срьпа. База КРОК-2 – 2002 (4). Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 3.09 Mb.
|
|
Інгаляції | |||||
| Хворий на бронхіальну астму раптово під час приступу відчув різкий біль з лівого боку грудної порожнини, втратив свідомість. Стан тяжкий, АТ 80/40 мм рт.ст., ЧД 30 на хв., діффузний цианоз. Яке ускладнення розвинулось у хворого: | * Інфаркт міокарда | Прободна виразка шлунку | Астматичний статус | Тромбоемболія легеневої артерії | Спонтанний пневмоторакс |
| Потерпілу вийняли з холодної морської води через 15 хвилин після потоплення без ознак життя. Що треба зробити в першу чергу: | * Не проводити реанімаційних заходів | Транспортувати потерпілу до найближчого лікувального закладу для проведення реанімаційних заходів | Не гаячи часу на видалення води з дихальних шляхів, приступити до серцево-легеневої реанімації | Звільнити дихальні шляхи від води, створити дренажний стан, приступити до проведення заходів, націлених на відновлення дихання та кровообігу | Викликати реанімаційну бригаду ШМД |
| Хвора в астматичному стані відчуває страх. Який препарат призначити? | * 0,1 мг/кг седуксена | Амітріптілін перорально | 1 мл 1\% розчину морфіна гідрохлоріда | 20 мг лазікса | 40 мг лазікса |
| У хворого на гнійний менінгоенцефаліт в комі ІІ ст. відбулася блювота. Дихання стало ускладненим, з’явився ціаноз губ та ногтєвих фаланг, задишка експіраторного характеру. Аускультативно на фоні заслабленого дихання відчувається велика кількість вологих різнокаліберних хрипів Ра Со 200 мм. Яке ускладнення у хворого? | * Аспірація | Набряк легенів | Гострий стеноз гортані | Набряк надгортанніка | Бронхоспазм |
| У потрепілого з тяжкою політравмою на другу добу розвинувся синдром “шокових легенів”. Який патогенетичний механізм має рішуче значення? | * Підвищена проникливість альвеолярно-капілярних мембран в альвеолярних ходах | Дифіцит сурфактанта | Мікротромбоз капілярів великого кровозбігу | Дифузні ателектази | Спазм і тромбоз сосудів малого кола кровозбігу |
| Хворий 47 років поступив в клініку з ознаками алкогольного отруєння. Синдром тривалого отруєння розвинувся в наслідок тривалої компресії. | * Органів брюшної порожнини | Великих м’язових мас, частіше нижніх кінцівок | Грудної клітини | Голови | Органів грудної клітини, черевної порожнини |
| Хворий 47 років поступив в клініку з ознаками алкогольного отруєння і синдрома тривалого здавлення. Найбільш частим ускладненням сіндрома довготривалого здавлення є: | * Шокові легені | Гостра серцево-судинна недостатність | Генералізація другорядної інфекції | Гостра ниркова недостатність | Ліморостаз в місті, яке було здавлено |
| У хворої внаслідок масивної післяродової кровотечі розвинувся геморагічний шок. Артеріальний тиск на протязі 30 хв. Був критично низький. При тривалій гіпотензії преренально пошкодження нирок треба чекати при рівні систолічного АТ нижче: | * 75 мм | 90 мм | 50 мм | 25 мм | 40 мм |
| Хворий 47 років поступив у клініку з ознаками отруєння угарним газом та сіндромом тривалого здавлення. Який провідний патогенетичний механізм розвитку синдрома тривалого здавлення? | * Синдром діссемінірованого внутрісудинного згортання | Гострий фібріноліз | Дихальна недостатність | Травматична токсемія | Больвий синдром |
| Хворий 35 років знаходиться в ОРІТ четверту добу після перенесеної кровотечі і геморагічного шоку. Добовий діурез 50 мл. Другу добу відмічається блювота, ейфоричен, неадекватно оцінює свій стан. На ЕКГ правошлункова екстрасистолія. ЦВД 159 мм водн.ст., ЧД 32 за 1 хв. Яке ускладнення розвинулось у хворого? | * Гостре затримання сечевиділення | Гостра серцева недостатність | Постгіпоксічна енцефалопатія | Гостра дихальна недостатність | Гостра ниркова недостатність прерентального генеза |
| У хворої 60 років не третю добу після експірації матки раптово розвинулась гостра недостатність дихання, шкіра стала спочатку ціанотична, потім перелястого кольору, тахіпноз, кашель з кров’янистою мокротою, загрудинний біль АТ 100/70 мм рт.ст., ЧСС 120 в 1 хв., ЧД 32 в 1 хв., ЦВД 300 мм. Що було причиною погіршення стану? | * Кровотеча | Тромбоемболія легеневої артерії | Больовий шок | Застойна пневмонія | Інфаркт міокарда |
| У хворого 45 років з геморагічним шоком, ускладненим набряком легенів, з’явились вологі хрипи, ціаноз, кашель з пінною мокротою, підфарбленою кров’ю. АТ 140/90 мм рт.ст., ЦВД 160 мм, ЧСС 120 в 1 хв. Добовий діурез 50 мл. Що є основним з факторів формування набряку легенів у цій ситуації? | * Інтоксикція | Гіперкаліємія | Гіпергідротація | Серцева слабкість | Пневмонія |
| Чоловік 48 років, хворий інфарктом міокарда, раптово лишився свідомості, дихання і серцебиття. На ЕКГ великоволнова фібріляція шлуночків. Проведена дефібріляція. Нормальну серцеву діяльність не відновила. Який препарат треба ввести для підвищення чуттєвості до дефібріляції? | * Дроперідол | Пропранолон | Лідокаїн | Строфантін | Атропіна сульфат |
| Хвора 62 років третю добу знаходиться у відділенні реанімації в наслідку гострого трансмурального інфаркту передньо-перегородкової локалізації. Біля четвертого часу ночі прокинулась від удушливого кашлю, відчуття страху та неспокою. При огляді: ціаноз, ЧД 30 за хв., ЧСС 132 за хв., ритм правильний, тони серця глухі, акцент ІІ тона над легеневою артерією, АТ 160/100 мм рт.ст. Над легенями послаблене дихання із значною кількістю вологих хрипів у нижніх долях. Що стало причиною погіршення стану хворої? | * Набряк легенів | Тромбоемболія легеневої артерії | Повторний інфаркт міокарда | Гіпертонічний криз | Приступ бронхіальної астми |
| Дівчина 17 років отримала електротравму, доторкнувшись рукою до оголеного проводу. Була відкинута, лишилась свідомості з зупиненням кровообігу. Після проведення реанімації була госпіталізована. Яке з ускладнень можливо через кілька годин чи днів після пошкодження електротоком? | * Зупинка дихання | Набряк легенів | Фібріляція шлуночків | Коматозний стан | Порушення нервово-м’язової провідності |
| Хворий 48 років другу добу знаходиться у відділенні реанімації з приводу гострого передньоперегородкового інфаркта міокарда. Під час огляду раптово “захропів”, відмічено одноразове тонічне скорочування м’язів, зрачки розширені, пульс на carotis не відчувається. Що повинно бути зроблено в першу чергу? | * “тройний прийом” по Сафару | Запис ЕКГ | Прекардинальний удар в зону серця | Електрична дефібріляція | Серцеве введення адреналіну з атропіном |
| Хворий, 31 рік, клінічно поставлений діагноз ревматичної суміжної мітральної вади серця. За допомогою якого методу дослідження можливо точно визначити ступінь супутньої недостатності мітрального клапану? | Ренгеноконтрасної лівої вентрикулографії | Ренгенографії серця | Грудної аортографії | Зондування лівих відділів серця | Зондування правих відділів серця |
| Чоловік, 40 років, після алкогольного спяніння на протязі 4-5 годин проспав на вулиці. Через 2 дні у нього підвищилась температура, з’явились болі у грудній клітці. Поступове підвищення температури до 39°С.Через 2 тижні раптово при кашлі відійшло близько 200 мл гною з неприємним запахом. Ваш попередній діагноз? | Гострий гнойовик легені | Бронхоектатична хвороба | Плеврит | Загострення хронічного бронхіту | Рак легені з розвитком пневмониту |
| Хворий 76 років поступив до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підребер’я, слабкість, повторна блювота, підвищення температури тіла до 38 градусів. При огляді – загальний стан середньої важкості. Блідість, пальпується збільшений жовчний міхур, у правому підребер”ї відмічається напруженням. Якому методу лікування віддається перевага? | * дрібнохолецистостомія під контролем УЗД | Дистанційна хвільова літотрипсія | Комплексне консервативне лікування | Пелюхоскопічна холецистектомія в екстреному порядку | Невідкладна операція –холецистектомія |
| До лікарні поступив хворий чоловік 43 років на 3-й день хвороби в тяжкому стані. Після огляду, кліничного та лабораторного обстеження поставлен діагноз “Розливний гнійний перітоніт апендикулярного походження. ”Рекомендоване оперативне лікування після дезінтокси-каційной терапії. При розливному гнійному перітоніті апендікулярного походження застосовують: | * все перераховане нижче або тількі: | Серединий пелюхорозтин | Робаковитин | Промивання черевноі порожнини | Дренування черевноі порожнини |
| Хвора 56 років, страждае на жовчнокам’яну хїворобу, поступила на 3-й день від початку загострення хвороби. Проведення комплексноі терапіі не призвело до покращення стану хвороі. По мірі спостереження відмічено значне здуття черева, перемістий характер болю, повторна блювота з домішками жовчі. При рентгенографії черевної порожнини пневматоз тонкоі кишки, аерохолія. Ваш діагноз? | * жовчнокам”яна кишкова непрохідність | Гострий гнійний холангіт | Дінамічна непрохідність тенесі | Гострий деструктивній холецісто-панкреатит | Гострий перфоративний холецистіт, ускладненний перітонітом. |
| Хворий 76 років поступив до лікарні з клінікою механічної жовтяниці, хворіє на протязі місяця. При обстеженні виявлені пістряк (рак) голівки підшлунковоі залози. Страждае цукровим діабетом та гіпертонічною хворобою. Якому виду лікування віддати перевагу? | * Операція Мікуліча | Холецистостомія | Панкреатодуоденальна резекція | Ендоскопічна папілосфінктеротомія | Відмовитись від операціі,провести консервативне лікування. |
| Хворий 64 років поступив з клінічною картиною гострого калькульозного холециститу. На другу добу від моменту вступу на фоні консервативної терапії виникла гостра біль у правому підребер’ї, стан тяжкий, блідість, тахікардія. Відмічається напруженність м”язів животу та перитоніальні явища у всіх відділах. Про яке ускладнення слід думати? | * Прободіння жовчного міхура, перитоніт | Гострий руйнуючий панкреатит | Підпечінковий абсцес | Жовчнокам’яна непрохідність кишковин | Тромбоз мезентеріальних судин |
| Хворий 42 років оперований з ймовірним діагнозом холедохолітіаз, механічна жовтяниця. На операції патології жовчовивідних шляхів та жовчного міхура не виявлено. Встановлено збільшення печінки, вона має червоно-коричневий колір. Встановлен діагноз гепатита. Які лікувальні міроприємства доцільні? |