База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
| (Пухлина сечового міхура | Каміння сечового міхура | Хронічний цистит | Доброякісна гіперплазія простати | Туберкульоз сечового міхур | ||
| | У хворої 32 років на фоні сепсісу,обумовленого грамнегатив-ною інфекцією, розвинувся синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, який встановлено на підставі клінічних та лабораторних досліджень.Який механізм є пусковим у розвитку даного синдрома (ДВЗ)? | *Активація кров’яного або тканинного тромбопластина | Активація фібрінолітичної системи | Виснаження факторів згортання | Внутрішньосудинна агрегація тромбоцитів | Пошкодження внутрішньої оболонки судин |
| | У хворої 22 років після укусу гадюки з’явились вперше у житті симптоми кровоточивості у вигляді менорагій, періодично з носу та ясен.Лабораторно: збільшення протромбінового часу, зниження рівня тромбоцитів та фібріногену, значне підвищення рівня продуктів деградації фібріногену. Який діагноз найбільш ймовірний? | *Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, фаза гіпокоагуляції | Гемофілія А | Хвороба Віллебранда | Геморагічний васкуліт(хвороба Шенляйна-Геноха) | Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура |
| | У хворого 52 років після радикального оперативного втручення з приводу новоутворення шлунку розвинувся синдром дисеміно-ваного внутрішньосудинного згортання, фаза гіпокоагуляції, який діагностовано на підставі клінічних та лабораторних досліджень.Призначення яких лікувальних засобів є найбільш ефективним при синдромі ДВЗ у даному випадку? | *Переливання антигемофільної плазми та кріопреципітату | Переливання еритроцитарної маси | Переливання суцільної крові | В/в крапельне введення реополіглюкіну | Переливання тромбоцитарної маси |
| | В приймальне відділення лікарні доставлена дитина 4-х років із скаргами на біль в горлі, фебрильну температуру, дисфагію. При фарингоскопії: на задній стінці глотки виявляється червоного кольору випин, розташований ліворуч, який відтісняє задню дужку та мигдалик вперед. При пальпації визначається флуктуація. Якій найбільш імовірний діагноз? | * Заглотковий абсцес | Лакунарна ангіна | Гемангіома | Дифтерія глотки | Стороннє тіло глотки |
| | Хвора, 18 років, звернулась до отоларинголога зі скаргами на ангіни, які повторюються 2-3 рази на рік. З анамнезу з’ясовано, що хвора страждає ревматизмом. 2 роки тому була встановлена вада серця. Фарингоскопія: гіперемія та валикоподібне потовщення країв піднебінних дужок, мигдалики рихлі, у лакунок рідкий гній, лімфатичні вузли защелепної ділянки збільшені. Встановити діагноз. | * Хронічний тонзиліт, некомпенсована форма – рецидив ангіни, ревматизм | Гіперкератоз мигдаликів | Хронічний тонзиліт, компенсована форма | Паратонзиліт | Хронічний гіпертрофічний фарингіт |
| | У чоловіка 27 років одноразова ангіна в анамнезі. При фарингоскопії виявлено ознаки Гізе, Зака, Преображенського, казеозно-гнійні пробки в лакунах мигдаликів, спайки мигдаликів з піднебінними дужками, збільшення та болючість окремих регіонарних лімфатичних вузлів. Про яке захворювання можна думати? | * Хронічний тонзиліт, компенсована форма | Хронічний гіпертрофічний фарінгіт | Гіперкератоз мигдаликів | Кандидомікоз глотки | Лакунарна ангіна |
| | Хворий, 20 років, 1 – 2 рази на рік хворіє ангіною. Був пара тонзиліт. Із мигдаликів висіяли гемолітичний стрептокок, титр антистрептоміцин – 0 1000 ед/мл. Зуби карієсні, піднебінні дужки застійно гіперемовані, набряклі. Про патогенез якого захворювання можна думати? | * Хронічний тонзиліт | Лакунарна ангіна | Паратонзиліт | Фарингомікоз | Хронічний фарингіт |
| | У хворого 20 років на 5 день після перенесеної ангіни знову з’явився сильний біль у горлі заправа постійного характеру. Біль ірадиірує у право вухо та зуби, хворий відмовляється від їжі та пиття, слина стікає з кута рота. Температура тіла 390С. У крові лейкоцитоз 15 х 109 в 1 мкл, ШОЕ – 45 мм/г. При фарингоскопії визначається різке випинання верхнього полюсу правого мигдалика, язичок зміщений у протилежну сторону. Флуктуація намічається в області найбільшого випинання. Збільшені лімфатичні вузли. Який найбільш імовірний діагноз? | * Паратонзилярний абсцес | Рак мигдаликів | Туберкульоз мигдаликів | Сифіліс глотки | Склером глотки |
| | У хворого після падіння з висоти другого поверху при госпіталізації виявлено закритий перелом діафізу лівого стегна, діафізу правого плеча, ІІІ-ІV ребер ліворуч, біль і напруження живота ліворуч, артеріальний тиск 40/0 мм.рт.ст. Шкірні поверхні бліді, покриті холодним липким потом. Яке додаткове обстеження треба негайно призначити? | * Лапароскопія або лапароцентез | Діагностична лапаротомія | Рентгенографія живота оглядова, рентгенографія ушкоджених кінцівок | Ультразвукове обстеження живота | Екскреторна урографія |
| | Який синдром специфічний тільки для постраждалих з політравмою? | * Синдром взаємного обтяження | Синдром “шокової” нирки | Респіраторний дистрес-синдром | Синдром неврологічних розладів | Больовий синдром |
| | Що може бути частіше за все чинником виникнення політравми? | *Автодорожні пригоди | Заняття спортом | Ожеледиця | Нещасні випадки на виробництві | Падіння з висоти |
| | Причина збільшення частки ускладнень при політравмі. | * Масивна крововтрата | Зміщення відламків переломаних кісток | Інтоксикація | Авітаміноз | Знижений імунітет |
| | У хворого на лімфогранулематоз збільшені шийно-надключичні лімфатичні вузли справа.Загальний стан задовільний,пітливості немає, температура тіла 36,7( С. Яке лікування треба призначити у цьому випадку? | *Радіотерапія | Комбінована хіміотерапія | Комбінована хіміотерапія+ радіотерапія | Монохіміотерапія | Монохіміотерапія + радіотерапія |
| | Чоловік 56 років скаржиться на збільшення шийно-надклю-чичних лімфатичних вузлів, яке відбувалося поступово, схуд-нення, пітливість та хвилеподібну гарячку.У біоптаті лімфа-тичного вузла виявлені клітини Березовського-Штернберга. Вкажіть механізми розвитку лімфаденопатії у цього пацієнта | *Пухлинно-проліферативний | Запальний | Специфічний інфекційний | Неспецифічний інфекційний | Як наслідок гіперплазії сполученої тканини |
| | У хворої 40 років з апендикулярним інфільтратом на 8 день від початку захворювання різко посилився біль внизу живота. Температура 38єС, пульс 116 уд. Язик сухий. В правій здухвинній ділянці при пальпації в зоні інфільтрату визначається різкий біль та позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика послаблена. Яке ускладнення виникло у хворої? | *Периапендикулярний абсцес | Пілефлебіт | Перфорація сліпої кишки | Дифузний перитоніт | Тіфліт |
| | У хворого, оперованого з приводу гострого гангренозного апендициту, на 5 день після операції стан різко погіршився, з’явились озноб, підвищилась температура до 38єС, іктеричність склер, пульс 120 уд.,АТ-110\70 мм.рт.ст. Живіт здутий, при пальпації біль в правій половині живота, печінка збільшена на 2 см. Лейкоцитів крові-22,4х10., еритроцитів-2,7х10. Яке ускладнення виникло у хворого? | *Пілефлебіт | Підпечінковий абсцес | Післяопераційний перитоніт | Тіфліт | Перфорація сліпої кишки |
| | Хворого Ф., 32 років, доставлено в ургентному порядку через 8 години від початку захворювання з клінікою перитоніту. Під час лапаротомії виявлено, що причиною перитоніту була перфорація хронічної виразки верхньозадньої стінки залуковичного відділу дванадцятипалої кишки розміром 2х2,5 см, з вираженою рубцьовою її деформацією. В черевній порожнині дифузний серозно-фібринозний перитоніт. В якому обсязі слід виконати операцію? | *Мостовидна дуоденопластика, ваготомія | Зашивання перфоративного отвору | Висічення виразки | Резекція шлунка за Більрот 1 | Резекція шлунка на виключення ДПК |
| | Доставлено хворого 15 років з гострою шлунковою кровотечею Ш ступеня. Із анамнезу відомо, що 5 років тому при обстеженні у нього виявили спленомегалію. При огляді хворого шкіра бліда, пульс 110 уд./хв, АТ-100/60 мм.рт.ст., гемоглобін 90 г/л. Живіт м’який, помірно болючий в лівому підребір’ї, де визначається значно збільшена в розмірах селезінка. Печінка, підшлункова залоза не пальпуються. Асциту немає. Яка етіологія кровотечі? | *Позапечінкова портальна гіпертензія | Гемофілія | Гострі виразки шлунка | Цироз печінки | Синдром Малорі-Вейса |
| | Під час операції з приводу защемленої пахвинно-калиткової кили після розкриття килового мішка з’ясувалось, що останній містить некротизовану петлю тонкої кишки, значну кількість геморагічного ексудату з фібрином. Запальний процес поширився на м’які тканини черевної стінки. Яких заходів слід вжити для профілактики перитоніту? | *Перейти на серединну лапаротомію | Виконати герніолапаротомію | Дренувати операційну рану | Провести резекцію нежиттєздатної кишки | Вилучити киловий мішок |
| | В ургентну клініку доставлено хворого 50 років з попереднім діагнозом защемленої кили білої лінії живота. Стан хворого важкий, за рахунок інтоксикації та гіповолемії. Живіт здутий, обмежено приймає участь у диханні. Килове випинання різко болюче, навколо нього позитивні симптоми подразнення очеревини. Хірург погодився з діагнозом і виконав герніотомію. При ревізії килового мішка останній не містить защемлених органів, натомість із черевної порожнини надходить мутна рідина з фібрином. Як слід оцінити дану патологію? | *Несправжнє защемлення, перитоніт | Еластичне защемлення, перитоніт | Грижа Майдля | Грижа Ріхтера | Асцитичний синдром |
| | Під час операції з приводу гострої сполукової тонкокишкової непрохідності виявлено, що привідна петля роздута, стінка її набрякла на всьому протязі, набряк поширюється на брижжу. В просвіті кишки секвестровано від 2 до 3 літрів рідини. В черевній порожнині міститься близько 500 мл серозно-геморагічного ексудату. В чому полягає профілактика синдрому ентеральної недостатності? | *Деконтамінації кишечнику, кишковому лаважі та декомпресії кишечнику | Назогастроінтестінальній інтубації | |