База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
| * Эндоскопічна папілосфінктеротомія, холедохолітотомія, лапароскопічна холецистектомія | Холецистектомія, холедохолітотомія, холедоходуоденоанастомоз | Холецистектомія, зовнішнє дренування холедоха | Лапароскопична холецистектомія | Відкрита холецистектомія | ||
| | У хворого хронічний кам'яний холецистит, холедохолітіаз, механічна жовтяниця. Хворіє в плині 12 днів, надійшов для планового оперативного лікування. Застосування яких препаратів необхідно для профілактики кровотеч? | *Викасол, вітаміни, гормональні препарати | Трансфузии эр. массы | Трасфузии плазмы | Гепатопротекторы | Антикоагулянти |
| | Хворий Н., 36 років, скаржиться на виражений біль у правій половині живота, нудоту, однократну блювоту. Боліє в течії 2 годин, коли раптово виникла “кинджальна” біль у епігастральної області. У анамнезі періодичні болі у верхній половині живота, печії. Об'єктивно: пульс 68 у хв. АТ 120/80 мм. рт. ст. Живіт овальної форми, симетричний, не роздутий, права половина відстає в акті подиху. При пальпації живота визначається напруга, хворобливість по всьому животі, більше в його правій половині. Печінкова тупість не визначається. Попередній діагноз - перфоративна виразка ДПК. Який метод дослідження необхідний для підтвердження діагнозу? | * Оглядова ренгенографія органів черевної порожнини. | ЕФГДС | Контрастна рентгенографія шлунка з барієм. | Комп'ютерна томографія. | Ультразвукова томографія. |
| | Хворий 30 років, оперується з приводу перфоративної виразки ДПК, через 3 години з моменту захворювання. Який обсяг оперативного втручання оптимальний у даному випадку? | * Висічення виразки, селективна проксимальна ваготомія | Висічення виразки, селективна ваготомія | Висічення виразки, стовбурна ваготомія | Резекція шлунку | Антрумектомія |
| | Хворий К., 43 років, оперований із приводу перфоративної виразки ДПК, виконана операція - висічення виразки, стовбурна ваготомія. Які рекомендації необхідно дати хворому при виписці, із метою профілактики рецидиву захворювання? | * Пройти курс антихелікобактерної терапії | Прийом Н2-блокаторів | Прийом антацидів | Дотримання дієти | Виключити паління, алкоголь, уникати стресів |
| | Хворий З., 60 років, надійшов із скаргами на виражену слабкість, періодичні болі у верхній половині живота, нудоту, блювоту після кожного прийому їжі, зниження маси тіла на 12-14 кг у течії 2 років. Хворіє на виразкову хворобу ДПК 5 років, не лікувався. Яке ускладнення виразкової хвороби розвилося в хворого? | *Декомпенсований стеноз | Субкомпенсований стеноз | Компенсований стеноз | Пенетрація виразки | Малігнізація виразки |
| | Хворий П., 46 років, у плині 8 років хворіє на виразкову хворобу ДПК, поступив із клінікою декомпенсованого стенозу, клонічними судорогами. Що з'явилося основним патогенетичним механізмом розвитку судорог? | *Блювоти, порушення водно-електролітного балансу. | Блювоти, порушення кислотно-лужної рівноваги. | Порушення діяльності центральної нервової системи. | Зниження маси тіла, порушення білкового обміну. | Зниження маси тіла, порушення водно-електролітного балансу. |
| | Хворий К., 58 років, надійшов із скаргами на почуття ваги, біль у епігастрії; гіркий смак у роту, нудоту, блювоту жовчю до 200-300 мл, після якої наступає полегшення. Зазначені приступи виникають незабаром після прийому їжі, 2-3 разу на тиждень. Також турбує загальна слабість, зниження маси тіла до 7 кг у плині 3 років. Три роки тому зроблена резекція шлунка в модифікації Бильрот-ІІ, із приводу виразкової хвороби ДПК, декомпенсованого пилоростенозу. Через 3 місяця після операції з'явилися зазначені скарги, виразність яких наростала з часом. При дренуванні шлунка отримане до 300,0 мл шлункового вмісту з великою кількістю жовчі. Яке ускладнення має місце в хворого? | *Післягастрорезекційний синдром. Синдром приводної петлі середнього ступеня важкості. | Післягастрорезекційний синдром. Синдром приводної петлі тяжкого ступеня. | Стеноз гастроентероанастомозу середнього ступеня важкості. | Стеноз гастроентероанастомозу середнього тяжкого ступеня. | Демпинг синдром тяжкого ступеня |
| | Хвора К., 29 років, годувала дитину грудьми протягом 3 тижнів. Після чого з'явилися ущільнення, біль в області правої молочної залози, гіпертемія до 38*С. При огляді виставлен діагноз гострий мастит. Що найбільше мабуть явилось основним пусковим механізмом його розвитку? | *Застій молока. | Внутрішньоутробна інфекція | Госпітальна інфекція | Травма молочних залоз | Перехід на штучне вигодовування |
| | Хвора М., 30 років, оперована з приводу гострого гнійного маститу. Імунізована проти правця 6 років тому. Чим необхідно проводити профілактику правця? | *Противоправцева сироватка, правцевий анатоксин, | Противоправцева сироватка | Правцевий анатоксин, | Анатоксин коклюш дифтерія правець | Не проводиться |
| | У хворої Н. друга доба після операції з приводу гострого гнійного маститу. З рани відділяється серозно-гнійний ексудат в помірній кількості. Яке місцеве лікування необхідно застосовувати в даному випадку? | *Мазі на гідрофільній основі | Мазі на гідрофобній основі | Місцеве застосування антибіотиків | Місцеве застосування імуностимуляторов | Санацію Н2О2, дренування рани |
| | У який період життя жінки найбільше часто виникає гнійний мастит? | *У післявагітний період | У породілей | Під час вагітністі | У невагітних | При клімаксі |
| | У хворої Н., 26 років, клініка гнійного ретромамарного маститу. Яке лікування необхідно застосувати в даному випадку? | *Скресання гнійника дугастим розрізом по Барденгоеру | Скресання гнійника ареолярным дугастим розрізом | Скресання гнійника радіальним розрізом | Пункція гнійника | Антибактеріальна терапія і місцеве консервативне лікування |
| | У хворий цироз печінки, портальна гіпертензія, кровотеча з варикозно поширених вен стравоходу ІІ ступеня що продовжується. У анамнезі тричі кровотечі, виражені гіпертермічні реакції на гемотрансфузію. Чим необхідно компенсувати крововтрату, щоб передбачати посттрансфузійні ускладнення? | *Відмитими эритроцитами. | Консервованою эритроцитарною масою. | Суцільною кров'ю. | Нативною плазмою. | Свіжозамороженою плазмою. |
| | У хворого формується постнекротична кіста підшлункової залози. У які строки після перенесеного приступу гострого панкреатиту найбільш доцільно рекомендувати хворому госпіталізацію для накладення цистопанкреатоеюноанастомозу? | *6-12 місяців. | 2-4 тижні | 1-3 місяця | 3-6 місяців | 2-3 року |
| | Хворий К. 35 років надійшов у клініку з явищами хірургічного сепсису, джерелом якого ймовірно був великий карбункул лопаткової області. При обстеженні виявлені вторинні гнійні вогнища в печінці і правій легені. Укажіть фазу хірургічного сепсису. | *Септикопіемія | Септицемія | Токсемія | Гнійно-резорбтивна лихоманка | Термінальна |
| | При обстеженні хворого М. 67 років, що надійшов у клініку з явищами хірургічного сепсису, встановлена наявність імунодефіциту III ступеня, кількість мікробних тіл у 1 грамі тканини первинного вогнища 3*103 , при посіві виявлений госпітальний штам грамнегативного мікроорганізму. Укажіть найменш вагомий патогенетичний фактор розвитку сепсису в даного хворого. | *Перевищення критичного рівня бактеріальної забрудненості | Вік | Імунодефіцит | Характер мікрофлори | Наявність госпітального штаму |
| | У хворого С. 37 років через два тижні після протезування митрального клапана розвився хірургічний сепсис, при обстеженні встановлена наявність імунодефіциту I ступеня, при посіві крові виділений госпітальний штам синегнойної палички. Укажіть найбільш вагомий патогенетичний фактор розвитку сепсису в даного хворого. | *Госпітальна інфекція | Вік | Імунодефіцит | Операційна травма | Стать |
| | У хворого А. 57 років, що надійшов у клініку з явищами хірургічного сепсису, первинним гнійним вогнищем був карбункул лопаткової області. Виявлено вторинні метастатичні гнійні вогнища в підшкірній жировій клітковині і лівій нирці. Виберіть найбільш вірну тактику лікування. | *Розкриття первинного і вторинних гнійних вогнищ у сполученні з комплексним консервативним лікуванням. | Розкриття первинного гнійного вогнища в сполученні з комплексним консервативним лікуванням. | Розкриття вторинних гнійних вогнищ у сполученні з комплексним консервативним лікуванням. | Комплексне консервативне лікування, що включає антибактеріальні препарати і імунокоректори. | Антибактеріальна терапія, детоксикація |
| | Хворий К. 44 років надійшов у клініку з явищами хірургічного сепсису, первинне джерело невідомо. Який з нижче перерахованих методів обстеження є найбільш важливим щодо верифікації діагнозу? | *Посів крові на стерильність | Протеїнограма | Клінічний аналіз крові | Імунограма | Біохімічний аналіз крові |
| | У хворого 46 років, що надійшов у клініку з підозрою на сепсис посів крові на стерильність дав негативний результат. Яка повинна бути подальша діагностична тактика? | *Багаторазово повторити дослідження в різний час доби. | Виключити діагноз сепсису | Однократно повторити дослідження крові | Призупинити антибактеріальну терапію на час посівів | Не використовувати антибактеріальні препарати широкого спектра під час посівів |
| | У хворого, що знаходиться в клініці з діагнозом хірургічний сепсис, виявлені великі метастатичні гнійні вогнища в підшкірній клітковині і легенях. Який мікроорганізм найбільше ймовірно є збудником сепсису? | *Стафілокок | Стрептокок | Кишкова паличка | Протей | Паличка синьо-зеленого гною |
| | Для якого захворювання кон’юнктиви характерні наступні симптоми: фолікули на кон’юнктиві нижньої повіки, збільшені передвушну лімфатичні вузли, в’язкі слизові виділення? |