони стоять перед іменником і мають щей обставинний відтінок (вказують на причину Обсаджена квітами, перед нами біліла стінами нова хата. 11. У складному реченні 11. Між простими реченнями у складносурядному перед спо- лучником Сичі в гаю перекликались, та ясен разу раз скрипів Т. Шевченко); Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок); Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Л. Українка). 12. Для відокремлення речень, що входять до безсполучнико- вого складного речення: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (О. Олесь). 13. Для відокремлення в складнопідрядному реченні підряд- них речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних: Таке це літо золоте, що за Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення буваються жалі (Г. Чубач); Як хочеш від людей шаноби, любои і гнів бери у путь (М. Рильський); Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (І. Цюпа). 14. Як щ о підрядна частина стоїть після головної і поєднуєті. ся з нею складним сполучником підрядності тому що, через то що, завдяки тому що, незважаючи нате що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то коми ставиться або перед усім сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Порівняйте: Надворі стало темно, через те що небо заволокло хмарами; Надворі стало темно через те, що небо заволокло хмарами. Як щ о підрядна частина зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головною, то сполучник комою не розділяється: Через те що небо заволокло хмарами, надворі стало темно. 15. При збігові сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного слова, сурядного і підрядного сполучників або сполучних слів) кома між ними ставиться тільки в тому випадку, якщо при опущенні другої підрядної частини складне речення не потребуватиме пе- ребудови: Голова йому видалася неймовірно важкою, бо коли за- хотів озирнутися, то йому була несила її повернути (Н. Рибак). Кома у складному реченні не ставиться 16. Якщо обидві частини складного речення мають спільне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками: Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в ніч- ній прохолоді (М. Коцюбинський); На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Ю. Смолич). Але: Здавалося, і вітер тут чорний, і дощ ллє з неба, як смола (0. Гончар. 17. Якщо це речення питальне, окличне чи спонукальне: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу Т. Масенко); Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський). 18. Між двома називними або безособовими реченнями, що мають однорідні присудки: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (0. Довженко); Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко). 19. Перед яку сполученнях як слід, як треба, як годиться тощо, коли немає ясно вираженого підрядного речення: Учися як слід, той добре буде. 218 Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови 20. Як щ о перед підрядним сполучником або сполучним сломим стоїть сурядний сполучник: Мине знали і коли розпочнеть- ся свято. 21. Як щ о перед підрядним сполучником або сполучним слоном стоїть частка не Хотілося б знати не що він сказав, а як. 22. Як щ о підрядна частина складається з одного слова Він обіцяв прийти, але не сказав коли. 23. Як щ о перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, юіісім: Через декілька днів його почали сприймати майже як іІ>ахівця. Крапка з комою ставиться 1. Між поширеними однорідними членами речення, якщо в середині хоча б одного з них є коми У густій мряці потонуло асе місто: будинки, зажурені й принишклі; дерева, ніби замрія- ні або сонні, на котрих, здавалося, було штучне, нерухоме лис- тя; вулиці, що зникли у тумані безслідно. 2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполуч- никами а, але, проте, все ж, однак, рідше і, та, дуже поширені, або мають уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність: Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила; і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю, убрану весною, вранці зустрічають ...(Т. Шевченко). 3. Між частинами безсполучникового складного речення, які зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або зна- чно поширені і мають у своєму складі розділові знаки На по- розі стоїть бабуся навкруги тиша; скрізь ясно з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише; десь-то вода гучить; а високо над усім грає-сіяє вишнє променисте сонечко... (Марко Вовчок). Двокрапка ставиться 1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: У густій мряці, білій як молоко, все пропадало небо, гори, ліси, пастухи (М. Коцюбинський). Як щ о немає узагальнювального слова, але є слово, якого сто- суються однорідні члени речення: На ріст рослин впливають: ґрунт, освітлення, температура, і, нарешті, якість насіння. 2. Між частинами безсполучникового речення: якщо друге речення розкриває зміст першого в цілому або одного з його членів, або вказує на причину того, про що йдеть- 219 І її Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення ся в першому реченні: Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (О. Олесь); ^ якщо наступне речення пояснює, розкриває зміст поперед нього: У Надійки радість: приїхав брат ^ якщо друге речення доповнює зміст першого (можна вста вити сполучник що), а в першому є дієслова бачити, дивитись, чути, знати, розуміти: Відчуваю: на цьому справа не закінчена. (Відчуваю, що на цьому справа не закінчена). Примітка: двокрапку у реченні можна замінити словами а саме, тому що, бо. Тире ставиться 1. Між підметом і присудком, якщо вони виражені однакови- ми лексично-граматичними категоріями: Справжня дружба — чисте джерело. 2. Перед це, то, ось, значить, тобто, або (у значенні тобто), якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова: Жити мені без праці — значить нежити (Д. Павличко). 3. На місці пропущеного члена або кількох членів речення: Сьогодні — (є) твій день народження. 4. Перед узагальнювальним словом після однорідних членів речення: На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках — скрізь росте ця невибаглива рослина. 5. Перед єднальним сполучником між двома присудками, якщо другий виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим Крикнув бугай у болоті — і замовк... (Панас Мирний). 6. Якщо друга частина складносурядного речення виражає швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, якщо між частинами речення є відтінок причинно-наслідкового зв'язку: Була метелиця — і тиша залягла (М. Рильський). 7. У безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є умовно-часовий або наслідковий зв'язок: Зі- йде сонце — утру сльози, ніхто не побачить (Т. Шевченко). 8. Якщо друга половина безсполучникового складного речен- ня має значення протиставлення: Ще сонячні промені сплять — досвітні вогні вже горять (Леся Українка). 9. Як щ о друга частина безсполучникового речення почина- ється словами то, цей, той, тоді та ін: Щей не у бачивши моря, я 220 Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови о же надумався стати моряком ще, вибір професії (Ю. Смолич). то був мій перший, дитячий Увага! Як щ о присудок стоїть перед підметом, то тире не ста- иться: Чудова штука життя. Розділові знаки при прямій мові: 1. Слова автора перед прямою мовою А : " ПАПА" П ГА "П. 2. Слова автора після прямої мови " Па" Па Па. Слова автора в середині прямої мови Пап Па П Па П Па Пап Па П Па і додав): — П. 4. Пряма мова включена в авторську мову А " Па А " Па А "Па А "Па. Андрій сказав "Вчитися ніколи не пізно". "Ходімо зі мною, — запропонувала подруга. "Якщо вже так треба, — сказав батько, — то поїдемо". У діалогах пряму мову починаємо з абзацу і перед репліками ставимо тире — Вставай, сину, підемо. Протираю од сну очі. — Куди, мамо? — О, а хіба ти забув: підемо дивитися, як сонце сходить (Васильченко). 5. Якщо репліки беруться в лапки й записуються поспіль без слів автора, то між ними ставимо тире "Мамо, — питаю, — то льони цвітуть"? А мати сміються: "То, — кажуть, — Дніпро". — "А чого він такий синій?" — "Від неба, — кажуть (О. Гончар. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 1. Що вивчає синтаксис 2. Що вивчає пунктуація? 3. Що таке пунктограми? 4. Що називається словосполученням, реченням? 5. Назвіть розділові знаки, що становлять систему пунктуації. 221 і ш Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення 6. Назвіть способи зв'язку слів у словосполученні. 7. Які ви знаєте різновиди речень? 8. Назвіть основні правила пунктуації. ЗАВДАННЯ 93. Прочитайте речення, скажіть, які розділові знаки в них ви поставите. 1. Закон життя злякатися кінець. 2. Справжня радість бачити результати своєї праці. 3. Попереду було село за ним річка. 4. А степ як море котив свої зеленаво-сизі хвилі. 5. А дівчина як квіточка. 6. Він як завжди був спокійний і впевнений у собі. 7. Ішли ми осіннім лісом не кваплячись. 8. Тихо майже нечутно вона підійшла до гурту. 9. Яке чисте повітря і який спокій! 10. Тільки дуб стоїть у листі і калинонька в намисті. 11. Дощ пройшов і місто зеленіє. 12. Добре дбатимеш добрей матимеш. 94. Перепишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. 1. Як щ о людина що страждає на гіпертонію вживає гіпотен- зивні препарати які активізують судинорозширювальні власти- вості й одночасно алкоголь то вона ризикує стати жертвою ко- лапсу однієї з гострих форм серцевої недостатності. 2. Мало хто знає що вживання аспірину ацетилсаліцилової кис- лоти або бутадіону одночасно з алкоголем нерідко провокує роз- виток найсильніших шлунково-кишкових кровотеч які так добре знайомі хворим на виразку шлунка і дванадцятипалої кишки. 3. Як щ о гостре алкогольне сп'яніння призвело до смерті то як свідчать дослідження зміни у нервових клітинах відбулися на рівні протоплазми і ядра причому тією ж мірою як при отру- єнні сильними отрутами. 4. Характерно те що більшою мірою алкоголь вражає саме кору головного мозку де є зони що відповідають за вищу нерво- ву діяльність. 222 Тема ?. Зині а <ссчні норми сучасної української літературної мови 5. Що ж таке залежність від алкоголю Перш за все це змі- ни реактивності організму на алкоголь виникнення біохімічної психофізіологічної перебудови в організмі у відповідь на хроніч- ну інтоксикацію алкоголем. 95. Перепишіть текст, розставте розділові знаки. Шкіра складається з багатошарового плоского зроговілого епітелію епідермісу сполучно-тканинної частини дерми із со- сочковим і сітчастим шарами і гіподерми підшкірної жирової клітковини. Функції шкіри різноманітні. Вона захищає орга- нізм від пошкоджень мікроорганізмів бере участь в обміні ре- човин у водно-сольовому обміні через неї виділяється вода солі молочна кислота та продукти азотистого обміну ці процеси по- силюються при ряді захворювань. Шкіра депо крові дол крові може депонуватися в шкірі шкіра є величезним рецепторним полем завдяки великій кількості в ній нервових закінчень. 96. Прочитайте текст, розставте розділові знаки. Зі шкільних уроків хімії мені в першу чергу запам'яталися експерименти з ртуттю. Самих експериментів звичайно не було натомість була сувора-пресувора лекція вчителя про те якої шкоди можуть наробити сріблясті кульки котрі випали з роз- битого термометра. Під впливом мінімального натиску вони ді- ляться на менші і знову зливаються у більші краплі. Захоплю- юча забава однак така небезпечна для здоров'я! Ртуть як відомо постійно випаровується. На жаль ми цього не бачимо. Як щ о ртуть розпливлася по підлозі й затекла в кож- ну шпаринку насичення повітря її випарами настає дуже швид- ко протягом кількох годин. При температурі повітря 40 Су приміщенні де розлилася ртуть треба "прогнати" повітря 3 тис. разів щоб можна було надалі працювати в ньому 8 годин щодня. Людському здоров'ю загрожують не тільки розбиті ртутні термометри але й популярні батарейки деякі з них все ще міс- тять велику кількість ртуті і амальгамні пломби. До речі на авіаквитках навіть вказується окремим положенням те що заборонено перевозити ртуть у літаку. Розбитий у літаку термометр спричиняє зараження повітря яке циркулює в замкнутому про- сторі й тільки незначною мірою поповнюється свіжим повітрям ззовні (Христина Дорожовець). 223 |