База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
Скачать 2 Mb.
|
* Хламідійний кон’юнктивіт | Хронічний кон’юнктивіт | Токсичний кон’юнктивіт | Алергічний кон’юнктивіт | Герпетичний кон’юнктивіт | ||
| Хвора поступила в очне відділення в ургентному порядку із скаргами на біль ока, голови з локалізацією в лобній ділянці, розмитість зору, кольорове сяйво навколо джерела світла, нудоту, блювання. При обстеженні встановлено підвищення внутрішньо очного тиску. Який діагноз? | * Гострий напад глаукоми | Гострий іридоцикліт | Кератит | Хронічний іридоцикліт | Катаракта |
| Дитина, 10 років, скаржиться на підвищення температури до 38,8?, почервоніння очей. Під час огляду набряк та гіперемія повік. При спробі розтулити повіки виявлено сіруваті плівки, що щільно з’єднані з кон’юнктивою. При відділенні плівки поверхня кон’юнктиви кровоточить. Ваш діагноз? | * Дифтерійний кон’юнктивіт | Гонорейний кон’юнктивіт | Бактеріальний кон’юнктивіт | Хламідійний кон’юнктивіт | Герпетичний кон’юнктивіт |
| Хворий скаржиться на біль, світлобоязнь, відчуття стороннього тіла, сльозотечу. В анамнезі – травма ока. При огляді: виражена кон’юнктивальна ін’єкція, набряк рогівки. Ваш діагноз? | * Подряпина рогівки | Стороннє тіло рогівки | Хронічний кон’юнктивіт | Опік рогівки | Кератит |
| До окуліста звернувся хворий із скаргою на погіршення зору правого ока. З анамнезу з’ясовано, що під час роботи в майстерні, травмував око шматком металу. Об’єктивно: рогівка не ушкоджена, глибока передня камера, лінійна рана та крововилив в конюнктиві склери, гіпотонія. Ваш діагноз? | * Проникаюче поранення склери | Контузія | Проникаюче поранення рогівки | Проникаюче корнео-склеральне поранення | Стороннє тіло кон’юнктиви |
| У 36-річного мужчини, який лікується від виразки вихідного відділу шлунку, появились відчуття важкості після прийому їжі, блювота 1 раз в 2-3 дні прийнятою їжею. Схуд на 10 кг. Про яке ускладнення виразкової хвороби треба думати? | *Стеноз воротаря шлунку | Пенетрація виразки в печінку | Ахалазія стравоходу | Дуоденостаз | Хронічна мезентеріальна непрохідність |
| У пацієнтки 74-років виявлено декомпенсований пілоростеноз виразкового стенозу, виснаження, має понижену секреторну функцію шлунку. Яку операцію найбільш доцільно провести пацієнтці? | * Гастроенетероанастомоз | Гастростомія | Кардіопластика | Резекція шлунку по Більрот I | Cтовбурова ваготомія |
| Хвора 58-и років, яка багато років страждає виразковою хворобою шлунка, на фоні значного похудіння і періодичної блювоти на протязі 6-ти місяців, раптом виникли судоми і потьмарилась свідомість. Яке ускладнення виразкової хвороби може привести до подібних симптомів? | * Виразковий стеноз, ускладнений хлоропривною титанією | Перфорація | Малігнізація | Кровотеча | Пенетрація |
| У 23-річного хворого під час ургентної операції виявлено виразку 12-ти палої кишки, ускладненою пілоростенозом і пефорацією.Яке оперативне втручання буде для хворого оптимальним? | * Ушивання перфоративної виразки, пілоропластика, стовбурова або селективна ваготомія | Резекція шлунку за Більрот I | Гастроентероанастомоз | Резекція шлунку за Більрот II | Ушивання перфоративної виразки |
| 42-річний мужчина на протязі 10 років лікування з приводу виразкової хвороби. В зв(язку з погіршенням стану, похудінням, щоденною блювотою обстежений і встановлено декомпенсований стеноз воротаря шлунку. В пілоричному відділі – циркулярна виразка 2 см в діаметрі, кислотність підвищена. Яке оперативне втручання для хворого буде оптимальним? | * Антрумектомія з селективною ваготомією | Пілоропластика по Гайнеке-Мікулічу | Резекція шлунку по Більрот I | Гастроентероанастомоз | Резекція шлунку по Більрот II |
| Після перенесеного 3-х місяців тому назад опіку стравоходу і шлунка випадково випитою кислотою, 62-річний хворий почав відчувати важкість і тупі болі в шлунку після прийому їжі, періодично виникає блювота застійним вмістом. Схуд на 10 кг. При фіброгастроскопії: слизова шлунку – атрофічна, рубцево змінена, пройти через пільорус не вдається. Діагностовано післяопіковий стеноз вихідного відділу шлунку. Яке оперативне втручання показане хворому? | * Гастроентероанастомоз | Гастроектомія | Стовбурова ваготомія | Гастростомія | Резекція шлунку |
| Хвора, 50 років, на протязі 6-ти місяців відмічає приступи печінкової коліки з пожовтінням шкірних покровів. Останній приступ 4 дні тому назад тривав 24 години, у хворої наростає жовтяниця. Кал сірого кольору, при УЗД-дослідженні жовчевий міхур з конкрементами, загальна жовчева протока до 2,5 см в діаметрі, в дистальній її частині конкремент 1,5 см. Білірубін 308 ммоль/л, р-ція пряма. Яке першочергове втручання показане хворій? | * Ендоскопічна дуоденохоледохоскопія з папілосфінктеротомією і літоекстракцією | Консервативна терапія спазмолітиками і жовчегонними | Літотрипсія | Холедоходуоденоанастомоз | Літолітична терапія |
| У 26-річної хворої, після перенесеної 8 місяців тому назад холецистектомії, виник приступ печінкової коліки з наростаючим пожовтінням шкірних покровів і ахолічним калом. За тиждень білірубін збільшився до 280 ммоль/л. Яка найбільш вірогідна причнина механічної жовтяниці? | *Залишені конкременти під час холецистектомі. | Дуоденостаз | Дискенизія жовчевих шляхів | Холестатичний гепатит | Стенозуючий папіліт |
| Хворий 62-х років на протязі 2 місяців відчув загальну слабість, тупі болі в епігастрії, втратив апетит, схуд на 12 кг. Два тижні тому назад домашні відмітили в нього пожовтінні шкіри, яке прогресує. Кал сірого кольору, сеча темна. При обстеженні в правому підребер’ї промацується збільшений напружений жовчевий міхур. Яке дослідження найефективніше допоможе встановити причину жовтяниці? | *УЗД панкреатодуоденальної зони | Ангіографія | Пероральна холангіографія | Гастрофіброскопія | Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту |
| Хворий 47-и років від трьох місяців відмітив прогресуюче пожовтіння шкірних покровів, темну сечу і безколірний кал. При обстеженні виявлено пухлину великого дуоденального сосочка розміром 2 см. Віддалених метастазів не виявлено. Яке лікування для хворого буде оптимальним? | *Панкреатодуоденальна резекція | Консервативна терапія спазмолітиками і жовчегінними препаратами | Папілосфінкретотомія | Холедохотомія з зовнішнім дренуванням холедоха. | Біліодігестивний анастомоз |
| У жінки 45 років з нормальною менструальною функцією на підставі аспіраційної біопсії діагностовано рак правої грудної залози. Об’єктивно : грудні залози середніх розмірів, симетричні, шкіра залози, ареола та сосок без патологічних змін. У верхньозовнішньому квадранті залози на відстані 4 см від краю ареоли пальпується плюс-тканина з досить чіткими контурами розміром до 1.5 – 2 см. Регіонарні та віддалені метастази не визначаються . Визначіть найбільш оптимальну тактику хірургічного лікування хворої. | * Радикальна секторальна резекція грудної залози . | Радикальна мастектомія за Голстедом. | Розширена радикальна мастектомія за Холдіним-Урбаном. | Модифікована радикальна мастектомія за Пейті-Діссоном. | Модифікована радикальна мастектомія за Мадденом. |
| У жінки 45 років зі збереженою менструальною функцією діагностовано рак лівої грудної залози: первинна пухлина розміром до 2 см, регіонарні лімфатичні вузли пальпаторно інтактні, в надключичній ділянці щільний лімфатичний вузол до 0.5 см ( цитологічно метастаз раку ). На підставі трепанобіопсії первинної пухлини встановлено, що вона має структуру дрібноклітинного інфільтративного протокового раку, а в її клітинах гістохімічно визначаються рецептори до естрогенів та прогестерону. Який з перерахованих нижче методів лікування забезпечить оптимальну ефективність та високу якість життя хворої ? | * Гормонотерапія золадексом. | Променева терапія за радикальною програмою з наступною цитостатичною хіміотерапією | Комбінована хіміотерапія на основі адріаміцину | Лапаротомна оваріоектомія + андрогени + хіміотерапія | Гормонотерапія естрогенами або прогестинами. |
| У хворого 60 років діагностовано інфільтративно-виразкову форму рака антрального відділу шлунка з переходом на тіло по малій кривизні. Гістологічно ( гастробіопсія )- муцинозна адено -карцинома. При операбельності процесу який обсяг хірургіч-ного втручання буде відноситися до радикального? | * Гастректомія | Субтотальна резекція шлунка | Резекція 2/3 шлунка з видаленням сальників та регіонарних лімфатичних вузлів. | Проксимальна резекція шлунка. | Резекція ? шлунка з видаленням сальників та регіонарних лімфатичних вузлів |
| У хворого 56 років дисфагія протягом 2-х місяців. Рентгенологічно та ендоскопічно виявлено екзофітну пухлину середньої третини стравоходу ( гістологічно – папілярна аденокарцинома ). Який обсяг лікування слід провести при операбільності процесу ? | * Резекцю стравоходу за Льюїсом | Екстирпацію стравоходу за Тореком | Доопераційну променеву терапію + резекцію стравоходу. | Резекцію стравоходу + ад’ювантну хіміотерапію цисплатином + фторуацилом | Неоад'ювантну хіміотерапію цисплатином + фторурациом з наступною екстирпацією стравоходу |
| Хвора 28-и років, поступила зі скаргами на болюче ущільнення у правій молочній залозі, загальну слабість, підвищення температури до 38,5(С, втрату апетиту. Два тижні тому виписана з пологового відділення з ущільненням у правій молочній залозі та підвищенням температури тіла до 37,1(С. В наступному ущільнення у правій молочній залозі стало болючим, в центрі його визначається розм’якшення, шкіра над ним набула синюшно-багряного забарвлення, зі соска виділяється гній. Діагноз? | *Гострий гнійний мастит | Гострий серозний мастит | Гіпертрофія молочних залоз | Дифузна мастопатія | Ліпома молочної залози |
| Хвора, 26-и років, поступила зі скаргами на біль та збільшення лівої молочної залози, головний біль, підвищення температури тіла до 38(С. Минув місяць, як хвора мала нормальні пологи, виписана на 7-у добу у задовільному стані, немовля здорове. При огляді: ліва молочна залоза більша за праву, болюча, зі соска виділяється молоко. Діагноз? | *Гострий серозний мастит | Дифузна мастопатія | Ліпома молочної залози | Гіпертрофія молочних залоз | Гострий гнійний мастит |