Главная страница
Навигация по странице:

  • Оцінка маневреності

  • автогрейдер. Вступ1+++docx. Інформаційний розділ Класифікація автогрейдеров


    Скачать 4.35 Mb.
    НазваниеІнформаційний розділ Класифікація автогрейдеров
    Анкоравтогрейдер
    Дата02.10.2019
    Размер4.35 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаВступ1+++docx.docx
    ТипДокументы
    #88397
    страница12 из 16
    1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

    Розрахунок продуктивності автогрейдера


    Продуктивність автогрейдера визначається за обсягом вирізаного і переміщеного ґрунту в одиницю часу, в кілометрах спрофільованої дороги або в квадратних метрах спланованою площі. Вона залежить від основних параметрів автогрейдера (розмірів ножа, потужності двигуна, тягового зусилля), а також від умов роботи.

    При зведенні земляного полотна дороги з двостороннього резерву продуктивність автогрейдера можна визначити [8]:
    , (2.20)
    де – об’єм вирізаного і переміщеного у тіло насипу грунту;

    – час, витрачений на розробку і переміщення грунту в об’ємі ;

    – коефіцієнт використання машини в часі (0,8).

    Якщо робота проводиться на ділянці протяжністю Lp, км (приймемо 1,5), то об’єм ґрунту, вирізаного автогрейдером за один прохід туди і назад, складатиме: , м3 .

    м3 .

    Час циклу:
    (2.21)
    де – час різання ґрунту, с;

    , де =0,83-1,10 м/с.

    Маємо: =2∙1500/1,0 =3000 с.

    Час на переміщення ґрунту: тут =1,6 – 2,2 м/с – транспортна швидкість. Маємо:
    .

    Час розвороту автогрейдера:



    Тоді продуктивність визначиться:
    =3600∙750∙0,8/3196=676 м3 /год
    Продуктивність автогрейдера під час профілювання:
    , (2.22)

    де – довжина ділянки профілювання = 300 м;

    – час профілювання, с. :
    (2.23)
    де n – число проходів (12-16);

    – швидкість під час профілювання, км/год. (3,6 км/год.).





    Тоді продуктивність: м2 /c.
    Підвищити продуктивність автогрейдера можливо шляхом скорочення часу робочого циклу і збільшення обсягу зрізаного грунту. Скорочення часу циклу пов'язано з підвищенням швидкостей руху машини, а збільшити обсяг грунту можна шляхом зміни в більшу сторону перетину стружки. Обидва методи ведуть до підвищення необхідної потужності двигуна, а отже, і до збільшення необхідного зчіпно] і загальної ваги машини.

    Тому в даний час має місце тенденція до переходу на будівництво важких і особливо важких машин. Застосування гідравлічного управління дозволяє передавати на відвал значну частину ваги машини, що сприяє заглибленню відвалу в грунт. При проектуванні механізмів управління в даний час прагнуть до підвищення швидкостей підйому і повороту відвалу і виносу його в сторону, що в кінцевому рахунку також веде до підвищення продуктивності. При цьому механізми управління відвалом влаштовуються таким чином, щоб забезпечити максимальну його рухливість, і винос в сторону. Це збільшує універсальність машини і розширює можливі сфери її застосування [8].


      1. Оцінка маневреності


    Так як спроектована машина постійно працює в умовах обмеженого простору, то дуже важливі показники маневреності, так як від них залежать продуктивність автогрейдера.

    Під маневреністю розуміється здатність машини виконувати розворот на можливо малій площі. Маневреність машини залежить від його габаритних розмірів, величини колісної бази, ширини колії, граничних кутів повороту передніх коліс. Основний параметр, що характеризує маневреність машини - його мінімальний радіус повороту.

    Основними параметрами, що характеризують поворот машини, є радіус повороту і положення центру повороту. [9]

    На рис. 2.9, 2.10 представлені ​​схеми повороту автомобіля з жорсткими і еластичними колесами. Точка О є центром повороту. Вона знаходиться на перетині перпендикулярів, проведених до векторів швидкостей всіх коліс (мостів) автомобіля. Радіус повороту R (RЕ) являє собою відстань від центру повороту до поздовжньої осі автомобіля. Для автомобіля з жорсткими колесами (рис. 2.9), у якого вектори швидкостей коліс збігаються з площиною їх обертання, центр повороту лежить на продовженні осі задніх коліс, а радіус повороту (з ΔОАБ):
    (2.24)

    де база автогрейдера за умови, що балансир піднято, м, ()

    — кут повороту управляємих коліс, град, ().


    Рис.2.9- Схема повороту машини з жорсткими колесами:

    О — центр повороту; А, Б — центри осей передніх і задніх коліс; v1, v2вектори швидкостей передніх і задніх коліс



    -



    Рис.2.10. Схема повороту машини з еластичними колесами:

    О — центр повороту; А, В — центри осей передніх і задніх коліс;

    С — відстань між центром В осі задніх коліс і точкою Б —проекцією центра повороту на поздовжню вісь автомобиля; v1, v2 — вектори швидкостей передніх і задніх коліс

    Отже, радіус повороту машини R з жорсткими колесами залежить тільки від кута повороту керованих коліс.

    Для нашого випадку - це поворот з еластичними колесами (рисунок 2.10), вектори швидкостей яких не збігаються з площиною їх обертання, центр повороту знаходиться на деякій відстані С від осі задніх коліс, а радіус повороту (з ΔОАБ І ΔОБВ):
    (2.25)

    де δ12 — кути уводу передніх і задніх коліс (мостов), ().
    Таким чином, радіус повороту машини з еластичними колесами залежить від кута повороту керованих коліс і кутів відведення передніх і задніх коліс, обумовлених їх еластичністю при дії бічної сили.
    м.





    Радіус повороту автогрейдера без підйому балансира складає 11,6 м. З урахуванням визначимо відстань С з трикутника ОБВ:

    м.

    Ширина вхідного та вихідного проїзду (рис. 2.11):



    Рис. 2.11 – Вхідний та вихідний проїзд

    Ширина вхідного та вихідного проїздів:
    =1.2L ; Ввихmin = Re +2L.

    =1,2∙6,71=8,05 м.

    Маневреність також характеризують шириною площадки (рис. 2.12), на якій можливим є зворотній поворот:


    =8,9+6,71=15,61 м.





    Рис. 2.12 – Розворот машини без маневрування


    1. 1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


    написать администратору сайта