База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
|
У хворого 56 років, під час проходження медичного огляду діагностовано аневризму черевного відділу аорти II тип по Покровському. Є супутня патологія: ІСХ, стенокардія напруги I функціональний клас. Що Ви будите рекомендувати хворому? | * Протезування черевного відділу аорти. | Призначення статинів. | Протезування черевного відділу аорти разом з клубовими судинами. | Перев'язка аорти і виконання пахвово-стегнового шунтування. | Перев'язка аорти. | |
| | Хвора 42 років протягом 10 днів лікувалася самостійно з приводу поверхневого тромбофлебіту. Об'єктивно: загальний стан хворої середньої важкості, відзначається підвищення температури до вечора до 38,4 С, у клінічному аналізі крові лейкоцитоз 14,2 х10 9/л. При огляді - в області верхньої третини правої гомілки по ходу варикознорозширеної вени відзначається різко болісний інфільтрат, з розм'якшенням у центрі. Яке ускладнення виникло в хворій? | * Нагноєння поверхневого тромбофлебіту. | Висхідний тромбофлебіт. | Тромбоз глибоких вен гомілки. | Тромбоз стегнової вени. | Клубово-стегновий тромбоз. |
| | Операцію реплантацію верхньої кінцівки при травматичної гільйотинної ампутації, за умови правильної консервації можна виконувати в терміни не пізніше: | * 6 - 8 годин. | 2- 4 годин. | 4-6 годин. | 8-10 годин. | 10-12 годин. |
| | На прийом до поліклініку прийшов хворий 53 років зі скаргами на болі в животі. Об'єктивно: АТ 140/90 мм.рт.ст., ЧСС-82 у хвилину, Нв-130 г/л. Язик вологий, живіт м'який, не роздутий, бере участь в акті подиху, при пальпації визначається пульсуюче, опухолеподібне, болісне утворення, розмірами 15х10 см, симптоми подразнення очеревини негативні, над утворенням визначається систолічний шум, пульсація стегнових артерій трохи ослаблена. Поставте попередній діагноз? | * Аневризма черевного відділу аорти | Синдром Лериша. | Гострий панкреатит. | Заочеревинна пульсуюча гематома. | Тромбоз аорти. |
| | Хворий 31, оперований у районній лікарні, в екстреному порядку з приводу проникаючого ножового поранення серця, тампонади серця. Хворому виконане ушивання рани лівого шлуночка П-подібними швами. Після ушивання рани хірург звернув увагу на систолічне тремтіння правого шлуночка. У післяопераційному періоді в хворого з'явилися ознаки декомпенсації кровообігу по великому колу кровообігу. При аускультації визначається грубий систолічний шум. Який попередній діагноз поставите хворому? | *Ранення межшлуночкової перегородки. | Ранення межпередсердної перегородки | Ранення стулки мітрального клапана. | Тромбоемболія легеневих артерій. | Постравматична аневризма серця. |
| | Хворий 58 років, надійшов у клініку зі скаргами на сильний, різкий біль у животі. При надходженні АТ 160/100 мм.рт.ст., ЧСС -90 у хвилину. На момент огляду АТ 100/60 мм.рт.ст., ЧСС -110 у хвилину, Нв – 120 г/л, Эр. 3,8х10 12/л. Після зниження тиску інтенсивність болю зменшилася. Об'єктивно: Стан хворого середньої тяжкості. Язик вологий. Живіт бере участь в акті подиху, м'який. Симптоми подразнення очеревини негативні. По серединній лінії при пальпації визначається різко хворобливе, пульсуюче утворення 8х15 см. відзначається прогресуюче зниження діурезу. Поставте попередній діагноз? | *Розрив аневризми черевного відділу аорти. | Аневризма аорти. | Тромбоз аорти. | Синдром Лериша. | Тромбоз ниркових артерій. |
| | У хворий 42 років, що страждає варикозною хворобою, перебіг захворювання ускладнилося поверхневим тромбофлебітом. За медичною допомогою хвора не зверталася, лікувалася самостійно протягом 8 днів. Об'єктивно: АТ 120/80 мм.рт.ст., ЧСС – 82 у хвилину, лейкоцитоз 8,2 х10 9/л, в області гомілки визначається щільній болісний інфільтрат, що розповсюджується по ходу великої підшкірної вени до верхньої третини стегна. Про яке ускладнення можна припустити? | *Висхідний тромбофлебіт. | Тромбоз стегнової вени. | Тромбоз вен гомілки. | Тромбоз клубово-стегнового сегменту. | Нагноєння поверхневого тромбофлебіту. |
| | У хворого 30 років, з відкритим переломом гомілки під час операції діагностовано ушкодження переднєгомілкової артерії на рівні середньої третини гомілки, що оточують тканини роздавлені, є множинне ушкодження м'язів. З моменту травми пройшло більш 12 годин. Об'єктивно: дистальні відділи гомілки і стопи теплі блідо-рожевого кольори, підшкірні вени заповнені, обсяг рухів збережений. Ваша подальша тактика? | *Виконання лігатурної операції. | Виконання підколенно-переднєгомілкового шунтування. | Виконання стегново-підколінне шунтування. | Виконання переднє-заднєгомілкового шунтування. | Пересадження сальника на судинній ніжці. |
| | У хворого 27 років з відкритим надскулецьким (надмыщелковым) переломом стегна під час операції диагностировано ушкодження стегнової артерії. З моменту травми пройшло 3 години. Тканини в рані роздавлені, життєздатність їх викликає сумніву. Гомілка і стопа мармурового кольору, прохолодні на ощупь, підшкірні вени спавшиеся, пасивні рухи в повному обсязі. Який обсяг операції буде найбільш оптимальним у даному випадку? | *Екстроанатомичне стегново-підколінного шунтування. | Виконання лігатурної операції. | Ампутація нижньої кінцівки на рівні в/3 стегна. | Пластика артерії. | Протезування ушкодженої ділянки стегнової артерії. |
| | Хворий 64 роки скаржиться на біль, набряк, гіперемію зліва від анального каналу, біль посилюється під час дефекації, біля 5 років страждає закрепами, в наслідок чого інколи приймає проносні препарати . Із анамнезу: два роки тому хворів на вірусний гепатит, рік тому переніс інфаркт міокарду. Після проктологічного огляду встановлено діагноз гострий парапроктит. Який чинник можна віднести до факторів, які сприяли розвитку захворювання у цього хворого? | * Закрепи | Порушення локальної мікроциркуляції | Вік хворого | Порушення імунітету внаслідок перенесеної вірусної інфекції | Прийом проносних препаратів |
| | Хворий 24 роки скаржиться на наявність норицевого отвору в області сідниці де три місяці тому було проведене розтинання гнійника в ургентній лікарні. Після операції антибактеріальні засоби не вводилися, проводилися щоденні перев’язки з маззю “Левомеколь”. Після огляду проктолога встановлено діагноз – параректальна нориця. Що є основним чинником формування параректальної нориці у хворого? | * Сполучення просвіту прямої кишки з параректальною клітковиною яке не було ліквідовано. | Недостатнє розтинання гнійника під час первинної операції | Відсутність антибактеріальної терапії в післяопераційному періоді | Невірний вибір мазі для місцевого лікування рани | Загальне виснаження організму внаслідок перенесеного гострого парапроктиту. |
| | До приймального відділення лікарні надійшов хворий 29 років із скаргами на підвищення температури тіла, до 380С, біль в прямій кишці і в області лівої сідниці, яка декілька посилюється під час дефекації, набряк та гіперемію сідниці. На протязі 8 років відмічає епізоди кровотеч із прямої кишки під час дефекації, інколи домішки слизу у калі. Кров не змішана з каловими масами, яскраво-червоного кольору. При огляді хворого на лівій сідниці визначається ділянка набряку та гіперемії 6 х 4 см з флуктуацією в центрі. Яке додаткове дослідження буде достатнім для визначення клінічного діагнозу? | * Ректороманоскопія | Аноскопія | Фіброколоноскопія | Огляд прямої кишки у дзеркалах | Іригографія |
| | Хворого було прооперовано у хірургічному відділенні районної лікарні з приводу гострого пельвіоректального парапроктиту, в обсязі розтину гнійника. Після проведеного лікування сформувалася глибока рана, яка покрита здоровою грануляційною тканиною. Якими повинні бути рекомендації хворому для профілактики рецидиву захворювання після його виписки із стаціонару? | * Раннє радикальне оперативне втручання в умовах спеціалізованого проктологічного відділення | Накладання вторинних швів на рану в умовах спеціалізованого проктологічного відділення | Антибіотико терапія на протязі 10 діб. | Перев’язки в умовах поліклініки до повного загоювання рани | Профілактика закрепів, щоденні масляні мікроклізми та використання свічок з метилурацилом на протязі 10 діб. |
| | Хворого було прооперовано у проктологічному відділенні обласної лікарні з приводу екстрасфінктерної параректльаної нориці II ступеня складності. Виконане оперативне втручання у обсязі висічення нориці, первинної пластики сфінктеру прямої кишки. Які основні принципи післяопераційного ведення хворого? | * Постільний режим та затримка дефекації на протязі 5 діб, профілактика гнійно-запальних ускладнень в області оперативного втручання. Профілактика закрепів. | Антибактеріальна терапія, адекватна санація рани під час перев’язок, обмеження фізичного навантаження 5-6 тижнів. | Постільний режим та затримка дефекації на протязі 10 діб. Щоденні перев’язки. Антибактеріальна терапія. | Антибактеріальна терапія, профілактика закрепів, використання свічок з обліпихою з першої доби після операції | Профілактика закрепів, щоденні перев’язки та масляні мікро клізми з відваром ромашки. |
| | Хворий, 30 років. Збитий автомобілем 4 години тому. Температура тіла знижена (36оС). Частота дихання 28 за 1 хв., артеріальний тиск 80/50 мм.рт.ст., пульс 110 за 1 хв. Хворий загальмований, притомний. Клінічно і рентгенологічно виявлено: відкритий перелом діафізу стегна та закритий перелом клубової кістки праворуч зі зміщенням. Визначте ступінь травматичного шоку. | * ІІ ступінь | І ступінь | ІІІ ступінь | ІV ступінь | Шоку немає |
| | Хворий, 25 років. Травма 4 години тому – падіння з висоти 20 метрів. Має місце відкритий перелом діафізів обох стегон ІІІ В ст. та правої гомілки ІІІ Б-В ст., субкапсулярний розрив селезінки. ЗЧМТ. Вкажіть найбільш оптимальний метод остеосинтезу. | * Черезкістковий | Внутрішньокістковий | Накістковий | Фіксаційний метод | Екстензійний метод |
| | Хворий, 50 років. Автодорожна травма 20 годин тому. Має місце: закритий перелом діафізів обох стегнових кісток зі зміщенням, ЗЧМТ, закрита травма живота. З`явились петехіальні висипання на шкірі та слизових оболонках, задишка. Яке ускладнення розвилося? | * Жирова емболія | Остеомієліт | Тромбоемболія легеневої артерії | Газова гангрена | Правець |
| | Хвора Н., 46 років надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на болі в правому підребер'ї, що віддають у праву лопатку, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла до 38,6С з ознобом. Шкірні покрови жовтяничні, склери іктеричні. Живіт не роздутий, при пальпації визначається ригідність, хворобливість у правому підребер'ї, там же визначається щільне, хворобливе утворення. Позитивні симптоми Ортнера, Мюссі-Георгіевьского. У клін. ан. крові лейк. 14,6х10. Яке ускладнення гострого холециститу розвилося в хворого? | * Холангит | Холедохолітіаз, механічна жовтяниця. | Гострий панкреатит. | Перитоніт. | Стеноз великого дуоденального сосочку, механічна жовтяниця. |
| | Хвора С., 48 років, надійшла з клінікою механічної жовтяниці, хворіє в плині 5 днів, коли після болючого приступу, з'явилися іктеричність шкірних покровів, склер, сеча темного цвіту, кал знебарвлений. При надходженні: біль в животі не турбує, Т-36,8*С. При УЗТ: стінка жовчного міхура стовщена, у просвітку конкременти, холехох 1,4 см, у просвітку тінь конкременту. Підшлункова залоза без особливостей. Загальний білірубін 126 ммоль/л, за рахунок фракції прямого білірубіна - 94 ммоль/л, лейк. 7,6 тисяч. Встановлено діагноз: хронічний кам'яний холецистит, холедохолітіаз, механічна жовтяниця. Який обсяг оперативного втручання найбільше оптимальний у даному випадку? |