Козаченко Укр мова. Г. В. Козаченко українська мова за професійним спрямуванням
 Скачать 13.79 Mb.
|
|
- і Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення 97. Прочитайте текст, розставте розділові знаки. Якби Гіппократ мандруючи Скіфією навчив мешканців цього краю письма найдавніші українські трактати з фітоте- рапії датувалися б ще IV століттям до нашої ери. Історики стверджують що справді славетний грек побував у Північно- му Причорномор'ї заселеному скіфами і навіть зробив нотатки про чудодійні ліки зі скіфського кореня (ревеню) понтійської абсинтії (полину) чорного кореня (аїру) тощо. У місцях давніх стоянок знайдений посуд із залишками трав. Відомо що скіфи не тільки використовували багато дикорослих лікарських рос- лин але й розводили їх. У I X — X століттях у Європі з'являються переклади травників римського лікаря Діоскарида Галена Гіппократа. До речі давньо- римського ученого Клавдія Галена найбільше прославили якраз два його травники перекладені перською арабською латинською і давньоєврейською мовами. Європейські травники X V — X V I століть містили не тільки переклади але й додаткові свідчення і рисунки місцевих видів рослин (Христина Дорожовець). 98. Перепишіть речення і поставте, де треба, розділові знаки. Поясніть їх вживання. 1. Тепер співаючи дівчата тією стежкою ідуть на спільну пра- цю пахнем ята хліба радіючи цвітуть (М. Рильський). 2. Все це пережив старий Мирон за плугом ходячи все це переболі- ло його гаряче серце коло хазяйства нудячись... ( П . Мирний). 3. Іван з жахом побачив як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи (М Коцюбинський). 4. Незважаючи на малесенький вітерець парило і робилося душно (Г. Тютюнник). 5. Замислившись Євген не помітив як підійшов до нього з-за спини Роман Блаженко і зупинившись теж мовчки став диви- тися вниз на містечко (О. Гончар 6. Прощаючись з бійцями які збившись навколо свого командира всіляко зичили йому щастя Брянський заспокоював їх. 7. Вона не звикла сидіти задумавшись (І. Нечуй-Левицький). 8. Він з радістю покинув бу- динок живучи в якому натерпівся стільки горя (О. Донченко). 9. Х то знає що тільки одиниці зважуються на це а зважившись знаходять силу розбити кайдани (М. Коцюбинський). 10. Автор "Клима Самгіна" постійно й послідовно стверджував що всі ве- ликі письменники світу виростали на ґрунті народної творчості що тільки припадаючи устами до цього невичерпного джерела 224 Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови могли вони написати свої поеми драми романи ліричні вірші (/V/. Рильський). 11. Можна бачити деякі зорі й не дочекавшись настання темряви (3 газети). 99. Перепишіть речення і розставте розділові знаки. Виділіть поширені прикладки комою або тире. Поясніть їх уживання. 1. Якраз одчинилися двері і сліпий Жан брат жінчин адмі- рал у відставці ввійшов під руку з своїм "міноносцем" як він кликав лакея ( М . Коцюбинський). 2. Прощай земле неприязний краю (Т. Шевченко). 3. Хитким ходом підходить до командира начальник розвідки невисокий дебелий мужчина з широкою бородою (Ю. Яновський). 4. Надвечір Леонід Бронников комісар і ювосформованого полку був із своїми бійцями уже далеко в степу за Каховкою (О. Гончар 5. Сошенко взяв близько до серця долю Тараса й познайомив його з видатним майстром живопису професором Академії мистецтв Карлом Брюлловим (3 підруч- ника). 6. Є на світі чорна злюка родом кажуть з Кременчука Л. Глібов). 7. Її тягло рвало туди до неї до своєї рідненької жа- лібниці до своєї єдиної порадниці. 8. Зараз до вас прийде новий викладач біології (Панас Мирний). 9. Здоров Василю пане-бра- те (Л. Глібов). 10. У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком на імення Стах (А Головко). 11. Матір моя Марія читати мене навчила (Д. Павличко). 12. Дочки Ольга й Олена визбирували на городі картоплю (Б Козаченко). 100. Перепишіть речення. Поставте, де потрібно, перед спо- лучником і кому, поясніть її вживання. 1. Земля тремтить у млості і ронить пелюстки і невідомі гості злітаються в садки (М Рильський). 2. Ставок, гребелька і вітряк з-за гаю крилами махає (Т. Шевченко). 3. Я іду до гаю і в бла- кить безкраю серце моє линей птицею співає про весну чудесну на моїй Вкраїні. 4. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій. 5. Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаються клени і співає в квітках далина (Б Сосю- ра). 6. Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (Б Собко). 101. Перепишіть речення, розставте в них розділові знаки, по- ясніть їх уживання. 225 Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення 1. Із поля дівчина утомлена прийшла і хоч вечеряти дбай- лива кличе мати за сапку і в квітник де рожа розцвіла. 2. Я люблю коли є в домі діти і коли вночі вони сміються (3 тво- рів М. Рильського). 3. Незважаючи на постанову Кабінету Міні- стрів Верховна Рада України не затвердила закон про податки. 4. Біда навчить кому подати руку і від кого прийняти чесний хліб (Д Павличко). 5. Як щ о Ви хочете взяти участь у торгах пришліть нам будь ласка дані про об'єкт. 6. Треба докласти зусиль щоб перетворити оточення на ліпше як щ о воно відста- ле або ж самому дорівнятися йому якщо відстав сам (О Гончар 7. Сподіваємось що запропоновані зміни у проекті угоди не викличуть суттєвих заперечень. 8. Тепер поле все ширше розкривало свої рамена все далі розстеляло свою одежу і коли він зійшов на горбок передним встали в повній красі всі ниви М Коцюбинський). 9. Унизу тексту заяви де стоїть підпис ке- рівника установи чи закладу ставиться печатка. 10. Перевага стандартизованих документів у діловому мовленні безперечна через те що вони не потребують багато часу для їх складання легко сприймаються і основне зручні у використанні. 11. Авто- біографія це документу якому особа яка складає його подає опис свого життя та діяльності (3 посібника). 102. Перепишіть речення, поставте необхідні розділові знаки. Поясніть їх уживання. 1. Величні гори круті плаї квітучі полонини чарівний пере- дзвін бистроплинних річок і потоків лінії електропередач і на- фтові вежі світлі будинки обабіч асфальтових доріг все це озна- ки неповторного пейзажу оновленого Прикарпаття (3 газет. 2. Текст доповіді складається з трьох логічних елементів вступу доведення і висновків (А Головач). 3. У мові перетворюється силою народного духу на думку на картину й звук небо вітчиз- ни її фізичні явища її клімат її поля гори й долини її ліси й річки її бурі й грози весь глибокий сповнений думки й почуття голос рідної природи (К. Уиіинський). 4. Українська мова по- діляється натри діалектні групи північну (поліську) південно- східну й південно-західну (Б Антоненко-Давидович). 5. У тун- драх рослинність низькоросла невеличкі берізки верби та сосни З газет 6. Ввічливість уважність і чемність основна вимога мовного етикету (В Скуратівський). 7. Найвища майстерність художника слова у його вірності життєвій правді яка вбирає в 226 Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови себе зокрема й правду народної мови засвідчену в найрізнома- нітніших виявах і в пісенному ліризмі і в гуморі і в згустках афористично тугої народної мислі (О Гончар. 103. Перепишіть речення, розставте в них розділові знаки, по- ясніть їх уживання. 1. Любов і надія не в зорях не в морі між людьми поради пи- тати (Леся Українка). 2. Гляне холодною водою обіллє ( Марко Вовчок). 3. В лісах стояв скляний дзвін тона стовбурах лопала- ся льодова кориця (Г Тютюнник). 4. Ольга довідавшись про на- глий від'їзд Метелиці щиро запечалилась тонкий усміх на устах прив'яв і наче гіркотою полину війнув погляд (Є Гуцало). 5. У товаристві лад усяк тому радіє (Нар. творчість). 6. Думав доля зустрінеться спіткалося горе (Т. Шевченко). 7. Коли в грудях моїх тривога то потухає то горить коли загублена дорога а на устах любов тремтить коли уся душа тріпоче як білий парус на човні тоді рука моя не хоче пером виводити пісні (М. Риль- ський). 8. Коли згадаємо на якому маленькому клаптику землі розташувався Верхній Город Ярослава Мудрого дев'ятсот років тому і коли згадаємо що стоп ятдесят років тому на Хрещатику були тільки шинки й винокурні коли згадаємо що дев'ятнадцяте століття Київ зустрів маючи лише кілька десятків кам'яних будинків і являючи собою як зазначав один мандрівник "тіль- ки спогади та надії великого міста" то тільки тоді побачимо до яких фантастичних розмірів розрослося наше місто нині ( П . За- гребельний). 227 РОЗДІЛ V СКЛАДАННЯ ДОКУМЕНТІВ Тема 1. Загальні вимоги до складання документів Слово "документ" походить з латинської "сіоситепіит" — по- вчальний приклад, взірець, доказ. В українській мові це слово з'явилося наприкінці XVII — на початку XVIII століття й позна- чало папери, що підтверджують чиїсь права, законність володін- ня чимось, законність певних дій — тобто мали юридичну силу. Слово "документ" витіснило з ужитку власне українські — грамота, лист, листовне письмо, що використовувалися на позначення таких самих реалій. Документ — основний вид ділового мовлення, що фіксує та передає інформацію, підтверджує її вірогідність, об'єктивність. Документ — це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксова- ному вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку й має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функ- ції, оскільки вони — писемний доказ, джерело відомостей до- відкового характеру. Поняття високої культури діловодства й культури мови до- кументів реалізується в таких конкретних вимогах: документ видає повноважний орган або особа відповідно до її компетенції; документ не може суперечити чинному законодавству й директивним вказівкам керівних органів; Види документів та їх класифікація 228 Тема 1. Загальні вимоги до складання документів документ повинен відповідати конкретним завданням ке- рівництва, тобто базуватися на фактах і містити конкретні й реальні пропозиції чи вказівки; документ слід складати за встановленою формою документ має бути бездоганно відредагованим та оформленим; • документи мають відповідати встановленим стандартам. В Україні діють стандарти національного, міждержавного та між- народного рівнів. Національні стандарти (ДСТУ) — це державні стандар- ти України, прийняті Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Державним стандартам присвоюють позначення, які складаються з індек- су (ДСТ), скороченої назви слова "Україна" (У, реєстраційного номера і цифр року затвердження або перегляду стандарту. На- приклад, ДСТУ 3456:2011 "Діловодство й архівна справа. Тер- міни та визначення понять. Міждержавні стандарти (ГОСТ) — чинні стандарти, при- йняті державами, що приєдналися до угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сер- тифікації. Наприклад, ГОСТ 7.12-98 "Сокращение слов на русском языке. Общие требования. Міжнародні стандарти є стандартами, прийнятими Міжна- родною організацією зі стандартизації (180). ДСТУ 180 — це національні стандарти, через які впроваджено стандарти 180. Номер стандарту відповідає номеру міжнародного стандарту, а рік — року затвердження національного стандарту. Наприклад, ДСТУ 180 9001-2003 "Система управління якістю. Вимоги". Зовнішній вигляд документа є незаперечним свідченням стилю роботи управління, дисципліни та особистої культури пра- цівників. Види документів визначають за такими ознаками: найменування — заяви, листи, телеграми, довідки, службові записки, інструкції, протоколи та ін.; походження — службові (офіційні) й особисті: • службові документи створюються організаціями, підпри- ємствами та службовими особами, які їх представляють. Вони оформляються в установленому порядку • особисті документи створюють окремі особи поза сферою їх службової діяльності; 229 Розділ V. Складання документів місце виникнення — внутрішні та зовнішні: • внутрішні документи мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено; • зовнішні є результатом спілкування установи з іншими установами чи організаціями; призначення — організаційні, розпорядчі, довідково-інфор- маційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо осо- бового складу напрямок — вхідні й вихідні; форма — стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні): • стандартні — документи, які мають однакову формуй заповнюються в певній послідовності таза суворо визначеними правилами (типові листи, типові інструкції, типові положення); • індивідуальні документи створюються в кожному конкретному випадку для розв'язання окремих ситуацій, їх друкують або пишуть від руки (протоколи, накази, заяви терміни виконання — звичайні безтермінові, термінові й дуже термінові: • звичайні безтермінові — такі, що виконуються в порядку загальної черги; • термінові — зі встановленим терміном виконання. До них належать також документи, які є терміновими за способом від- правлення (телеграма, телефонограма). Як щ о службовий документ потребує негайного виконання, текст документа може пе- редаватися також телефоном, телеграфом чи телефаксом • дуже термінові — документи з позначенням "дуже термі- ново ступінь гласності — секретні, несекретні та (для службо- вого користування). Секретні документи мають угорі праворуч позначку "Секретно. Розголошення змісту такого документа тягне за собою кримінальну відповідальність; стадія створення — оригінали, копії, виписки (витяги) і дублікати: • оригінал —- це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Він має підпис керівника установи й, у разі по- треби, завірений штампом і печаткою • копія — це точне відтворення оригіналу. На копії документа обов'язково робиться помітка "Копія" вгорі праворуч. Оригі- нал і копія мають однакову юридичну силу 230 Тема 1. Загальні вимоги до складання документів за потреби відтворити не весь документа лише його части- ну, робиться виписка (витяг)', • якщо документ загублено, видається його другий примір- ник — дублікат. Юридично оригінал і дублікат рівноцінні; термін зберігання — постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання; техніка відтворення — рукописні й відтворені механічним способом. Організація роботи з документами та діяльність щодо їх ство- рення називаються діловодством. Документи поділяються на такі групи: —організаційні; —розпорядчі; —довідково-інформаційні; —документи особового складу. Організаційні документи — це комплекс взаємопов'язаних документів, які регулюють функції, права та обов'язки апарату управління. До цієї групи належать: статут організації, установ- чий договір, положення про установу, положення про персонал, посадові інструкції, інструкції з техніки безпеки тощо. Розпорядчі документи мають адміністративний характер. їх видають вищі та центральні органи державного управління, а також керівники підприємств, установ, організацій, фірм з метою розв'язати найважливіші завдання. До цієї групи доку- ментів належать: укази, постанови, ухвали, вказівки, розпоря- дження, рішення, накази тощо. Довідково-інформаційні документи — це сукупність доку- ментів, які містять інформацію про фактичний стан справ і є підставою для прийняття рішень, видання розпорядчих доку- ментів. До цієї групи належить найбільша кількість докумен- тів, а саме: службові листи, факси, службові записки (доповідні й пояснювальні), подання, довідки, протоколи, акти, договори, звіти, оголошення, запрошення, списки тощо. Документи з особового складу — це документи, які характе- ризують правову, трудову й службову діяльність працівників ор- ганізації. Вони містять інформацію, що стосується трудових від- носин між конкретним працівником і організацією. До цієї групи належать такі види документів: заяви, резюме, трудові книжки, особові картки, особові справи, контракти, трудові угоди. 2 3 1 Розділ V. Складання документів Усі перелічені групи управлінських документів становлять уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації (УСОРД). Реквізити документа Кожний документ складається з окремих елементів, які на- зиваються реквізитами. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром. Формуляр-зразок — це модель побудови однотипових докумен- тів. Він передбачає такі реквізити та їх розташування в органі- заційно-розпорядчих документах 1. Державний герб України. 2. Емблема державних нагород. 3. Зображення державних нагород. 4. Код установи, організації, підприємства за Українським класифікатором підприємств і організацій (УКПО). 5. Код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД). 6. Назва міністерства або відомства (вищої організації або замовника). 7. Повна назва організації, установи чи підприємства — автора документа. 8. Назва структурного підрозділу. 9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа (абонентського телеграфу, номер телефону, факсу, номер рахунка в банку. 10. Назва виду документа. 11. Дата. 12. Індекс. 13. Посилання на індекс і дату вхідного документа. 14. Місце складання або видання. 15. Гриф обмеження доступу до документа. 16. Адресат. 17. Гриф затвердження. 18. Резолюція. 19. Заголовок до тексту. 20. Відмітка про контроль. 21. Текст. 22. Відмітка про наявність додатка. 232 Тема 1. Загальні вимоги до складання документів 23. Підпис. 24. Гриф погодження. 25. Візи. 26. Печатка. 27. Відмітка про засвідчення копій. 28. Прізвище виконавця та номер його телефону. 29. Відмітка про виконання документа й направлення його до справи. 30. Відмітка про перенесення відомостей на електронний носій. 31. Відмітка про надходження документа. У різних видах документів склад реквізитів неоднаковий. Він залежить від змісту, призначення і способу оброблення документа. Кожному реквізиту відведене певне місце. Це робить документи зручними для зорового сприйняття, спрощує їх опра- цювання. Для документів з високим рівнем стандартизації друкар- ським або іншим способом виготовляють бланки. Бланк — це друкована стандартна форма документа з рекві- зитами, що містять постійну інформацію. Бланки заповнюють конкретними відомостями. Правила написання тексту документа Текст є основним реквізитом будь-якого документа. Текст професійного документа повинен відповідати таким вимогам: а) вірогідність (викладені факти повинні відображати справж- ній стан речей б) точність (не допускається подвійне тлумачення слів і ви- разів); в) повнота інформації (зміст документа має вичерпувати всі обставини справи); г) стислість (у тексті неповинно бути зайвих слів, смисло- вих повторів, надмірно довгих міркувань, інформації не по суті справи); ґ) логічна послідовність (логічний взаємозв'язок частин тексту д) нормативність мовних засобів (відповідність нормам літе- ратурної мови); е) стандартизація тексту документа. 233 І |